Пластове життя у вирі воєнних реалій (за матеріалами журналу "Пластовий шлях")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пластове життя у вирі воєнних реалій (за матеріалами журналу «Пластовий шлях»)

Основоположник Пласту -- українського скаутингу -- Олександр Тисовський (Дрот) свого часу сказав: «За правду, за добро, за красу!... Служба вояка почесна і геройська. Вона повна небезпек, великих зусиль і посвяти. Молодь кожного народу мусить бути готова до збройної оборони рідної землі...» [21, с. 14-15]. Український Пласт увійшов в історію як парамілітарна організація [19, с. 14], яка ось уже понад століття виховує універсальних різнобічно-розвине- них громадян-патріотів, змістовно наповнюючи життя молоді ідеями україноцентризму, гро- мадяно- та націотворення, європейськості, толерантності, терпимості, гуманізму і т.д. Так, чимало сучасних пластунів-добровольців, уже з перших днів проведення антитерористичної операції, долучилися до захисту східних територій України, міжрегіональної логістики, волонтерської діяльності тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на високий рівень інформатизації суспільства, дізнатися про роботу пластунів, ми можемо здебільшого зі шпальт пластової спеціалізованої періодики чи від самих українських скаутів, під час пластових сходин у пластових домівках. Так, джерельна база наукової проблеми, в основі своїй, складається з інтерв'ю та статей, підготовлених пластунами-очевидцями, учасниками подій та пластових акцій.

Метою даного дослідження стала комплексна систематизація видів діяльності пластунів, як на передовій, так і в пластових осідках. При тлумаченні конкретних фактів, які нерідко носять біографічний характер, для досягнення неупередженості та достовірності, використовувалися принципи історизму, системності, об'єктивності.

Виклад основного матеріалу. Український Пласт виник у Східній Галичині у Львові в 1911 році. В умовах нової хвилі українського національно-визвольного відродження він став частиною патріотичного виховання молоді, в той же час, наслідуючи традиції скаутських організацій Західної Європи, які основну увагу приділяли фізичному та моральному вихованню підростаючого покоління. Пластова виховна система уже міжвоєнних 20-30-х років була спрямована на виховання національно-свідомої, всебічно-розвинутої молоді, здатної з часом змінити політичний і громадський лад, стати провідниками визвольного руху. Пласт був середовищем, яке вимагало від своїх членів росту знань, духовного і тілесного прогресу, усталення поглядів, «послуху і карності перед самим собою, бо хто навчиться панувати над собою, запанує над іншими, бо вмітиме панувати» -- саме так казав основоположник українського Пласту О. Тисовський (Дрот) [3, с. 52].

Виховне завдання організації полягало в оформленні характеру кожного пластуна, ви-хованні особистості, відповідно до правил Пластового Закону. Засновник світового скаутського руху лорд Байден-Пауелл оф Гілвел (Бі-Пі) так окреслював предмет і завдання методики виховання: «...Як би вовка не приручав, а він усе на ліс дивиться. Так само важко змінити думку тих, кого виховали в старому дусі, але змінити духа можна у молодих. Предметом нашої роботи у скавтовому русі є вироблення наших майбутніх мужів... Щоб наступна генерація була здорова духом у цьому нездоровому світі і щоб вище розуміння служби -- служби чинної Любові і Обов'язку були направлені на служіння Богу і ближнім» [2, с. 20].

Пластові ідеологи досягали мети через «всебічне патріотичне самовиховання», яке мало забезпечити «основу для однозначних відповідей на всі суспільно-політичні проблеми оточуючого світу» [5, с. 24]. Самого терміну «самовиховання» світовий скаутинг не знав. «Самовиховання», як педагогічно-виховний прийом, вперше був використаний у молодіжному русі пластовими провідниками. Кожне слово даного поняття несло ідейне навантаження, яке розкривалося на практиці. «Всебічне самовиховання» у Пласті означало всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, духовний.

Принцип «патріотизму» у самовихованні був націлений на плекання любові до України, на боротьбу за її державність, збереження українських традицій, мови, історії. Даний аспект глибоко розробив у статті «Юнацтво і Пласт» Д. Донцов. Детально розглянувши ідейні засади, мету, цілі і засоби виховання у Пласті, він зробив висновок: «В Пласті, мов у зерні рослини, криється той гострий і свіжий, новий для нас світогляд сильних, могутніх, здорових рас, який може відродити скалічену довгими роками ганьби моральність нації» [6, с. 14-15]. «Юнак учиться у Пласті любити Україну, свою Батьківщину, не через призму вузької партійної програми, -- писав Ю. Старосольський, -- він учиться готовності працювати, жити, а коли треба -- ризикувати життям для неї. Його глибока, чесна любов і його готовність дадуть йому завжди вичути й міру правдивого патріотизму. Цей патріотизм -- активний патріотизм -- це наша виховна мета» [20, с. 47].

Військовий вишкіл у систему виховання молоді в організації ввів офіцер Байден-Пауелл. Він надав товариству напіввійськового характеру і створив «школярське військо». Пласт в умовах бездержавної України став тією патріотично-на- лаштованою організацією, яка поставила собі за завдання виховати майбутніх військових старшин. Пластун В. Максимець пригадував про відчуття захопленості у молоді їх роллю, як війська. Так, на початку 20-х років під час мандрівки Волинню в одному з сіл вони зустріли бабусю, яка запитала: «А що то за військо у таких коротких штанах?». На що пластуни напівжартома відповіли: «Ми українське військо. А річ не в штанах. Ми маршируємо в широкий світ; переправляємося через ріки і моря, тому носимо короткі штани, щоб їх не замочити» [10, с. 80-81].

Пластуни уже на перших сходинах починали опановувати тонкощі військового мистецтва. Пластовий вишкіл вівся у кількох напрямках, а саме: польова служба, впоряд, стрілецький ви шкіл, санітарія. На початку існування Пласту, з мотивів безпеки, оскільки основну масу учасників становили неповнолітні, з вишколу було вилучено стрілецьку (вогнепальну) підготовку. Проте наприкінці 20-х років із поширенням радикальних настроїв Організації Українських Націоналістів ситуація змінилася, тоді пластуни опанували для себе і це вміння. Наприкінці 30-х років, у силу політичного тиску пластові гуртки припиняють своє існування.

За вказаними вище принципами живуть пластуни, відродженого в 90-ті роки ХХ століття «Пласту -- Національної скаутської організації України», а основи, вироблені й закріплені в 20- 30-ті роки ХХ ст., як ніколи відповідають запитам та умовам ХХІ ст. Пластовий сеніор Юрій Лесь- ків (СМ) вдало, на нашу думку, описав сучасні обставини, за яких працює пластовий журнал -- «Пластовий шлях». Вказане видання є дзеркалом пластової думки і інформації у пластовому середовищі. Часопис єднає українських скаутів по- всьому світі, тому безумовно варто проектувати сказане головним редактором пл. сен. Ю. Леськівим і на життя пластової громади. Він зазначає, що «Пластовий шлях» (ми підкреслюємо -- Пласт) тепер живе в двох реальностях: «...перша -- виховання для України та громад в діаспорі пташат, новачат, юнацтва тим майбутнім свідомим і патріотичним людом, який запевнить нам розвиток, рух вперед, гідне місце України серед розвинутих країн інша реальність -- воєнна -- про тих пластунів і пластунок, які захищають незалежність України,.» [9, с. 4-5].

У зоні АТО задіяно чимало пластунів і пласту- нок. Кожен з них -- яскрава особистість з середовища пластової родини. Пластуни служать в батальйонах «Азов», «Шахтарськ», «Дніпро», «Січ», «Київ», «Кіровоград», «Збруч», «Гарпун», Державній прикордонній службі та ін. Вони беруть участь у військових операціях, представлені в інформаційному напрямі, медичній службі; пластуни усього світу збирають ресурси для адресного забезпечення спорядженням і надання допомоги.

Пластуни, що перебувають на передовій в зоні АТО, добровільно перебирають на себе найрізноманітніші функції, адже пластовий спосіб життя, який націлений на різнобічний розвиток особистості, на «Гартування Духа», дав молоді ту базу, той ґрунт, який дозволяє вижити в надскладних умовах. Так, пластун-боєць, корінний луганчанин з позивним «Танцор», зазначає, що: «Служба в «Азові» -- як один великий табір, який розтягнувся на цілий рік» [1, с. 33]. Крім того, пластова молодь ініціативна, відкрита до спілкування, до толерантного діалогу і т.д.

Пластуни-військовики навчають побратимів основам таборового життя, основам виживання; будучи навченими жити у гурті і будучи вихованими на принципах релігійної толерантності, гуманізму, стандартах української етнопедагогіки, перебирають на себе роль психологічної служби; допомагають перетворити колектив на сім'ю відданих патріотів; надають першу домедичну допомогу і організовують медичне забезпечення в бойових умовах, проводять вишколи з тактичної медицини в зоні АТО. За основу, розробники курсів взяли стандарти, які є обов'язковими для бійців армій НАТО [22, с. 39-40]. Пластуни займаються просвітницькою діяльністю, насамперед, поглиблюють знання побратимів з історії України, українського народознавства, популяризують українську пісенну творчість, духовну культуру українців. На передовій всі вояки, як пластуни, так і не члени організації, прагнуть перемоги, мирного життя, повернення до родин, працювати за спеціальністю,...

Українські скаути, серед молодіжних організацій, вирізняються високим показником волонтерської діяльності: відкривають благодійні фонди («Фонд 24»); беруть інтерв'ю у вимушених переселенців, обробляють їх, аналізують, доповнюють власними роздумами; відвідують блокпости, а матеріали викладають у соцмережах, особистих блогах; редагують і випускають у зонах бойових дій пластові спеціалізовані газети («Чорне серце»), для збору матеріалів в яких, безперервно працюють військові кореспонденти і фотографи; знімають цінні відеоролики, фоторепортажі; роблять знімки для всеукраїнського У НІ АНУ, для міжнародної агенції «Reuters»; проводять семінари, читають лекції, виступають з рефератами, готують презентації для «червоної зони» (зони обстрілу); організовують координаційні дискусії тощо [7, с. 32-33; 17, с. 34-38; 18, с. 28-31]. Згідно з аналізом інформації пластового сеніора Ігоря Олексюка, який прочитав курс лекцій бійцям в зоні АТО, вояків батальйону «Азов» цікавили насамперед теми з історії України, а саме -- становлення УНР, історія радянської України, утворення УПА [15, с. 41-43].

Пластуни на місцях, у пластових домівках (осередках), займаються впорядкуванням матеріалів, переданих з передової; верстають та друкують настінний пластовий календар зі світлинами членів пластових організацій, які воюють на Сході, а кошти від продажів передають у Фонд підтримки пластунів-військовиків; роблять стенограми звукових доріжок свідчень очевидців; формують музеї речей з АТО; ініціюють пресові конференції; презентують оброблені дані перед широкою громадськістю України і закордону через усі засоби Мас-медіа -- друк, радіо, телебачення і «всесвітню павутину»; надають психологічну допомогу сім'ям загиблих; проводять громадські панахиди за загиблими; відкривають меморіальні дошки загиблим пластунам; організовують табори для дітей, батьки яких загинули в АТО; у переддень релігійних свят організовують благодійні акції по збору подарунків для дітей Сходу тощо [4; 12, с. 48-49; 13, с. 52-53; 16, с. 49].

Окремо слід згадати і пластунів, які залишилися на окупованих територіях. Вони, ані на крок не відступають від слів Пластової присяги, і залишаються вірними Україні. Аналізуючи листи, які надходять від пластунів та пластунок з територій охоплених війною, пластова молодь не полишає пластової роботи, зокрема не згортає патріотичного виховання, пропагування національної символіки України,. За що нерідко зазнає фізичного і морального тиску від представників місцевої сепаратиської влади [8, с. 6-7; 11, с. 10; 14, с. 7-9].

Висновки та пропозиції. Таким чином, проаналізувавши матеріали проблеми, ми можемо говорити, що Пласт є вірним організаційним ідеям та цінностям, виробленим понад ось уже як століття. Сучасні пластуни є гідними нащадками покоління, що в ХХ ст. боролося за права українців у Другій Речіпосполитій, а пізніше поповнили лави УПА. Українські скаути, на шляху розбудови демократичного толерантного поліетнічно- го суспільства, вдосконалюють та осучаснюють форми та методи діяльності, адаптують їх до специфіки життя країни в умовах АТО тощо.

Пластуни-військовики у своєму арсеналі нагород мають: медаль «За військову службу Україні» за підписом Президента України «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»; відзнаку «За воїнську доблесть» від Фонду ветеранів військової розвідки; пластовий «Бронзовий Хрест за геройський чин» за проявлені мужність і жертовність у боротьбі за Українську Державу та інші. На жаль нерідко нагороди знаходять своїх героїв посмертно [9, с. 3; 13, с. 52-53].

Список літератури

патріотичний виховання скаутинг пласт

1. Акопянц З. Моя мрія - відбудувати Донецький аеропорт / Заріна Акопянц // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 2(182). - С. 30-33.

2. Байден-Пауелл. Цитати / Байден-Пауелл // Молоде життя. - 1930. - Лютий. - Ч. 2.

3. Візітів Ю.М. Пластовий рух на Волині в міжвоєнний період: Монографія / Ю.М. Візітів. - Рівне: Волинські обереги. - 2008. - 180 с.

4. Вийшов пластовий календар на 2015 р. від Фонду підтримки пластунів-військовиків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.plast.org

5. Гладкий Я. Пласт / Я. Гладкий // Вогні. - 1936. - Ч. 2.

6. Донцов Д. Юнацтво і Пласт / Д. Донцов. - Львів, 1928.

7. Задорожний П. Фотограф може зробити фото, яке житиме навіть після його смерти / Ст. пл. Петро Задорожний, ОЗО // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 3 (183). - С. 32-33.

8. Колесник Д. Про 1-й Головний Обов'язок в Криму і на Сході в умовах війни 2014-го / Ст. пл., скоб Дмитро Колесник, СМ // Пластовий шлях. - 2014. - Ч. 1 (177). - С. 6-7.

9. Леськів Ю. До війни звикнути неможливо / Пл. сен. Ю. Леськів, СМ // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 3 (183). - С. 4-5.

10. Максимець В. Пластове військо / В. Максимець // Пластовий шлях. - 1986. - Ч. 3-4.

11. На вічну ватру: У війні на сході України загинув пластун Андрій Білик // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 4 (184). - С. 52-53.

12. Овчарук А. Дуже свій, безкінечно рідний / Ст. пл. Андрій Овчарук, ОЗО // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 3 (183). - С. 49.

13. Олексюк І. Бути вірним Богові і Україні. Слово до бійців батальйону «Азов» / Пл. сен. Ігор Олексюк, ЦМ // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 2 (182). - С. 41-43.

14. Олексюк О. Історія одного дня Пласту: місто Лутугине Луганської області / Ст. пл. прих. Олеся Олексюк // Пластовий шлях. - 2014. - Ч. 1 (177). - С. 7-9.

15. Слюсарчук Т. Ст. пл. Ірина Вовк: Можливо, я ще візьму зброю в руки / Тетяна Слюсарчук // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 2 (182). - С. 34-38.

16. Соболик Т. Там робиться історія, і я хочу ще побути творцем тієї історії / Тетяна Соболик // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 3 (183). - С. 28-31.

17. Старий Вовк. Нові часи, нові потреби / Старий Вовк // Пластовий шлях. - 2014. - Ч. 1 (177). - С. 14-15.

18. Старосольський Ю. Велика гра / Ю. Старосольський. - Мюнхен, 1948.

19. Тисовський О. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва / О. Тисовський. - Торонто, 1997.

20. Шацький В. «Білі берети» на службі Україні / В. Шацький // Пластовий шлях. - 2015. - Ч. 2 (182). - С. 39-40.

Размещено на Allbest.ru