Соціокультурний контекст сприйняття студентами цінностей корпоративної культури університету

Таблиця 1. Факторний аналіз (варімакс), аналіз узгодженості пунктів шкали та середні бали підтримки цінностей корпоративної культури студентами Університету денної форми навчання

На перший фактор припадає 49,7% загальної дисперсії, а на другий 15% (разом 64,7%), а узгодженість факторів за Альфа Кромбаха перевищує 0,5 і становить 0,819 та 0,631 відповідно. Це підтверджує оптимальність факторного рішення та коректність створення на основі цінностей, що входять у фактор узагальнених показників (індексів) підтримки, оскільки вимірюється одна властивість.

Дисперсія та узгодженість отриманих факторів можуть свідчити про більшу вкоріненість цінностей індивідуально-гуманістичних й меншу соціально- гуманістичних. Що підтверджують і середні бали створених за результатами факторного аналізу індексів. При величині 4 і більше (змістовно інтерпретується як «скоріше поділяю» - 4 і «повністю поділяю» - 5) вищу підтримку в студентській спільноті мають індивідуально-гуманістичні, а меншу соціально-гуманістичні цінності корпоративної культури Університету - 4,6 та 4 відповідно.

Тому у виховній роботі по залученню студентів до цінностей корпоративної культури Університету першочергову увагу слід приділяти соціально- гуманістичним цінностям лідерства-служіння та громади. Детально роз'яснювати їх суть та способи втілення на практиці якомога ширшій аудиторії.

Одним з чинників, що може сприяти чи перешкоджати прийняттю студентами цінностей корпоративної культури Університету є засвоєні в процесі до і поза вузівської соціалізації та інкультурації життєві цінності.

Ш. Шварц виділяє 10 типологічних ціннісних індексів життєвих цінностей, котрі поєднуються в укрупнені ціннісні категорії, які, в свою чергу, є частиною дихотомічних пар ціннісних осей (факторів): . «ЗБЕРЕЖЕННЯ - ВІДКРИТІСТЬ ДО ЗМІН», «САМОСТВЕРДЖЕННЯ - ВИХІД ЗА МЕЖІ ВЛАСНОГО "Я"». До складу укрупненої категорії цінностей «ЗБЕРЕЖЕННЯ» входять такі типологічні ціннісні індекси як: безпека (security) - безпека, гармонія й стабільність суспільства, відносин з людьми та самої людини; конформність (conformity) -уникнення дій, схильностей і спонукань, які могли б засмутити інших людей або заподіяти їм шкоду, а також порушити соціальні норми; традиція (tradition) - повага й прийняття звичаїв і ідей, які походять від традиційної культури й релігії. Відповідно «ВІДКРИТІСТЬ ДО ЗМІН» утворюють індекси: самостійність (self-direction) - незалежність у мисленні й прийнятті рішень, творчість, пізнання; стимуляція (stimulation) - життя, насичене гострими відчуттями, новизною й складними задачами; гедонізм (hedonism) - власне задоволення й почуттєве вдоволення. В укрупнену категорію цінностей «САМОСТВЕРДЖЕННЯ» входять: досягнення (achievement) - особистий успіх і його демонстрація через досягнення й здібності, що відповідають соціальним стандартам; влада (power) - соціальний статус і престиж, контроль або домінування над людьми й ресурсами. А «ВИХІД ЗА МЕЖІ ВЛАСНОГО "Я"» включає: доброзичливість (benevolence) - збереження й підвищення благополуччя людей, з якими людина часто спілкується; універсалізм (universalism) - розуміння, висока оцінка й захист благополуччя всіх людей, а також природи; толерантність.

Представлені на рисунку 1 результати лінійного регресійного аналізу (метод зворотного покрокового виключення Метод зворотного покрокового виключення в лінійному регресійному аналізі покликаний відкинути чинники, що не здійснюють статистично значущого (p<0,05) впливу на залежні змінні [див 2, С.240 - 250]. В нашому випадку залежними змінними по черзі виступають індекси індивідуально-гуманістичних та соціально-гуманістичних цінностей корпоративної культури, а чинниками, що мають на них вплив 10 виділених Ш. Шварцем типологічних ціннісних індексів життєвих цінностей.) свідчать, що лише 4 з 10 виділених Ш. Шварцем типологічних ціннісних індексів життєвих цінностей впливають на прийняття студентами денної форми навчання цінностей корпоративної культури Університету: доброзичливість і універсалізм, що відносяться до ціннісної категорії «вихід за межі власного «Я» та стимуляція і гедонізм, що входять у «відкритість до змін».

Життєві цінності студентів Університету у порівнянні з Українським соціумом (середні бали) і вплив життєвих цінностей на прийняття студентами індивідуально-гуманістичних та соціально-гуманістичних цінностей корпоративної культури Університету (лінійна регресія методом покрокового виключення).

Індивідуально-гуманістичні цінності корпоративної культури приймається студентською спільнотою за рахунок високого пріоритету в системі життєвих цінностей універсалізму та доброзичливості (відповідні стандартизовані коефіцієнти регресії Бета становлять 0,185 та 0,118). А на прийняття студентами соціально-гуманістичних цінностей корпоративної культури позитивно впливає доброзичливість та стимуляція, а негативно гедонізм (стандартизований коефіцієнт регресії Бета становить 0,133, 0,103 та -0,119 відповідно). Життєва цінність доброзичливості виступає, таким чином, спільним знаменником прийняття усієї сукупності цінностей корпоративної культури Університету. У випадку індивідуально-гуманістичних цінностей корпоративної культури вона доповнює вплив універсалізму, а при прийнятті студентами цінностей соціально- гуманістичних її посилюється стимуляцією і послаблюється гедонізмом.

Також на рисунку 1 представлено кількісну складову життєвих ціннісних орієнтацій студентів Університету (станом на грудень 2013 рік) у порівнянні з українським соціумом загалом (станом на 2012 рік). Спільними моментом виступає відсутність статистично значущих відмінностей в високій пріоритетності для студентів Університету та українського соціуму цінностей доброзичливості та універсалізму, що входять до категорії «вихід за межі власного «я» - 0,49 та 0,41 серед студентів проти 0,42 та 0,37 в соціумі.

Статистично значущі (p<0,05) відмінності середніх балів пріоритетності інших типологічних індексів життєвих цінностей свідчать що цінності самоствердження студенти і український соціум заперечують по різному. Якщо для студентів насамперед неприйнятна влада, а потім досягнення (-0,89 і -0,07), то український соціум більшою мірою дистанціюється від досягнень, а меншою від влади (-0,23 і -0,17). Відзначається студентська спільнота Університету у порівнянні з соціумом, і високою пріоритетністю цінностей відкритості до змін та низьким пріоритетом цінностей збереження. Величина середніх балів типологічних ціннісних індексів самостійності, гедонізму та стимуляції (відкритість до змін) становить серед студентів 0,45, 0,22 і 0,20 проти аналогічних 0,00, -0,61 і -0,69 у соціумі. А безпеки, конформності та традиції (збереження) 0,37, -0,75 і -0,57 проти аналогічних 0,65, 0,06 і -0,02 відповідно.

Конфігурація життєвих цінностей студентів Університету денної форми навчання порівняно з українським соціумом та характер регресійних зв'язків життєвих цінностей з цінностями корпоративної культури Університету свідчить, про специфіку студентського середовища для якого високий пріоритет мають життєві цінності, що як сприяють (доброзичливість, універсалізм, стимуляція) так і перешкоджають (гедонізм) засвоєнню ідеалів Університету. Також представлена в статті конфігурація кількісних відмінностей та якісних особливостей вказує, що декларовані Університетом ідеали можуть позитивно сприйматись українським соціумом за рахунок високої значимості для студентів та соціуму життєвої цінності доброзичливості та низької пріоритетності в українському соціумі несумісного з принципами лідерського служіння громаді гедонізму.

Висновки та рекомендації

В свідомості студентів цінності корпоративної культури Університету сприймаються як цінності індивідуально-гуманістичні (довіра, людина, відповідальність, професіоналізм, духовність) та соціально- гуманістичні (лідерство-служіння, громада). Перші презентують ідеал культурної і освіченої людини, а другі основоположний принцип корпоративної культури Університету - співробітники та випускники мають бути лідерами-служителями, які сприяють особистісному зростанню та добробуту людей і спільнот з якими взаємодіють.

При схвальному ставленні до корпоративних цінностей Університету як таких індивідуально-гуманістичні цінності підтримуються студентами більшою, а соціально-гуманістичні меншою мірою. Тому у виховній роботі з залучення студентів до стандартів корпоративної культури Університету першочергову увагу варто приділяти детальному роз'ясненню студентам суті та способів практичної реалізації цінностей лідерського служіння громаді. Ефективність такої роботи підвищуватиметься за умови врахування спрямованості студентів на засвоєні в процесі позавузівської соціалізації життєві цінності (типологія Ш. Шварца).

В Університеті навчаються студенти, чиї життєві ціннісні пріоритети споріднюються з українським соціумом однаковою високою пріоритетністю цінностей доброзичливості та універсалізму (вихід за межі власного «Я»), а різняться високою пріоритетністю цінностей самостійності, гедонізму та стимуляції (відкритість до змін) та низькими пріоритетами цінностей збереження - у порівнянні з соціумом студенти меншою мірою підтримують безпеку, сильніше заперечують традицію та не поділяють конформність. Студенти та соціум по різному заперечують самоствердження, для студентів насамперед неприйнятна влада, а потім досягнення, соціум, навпаки, більшою мірою дистанціюється від досягнень, а меншою від влади.

Високий пріоритет в системі життєвих цінностей доброзичливості є універсальною запорукою сприйняття студентами Університету цінностей корпоративної культури Університету як таких. Індивідуально-гуманістичні цінності корпоративної культури Університету завдячують життєвим цінностям доброзичливості та універсалізму. А прийняттю соціально-гуманістичних цінностей корпоративної культури Університету сприяє доброзичливість та стимуляція, а перешкоджає гедонізм. Тому при розробці заходів із залучення студентів до корпоративної культури треба використовувати позитивний потенціал цінностей доброзичливості, універсалізму і стимуляції, які орієнтують на турботу про безпосереднє оточення, громадські інтереси, відкритість новому досвіду та готовність долати труднощі, і нейтралізовувати деструктивну дію гедонізму, який орієнтує людину виключно на самого себе.

Виховання лідерів-служителів дасть найбільший ефект серед студентів, для яких високо пріоритетним в шкалі життєвих цінностей є прагнення дбати про безпосереднє оточення (ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ), відкритість новому досвіду та необхідності долати труднощі (СТИМУЛЯЦІЯ) і низько виражене прагнення чуттєвих насолод (ГЕДОНІЗМ).

Список використаних джерел

1. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. -- СПб.: Речь, 2004. -- 392 с.

2. Украинское общество в европейском пространстве / Е. И. Головаха [и др.] ред. Е. Головаха, С. Макеев ; Ин-т социологии НАН Украины, Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина. - К. : Фолиант, 2007. - 273 с.

Размещено на Allbest.ur