Посилення значення економічних та політико-безпекових детермінант у формуванні міграційних мотивів студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОСИЛЕННЯ ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА ПОЛІТИКО-БЕЗПЕКОВИХ ДЕТЕРМІНАНТ У ФОРМУВАННІ МІГРАЦІЙНИХ МОТИВІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Статья посвящена освещению результатов проведенного анкетирования студентов относительно их миграционной мотивации. Представлены результаты обобщения взглядов студентов на формат потенциальной миграции. Проанализированы индивидуальные оценки респондентами предложенных детерминантов с точки зрения их влияния на побуждение студентов мигрировать за границу. Для подтверждения полученных результатов приведены рассчитанные показатели важности отдельных детерминантов. В результате анализа установлено, что преобладающие детерминанты миграции относятся к группе экономических и политико-безопасных, в частности низкий уровень оплаты труда, высокий уровень коррупции в стране, высокий уровень безработицы, коррумпированная и неэффективная система судебной защиты, участие государства в вооруженных конфликтах и постконфликтное состояние территории государства, высокий уровень инфляции, высокий уровень налогообложения трудовых доходов, сложность открытия и закрытия бизнеса.

Ключевые слова: миграционные мотивы, миграция, трудовая миграция, студенческая миграция, детерминанты миграции.

АNNOTATЮN

The article is dedicated to highlighting the results of students migration motivation study. The summarizing of students' views on the probable format of potential migration were highlighted. The analysis of individual respondents' assessment of proposed determinants in terms of their impact on students' motivation to migrate abroad has been conducted. For confirmation of the study results calculated indicators of determinants individual importance were given. The analysis determined that the prevailing migration determinants belong to economic and political security determinants groups, including low wages, high levels of corruption, high unemployment rate, corrupt and inefficient judicial protection, state participation in armed conflict and its post-conflict condition, high inflation rate, income taxation burden, difficulty of business opening and closing.

Keywords: migration motivations, migration, labor migration, student migration, migration determinants.

Постановка проблеми. Проблеми міграції молодого населення нашої держави, зокрема студентської молоді, останнім часом усе більше занепокоюють учених та дослідників. Про зростання проблеми міграції молоді свідчать, наприклад, дані Eurostat, відповідно до яких частка осіб віком від 15 до 24 років у загальній кількості мігрантів до країн Європейського Союзу протягом останніх 15 років має переважно зростаючу тенденцію.

Еміграція молодих українців за кордон відчувається у погіршенні демографічної ситуації, зниженні чисельності робочої сили в країні і при цьому означає «відтік мізків» (утрату цінного потенціалу нашої держави в особі молодих та перспективних фахівців, що мають сучасну освіту, здатні працювати в глобальному інформаційному середовищі).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження наявних проблем студентської міграції проводили О.С. Гринькевич [2], Д.П. Мельничук [3], В.В. Стибель, М.П. Драч та О.Є. Смолінська [4], Л.І. Безтелесна [5]. безробіття фахівець міграція освіта

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на існування вказаних вище напрацювань із питань міграції студентської молоді, які охоплювали переважно оцінку схильності студентів мігрувати та ймовірний формат такої міграції, аналізу оцінки студентами головних факторів (детермінантів) ухвалення міграційного рішення проведено не було.

Мета статті полягає в аналізі результатів проведеного анкетування, зокрема визначення важливості окремих детермінантів у формуванні мотивів студентської молоді щодо міграції за кордон.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дослідження наукових праць із проблем визначення факторів (детермінантів) міграції дало змогу виявити, що, як правило, дослідженню підлягає кореляція між динамікою міграційних процесів та макроекономічних показників (таких як рівень інфляції, безробіття, динаміка реальної заробітної плати тощо). Однак, незважаючи на виявлені вченими та дослідниками закономірності зростання еміграційних потоків на тлі погіршення макроекономічних показників, уважаємо, що агрегувати фактори міграції населення та виводити такі закономірності виключно на макрорівні є помилковим підходом. Базуємо свою думку на тому, що міграційні потоки формуються з конкретних індивідів, які ухвалили рішення про доцільність або потребу міграції, керуючись власним суб'єктивним сприйняттям дії численних економічних та неекономічних, вимірюваних та невимірюваних факторів. І однакова дія факторів навколишнього середовища (економічного, соціального, політичного, культурного, мовно-етнічного тощо) сприймається такими індивідами з різною інтенсивністю, а тому абстрагуватися від особистісної оцінки індивідами дії таких факторів неможливо.

У зв'язку із цим уважаємо за доцільне визначати не кореляційні закономірності залежності міграційних потоків від макроекономічних показників, а саме агрегувати оцінку фокус- групами дії окремих детермінантів.

Гіпотеза дослідження при цьому полягає в тому, що на ухвалення індивідами рішення про міграцію за кордон економічні детермінанти (як правило, вимірювані) діють паралельно з іншими (соціально-демографічними, політико- безпековими, мовно-етнічними та еколого-при- родничими), які переважно не можна виміряти в конкретних вимірниках.

Для цілей даного дослідження розроблено опитувальник «Анкета щодо передумов міграції студентської молоді за кордон» [6], який призначався для збору емпіричного матеріалу щодо індивідуальних оцінок респондентами важливості дії різних детермінантів.

Респонденти надали інформацію про свій вік, міграційний досвід, а також про умови життя їх домогосподарства. Анкета була розроблена так, щоб можна було отримати основну інформацію про детермінанти та формат передбачуваної або ймовірної міграції. Крім того, були поставлені питання про економічні та соціальні умови життя домогосподарств, зокрема рівень їх депривації. Таким чином, опитування було спрямоване на аналіз переважаючого впливу окремих детермінантів у формуванні особистого міграційного мотиву та виявлення основних тенденцій у поглядах студентської молодіна питання міграції за кордон (зокрема, зібрана інформація включала питання про передбачувані часові та інші параметри ймовірної міграції, умови життя та роботи за кордоном).

Анкета заповнювалася респондентами в онлайн-режимі без фіксації часу заповнення для полегшення процесу опрацювання питань респондентами та здійснення ними виваженого вибору найбільш прийнятного варіанту. Вона складалася з 26 питань (у тому числі п'яти питань зі шкалою оцінювання детермінантів міграції) та розділена на чотири блоки: 1) інформація про респондента (його демографічні та соціальні характеристики, а також ступінь депривації його домогосподар- ства); 2) інформація про міграційні наміри та ймовірний формат міграції; 3) інформація про фактори, які можуть змусити мігрувати за кордон; 4) інформація про можливості інтеграції в країні потенційної міграції.

Відповідно до поставлених завдань дослідження було проведене анкетне опитування студентів денної та заочної форм навчання факультету обліку і фінансів Житомирського державного технологічного університету 1-У курсів.

На рис. 2 та 3 представлено структуру респондентів за різними ознаками, які відповіли на питання анкети.

Окрім того, респонденти відповіли на питання щодо їх особистого фактичного досвіду міграції або досвіду міграції членів родини, а також щодо бажання та намірів мігрувати за кордон для проживання або працевлаштування. Структура отриманих відповідей продемонстрована на рис. 4 та 5.

Респондентам було запропоновано оцінити за п'ятибальною шкалою важливість дії41 детермінанту на формування їх особистої Для аналітичної обробки результатів анкету- схильності до здійснення міграції за кордон вання використано методику аналізу експертних (табл. 1).оцінок, описану Б.Є. Грабовецьким [7, с. 88--96].

Таблиця 1 Детермінанти формування міграційної мотивації студентської молоді, щодо яких було проведено анкетування

Зокрема, даний показник (М) визначається як середня арифметична від масиву оцінок респондентами )-го детермінанту та може приймати значення від 0 до 100 виходячи з індивідуальної оцінки респондентами важливості детермінанту для формування їх особистої міграційної мотивації. У зв'язку із цим важливість детермінанту тим вища, чим більше значення М) За даним показником установлено детермінанти, які характеризуються найвищою середньою величиною оцінки. До них належать: низький та/або незадовільний рівень оплати праці (76,984); високий рівень корупції в країні (74,603); корумпована та/або неефективна система судового захисту (71,825); високий рівень безробіття (67,857); участь держави у збройних конфліктах та постконфліктний стан території держави (67,857).

2) Сума рангів, призначених респондентами )-му детермінанту. За результатами побудови матриці індивідуальних рангів для кожного

респондента визначено суму рангів ]-го детермінанту за формулою [7, с. 92]:

Зокрема, у даному разі сума рангів дала змогу виявити детермінанти з найменшою сумою рангів, що свідчить про найбільш важливий із них.

3) Середній ранг для кожного детермінанту. Даний показник розраховано на основі показника суми рангів ]-го детермінанту за формулою [7, с. 92]:

Зокрема, за результатами розрахунку даного показника та показника суми рангів було обрано детермінанти, які характеризуються найменшими значеннями суми рангів та середньою величиною рангу. До них належать: низький та/або незадовільний рівень оплати праці (10,5); високий рівень корупції в країні (12,4); корумпована та/або неефективна система судового захисту (13,2); високий рівень безробіття (13,9); високий рівень інфляції (14,4).

4) Частота максимально можливих оцінок (100 балів), які надані респондентами кожному детермінанту. Такий показник розраховується за формулою [7, с. 93]:

За результатами оцінки даного показника встановлено детермінанти, яким респонденти надали найбільшу кількість максимально можливих оцінок (100 балів). До них належать: високий рівень корупції в країні (0,508); низький та/або незадовільний рівень оплати праці (0,492); корумпована та/або неефективна система судового захисту (0,476); участь держави у збройних конфліктах та постконфліктний стан території держави (0,429); високий рівень безробіття (0,317); існування терористичних загроз та/або низький рівень захисту від них (0,317).

При цьому показник частоти надання максимально можливих оцінок, за словами Б.Є. Грабовецького, «належить до додаткових показників оцінки відносної важливості факторів і характеризує його з точки зору кількості поставлених йому максимальних оцінок у 100 балів. Перевагу тому чи іншому фактору слід віддавати в першу чергу залежно від середніх величин рангу чи балів. І тільки за різних умов фактор можна вважати найважливішим за максимального значення K100j» [7, с. 93].

5) Середня вага кожного детермінанту (нормована оцінка). Крім того, Б.Є. Грабовецький на додаток до абсолютних та середніх величин пропонує обчислювати відносну важливість детермінантів, наприклад показника середньої ваги. «Для цього, -- пише вчений, -- спочатку індивідуальні показники нормуються, а потім розраховуються середньозважені величини». Відповідно до його методики, середня вага кожного детермінанту (нормована оцінка) розраховується за формулою [7, с. 93]:

де Wij -- вага (нормована оцінка), надана і-м респондентом ]-му детермінанту;

-- загальна вага, надана респондентами ]-му детермінанту.

За результатами визначення нормованої оцінки складено матрицю відносного значення детермінантів.

Це дало можливість виділити переважаючі детермінанти, вплив яких на формування міграційної мотивації студентської молоді визначено як найсуттєвіший.

Таблиця 2 Зведені результати аналізу показників індивідуальної оцінки респондентами (студентською молоддю) впливу детермінантів на формування їх міграційної мотивації