Зміни стереотипів міжетнічного сприйняття українців Північно-Західного регіону в період з 2002 по 2015 рік

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміни стереотипів міжетнічного сприйняття українців Північно-Західного регіону в період з 2002 по 2015 рік

В останні роки наше суспільство переживає ряд суспільно-політичних, ідеологічних та економічних трансформацій, спричинених зміною вектору геополітичної орієнтації нашої країни після подій на Майдані Незалежності у 2014-2015 рр. Українське суспільство обрало проєвропейську модель організації суспільних відносин, підтримку демократичних цінностей, що у свою чергу вплинуло на зміну стереотипів міжетнічного сприйняття українців.

Дослідженнями стереотипів міжетнічного сприйняття українського суспільства займалися В. Васютинський (2010) [1], В. Горбунова (2002) [2], Н. Хазратова (2011) [3], О. Фролова (2010) [4]. Вони були виконані у період 2002-2011 років і на сьогодні певною мірою втратили актуальність. Саме тому метою нашого дослідження є вивчення змін у стереотипах міжетнічного сприйняття у свідомості українців (на матеріалі вибірки досліджуваних осіб юнацького віку (17-20 років), що проживають у Житомирській, Волинській та Вінницькій області).

Зміни у смисловому відображенні власних особливостей (як представників української нації) та перцепції інших етнонаціональних груп репрезентує зміст масової інформації, який пов'язаний з стереотипами міжнаціонального сприйняття. Відбувається деривація старих та атрибуція нових особистісних рис, які використовуються пересічними громадянами у процесі налагодження міжособистісної взаємодії з представниками різних етносів. Міжетнічні відносини будуються на основі уніфікованої моделі типового представника тієї чи іншої національності, яка включає у себе ряд особистісних рис (стереотипів міжетнічного сприймання). Сприйняття представниками однієї нації іншої відбувається на основі атрибуції особистісних рис, які знаходяться у межах свідомості, що є продуктом колективної діяльності та накопичення досвіду багатьох поколінь (Г. Солдатова, Т. Дрідзе, В. Петренко) [5; 6; 7; 8]. На міжетнічне сприйняття впливає особистий досвід стосунків з представниками інших національностей, він визначає взаємодію особистості на індивідуальному рівні з реальною персоною. Пересічні люди схильні використовувати стереотипи міжетнічного сприйняття, які знаходяться у межах змістового контексту елементів культури (Т. Стефаненко, Л. Орбан-Лембрик, В. Левкович, Ю. Бромлей, В. Кириченко) [9; 10; 11; 12; 13]. Індивідуальний досвід взаємодії з іншими етнонаціональними групами може дисонувати з соціальним досвідом, проте останній є визначальним, і відносно нього відбувається корекція змісту першого. У дослідженнях Е. Дюркгейма, С. Московічі, О. Потебні, Б. Поршнєва було доведено, що масова свідомість є домінуючою по відношенню до індивідуальної, а більшість інформації про навколишній світ пасивно засвоюється через засоби масової інформації, популярну культуру, зміст освіти [14; 15; 16; 17; 18].

Описуючи іншу людину або групу осіб, пересічні люди схильні до використання тих семантичних конструктів, які використовуються для опису власної персони (групи). На рівні індивідуальної свідомості у кожної людини є персони, яких ми ідентифікуємо за певними особистісними рисами та порівнюємо інших на основі співставлення з «еталоном» справедливості, чесності, хитрощів, лінощів тощо. На рівні свідомості цими еталонами є етнонаціональні групи, які диференціюються більшістю на основі притаманності-відсутності ряду диспозиційних рис. Площина міжнаціональних стосунків розгортається у межах полюсів «ми-вони», до яких відносяться етнонаціональні групи, котрим притаманні позитивні особистісні риси та ті, що кардинально відрізняються від нас та є носіями анти-рис (В. Кириченко, Б. Поршнєв)[17; 19].

Повертаючись до дослідження, потрібно відзначити, що у ньому взяли участь 117 осіб юнацького віку, які проживають на території Житомирської, Волинської, Вінницької областей у період з листопада по грудень 2016 року. Для вивчення стереотипів міжетнічного сприйняття ми обрали психосемантичні методи, які дозволяють вивчати смислову будову свідомості. Відповідно до мети нашої роботи, ми розробили програму дослідження , яка складається з наступних етапів.

Перший етап: індикація семантичних конструкцій (особистісних властивостей), які використовуються у процесі міжособистісної перцепції. Використовуючи метод тріад, запропонований Дж. Келлі, ми визначили основні особистісні властивості, які використовуються у процесі міжетнічної диференціації та порівняння [20]. На основі частотного аналізу ми визначили найбільш вживані особистісні властивості, які є стереотипами міжетнічного сприйняття. Другий етап дослідження передбачав оцінку досліджуваними рівня вираженості особистісних рис, виявлених на першому етапі дослідження, у представників етносів, з якими взаємодіють українці або які є значимими в загальносвітовому контексті (наприклад, досліджувані зазначають, що вони ніколи не контактували з китайцями, проте вважають, що останні мають важливе значення для України). Отримані числові показники оціночної решітки факторизуються, у результаті чого ми отримуємо особистісні властивості, які притаманні тим чи іншим етнонаціональним групам. Факторний аналіз проводиться за допомогою методу головних компонент (Principal components); для побудови факторного поля, яке візуалізує зв'язки між етнонаціональними групами та окремими особистісними рисами, використовується факторна ротація Varimax rotation.

У результаті частотного аналізу ми виокремили найбільш вживані особистісні риси, які використовуються українцями у процесі міжетнічного сприйняття: цілеспрямованість, жорстокість, підступність, працьовитість, кмітливість, мудрість, заощадливість, ворожість, принциповість, розсудливість, чутливість, необачність, благородність, агресивність, імпульсивність, розбещеність, раціональність, хитрість. У результаті факторизації оціночної решітки ми отримали два фактори, перший з яких описує 47% дисперсії, другий - 19%, загальна факторизація більша 60% (описує більшу частину масиву даних). Виокремлення більшої кількості факторів є недоцільним - наступні мають низький відсоток дисперсії (менше 10%), отже вважаємо, що факторизація є повною. Перший фактор об'єднує у собі конструкти (стереотипи міжетнічного сприйняття): цілеспрямованість (0,922) , працьовитість (0,8), заощадливість (0,84), принциповість (0,913), розсудливість (0,95), егоцентризм (0,73), раціональність (0,93), благородність (0,8). Цим конструктам протиставляються необачність (-0,9), розбещеність (-0,53) та імпульсивність (-0,4).

Перший фактор об'єднує у собі стереотипи, які позначають особистісні властивості, що стосуються ставлення до діяльності, праці та її продуктів; отже економічні відносини у системі міжетнічного сприйняття є важливими для українців, відповідно відбувається диференціація етнонаціональних груп на ті, з якими умовно можна співпрацювати у різноманітних галузях виробництва, та на ті, які мають особистісні риси, що утруднюють таку взаємодію. У межах першого фактору (у результаті застосування Factor rotation: varimax normalized) найвищі показники тримали китайці (0,64), німці (1,33), американці (1,5), поляки (0,64). Незважаючи на те, що перший фактор акумулює соціально-бажані стереотипи міжетнічного сприйняття, українці не приписують собі вищезазначених рис (-0,46), тобто вони залишаються бажаними, але поки не властивими для них як для етнонаціональної групи.

Також національностями, яким не властиві особистісні властивості, що входять до першого фактору, є росіяни (-0,8), молдавани (-1,33), білоруси (-1,2), казахи (-0,4).

Другий фактор об'єднує у собі конструкти: агресивність (0,81), імпульсивність (0,7), хитрість (0,6). Їм протиставляється конструкт: чутливість (-0,58). Другий фактор об'єднує між собою риси, які пов'язані зі здатністю представника певної етнонаціональної групи до протистояння, ворожнечі та агресивних дій.

За результатами факторної ротації, до етнонаціональних груп, яким притаманні риси другого фактору, відносяться росіяни (1,43), китайці (0,43), турки (0,66). Національностями, яким не властиві вищезазначені риси міжетнічного сприйняття є білоруси (-0,95), українці (-0,59), німці (-0,43), поляки (0,37). На факторно-семантичному полі представлена візуалізація зв'язків між етнонаціональними групами та стереотипами міжетнічного сприйняття у свідомості українців юнацького віку, які проживають у північно-західному регіоні України (Рис.1)

.

-1,0-0,8-0,6-0,4-0,20,00,20,40,60,81,01,2

Factor 1

Рис.1. Факторно-семантичне поле стереотипів міжетнічного сприйняття українців за даними дослідження 2016року

Якщо порівнювати результати дослідження, отримані у 2016 році з результатами, отриманими у попередні роки, про які згадувалося на початку статті, то, згідно результатів дослідження, отриманих 2002 року В. Горбуновою, перший значимий фактор, який об'єднує конструкти міжетнічного сприйняття, також пов'язаний зі сферою соціально-економічної діяльності: інтелект (0,82), працелюбність (0,77), багатство (0,90), рівень економічного розвитку (0,96), згуртованість (0,85). Таким чином, можна констатувати, що основною стереотипів міжетнічного сприйняття українців станом на 2016 р. залишається здатність етнонаціональної групи забезпечувати високий рівень добробуту та спроможність працювати і співпрацювати задля його забезпечення. Національності, яким були притаманні риси, акумульовані першим фактором, за результатами дослідження В. Горбунової, є американці, німці, японці, євреї; проте циганам, кавказцям та білорусам вони не були властиві. Другий фактор, за результатами досліджень 2002 року, об'єднують особистісні риси, які відносяться до сфери міжособистісних стосунків та не опосередковані спільною діяльністю: веселість, щирість, відкритість, доброта, привабливість. Ці конструкти об'єднували між собою українців, росіян і білорусів. На основі цих стереотипів міжетнічного сприйняття відбувалося протиставлення українців євреям та циганам. Третій фактор, за результатами дослідження В.В. Горбунової, об'єднує риси, які мають негативну психосемантичну конотацію та пов'язані зі здатністю до агресії та міжетнічного протистояння: хитрість, войовничість. Ці особистісні риси були у 2002 році основою стереотипів міжетнічного прийняття кавказців, циган та німців, і не були властивими українцям, білорусам та полякам.

Результати дослідження 2016 року дозволяють зробити висновок про те, що фактор, який акумулює риси, пов'язані з агресією, войовничістю та здатністю до опозиції і протистояння, набирає значимості порівняно з 2002 роком. Він витісняє фактор, який стосується соціально-психологічної привабливості окремих етнонаціональних груп та посилює роль фактору, який позначає стереотипи міжетнічного сприйняття у сфері налагодження соціально-економічних стосунків, співробітництва, спільної діяльності. Варто відзначити, що останній фактор є основним у системі міжетнічного сприйняття більшості етнонаціональних груп Європейського Союзу [0].

Варто зазначити, що порівняно з 2002 роком, у 2016 році німці не сприймаються українцями як войовнича нація. Стереотип міжетнічного сприйняття, сформований внаслідок подій Другої світової війни і їх висвітлення у суспільному просторі України, втратив свою актуальність. Натомість роль «ворога» у суспільній свідомості зайняли росіяни, що пов'язано, безперечно, з фактом збройного протистояння на сході України починаючи з 2014 року.

Порівняно з 2002 роком ворожими та підступними стали казахи та турки. На це впливає соціально-культурний контекст інформаційного висвітлення спільної історичної спадщини України та Туреччини, як країн, що знаходилися по різні боки суспільно- політичного протистояння.

Якщо говорити про еталонні нації - так окреслює В.В. Горбунова нації, на які ми рівняємося, хочемо бути схожими, які на рівні масової свідомості володіють соціально- бажаними рисами, то ними у порівнянні з 2002 роком залишаються американці й німці, до них також долучаються китайці та поляки, перестають виконувати роль нації-еталону японці. Дослідження 2016 року показали зникнення тріади «східнослов'янських братніх народів», яка буда зафіксована на рівні стереотипів міжетнічного сприйняття 2002 року у дослідженнях В. Горбунової. Перестають виконувати функцію стереотипи, які пов' язані з абстрактними особистісними властивостями, такі як чесність, порядність, соціальна привабливість, відкритість, які за результатами дослідження 2002 року існували у системі міжетнічного сприйняття українцями інших етнонаціональних груп, здебільшого як культурні експектації (соціальні очікування). Стереотипні уявлення про доброту, відкритість, справедливість росіян у 2016 році зникли, оскільки суперечили фактам анексії Криму, військового протистояння на Сході України та агресії в Сирії.

У свідомості українців станом на 2016 рік зберігається міжгрупова єдність національностей, які є членами Європейського Союзу і нашими найбільшими сусідами: поляків та німців, які, так само як і у 2002 році, мають високий рівень добробуту, працьовиті, заощадливі, цілеспрямовані. Проте у 2016 році їм уже не властиві такі стереотипні риси як войовничість, агресивність та підступність (як вже згадувалося, роль ворога виконують росіяни, казахи та турки).

Важливими для українців у 2016 році стають китайці. Їм, з одного боку, як і росіянам (хоча й меншою мірою), приписують такі риси як войовничість, ворожість, агресивність, а з іншого - риси, що приписуються європейцям: працьовитість, цілеспрямованість, мудрість та розсудливість.

Як показали результати нашого дослідження, на рівні свідомості українців існує групова поляризація, яка диференціює етнонаціональні групи, що знаходяться у системі міжетнічного сприйняття українців на групові об'єднання типу «ми» та «вони». За результатами факторизації оціночної матриці притаманності тих чи інших особистісних рис на рівні стереотипів міжетнічного сприйняття українців ми виокремили дві групи етнонаціональних спільнот; перша складається з німців, американців, поляків, турків, друга включає у себе росіян, китайців, казахів. Білоруси, українці, молдавани, румуни не включені до жодного етнонаціонального об'єднання, оскільки не приписують собі рис, які властиві тому чи іншому етнонаціональному об'єднанню.

Узагальнені показники властивостей окремих соціально-психологічних рис національностям, які проживають на території нашої держави або мають вагоме геополітичне значення для України, у свідомості українців виглядають наступним чином (Табл.1).

Таблиця 1. Атрибуція стереотипів міжетнічного сприйняття етнонаціональних груп, які проживають на території України

Таким чином, порівнюючи дослідження стереотипів міжетнічного сприйняття інших етнонаціональних груп українцями і з власними дослідженнями, проведеними у 2016 році, після подій на Майдані Незалежності (2014-2015), ми можемо зробити наступні висновки.

Зміна вектору геополітичного спрямування нашого суспільства вплинула на смислову будову стереотипів міжетнічного сприйняття українцями інших етнонаціональних груп. Відбулося переформатування міжетнічних угруповань на рівні «ми» та «вони» та прослідковується схильність українців до консолідації з етнонаціональними групами, які входять до складу Європейського Союзу. Порівняно з результатами дослідження 2002 року, ми встановили, що основними на рівні свідомості українців були і залишаються стереотипи міжетнічного сприйняття, які позначають особистісні риси, що пов'язані зі сферою виробництва та міжгрупової кооперації (працьовитість, наполегливість, принциповість). Домінуючими, порівняно з результатами дослідження 2002 року, стають риси, які позначають здатність етнонаціональної групи до агресії, ворожнечі, підступності. Втрачають свою актуальність стереотипи, які позначають соціально-схвалювані риси, що не опосередковуються спільною діяльністю: щирість, відкритість, дружелюбність тощо.

Результати викладеного дослідження ілюструють особливості стереотипів міжетнічного сприйняття українців, які отримані на матеріалі вибірки осіб юнацького віку (17-20 років), що проживають у Житомирській, Волинській та Вінницькій областях. Тому їх варто сприймати як попередні. Для отримання цілісного уявлення про специфіку міжетнічної перцепції українцями інших етнонаціональних груп варто було б продовжити дослідження з урахуванням респондентів з інших регіонів країни та інших вікових груп, що окреслює предмет і завдання наших подальших досліджень.

Література

стереотип українець міжетнічний молодь

1.Васютинський В. Психологічні виміри спільноти : монографія / В. О. Васютинський ; НАПН України ; Ін-т соц. та політ. психології. - К., 2010. - 119 с.

2.Горбунова В. Психологічні особливості детермінації етнічної свідомості у юнацькому віці / В. В. Горбунова // Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога : збірник наукових праць / За заг. ред. С. Д. Максименка. - К. : “BONA MENTE”, 2002. - Вип. 3. (2 частина). - С. 60-65.

3.Хазратова Н. Страх власної автентичності у постколоніальних спільнотах / Н. В. Хазратова // «Психологічні перспективи». - Спец. вип. «Психологічні виміри українського соціокультурного простору». - К. : Ін-т соціальної та політичної психології НАПН України, 2011. - С. 19-28.

4.Васютинський В. Стереотипи взаємного сприймання етнічних українців і росіян / В. Васютинський, О. Фролова // Російськомовна спільнота в Україні: соціально-психологічний аналіз : монографія / ред.: В. О. Васютинський ; НАПН України, Ін-т соц. та політ. психології. - К. : Імекс-ЛТД, 2012. - C.107-119.

5.Солдатова Г. Психология межэтнической напряженности / Г. Солдатова. - М. : Смысл, 1998. - 389 с.

6.Солдатова Г. Этническая идентичность и этнополитическая мобилизация / Г. Солдатова // Демократизация и образы национализма в Российской Федерации 90-х. гг. / Под ред. Дробижевой Л. М. и др. - М. : Мысль, 1996. - С. 296-367.

7.Дридзе Т. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации / Т. Дридзе. - М. : Наука, 1984. - 268 с.

8.Петренко В. Психосемантический анализ этнических стереотипов: лики толерантности и нетерпимости / В. Петренко, О. Митина, К. Бердников, А. Кравцова, В. Осипова. - М. : Смысл, 2000. - 73 с.

9.Стефаненко Т. Этнопсихология / Т. Стефаненко. - М. : ИП РАН, Академический Проект; Екатеринбург : Деловая книга, 2000. - 320 с.

10.Орбан-Лембрик Л. До питання про предмет, структуру та основні категорії соціальної психології / Л. Орбан-Лембрик // Актуальні проблеми психології. Т. 1 : Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. - К. : Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2002. - Частина 5. - С. 110-115.

11.Левкович В. Социально-психологические проблемы этнического сознания / В. Левкович, Н. Панкова // Социальная психология и общественная практика. - М., 1985. - С. 138-153.

12.БромлейЮ. Современные проблемы этнографии / Ю. Бромлей. - М. : Наука, 1981. - 390 с.

13.Кириченко В. Психологическая безопасность личности в современной информационной среде / В. Кириченко // GESJ: Education Science and Psychology. - 2017 - № 1 (43). - С. 34-38.

14.Дюркгейм Э. Самоубийство: социологический этюд / Дюркгейм Э. ; [Пер. с франц.]. - СПб. : Союз, 1998. - 496 с.

15.Московичи С. Век толп / Серж Московичи. - М. : «Центр психологии и психотерапии», 1998. - 480 с.

16.Потебня А. Мысль и язык / А. Потебня. - К. : СИНТО, 1993. - 192 с.

17.Поршнев Б. Принципы социально-этнической психологии / Б. Поршнев. - М. : Наука, 1964. - 11 с.

18.Поршнев Б. Социальная психология и история / Б. Ф. Поршнев. - М. : Наука, 1979. - 232 с.

19.Кириченко В. Психологічна природа міжгрупового протистояння та еволюція суспільних відносин / В. Кириченко // Studia Politologica Ucraino-Polona. - Випуск 6. - Житомир-Київ-Краків : Вид. О.О. Євинок, 2016. - C. 312-323

20.Kelly G. А Theory of Personality. The Рsychology of РЄ^ШІ Constructs / G. Kelly. - N. Y. : Norton, 1963. - 189 p.

21.Кириченко В. Рефлексія динаміки розвитку здібностей у процесі професійної адаптації / В. В. Кириченко // Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. - К. : Видавництво «Фенікс», 2013. - Т. ХІІ. Психологія творчості. - Випуск 16. - С. 165-173.

Размещено на Allbest.ru