Соціальні мережі як сучасний інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації особи
Виявлення специфіки соціальних мереж як мультифункціонального соціокультурного середовища та інструменту самоідентифікації особи в сучасній Україні. Дослідження особливостей протікання процесу соціокультурної самоідентифікації особи на різних його етапах.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.05.2018 |
| Размер файла | 36,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 361.472.4:316.61
Соціальні мережі як сучасний інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації особи
Кургузов А.О.
Міністерство освіти і науки України. Запорізький національний університет (Запоріжжя),
e-mail: kurguzeyrodelavega@gmail.com, ORCID 0000-0002-9631-7947
Анотація
В статті представлено дослідження соціальних мереж як одного з найважливіших елементів сучасної соціокультурної та комунікативної реальності, розглянуто специфіку механізму роботи соціальних мереж як інструменту самоідентифікації, виявлено особливості протікання процесу соціокультурної самоідентифікації особи на різних його етапах, проаналізовано роль соціальних мереж як інструменту процесу самоідентифікації сучасних українців.
Головна мета статті - здійснити аналіз соціальних мереж як сучасного інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації особи.
Методологія дослідження. Реалізація мети та завдань зумовила необхідність використання загальнонаукових методів та принципів: методу системного аналізу, структурно-функціонального аналізу, методу аксіологічної інтерпретації, аналітичного методу.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфіки соціальних мереж як мультифункціонального соціокультурного середовища та інструменту самоідентифікації особи в сучасній Україні.
Висновок - соціальні мережі як ефективний інструмент соціокультурної самоідентифікації особи сприяють динамічності та багатовекторності процесу самоідентифікації, усувають низку бар'єрів спілкування, створюють ефект «перманентної самопрезентації», роблять спілкування більш продуктивним. Сучасні українці активно використовують соціальні мережі у якості інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації, соціальні мережі відіграють суттєву роль у самопрезентації, самовираженні, формуванні нових способів соціокультурної самоідентифікації українців.
Ключові слова: соціальні мережі, соціокультурна самоідентифікація, віртуальна комунікація, інтернет-середовище, ідентичність, соціокультурний простір.
Аннотация
Социальные сети как современный инструмент процесса социокультурной самоидентификации человека.
Кургузов А. О. - кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры деловой коммуникации Запорожского национального университета (Запорожье, Украина)
E-mail: kurguzeyrodelavega@gmail.com
В статье представлено исследование социальных сетей как одного из важнейших элементов современной социокультурной и коммуникативной реальности, рассмотрена специфика механизма работы социальных сетей как инструмента самоидентификации, выявлены особенности протекания процесса социокультурной самоидентификации человека на различных его этапах, проанализирована роль социальных сетей как инструмента процесса самоидентификации современных украинцев.
Главная цель статьи - провести анализ социальных сетей как современного инструмента процесса социокультурной самоидентификации личности. Методология исследования - реализация целей и задач обусловила необходимость использования общенаучных методов и принципов: метода системного анализа, структурно-функционального анализа, метода аксиологической интерпретации, аналитического метода. Научная новизна исследования заключается в выявлении специфики социальных сетей как мультифункциональной социокультурной среды и инструмента самоидентификации личности в современной Украине.
Вывод - социальные сети как эффективный инструмент социокультурной самоидентификации личности способствуют динамичности и многовекторности процесса самоидентификации, устраняют ряд барьеров общения, создают эффект «перманентной самопрезентации», делают общение более продуктивным. Современные украинцы активно используют социальные сети в качестве инструмента процесса социокультурной самоидентификации, социальные сети играют существенную роль в самопрезентации, самовыражении, формировании новых способов социокультурной самоидентификации украинцев.
Ключевые слова: социальные сети, социокультурная самоидентификация, виртуальная коммуникация, интернет-среда, идентичность, социокультурное пространство.
Abstract
Social networks as a modern tool of the process of socio-cultural self-identification of an individual.
Kurguzov, Andrii - Ph.D. in philosophy, associate professor, assistant professor the Department of Busuness Communication, Zaporizhzhya National University (Zaporizhzhya, Ukraine) E-mail: kurguzeyrodelavega@gmail. com
The article provides the research of social networks as one of the most important elements of modern sociocultural and communicative reality, the specifics of the mechanism of the work of social networks as a tool of self-identification, reveals the peculiarities of the process of the socio-cultural self-identification of an individual at its various stages, analyzes the role of social networks as a tool of the process of self-identification of modern Ukrainians.
The main goal of the article is to analyze social networks as a modern instrument of the process of socio-cultural self-identification of an individual. The methodology of the study - the realization of goals and tasks necessitated the use of general scientific methods and principles: the method of system analysis, structural and functional analysis, the method of axiological interpretation, the analytical method. The scientific novelty of the research is the identification the specificity of social networks as a multi-functional socio-cultural environment and a tool for self-identification of an individual in modern Ukraine.
Conclusion - social networks as an effective tool for socio-cultural self-identification of an individual contribute to the dynamism and multi-vector nature of the process of self-identification, eliminate a number of barriers to communication, create the effect of "permanent self-presentation," make communication more productive. Modern Ukrainians actively use social networks as a tool of the process of socio-cultural self-identification, social networks play an important role in self-presentation, self-expression, the formation of new ways of socio-cultural self-identification of Ukrainians.
Key words: social networks, socio-cultural self-identification, virtual communication, Internet environment, identity, socio-cultural space.
Стаття рекомендована до публікації д. філософ. н., проф. І.Г. Шавкун (Україна)
Надійшла до редколегії: 18.08.2017 Прийнята до друку: 22.03.2017
Кургузов Андрій Олегович, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри ділової комунікації Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна), вул. Перемоги 71-а/57, Запоріжжя, 69000 Україна
E-mail: kurguzeyrodelavega@gmail.com, ORCID 0000-0002-9631-7947
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями
На сучасному етапі розвитку суспільства в результаті бурхливого розвитку та широкого розповсюдження інформаційно -комунікативних технологій соціальні інститути, соціокультурні процеси і практики піддаються значній трансформації. У сучасних засобах комунікації, в першу чергу в мережі Інтернет, істотно розширюється спектр можливостей особи для здійснення різноманітних видів комунікативної діяльності, простір віртуальної комунікації стає специфічним середовищем діяльності сучасної особи, яке детермінує характер та особливості її соціокультурної самоідентифікації.
Соціальні мережі як мультифункціональне соціокультурне середовище сьогодні увійшли в повсякденне життя мільярдів людей, розширюючи можливості і формуючи нові способи соціокультурної самоідентифікації. Даний факт спонукає розглянути соціальні мережі як один з найважливіших елементів сучасної соціокультурної та інформаційно- комунікативної реальності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Слід зазначити, що дослідження феномену соціокультурної самоідентифікації особи має довгу історію та міждисциплінарний і багатоаспектний характер, у науковій літературі розглядаються психологічні, соціальні, політичні, культурні аспекти дослідження процесу самоідентифікації особи. Дослідження проблеми самоідентифікації особи пов'язане з іменами багатьох відомих вчених, зокрема Е. Гідденса, Д. Жоделя, Г. Зіммеля, Д. Кемпбелла, А. Маслоу, Дж. Тернера, З. Фрейда, Е. Фромма, Е. Еріксона, П. Берга, Т. Лукмана, А. Шюца, І. Гофмана, Ч. Кулі, Дж.Г. Міда, П. Бурдьє, Ю. Габермаса, К. Абульханової-Славської, Є.Авраамової, Л. Виготського, І. Кона, О.Леонтьєва, С. Рубінштейна, В. Ядова, З.Голенкової, Г. Ділігенского, Л. Дробіжевої, Т. Заславської, Л. Іоніна, Ю. Качанова, П. Козирєвої, Н. Шматко та багатьох інших.
Дослідження соціальних мереж розпочалося у другій половині ХХ сторіччя, коли угорські математики Пол Ердос і Альфред Реньї опублікували вісім статей, в яких виклали принципи формування соціальних мереж [1].
Сучасним проблемам інтернет-комунікацій, спілкування і взаємозв'язку користувачів у мережі, впливу соціальних мереж на особистість користувачів присвячені роботи Є.Акімової, О Арестової, Л. Бабаніна, Ю. Бабаєвої, Г. Бакулєва, О. Белінської, А.Войскунського, В. Волохонського, А. Жичкиної, Д. Іванова, Т. Келера, Х. Коскела, Д. Кутюгіна, О. Лобовікової, В. Плєшакова, Е. Рейд, О. Романенка, В. Сазанова, В. Сілаєвої, В. Солодосник, О. Філатової.
Серед сучасних досліджень віртуальної комунікації, опублікованих на сторінках провідних вітчизняних фахових видань варто згадати роботи О. Дзьобаня, В. Воронкової, І. Шавкун, М. Кириченка, О. Сосніна, О. Пунченка, А. Хлєбнікової.
Мета наукового дослідження В рамках даної статі автор ставить за мету здійснити аналіз соціальних мереж як потужного сучасного інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації особи.
Цілі дослідження: Поставлена мета зумовлює досягнення наступних цілей: розкрити механізм роботи соціальних мереж як інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації; виявити особливості протікання процесу соціокультурної самоідентифікації особи на різних його етапах; проаналізувати роль соціальних мереж як інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації сучасних українців.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття.
Попри наявності певного масиву робіт, присвячених різноманітним аспектам віртуальних спільнот, при дослідженні соціальних мереж поза увагою науковців залишається їхня роль як одного з найпоширеніших засобів комунікації, самопрезентації, самовираження, сучасного інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації особи, зокрема в Україні.
Методологія дослідження. За допомогою методу системного аналізу виявлено послідовність проблем теми дослідження, структурно-функціональний аналіз використовувався для виявлення специфіки соціальних мереж як інструменту самоідентифікації особи, метод аксіологічної інтерпретації застосовувався для аналізу сучасного стану соціальних мереж і специфіки протікання в них процесу самоідентифікації особи, на основі аналітичного методу здійснено аналіз ролі соціальних мереж як інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації сучасних українців.
соціальний самоідентифікація особа
Виклад основного матеріалу
Процес соціокультурної самоідентифікації особи відбувається в межах певної традиції, що склалася в певному соціумі й одночасно виходить за рамки цього соціуму в глобальний соціокультурний простір, втілений в інформації, що репрезентує та ретранслює безліч цінностей, норм, пріоритетів, вподобань, рольових і поведінкових настанов, які впливають на цей процес. Самоідентифікація є однією з форм творчості людини, за допомогою якої здійснюється самопізнання, самостановлення, реалізація свого неповторного «Я», пошук свого соціального призначення, що дозволяє отримувати переваги в конкурентній боротьбі з іншими соціальними суб'єктами, які діють в соціокультурному просторі. В ході процесу соціокультурної самоідентифікації, особа проходить наступні етапи:
- розпізнавання (пізнання) цінностей, норм, рольових настанов, пріоритетів, що пропонуються оточенням;
- свідома ідентифікація з цими цінностями, нормами, пріоритетами, смаками, зразками поведінки чи дистанціювання від них шляхом комунікації (реальної чи віртуальної);
- декларування засвоєних і привласнених цінностей, норм тощо з метою отримання підтвердження своєї ідентичності оточенням;
- отримання підтвердження, схвалення, позитивної оцінки своєї позиції оточенням шляхом реальної чи віртуальної комунікації.
При дослідженні ідентичності особи у сучасній психології широко використовується методика «Хто Я?», яка була розроблена у 1954 році М. Куном і Т. Мак-Партландом та на сьогодні має декілька модифікацій. Якщо подивитися на тестові запитання, які використовуються для аналізу ідентифікаційних характеристик особи психологами, можна побачити, що більша частина відповідної інформації відображена на персональній сторінці аккаунту в соцмережах [2]. Тобто особа презентує свою соціокультурну ідентичність іншим членам соціальної мережі ще до початку взаємодії з ними, вже на етапі реєстрації, надаючи інформацію про стать, вік, національність, місця де проживала, рідне місто, родинний стан та стосунки, друзів, освіту та роботу, музичні вподобання, улюблені книги, кінофільми, життєві пріоритети, релігійну приналежність, політичні вподобання, життєве кредо тощо. Як відзначають сучасні дослідники соціальних мереж: «... контент, як інформаційне наповнення таких ресурсів, настільки еволюціонував, що сьогодні представляє собою середовище для відображення, фіксації способу життя людини. Користувач, усвідомлюючи, що знаходиться на огляді у інших користувачів, проявляє свою активність, щоб передати те враження, в якому він зацікавлений. Самостійно підбираючи найбільш значущу інформацію про себе в формі тексту, фото, картинок, звукових і відео-файлів, користувач ініціативно відрекомендовує себе інтернет-спільноті. Наповнюючи особливим змістом свій профіль в мережі, людина може формувати свій імідж, створювати потрібне враження про себе. Іншими словами, користувач вибудовує свою самопрезентацію. Людина має потребу в цьому, тому що вона презентує свій внутрішній зміст: думки, характер, цінності, переконання з метою не тільки справити враження, але і продемонструвати те, що вона собою являє» [3, с. 105].
При цьому слід зазначити, що вищезгадана інформація не потребує повторного декларування, вона доступна всім іншим членам соціальної мережі у будь-який час та в будь- якому місці, тобто аккаунт соціальної мережі забезпечує особі перманентну самопрезентацію, що неможливо в умовах реальної комунікації. З використанням соціальних мереж у якості інструменту соціокультурної самоідентифікації пов'язаний один цікавий момент - так звана «гра з ідентичністю». Психолог Н.М. Корольова зазначає, що «Анонімність і обмежений сенсорний досвід породжують наступну значущу особливість спілкування в віртуальності - специфіку самоідентифікації і множинність особистості. У «віртуальній комунікативній ситуації» людина має свободу вибору самопрезентації, має необмежені можливості конструювання власної особистості. Людина може залишитися собою, може прийняти вигадану індивідуальність, сконструювати кілька таких індивідуальностей або залишитися повним анонімом - «людиною- невидимкою». Це дає можливість здійснювати так звані ігри з ідентичністю - міняти в «віртуальній самопрезентації» стать, вік, соціальний статус, програвати різні ролі, демонструвати різні риси особистості і стилі спілкування»[4].
Схожу думку висловлює Є.Г. Єфімов: «Особливі побоювання викликає прагнення молодих людей не описувати свою реальну особистість в Мережі, а створювати для себе віртуальну, яка часто не має нічого спільного зі своїм творцем. Швидке зростання кількості подібних віртуальних особистостей не може не викликати серйозного занепокоєння у психологів. Помічено, що люди, котрі нехтували своїм реальним «Я» заради створеної ними віртуальної особистості, часто готові нехтувати в реальності і своїм особистим часом, своїм зовнішнім виглядом, харчуванням і сном. Навіть відриваючись від віртуального світу, в реальному житті вони продовжують переживати і говорити про події, які з ними там відбулися, наділяючи їх однаковою значимістю з тими подіями, які відбулися в дійсності, або навіть більшою» [5, с. 86].
З особистого досвіду автора статті (активного користувача соціальних мереж та заступника декана з виховної та профорієнтаційної роботи), незважаючи на широкі можливості побудови альтернативної ідентичності завдяки можливості анонімної комунікації в соціальних мережах, переважна більшість адекватних людей керується прагненням до репрезентації своєї «справжньої» ідентичності - випадки «гри з ідентичністю» є поодинокими та часто зумовленими бажанням пожартувати. До того ж, в процесі спілкування членів соціальної мережі володіння письмовою мовою, уміння висловлювати свою думку, репрезентовані інтереси, цінності в багатьох випадках відображають автентичну ідентичність особи. Технічні мультимедійні засоби, які є у розпорядженні користувачів соціальних мереж, безумовно сприяють росту привабливості віртуального спілкування. Дж. Вінсент зокрема, зазначає, що люди в віртуальних спільнотах «... обмінюються люб'язностями і сперечаються, беруть участь в інтелектуальному дискурсі, здійснюють комерційні операції, обмінюються знаннями, діляться емоційною підтримкою, будують плани, проводять мозкові штурми, пліткують, ворогують, закохуються, знаходять друзів і втрачають їх, грають в ігри, фліртують, створюють витвори мистецтва і багато порожніх балачок» [6, c. 51].
Фахівці моніторингового агентства «NewsEffector» провели дослідження, щоб з'ясувати, наскільки росіяни схильні до інтернет- залежності. Було опитано 7800 осіб у віці 18-55 років з різних міст. За результатами дослідження переважна більшість (78% респондентів) впевнені в тому, що Інтернет корисний для людства, лише 5% налаштовані негативно, вважаючи Інтернет злом. 53% опитаних визнають, що взагалі не можуть жити без Інтернету, 33% відчувають підвищену дратівливість і відчувають стрес при відсутності доступу до Інтернету. 12% опитаних чоловіків і 9% жінок ставлять Інтернет вище спілкування з рідними, 34% чоловіків і 32% жінок вважають за краще спілкуватися з друзями через Інтернет, а не вживу. 17% жінок і 12% чоловіків готові заради Інтернету відмовитися від телефону, 78% чоловіків і 75% жінок - від телевізора. Дуже багато хто готовий пожертвувати заради доступу в мережу побутовим комфортом, зокрема, гарячою водою (69% чоловіків і 42% жінок), і обмежити себе в їжі (45% чоловіків і 56% жінок). Найбільше часу опитані проводять в соціальних мережах «ВКонтакте», «Однокласники», «Facebook», «Mail.ru» [7].
Не менш цікавими є результати дослідження, проведеного американськими вченими, в якому взяли участь 4000 осіб (50%/50% чоловіків і жінок), котрі проводять багато часу в соціальних мережах. Питання було поставлене наступним чином: «Щоб ви робили, якщо б у вашій країні заборонили доступ до Інтернету?». Близько 67% опитаних змінили б місце проживання, емігруючи до країн, де немає проблем з доступом до Інтернету. Патріотизм в даному випадку відходить на другий план, залишатися на зв'язку в мережі виявилося важливіше. 14% з опитуваних відповіли, що впали б в депресивний стан на невизначений час. Знайшлися й такі (2%, а це 78 осіб), які заявили, що покінчили б життя самогубством. Окремо відзначимо, що 64 особи з цієї групи опитуваних - жінки [8].
Чимало сучасних дослідників, зокрема психологів, вказують на ризик користування соціальними мережами - в першу чергу через небезпеку того, що люди часто проводять там весь вільний час, стають залежними і припиняють приділяти час реальному спілкуванню. Автор статті особисто вважає, що насправді проблема є глибшою та стосується не тільки соціальних мереж, Інтернету в цілому, а й надмірного захоплення комп'ютерними іграми, популярними серіалами тощо і важливе завдання сучасної людини - використовувати інформаційні технології не на шкоду реальному життю, раціонально організовувати свій час. Соціокультурна самоідентифікація особи неможлива без процесів пізнання, взаємодії, спілкування з іншими, а соціальні мережі суттєво сприяють протіканню цих процесів. У соціальній мережі можна знайти не тільки нових друзів чи колишніх однокласників, а й справжніх однодумців. Для цього існують співтовариства, групи, бесіди, можна вступити до вже існуючого співтовариства, а можна створити своє. Робиться це дуже просто, буквально за пару «кліків», а отримані можливості для взаємодії з іншими можуть принести чимало користі.
Варто зауважити, що віртуальне спілкування певною мірою є більш продуктивним, аніж реальне, оскільки в ході його існує можливість відстроченої відповіді, певний часовий інтервал, за який можна встигнути зосередитись, ґрунтовно продумати відповідь. Адже у реальному спілкуванні ми зазвичай реагуємо одразу і не завжди встигаємо обмірковано сформулювати свою думку. В цьому сенсі спілкування в мережі стає більш привабливим, аніж реальне, насамперед через полегшення самопрезентації. Під час віртуального спілкування існує можливість спілкуватися одночасно з багатьма людьми, які знаходяться в різних країнах. Крім того, як відзначають дослідники «... в Інтернеті в результаті відсутності фізичної репрезентації партнерів по комунікації втрачає своє значення цілий ряд бар'єрів спілкування» [9]. Також слід окремо зупинитися на технічних та мультимедійних можливостях спілкування у соціальних мережах. Попри відсутності невербального компоненту спілкування тут існує цілий арсенал допоміжних засобів та функцій, які роблять комунікацію яскравою та зручною. Правильно підібрані «смайли» (яких, до речі, існує більше 650 [10]), анімаційні зображення (так звані «гіфки»), фото, музичні композиції тощо допомагають підкреслити зміст текстового повідомлення. Якщо людині бракує часу на ознайомлення з цікавими матеріалами у соціальній мережі - можна скористатися функцією відкладеного читання та повернутися в зручний час до відкладених «постів». Відкладені публікації групуються по ряду категорій, тому зовсім не важко буде знайти відкладений матеріал навіть серед величезної кількості закладок.
Функція підписки зводиться до того, що вам не обов'язково «дружити» з людиною або спільнотою, щоб бачити в своїй «стрічці» їх новини. Це корисно в тому випадку, якщо вам подобаються «пости» того або іншого блогера, бренду або видання, налагодити «дружбу» з яким у вас немає шансів або бажання. Коли при спілкуванні у мережі «Facebook» виникає необхідність «скинути» співрозмовнику файл звичайне віконце чату дозволяє прикріплювати файл будь-якого типу даних, який одним клацанням миші завантажується користувачеві по той бік монітора. Розширений пошук - дуже перспективна функція, яка дозволяє задавати складні пошукові запити для отримання максимально точних результатів. Наприклад, ви можете запитати соціальну мережу про кав'ярню поблизу або знайти своїх повних однодумців, які захоплюються домашніми рослинами, аніме чи велосипедами. Функція опитування - це нова форма взаємодії з користувачами соціальних мереж, яка істотно полегшує вивчення громадської думки. Треба лише задати питання, забезпечити його фотографією для більшої наочності і запропонувати варіанти відповідей.
Користувачам залишається лише обрати прийнятний варіант, не обтяжуючи себе набором тексту. Отже, зовсім не дивно, що мільярди людей по всьому світу з задоволенням (та зазвичай з користю) проводять час у «віртуальній реальності», зокрема у соціальних мережах, котрі виступають ефективним інструментом соціокультурної самоідентифікації на кожному з етапів цього процесу: надають можливості для пізнання, самопізнання, саморозвитку, саморепрезентації; отримання підтримки, схвалення особистих ідентитетів від референтного (чи не дуже, але теж приємно :) ) оточення.
А тепер давайте розглянемо ситуацію в Україні. За результатами дослідження української аудиторії, яке було проведене компанією «Яндекс» ще у 2014 році, в соціальних мережах «ВКонтакте», «Однокласники», «Facebook» і «Twitter» було зареєстровано близько 40 мільйонів українських акаунтів - цифра, яка може бути порівняна з кількістю населення нашої країни (згідно даним Всесвітнього банку у 2014 році населення України складало 45.271.947 осіб [11]). Зрозуміло, що таке порівняння є досить умовним, бо більшість українців у 2014 році були (і на сьогодні є) зареєстрованими у декількох соціальних мережах - але, тим не менш, наведені дані вражають. За розміром української аудиторії на перше місце займала мережа «ВКонтакте» - тут було зареєстровано понад 27 мільйонів акаунтів. На другому місці - «Однокласники» (11 млн. акаунтів), на третьому - «Facebook» (3,2 млн.), потім - «Twitter», аудиторію якого в Україні оцінили в 430 тисяч користувачів. «Яндекс» додатково відзначив, що аудиторія сервісу мікроблогів з початку 2013 року зросла у півтори рази [12].
Для ілюстрації ситуації сьогодення звернемося до даних статистичного аналізу консалтингової компанії «Gemius», яка впродовж останніх 15 років проводить дослідження і надає інформацію про інтернет- аудиторії різних регіонів (соціально- демографічний профіль користувачів, способи використання Інтернету, а також інформацію з електронної комерції, «digital маркетингу», «big data» та інтернет-технологій) близько тисячі корпоративним клієнтам. На сьогодні компанія «Gemius» здійснює діяльність у 40 країнах світу.
Отже, за даними компанії «Gemius», у червні 2017 року Інтернетом в Україні користувалися 22 мільйони осіб, найбільш популярний пристрій для виходу до Інтернету - персональний комп'ютер (стаціонарний або ноутбук), його використовують 19 мільйонів осіб, за допомогою смартфонів користуються Інтернетом 10 мільйонів, за допомогою планшетів - 2,6 мільйони. За гендерною ознакою українські користувачі розділилися майже порівну: 51% жінок та 49% чоловіків. За віком переважає порівняно молода аудиторія: від 14 до 24 років - 21%, від 25 до 34 років - 30%, від 35 до 44 років - 21%, від 45 до 54 років - 14%, понад 55 років - 14%. Кожен третій українець в Інтернеті (38%) має вищу освіту, 32% українських користувачів мають середню спеціальну освіту. Інтернет-ресурси, які найбільш приваблюють українських користувачів, за охопленням аудиторії розподілилися наступним чином: 1. google.com (91%); 2. youtube.com (72%); 3. facebook.com (56%); 4. privatbank.ua (36%); 5. vk.com (36%); 6. rozetka.com.ua (35%); 7. ukr.net (30%); 8.wikipedia.org (29%); 9. olx.ua (29%); 10.parimatch.com (25%). Статистичні дані, наведені вище - це результати дослідження української інтернет-аудиторії, проведеного компанією «Gemius» у червні 2017 року [13]. Якщо подивитись на результати аналогічного дослідження української інтернет-аудиторії за квітень 2016 року можна побачити подібну картину [14]. При порівнянні даних компанії «Gemius» з результатами дослідження динаміки охоплення топ-25 сайтів української інтернет- аудиторії в березні-квітні 2017 року відомого вітчизняного інформаційно-аналітичного центру "ЛІГА" можна побачити майже стовідсотковий збіг [15].
Наукова новизна. Отже, половина громадян нашої країни, як жінок, так і чоловіків - є активними користувачами мережі Інтернет. Типовий український користувач мережі Інтернет - це людина переважно доросла та освічена, яка проводить в мережі чимало часу: займається пошуком необхідної інформації для саморозвитку або задоволення повсякденних потреб (google.com), переглядає відео розважального або пізнавального характеру (youtube.com), вирішує фінансові питання (privatbank.com.ua), купує необхідні речі (rozetka.com.ua), позбавляється непотрібних речей (olx.ua), займається самоосвітою (wikipedia.org), офіційно листується (ukr.net) - тобто живе повсякденним життям.
Яке ж місце в «інтернет-житті» сучасного українського користувача займає перегляд «стрічки» новин, тиражування власних новин, спілкування з друзями, колегами та знайомими, пошук нових знайомств, обговорення своїх життєвих подій та новин кола друзів\колег\знайомих, відвідування спільнот та бесід за інтересами? Відповідь є наступною: впродовж 2016-2017 років серед найчастіше відвідуваних українцями інтернет-ресурсів соціальні мережі «ВКонтакте» та «Facebook» посідають 2 та 6 місця відповідно (за даними компанії «Gemius», квітень 2016 року), 3 та 6 місця (за даними вітчизняного інформаційно- аналітичного центру «ЛІГА», квітень 2017 року), 5 та 3 місця (за даними компанії «Gemius», червень 2017 року).
Висновки
Проведений аналіз соціальних мереж як інструменту процесу соціокультурної самоідентифікації особи дає можливість автору зробити наступні висновки.
1. На сучасному етапі розвитку суспільства соціальні мережі є потужним інструментом соціокультурної самоідентифікації особи, який ефективно працює на кожному з етапів цього процесу.
2. Особливості протікання соціокультурної самоідентифікації особи з використанням соціальних мереж у якості інструменту цього процесу полягають в тому, що технічні та мультимедійні можливості соціальних мереж сприяють динамічності та багатовекторності самоідентифікації особи, усувають цілий ряд бар'єрів спілкування, створюють ефект «перманентної самопрезентації», роблять спілкування більш продуктивним, генерують нові способи соціокультурної само ідентифікації особи.
3. В житті сучасних українців соціальні мережі як інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації відіграють суттєву роль, адже половина дорослого освіченого населення нашої країни є активними користувачами мережі Інтернет, а соціальні мережі посідають пріоритетне місце серед найбільш вподобаних нашими співвітчизниками інтернет-ресурсів.
4. Соціальні мережі як невід'ємний атрибут повсякденного життя сучасного українця потребують подальшого вивчення та ретельного аналізу. Цікавою розвідкою може стати, зокрема дослідження контент-наповнення найбільш популярних спільнот соціальних мереж та профілю їхніх членів.
Список використаних джерел
1. Алмаева В. В. Виртуальные социальные сети как составляющая современного образовательного пространства. «Развивающие информационные технологии в образовании: использование учебных материалов нового поколения в образовательном процессе»: матеріали всерос. наук.-практ. конф. (Томск, 23-25 березня 2010р.). URL: http://ito.edu.ru/2010/Tomsk/III/III-0-1.html (дата звернення:).
2. Тест Куна. Тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Макпартленд; модификация Т.В. Румянцевой). URL: http://vsetesti.ru/do/?test=500 (дата звернення:18.08.2017).
3. Шахмартова О. М., Болтага Е. Ю. Психологические аспекты общения в социальных сетях виртуальной реальности. Известия ПГПУ им. В.Г. Белинского. 2011. №24. С. 102-109.
4. Королева. Н. Н. Влияние коммуникации в сети интернет на личностные особенности пользователей. Киберленинка: наукова електронна бібліотека. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/vliyanie-kommunikatsii-v-seti- internet-na-lichnostnye-osobennosti-polzovateley (дата звернення: 18.08.2017).
5. Єфімов Є. Г. Розвиток соціальних інтернет-мереж в російській культурі (досвід контент-аналізу). Грамота. 2013. № 1 (27). Ч. II. C. 8387.
6. Вінсент, Дж. Передача емоцій за допомогою мобільного телефону. Інформаційне суспільство. 2010. №2. С. 46-56.
7. Результати дослідження моніторингової агенції NewsEffector. Towave: інтернет-видання. URL: http://www.towave.ru/news/issledovanie-53-rossiyan-priznayut-sebya-zavisimymi-ot-intemeta.html (дата звернення: 18.08.2017).
8. Любимская Дарья. Что случится, если не будет интернета? Yoki.Ru: інформаційно-розважальний інтернет-портал. URL: http://www.yoki.ru/social/society/17-03-2013/402243-net-0/ (дата звернення: 18.08.2017).
9. Жичкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете. Флогистон: психологічний інтернет-портал. URL: http://flogiston.ru/articles/netpsy/refmf (дата звернення: 18.08.2017).
10. David Sanderson. Smileys. Over 650, Compiled by David Sanderson, the «Noah Webster of Smileys» O'Reilly Media: інформаційний інтернет-портал. URL: http://shop.oreilly.com/product/9781565920415.do (дата звернення: 18.08.2017).
11. Ukraine. Population, Total. Статистичні дані Всесвітнього банку за 2014 рік. URL: http://data.worldbank.org/indicator/SP.POP.TOTL?locations=UA (дата звернення: 18.08.2017).
12. Огляд соціальних мереж і Твіттера в Україні. ПРОВСЕ: перша незалежна тернопільська інтернет- газета. URL: https://provse.te.ua/wp-content/uploads/2014/08/Yandex_on_UkrainianSMM_Summer_2014.pdf (дата звернення: 18.08.2017) [in Ukrainian].
13. Интернет-аудитория Украины в июне 2017 года. Результати дослідження консалтингової компанії «Gemius». URL: http://www.gemius.com.ua/vse-stati-dlja-chtenija/intemet-auditorija-ukrainy-v-ijune.html (дата звернення: 18.08.2017).
14. Интернет-аудитория Украины в апреле 2016 года. Результати дослідження консалтингової компанії «Gemius». URL: http://www.gemius. com. ua/vse-stati-dlja-chtenija/onlajn-auditorija-i-samye-populjarnye-sajty-v- ukraine-za-aprel.html (дата звернення: 18.08.2017).
15. Инфографика: Быть в тренде. Рейтинг самых популярных соцсетей в Украине и мире. Результати дослідження інформаційно-аналітичного центру «ЛІГА». URL: http://www.liga.net/infografica/333818_byt-v- trende-reyting-samykh-populyarnykh-sotssetey-v-ukraine-i-mire.htm (дата звернення: 18.08.2017).
References
1. Almaeva, V. V. (2010). Virtualnie sotsialnie seti kak sostavlyayuschaya sovremennogo obrazovatelnogo prostranstva. «Razvivayuschie informatsionnie tehnologii v obrazovanii: ispolzovanie uchebnykh materialov novogo pokoleniya v obrazovatelnom protsesse»: materiali vseros. nauk.-prakt. konf. (Tomsk, 23-25 marta 2010). URL: http://ito.edu.ru/2010/Tomsk/In/nI-0-1.html (date of reference: 16.08.2017) [in Russian].
2. Test, Kuna (2017). Test «Kto Ya?» (M. Kun, T. Makpartlend; modifikatsiya T.V. Rumyantsevoy). URL: http://vsetesti.ru/do/?test=500 (date of reference: 16.08.2017) [in Russian].
3. Shahmartova, O. M. and Boltaga, E. Yu (2011). Psihologicheskie aspekti obscheniya v sotsialnyih setyah virtualnoy realnosti. Izvestiya PGPU im. V.G. Belinskogo. 2011. #24. S. 102-109 [in Russian].
4. Koroleva, N. N. (2017). Vliyanie kommunikatsii v seti internet na lichnostnyie osobennosti polzovateley. Kiberleninka: nauchnaya elektronnaya biblioteka. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/vliyanie-kommunikatsii-v-seti- internet-na-lichnostnie-osobennosti-polzovateley (date of reference: 18.08.2017) [in Russian].
5. Yefimov, Ye.H. (2013). Rozvytok sotsialnykh internet-merezh v rosiiskii kulturi (dosvid kontent-analizu). Hramota. № 1 (27). Ch. II. S. 83--87. [in Ukrainian]
6. Vinsent, Dzh. (2010). emotsii za dopomohoiu mobilnoho telefonu. Informatsiine suspilstvo. №2. S. 46---56. [in Ukrainian].
7. Rezultaty doslidzhennia monitorynhovoi ahentsii NewsEffector (2017). Towave: internet-vydannia. URL: http://www. towave. ru/news/issledovanie-53-rossiyan-priznayut-sebya-zavisimymi-ot-interneta. html (date of reference: 18.08.2017) [in Ukrainian].
8. Darya, Liubimskaya (2017). Chto sluchitsia esli ne budet interneta? Yoki.Ru: informatsiino-rozvazhalnyi internet-portal. URL: http://www.yoki.ru/social/society/17-03-2013/402243-net-0/ (date of reference: 18.08.2017) [in Russian].
9. Zhichkina, A. E. (2017).Sotsialno-psikhologicheskie aspekti obshcheniya v Internete. Flogiston: psykholohichnyi internet-portal. URL: http://flogiston.ru/articles/netpsy/refinf (date of reference: 18.08.2017) [in Russian].
10. David, Sanderson (2017). Smileys. Over 650, Compiled by David Sanderson, the «Noah Webster of Smileys» OReilly Media: informatsiinyi internet-portal. URL: http://shop.oreilly.com/product/9781565920415.do (date of reference: 18.08.2017).
11. Ukraine (2017). Population, Total. Statystychni dani Vsesvitnoho banku za 2014 rik. URL: http://data.worldbank.org/indicator/SP.POP. TOTL?locations=UA (date of reference: 18.08.2017).
12. Ohliad sotsialnykh merezh i Tvittera v Ukraini (2017). PROVSE: persha nezalezhna ternopilska internet- hazeta. URL: https://provse.te.ua/wp-content/uploads/2014/08/Yandex_on_UkrainianSMM_Summer_2014.pdf (date of reference: 18.08.2017).
13. Internet-auditoryia Ukraini v iyune 2017 goda (2017). Rezultaty doslidzhennia konsaltynhovoi kompanii «Gemius». URL: http://www.gemius.com.ua/vse-stati-dlja-chtenija/internet-auditorija-ukrainy-v-ijune.html (date of reference: 18.08.2017) [in Russian].
14. Internet-auditoriya Ukraini v aprele 2016 goda (2017). Rezultaty doslidzhennia konsaltynhovoi kompanii «Gemius». URL: http://www.gemius.com.ua/vse-stati-dlja-chtenija/onlajn-auditorija-i-samye-populjarnye-sajty-v- ukraine-za-aprel.html (date of reference: 18.08.2017) [in Russian].
15. Infografika: Byt v trende (2017). Reyting samikh populyarnykh sotssetey v Ukraine i mire. Rezultaty doslidzhennia informatsiino-analitychnoho tsentru «LIHA». URL: http://www.liga.net/infografica/333818_byt-v-trende- reyting-samykh-populyarnykh-sotssetey-v-ukraine-i-mire.htm (date of reference: 18.08.2017) [in Russian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність соціокультурної динаміки. Характер, ступінь і ефективність культурних запозичень. Типи, механізми, джерела соціокультурної динаміки. Виявлення об'єктивно істинної природи культури, її динаміки в різних концепціях і школах культурологічних знань.
реферат [21,4 K], добавлен 10.12.2010Державні і недержавні соціальні служби. Соціальне обслуговування та його принципи. Сутність соціального обслуговування і соціальної служби в Україні. Мережа організацій, причетних до розв'язання соціальних проблем в Україні. Соціальні служби на місцях.
реферат [17,4 K], добавлен 30.08.2008Концепт інформаційного суспільства як виявлення духовної культури сучасного соціуму. Концептуалізація інформаційного суспільства процесу в умовах глобалізації. Аналіз проблем інтелектуалізації. Виявлення місця соціальних мереж у комунікативному просторі.
статья [23,3 K], добавлен 07.08.2017Поняття соціології особистості як галузі соціології, яка вивчає особистість як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин крізь призму суспільно-історичного прогресу, взаємозв'язків особи і спільнот. Дослідження механізмів регуляції життєдіяльності людини.
реферат [19,4 K], добавлен 21.03.2014Історія дослідження соціальних девіацій. Визначення та види соціальних відхилень: правопорушення, злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція, самогубство. Злочинність як вид делінквентної поведінки. Теорії взаємовпливу різних форм соціальних девіацій.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 29.01.2011Теоретичний аналіз впливу спілкування та прояву емоцій в соціальних мережах на особистість. Характеристика основних умов виникнення, поширення і використання соціальних мереж у формуванні нового соціального середовища здійснення соціальних зв’язків.
курсовая работа [5,4 M], добавлен 08.12.2022Програмування як інструмент реалізації соціальної політики, класифікація соціальних програм. Методичні підходи до оцінювання ефективності соціальних програм. Особливості застосування соціальних програм в сучасних умовах розвитку українського суспільства.
реферат [28,0 K], добавлен 04.06.2013Суть соціальних інститутів. Економіка, політика і сім’я як соціальні інститути. Зміст поняття "соціальна організація". Типи соціальних організацій. Роль соціальних інститутів і соціальних організацій у житті суспільства. Функції у суспільстві.
контрольная работа [33,5 K], добавлен 24.03.2004Бездомність як соціальне явище. Нормативно–правове регулювання соціальної роботи з безпритульними громадянами. Особливості медико-соціальної роботи з контингентом "бомж". Вимоги до соціальних працівників при роботі з людьми без певного місця проживання.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 16.01.2014Аналіз історії розвитку соціального проектування, процесу його формування в ХХ-ХХІ ст. Визначення поняття соціального проектування на кожному етапі розвитку. Дослідження процесу еволюції соціального проектування з метою його ефективного використання.
статья [935,5 K], добавлен 21.09.2017Поняття й показники соціокультурного процесу, досягнення суспільної рівноваги. Життєве середовище й екологія людини. Поняття й структура життєвого середовища, теоретичні аспекти проблеми екологічної культури. Зони особистої території (інтимні зони).
реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2010Біографія Пітірима Сорокіна - американського соціолога і культуролога родом з Росії, який відомий розробками теорії соціокультурної динаміки. Його вчення про людину та взаємодію. Соціальна стратифікація за Сорокіним, сутність його принципів інтегралізму.
контрольная работа [63,9 K], добавлен 15.06.2015Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.
магистерская работа [133,4 K], добавлен 10.02.2013Класичні трактування соціального інституту, сучасні підходи до їх вивчення. Необхідна передумова соціальної інтеграції і стабільності суспільства. Характеристика головних особливостей процесу інституціоналізації. Сутність поняття "рольовий репертуар".
курсовая работа [51,6 K], добавлен 03.06.2013Зародження та еволюція соціології релігії. Соціологічний підхід до визначення релігії як суспільного явища. Дослідження ставлення різних соціальних і національних спільностей до релігійного світорозуміння. Соціально-релігійна ситуація в Україні.
реферат [40,3 K], добавлен 20.01.2010Спілкування - головний інструмент професійної діяльності соціального працівника. Структура та особливості професійного спілкування у соціальній роботі. Теоретичні засади. Комунікативний аспект спілкування в соціальній роботі. Моделі процесу комунікації.
реферат [19,6 K], добавлен 28.08.2008Поняття та фактори, що провокують розвиток інтернет-залежності серед сучасної молоді. Розповсюдженість соціальних мереж та оцінка їх популярності. Необхідність інтернету в суспільстві, та емоції, що виникають при його відсутності, негативний вплив.
практическая работа [209,4 K], добавлен 30.04.2015Особливості протікання процесу глобалізації на сучасному етапі, його специфічні ознаки та відношення світової спільноти. Негативні наслідки гарантованого забезпечення доступу капіталу на ринки країн, що розвиваються. Особливості руху альтерглобалістів.
реферат [18,9 K], добавлен 18.09.2010Методологічні підходи до вивчення молодої сім’ї в Україні, соціальні показники, основи функціонування та індикатори її трансформації. Динаміка сімейних відносин в українському суспільстві. Розв’язання сімейної кризи при сприянні соціальних працівників.
дипломная работа [101,4 K], добавлен 06.05.2009Головні етапи та загальна характеристика розвитку інформаційного суспільства в Україні, сучасний стан даного процесу та оцінка його подальших перспектив. Забезпечення доступу до інформації та правила її захисту, нормативно-правове обґрунтування.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 13.10.2014
