Стан трудоміграційних процесів у південному регіоні України та причини їх активізації на тлі існуючого військового конфлікту

*Одеська область - статистика щодо міграційних потоків за січень-квітень 2016 р., Миколаївська, Херсонська - січень-березень 2016 р.

** До 2013 р. згідно з методикою вивчення статистичних показників міграції оцінювали переміщення в межах та поза межами області, з 2014 р. визначається загальний показник прибулих/вибулих без визначення напрямку й відстані переміщення, що пов'язано, у першу чергу, з розмежуванням функціональних обов'язків та повноважень Міністерства внутрішніх справ і Державної міграційної служби [6; 7; 8].

Найпривабливішими для мігрантів є обласні центри, зокрема м. Одеса. Аналіз соціально-просторової спрямованості міграційних потоків свідчить про наявність прямої залежності від розмірів середньомісячної заробітної плати. З іншого боку, якісний аналіз даних засвідчує, що внутрішня міграція в регіоні має урбаністичний характер, тобто найпоширенішим видом міграції є переміщення, що вирізняються зміною типу поселень - з сільської місцевості до міської. Про це свідчать дані статистики, зокрема, чисельність сільського населення в Одеській області скоротилася за останні 7 років на 6,6 тис. осіб, натомість міське населення збільшилося на 10,8 тис. осіб. У Миколаївській області число сільських жителів з 386,9 тис. осіб у 2009 р. зменшилось до 367,6 тис. осіб на початок 2016 р., чисельність міських жителів скоротилася з 808,9 до 790,6 тис. осіб. У Херсонській області чисельність жителів у сільських поселеннях скоротилася з 427,5 тис. осіб до 411,9 тис. осіб, поряд з тим кількість міських жителів зменшилась на 21,5 тис. осіб. Такі тенденції, з одного боку, пояснюються наявністю спаду народжуваності, з іншого - наявністю міграційних переміщень [1; 2; 3]. Пояснити наявні тенденції можна, скоріше за все, скороченням перспективи соціального часу або, інакше кажучи, заміною довготривалої перспективи, властивої стабільному періоду історії, короткостроковою.

Окремо варто звернути увагу на наявність нелегальної міграції на Півдні України, який використовується як міграційний коридор до країн Західної Європи та Центральної Америки. На думку А. Козаченко, аналіз виявлених випадків незаконної міграції дає змогу з'ясувати ряд способів її реалізації. Найнебезпечнішим видом міграції є схема, відповідно до якої громадяни через морські, вантажні порти здійснюють переміщення за маршрутами суден [4].

Використання Південного регіону, насамперед Миколаївської та Херсонської областей, для нелегального переміщення мігрантів до Західної Європи зумовлено низкою причин. По-перше, лише цей регіон має можливості щодо використання морського транспорту, який переважає в міграційних схемах у зв'язку з наявними технічними можливостями схову мігрантів і відсутністю належного контролю, зумовленого особливостями цього виду транспорту. По-друге, ці області не залучені до здійснення масштабних пасажирських перевезень, на відміну від Одещини, тому не передбачено ні організаційних, ні технічних заходів щодо виявлення незаконних мігрантів. По-третє, значного поширення набула регіональна транзитна міграція - громадяни сусідньої Молдови напівлегально прибувають на територію України з метою подальшого переміщення на територію Росії[4].

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що внутрішні переміщення є більш поширеною формою зміни місця проживання, оскільки, за проаналізованими даними, вони майже в 10 разів переважають за обсягом зареєстровані випадки зовнішньої міграції. Більше ніж половина всіх переїздів здійснюється всередині регіонів, лише трохи менше ніж 1/3 - між регіонами держави. Переважають переміщення між містом і селом, що характеризуються бурхливими процесами індустріалізації та урбанізації, сільське населення скорочується в основному за рахунок відтоку представників молодого покоління, інтенсивність вибуття якого в 3-4 рази вища, ніж інших вікових груп сільського населення.

Внутрішні переміщення робочої сили стримуються дефіцитом і високою вартістю купівлі та оренди житла в обласних центрах як осередках міграційних потоків; відсутністю розгалуженої системи посередництва в працевлаштуванні; порядком реєстрації місця проживання та наявністю доступу до багатьох соціальних послуг. Внутрішні переміщення працівників за місцем фактичного проживання та роботи зазвичай не зареєстровані, тому статистично не обліковуються.

Важливо підкреслити, що, виїжджаючи на роботу до міст, громадяни залишаються в правовому полі держави і вже завдяки цьому є краще захищеними, ніж мігранти, працевлаштовані за кордоном, які переважно зайняті неофіційно, тобто не користуються належною повнотою трудових прав, позбавлені соціальних гарантій.

Починаючи з 2013 р., численні внутрішні переселення в Україні, спричинені анексією АР Криму та воєнними діями на Донбасі, мають вимушений характер. Вимушені міграції принципово відрізняються від добровільних, спрямованих на покращання матеріального та соціального становища, тим, що, навпаки, спричиняють втрату соціального статусу та руйнування добробуту переселенців.

На кінець квітня 2016 р. з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції до інших регіонів загалом переселено 1030,9 тис. осіб (639,3 тис. сімей), у тому числі: з Донецької й Луганської областей - 1008,7 тис. осіб; з АР Крим і міста Севастополь - 22,2 тис. осіб. Найбільші потоки внутрішнього переміщення осіб протягом звітного тижня були спрямовані у східні та південні регіони України (Луганська, Київська та Одеська області) [8].

За оперативними даними Державної міграційної служби, станом на 21 квітня 2016 р. до Одеської області переселено 37 093 осіб (з них 35 650 - з Донецької та Луганської областей, 2043 - з АР Крим); Миколаївської - 8576 (з них 7221 - з Донецької та Луганської областей, 1355 - з АР Крим); Херсонської - 11 700 (з них 10 622 - з Донецької та Луганської областей, 1078 - з АР Крим) [8].

За період з початку 2014 р. по травень 2016 р., з початку окупації АР Крим та проведення АТО, до Херсонського регіонального центру зайнятості звернулося по допомогу в працевлаштуванні 1355 мешканців АР Крим, Донецької та Луганської областей, до Одеського і Миколаївського - 2309 та 1157 осіб відповідно. З них працевлаштовані на Херсонщині 465 осіб, на Одещині - 735, на Миколаївщині - 433. Майже кожний п'ятий безробітний із числа внутрішньо переміщених осіб влаштувався на місце робітника з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою устаткування і машин, 16,0% - на місця найпростіших професій, 13,0% - на місця законодавців, вищих державних службовців, керівників, менеджерів. За видами економічної діяльності майже третина безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб були працевлаштовані в сільському та лісовому господарствах, кожний п'ятий безробітний - в оптовій та роздрібній торгівлі; 8% - у державному управлінні й обороні; по 6,3% - охорона здоров'я та надання соціальної допомоги, тимчасове розміщення й організації харчування [5; 6; 7].

Безробітними з числа переселенців є переважно представники жіночої статі. Вікова структура безробітних з числа ВПО суттєво відрізняється від структури безробітних інших категорій. Зокрема, частка молоді у віці до 35 років серед переселенців становить понад 46,65%, питома вага осіб, старших ніж 45 років, становить 22,7% [5; 6; 7].

Більшість внутрішньо переміщених осіб перебувають у найближчих до місць попереднього проживання регіонах, що свідчить про намір повернутися до покинутих домівок. Якщо говорити про особливості Південного регіону щодо внутрішніх переміщень, варто зауважити, що більшість мігрантів - це біженці з АР Криму, зони АТО та військовослужбовці. Надмірна концентрація переселенців лягає важким тягарем на інфраструктуру, ринок праці та житла регіонів вселення. Водночас, за даними соціологів, частина внутрішньо переміщених осіб орієнтується на постійне проживання в інших регіонах України [8].

Висновки

міграція урбанізація агропромисловий курортний

Незважаючи на активне вивільнення робочої сили й високий рівень безробіття, у деяких регіонах Півдня України спостерігається нестача трудових ресурсів, яка частково заповнюється за рахунок мігрантів із сільської місцевості. На сьогодні вже не стільки безробіття, скільки низька оплата праці, менші можливості малокваліфікованих працівників стають головною проблемою вітчизняного ринку праці. Чимало підприємств, особливо сільських, надають перевагу вимушеним мігрантам, а не місцевим працівникам, оскільки це достатньо дешева, кваліфікована й дисциплінована робоча сила. Натомість самі мігранти стикаються з певними проблемами на ринках праці. Основною з них є проблема невідповідності праці основної професії й рівня кваліфікації мігрантів, унаслідок чого знижується їх професійно-кваліфікаційний рівень; через переїзд нерідко виникають переміщення всередині кваліфікаційних груп. Нарешті, ситуація ще більше ускладнюється існуючими на тлі військового конфлікту вимушеними переселеннями доволі масового характеру, що традиційно вважається фактором зростання напруженості на місцевих ринках праці та погіршення криміногенної ситуації.

Нинішній етап розвитку міграційних процесів в Україні в цілому й на Півдні України зокрема характеризується зменшенням масштабів зовнішньої міграції та посиленням внутрішньої, що спричинене зовнішніми об'єктивними чинниками: з одного боку, наявною міграційною кризою в країнах ЄС, з іншого - нестабільною соціально-політичною, фінансово- економічною ситуацією в Україні, існуючим на її теренах військовим конфліктом.

Брак достовірної інформації щодо загальної чисельності мігрантів, мотивації та соціально-просторової спрямованості переміщень, стихійність і некерованість перебігу міграційних процесів значною мірою ускладнюють цілеспрямоване управління з боку уповноважених державних органів, що може навіть становити загрозу національній безпеці країни. З огляду на це, насамперед актуалізується потреба з'ясування провідних мотивів, причин здійснення переміщень, а також оцінювання соціально-економічних наслідків внутрішньої міграції українців на регіональному рівні.

Список використаної літератури

1. Головне управління статистики в Миколаївській області : офіційний сайт. URL: http://www.mk.ukrstat.gov.ua.

2. Головне управління статистики в Одеській області : офіційний сайт. URL: http://www.od.ukrstat.gov.ua.

3. Головне управління статистики в Херсонській області : офіційний сайт. URL: http://www.ks.ukrstat.gov.ua.

4. Козаченко А. Незаконная миграция и торговля людьми на Юге Украины: уровень распространения и способы противодействия. URL: http://inter.criminology.- onua.edu.ua/?p=530.

5. Надання послуг внутрішньо переміщеним особам Херсонським регіональним центром зайнятості. URL: http://www.dcz.gov.ua/khe/control/uk/statdatacatalog/list.

6. Надання послуг внутрішньо переміщених особам Миколаївським регіональним центром зайнятості. URL: http://www.dcz.gov.ua/mik/control/uk/statdatacatalog/list.

7. Надання послуг внутрішньо переміщених особам Одеським регіональним центром зайнятості. URL: http://www.dcz.gov.ua/ode/control/uk/statdatacatalog/list.

8. Оперативний звіт з моніторингу міграційних процесів (15-21 квітня 2016 р.). URL: http://dmsu.gov.ua/images/pro-dms/centr/zvit_vypusk_27.pdf.

Размещено на Allbest.ru