Гендерна чутливість як чинник впливу на функціонування агентивно-професійної номінації жінок

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81276.3:316346.2

Гендерна чутливість як чинник впливу на функціонування агентивно-професійної номінації жінок

Ярина Пузиренко

(м. Київ)

У статті розглядається гендерна чутливість як чинник впливу на функціонування агентивно-професійної номінації жінок в українській мові, в межах якої виділено два напрями - традиційний (з нейтральним та консервативним різновидами) і гендерно чутливий (з поміркованим та радикальним різновидами).

Ключові слова: агентивно-професійна номінація осіб, фе- мінативи, назви жінок, гендерна чутливість, чинники впливу на функціонування фемінативів.

Yaryna Puzyrenko

GENDER SENSITIVITY AS A FACTOR AFFECTING FUNCTIONING OFAGENTIVE-OCCUPATIONAL WOMEN TERMS

The article deals with gender sensitivity as a factor of influence on the functioning of the agentive-occupational women terms in the Ukrainian language. It is realized through the principles of political correctness, which acts when the nomination of persons is concerned mainly through elimination of linguistic manifestations of sexism. In terms of gender sensitivity factor action modern language practice is characterized by two main approaches to the feminatives and more widely - to the linguistic representation of sexes in general - by traditional and gender-sensitive, the latter is less common and current scope of its application is very limited.

Within the traditional approach a neutral and conservative varieties can be distinguished. Within the neutral approach the use of feminatives and masculinatives and a coordination of the genus is spontaneous, haphazard (лікарка прийшла, це наша терапевт / терапевтка, у неї висока кваліфікація). The con-servative approach is different from the neutral by sequential use for women of names with grammatical male gender, however at its extreme manifestation it uses not logical (лікар прийшла, це наша терапевт, у неї висока кваліфікація) but formal coordination (regarding woman лікар прийшов, це наш терапевт, у нього висока кваліфікація).

In gender-sensitive approach two types also can be distin-guished - moderate and radical. Under moderate type we under-stand the consistent use of names for women with grammatical female gender. In genderally uncertain contexts the tendency to avoid grammatical male gender is often present in particular through message restructuring. Radical approach differs from moderate by attempt to consistently use in gender indeterminate contexts of both male and female forms, and at ultra-radical ap-proach - only the forms of female gender. The latter is seen in the linguistic writings of gender orientation. Such position is repre-sented, eg., in the classical works of Deborah Cameron («Feminism and linguistic theory») and Mira Ariel («Accessing to noun phrases antecedents»).

Key words: agentive-occupational women terms, feminative, gender sensitivity, factors affecting the functioning feminatives.

Гендерна чутливість - це здатність сприймати, усвідомлювати і реагувати на будь-які прояви сексизму, дискримінації за ознакою статі чи статевої сегрегації [14]. Стосовно агентивно-професійної номінації жінок в українській мові гендерна чутливість поряд з мовною ситуацією (взаємодією мов), явищем маскулінізації є одним із основним чинником впливу на її функціонування в узусі [7, 13]. І хоча нині можна говорити поки що як про тенденцію, яка не набула значного поширення, проте гендерна чутливість може бути уведена в ранг офіційної мовної політики внаслідок активізації діяльності громадських організацій гендерного спрямування, що спостерігається останнім часом. Саме тому постає необхідність дослідження перспектив реалізації гендерної чутливості в українській мові.

Гендерну чутливість як чинник в агентивно-професійній номінації осіб розглядаємо у контексті політичної коректності, яка полягає в усуненні з мовного вжитку тих мовних явищ (слів, форм, виразів), що можуть ображати певні групи людей. Як прояв сексизму в англійській мові розглядається, напр., формула X's widow «вдова такого-то», але не існує Y's widower «вдівець такої-то»; вживання he і man в родовому значенні, напр. everyone should take his coat «кожен повинен забрати своє пальто», urban man «міська людина». Піддавалась критиці несиметрична система звертань Mr., Mrs., Miss., де стосовно жінок закріпилося розрізнення за сімейним статусом. Проблему звертань в українській мові з погляду мовного сексизму розглянуто нами в роботі [6]. професійний жінка гендерний

Стосовно мовних проявів сексизму можна говорити про «сек-сизм змістовий» і «сексизм формальний», або сексизм змісту і сексизм форми. Часто змістовий сексизм реалізується через сексизм формальний - використання певних мовних форм, які є його проявом. Напр., про те, що українське законодавство було написане з позицій чоловіка виразно свідчить, зокрема, такий приклад з Кримінально-процесуального кодексу України: «Близькі родичі - батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, вну- ки»[10] - відсутня лексема чоловік. Слід зазначити, що нині за-конодавці цю проблему вже зняли, навівши корелятивні пари назв осіб: «близькі родичі та члени сім'ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі» [4]. Проте і в цьому варіанті є непослідовність - тільки в ч.роді подані назви осіб: усиновлювач, усиновлений, опікун, піклувальник.

З погляду дії чинника тендерної чутливості, сучасна мовна практика характеризується двома основними підходами до аген- тивно-професійної номінації жінок, та ширше - до мовної репре-зентації статей взагалі - традиційним і гендерно чутливим, причому останній є менш поширений і нині сфера його реалізації досить обмежена.

Традиційний підхід до номінації жінок. Традиційним вважа-тимемо підхід, при якому у номінації жінок спостерігається ви-користання поряд із НЖ (фемінатив, назва особи жіночого роду) також НЧ (маскулінатив, назва особи чоловічого роду), а в анафо-ричних відношеннях - вживання займенників ч. р. в статево не ви-значених контекстах з точки зору учасників комунікації. Напр., у запитанні «хто сьогодні дзвонив?» статевонейтральний займенник хто поєднується із дієсловом у формі минулого часу ч. р.

У межах традиційного підходу можна виокремити нейтральний та консервативний різновиди. При нейтральному підході використання НЖ і НЧ, а також родове узгодження відбувається стихійно, безсистемно (лікарка прийшла, це наша терапевт / те- рапевтка, у неї висока кваліфікація). Консервативний відрізняється від нейтрального послідовним використанням стосовно жінок назв з граматично оформленим чоловічим родом, а в крайньому його прояві відбувається проведення не логічного (лікар прийшла, це наша терапевт, у неї висока кваліфікація), а формального узгодження (стосовно жінки: лікар прийшов, це наш терапевт, у нього висока кваліфікація).

Прикметно, що, у мовній практиці деяких російських дослідниць у галузі тендерної лінгвістики (тобто обізнаних із практикою уникнення мовного сексизму) спостерігається «ультраконсерва- тивний» підхід до номінації жінок, зокрема самономінації. Так, у роботі А. В. Кириліної знаходимо такий пасаж: «Автор благодарит... свою семью, в течение долгого времени мирившуюся с полной занятостью автора и его отрешенностью от семейных проблем» [3, с. 7], де у самономінації не просто вжито НЧ автор, а й займенник ч. р. его. До слова автор в російській мові не існує стилістично нейтрального корелята ж. р. Інша річ, що своєю мовною практикою дослідниці могли б намагатися вплинути на існуючий стан речей у номінації жінок, і такі приклади вже є.

Слід зазначити, що консервативний підхід, хоча і зустрічається в українській мовній практиці, проте його не можна вважати орга-нічним.

З погляду реалізації традиційного підходу показовим може бути аналіз українського перекладу праці Сімони де Бовуар «Друга стать» (К., Основи, 1994 - 1995) під кутом зору вживання агентив- но-професійних назв жінок. Особливо тому, що це дослідження, як зазначено в анотації, є «одним із видатних класичних зразків фемі-ністичної літератури». Природно було б сподіватися, що саме вжи-ванню назв жінок буде приділена особлива увага, але виявилося що у перекладі реалізовано традиційний підхід до номінації осіб.

Аналізуючи цей текст, який належить до науково-публіцистич-ного різновиду наукового стилю мови, виходитимемо з того, що нормативна стилістика обмежує вживання назв ч. р. стосовно жінок тільки офіційно-діловим стилем, якщо існують відповідники жіночого роду [5, с. 145].

Проведене дослідження виявило такі основні проблеми (розглядаються окремі приклади з ІІ тому):

1. Вживання назв чоловічого роду стосовно жінок за існування відповідників ж. роду: «У працюючої жінки, що немаловажно, хоч би ким вона була - селянкою, інженером, письменницею...» (с. 164).

2. Паралельне вживання в тексті співвідносних назв і ч. і ж. роду стосовно жінок. Звертає на себе увагу те, що на сусідніх, а то й на одній і тій же сторінці, коли йдеться про жінку, викорис-товуються співвідносні слова і ч., і ж. р., напр.: «вона назавжди залишиться тільки аматором» (с. 362), «аматорка стала профе-сіоналом» (с. 363). На нашу думку, однією з причин такої непо-слідовності може бути намагання урізноманітнити форму викладу, оскільки стосовно жінок НЧ розглядаються як словотвірні варіанти, напр., Л. О. Родніною [8].

3. Непослідовність у вживанні з прикладками співвідносних назв і чоловічого, і жіночого роду стосовно жінок: «...жінки- письменники Джейн Остін, сестри Бронте, Дж. Еліот змушені були витратити стільки енергії, щоб визволитися і подолати зовнішні перешкоди, що неабияк видихалися власне на старті, там, де почи-нають письменники-чоловіки» (с. 366). Оскільки праця Сімони де Бовуар присвячена проблемам жіночої статі, то при перекладі постає необхідність чіткого розрізнення, про яку саме стать ідеться, чоловічу чи жіночу. Зважаючи на те, що в українській мові іменники мають граматичну категорію роду, то саме вживання прикладок чоловік, жінка, яких у тексті перекладу є чимало, свідчить про те, що граматичної родової форми слова ще недостатньо для чіткого розрізнення статей (адже жінок називають також й іменниками ч. р. Що ж до чоловіків, то таку ситуацію уявити важко). Це є ще одним із доказів того, що у номінації жінок в українській мові позамовні чинники є вирішальними. Звичайно, тут не можна відкидати й стилістичного засобу підсилення протиставлення.

4. Проблема новотворів граматично оформлених назв жінок. У перекладі трапляються слова, зовсім не засвідчені словниками, напр.: користолюбка, честолюбка, гордійка (у СУМі до слова гордій немає жіночого відповідника, є гордівниця «жін. до гордів-ник»), держателька, сміливиця (в ОРФ немає цього слова, проте є щасливиця).

До цієї групи прикладів можна додати і такий: «Незалежні ви- робниці вже не належать до паразитичної категорії» (с. 244). НЖ виробниці не засвідчене в словниках (є лише виробничниця від ви-робничник). Проте на с. 337 читаємо: «Виробник, активна постать, вона знову виборює свою трансцендентність».

Окремо зупинимося на слові дарувальниця. Хоча в ОРФ немає не тільки дарувальниці, а й дарувальника, проте ці слова подає «Словник юридичних термінів» [11, с. 41]. До російського даритель (з позначкою «юридичний термін») словник [9, с. 106] наводить три відповідники: дарувальник, дарівник, дародавець, до дарительница - дарувальниця, дародавиця.

Уведення до обігу нових слів назв жінок можна лише вітати і відзначити як досягнення перекладу. І хоча це тільки поодинокі випадки, але вони свідчать, з одного боку, про те, що потреба в граматично оформлених назвах жіночого роду є на часі, а з другого - що утворення таких стилістично нейтральних слів засобами української мови цілком можливе.

Слід зазначити, що попереднє побіжне порівняння проаналізо-ваного видання з новим перевиданням (Бовуар Сімона де «Друга стать». - К. : Основи, 2017 р.) не показало редакторських змін сто-совно використання фемінативів.

Гендерно чутливий підхід до номінації осіб. У тендерно чут-ливому підході теж можна виокремити два різновиди поміркований і радикальний.

Під поміркованим підходом будемо розуміти послідовне вжи-вання стосовно жінок назв з граматично оформленим жіночим ро-дом, а в статево не визначених контекстах - тенденція до уникнення форм ч. р., зокрема через перебудову повідомлення (напр., коли фраза «студентів і співробітників університету запрошуємо взяти участь у конкурсі...» переробляється, щоб уникнути використання форм ч. р.: «усіх творчих особистостей, хто навчається і працює в університеті, запрошуємо...»).

Слід зазначити, що поміркований різновид у гендерно чутливому підході до номінації осіб у своїх зовнішніх виявах схожий до нейтрального різновиду традиційного підходу до номінації осіб і виділяється нами гіпотетично. Через це не завжди можна провести між ними різницю. Основним показником, на нашу думку, тут може бути тематична спрямованість тексту чи заангажованість авторів текстів гендерною проблематикою.

Радикальний підхід відрізняється від поміркованого намаганням послідовно використовувати в статево неозначених контекстах форм і ч., і ж. р., а при ультрарадикальному підході - тільки форм ж. р. Останнє спостерігається у мовознавчих працях феміністичного напряму, чи, як тепер прийнято говорити, гендерного напряму. Такої позиції дотримується, напр., Д. Камерон у своїй праці «Фемінізм і мовознавча теорія» [15]. Авторка через послідовне використання форм ж. р. (особливо це стосується займенників) у контекстах, де традиційно використовуються чоловічі форми, наче у кривому дзеркалі показує неприродність усталеного стану речей. Д. Камерон зазначає, що в її книзі у статево-неозначених і узагальнених контекстах використовуються не займенники ч. р., як прийнято, а she і her. «Якщо якісь читачі-чоловіки почуватимуться незручно через відчуття виключення або неадресування, вони можуть зрозуміти, як жінки відчувають це буквально з перших хвилин, коли розгортають переважну більшість книжок, і порозмірковувати над тим, який вплив може це справляти» [15, VIII]. Подібні приклади розглядають Т. В. Булигіна і А. Д. Шмельов: «Саме займенник she послідовно використовується в книзі Міри Аріел «Accessing to noun phrases antecedents» при анафорі до таких іменників, як speaker або linguist в родовому вживанні» [23, с. 99].

Дія чинника тендерної чутливості найяскравіше спостерігається, по-перше, у перекладах гендерно чутливих текстів, а по-друге, у мовній практиці гендерно чутливих груп мовців, зокрема тих, які ознайомлені з проблемами мовного сексизму і намагаються у своєму використанні мови сприяти його подоланню. Про таку за- ангажованість свідчить як усне, так і писемне мовлення. Слід заз-начити, проте, що гендерна тематика текстів і розуміння авторами проблеми мовного сексизму саме по собі не означає мовної реалі-зації гендерночутливих підходів. Розглянемо кілька характерних прикладів з українських перекладів англомовних текстів, у яких реалізація гендерної чутливості проявляється передусім у пара-лельному наведенні родових пар ч. і ж. р. особових займенників:

«Незалежність Президента від Конгресу посилюється тим фак-том, що його (чи її) можна усунути лише з допомогою нелегкого процесу імпічменту» [372, с. 16]. «...лікарі та родичі звичайно приховують від безнадійно хворого, що він (або вона) незабаром помре» [2, с. 60]. «Коли хтось запитує: «Як там твої стосунки?», - він або вона здебільшого мають на увазі стосунки сексуального характеру» [2, с. 174].

Наведені вище приклади взято з українських перекладів англо-мовних видань, і тому використання в них паралельних займеннико-вих форм свідчить про вплив оригіналу. Проте при перекладі таких конструкцій намагання якнайточніше передати оригінал не завжди відповідає особливостям української мови, зокрема не враховується існування в українській мові форм і ч., і ж. р. в значній кількості агентивно-професійних назв осіб та дієслівних формах минулого часу, чого не спостерігається в англійській мові. На неможливості послідовного використання зазначеного узгодження в російській мові наголошують Т. В. Булигіна та А. Д. Шмельов [1, с. 100].

Слід зазначити, що поєднання загальних назв осіб із паралельно наведеними особовими займенниками ч. і ж. роду спостерігається також в оригінальних україномовних спонтанних текстах, як-от «Після того як людина відпочине я поведу її подивитись той город чи селище в якому я живу, якщо вона чи він його не бачили» (із аудиторної письмової студентської роботи). «Ніколи не можна кричати на дитину в присутності гостей, краще пізніше сказати, що він чи вона була не права, чи не правильно поступила у даній ситуації» (із аудиторної письмової студентської роботи). У першому прикладі привертає увагу те, що один раз вжито займенник ж.р., а другий - паралельні родові форми, причому дієслово минулого часу вжито у множині. Другий приклад прикметний тим, що складений присудок із дієсловом минулого часу вжито у формі ж. роду.

А тепер розглянемо приклади з оригінальних україномовних гендерночутливих текстів та усного мовлення у гендерноорієнто- ваній тренінговій групі. Приклади з письмових текстів: «Тому наш підручник - результат зусиль багатьох людей, тренерів, учасників і учасниць попереднього проекту, жінок-активісток з різних країн» [12, с. 4]. «Запитайте акторів, актрис і глядачів про їхні почуття і думки» [13, с. 52]. «Спитати акторів, актрис, глядачок і гляда-чів...» [13, с. 105]. «Тренер чи тренерка, що стоїть у центрі кола ке-рує грою. Він чи вона потирає руки і повільно обходить усе коло» [13, с. 67]. «Попросити згадати кожну і кожного конкретний ви-падок...» [13, с. 94].

Крім того, у книзі «Уповноважувальна освіта» [13] досить ши-роко представлені агентивно-професійні НЖ: відповідальна редак-торка та упорядниця; кандидатка філологічних наук; докторка педагогічних наук (с. 2); рецензентці... провідній науковій співро-бітниці (с.4).

Показовими також є мовні факти, отримані методом включеного спостереження за усним мовленням (мови спілкування - українська та російська) тренерок та учасниць занять тендерних курсів.

Ситуація 1. При виконанні вправи, де учасницям було запропо-новано уявити себе керівницею якоїсь установи чи організації за вибором, учасниця має назватися і сказати, чим вона керує. Ведуча: «Я руководительница...», учасниця продовжує: «Я руководитель фирмы». Цей приклад показує, що вживається агентивно-про- фесійний іменник ч. р. у самоназиванні жінки, причому відразу після вжитого тренеркою того ж таки іменника ж. р. В україномовних учасниць спостерігаємо: «Я керівниця міської бібліотеки», «Я керівник державної установи». Прикметно, що навіть якщо при самоназиванні використовується форма ж. р., то в більш загальних контекстах - ч. р.: «Я керівниця фірми, керівник повинен., він повинен., як він буде ставитися».

Ситуація 2. Учасниці курсів розповідають про враження від занять у групі, яка складається тільки із жінок: «Я отримала розу-міння всіх нас, один одного». «У каждого способности, у каждого таланты» (тренерка виправляє - у каждой, учасниця повторює - у каждой). «У минулому житті я, мабуть, була архіваріуска». «Книга наш друг» (тренерка виправляє - книга наша подруга). «Я очікую нових друзів, нових подруг» (учасниця сама себе виправила). «Хто був де, та і привозила книжки. У бібліотеці читачів і читачок біля 200».

Дія чинника гендерної чутливості у мовній практиці однієї організації гендерного спрямування, як у друкованих текстах, так і в розмовному мовленні, є свідомим намаганням реалізовувати принцип «чутливість до різноманітності», що має проявлятися і в мові: «Це постійний акцент на слововжитку: активному вживанню обох родів іменників, а також творення нових форм іменників, які не мають обох родів (напр., колега - колежанка, директор - дирек-торка)... Не треба лінуватися сказати «учасники і учасниці», якщо йдеться про групу, до якої імовірно належать і жінки, і чоловіки. Намагайтеся використовувати закінчення жіночого роду в іменниках, які його мають, або хоча б закінчення в дієсловах жіночого роду, якщо іменник загального роду й іноземного походження - «тренер сказала» [393, с. 58]. На дотримання цих принципів за-проваджуються нові НЖ, як-от гравиця і докторка, яких немає в ОРФ. Тендерна чутливість проявляється також у почерговому поданні в корелятивних парах спершу то НЧ, то НЖ чи родових форм займенників.

Тим не менше, намагання послідовного наведення родових корелятивних пар агентивно-професійних назв осіб дотримується непослідовно.

Прикметно, що елементи тендерно чутливого підходу традиційно реалізовуються в діловому стилі української і російської мов через наведення в дужках відповідних форм ж. р., або залишення місця для вписання необхідної форми, напр., у бланках документів про освіту: «Видане це свідоцтво (прізвище, ім'я, по батькові) в тому, що він (вона) навчався (лася)...» (Офіційний бланк «Свідоцтво», надрукований 1996 р.); «Видано це свідоцтво...., як народи в 19 році, в тому, що навча в....» (Офіційний бланк «Свідоцтво / Свидетельство», надрукований 1974 р.).

У зв'язку з тим, що нині спостерігається все більш активне вживання фемінативів, необхідні подальші дослідження у цьому напрямі з урахуванням їх додаткових конотацій та стилістичного навантаження.

На нашу думку, при намаганні завжди (що навряд чи можливо) дотримуватися симетрії, паралельно вживаючи НЖ і НЧ, випадки відхилення від цього принципу дуже сильно підкреслюють «дру-госортність» жінок. Тут мається на увазі, що при акцентованому намаганні вживати завжди НЖ, випадки їх неіснування, чи наявні труднощі в утворенні, сприймаються особливо гостро. В той час, як у звичайному мовленні неіснування НЖ не завжди помічається.

Як свідчать наведені вище приклади реалізації гендерно чут-ливого підходу до номінації осіб, на практиці досягти абсолютної симетрії у використанні назв осіб чоловічої і жіночої статей над-звичайно важко, проте впорядкування в окремих проблемних пи-таннях і можливе, і доцільне.

Література

1. Булыгина Т В. Неспецифированный пол и согласование при ана-форе / Т В. Булыгина, А. Д. Шмелев // Московский лингвистический журнал. - 1995. - № 2. - С. 98-103.

2. Ґіденс Е. Соціологія / Е. Ґіденс ; пер. з англ. - К. : Основи, 1999. - 726 с.

3. Кирилина А. В. Гендер: Лингвистические аспекты / А. В. Кирилина. - М. : Изд-во «Институт социологии РАН», 1999. - 180 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ре-сурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

5. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник / О. Д. Пономарів. - К. : Либідь, 1992. - 248 с.

6. Пузиренко Я. В. До проблеми номінації осіб жіночої статі в укра-їнській мові (гендерний аспект) / Я. В. Пузиренко // Наукові записки НаУКМА. - Т 18. - К., 2001. - С. 36-42.

7. Пузиренко Я. В. Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут філології. - К., 2005. - 21 с.

8. Родніна Л. О. Варіантні пари назв діяча у сучасній українській мові // Лексикологія та лексикографія: Респ. міжвідомчий збірник. - Вип. 2. - К. : Наук. думка, 1966. - С. 42-52.

9. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / Й. Ф. Андерш, С. А. Воробйова, М. В. Кравченко та ін. - К. : Наук. думка, 1994. - 600 с.

10. Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно- правових актах України / Упорядники: Богачова О. В., Винокуров К. С., Крусь Ю. І. та ін. - К.: Оріяни, 1999. - 502 с.

11. Словник юридичних термінів (російсько-український) / Укл. Ан-дерш Ф., Винник В., Красницька А., Полешко А., Юрчук О. - К. : Юрін- ком, 1994 - 322 с.

12. Уповноважена освіта: Посібник для тренерів. - К., 1999. - 90 с.

13. Уповноважувальна освіта: Посібник для тренерів. Видання 2-ге, перероблене й доповнене. - К., 2002. - 151 с.

14. Цыганкова Г П. Психология гендерного воспитания в высшем колледже : учеб.-метод. пособие для студентов и кураторов учебных групп / Г. П. Цыганкова. - Мн. : МГВРК, 2009. - 76 с.

15. Cameron D. Feminism and Linguistic Theory. - London : Macmillan, 1985. - 195 P. [213, VIII].

Размещено на Allbest.ru