Місце аналітики в сучасних інтелектуальних технологіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

місце аналітики в сучасних інтелектуальних технологіях

Мандзюк О.А.,

кандидат юридичних наук, голова Інституту стратегічних ініціатив Глобальної організації союзницького лідерства

Стаття присвячена визначенню поняття та деталізації змісту аналітичної й інформаційно-аналітичної діяльності. Представлений авторський підхід до розуміння зв'язку аналітичної діяльності з аналітичним (інформаційно-аналітичним) забезпеченням управління. Автором проектується концепція інтелектуальних технологій на поняття аналітики та висновується, що вона співвідноситься і з аналітикою як системою знань, і з аналітикою як діяльністю. Запропоновано перелік складників аналітичної діяльності, до яких віднесено проблему, що потребує свого розв'язання шляхом проведення аналізу, підготовки певних документів, що містять рекомендації з її розв'язання, певного управлінського рішення, яке спрямоване на усунення або мінімізацію такої проблеми, суб'єкти й об'єкти аналітичної діяльності, місце для здійснення аналітичної діяльності, а також збереження й архівації підготовлених продуктів, знаряддя розумової праці (техніка, технології, устаткування, спеціалізовані комп'ютерні програми тощо), фінанси, поетапні процеси та процедури здійснення аналітичної діяльності, а також продукти аналітичної діяльності. Виокремлено компоненти аналітичної діяльності, термін «аналітика» щодо його вживання в інформаційній сфері, та віднесено до них: суспільну, особистісну, предметну, інструментальну, операціональну, фінансову. Окремо охарактеризовано кожну компоненту структури аналітики як системи знань

Ключові слова: інформація, аналітика, аналітична діяльність, інтелектуальні технології, правове регулювання, компоненти аналітичної діяльності.

Статья посвящена определению понятия и детализации содержания аналитической и информационно-аналитической деятельности. Представлен авторский подход к пониманию связи аналитической деятельности с аналитическим (информационно-аналитическим) обеспечением управления. Автором проектируется концепция интеллектуальных технологий на понятие аналитики и делается вывод о том, что она соотносится и с аналитикой как системой знаний, и с аналитикой как деятельностью. Предложен перечень составляющих аналитической деятельности, к которым отнесена проблема, требующая решения путем проведения анализа, подготовки определенных документов, содержащих рекомендации по ее решению, определенного управленческого решения, направленного на устранение или минимизацию такой проблемы, субъекты и объекты аналитической деятельности, место для осуществления аналитической деятельности, а также сохранения и архивации подготовленных продуктов, орудия умственного труда (техника, технологии, оборудование, специализированные компьютер и программы и т д.), финансы, поэтапные процессы и процедуры осуществления аналитической деятельности, а также продукты аналитической деятельности. Выделены компоненты аналитической деятельности, термин «аналитика», в связи с его употреблением в информационной сфере, и отнесены к ним: общественная, личностная, предметная, инструментальная, операциональная, финансовая. Отдельно охарактеризован каждый компонент структуры аналитики как системы знаний.

Ключевые слова: информация, аналитика, аналитическая деятельность, интеллектуальные технологии, правовое регулирование, компоненты аналитической деятельности.

The article is devoted to the definition of the concept and the detailed content of the analytical and informational and analytical activities. The author's approach to understanding the connection of analytical activity with analytical (information-analytical) management support is presented. The author designs the concept of intellectual technology into the concept of analytics and states that it correlates with the analytics as a system of knowledge, and with the analytics as an activity. A list of components of analytical activity is proposed, which includes a problem that needs to be solved by analyzing, preparing certain documents containing recommendations for its solution, a specific management decision aimed at eliminating or minimizing the problem, the subjects and objects of analytical activity, a place for carrying out analytical activity, as well as preservation and archiving of prepared products, tools of mental labor (technique, technology, equipment, specialized computer and programs, etc.), finance, incremental processes and procedures of analytical activities and products of analytical work. The components of analytical activity are singled out, term “analyst” for its use in the information sphere and attributed to them: social, personal, substantive, instrumental, operational, financial. Each component of the structure of analytics as a system of knowledge is separately described

Key words: information, analytics, analytical activity, intellectual technologies, legal regulation, components of analytical activity.

Постановка проблеми

Оскільки аналітична діяльність багатоаспектна і складна за своєю структурою, то, зазвичай, вона розглядається в аспекті діяльності наукової, науково-технічної та прикладної. Вона має свої цілі, завдання, логіку реалізації. Внаслідок такої діяльності створюються кінцеві інформаційні продукти, певні аналітичні документи.

Дослідження такого феномена, як аналітична діяльність, потрапляє водночас в поле зору фахівців із методології науки (наукознавства), управлінців, психологів, освітян. А ще аналітична діяльність може розглядатися з позицій її рентабельності, гіпотетичної вартості створеного інформаційного продукту, попиту на нього на ринку інформації. Усе перелічене зумовлює необхідність глибинного дослідження не тільки самого поняття, а й суміжних із ним ключових понять. Надалі це надасть можливість визначити межі та сфери правового регулювання, правовідносини між суб'єктами, порядок взаємодії суб'єктів і об'єктів, виявити критерії обмеження тих чи інших дій під час реалізації аналітичної діяльності.

Життя в постіндустріальному суспільстві зробило звичними для мільйонів людей технологічні вироби. Тож і самі терміни «техніка», «технологія» носіями мови сприймаються як щось буденне. Проте пояснити їхнє значення, відмінності буває вкрай важко. Ситуація ускладнюється, коли йдеться про словосполучення з додаванням до основного терміна тих чи інших атрибутивних елементів. Тому вважаємо за необхідне розглянути, що криється за поняттям «інтелектуальні технології», а також дослідити місце аналітики в сучасних інтелектуальних технологіях.

Стан опрацювання

Окремі аспекти правового регулювання аналітичної діяльності стали об'єктом наукового дослідження таких вчених, як: С. Алексєєв, Ф. Брецко, В. Копєйчиков, В. Горшенєв, О. Зайчук, С. Лисенков, М. Марченко, Н. Оніщенко, П. Рабінович, О. Скакун та ін.

На рівні інформаційно-правових відносин окремі аспекти проблеми методологічних засад дослідження аналітичної діяльності у сфері інформаційного права відображені в працях Є. Бамбізова, В. Баскакова, В. Варенка, М. Дімчогло, В. Залізняка, Є. Збінського, В. Кір'ян, Б. Кормича, П. Матвієнка, О. Кохановської, В. Ліпкана, О. Логінова, О. Мандзюка, А. Марущака, В. Політила, Л. Рудник, О. Стоєцького, І. Сопілко, К. Татарникової, В. Цимбалюка, К. Череповського та ін.

Виклад основного матеріалу

аналітичний інформаційний суспільство постіндустріальний

Нині в науковій сфері паралельно функціонує три підходи до поняття технологій. По-перше, традиційна, так звана інструменталістська концепція, за якої технологія являє собою «сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь» чи «сукупність способів оброблення чи перероблення матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій» [1, с. 1245]. Похідними від такого значення стали тлумачення технології, що здебільшого знаходять своє відображення в гуманітарних, суспільних науках, зокрема й у філософії та соціології.

Прихильники теорії соціальної детермінації вважають, що технології є наслідком розвитку суспільства, а тому змінюються і розвиваються разом із ним.

Третій підхід ґрунтується на ідеї впливу технологій на суспільство. Ідеться про те, що не суспільство формує й розвиває технології, а навпаки, технології формують суспільство. Отже, вважається, що технології є системою, яка розвивається самостійно за власною внутрішньою логікою. Прихильник такої позиції Б. Кудрин зазначає, що технічна реальність складається з окремих елементів, які описуються в документах. Вона створює цілісну сукупність технічних та інформаційних процесів і підпорядковується законам, схожими із законами природного відбору [2].

Мабуть, істина перебуває в інтегральній сфері, і варто було б говорити про те, що під час виробничої діяльності (а цей термін ми розуміємо в широкому сенсі, тобто - це не тільки виробництво товарів, а й створення інформаційних продуктів - О. М.) відбувається взаємний вплив: суспільство впливає на розвиток технологій, а вони, своєю чергою, змінюють суспільство, вимагаючи пошуку нових шляхів інтенсифікації динаміки технологічних процесів. Це стає своєрідним рушієм прискореного просування постіндустріального суспільства до нових висот, що викликає потребу в постійному вдосконалені картини світу.

В основі соціологічної теорії інтелектуальних технологій, підвалини якої закладалися ще у 80-ті рр. минулого століття, перебувають концептуальні положення, розроблені американцем Деніелом Беллом, який передбачив, що на новому витку розвитку суспільства визначальними стануть теоретичні знання і кодифікація інформації, а основним ресурсом - людський капітал. Він писав: «Постіндустріальне суспільство ґрунтується на «грі між людьми», в якій на фоні машинної технології постає технологія інтелектуальна, основана на інформації» [3, с. 68]. У таких умовах інтелектуальна технологія стає основним інструментом ухвалення рішень і створення моделей взаємодії людини з інформацією.

Виділяючи основні риси, притаманні інтелектуальній технології, вчені визначають такі:

- головною проблемою, на розв'язання якої спрямована інтелектуальна технологія, є проблема «організованої складності», тобто управління великими системами з великою кількістю взаємозалежних змінних, які необхідно упорядкувати для досягнення певних цілей;

- інтелектуальна технологія віддає перевагу використанню раціональних, логічних, іноді математичних методів порівняно з інтуїтивними пошуками. Такий підхід цілком укладається в парадигму поглядів Д. Белла, який зазначав, що інтелектуальна технологія передбачає заміну інтуїтивних розсудів алгоритмами як правилами розв'язання задач. Раціональність мислення в такому разі надає можливість усвідомлено обирати з кількох альтернатив той спосіб вирішення, який із найбільшою вірогідністю дасть бажаний результат і дозволить уникнути поразки чи мінімізувати її;

- інтелектуальна технологія, як і буд-яка інша технологія, дозволяє досягати результату репродуктивними методами, тобто може відтворюватися необмежену кількість разів [4].

Центральне місце в інтелектуальній технології посідає теорія ухвалення рішень. «У сучасному суспільстві, - писав Д. Белл, - мільйони людей щодня приймають мільярди рішень щодо того, що купувати, скільки мати дітей, за кого голосувати, куди йти працювати тощо. Будь-який поодинокий вибір може бути непередбачуваним, як непередбачувана поведінка окремого атома, тоді як поведінка сукупності може бути окреслена настільки ж чітко, як трикутник в геометрії» [3, с. 33].

Проектуючи концепцію інтелектуальних технологій на поняття аналітики, можна встановити, що вона співвідноситься і з аналітикою як системою знань, і з аналітикою як діяльністю.

Прихильники концепції інтелектуальних технологій вважають: якщо основою індустріального суспільства є машини і люди, які виробляють речі, то в постіндустріальному суспільстві центральне місце посідають знання, причому знання теоретичні. Вони стають джерелом інновацій під час формування напрямів діяльності різних соціальних утворень. Саме знання надають можливість жити за рахунок інновацій і соціального контролю над змінами, здійснювати планування й передбачати майбутнє. Отже, аналітика, яка є невід'ємною частиною накопичення й прирощення знань, є запорукою трансформації суспільних відносин і водночас може розглядатися як ядро інтелектуальних технологій.

Екстраполюючи концепцію інтелектуальних технологій на процесуальну компоненту аналітики в запропонованій нами структурі, зазначимо важливість положення про відтворюваність, репродукцію певних операцій, методів і способів діяльності. Незважаючи на зміну інформаційної складової частини на кожній новій стадії, перед професіоналом регулярно постає питання щодо оптимізації дій, використання перевірених алгоритмів, тих методів і методик, які виправдали себе на практиці. Процесуальна технологічність передбачає чітко встановлений порядок поетапного застосування ясно визначених операцій, без яких аналітика як діяльність втрачає раціональний складник.

На підставі соціологічної теорії інтелектуальних технологій з'явилася концепція інтелектуальних інформаційних технологій. Вона дістала настільки широке розповсюдження, що вже 1994 р. в Україні здійснюється стандартизація інтелектуальних інформаційних технологій, узагальнюються ключові терміни й надаються їхні визначення. Цінним було бажання узагальнити основні відомості, надати їм характер стандартів. Проте вважати їх довершеними, з урахуванням позицій сьогоднішньої науки, було б великим перебільшенням. Достатньо проаналізувати, як у стандартах тлумачиться поняття «інтелектуальна інформаційна технологія». Вона, на думку укладачів стандартів, розуміється як прийоми, способи та методи виконання функцій збирання, зберігання, оброблення, передавання та використання знань [5]. Виникає питання: що тут інтелектуального і що тут технологічного? За семантикою це скоріше нагадує визначення етапів навчально-методичної діяльності, адже викладач під час реалізації своєї професійної діяльності здійснює всі такі самі процедури, які містяться в цитаті. Не вирізняються досконалістю й інші дефініції, що містяться в державних стандартах з інтелектуальних інформаційних технологій. У цьому зв'язку вважаємо за необхідне порушити питання щодо опрацювання наново наявних стандартів у зазначеній галузі, переосмислення й принципово іншого формулювання визначень, особливо щодо аналітичної діяльності.

Попри те, що теорія постіндустріального суспільства й концепція інтелектуальних технологій має не тільки прихильників, а й критиків, з позицій досліджуваної нами проблеми вона чітко укладається в парадигму аналітики як системи знань і роду діяльності.

Незважаючи на те, що поняття аналітичної й інформаційно-аналітичної діяльності є широко розповсюдженими як в науці, так і в практиці, на законодавчому рівні вони поки що не закріплені. Тому є необхідність визначення їхньої сутності.

Отже, зважаючи на вищезазначене, можна стверджувати, що поняття «аналітична діяльність» лише в одній частині семантичного поля збігається з поняттям «аналітика», яке є більш широким за своїми значеннями.

Специфіка аналітичної діяльності в інформаційній сфері полягає в тому, що вона максимально наближена до діяльності наукової, проте слугує не розвиткові науки як такої, а має прикладне значення, зокрема є фундаментом для ухвалення певних управлінських рішень, насамперед у формуванні й реалізації інформаційної політики.

Пропонуємо ввести до обігу наше авторське визначення поняття «аналітична діяльність», яке розуміється як вид інтелектуально-творчої діяльності, який базується на системній, безперервній, багатоплановій аналітичній роботі відповідних суб'єктів із пошуку, відстеження (моніторингу), оцінки, перевірки / верифікації, обробки інформації з подальшою підготовкою певних інформаційних продуктів, що задовольняють потреби суспільства або конкретного замовника.

Говорячи про складники аналітичної діяльності, пропонуємо виділяти такі:

- проблема, що потребує свого розв'язання шляхом проведення аналізу, підготовки певних документів, що містять рекомендації з її розв'язання, конкретного управлінського рішення, яке спрямовано на усунення або мінімізацію такої проблеми;

- суб'єкти аналітичної діяльності;

- об'єкти аналітичної діяльності;

- місце для здійснення аналітичної діяльності, а також збереження й архівації підготовлених продуктів;

-знаряддя розумової праці (техніка, технології, устаткування, спеціалізовані комп'ютерні програми тощо);

- фінанси;

- поетапні процеси і процедури здійснення аналітичної діяльності;

- продукти аналітичної діяльності.

Узагальнюючи, можна виокремити такі компоненти аналітичної діяльності:

- суспільна - наявна через потребу в розв'язанні важливих для суспільства або окремих його сегментів проблем;

- особистісна - реалізується через діяльність фізичних або юридичних осіб;

- предметна - поглинає об'єкти діяльності у вигляді інформації в певній галузі знань, баз даних, зведень відомостей, медіаресурсів тощо, а також інформаційні продукти, створені в результаті аналітичної діяльності;

- інструментальна - охоплює реальні або уявні техніки й технології, відповідне устаткування тощо;

- операціональна - передбачає поетапні розумові дії й мисленнєві операції, що поєднують раціональні алгоритми із творчим характером діяльності по застосуванню методів дослідження і підготовці аналітичних документів;

- фінансова - слугує оплаті праці аналітиків, купівлі необхідного обладнання й комп'ютерного забезпечення, сплаті за приміщення тощо.

Розгалуження структури аналітичної діяльності може відбуватися шляхом виділення окремих аспектів, які співвідносяться з однією чи кількома компонентами. До них ми відносимо:

- управлінський аспект - виконуючи функцію одного з різновидів суспільної діяльності, охоплює організаційне, матеріальне, інформаційно- методичне забезпечення; реалізується як на рівні управлінської вертикалі в колективах аналітичних підрозділів чи центрів, так і як самоуправління. Завдяки управлінському аспекту вирішуються питання щодо режимів доступу до інформації, попередження витоків інформації тощо [12]. Вважаємо, що до управлінського аспекту аналітичної діяльності, окрім традиційних елементів, необхідно долучити такі новітні напрями, як: управлінська ортобіотика (від грецьк. орто- правильний, біо - життя) - створення умов для підтримання високої працездатності, здорового способу життя; тайм- менеджмент (керівництво робочим часом); спей- сменеджмент (раціональна організація робочого простору). Тож управлінський аспект екстраполюється на такі компоненти структури аналітичної діяльності, як суспільний, особистий, фінансовий, інструментальний;

- науковий аспект є фундаментом знань із предметної галузі аналітичної діяльності; озброює аналітика методологією та методикою наукового дослідження, а саме: теорією пізнання (гносеологією); вченням про осягнення сущого розумом або інтуїцією (онтологією); теорією мет дів; відомостями щодо видів аналізу та їхніх специфічних особливостей; компетенціями щодо етапів, стадій і процедур дослідження тощо. У такий спосіб науковий аспект корелюється з особистою, предметною, інструментальною й операціональною компонентами;

- економічний аспект є важливим із позицій рентабельності аналітичної діяльності уповноважених суб'єктів з урахуванням того, що створений ними інформаційний продукт може виступати як своєрідний товар. Аспект пов'язаний із такими компонентами, як суспільна, особистісна, інструментальна, фінансова;

- технологічний аспект призначений для раціоналізації та оптимізації аналітичної діяльності, особливо в умовах постійного зростання інформаційних потоків. Його подвійний характер детермінує не тільки наявність необхідної техніки, обладнання, спеціалізованих програм, а й належний рівень володіння ними суб'єктами аналітичної діяльності. Отже, цей аспект корелюється з особистісною, інструментальною, операціональною і фінансовою компонентами структури аналітичної діяльності;

- освітній аспект передбачає не тільки відповідний рівень фахової компетентності аналітиків, а й процеси їхньої підготовки у вищих навчальних закладах, перепідготовку і спеціалізацію, готовність і спроможність до самостійного навчання впродовж усього життя. Освітній аспект найбільш тісно пов'язаний із суспільною, особистісною і предметною компонентами структури аналітичної діяльності;

- психологічний аспект є необхідним для усвідомлення механізмів когнітивних процесів, що є невід'ємною частиною аналітичної діяльності, врахування основних положень психології службової діяльності, створення належної мотивації аналітика, підтримання службової комунікації. Зважаючи на психологічну напруженість особистості під час роботи зі значними за обсягами потоками інформації, корисним є володіння техніками зосередження уваги, запам'ятовування (мнемоніка), психологічного розвантаження. Такий аспект має вихід на суспільну, особис- тісну, інструментальну й операціональну компоненти;

- правовий аспект слугує регулюванню правовідносин, що виникають у процесі аналітичної діяльності. Окрім традиційних для інформаційної сфери законодавчих актів, він охоплює конституційне, адміністративне, трудове, цивільне законодавство (право інтелектуальної власності; інформацію обмеженого доступу), освітнє законодавство тощо. Повертаючись до нашої схеми, зазначимо, що правовий аспект, на відміну від усіх інших, пов'язаний з усіма компонентами структури аналітичної діяльності.

Отже, підбиваючи проміжні підсумки, підкреслимо, що поняття «аналітика» і «аналітична діяльність», з позицій лінгвістики, є семантичними синонімами, в яких перше (аналітика) виступає як родове, а друге (аналітична діяльність) - як видове поняття. Перетинання їхніх значень відбувається лише в одному сегменті, що охоплює певну дію. Умовно це можна представити у вигляді схеми.

Семантика понять «аналітика» і «аналітична діяльність»

Широке застосування аналітичної діяльності як основної або ж складника окремої професійної діяльності призвело до появи розгалуженої системи її кластерів. Зокрема, нині прийнято виокремлювати такі різновиди згаданого виду діяльності, як: науково- аналітична; інформаційно-аналітична діяльність; організаційно-аналітична; прогнозно-аналітична; оглядово-аналітична; експертно-аналітична; економіко-аналітична; контрольно-аналітична; видавничо- аналітична; художньо-аналітична та ін.

У наведеному переліку інформаційно-аналітична діяльність посідає провідну позицію, оскільки ціла низка інших підвидів, зокрема, прогнозно-аналітична, оглядово-аналітична, або базується на її результатах або ж є сегментом інформаційно-аналітичної діяльності загалом [11]. Тому виникає потреба більш детально розглянути поняття інформаційно-аналітичної діяльності.

Поняття «інформаційно-аналітична діяльність». Хоч це й дивно, поняття «інформаційно- аналітична діяльність», на відміну від «аналітичної діяльності», віднайшло ширше висвітлення в дефініціях державних стандартів і наукових праць. Розглянемо найбільш характерні визначення інформаційно-аналітичної діяльності:

- науково-інформаційна діяльність, спрямована на аналітико-синтетичне опрацювання документів [6];

- це специфічний різновид інтелектуальної, розумової діяльності людини, у процесі якої внаслідок певного алгоритму послідовних дій із пошуку, накопичення, зберігання, оброблення, аналізу первинної інформації утворюється нова, вторинна аналітична інформація у формі аналітичної довідки, звіту, огляду, прогнозу тощо [7, с. 14];

- це сукупність дій на основі концепцій, методів, засобів, нормативно-методичних матеріалів для збирання, накопичення, оброблення й аналізу даних із метою обґрунтування й ухвалення рішень [8, с. 242 ];

- це особливий напрям інформаційної діяльності, пов'язаний із виявленням, опрацюванням, збереженням і поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності [9, с. 38];

- процес семантичного оброблення даних, у результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію - аналітичний документ [10, с. 17].

Як бачимо, абсолютна більшість визначень під час формулювання дефініції повторює слово «діяльність», додаючи до нього певні визначення. Звертає на себе увагу те, що у визначенні, що міститься в державних стандартах України, укладачі по суті ототожнюють поняття «інформаційно-аналітична» і «науково-інформаційна» діяльність. У такий спосіб підкреслюються наукові засади організації та здійснення аналітичної роботи, хоча загалом такий підхід, як нам здається, є не зовсім коректним, адже між аналітичною роботою в науці і класичною інформаційно-аналітичною діяльністю є низка принципових відмінностей.

Важливою є вказівка, що, попри назву, така діяльність спрямована на аналітико-синтетичне опрацювання документів. Тобто замало зібрати й дослідити матеріал, важливо синтезувати нові знання й відтворити їх у відповідних формах.

Окремі автори (і це є суттєвим! - О. М.) вказують на використання в процесі роботи певних алгоритмів, концепцій, методів, засобів. Це створює підстави для віднесення інформаційно-аналітичної діяльності до сфери інтелектуальних технологій.

Практично в усіх наведених визначеннях увага акцентується на тому, що сутність інформаційно- аналітичної діяльності може бути визначена через етапи і процедури роботи з інформацією (пошук, виявлення, накопичення, зберігання, оброблення, аналіз первинної інформації, створення нової вторинної інформації, поширення - О. М.). Характерно, що всі автори не обмежуються лише аналітичною стадією, а додають до такого виду діяльності ті процеси, які, на перший погляд, не є в чистому вигляді аналітикою. Такий підхід ми вважаємо правильним, бо імпліцитно аналіз відбувається і під час пошуку, відбору, під час інших процесів. Аналітика пронизує всі стадії та процедури роботи з інформацією.

Висновки

Підсумовуючи розглянуте, зауважимо, що ключові поняття аналітичної діяльності перебувають у нерозривному багатоплановому зв'язку. В окремих випадках можна простежити їхню взаємну залежність, а також розгалуженість на рівні вертикалі й горизонталі. З метою унаочнення сказаного представимо це у формі схеми. У ній ми зважаємо на те, що аналітична діяльність походить від аналітики. За нашою концепцією, інформаційно- аналітична діяльність є одним із видів аналітичної діяльності, і вони перебувають у родо-видових зв'язках. Далі, у межах інформаційно-аналітичної діяльності ми виділяємо три підвиди, які репрезентують зміст і цілі інформаційно-аналітичної діяльності. Отже, виходимо на те, що кінцевим результатом аналітичної діяльності є деякий аналітичний продукт, який залежно від завдань і цілей втілюється у певному виді документів, що в кінцевому підсумку створює засади аналітичного (інформаційно-аналітичного) забезпечення управлінської діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. - 1440 с.

2. Кудрин Б. Технетика : новая парадигма философии техники (третья научная картина мира) / Б. Кудрин [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http: kudrinibi.ru/ public/ 104114/ index.htm

3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество : опыт социального прогнозирования / Д. Бел ; пер. с англ. ; под ред. В. Иноземцева. - М. : Academia, 1999. - 245 с.

4. Традиционная и современная технология. Философско-методологический анализ : [монография] / В. .Розин, О. Аронсон, М. Алексеева, С. Неретина ; под ред. В. Розина. - М. : Институт философии Российской академии наук, 1998 [ Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:|// gtmarket,ru/ laboratory/ basis/ 4532

5. ДСТУ 2481-94. Інтелектуальні інформаційні технології. Терміни та визначення - К. : Держспоживстандарт України, 1994. - Національний стандарт України.

6. ДСТУ 5034:2008. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. - К. : Держстандарт України, 2008. - 43 с. - Державний стандарт України.

7. Варенко В. Інформаційно-аналітична діяльність : [навч. посіб.] / В. Варенко. - К. : Університет «Україна», 2014. - 417 с.

8. Сурмин Ю. Теория систем и системный аналіз : [учеб. пособие] / Ю. Сурмин - К. : МАУП, 2003. - 368 с.

9. Електронний уряд : [наук.-практ. довідн.] / уклад. С. Чукут, І. Клименко, К. Линьов ; за заг. ред. С. Чукут. - К. : Вид-во НАДУ 2007. - 76 с.

10. Кузнецов И. Учебник по информационно-аналитической работе / И. Кузнецов. - М. : ООО Изд-во «Яуза», 2001. - 320 с.

11. Ліпкан В. Стратегічні комунікації : [словник] / Т Попова, В. Ліпкан ; за заг. ред. В. Ліпкана. - К. : ФОП О.С. Ліпкан, 2016. - 416 с.

12. Ліпкан В. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом : [монографія] / В. Ліпкан, В. Баскаков ; за заг ред. В. Ліпкана. - К. : ФОП О.С. Ліпкан, 2013. - 344 с.

Размещено на Allbest.ru