Громадські організації як агенти конструювання гендерно-чутливої реальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2017. Випуск 10, с. 188-193

Visnukof the Lviv University. Series Philos.-PoliticalStudies. Issue 10,p. 188-193

Львівський національнийуніверситет іменіївана Франка, філософський факультет, кафедра теоріїта історіїполітичноїнауки вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, 'Україна

УДК 316.346.2:659

Громадські організації як агенти конструювання гендерно-чутливої реальності

Ірина Харечко

У статті проаналізовано роль громадських організацій України у конструюванні нової соціальної реальності на засадах тендерної рівності і недискримінації. Виявлено, що своєю діяльністю громадські організації сприяють мінімізації деструктивного впливу тендерних стереотипів на соціальну структуру і діяльність, реалізуючи низку проектів, проводячи інформаційно-роз'яснювальну роботу, створюючи громадську платформу для артикуляції тендерної проблематики та пропагандистського дискурсу.

Ключові слова: соціальний конструктивізм, громадські організації, тендерно-чутлива реальність, тендерні стереотипи, тендерна рівність.

NGOs AS AGENTS OF THE GENDER-SENSITIVE REALITY CONSTRUCTING

Ivan Franko National University ofLviv,

Faculty of Philosophy, Department of Theory and History of Political Science Universytetska str., 1, 79000, Lviv, Ukraine

The article analyzes the role of non-government organizations of Ukraine in the constructing of a new social reality on the basis of gender equality and non-discrimination. It has been found that the NGOs contribute to minimizing the destructive impact of gender stereotypes on the social structure and activities through implementing a number of projects, conducting informational campaign, creating a public platform for the articulation of gender discourse and propaganda.

Key words: social constructivism, NGOs, gender-sensitive reality, gender stereotypes, gender equality.

Суспільство визначається П. Бергером і Т. Лукманом як соціальна реальність, яка конструюється у процесі повсякденної взаємодії людей, що володіють знаннями або як суб'єктивними значеннями, або як колективними уявленнями. Відповідно, суспільство й інститути є залежними від знань їхніх членів, оскільки соціальна реальність конструюється конкретними суб'єктивними значеннями людей у процесі їхньої діяльності і комунікації. Хоча деякі знання даються індивіду апріорі у процесі соціалізації і символізують попередній колективний досвід, через який він/вона формує власну картину світу, очевидними є лише ті знання, які легітимізовані соціокультурним середовищем [1]. Отже, згідно із конструктивістською теорією П. Бергера і Т. Лукмана реальність конструюється не індивідом, а громадянським суспільством та його інститутами, зокрема громадськими організаціями (ТО), профспілками.

Сучасний суспільний порядок в Україні підтримується завдяки відтворенню індивідами традицій і пам'яті попередніх поколінь, інституціалізації традиційних моделей поведінки жінки і чоловіка та надання їм визначеного кола соціальних ролей. Поява нових форм комунікації і взаємодії між людьми, альтернативних варіантів інтерпретації соціальної дійсності зумовила неприйняття первинного образу світу та активізацію процесу конструювання нової тендерно-чутливої реальності. У теорії П. Бергера і Т. Лукмана нова модель соціального устрою потребує виправдання та пояснення - «когнітивної та нормативної інтерпретації» [1]. Це охоплює продукування та популяризацію знання про інститути - новий набір соціальних ролей чоловіка і жінки, формування цінностей тендерної рівності і недискримінації. Таким чином, у процесі легітимації тендерно-чутливої реальності спочатку необхідно провести інформаційно-роз'яснювальну роботу з метою обгрунтування нового способу життєдіяльності, а потім (за П. Бергером і Т. Лукманом) ці знання конвертуються у цінності іншої якості.

Аналізуючи діяльність вітчизняних громадських організацій крізь призму соціального конструктивізму, помітною є їхня участь у процесі збору, узагальнення і розповсюдження інформації з тендерної тематики. Громадські організації організовують тренінги, семінари, круглі столи, конференції для фахівців, розробляють, видають та розповсюджують інформаційні, навчально-методичні та наукові матеріали, стимулюють дискусії щодо тендерних проблем у публічному просторі України з метою досягнення фактичної рівності в суспільстві. Так, наприклад, «Інформаційно-консультативний жіночий центр» реалізовує проект «Посилення ролі жінок як рівних учасниць у процесі миротворення в Україні», ціллю якого є проінформувати та посилити обізнаність жінок, особливо переселенок та з сільської місцевості про свої права і можливості участі у процесі миротворення та прийняття політичних рішень [2]. На базі ГО «Ла Страда-Україна» функціонує Національна тренерська мережа, яка охоплює спеціалістів, котрі займаються інформаційно-роз'яснювальною роботою з метою запобігання торгівлі людьми, насильству в сім'ї, захисту прав жінок та впровадження тендерної рівності в різних регіонах України [3].

З 2008 р. у м. Харкові функціонує єдиний на пострадянському просторі Музей жіночої та тендерної історії, який, окрім тендерного просвітництва й інформування, привертає увагу до жіночої та тендерної проблематики журналістів і громадськості, сприяє укріпленню культурних зв'язків між Україною й іншими країнами, консолідації жіночого руху. Експозиції музею - «Жіноче обличчя історії України», «Жінки в науці», «Крізь скляну стелю», «Сексизм - практика дискримінації», «Жінки в армії» та ін. демонструють процес тендерного конструювання та маніпуляцій, що відбуваються у суспільстві, ознайомлюють із життям видатних жінок, котрі незаслужено залишились у тіні історії, інформують про норми українського законодавства в царині забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків тощо.

Громадські організації актуалізують тендерну проблематику у вітчизняному публічному дискурсі через різноманітні кампанії та проекти. Акція «16 днів проти тендерного насильства», яка прийшла в Україну з-за кордону, ініційована 1991 р. Центром жіночого глобального лідерства і щорічно відбувається з 25 листопада по 10 грудня. Останнім часом ця акція набуває сталого характеру і включається не лише в діяльність громадських, а й державних інституцій [4]. У рамках цієї акції проводять прес-конференції, флешмоби, тренінги, круглі столи, ворк-шопи, організовують творчі майстерні для дітей, виставки, перегляди фільмів, що охоплюють різні цільові аудиторії: школярство і студентство, представників і представниць влади, поліції, соціальних служб та громадських організацій [5].

Кампанія «Стоп насильству!», розпочата на форумі у 2008 р., набула загальнонаціонального масштабу, отримавши нормативне закріплення [4]. Громадські організації спільно із представниками державних структур розробили Платформу та План дій з метою привернення уваги українського суспільства і його лідерів до актуальної проблеми подолання насильства в сім'ї як до порушення прав людини і залучення усіх громадян до боротьби з цимявищем [6].

Громадське об'єднання «Інформаційно-консультативний жіночий центр», починаючи з 2009 р., двічі на рік вручає відзнаку тендерної рівноваги за ініціативи, вчинки, а також процеси, дії, телепрограми та відеокліпи, дослідження тощо, які сприяють утвердженню тендерної рівності і трансформації суспільства з метою повної реалізації принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Так, наприклад, у 2010 р. таку відзнаку отримала співачка Міра за виконання пісні «Жінка», слова якої надихають жінок бути сильними і йти вперед, мати успіх у спорті, політиці, бізнесі, а у 2011 р. - книга «Феміпізм is...», на сторінках якої руйнуються негативні стереотипи стосовно фемінізму як начебто страшного, брудного, неприродного і непотрібного «справжній» жінці заняття [7].

З метою припинити пропагування і поширення тендерних стереотипів та сексист- ських цінностей Інформаційно-консультативний жіночий центр також вручає і антивідзна- ку тендерної рівноваги, зокрема, за висловлювання (наприклад, М. Азарову за «реформи - не жіноча справа»), телепрограми, відеокліпи, рекламу тощо [7].

Паралельно в рамках інфокампанії «Дискримінація обмежує. Протидій!» вручають іншу щорічну антипремію «Дискримінатор року». У 2016 р. таку антипремію отримали: Верховна Рада України за найбільш небезпечну та дискримінаційну законодавчу ініціативу, вилучивши із законопроекту про запобігання домашньому насильству поняття «гендер» і «сексуальна орієнтація», що могло б удосконалити механізм протидії такому насильству; народний депутат А. Геращенко за найбільш дискримінаційне висловлювання, публічно порадивши своїй колезі Н. Савченко вийти заміж і займатися дітьми, а не політикою [8].

Такі кампанії допомагають боротись з індиферентною візією на проблему тендерної нерівності і дискримінації в українському суспільстві, трансформуючи громадську думку, норми медіа-простору та ціннісні засади публічної політики.

Акцентуючи увагу громадськості на непоодиноких випадках обмеження чи порушення прав жінки, громадські організації актуалізують необхідність руйнування гендерних стереотипів, які, незважаючи на їхню функціональну «комфортність» у спрощенні соціальної взаємодії, не відповідають способам сприйняття та інтерпретації індивідами соціального світу. Зокрема, у вітчизняному суспільному дискурсі альтернативною до традиційної «жіночої» ролі матері-берегині можна назвати «ділову жінку». Ця роль значною мірою маргіналізована внаслідок стереотипного сприйняття жінки-підприємця радше як «годувальниці і заробітчанки, що силою економічних обставин тимчасово змушена займатись бізнесом, а за сприятливих умов могла б повернутись до традиційного розподілу тендерних ролей» [9]. тендерний стереотип громадський

Окремі громадські організації (наприклад, «Жіноча професійна ліга») проводять навчальні семінари, тренінги, конференції з метою розвитку комунікативних та управлінських здібностей і навичок жінок у бізнесі [10]. Інша ГО «Рада жінок-фермерів України» реалізує проекти, спрямовані на покращення життєдіяльності жінок в умовах ринкової економіки. В рамках проекту «Підтримка жінок-фермерів України» (1998-2001 рр.) 250 жінок отримали неформальну освіту за програмою PRo OON із сучасних технологій, доступу до інформаційних, кредитних, фінансових та інших ресурсів; створено 52 нових жіночих фермерських господарств, 3 кредитні спілки, які очолили жінки-фермери, 5 кооперативів, серед них перший жіночий кооператив у Закарпатської області; 125 молодих дівчат із сільської місцевості пройшли навчання з курсу ІТ-технологій [11].

Український жіночий фонд реалізовував програму «Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок», цілями якої було: 1) зміцнення потенціалу жінок щодо кращого розуміння фінансових питань; 2) підвищення компетенції жінок щодо запо- чаткування або покращення роботи власного бізнесу шляхом кращого бізнес-планування, доступу до фінансових послуг та розуміння маркетингу; 3) забезпечення можливостей для виконання жінками провідних ролей на всіх рівнях задля вирішення суспільних проблем. Цільовою аудиторією програми обрано близько тисячу жінок із соціально і фінансово вразливих верств населення (ті, що мешкають у сільській місцевості, багатодітні жінки, матері-одиначки, вдови, сироти, жінки з обмеженими можливостями) [12].

Ці окремі нескоординовані та стратегічно несплановані дії невеликої кількості інститутів громадянського суспільства переконують у тому, що громадським організаціям потрібно більше зусиль докладати задля конструювання нової типізації соціальних ролей чоловіків і жінок та їхньої інституціоналізації, бо бізнес як сегмент життєдіяльності українського суспільства досі залишається значно маскулінізованим із чіткою вертикальною сегрегацією.

Яскраво виражений тендерний дисбаланс присутній і у сфері державного управління та прийняття політичних рішень. Нав'язування жінкам усталених патріархальних уявлень про соціальні ролі обмежує їхні творчі потуги і загалом негативно відображається на суспільному поступі. Залучення жінок до громадської роботи, прийняття суспільно значущих рішень є не лише даниною справедливості, а й кроком до більш ефективної організації суспільства.

Всеукраїнською організацією «Жіночий консорціум України» за підтримки Демократичного фонду ООН впроваджується проект «Побудова жіночого політичного лобі в Україні», завдання якого полягає у створенні громадянської платформи для зміцнення політичної ролі жінок, сприяння їхній активності та збільшення їх представництва на всіх рівнях прийняття рішень. Проект охоплює усі регіони і реалізується у трьох основних напрямах: налагодження діалогу з політичними партіями стосовно їхньої підтримки жі- нок-кандидаток; посилення спроможності жінок брати участь у виборчих процесах; формування розуміння у громадах важливості розширеної участі жінок у політиці. Також передбачається робота з місцевими та національними засобами масової інформації, створення механізмів мобілізації жіночих мереж, організація і проведення навчальних заходів із питань лідерства, підготовки і проведення виборчої кампанії [13].

Свій вклад в інтенсифікацію розвитку місцевих політичних платформ здійснює і «Український жіночий фонд». Понад 300 жінок було залучено до проекту «Сприяння налагодженню діалогу і порозуміння між жінками з різних регіонів України», а також проведено Всеукраїнський форум «Від локальних дій до єдиної країни», «Депутатські майстерні» на тему лідерства, участі жінок у політичних процесах, проведення виборчої кампанії. Ще одним практичним результатом стало висування, обрання чи призначення жінок на різні політичні посади, запрошення до участі у виборах тощо [14].

Інший проект Українського жіночого фонду - «Академія жіночого лідерства», що реалізовувався у 2015-2016 рр. у всіх регіонах України, був спрямований на підвищення рівня професійної компетентності жінок - державних службовців та тих, котрі очолюють політичні партії, громадські організації чи є їхніми членами. Організатори поставили перед собою низку завдань, а саме: 1) надати учасницям специфічних теоретичних і практичних знань щодо проведення передвиборчих кампаній та особистісного розвитку; 2) підвищити рівень знань про політику та її складові; 3) підвищити рівень обізнаності жінок-лідерів щодо питань тендерної політики, тендерної рівності, форм дискримінації; 4) продемонструвати учасницям успішний досвід жінок-лідерів; 5) залучити активних жінок до формування порядку денного у питаннях тендерної політики у своїх партіях, регіонах, організаціях; 6) об'єднати жінок-лідерок із різних регіонів України в єдину спільноту та налагодити між ними комунікацію [12].

Паралельно з реалізацією безцінних практичних програм і проектів громадські організації проводять статистичні дослідження та моніторинги. Так, наприклад, у 2011 р. Державний інститут розвитку сім'ї та молоді на замовлення Програми ЄС - ПРООН провів дослідження представництва жінок і чоловіків в органах законодавчої влади та місцевого самоврядування в Україні. У 2012 р. була створена Мережа громадського контролю за гендерною рівністю на виборах 2012 р., яка нараховує 45 громадських організацій. Мережа провела перший тендерний моніторинг парламентських виборів, у рамках якого було проаналізовано передвиборні програми та списки партій, проведено тендерний моніторинг кандидаток-ма- жоритарниць, їхніх зустрічей із виборцями та медіакомпонента виборчої кампанії. У2014р. Київський інститут тендерних досліджень та ВГО «Жіночий консорціум України» провели дослідження на тему «Жінки в політиці України на місцевому рівні: шляхи, проблеми, участь». Український жіночий фонд провів дослідження та видав брошуру «Гендерна арифметика влади» [15, с. 40]. Ці дослідження виявили, що збільшилась кількість жінок у складі депутатського корпусу областей, місцевих рад, громадських структур; жінки є найактивнішими у волонтерському русі та успішними у справах миротворення [16].

Таким чином, громадські організації, які задекларували у сфері своєї діяльності досягнення тендерної рівності і недискримінації та мінімізацію деструктивного впливу тендерних стереотипів на соціальну структуру і діяльність, реалізовують низку проектів, проводять інформаційно-роз'яснювальну роботу, створюють громадську платформу для артикуляції тендерної проблематики та пропагандистського дискурсу. Хоча громадські організації залежні від міжнародної донорської допомоги, їхня діяльність недостатньою мірою скоординована та простежується певна непослідовність у визначенні пріоритетів, усе ж важко заперечувати їхню вагому роль в інституціоналізації нових моделей поведінки та об'єктивації гендерно-чутливого соціального порядку.

Список використаної літератури

1. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. - М. : Медиум, 1995. - 323 с.

2. Посилення ролі жінок як рівних учасниць у процесі миротворення в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://empedu.org.ua/content/posilennya-roli-zhinok- yak-rivnih-uchasnic-u-procesi-mirotvorennya-v-ukrayini.

3. Офіційний сайт Громадської організації «Ла Страда-Україна» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.la-strada.org.ua/.

4. Механізми моніторингу та протидії гендерному насильству і дискримінації [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://empedu.org.ua/materiali/monitoring-ta-protidiya- gendemomu-nasilstvu-i-diskriminaciyi.

5. Всесвітня акція «16 днів проти насильства щодо жінок» у Харківському регіоні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://genderculturecentre.org/vsesvitnya-akciya-16- dniv-proti-nasilst/.

6. Про затвердження плану заходів з проведення Національної кампанії «Стоп насильству!» на період до2015 року : розпорядження, план, заходи Кабінету Міністрів України № 2154-р від 1.12.2010 р. II Урядовий кур'єр. - 2010. -№ 240.

7. Офіційний сайт Громадського об'єднання «Інформаційно-консультативний жіночий центр» [Електроннийресурс]. -Режимдоступу : http://empedu.org.ua/.

8. Названо «переможців» антипреміі«Дискримінаторроку-2016» [Електроннийресурс]. - Режим доступу : http://genderculturecentre.org/nazvano-peremozhciv-antipremii-di/.

9. Кісь О. Моделі конструювання тендерної ідентичності жінки в сучасній Україні / О. Кісь II ї. - 2003. - № 27. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm.

10. Офіційний сайт ГО «Жіноча професійна ліга» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lpw.org.ua/ua/.

11. Офіційний сайт Всеукраїнської громадської організації «Рада жінок-фермерів України» [Електроннийресурс]. - Режимдоступу : http://uff-council.org/index.php/rzhfu.

12. Офіційний сайт Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uwf.org.ua/.

13. Про проект «Побудова жіночого політичного лобі в Україні» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.womeninpolitics.

org.ua/PRO_PROEKT_%C2%ABPOBUDOVA LOB%DO%8 6_V_

UKRA%D0%87N%D0%86%C2%BB.

14. Річний звіт 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uwf.org.ua/files/ annual_report_2014_ukr.pdf.

15. Корюкалов М. Тендерна політика та інституційні механізми її реалізації в Україні. Національний огляд виконання Україною Пекінської декларації та Платформи дій і заключних документів Двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН. - 2014. - 120 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ ukraine/11138.pdf.

16. У боротьбі за мир об'єднуються жінки-активістки [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://profspilka.rv.ua/index.php/novini/491-u-borotbi-za-mir-ob-ednuyutsya- zhinki-aktivistki.

Размещено на Allbest.ru