Теоретико-методологічні засади дослідження сільської молоді у пострадянському місті: антропологічний вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Модернізаційні процеси на території України ставали причиною активної міграції селян до міст впродовж усього ХХ ст. і закономірно спричинили різке зростання міського населення. Моніторинг статистичних даних свідчить, що більшу частину загальної сукупності мігрантів із сіл до міст у всьому світі становлять молоді люди віком від 15 до 24 років [1, с. 245]. Визначальну роль у цьому відіграють особливі характеристики молоді як вікової групи, що більше схильна до ризику, легше пристосовується до нових умов та нових видів діяльності, має менше проблем зі здоров'ям та є більше активною. Однак проведення предметних антропологічних розвідок вимагає опанування теоретико-методологічного інструментарію роботи з групами внутрішніх мігрантів, який недостатньо розроблений в українській гуманітаристиці загалом і у вітчизняній соціокультурній антропології зокрема.

Перш ніж формулювати власні теоретико-методологічні візії звернемося до існуючих теоретичних напрацювань українських вчених у сфері антропологічних досліджень міського середовища. Як окремий напрямок пострадянської української історіографії етнологія та антропологія міста почали розроблятися М. Борисенком. Саме він вперше дослідив історію розвитку етнології міста в Україні, здійснив комплексний етнологічний аналіз міського побуту 1920-30-х рр. [2;3;4;5;6]. Крім того, М. Борисенко висловив власні міркування з приводу методики та методології дослідження міської культури. На думку вченого, головною особливістю вітчизняного урбаністичного контексту є те, що українські міста перебувають у перманентній динамічній трансформації, зокрема, у них постійно відбувається взаємовплив сільської та міської культур.

До схожих висновків дійшли й одеські дослідниці С. Коч та Г. Стоянова, які підняли питання методологічних проблем етнографічного вивчення міста. Серед нагальних аспектів дослідження міської культури ними виділяються розробка класифікації міст, взаємовплив сільської та міської культури, необхідність розширення джерельної, методологічної бази, дослідження історіографічних витоків, а також використання міждисциплінарного підходу [7;8;9;10].

Метою цієї статті є розробка теоретико-методологічного інструментарію для антропологічного дослідження пострадянського українського міста на прикладі вивчення проблеми сільської молоді у містах.

Розпочнемо з термінологічних дефініцій. Під час дослідження міграції сільської молоді до міста принциповим є означення самого поняття «сільська молодь». Попри те, що окреслення приналежності до цієї групи видається багатьом дослідникам самоочевидним, ми вважаємо подібний підхід ознакою певної наукової недбалості. Тож зупинимося на проблемі детальніше. В українській соціології (за В. Чигрином) сільську молодь визначають як частину молоді певного суспільства, об'єднану за ознаками поселенської належності. Водночас, сільська молодь вбачається «частиною відносно сталого сільського соціуму, яка в процесі соціалізації та професіоналізації сприймає головні його суспільно-історичні й культурні риси, водночас збагачуючи їх новими особливостями, притаманними певному конкретному етапу розвитку суспільства» [11, с. 58].

Крім того, на думку В. Чигрина, можна виділити ряд ознак, які надають сільській молоді якісної визначеності, а саме: належність до сталої поселенської структури сільського типу та сільського соціуму, участь у сільськогосподарському виробництві та системі економічних відносин, характерних для аграрного сектору економіки, а також соціалізація та професіоналізація у сільському середовищі [12, с. 59].

Таким чином, головним критерієм виокремлення сільської молоді як окремої соціальної групи постає поселенська приналежність, тобто проживання у сільській місцевості. Додатковими ознаками вважаються участь у сільськогосподарському виробництві та системі аграрних відносин, а також соціалізація у сільському середовищі.

На нашу думку, подібне визначення сільської молоді є неповним та спрощеним, адже розглядає дану соціальну групу виключно як статичне явище, ігноруючи міграційні процеси, характерні для сучасного суспільства. Оскільки у сільськогосподарському виробництві та аграрному секторі економіки працює чимало містян, ці ознаки не можуть бути критерієм для визначення сільської молоді.

З огляду на сучасні реалії вважаємо більш точною дефініцію канадських дослідників, згідно з якою сільською молоддю вважаються молоді люди, які живуть або жили у селі чи місті, населення якого менше, ніж 10 тис. чоловік [13, р. 7]. Зрозуміло, що кількісний показник у 10 тис. чоловік є характерним, передусім, для канадських реалій та відповідає конкретним результатам дослідження, у зв'язку з чим може не відображати особливості інших територій. Однак категорія «сільська молодь» у потрактуванні канадських дослідників включає чотири типи людей: тих, хто живе у сільській місцевості; тих, хто виїхав із сільської місцевості до міста; тих, хто повернувся до сільської місцевості після проживання у місті, та міську молодь, яка переїхала до сільської місцевості [14, р. 7]. Такий підхід дозволяє розглянути сільську молодь у динаміці і не обмежує належність до даної групи виключно зв'язками з сільськогосподарським виробництвом.

Отже, у цій статті сільською молоддю вважатимуться люди віком від 14 до 35 років, які проживають або проживали у сільській місцевості. У такий спосіб розглядатиметься сільська молодь після її міграції до міста (у якому б віці це не сталось) і до виходу з вікових рамок, які обмежують молодість (тобто до 35 років) [15]. Тим самим підкреслюємо, що для дослідника лишається достеменно невідомим, чи асимілюється кожна конкретна людина після переїзду, чи розірве вона зв'язки з сільським соціумом, чи зміниться її ідентичність і світогляд, і нарешті, чи вирішить вона мешкати у місті в майбутньому.

Зміна місця проживання вимагає від мігранта вживання його у нове культурне середовище. Для з'ясування особливостей цього процесу серед сільської молоді у місті вважаємо доцільним застосування теорії акультурації.

Слід зауважити, що ця теорія розроблялася, насамперед, для вивчення асиміляційних процесів, але з часом, пройшовши шлях від позначення впливу домінуючої культури на культуру-реципієнта, акультурація почала позначати процес взаємодії домінуючої та недомінуючої культур. Відтак, у сучасній історіографії вже не йдеться про вплив більш розвинутої культури на менш розвинуту чи примусову зміну культури, а передбачається їхня рівнозначність та взаємодоповнення. У цьомуу дослідженні ми виходимо саме з такої позиції рівності та дотримуємося поглядів американського антрополога Р. Білза, який першим довів доцільність застосування теорії акультурації для вивчення всього спектру проблем урбанізації (як впливу міста на сільську культуру, так і впливу сільських мігрантів на міську культуру). Зокрема, вчений стверджує, що «акультурація при міграції із села до міста та міжкультурна акультурація відрізняються лише ступенем і не є принципово різними процесами» [16, р. 7].

Під час аналізу акультураційних процесів доречним видається використання теорії акультурації у трактуванні канадського психолога Дж. У. Беррі [17;18]. Під акультурацією Дж. У. Беррі розуміє зміну культури, що відбувається в процесі постійного прямого контакту між двома різними культурними групами. Адаптацією, на думку вченого, є стратегії пристосування індивіда в процесі акультурації та її наслідки. Дослідник виділяє три акультураційні стратегії мігрантів: пристосування (мається на увазі власне адаптація до середовища), реакцію (коли мігрант намагається умисно чи неумисно вплинути на приймаюче середовище) і відмову (стратегія, що передбачає скорочення контактів мігрантів з приймаючою культурою, і може спричинити повернення приїжджих у рідну місцевість). Таким чином, пристосування - це не єдина стратегія адаптації, а тому вкрай важливо простежити, яку з можливих стратегій оберуть мігранти з сільської місцевості після переїзду до міста.

Гранично широкими теоретичними методами, які можуть бути використані для дослідження сільської молоді у містах, є міждисциплінарний та культурологічний.

Засадничим принципом міських досліджень є їхній міждисциплінарний характер. Як зазначає О. Коляструк: «Основу міждисциплінарності складає єдине групування універсальних концепцій різних дисциплін, в межах яких можуть і мають бути проінтегровані ті або інші події та явища. Таким чином, міждисциплінарність означає не просто запозичення методів з інших дисциплін, а й конструювання міждисциплінарних об'єктів» [19, с. 59]. Досліджувана нами сільська молодь постає яскравим прикладом такого міждисциплінарного об'єкту, вивчення якого вимагає фахових знань з соціокультурної антропології, етнології, історії, психології, соціології, економіки, правознавства, фізіології, філології тощо.

Зокрема, у такому дослідженні можуть бути застосовані антропологічна теорія акультурації, польовий інструментарій етнології, використані українські дослідження історії повсякдення, психологічні теорії ідентичності, соціалізації, соціологічний аналіз статистичних даних та метод фокус-групового інтерв'ю, культурологічні методи крос-культурного та соціокультурного аналізу, економічний аналіз причин міграції, з'ясовані правознавчі аспекти сучасного молодіжного законодавства, враховані фізіологічні особливості молодості як вікового періоду, проведений аналіз мовного середовища українського міста тощо.

Наступним підходом, доцільним для вивчення сільської молоді у містах, є культурологічний, в якому можна виокремити два основні напрямки - крос-культурний та соціокультурний.

Крос-культурні дослідження займають чільне місце у сучасній культурологічній компаративістиці. Свій початок такий напрямок бере у психологічних теоріях, а його предметом та головним завданням є виявлення залежності поведінки людей від культурних факторів [20, с. 13]. Метод крос-культурного аналізу полягає у порівнянні двох чи кількох однорідних фактів, які суттєво відрізняються у досліджуваних культурах, та виявленні впливу культурних умов на поведінку людей, встановленні систематичної залежності між культурними і поведінковими змінними [21, с. 14]. Завдання крос-культурного аналізу полягає у порівняльному дослідженні взаємовпливу різних культур, що існують в одному просторі. Такими однорідними фактами, які б відображали глибинний зміст культури і давали б можливість на їх прикладі порівнювати різні культурні середовища, є цінності [22, с. 17]. Тож доцільним є проведення порівняльного аналізу ціннісних орієнтацій сільської, міської молоді та сільських мігрантів.

Основним завданням соціокультурного методу є пояснення взаємозв'язку світогляду і поведінки окремої людини за допомогою виявлення історичного контексту та особливостей культурних і соціальних умов, у яких вона перебуває [23]. Таким чином, метод соціокультурного аналізу дозволяє простежити залежність поведінки сільських мігрантів від місця їхнього проживання.

Для структурування теоретико-методологічного інструментарію дослідження можемо використати таку популярну класифікацію методів - поділ на методи збору інформації та методи аналізу інформації. Розглянемо їх детальніше.

Методи збору інформації можна поділити на польові (методи збору емпіричних даних) та кабінетні (методи наукового пошуку) [24, с. 6]. Серед польових методів в антропологічному дослідженні можуть використовувалися наступні: включене спостереження та опитування.

Крім дисциплінарної необхідності доцільність застосування якісного методу неструктурованого включеного спостереження продиктоване специфікою теми дослідження і особистим досвідом авторки. Як вдало підмітив В. Поддубіков, «на відміну від практики польових досліджень у сільській місцевості в даному випадку (досліджень у місті - Т.П.) він (дослідник - Т.П.) завжди занурений в етнокультурне середовище, оскільки переважно сам є міським жителем» [25, с. 139]. Міські дослідження передбачають щоденну взаємодію з об'єктом вивчення навіть тоді, коли автор перебуває у своєму власному міському повсякденні. Сільська молодь, яка мігрувала до міста - це частина соціокультурного простору, в якому живе дослідник, тому використання методу включеного спостереження у даній роботі, попри його ефективність та необхідність, зумовлює певну небезпеку проектування власного досвіду і стереотипів стосовно досліджуваної спільноти [26, с. 140]. Крім повсякденного включеного спостереження, під час роботи над темою сільських мігрантів можна практикувати спостереження під час навчання студентів, проведення часу у гуртожитках тощо. Ефективним способом є відвідання окремих сіл під час літніх канікул, адже саме у цей час туди повертаються місцеві молоді мігранти-студенти. Таким чином, можна порівняти поведінкові норми у різних місцях проживання сільської молоді.

Під час роботи доцільно використовувати усне та письмове опитування. Зокрема, показують свою ефективність усні якісні методи: неформалізованого глибинного інтерв'ю та фокус-групового інтерв'ю.

Метод глибинного інтерв'ю, як відомо, полягає в опитуванні респондентів шляхом уникання надмірної формалізації запитань, а його метою є не просто отримання фактичного матеріалу, а й виявлення інформації про внутрішні мотиви, світовідчуття, схильності інформанта. Побудову вибірки доцільно здійснювати методом «снігової лавини», коли за допомогою перших респондентів будуть отримані контакти їхніх знайомих, згодних на участь в опитуванні, а з допомогою цих знайомих - подальші контакти.

Метод фокус-групового інтерв'ю також забезпечує важливі результати. Загальновідомо, що специфічною особливістю фокус-групи є групова взаємодія учасників, коли висловлення різних думок переростає в їхнє обговорення [27, с. 17]. Таким чином, у процесі опитування з'являється змога в невимушеній атмосфері дізнатися справжні мотиви переїзду респондентів, особливості їхнього вступу до університету та подальшого навчання і життя у місті.

З письмових методів не зайвим буде використати кількісний метод анкетування. Під час складання анкети можна застосувати напівзакриті запитання, коли, крім вибору з-поміж запропонованих відповідей, респондент має можливість висловити власну думку у довільній формі. Після проведення анкетування формується матриця даних у вигляді таблиці в програмі «exel» з використанням методу дихотомічних змінних, тобто обраний респондентом варіант відповіді умовно позначається одиницею, а не обраний - нулем. Після введення всіх отриманих даних складаються робочі таблиці, результати яких типологізуються за певними критеріями: віком, статтю, сімейним станом.

Слід також зауважити, що у випадку, коли опитані можуть обирати декілька відповідей одночасно, після підрахунку сума відповідей на питання нерідко становить більше 100%. Крім того, нерідко респонденти взагалі не обирають жодної відповіді, що теж позначиться на результатах підрахунків.

Для аналізу зібраної інформації слід використати ряд загальнонаукових та спеціальних методів. У процесі роботи з даними глибинних інтерв'ю за допомогою якісного методу аналізу біографічних наративів можна не просто досліджували відповіді респондентів щодо впливу міста на світоглядні орієнтації мігрантів, а й виокремити соціальний дискурс, що диктує певне тлумачення респондентами тих чи інших подій свого життя [28]. Метод аналізу наративів дозволяє зрозуміти соціальний феномен сільських молодих мігрантів у містах крізь призму їхнього особистого досвіду та мотивації, що дозволяє «уникнути надуманості кабінетних гіпотез, котрі спираються на аналіз виключно статистичних даних» [29, р. 3].

Наступним якісним методом, за допомогою якого проводиться аналіз отриманої інформації, є робота з експертами. Як стверджує Д. Громов: «Умови сучасного міста дають можливість нових, принципово відмінних від традиційних для етнографії відносин між дослідниками та інформантами (...). Чимало жителів сучасного міста належать до того ж культурного кола, що і дослідник, вони можуть на рівних брати участь в обговоренні теми. Досвід роботи з експертами показує, що їм вдається виявити значну кількість помилок. Залучення експертів - гарантія об'єктивності дослідження» [30, с. 51]. Тож під час інтерпретації даних глибинних інтерв'ю та в процесі написання текстів доречними є регулярні консультації з вихідцями з села задля визначення ними рівня об'єктивності дослідника та уникнення фактичних помилок.

При цьому повне дослідження проблеми вимагає залучення і кількісних методів. Головним кількісним методом, який використовується для подібних досліджень, є статистичний, зокрема виправданим є опрацювання статистичних даних, отриманих, передусім, за допомогою власного анкетування.

Отже, характеристика теоретико-методологічних засад дослідження сільської молоді у пострадянському місті, передусім, вимагає окреслення понятійного апарату. Так, сільською молоддю пропонується вважати людей віком від 14 до 35 років, які живуть або проживали у сільській місцевості. Для дослідження сільської молоді у містах доцільно залучити теоретичні і практичні методи. Серед теоретичних методів свою ефективність демонструють міждисциплінарний та культурологічний (соціокультурний і крос-культурний) підходи. Практичні методи можемо поділити на дві групи: методи збору інформації та методи аналізу інформації. Для збору інформації доцільно застосувати методи опитування (глибинне інтерв'ю, фокус- групове інтерв'ю, анкетування) та науковий пошук. Для аналізу зібраної інформації виправданим є використання методу аналізу наративів, роботи з експертами та статистичного методу.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Тодаро М. П. Экономическое развитие: учебник для экономических вузов / М. П. Тодаро; пер. с англ.; под. ред. С. М. Яковлева, Л. З. Зевина. - М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. - С.245.

2. Борисенко М. В. Етнологія міста як перспективний напрямок українознавства / М. В. Борисенко // Українознавство. - 2011. - №3. - С. 102-107.

3. Борисенко М. В. Етнологія міста: методика та методологія дослідження / М. В. Борисенко //Методологічні проблеми культурної антропології та етнокультурології. - К.: НАМУ, 2011. - С. 292-310.

4. Борисенко М. В. Етнологія сучасності в Україні: досвід та уроки радянського періоду / М. В.Борисенко // Народна творчість та етнологія. - 2015. - №2 (354). - С. 23-31

5. Борисенко М. В. Житло та міський спосіб життя городян України в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. / М. В. Борисенко // Українознавство, 2012. - №2. - С. 151-155.

6. Борисенко М. В. Житло і побут міського населення України у 20-30-х рр. ХХ століття: монографія / М. В. Борисенко. - К.: Стилос, 2009. - 357 с.

7. Коч С. Методологические проблемы этнографических исследований в городе: на примере изучения греков Измаила // Этнография Крыма ХІХ-ХХІ вв. и современные этнокультурные процессы: Материалы и исследования. / Отв. ред. М.А. Араджиони, Ю.Н. Лаптев - Вып. 2. - Симферополь, 2012. - С. 76-87

8. Стоянова Г. Проблеми методології етнографічного вивчення міської культури: постановка питання /Г. Стоянова // Чорноморський літопис. Науковий журнал. - Миколаїв: ЧДУ імені Петра Могили, 2011. - Вип. 3. - С. 117-119.

9. Стоянова Г. Вступ до етнографії міста: методичні вказівки до курсу /Г. Стоянова. - Одеса, 2006. - 24 с.;

10. Стоянова Г. Етнографія міста. Методичні матеріали для студентів історичного факультету /Г. Стоянова. - Одеса, 2012. - 24 с.

11. Чигрин В. О. Сільська молодь як об'єкт соціологічного аналізу / В. О. Чигрин // Український соціум. - 2005. - №4 (9). - С. 58.

12. Чигрин В. О. Сільська молодь як об'єкт соціологічного аналізу / В. О. Чигрин // Український соціум. - 2005. - №4 (9). - С. 59.

13. Rural Youth Migration: exploring the reality behind the myths [Electronic resource] / Rural Youth Study, Phase II. A rural youth discussion paper; R. A. Malatest & Associates Ltd; Rural Secretariat; Canadian Rural Partnership. - Ottawa, 2002. - P. 7. - Mode of access: http://publications.gc.ca/collections/Collection/ A22-272-2002E.pdf (date of the application:.

14. Rural Youth Migration: exploring the reality behind the myths [Electronic resource] / Rural Youth Study, Phase II. A rural youth discussion paper; R. A. Malatest & Associates Ltd; Rural Secretariat; Canadian Rural Partnership. - Ottawa, 2002. - P. 7. - Mode of access: http://publications.gc.ca/collections/ Collection/ A22-272-2002E.pdf (date of the application:.

15. Про сприяннясоціальномустановленню тарозвитку молоді в Україні:закон України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України: веб-сайт. - Режим доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2998-12/ (дата звернення: 06.04. 2015) . - Назва з екрану.

16. Beals R. L. Urbanism, Urbanization and Acculturation [Electronic resource] / R. L. Beals // American Anthropologist, 1953. -№1(vol.53). - р. 7. - Mode of access: http://onlinelibrary.wiley.com/ doi/10.1525/ aa.1951.53.1.02a00020/pdf (date of the application: .

17. Берри Дж. У. Аккультурация и психологическая адаптация: обзор проблемы [Электронный ресурс] / Дж. У. Бери // Развитие личности. - 2001. - №3-4. - С. 183-193. - Режим доступу: http://rl-online.ru/articles/3_4-01/198.html (дата обращения: 07.12.2011).

18. Берри Дж. У. Аккультурация ипсихологическая адаптация: обзор проблемы (окончание) [Электронный ресурс] / Дж. У. Бери // Развитие личности. - 2002. - №1. - С. 291-296. -Режим доступу:http://rl-online.ru/articles/3_4-01/198.html (дата обращения: 07.12.2011).

19. Коляструк О. А. Історія повсякденності як об'єкт історичного дослідження: історіографічний і методологічний аспекти: монографія / О. А. Коляструк. - Харків: Курсор, 2008. - C. 59.

20. Беспамятных Н. Н. Методологиякросс-культурного анализа: базовые концепты, направления и перспективы исследований /Н. Н. Беспамятных //Наука.Релігія.

Суспільство. - 2008. - №1. - С. 13.

21. Беспамятных Н. Н. Методология кросс-культурного анализа: базовые концепты, Направления и перспективы исследований /Н. Н. Беспамятных //Наука.Релігія. Суспільство. - 2008. - №1. - С. 14.

22. Беспамятных Н. Н. Методология кросс-культурного анализа: базовые концепты, направления и перспективы исследований / Н. Н. Беспамятных // Наука. Релігія. Суспільство. - 2008. - №1. - С. 17.

23. Scott S. Sociocultural Theory [Electronic resource] / S. Scott, A. Palincsar; Education. com inc. - Mode of access: http://www.education.com/reference/article/sociocultural-theory/ (date of the application: 15.09.14).

24. Гримич М. В. Метод, методика та методологія в сучасній етнологічній науці / М. В. Гримич // Етнічна історія народів Європи. - К., 2006. - Вип. 21. - С. 6.

25. Поддубиков В. В. Этнокультурное пространство российского города: некоторые проблемы Этнологического исследования. Форум: исследования города /В. В. Поддубиков //

Антропологический форум. - 2010. - №12. - С. 139.

26. Поддубиков В. В. Этнокультурное пространство российского города: некоторые проблемы

Этнологического исследования. Форум: исследования города /В. В. Поддубиков //Антропологический форум. - 2010. - №12. - С. 140.

27. Ярмак О. В. Методи збору та аналізу соціальної інформації: навч. посібн. / О. В. Ярмак; Нац. аерокосмічний ун-т ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». - Харків: ХАІ, 2010. - С. 17.

28. Rosental G. Reconstruction of life stories: principles of selection in generating stories for narrative biograophical interviews / G. Rosental // The narrative study of lives. - 1993. - №1. - Pp. 59-91.

29. Riessman C. K. Narrative Analysis [Electronic resource] / C. K. Riessman, C. Kohler // Narrative, Memory & Everyday Life; University of Huddersfield, Huddersfield. - 2005. - р. 3. - Mode of access: http://eprints.hud.ac.uk/4920/ (date of the application: 19.04.15).

Размещено на Allbest.ru