Соціально-філософське осмислення некерованості: проблема розвитку української територіальної громади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська національна академія харчових технологій (Україна, Одеса), ivanovev@inbox.ru

Соціально-філософське осмислення некерованості: проблема розвитку української територіальної громади

кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології, філософії і права

Анотація

соціальний управління особистість активіст

Метою даної статті виступає вирішення проблеми некерованості територіальної громади. Застосовано методи аналізу, моделювання, системний підхід. З'ясовано, що стратегії побудовані на потребах, можуть гарантувати лише виживання, ніколи не призведуть до серйозних змін, або розвитку громади. Альтернативою є розвиток, заснований на здібностях, навичках і ресурсах населення громади. Її істотний розвиток можливий лише за умови, що самі члени місцевого співтовариства усвідомлюють необхідність інвестувати в себе і своє співтовариство. Автор обґрунтував, що вирішенням поставленої проблеми є побудова Мережево-територіальної системи соціального управління. В її рамках буде відбуватись обмін інформацією та технологіями між різними громадами, гармонізується діяльність окремих активістів, громадських організацій, аніматорів, соціальних педагогів. За рахунок зміни управлінської структури та наповнення її новим змістом буде знищено відрив системи соціального управління від нагальних питань локальних громад, з'являться можливості для всебічного розгортання потенціалу окремої особистості.

Ключові слова: некерованість, територіальна громада, потенціал, анімація.

Annotation

Ivanov Y. V., Candidate of Historical Sciences,Associate Professor, Department of Sociology, Philosophy and Law,

Odessa National Academy of Food Technologies (Ukraine, Odessa), ivanovev@inbox.ru Socio-philosophical understanding of ungovernability: the development of the Ukrainian local community

The purpose of this article is to solve the problem of ungovernability of the local community. Methods of analysis, modelling, system approach are applied. It isfound out that strategies based on needs can guarantee only survival, but w ill never lead to serious changes or development of community. An alternative way to the development based on the capabilities, skills and resources of the community's population. Its significant progress is possible only if the members of the local community themselves are aware of the need to invest in their community. The author proves that the solution of the problem is the creation of the Network Territorial System ofSocialManagement. Within itsframework, information and technologywill be exchanged between different communities, the activities of individual activists, public organizations, animators, social educators are harmonized. By changing the management structure andfilling it with new significance, the separation of the social management systemfrom the urgent issues of local communities will be destroyed, and opportunitiesfor the comprehensive expansion ofthe potential ofthe individual 'will emerge.

Keywords: ungovernability, local community, potential, animation.

Після виходу книги «Чорний лебідь. Під знаком непередбачуваності» Н. Талеба у 2007 р. проблема некерованості перетворилася на одну з найбільш дискутованих в ЗМІ, політичних та бізнесових колах, експертному середовищі. Однак в сфері соціальної філософії вона залишається маловивченою, хоча поступово привертає до себе все більшу увагу. Перед людством в XXI ст. постало чимало серйозних викликів: економічні кризи, вичерпування невідновлюваних ресурсів, загострення екологічної ситуації, збільшення кількості локальних збройних конфліктів. Однією з найактуальніших проблем сьогодення виступає пошук можливостей для розвитку локальних громад, оскільки більшість людства живе саме в них.

Більш або менш детально філософський зріз проблеми некерованості було діагностовано в дослідженнях таких вчених минулих віків, як Конфуцій, Сократ, Платон, Аристотель, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Г. Гегель, К. Маркс, О. Шпенглер, К. фон Клаузевіц, Г. Спенсер, Е. Дюркгейм, А. Тойнбі, А. Файоль, А. Маслоу, П. Ф. Друкер, К. Ясперс, А. Швейцер, А. Грамши, П. Сорокін, К. Поппер, Н. Вінер, Т. Парсонс, Р. Мертон, М. Гайдеггер, Ж. Бодрійяр. Чималу увагу різним аспектам досліджуваного феномену приділили російські вчені: О. Богданов, В. С. Дієв, Д. Аршакян, О. С. Ахієзер, К. В. Султанов, О. С. Шаров, Р. А. Мірзоян, В. М. Губко, В. М. Розін, О. О. Вороній.

Серед відомих зарубіжних мислителів сучасності, у працях яких досліджуються окремі сторони некерованості, можна назвати Р. Акоффа, І. Прігожина, Е. Тоффлера, С. Янга, М. І. Хілл'ярда, Е. Деверела, У. Демінга, Я. Зондерквіста. Окремі аспекти феномена некерованості розглядались у роботах ряду українських дослідників:А. І. Уйомова, Б. В. Плесского,

О. І. Соскіна, В. П. Соломія, А. Ю. Микітенця, П. І. Надолішнього, М. С. Солодкої, В. І. Шарія. Конкретизовано проблеми виникнення кризових явищ в суспільствах різного типу і пов'язаних з ними проявів некерованості дослідив П. В. Кухта. На наростання некерованості сучасного суспільства споживацького типу вказує серед інших українських дослідників Т. О. Чистіліна [1, с. 45-46]. С. В. Пролеєв висловив думку, що кризові явища соціально-економічної системи є проявом набагато масштабнішого явища - глибокої цивілізаційної кризи, яка детермінована специфічним шляхом історичного розвитку Заходу [2, с. 33]. В. Є. Шедяков пов'язав проблему наростання некерованості з переходом до постмодерну, коли зникає опора на звичні ресурсні і методологічні бази. Ковзаючі поєднання хаосу і порядку дарують все нові комбінації станів і діапазони можливостей і ризиків [3, с. 148-149].

Філософських аспектів розвитку місцевих громад торкались Б. В. Авер'янов, В. М. Князев, А. Ф. Колодій, О. М. Штирьов, М. О. Баймуратов, А. В. Решетніченко, Ю. П. Сурмін, М. П. Бутко, О. А. Грішнова, Б. М. Данилишин, М. І. Долішній, С. І. Дорогунцов, Т. А. Заяць, В. В. Дергачова. В. С. Ткаченко в своїй праці дійшов висновку, що механізми досягнення позитивних результатів в громаді, спираються на громадську активність і соціальні зв'язки, однак мають складну структуру і передбачають використання внутрішнього територіальної громади, у тому числі її соціального капіталу [4, с. 220]. В. С. Сосуновський подав досить ємне визначення основних характеристик локальної громади. Вчений виділив: чітко окреслену територію; інтереси, традиції та особливості публічного і приватного життя [5, с. 131].

Метою статті є дослідження проблеми некерованості територіальної громади. Проблема некерованості є маловивченою, важливою і фундаментальною науковою проблемою. Фактично в науковій літературі відсутні чітке визначення некерованості, її характеристики та генезис.

Постановка проблеми. В Україні поки що не існує продуманої концепції місцевого самоврядування, чітко не визначені права місцевої громади та органів місцевого самоврядування. В більшості європейських країн світу податок на землю в структурі доходів місцевого самоврядування складає 60%, в Японії - 70%, тоді як в Україні - лише 12% [6, с. 62-64]. Хибним шляхом розвитку громади є відмова від всебічного розгортання її потенціалу на користь перманентного пошуку зовнішньої допомоги. Адже, спрямування ресурсів на потреби призводить до панування думки, що тільки зовнішні експерти та інституції можуть надавати допомогу. В такий спосіб стосунки між членами громади стають не такими важливими, розриваються зв'язки між сусідами, через які надавалась підтримка, вирішувались проблеми. Натомість важливими стають стосунки з експертом, соціальним працівником, лікарем і т.д. У такій ситуації громади все більше впадають у залежність від зовнішнього фінансування, з'являється ефект накопичення витків залежності, тому що для поновлення фінансування, проблеми громади кожного року мають поглиблюватись. Стратегії побудовані на потребах, можуть гарантувати лише виживання, вони ніколи не приведуть до серйозних змін, або розвитку громади. Альтернативний шлях дуже простий, він веде до розвитку політики і діяльності, що Грунтується на здібностях, навичках і ресурсах активних людей громади. Істотний розвиток громади можливий лише за умови, що самі члени місцевого співтовариства усвідомлюють необхідність інвестувати в себе, а також в справу відродження громади [7, с. 14-20].

З точки зору соціальної еволюції, розвиток локальної форми співжиття, якою виступає територіальна громада, можна вважати процесом коеволюції. Сучасна громада, так само як і сучасне суспільство, розгортається на основі інформаційних ресурсів, за внутрішньою логікою свого розвитку стає все в більшій мірі суспільством можливостей. Системна методологія доводить, що за рахунок зміни кількості і відношень елементів системи, соціум може зробити значний ривок у своєму розвитку. Коли кількість можливих зв'язків між та багатосторонні дії між елементами зростають, то відбувається розширення можливостей окремих елементів даної системи. М. Н. Епштейн з цього приводу висловився так: «У міру розвитку цивілізації на одну одиницю реальності припадає все більше можливостей. У цьому і полягає трансцендентна сторона прогресу, яка зазвичай затуляється його практичною стороною» [8, с. 239].

Каталізатором процесу розвитку територіальних громад може виступити анімація. Слово анімація має давньоримське походження (anima (з лат. душа), animatio (з лат. одухотвореність)). Через анімаційну діяльність відбувається соціалізація, як засвоєння соціального досвіду; адаптація членів громади; комунікація між ними та їх організаціями; реконструкція структури спільноти. Анімація також передбачає створення педагогічно організованого середовища. Таким чином, соціокультурна анімація виявляє консолідуючий характер, пожвавлюючи взаємовідносини між індивідом і соціальною групою. Дана діяльність здатна змінювати поведінку у міжособистісних і колективних відносинах. Як соціокультурна практика, вона активізує творчий потенціал особистості для успішного подолання різноманітних проблем [9, с. 241-244].

Пріоритети соціальної роботи, яка на нашу думку різновидом активізації багатосторонніх зв'язків в системі соціального управління територіальної громади, були перелічені і детально проаналізовані В. В. Буяшенко: 1) підтримання і поліпшення якості життя, збереження середовища, утримання в належному порядку загальної власності, озеленення, робота з дітьми та молоддю тощо; 2) визначення лідерів, які володіють навичками громадської роботи і здатні повести за собою інших людей, щоб відстояти інтереси своєї спільноти; 3) визначення бажаного майбутнього своєї спільноти, вплив на політику місцевої адміністрації щодо рішень, які є важливими для життя місцевої спільноти; 4) задоволення потреб різних категорій членів своєї спільноти і попередження конфліктів інтересів серед них; 5) наявність ініціативної групи, яка налагоджує конструктивні взаємостосунки з усіма життєзабезпечуючими службами (комунальними, освітніми, медичними тощо) на території місцевої спільноти.

Однією з альтернатив існуючим системам соціального управління, на нашу думку, може виступати Мережево-територіальна концепція соціального управління (МТКСУ). Вона грунтується на припущенні, що в недалекому майбутньому екологічна криза, забруднення навколишнього середовища, економічні негаразди та необхідність задоволення матеріальних і духовних потреб людства серед суб'єктів соціального управління на перший план вийдуть територіальні громади. Розповсюдження інформаційних технологій дозволить територіальним громадам побудувати досить стійку і ефективну систему соціального управління. У порівнянні з відомою концепцією політичної системи американсько-канадського політолога Д. Істона МТКСУ має дві основні переваги: 1) підвищення оперативністю за рахунок взаємодії між членами громади і межеревими децентралізованими «входами» (для збору вимог); 2) зростання ефективності роботи «чорного ящика», або центру прийняття рішень в результаті залучення окремих ініціативних членів громади, експертів, аніматорів.

Як доводить проведений нами аналіз, мережевий принцип побудови локальної спільноти є найбільш оптимальним для розгортання великої кількості можливостей окремих індивідів та соціальних структур. В той же час, процеси самоорганізації в такій громаді можуть бути прискорені і відповідними законодавчими та адміністративними кроками держави. М. Н. Епштейн стверджує: «Потенціація - це і є методологія бажання як ексцесу і трансгресії. Завдання теорії - не утилізувати, а потенціювати твір, т. є. не скорочувати, а множити його змістовні можливості» [8, с. 208].

Висновки

Територіальні громади під тиском викликів інформаційного суспільства та глобалізації вимушені усвідомлювати свою роль суб'єкта соціального управління. Які ж можливості для подолання некерованості в них виникають? Спробуємо охарактеризувати найбільш конструктивні: 1) для того щоб провадити ефективну соціально-економічну політику доцільно об'єднувати декілька територіальних громад в своєрідну інформаційну мережу, всередині якої буде відбуватись обмін технологіями, науковими досягненнями та інформацією; 2) з метою координації власної діяльності територіальним громадам доведеться створити аналітичні центри, однією з функцій яких повинна бути розробка технологій соціального управління в нових, кризових умовах; 3) впроваджувати технологію соціального керування мають не тільки органи місцевого самоврядування, а й ініціативні групи, аніматори територіальної громади та різноманітні громадські організації; 4) на основі зібраної інформації експерти будуть формувати уточнення для аналітичних центрів, що займатимуться розробкою необхідних мір. Подібна структура МТКСУ дозволить вирішити чимало проблем: 1) знищено буде відрив системи соціального управління від нагальних питань місцевих громад; 2) виникнуть можливості для відтворення необхідного для виживання людства модального типу особистості - інноватора. Проблеми практичного впровадження мережево-територіальної системи соціального управління локальною громадою, дослідження розгортання можливостей особистості в ній є перспективним напрямком соціально-філософських досліджень.

Список використаних джерел

1. Чистіліна Т. О. Споживацтво в умовах соціально- економічної кризи: філософське осмислення / Т. О. Чистіліна // Гуманітарний часопис. - 2013. - №1. - С.45-53.

2. Пролеєв С. В. Криза фінансова чи цивілізаційна? /

С. В. Пролеєв // Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей:Матеріали Міжнародних філософсько-економічних

читань (20-21 травня 2009 року, Львів) / Університет банківської справи Національного банку України; редкол.; відп. секретар

3. Е. Скринник. - Львів, 2009. - С.32-34.

3. Шедяков В. Е. Субъектность общественных трансформаций и формирование их вектора и результатов / В. Е. Шедяков // Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2016. - Вип.12. - С.148-153.

4. Ткаченко В. С. Роль соціального капіталу в розвитку територіальних громад / В. С. Ткаченко // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія: зб. наук. пр. - Харків, 2013. - №5. - С.214-222.

5. Сосуновський В. С. Територіальна громада: сутність та соціальне призначення / В. С. Сосуновський // Актуальні проблеми філософії та соціології. - 2017. - №15. - С.129-131.

6. Павлов О. Сільська територіальна громада як складник політичної системи суспільства. Політичний менеджмент. - 2007.-№3.-С.60-68.

7. Кретцман Дж. П., Макнайт Дж. Л. Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття і мобілізації ресурсів громади / Джон П. Кретцман, Джон Л. Макнайт [пер. з англ. О. Іванюк і С. Іванюк]. - К.: Четверта хвиля, 2006. - 256 с.

8. Эпштейн М. Н. Философия возможного // М. Н. Эпштейн: - СПб.: Алетейя, 2001. - 334 с.

9. Яцук Н. В. Феномен соціальної анімації в розвитку територіальних громад / Н. В. Яцук // Актуальні проблеми державного управління. - 2012. - №1. - С.240-247.

References

1. Chystilina Т. О. Spozhyvactvo v umovah social'no- ekonomichnoi' kryzy: filosofs'ke osmyslennja / T. O. Chystilina // Gumanitamyj chasopys. - 2013. - №1. - S.45-53.

2. Prolejev S. V. Kryza finansova chy cyvilizacijna? /

S.V. Prolejev // Filosofija finansovoi' cyvilizacii': ljudyna u sviti groshej:Materialy Mizhnarodnyh filosofs'ko-ekonomichnyh

chytan' (20-21 travnja 2009 roku, L'viv) / Universytet bankivs'koi' spravy Nacional'nogo banku Ukrai'ny; redkol.; vidp. sekretar Z. E. Skrynnyk. - L'viv, 2009. - S.32-34.

3. Shedjakov V. E. Sub#ektnost' obshhestvennyh transformacij і formirovanie ih vektora і rezul'tatov / V. E. Shedjakov // Aktual'ni problemy filosofii' ta sociologii'. - 2016. - Vyp.12. - S.148-153.

4. Tkachenko V. S. Rol' social'nogo kapitalu v rozvytku terytorial'nyh gromad /V. S. Tkachenko // Visnyk Nacional'nogo universytetu «Jurydychna akademija Ukrai'ny imeni Jaroslava Mudrogo». Serija: Filosofija, filosofija prava, politologija, sociologija: zb. nauk. pr. - Harkiv, 2013. - №5. - S.214-222.

5. Sosunovs'kyj V. S. Terytorial'na gromada: sutnist' ta social'ne pryznachennja / V. S. Sosunovs'kyj // Aktual'ni problemy filosofii' ta sociologii'. - 2017. - №15. - S.129-131.

6. Pavlov O. Sil's'ka terytorial'na gromada jak skladnyk politychnoi' systemy suspil'stva. Politychnyj menedzhment. - 2007. - №3. - S.60-68.

7. Kretcman Dzh. P., Maknajt Dzh. L. Rozbudova gromad za rahunok vnutrishnih resursiv. Shljah do vidkryttja і mobilizacii' resursiv gromady / Dzhon P. Kretcman, Dzhon L. Maknajt [per. z angl. O. Ivanjuk і S. Ivanjuk]. - K.: Chetverta hvylja, 2006. - 256 s.8. Jepshtejn M. N. Filosofija vozmozhnogo // M. N. Jepshtejn: - SPb.: Aletejja, 2001. - 334 s.

Jacuk N. V. Fenomen social'noi' animacii' v rozvytku terytorial'nyh gromad / N. V. Jacuk // Aktual'ni problemy derzhavnogo upravlinnja. - 2012. - №1. - S.240-247.

Размещено на Allbest.ru