Соціальна підтримка як загальнолюдська потреба в контексті вирішення завдань соціальної роботи з особами із проблемами психічного здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний Університет «Києво-Могилянська академія» м. Київ, Україна

СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ЯК ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКА ПОТРЕБА В КОНТЕКСТІ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ОСОБАМИ ІЗ ПРОБЛЕМАМИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я

Бондаренко Наталія Борисівна

Анотація

соціальний підтримка психічний здоров'я

В статті розглядаються особливості соціальної та емоційної підтримки осіб з проблемами психічного здоров'я в рамках груп самодопомоги. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю послідовного аналізу щодо прояву потреб і можливостей надання соціальної підтримки особам з ППЗ в контексті вирішення завдань їх соціалізації та ресоціалізації в умовах сучасного суспільства. За допомогою авторської методики «Шкала вимірювання міжперсональної підтримки» вивчались статистично значущі відмінності в оцінці своїх можливостей у соціальній підтримці особами з ППЗ - учасників груп самодопомоги у порівнянні з особами без досвіду психічних проблем, які не відвідують груп самодопомоги.

Ключові слова: соціальна підтримка, емоційна групи самодопомоги, ресоціалізація.

Аннотация

Бондаренко Наталия

СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА КАК ОБЩЕЧЕЛОВЕЧЕСКАЯ ПОТРЕБНОСТЬ В КОНТЕКСТЕ РЕШЕНИЮ ЗАДАЧ СОЦИАЛЬНОЙ РАБОТЫ С ЛИЦАМИ С ПРОБЛЕМАМИ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ

В статье рассматриваются особенности социальной и эмоциональной поддержки лиц с проблемами психического здоровья в рамках групп самопомощи. Актуальность исследования обусловлена отсутствием последовательного анализа по проявлению потребностей и возможностей оказания социальной поддержки лицам с проблемами психического здоровья в контексте решения задач их социализации и ресоциализации в условиях современного общества. С помощью авторской методики «Шкала измерения межперсональной поддержки» изучались статистически значимые различия в оценке своих возможностей в социальной поддержке лицами с проблемами психического здоровья - участников групп самопомощи по сравнению с лицами без опыта психических проблем, которые не посещают групп самопомощи.

Ключевые слова: социальная поддержка, эмоциональная поддержка, лица с проблемами психического здоровья, группы самопомощи, ресоциализация.

Annotation

Bondarenko Nataliia

SOCIAL SUPPORT AS THE UNIVERSAL HUMAN NEED IN THE CONTEXT OF SOLVING THE PROBLEM OF SOCIAL WORK WITH PEOPLE WITH MENTAL HEALTH PROBLEMS

The article deals with particular qualities of social support and emotional support, which is the component of social support between people with mental health problems in self-help groups. The author's method "Scale measuring interpersonal support» was used as the main research tool, which contained 40 statements concerning the group members 'perception of access to the potential social support and its components/functions: information, material, instrumental, psychological support unit. Comparative analysis of the perception of social support by persons with mental problems, which are members ofself-help groups, and perception ofsocial support persons without experience of mental problems who do not attend self-help groups, shows that there is no difference in the assessment of their need and trusting in supportive relationships. This confirms the value and importance of interactions that create the opportunity to have a trusting relationship, despite the presence or absence of mental health problems.

Key words: social support, emotional support, people with mental health problems, self-help groups, resocialization.

Вступ

Вивчення впливу підтримуючих емоційно значущих соціальних взаємин на стан психічного здоров'я людини не втрачає своєї актуальності і залишається важливою темою науково-практичних розвідок сьогодення в умовах глобалізації соціальних процесів і посилення індивідуалізованого способу життя. Потреба людини в емоційному прийнятті та визнанні її соціальної значущості є загальнолюдською потребою, що виступає умовою її розвитку та психічного благополуччя. Водночас відновлення в Україні принципів життя в громаді, ствердження гуманістичної моделі формування життя в суспільстві, що розгортається на основі інклюзії, вимагає перегляду ставлення до людей із проблемами психічного здоров'я (далі ППЗ), ініціюючи започаткування в сфері медичної допомоги технологій соціалізуючого напряму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливу роль в осмисленні феномену соціальної підтримки відіграє теоретична концепція «стрес і копінг» Р. Лазаруса, С. Фолкмана, яка пояснює зв'язок між соціальною підтримкою та збереженням здоров'я. Також питання соціальної та емоційної підтримки переважно вивчаються в контексті розвитку певних емоційних деструкцій пов'язаних із незадоволенням потреб розвитку: психічна депривація, як дефіцит задоволення потреб в адекватній емоційній та соціальній підтримці (Й. Лангмейєр, З. Матей- чек, Н. Толстих), концепція психологічної травми як реакції на надмірні переживання при мінімальних життєвих ресурсах: особистісних, емоційних тощо (Е. Клінгер, М. Барда, А. Бірт, Дж. Боханек, Л. Бар- салоу, Р. Браун, Дж. Кулік, М. Максейнер, С. Портер,

Р. Фівуш, М. Хан), а також в медичній сфері щодо відхилень у станах фізичного та психічного здоров'я (З. Фройд, М. Пирогов). Вивченню практик надання емоційно-соціальної підтримки особам в різних соціальних ситуаціях засобом організації груп взаємо- підтримки присвячені праці Б. Лазоренко, Ю. Ка- лашнікової, С. Карпиловської, Г. Бевз [1].

Виділення невирішених аспектів проблеми

Проведений аналіз показав, що більшість досліпідтримка, особи з проблемами психічного здоров'я, джень стосуються вивчення потреби в емоційній та соціальній підтримці в протиставленні норма-відхилення, здоров'я-хвороба, наявність-відсутність почуття самодостатності і емоційного благополуччя, що пояснюють певні психологічні феномени. Такий підхід ставить під загрозу сприймання людини як цінності, розглядаючи перспективність її розвитку та соціального благополуччя лише з позиції норми. Водночас застосування в дослідженнях медичної моделі, яка виходить із поняття хвороби і процесу видужання, суттєво обмежує розгляд їх результатів з позиції суспільного здоров'я. Таким чином, можемо говорити про відсутність у вітчизняних дослідженнях послідовного аналізу щодо прояву потреб і можливостей надання соціальної підтримки особам з ППЗ в контексті вирішення завдань їх соціалізації та ресоціалізації в умовах сучасного суспільства. Суттєвим обмеженням цього процесу виступає саме домінуюча модель медичної допомоги особам з ППЗ в противагу немедичній, соціальній моделі.

Тож метою нашої статі було вивчення особливостей прояву потреб у соціальній підтримці у людей із різним статусом психічного здоров'я, а також обґрунтування необхідності зміни моделі надання медично-психологічної допомоги цій категорії населення з медичної на соціальну, яка спрямована на ресоціалізацію.

Завдання дослідження

В ході дослідження необхідно було прийняти рішення про те, в яких групах доцільно проводити дослідження, розробити анкети, провести опитування, здійснити статистичний аналіз з метою охарактеризувати ієрархію потреб у соціальній підтримці членів груп самодопомоги, а також описати статистично значущі відмінності в оцінці своїх можливостей у соціальній підтримці особами з ППЗ - учасників груп самодопомоги у порівнянні з особами без досвіду психічних проблем, які не відвідують груп самодопомоги.

Особливості та логіка дослідницьких процедур. В даному дослідженні ми визначаємо соціальну підтримку як трансакційний комунікативний процес, що містить вербальну та/або невербальну комунікації, які спрямовані на обмін фізичними та психологічними ресурсами, призначеними для підвищення благополуччя одержувача, поліпшення його почуття стосовно власних можливостей копінгу, компетенцій, підтвердження приналежності до мережі зв'язків/відносин, що імовірно створюють буфер проти негативного впливу стресових обставин. Феномен соціальної підтримки має структурний, функціональний та оціночний вимір. Функціональний вимір стосується того, в якій мірі міжособистісні стосунки служать певним функціям. Дослідники пропонують різні функції соціальної підтримки, проте існує згода стосовно лише таких: емоційної, матеріальної, інструментальної, інформаційної та товариської (спілкування) [4, р. 511-520; 5]. На основі теоретичного аналізу літератури нами створено модель соціальної підтримки в групах самодопомоги осіб з ІII ІЗ. що містить сукупність таких чотирьох складових: матеріальна, інформаційна, інструментальна, психологічна. Психологічна підтримка в нашій моделі має, в свою чергу, сім компонентів: емоційна підтримка, спілкування, статусна підтримка, відчуття приналежності, можливість турботи про інших, підтримка особливо важливої/коханої людини, набуття копінг-стратегій. Базисом для виокремлення психологічної підтримки стали концепції, пов'язані з поняттям «психологічне благополуччя» і відносяться до проблеми позитивного психологічного функціонування (А. Маслоу, Р. Райан, Е. Дісі; А. Вороніна) [2, с. 320-329; 7, р. 68-78]. Ще один важливий конструкт, сприйнята соціальна підтримка, запропонований Ф. Норріс, К. Каніасті, I. Сарасон, Дж. Пірз, став основою для визначення нами соціальної підтримки - це оцінка ресурсів і допомоги своєї мережі підтримки одержувачем підтримки. Це сприйняття індивідом наявності або можливості підтримки, яке, за результатами багатьох досліджень, є набагато більш значущим, ніж фактична/реальна підтримка [6, р. 498-511].

В якості основного інструментарію дослідження використовувалась авторська методика «Шкала вимірювання міжперсональної підтримки», складена за аналогією опитувальника «Interpersonal Support Evaluation List» (за C. Коеном, Р. Мермелштайном, Т. Камарк, Х. Хоберман, 1985р.) [3, р. 73-94]. Анкета містить 40 тверджень, що стосуються сприйняття учасниками груп доступності потенційної соціальної підтримки та її складових/функцій: інформаційної, матеріальної, інструментальної, психологічної. Методика ґрунтується на самозвіті досліджуваних під час напівструктурованого інтерв'ю в ході заповнення анкет. Надалі, для перевірки надійності методики під час обробки сирих даних, нами було здійснено перевірку внутрішньої узгодженості методики за допомогою статистичного аналізу з метою обмежитися найбільш інформативними головними компонентами і виключити інші з аналізу, що спрощує інтерпретацію результатів.

Вибірка

Вибіркову сукупність дослідження склали учасники двох груп в кількості 63 досліджуваних, а саме: 34 особи з проблемами психічного здоров'я, які були учасниками групи взаємодопомоги «Союз друзів» більше ніж півроку і періодично за потреби звертаються за її підтримкою та 29 учасників групи самодопомоги Реабілітаційного центра МКПЛ.№1 м. Києва, які відвідували цю групу під час підготовки до виписки із лікарні в умовах госпіталізації у період з 2013 по 2014 рр. Критерієм відбору респондентів для дослідження слугували: участь у роботі групи взаємодопомоги «Союз друзів» або в групі самодопомоги Реабілітаційного центру та особиста згода на участь у дослідженні. За соціально-демографічними показниками щодо віку, стажу захворювання, рівня освіти, сімейного стану групи були гетерогенні. Також дослідження передбачало наявність контрольної групи, яка складалася з респондентів в загальній кількості 106 осіб, які за показниками віку, статі, рівня освіти та місця проживання були співвіднесені із даними експериментальної групи. Така урівноваженість соціальних характеристик контрольної групи із експериментальною слугувала локалізації дослідження засобом зменшенню варіативних перемінних. Також необхідність контрольної групи була обумовлена потребою у визначенні міри запиту людей на психологічну підтримку, що не пов'язано зі станом здоров'я, зокрема психічного.

Аналіз і інтерпретація результатів

Аналізуючи оцінку можливостей отримання соціальній підтримки респондентами контрольної групи та респондентами двох груп самодопомоги, відмічаємо статистично значущі спільні показники. Респонденти виказують впевненість, що у них є хоча б один друг, якому вони довіряють, що їхнім друзям цікаво проводити з ними час, спілкуватися на різні теми, в тому числі інтимні. Друзі можуть радіти досягненням респондента, мають схожі преференції, можуть підтримати в ситуації самотності та допомогти у щоденних справах. На їхню пораду можна розраховувати при вирішенні сімейних проблем, щодо грошей та планів на майбутнє, порад щодо складних ситуацій. Прагнення проводити разом спільний час, цінувати один одного, мати взаємну довіру та задоволення від спілкування, від дружніх стосунків виступає такими характеристиками, які характерні людям загалом, і в тому числі респондентам експериментальної вибірки. Дослідженням не було виявлено відмінностей між контрольною та експериментальною вибірками щодо особливостей взаємодії з друзями, в колі сімейного оточення, відчуття комфорту і дискомфорту, відчуття задоволення від спілкування та проведення часу разом, відчуття самотності, бажання мати тісні стосунки та потреби розділити з кимось свої страхи і переживання, що підтверджує цінність і значущість зв'язків для всіх нас, незважаючи на наявність або відсутність проблем психічного здоров'я. В таблиці 1 представлені результати порівняння контрольної та експериментальної групи без розділення на підгрупи.

Статистичний аналіз також свідчить про те, що оцінка своїх можливостей отримання соціальної підтримки осіб з ППЗ, учасників груп самодопомоги, мають свої особливості у порівнянні з оцінкою своїх можливостей у підтримці респондентів контрольної групи. Дослідженням було виявлено, що експериментальна вибірка відрізняється від контрольної тим, що в неї менше впевненості в тому, що вони можуть розраховувати на допомогу близької людини, яка може тобі допомогти в ремонті приладу, приїхати і забрати в дорозі, у випадку коли машина зламалась за 20 км. від місця призначення, з якою можна пообідати і спонтанно організувати одноденну мандрівку. Саме по цих показниках і відрізняється від контр ольної експериментальна вибірка, незалежно від терміну участі її учасників в групі самодопомоги. У респондентів з груп самодопомоги такої впевненості набагато менше (див.табл.2). Більше того, не спланований акт власної волі, наприклад незапланована термінова поїздка в аеропорт, не розцінюється респондентами такою, яка безумовно отримує підтримку і може бути реалізована за допомогою друзів.

З вище наведеної таблиці можна також побачити, що експериментальна група також відрізняється тим, що її учасники впевнені, що їм не позичать машину в складних ситуаціях (позиція №35), не допоможуть з переїздом (позиція № 39). Також підвищується ризик оцінки респондентів експериментальної вибірки як таких, яким складно встигати за ритмом соціального життя (р=0,003). Останній показник зростає у респондентів, які проходили групу самодопомоги в перебування людини в лікарні підвищує ризик оцінки її як нездатної, тим самим посилюючи її соціальну ізольованість. Виявлена тенденція зменшення ризику прояву цього показника у респондентів, які відвідують групу самодопомоги поза лікувальним закладом може вказувати на соціальні ресурси підтримки їхньої самодостатності. Це також може посилювати думку щодо напрямку формування програм соціальної підтримки, які надаються поза лікувальними закладами.

Викладений матеріал дозволяє зробити наступні висновки. Порівняльний аналіз сприйняття соціальної підтримки особами з ППЗ, які є учасниками груп самодопомоги, та сприйняття соціальної підтримки особами без досвіду психічних проблем, які не відвідують груп самодопомоги, свідчить про від- сутність відмінностей у оцінюванні ними довірливих підтримуючих взаємин. Це підтверджує цінність і значущість взаємодій, які створюють можливість мати довірливі стосунки, незважаючи на наявність або відсутність проблем психічного здоров'я. Проте, у порівнянні із особами без досвіду психічних проблем, особи з ІII ІЗ мають менше впевненості щодо можливостей отримати підтримку в питаннях практичної та матеріальної допомоги від своєї мережі підтримки. Ризик оцінки людини, як нездатної, підвищується в разі перебування її в лікарні, що посилює її соціальну ізольованість. Виявлена тенденція зменшення ризику прояву цього показника у осіб з ІII ІЗ. які відвідують групу самодопомоги поза лікувальним закладом.

Проведене дослідження надає можливість зробити висновок, що потреба у соціально-психологічній підтримці осіб у «нормі» та з ІII ІЗ не має суттєвих відмінностей. Це надає можливість стверджувати, що існує необхідність зміни медичної парадигми на соціальну у ставленні до осіб з ІІЗ в процесі проходження ними лікування та реабілітації. Дослідженням доводиться, що задоволення потреб в соціальній та емоційній підтримці осіб з ІІЗ методом груп взаємодопомоги може розглядатися як ефективний напрямок у вирішенні питань їх ресоціалізації.

Перспективи подальших досліджень. Лрове- дене дослідження мало певні труднощі пов'язані із недостатніми практиками проведення груп взаємо- підтримки серед осіб з ІII ІЗ. Видається доречним здійснення порівняльних досліджень щодо практики впровадження груп взаємопідтримки в інших країнах щодо якості задоволення емоційних потреб осіб ІІЗ в контексті забезпечення процесів ресоціаліза- ції та соціальної інтеграції.

Таблиця 1

Порівняння контрольної та експериментальної групи без розділення на підгрупи

Таблиця 2

Уявлення респондентів про наявність у них людини, до якої є можливість звернутись за допомогою

Список використаної літератури

1. Бевз Г. Групи зустрічей як форма підтримки сімей заміщувальної опіки / Г.Бевз // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. ст. Інституту соціальної та політичної психології АПН України; за ред. С.Максименка, М.Слюсаревського [та ін.]. К.: Міленіум, 2005. С. 178-189.

2. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности: основные положения, исследования и применение. / Л. Хьелл, Д. Зиглер; за ред. Егеревой. Спб.: Питер, 2014. C. 320-329.

3. Measuring the functional components of social support / [S.Cohen, R.Meimelstein, T.Kamarck, H.Hoberman] [Електронний ресурс] // [eds. I.Sarason, B.Sarason] Social support: Theory, research and application. The Hague, The Netherlands: Martinus Nijhoff, 1985. P.73-94. Режим доступу: <http://www.midss.org/content/interpersonal-support-evaluation-list- isel>.- Загол. з екрану. Мова англ.

4. Gottlieb B. Social Support Consepts and Measures. / B.Gottlieb, A.Bergen // Journal of Psychosomatic Research. 2010. Vol. 69. P.511-520

5. Lakey B. Social Support Theory and Measurement / B. Lakey, S. Cohen [Електронний ресурс]. NY: Oxford University Press, 2000. 52 p. Режим доступу: <www.psy.cmu.edu/~scohen/Lakey%20%26%20Cohen%20%282000%29.pdf>. Загол. з екрану. Мова англ.

6. Norris F. Received and perceived social support in times of stress: A test of the social support deterioration deterrence model /.

7. Norris, K.Kaniasty //Journal of Personality and Social Psychology.1996. Vol. 71. P. 498-511.

8. Ryan R M. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being // R.M.Ryan, E.L.Deci // American Psychologist. 2000. Vol.55. P. 68-78.

Размещено на Allbest.ru