Мета статті - визначити основні соціально-демографічні характеристики аудиторії новинного інтернет-телебачення.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити роль інтернет-телебачення в житті пересічного громадянина;

- вивчити особливості та форми подачі новинного матеріалу на інтернет-телебаченні;

- проаналізувати соціально-демографічні групи новинного телебачення в Мережі;

- розглянути основні характеристики інтернет-аудиторії інформаційних програм.

Результати

Вивченню аудиторії ЗМІ, онлайнової журналістики та інформаційному телебаченню в Інтернеті присвячено чимало досліджень українських і зарубіжних учених, таких як: І. Артамонова, Д. Вайт, Дж. Гол, В. Гоян, О. Грабельникова, І. Давидова, В. Іванов, Л. Калашнікова, О. Коца - рева, У. Ліппман, М. Лукіна, Я. Нільсен, Є. Панченко, Б. Потятинник, В. Рябічев, М. Стівенс, І. Фомічова, Л. Черноус, М. Чучеткова, В. Штанько.

Аудиторію можна розглядати як невизначено численну і якісно неоднорідну групу людей, що вступають у взаємозв'язки зі ЗМІ. Ключовим поняттям у цьому випадку є взаємозв'язок - явище, що виражається в активній (пряме звернення до редакції з листом або обговорення телепередачі) і в значно звичнішій пасивній формі (споживання продукції редакційного виробництва) [2].

Науковець В. Іванов говорить, що для системи масмедіа потенційною аудиторією загалом є все населення країни. Проте для кожного каналу системи масмедіа існує своя аудиторія, яка залежно від різних факторів може змінюватися. Аудиторія може існувати, маючи зв'язок із джерелом інформації, з яким вона вступає у певні відносини й має із цієї причини специфічні інтереси. Відносини аудиторії з джерелом інформації розвиваються, можуть перериватися й поновлюватися. Відповідно перед різними органами масової комунікації постає проблема: з одного боку, збереження стабільності існуючої аудиторії, з іншого - розширення її складу [1].

Ще в 2011 р. компанія The Diffusion Group (TDG) провела медіадослідження, в основі якого лежало питання "телеглядачі ХХІ століття". На основі того, що аналогове й кабельне телебачення поступилося місцем цифровим платформам та онлайн-відео. Аналізуючи переваги телеглядачів у час мультиплатформного телебачення, їхні телевізійні уподобання, способи споживання контенту та шляхи отримання інформації, TDG виділила такі п'ять типів споживачів контенту.

До першої групи увійшли особи, які уникають телевізора та надають перевагу відео на вимогу. Другу групу назвали "традиціоналісти ТБ", до якої належить аудиторія, що любить "звичайне" телебачення та програми в прямому ефірі. Третю групу сформували люди, що уникають відео на вимогу й бажають відмовитися від кабельного телебачення на користь супутниковому. Четверта група під назвою "ізгої ТБ" - це ті, хто дивиться відео, фільми, ролики на DVR або в Інтернеті. Й останній п'ятий тип - "фанати нового відео", до якого належать особи, що є послідовниками відео на вимогу та відмовляються від перегляду контенту по телевізору чи на носіях типу DVD і Blu-Ray [3].

У 2012 р. "Factum Group" та "InMind" - компанії, що спеціалізуються на вивченні медіа-ринку, споживача медіа, корпоративної репутації тощо, підготували аналітичний звіт "Вивчення стану розвитку медіа в Україні". Цільовою аудиторією цього дослідження були особи 18-65 років, які проживають в обласних центрах. Результати опитування показали, що 90 респондентів за останні 30 днів використовували телебачення як джерело отримання новинної інформації; 61% опитуваних вказали на те, що користуються Інтернетом. Серед головних цілей відвідування світової мережі є перевірка пошти, спілкування в соціальних мережах та перегляд новин. А 42% респондентів за останні 30 днів використовували новинні сайти для отримання новин. Дослідження також показало, що більшість опитуваних довіряють новинам на телебаченні (55%) [7].

За останні роки ефірне телебачення втратило значну частину українських глядачів, які впевнено перейшли в Інтернет як канал отримання новин. Відбулася зміна ролей - зростання проникнення Інтернету в життя людей й падіння традиційного телебачення. Така зміна особливо помітна в повсякденному житті молодої аудиторії. Тому більшість телеканалів, аби не марнувати час та не прощатися зі своїм глядачем, намагаються зручно розміститися в Мережі. Більшість молоді вже давно втратили зв'язок з телевізором, а найліпшим другом став Інтернет, де молодий глядач читає та переглядає новини на телефоні. Така дійсність породила тенденцію старіння аудиторії ефірного телебачення. Коли інформаційний контент переглядає традиційно лише той, хто не має доступу до Мережі, або той, хто не вміє користуватися нею. Молодь давно віддала перевагу Інтернетові, де можна знайти й переглянути те, що хочеш саме ти, а не те, що диктує телемовець, передивитися тоді, коли цього бажаєш ти, а не коли запрограмовано в телевізійній сітці мовлення.

За результатами власного опитування, у якому взяли участь 120 осіб віком від 18 до 35 років, 90 опитуваних отримують новини з інтернет-телебачення. Основною причиною цього респонденти називають зручність у використанні веб-сайту телеканалу або відеоплатформи, де є той чи інший телемовець. Молода аудиторія визнає, що все менше дивиться телевізор. І такий процес є очевидним і логічним не лише в нашій країні, але й в усьому світі. Для того, щоб монетизувати інформаційні програми не тільки в ефірі, а й у Мережі, та отримати якомога більшу аудиторію, телеканали намагаються надавати доступ до інформаційних випусків в онлайн режимі, архівуючи їх на своїх веб-сайтах, та створювати додатковий контент, призначений виключно для Інтернету. До такого контенту можемо зарахувати додаткову відеоінформацію на теми, що будуть обговорювати в новинних програмах, короткі друковані анонси, про що йтиметься у випуску, пошук новин за хештегом, що є під кожним випуском (тип позначки, який використовують у мікроб - логах або в соціальних мережах, що значно полегшує процес пошуку новин за темою чи змістом; для прикладу #новини, #ведучі 1+1, #благодійність, #новини ТСН). Скоріш за все, аудиторію завоює той, хто зможе відповідати її потребам та бути там і тоді, коли глядачеві зручно. Багато медіаекспертів говорять, що телебачення в нинішньому вигляді є атавізм. Завдяки Інтернету та новим технологіям глядач здобув новий різновид медіа, якому віддає перевагу завдяки тому, що він сам може обирати контент та час для перегляду.

Соціально-демографічні характеристики аудиторії ЗМІ включають у себе вік, стать, матеріальний стан, посаду, сімейний стан, склад сім'ї, рівень освіти, спеціальність та стаж трудової діяльності, професійний досвід, місце проживання, національність, релігійні та політичні погляди. Ці характеристики впливають на формування соціально-демографічного портрета глядача - споживача інтернет-телебачення та на ідентифікування його як веб-особистості в просторах світової Мережі. Для визначення веб-особистості користувача Інтернету соціально-демографічні характеристики є головними складовими, адже саме на їх основі й формується портрет глядача.

Такі соціальні характеристики слугують підставою для побудови квотної, до якої належать вік і стать, та гніздової, до якої відносимо місце проживання, вибірок при проведенні соціологічних досліджень. Також демографічні характеристики застосовують для виокремлення таких типів ЗМІ, як жіночі, дитячі, молодіжні, місцеві, регіональні, національні тощо. Інколи серед соціальних характеристик виділяють ще соціально-професійні (спеціалізація, рід занять, професійний статус, тип підприємства (компанії, установи, організації) та соціокультурні (віросповідання, субкультурні й контркультурні особливості, форми проведення дозвілля).

"Соціально-демографічна ідентичність як самовизначення особи в термінах співвіднесення себе з певною національністю, професійним колективом, віковою групою, сімейним станом, членами родини веде до появи стійких зразків властивої поведінки - вболівання впродовж багатьох років за одну й ту саму футбольну команду, надання переваги певному стилю одягу, серйозне захоплення певною справою (фотографія, танці, музика), місця відпочинку (туристичні бази, кафе, фітнес-центри, ресторани, театри тощо) та заклади, які часто відвідують (супермаркети, храми, бібліотеки тощо). Соціально-демографічна ідентичність веб-особистості, учасника різноманітних соціальних комунікацій всесвітньої мережі перебуває в полі уваги багатьох суміжних наук: соціології, політології, психології, культурології, менеджменту, етнології, криміналістики, ораторського мистецтва, економіки тощо" [5, с.77].

"З появою нових медіа, зі зміною медіаоточення споживача інформації змінюється й характер активної масової аудиторії. Вона стає більш спеціалізованою та фрагментованою, різне медіасередовище по-різному структурує медіадосвід споживачів інформації. Все це веде до поділу загальної аудиторії на окремі ніші, сегменти ринкового збуту інформації (сегментація аудиторії). Мас-медіа дають людям те, чого вони хочуть у цій "ринково-споживацькій демократії". Звичайно, це не відміняє суті масової комунікації, це лише ускладнює роботу журналістів, редакційних колективів у боротьбі за свою аудиторію" [4, с.88-89].

Характеристики аудиторії інтернет-медіа мають свою специфіку. Так, І. Фомічова виділяє п'ять найпоширеніших характеристик такої аудиторії. До них належать:

- аудиторна поведінка: частота й тривалість користування ресурсами Інтернету, глибина використання сайта, сумарний час проведений у Мережі та стаж користування Інтернетом;

- ставлення до інформації та її джерела: мотиви звернення до Інтернету і його окремих ресурсів, інтереси та переваги, оцінки контенту, дизайну, опцій, задоволені й незадоволені запити, пропозиції щодо контенту й способів його подачі, оцінка навігації та опцій, пов'язаних з отриманням контенту тощо;

- комунікативна активність: участь у створенні контенту. Обмін інформацією по каналах спілкування всередині сайта;

- соціально-демографічні характеристики: стать, вік, освіта, рід занять, кваліфікація, становище в корпоративно-професійній ієрархії (близькість до процесу прийняття рішень), сімейний стан, місце проживання тощо;

- споживацькі характеристики: наявність у сім'ї побутової техніки, переваги щодо груп і брендів товарів, наміри стосовно придбання товарів тощо [6, с.47-48].

У процесі дослідження аудиторії інформаційних програм інтернет-телеканалів України виявлено основні тенденції, які вплинули на видозміну звичок споживання інформаційних медіа пересічними українцями, а саме:

Більша частина молодої аудиторії віком від 18 до 35 років отримують новини в Інтернеті; 50% глядачів віком від 35 до 55 віддають перевагу традиційному перегляду телевізійних новин.

Для більшості українців мобільний телефон є основним пристроєм для перегляду інформаційних випусків у Мережі; для трохи меншої кількості глядачів ноутбук та планшет є пристроями для повсякденного перегляду новин.

Український глядач віддає перевагу перегляду коротких інформаційних сюжетів у соціальних мережах чи на відеоплатформах, ніж повним випускам новин.

Для великої кількості українських глядачів веб-сайт телеканалу є джерелом друкованого варіанта новин, що знаходиться під повним випуском, ніж перегляд відео.

Соціальні медіа є джерелом для перегляду теленовин українських телеканалів для більшості глядачів, зокрема Facebook є найпопулярнішою мережею серед українців.

Для більшості глядачів віком від 18 до 55 років соціальні медіа та відеоплатформи є джерелом отримання новин переважно в денний час.

Багато українців обирають соціальні мережі для перегляду телевізійних інформаційних програм для можливості коментувати ту чи іншу подію та вибудовувати зворотний зв'язок з медіа.

Українська аудиторія глядачів віддає перевагу веб-сайтам телеканалів через щохвилинне оновлення новинної стрічки.

Головною перевагою використання сайту телеканалу для більшості глядачів є можливість переглянути архів програми.

Український глядач усе частіше бере участь у створенні спільного інформаційного контенту разом з медіа.

Більша частина української аудиторії інформаційного інтернет-телебачення віддає йому перевагу з таких причин:

- наявність різноманітних мобільних додатків, що забезпечує зручність та практичність перегляду;

- щохвилинне інформаційне наповнення сайту;

- можливість переглядати окремі відеосюжети за темою й використовувати архів;

- наявність зворотного зв'язку на сторінках соціальних мереж.

На основі поставлених питань аудиторії, що складається з 250 осіб, можна намалювати портрет середньостатистичного українського глядача інформаційного онлайн-телебачення: це може бути як чоловік, так і жінка віком від 18 до 55 років, що мешкає в столиці або обласному центрі, особа з вищою освітою та середнім рівнем матеріального забезпечення. У середньому українець переглядає тричі на день інформаційні випуски в Мережі. Для перегляду він обирає веб-сайт каналу або соціальну мережу. Найчастіше мобільний телефон є головним девайсом для перегляду.

Висновки