Дигітальна грамотність як чинник продуктивної міжнародної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дигітальна грамотність як чинник продуктивної міжнародної діяльності

Бойко Н.Л.

Анотація

УДК 316.77

ДИГІТАЛЬНА ГРАМОТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПРОДУКТИВНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Бойко Н.Л., Інститут соціології НАНУ, кандидат соціологічних наук, в.о. провідного наукового співробітника.

Розглядається впливу ІКТ на продуктивність міжнародної діяльності. Досліджується рівень дигітальної грамотності населення як складова низки чинників, які формують загальний рівень дигіталізації українського суспільства. Аналіз здійснюється за показниками рівня комп'ютерної грамотності населення, рівня розповсюдження Інтернету та мобільного зв'язку в Україні на основі матеріалів соціологічного моніторингу Інституту соціології НАНУ.

Ключові слова: дигіталізація, ІКТ, комп'ютерна грамотність, Інтернет, мобільний зв'язок.

Аннотация

Рассматривается влияния ИКТ на производительность международной деятельности. Исследуется уровень дигитальной грамотности населения как составляющая ряда факторов, которые формируют общий уровень дигитализации украинского общества. Анализ осуществляется по показателям уровня компьютерной грамотности населения, уровня распространения Интернета и мобильной связи в Украине на основе материалов социологического мониторинга Института социологии НАНУ.

Annotation

The influence of ICT on the performance of international activities is considered. The level of digital literacy of the population as a component of a number of factors that form the general level of digitalization of Ukrainian society is investigated. The analysis is carried out according to indicators of the level of computer literacy of the population, the level of Internet and mobile communication in Ukraine on the basis of sociological monitoring materials of the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Вступ

Моніторинг ситуації щодо користування Інтернетом в українському суспільстві демонструє невпинне й динамічне зростання кількості українських користувачів всесвітньої мережі та неухильне зменшення групи тих респондентів, які зазначають, що "не мають потреби і ніколи не користуються" Інтернетом (рис. 1).

Рисунок 1 - Динаміка розподілу відповідей на запитання: "Користуєтесь Ви Інтернетом?"(%)

За результатами дослідження 2016 р. користувачами всесвітньої мережі визнали себе близько 72,2 % респондентів. Революційними для "інтернетизації" країни, коли відбулися вагомі кількісні та якісні зрушення цих процесів, стали 2006 та 2013 роки Група українських користувачів стала стрімко зростати починаючи з 2006 року. Тоді ж почали відбуватися певні зрушення в суспільній свідомості українців щодо сприйняття Інтернету як необхідної умови їх якісного існування та функціонування в сучасному світі [див. детальніше 1]. Про позитивні зрушення інформатизаційної свідомості українців наочно свідчить і поступове та динамічне зменшення кількості українців які зазначають, що "не мають потреби і ніколи не користуються" Інтернетом. У 2013 році ця група перестала бути найбільш чисельною серед українців. За результатами опитування 2013 р., цю групу складали переважно особи літнього віку (середній вік респондентів цієї групи - близько 57 років), особи, які мешкають у селі (62,6 %) та особи, які мають початкову або неповну середню освіту (75,8 %). Сьогодні ці показники значно скоротилися, проте означені групи населення і зараз продовжують залишатись найбільш вразливими верствами населення, акумулюючи дигітальну нерівність в країні. Так, у 2016 році мешканці сільської місцевості продовжують залишатися найбільш чисельною групою серед тих респондентів, які відзначають, що "не мають потреби і ніколи не користуються" Інтернетом. Хоча, зауважимо, що порівняно з 2013 роком кількість таких респондентів у 2016 році зменшилась більш ніж вдвічі до 30,4 % (серед киян - 11,4 %, серед мешканців великих міст - 20,3 %, серед мешканців невеликих міст - 24 %). Подібне співвідношення зберігається і для респондентів за освітніми та віковими характеристиками. У 2016 році вказали, що "не мають потреби і ніколи не користуються" Інтернетом 8,8 % українців з неповною та повною вищою освітою; 29,4 % українців з середньою спеціальною освітою; 43,7 % респондентів з початковою, неповною середньою освітою. За віковими ознаками - "не мають потреби і ніколи не користуються" Інтернетом 78,4 % у віці понад 65 років; 45,7 % у віці 56-65 років; близько 17 % у віці 46-55 років; 8,3 % у віці від 36 до 45 років; 5 % у віці 26-35 років та 1,3 % у віці від 18 до 25 років. Проте, слід наголосити, що кількість українців які не визнають Інтернет як вагомий технічний інструмент сучасного цивільного буття неухильно зменшується в усіх вікових групах. Причому ці тенденції значно посилились протягом останніх двох-трьох років.

За результатами моніторингу сьогодні активно користуються Інтернетом як молодь, так і особи середнього віку, зростає і група літніх українців, що долучаються до переваг всесвітньої мережі (рис. 2).

Аналіз характеристик Інтернет користування за типом поселення засвідчує, що великі міста вже давно перестали бути єдиними осередками користувачів Інтернету в Україні. Дослідження фіксує впевнене зростання кількості користувачів Інтернету і в маленьких містах, і у сільській місцевості. Впродовж останніх років "Невелике місто" та "Село" продовжують активно нарощувати кількість користувачів Інтернету. Водночас ріст кількості користувачів мережі в мегаполісі та у великих містах України демонструє певне уповільнення цього процесу. Максимальне зростання кількості користувачів Інтернету порівняно з попереднім роком у Києві було зафіксовано 2005 року, а у великих містах - 2012 року. Для мешканців сільської місцевості такий якісний стрибок збільшення користувачів було зафіксовано у 2014 році, коли більше 45 % мешканців села стали кількості користувачами мережі, значно (на 19 %) перевищивши показник попереднього року (26,9 % у 2013 році). У 2016 році "Село" продовжує демонструвати найбільш потужне нарощування кількості Інтернет користувачів порівняно з іншими типами поселення.

Дослідження регіональних особливостей долучення громадян України до всесвітньої мережі Інтернет засвідчує неухильне зростання кількості користувачів у всіх регіонах. Найменша кількість користувачів мережі Інтернет сьогодні фіксується у західному регіоні. Проте слід зазначити, що саме цей регіон здійснив найбільший стрибок в нарощуванні Інтернет користування протягом останнього року, збільшивши кількість користувачів в регіоні з 56,1 % у 2015 році до 69 % у 2016 році.

Рисунок 2 - Користувачі Інтернету в різних вікових групах (%): до 25 років, від 25 до 35 років, від 36 до 45 років, від 46 до 55 років, більше 55 років

Підвищення рівня дигітальної грамотності щильно повязане з показниками інтенсивності користування засобами інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) порівняно з іншими послугами зв'язку (табл. 1).

Розглядаючи поселенські відмінності, слід зауважити, що інтенсивність користування мобільним телефоном порівняно зі звичайним (стаціонарним) телефоном в селі значно перевищує співвідношення цих показників в інших поселенських групах - 85,2 % та 33,5 % відповідно. У мегаполісі, наприклад, зазначають, що користуються мобільним телефоном 94,4 % і звичайним телефоном 61,6 % респондентів. Така ситуація демонструє перспективну можливість (за певних обставин - цінових, технічних тощо) долучення сільських мешканців до ІКТ за допомогою сучасних мобільних пристроїв.

Таблиця 1 - Динаміка розподілу відповідей на запитання: "Якими послугами зв'язку Ви користувалися за останні 30 днів?"(%)

Переважна кількість українських користувачів зазначають, що користуються Інтернетом щодня або декілька разів на тиждень. Така інтенсивність користування мережею дозволяє збільшувати якість всебічного використання Інтернету, використовуючи його можливості у різні сфери діяльності як держави, влади, суспільства, так і буденному життя пересічних користувачів (рис. 3).

Рисунок 3 - Розподіл відповідей на запитання: "Як часто Ви користуєтесь Інтернетом?" серед користувачів (2016, %)

Наголосимо, що така інтенсивність користування Інтернетом є переважною для користувачів усіх соціально-демографічних груп (тип поселення, регіон, вік, освіта) - мережа використовується переважно "декілька разів на день".

Набуває сталого виміру і характеристика переважних місць використання Інтернету в Україні - це абсолютний пріоритет домашнього використання мережі (більше 90 % українських користувачів Інтернету), який притаманний усім соціально-демографічним групам населення України.

ІКТ продовжують збагачуватись новими технічними пристроями. Поява та ріст популярності в суспільстві планшетів, смартфонів, айфонів тощо розширює можливості використання мережі Інтернет, виводячи їх на якісно новий рівень користування. Сьогодні з'являється можливість користування Інтернетом у будь-якому місці з мобільних пристроїв і українці все активніше починають її використовувати. У 2016 році більше чверті користувачів (27,1 %) зазначили, що користуються Інтернетом з "мобільного пристрою (мобільний телефон, смартфон, планшет тощо)".

Означені тенденції дигіталізації дають змогу користувачеві більш якісно, регулярно та пролонговано користуватися можливостями Інтернет-мережі, враховуючи його потреби та інтереси, і мінімізують обмеження та перепони, які виникають, наприклад, при користуванні Інтернетом на робочому місці або в Інтернет кафе - обмеження часу користування, заборони керівництва, обмеження доступу до певних Інтернет-ресурсів, брак коштів тощо.

Висновки

Рівень дигіталізації виступає одним з провідних чинників суспільного розвитку - стратегічним показником потенціалу держави, інструментом активізації міжнародної діяльності країн. Україна демонструє досить високі показники дигітальної грамотності населення. Проте подальший розвиток процесів дигіталізації має акумулювати забезпечення доступу до мережі якомога більшої кількості громадян, у тому числі і найбільш вразливих верст населення. Це, перш за все, мешканців сільської місцевості; особи літнього віку; особи, які мають початкову або неповну середню освіту і зараз продовжують залишатись найбільш вразливими верствами населення, акумулюючи дигітальну нерівність в країні. Продуктивна дигітальна стратегія розвитку країни дозволить посісти Україні достойне місце на арені міжнародних відносин та покращати її міжнародну діяльність. Зростання дигітальної грамотності дозволить урізноманітнити можливості міжнародних контактів, взаємодії та співпраці та сприятиме підвищенню ефективності міжнародної діяльності країни в цілому, її ефективної інтеграції в глобальний світовий простір.

Список використаних джерел

1. Бойко Н.Л. Дигітальна нерівність у сучасних українських реаліях / Н.Л. Бойко // Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 2 (16) - К.: Інститут соціології НАН України, 2016. - с. 137-149.

Размещено на Allbest.ru