Інформаційне перевантаження як різновид маніпулювання масовою свідомістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Кафедра міжнародної інформації

Інформаційне перевантаження як різновид маніпулювання масовою свідомістю

к.політ.н., доцент М.М. Алієв

студентка І.А. Шутенко

Однією з найважливіших особливостей нашого часу, в умовах переходу до інформаційного суспільства, є лавиноподібне зростання усіх видів інформації. Польський письменник-фантаст С. Лем назвав це явище «інформаційним вибухом». Учені називають даний метафоричний вислів невдалим: вибух відбувається швидко, зростанню ж інформації триває і накопичуватиметься в майбутньому. Перехід до інформаційного суспільства промислово розвинених держав супроводжується як позитивними явищами та процесами, так і негативними. Одним із негативних наслідків є інформаційне перевантаження.

Сутність перевантаження інформацією полягає в тому, що кількість важливої інформації, що надходить перевищує здатність людини до сприйняття.

В інформаційному бюлетені компанії Майкрософт зазначається,що наразі на нашій планеті є 2 млрд. телевізорів, 3 млрд. радіоприймачів, а також щорічно виходить 150 тис. журналів, 5 млрд. наукових видань та статей, 250 тис. дисертацій та звітів. Період подвоєння об'ємів світової інформації продовжує скорочуватись, так само скорочується і кількість перешкод на шляху доступу до цієї інформації.

За підрахунками дослідників, з початку нашої ери для подвоєння знань людству знадобилося 1500 років. Друге подвоєння відбулося всього за 250 років (до 1750 р.), третє - за 150 (до 1900 р.), четверте - за 50 років. Якщо обсяги інформації будуть зростати в такій же прогресії до 2043 року, то кількість знань повинна збільшитися в мільйон разів. Це означає, що у людства буде в 128 млн разів більше інформації, ніж 2 тисячі років тому [9].

Для порівняння, згідно даних IDC у 2011 р було створено 1,8 зеттабайтів (1,8 трильйони гігабайтів) інформації. У 2012 р. кількість досягла 2,8 зеттабайтів, а за прогнозами до 2020 вона сягне 40 зеттабайтів.

Лавиноподібне зростання інформації можна простежити і на більш традиційних прикладах. Щохвилинно користувачі Facebook продукують 2,5 млн. блоки контенту, користувачі Twitter створюють близько 300,000 повідомлень, користувачі Instagram розміщують близько 220,000 нових фотографій, користувачі YouTube завантажують 72 години нового відео контенту, через поштові сервери відправляють більше 200 млн повідомлень [13]. інформаційний перевантаження масовий свідомість

Задовго до появи зазначених показників таке значне збільшення обсягу інформації передбачив Е. Тоффлер. Автор поділяє думку тих дослідників, які вважають, що адаптивні можливості людини як біологічного виду сягли критичної межі. Відсутність свідомого контролю за кількісними і якісними характеристиками змін, до яких здатна пристосуватися людина, і невпинне зростання цих змін призводять до величезних фізичних і психологічних страждань, масових захворювань і передчасної смерті багатьох людей у різних країнах світу. Реакцією на безмежне нервове подразнення є психічні захворювання і незвичні стани, об'єднані Тоффлером під спільною назвою «шок майбутнього» [8].

Інформаційне перевантаження у науковій літературі внаслідок своєї багатоаспектності має різне сприйняття та розуміння.

З політологічної точки зору інформаційне перевантаження - це свідома подача надмірної інформації з метою позбавити пересічного громадянина можливості адекватно її засвоїти та оцінити. У цьому випадку інформаційне перевантаження виступає як метод маніпулювання соціальними групами та індивідами, який використовується для перенасичення інформацією з метою зниження актуальності та негативного сприйняття певного явища. У процесі передачі інформації виникає інформаційне перевантаження. Індивід перестає сприймати та шукати сенс в інформації. Невелика частина гідної уваги інформації губиться серед інформаційного сміття [3].

Ще один аспект передбачає, що інформаційне перевантаження - це свідоме надання надмірного обсягу інформації з метою позбавити адресата можливості засвоїти і вірно її оцінити, таким чином адресат, не маючи доступу до інформації, змушений покладатися на її офіційну інтерпретацію [5].

За А. Єфімовою інформаційне перевантаження - це проблема, з якою зіштовхуються індивіди, отримуючи величезну кількість інформації, яку вони не нездатні переробити [4].

Згідно дослідника А. Манойло, інформаційне перевантаження є одним з інструментів маніпулювання, що теж передбачає повідомлення величезної кількості інформації, основну частину якої становлять абстрактні міркування, непотрібні подробиці, різні дрібниці і непотрібне інформаційне сміття. В результаті соціальний об'єкт не може розібратися у справжній сутності проблеми [6].

Величезна кількість інформації, виробленої в мережі Інтернеті, робить її головною причиною інформаційного перевантаження. Інтернет - це необхідний інструмент для пошуку, але обсяг інформації, який ви знаходите, перевершує всі ваші очікування і запити, і це швидше зменшує ефективність пошуку [11].

У психологічному контексті перевантаження інформацією не є безпечним, оскільки це, насамперед, стрес для людського організму, який за накопичення здатний призвести до послаблення імунної системи.

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційне перевантаження є не лише хворобою, а й інструментом маніпулювання масовою свідомістю соціальних об'єктів владними суб'єктами.

Виходячи з того, що ЗМІ залишаються як найефективнішими засобами маніпулювання, так і причиною інформаційного перевантаження, варто розглянути статистичні підтвердження діяльності саме українських ЗМІ.

У рамках дослідження були вивчені показники охоплення населення українських міст традиційними медіа (друковані ЗМІ, ТБ) та Інтернет-комунікаціями. Якщо частка охоплення населення традиційними носіями скоротилася з 2007 р. на 7-11%, то проникнення Інтернету зросла на 20%.

Все більше українців використовують Інтернет-комунікації як засіб спілкування та розваги у вечірній час в будні і у вихідні. При цьому виросла тривалість контакту з Інтернет-сервісами та сайтами як медіа-ресурсом (до 119 хвилин на день українці присвячують використанню Інтернету).

Щоб зрозуміти, наскільки молода аудиторія лояльна до традиційних каналах отримання інформації, було проведено порівняння того, як перетинається аудиторія Інтернет-користувачів у віці від 12 до 29 років з друкованими ЗМІ (газети, журнали) і телебаченням. Число тих, хто дивиться ТБ або слухає радіо і при цьому не користується Інтернетом, скоротилося за 2 роки на 14% і 10% відповідно. А ось газети та журнали поступилися Інтернету 13% і 15%: рівно настільки зросло число тих, хто став за минулу пару років користуватися Інтернетом, і при цьому перестав читати друковані ЗМІ.

Якщо в 2008 році середньодобова аудиторія даних Інтернет-проектів становила близько 25% регулярних користувачів Інтернету, то в 4-му кварталі 2010 року таких було вже 37%.

Демографічний профіль українського користувача соцмереж. Якщо типовий український користувач «Однокласників» і «Вконтакте» - це жінки у віці від 20 до 29 років, то Facebook воліють користуватися чоловіки цієї ж вікової категорії.

Проте,не слід забувати,що найбільшими за охопленням ЗМІ в Україні наразі залишаються ТВ, періодика та радіо.

Звертаючись до статистичних досліджень охоплення аудиторії телеканалами, маємо наступні 5 лідерів: СТБ - 12,19; Інтер - 11,81; канал 1+1 - 9,72; Україна - 9,69; ІСTV - 7,76.

Таким чином, засоби інформаційного впливу на свідомість українців є різноманітними та відрізняються аудиторією, контентом та інструментами. Накопичення людством інформації відбувається постійно та надшвидкими темпами, що може призвести до не сприйняття і нерозуміння процесів, які відбуваються на різних рівнях, що може стати середовищем для маніпулювання масовою свідомістю соціальних об'єктів. Проблема інформаційного перевантаження на сучасному етапі історичного розвитку має теоретичне обґрунтування та практичне втілення. Негативною характеристикою є загроза як індивіду, так і суспільству в цілому. Поняття «інформаційне перевантаження» багатоаспектне, оскільки розглядається з точки зору політології, соціології, психологічних практик, менеджменту тощо. Інформаційне перевантаження можливе за використання як традиційних, так і новітніх електронних ЗМІ, таких як соціальні мережі. Інформаційне перевантаження є одним з інструментів маніпулювання, який через сучасні традиційні і новітні ЗМІ впроваджує нові ідеї та змінює ціннісні установки. Складність полягає і в тому, що більшість сучасних ЗМІ мають своїх власників, які зацікавлені у специфічній подачі інформації. Протидіяти інформаційному перевантаженню практично неможливо, оскільки людина в епоху постмодерна включена в інформаційні процеси. Проте, існує можливість регулювати надходження інформації через встановлення індивідуальних інформаційних фільтрів і бар'єрів.

Список використаних джерел

1. Грачев Г.В. Информационно-психологическая безопасность личности: состояние и возможности психологической защиты. М.: Изд-во РАГС, 1998.

2. Грачев Г.В., Мельник И.К. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия. М.: ИФ РАН, 1999.

Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. - М.: Изд-во МГУ, 2000.

3. Ефимова А. Массовая коммуникация в ракурсе постмодернистского теоретизирования: информационная перегрузка 2010. № 4. С. 127-138 // Бизнес. Общество. Власть. - Режим доступу: http://www.hse.ru/data/2011/05/21/1213903343/Efimova10.pdf.

4. Ильюшенко, А. А. ИНФОРМАЦИОННАЯ ПЕРЕГРУЗКА КАК ФАКТОР РИСКА В СОВРЕМЕННОМ ОБЩЕСТВЕ: ПУТИ ПРЕОДОЛЕНИЯ // Молодёжь и наука: Сборник материалов VI Всероссийской научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых учёных [Электронный ресурс]. -- Красноярск: Сибирский федеральный ун-т, 2011. - Режим доступа: http://elib.sfu-kras.ru/bitstream/2311/4029/1/407.pdf.

6. Манойло А.В. Государственная информационная политика в особых условиях: Монография. М.: МИФИ, 2003. - 388 с. - Режим доступу: http://www.evartist.narod.ru/text24/0022.htm.

7. Соловьев А.В. Культура информационного общества: учебное пособие / А.В. Соловьев; Ряз. гос. ун-т им. С.А. Есенина. - Рязань, 2013. - 276 с. - Режим доступу: http://www.syberland.com/vrcis/Soloviev_textbook_PDF2.pdf.

8. Тоффлер Э. Шок будущего. - М.: «Издательство АСТ», 2002.

9. Уилсон Р. А. Психология эволюции. - К.: Янус, 1999.

10. Ходкінсон Джерард П., Сперроу Пол Р. Компетентна установа: психологічний аналіз процесу стратегічного менеджменту / Пер. з англ. - X.: Вид-во Гуманітарний Центр, 392 c., 2007.

11. Jinwon Ho, Rong Tang. Towards an Optimal Resolution to Information Overload: An Infomediary Approach // Proceedings of the 2001 International ACM SIGGROUP,Boulder, Colorado, USA.2004 - pp. 91-96.

12. Roger E. Bohn , James E. Short How Much Information? Report on American Consumers Global Information Industry Center,University of California, San Diego, 2009 http://hmi.ucsd.edu/pdf/HMI_2009_ConsumerReport_Dec9_2009.pdf.

13. The Data Explosion in 2014 Minute by Minute. - Режим доступу: http://aci.info/2014/07/12/the-data-explosion-in-2014-minute-by-minute-infographi

Размещено на Allbest.ru