Загальнонаукові аспекти розробки системи комплексної реабілітації військовослужбовців збройних сил україни учасників бойових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 376: 786:37.013.43-051

Загальнонаукові аспекти розробки системи комплексної реабілітації військовослужбовців збройних сил україни учасників бойових дій

Бриндіков Ю.Л., к. психол. н., доцент,

доцент кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки

Хмельницький національний університет

У професійній діяльності соціальних працівників з'явилася нова категорія клієнтів - військовос-лужбовці учасники бойових дій (комбатанти), які потребують виваженої та професійної реабілітаційної допомоги. З метою проведення якісної реабілітаційної діяльності з комбатантами вважаємо за доцільне впроваджувати системний підхід. Доведено, що вагомим потенціалом володіє впровадження систем комплексної реабілітації військовослужбовців, учасників бойових дій. У статті обґрунтовано доцільність системи та висвітлено загальнонаукові аспекти її розробки.

Ключові слова: реабілітація, військовослужбовці учасники бойових дій, комбатанти, система, системний підхід.

В профессиональной деятельности социальных работников появилась новая категория клиентов - военнослужащие участники боевых действий (комбатанты), которые требуют взвешенной и профес-сиональной реабилитационной помощи. С целью проведения качественной реабилитационной дея-тельности с комбатантами считаем целесообразным использовать системный подход. Доказано, что весомым потенциалом обладает внедрение системы комплексной реабилитации военнослужащих, участников боевых действий. В статье обоснована целесообразность системы и освещены общенаучные аспекты ее разработки.

Ключевые слова: реабилитация, военнослужащие участники боевых действий, комбатанты, система, системный подход.

Bryndikov Yu.L. GENERAL SCIENTIFIC ASPECTS OF THE DEVELOPMENT OF COMPLEX RE-HABILITATION SYSTEM OF MILITARY PERSONNEL OF THE ARMED FORCES OF THE PARTICI-PANTS OF HOSTILITIES

The new category of clients has appeared in the professional activity of social workers. Servicemen the combatants (combatants), who require well-balanced and professional rehabilitation assistance. We consider that it is expedient to implement a systematic approach in order to carry out the qualitative rehabilitation activities with the combatants. It is proved that the implementation of complex rehabilitation systems for servicemen the combatants is a significant potential. The article substantiates the expediency of the system and highlights the general aspects of its development.

Key -words: rehabilitation, servicemen the combatants, the combatants, system, systematic approach.

Постановка проблеми. Серед надзви-чайних ситуацій особливе місце займають військові конфлікти, що супроводжуються активними бойовими діями. Військові дії на сході України розглядаємо як складний приклад такої надзвичайної ситуації військового характеру. Як свідчать реалії, перебування військовослужбовців у вій-ськових конфліктах має суттєвий вплив на їхню психіку та викликає зміни в життєді-яльності й поведінці особистості військо-вослужбовців, які є учасниками бойових дій (комбатантів). Доволі часто після повернення до мирного життя комбатанти стикаються з новими стресовими ситуаціями, які пов'язані з соціальною адаптацією, нерозумінням родичів та близьких, труднощами в налагодженні спілкування, потребою про-фесійного самовизначення та самореаліза- ції тощо. Через це первинний стрес, отри-маний під час бойових дій, підсилюється вторинним, що виникає після повернення додому. Цей стан стає внутрішньою основою психологічної та соціальної дезадаптації особи в суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публіка-цій. Нині у соціальній роботі розробляється ряд наукових досліджень, які безпосередньо стосуються проблематики вдосконалення реабілітаційної діяльності з такою категорією клієнтів, як військовослужбовці, які були учасниками військових дій. Зокрема, загальнонаукові підходи до реабілітації висвітлені у дослідженнях Л. Вакуленка, Т. Добровольської, І. Мисули, М. Фролова, С. Харченка, Л. Яковлевої, правові аспекти організації реабілітації проаналізовані у наукових працях В. Андреева, Я. Безуг- лої, Н. Болотіної, А. Єгорова, П. Пилипенка, Л. Шумної тощо.

Наприклад, здійснення реабілітаційної діяльності військовослужбовців були об'єк-том дослідження в дисертаційних роботах Н. Алаликіної (вивчала ефективність психо- лого-акмеологічної реабілітації військовос-лужбовців), С. Бєловодової (досліджувала методи поведінкової психотерапії в меди- ко-психологічній реабілітації військовос-лужбовців), В. Березовця (аналізував соці-ально-психологічну реабілітацію ветеранів бойових дій), А. Бурлак (обґрунтував мож-ливості ігрових технологій у налагодженні соціокультурної реабілітації військовослуж-бовців). Разом із тим можемо констатувати, що соціально-педагогічні аспекти реабілітації військовослужбовців, які були учасниками бойових дій, незважаючи на збільшення теоретико-прикладних досліджень із цієї проблеми, розроблені недостатньо.

Зважаючи на реалії військових дій на сході нашої країни, військовослужбовці ЗСУ, які брали участь у бойових діях, вимагають підвищеної соціальної уваги, яка базується на організації комплексної реабілітації, що має системний характер. Процес максимально повної інтеграції комбатантів у суспільство вимагає створення цілісної та науково обґрунтованої системи реабілітації, яка б передбачала поєднання медичної, соціальної, психологічної та інших видів реабілітації. На жаль, наявна в українському суспільстві система заходів щодо реабілітації військовослужбовців, ветеранів бойових дій, учасників АТО має частковий, фрагментарний характер. Отже, з огляду на особливу актуальність питання щодо максимально повної інтеграції цієї категорії військовослужбовців у мирне життя, ми усвідомлюємо нагальну необхідність у ґрунтовному дослідженні психолого-пе- дагогічних аспектів, які стосуються систем-ності цієї діяльності, та висвітленні потенці-алу системного підходу під час професійної діяльності з комбатантами. Додатковим стимулом для дослідження окресленої про-блематики була необхідність розв'язання двох головних суперечностей між:

1) зростаючими вимогами до якості ро-боти спеціалізованих установ, що здійсню-ють комплексну реабілітацію військовос-лужбовців, які брали участь у бойових діях, і недостатнім забезпеченням реабілітаційних центрів фахівцями-реабілітологами;

2) необхідністю здійснення комплексної реабілітації військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, і відсутністю узгодженої діяльності мультидисциплінар- ної команди, яка б здійснювала цю діяльність системно.

Саме тому вважаємо за доцільне зосе-редити більш ґрунтовну увагу на характе-ристиці теоретико-методичних питань, які пов'язані з розробкою системи професійної діяльності соціальних працівників із комбатантами. Ці аспекти і покладено в основу написання статті.

Постановка завдання. На основі ви-кладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у дослідженні по-тенціалу системного підходу та окресленні загальнонаукових аспектів розробки системи комплексної реабілітації військовослужбовців Збройних сил України учасників бойових дій.

Виклад основного матеріалу дослі-дження. Насамперед, зупинимося на ко-роткому аналізі сутності системного підходу, який розглядають як гносеологічну призму чи особливий вимір реальності. Вважаємо, що системний підхід дає змогу розглядати комплексні, складні об'єкти в динаміці їх виникнення й передбачати потенційні зміни. Тобто сутність системного підходу полягає у тому, що він дає змогу врахувати різноманітні фактори і напрями в динаміці дослідження, сприяє формуванню компетентності. соціальний реабілітація військовослужбовець комбатант

У своєму дослідженні ми повністю по-годжуємося з трактуванням І. Малафіїк [3] стосовно того, що існує об'єктивність системної природи речей та процесів, що оточують людину. Науковець наголошує на тому, що реалізація означеної позиції можлива тоді, коли системність виступає:

- результатом системного мислення;

- аналітичним інструментом активної діяльності;

- формою адекватного відображення в свідомості властивостей та процесів, які зумовлюють органічну цілісність функціону-вання складових елементів.

Системність реабілітаційної діяльності з комбатантами передбачає структурованість і підпорядкованість уявлень про сутність і теоретичні основи реабілітації, закономірності та принципи використання інноваційних технологій та методів реабілітації особового складу Збройних сил України, а також про форми ефективної практичної діяльності з комбатантами. Іншими словами, системність забезпечує інтегрування теоретичних знань із реабілітації в цілісний образ, що створюється і скеровується у сферу практичної діяльності.

Отже, системність визначаємо як характе-ристику якісної організації реабілітаційної діяльності, що за своїм змістом і способом функціонування найбільш повно відповідає складності та цілісності процесів професійної діяльності з комбатантами.

З методологічної точки зору, саме системний підхід орієнтував нас на необхід-ність розглядати реабілітаційну діяльність із комбатантами як цілісну систему, що має свої закони, передбачає чітку логіку, охоплює єдність психолого-педагогічної теорії, методології та практики, дає змогу перевірити дієвість фундаментальних теоретичних і методологічних досліджень. На основі напрацювань В. Ягупова [8], виокремлено головне правило, якого ми дотримувалися, впроваджуючи системний підхід у ре-абілітаційну діяльність із комбатантами, а саме - перехід від простих форм і засобів організації діяльності до більш складних.

Передбачаємо, що на основі використання системного підходу ми отримаємо реальну можливість розробити чітку та логічну послідовність форм і методів професійної реабілітаційної діяльності мультидисциплінарної команди фахівців соціальної сфери з комбатантами, що ба-зуватиметься на послідовності організації реабілітаційного процесу. Вважаємо, що організація комплексної реабілітації військовослужбовців Збройних сил України, учасників бойових дій розглядається у системному взаємозв'язку мети, завдань, методичного забезпечення та спрямована на конкретний результат - високий рівень соціалізації комбатантів у суспільстві. Ви-значальним аргументом слугувало те, що саме системний підхід покладено в основу розробки системної роботи з комбатантами, яка забезпечила б їх адаптацію у соціумі. У загальнонауковому аспекті системний підхід передбачає дослідження головних складових частин системи та використання педагогічного моделювання для розробки та побудови системи комплексної реабілітації комбатантів у графічному вигляді.

Насамперед, наголосимо, що поняття «система» належить до найзагальніших і універсальних наукових дефініцій, що ви-користовують по відношення до найрізно-манітніших предметів, явищ і процесів. Для цілісності нашого дослідження вважаємо за доцільне наголосити, що наукова дефініція «система» науковцями використовується у тому разі, коли хочуть охарактеризувати складний об'єкт як єдине ціле. Зазвичай система окреслює сукупність елементів (об'єктів), об'єднаних на основі спільної взаємодії чи взаємозалежності. У поняття «система» на різних етапах вкладали різний зміст. За філософським словником, система - сукупність елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках між собою [6].

Проведемо короткий аналіз вживання поняття «система» в різноманітних варіаціях, які знайшли у публікації Ю. Сурміна [5]. Так, вперше цей термін з'явився в Стародавній Греції у 2000-2500 тис. рр. тому. До прикладу, система - це теорія (філософська система Платона). Очевидно, що цей контекст розуміння системи був найбільш раннім. Наведемо інші контексти системи:

1) класифікація (періодична система елементів Д. Менделєєва);

2) завершений метод практичної діяль-ності (реформатори в освіті, політиці дер-жаві);

3) певний спосіб мисленнєвої діяльності (система обчислення);

4) сукупність об'єктів природи (Сонячна система);

5) суспільні явища (економічна система, правова система);

6) сукупність встановлених правил по-ведінки (законодавча та моральна системи, які виконують регулятивну функцію у суспільстві).

Під час семантичного дослідження встановлено, що одне із перших трактувань наукової категорії «система» знайдено у роботі К. Болдуінга [1], де її розглядають як сукупність двох або більшої кількості елементів, причому поведінка кожного елемента впливає на поведінку цілого; поведінка елементів та їх вплив на ціле взаємозалежні. Такі трактування представлено й у новіших дослідженнях науковців, а саме: в енциклопедії освіти система виступає «засобом, спрямованим на реалізацію мети» [2, с. 516]; у публікації Н. Кузьміної система є цілісним утворенням, яке «має свою історію, свої етапи розвитку, свої традиції, взаємодію частин всередині системи» [4, с. 13-14].

Отже, систему як наукову дефініцію роз-глядаємо як інтегративний об'єкт оптиміза- ції певної діяльності, яка об'єднує об'єкти в єдине ціле, що, з практичної точки зору, являє собою конкретну сукупність елементів, які визначають реальні шляхи діяльності на користь досягнення загальної цілі. У такому разі йдеться про організацію такої практичної діяльності фахівців, яка забезпечить кваліфіковану реабілітацію комбатантів та швидке їх повернення до реалій мирного життя, пришвидшить адаптацію і соціалізацію в соціумі.

У нашому розумінні методологічний кон-цепт передбачає обґрунтування системи організації комплексної реабілітації вій-ськовослужбовців Збройних сил України, учасників бойових ДІЙ, ЩО функціонує ЗГІД-НО з принципами системності, цілісності, послідовності, комплексності, своєчасності, неперервності, активності, законності, обґрунтованості, взаємодії й координації, удосконалення, економічності, що зумовило дві групи компонентів системи: структурні (визначають структуру системи комплексної реабілітації військовослужбовців Збройних сил) і функціональні (відображають практичні шляхи її реалізації). З методичної точки зору для організації комплексної реабілітації військовослужбовців, які брали участь у бойових діях та зазнали різного роду стресів, необхідно дотримуватися етапності та алгоритмічної.

У процесі практичної діяльності щодо реабілітації комбатантів ми дійшли усві-домлення того факту, що соціальним пра-цівникам, практичним психологам, медикам та іншими фахівцями соціальної сфери недостатньо мати лише теоретичні уявлення про роботу з цією категорією клієнтів, а й необхідно системно її організовувати та мати уявлення про те, як її суттєво вдосконалити. У практичному сенсі ми виходили з того, що система реабілітаційної діяльності повинна мати чітку структуру, яка виступає в ролі основної частини системи. У цьому аспекті за основу було прийнято системність, яка задекларована у публікації Г. Щедровицького [7]. На основі авторського бачення система мала включати:

1) певний набір розумових і діяльнісних засобів, з якими він досліджує об'єкт;

2) визначену сукупність дій (процедур і операцій), які застосовують у відношенні до об'єкта;

3) «табло свідомості» дослідника, на яко-му з'являються образи, що фіксують досвід його роботи;

4) результати своєї дослідницької роботи;

5) певні норми і схеми організації до-слідницької діяльності.

Саме структура відображає упорядко-ваність внутрішніх і зовнішніх зв'язків між складовими елементами, які забезпечують сталість, стабільність та визначеність усієї системи реабілітаційної діяльності з ком-батантами. Віддаючи належне значущості цієї проблематики, вважаємо, що з практичної точки зору до уваги необхідно брати загальнонаукові та специфічні принципи й підходи проектування системи організації реабілітаційної діяльності особового складу Збройних сил України, що брали участь у бойових діях.

У нашому розумінні розроблена система виступає феноменом соціально-педагогічної взаємодії між усіма суб'єктами на основі здобутків військової та гуманітарної науки, базується на засадах організації реабілітаційної діяльності, передбачає інтеграцію соціально-педагогічних та акме- олого-психологічних умов. Основою системи є органічно взаємопов'язані цільовий, емоційно-мотиваційний, змістовний, процесуальний, контрольно-регулюючий, результативний компоненти, які спрямовані на досягнення ефективності реабілітації комбатантів (рис. 1).

Таким чином, із загальнонаукової точки зору можна вважати незаперечною тезу про те, що система - це деяка конкретна упорядкована множина взаємозв'язаних між собою елементів, які мають спільні ознаки функціонування, об'єднані спільною метою та тим, що вступають у взаємодію з середовищем як цілісна єдність. Система розглядається як сукупність певної кількості елементів, кожен з яких впливає на поведінку цілої системи, однак жоден із конкретних елементів у разі самостійного існування такого впливу не має.

Зазначимо, що системоутворювальним чинником системи, у нашому баченні, ви-ступає мета - організація виваженої комп-лексної реабілітації комбатантів у системі соціальних служб мультидисциплінарною командою фахівців. Саме мета служить ос-новою для визначення основних завдань, напрямів і змісту реабілітаційної діяльності з комбатантами.

У майбутньому плануємо розробити мо-дель такої системи та визначити спектр соціально-педагогічних та акмеолого-пси- хологічних умов дієвості організації реабі-літаційної діяльності з військовослужбовцями ЗСУ, які брали участь у бойових діях. Із методологічної точки зору система має охоплювати конкретну сукупність взаємо-пов'язаних засобів, методів і процесів, які є вкрай необхідними для створення ціле-спрямованого та організованого впливу на організацію реабілітаційної діяльності з комбатантами, що забезпечить виконання ціннісно-змістових, нормативних, тех-нологічних і процесуально-результативних завдань по роботі з цією категорією клієнтів. У нашому баченні система передбачає врахування інноваційних підходів до її по-будови, сучасних тенденцій щодо гуманізації, демократизації процесу реабілітації, надання їй суб'єкт-суб'єктного, громадянського, національного та професійного спрямування, використання нетрадиційних підходів до роботи з комбатантами.

Впровадження розробленої нами системи дасть змогу вдосконалити позитивні аспекти та усунути деякі недоліки реабілітації військовослужбовців учасників бойових дій. Зокрема, до позитивних аспектів на основі впровадження системи належать такі:

1) вдосконалення необхідних нормативно-правових та управлінських основ організації реабілітаційної роботи з комбатантами;

2) суттєве підвищення рівня фахової під-готовленості суб'єктів реабілітації, які будуть не лише підготовлені теоретично, але й отримають значний практичний досвід і навички організації та проведення реабі-літаційної роботи з особовим складом ЗСУ, які брали участь у бойових діях;

3) практична перевірка потенціалу інно-ваційних технологій та методів (арт-терапія, ігрові та тренінгові технології, сімейна терапія тощо) у реабілітації особового складу Збройних сил України, які були учасниками бойових дій.

Таким чином, зазначимо, що виконання бойових завдань, як правило, супроводжу-ється зниженням психологічних резервів організму, призводить до соціально-психо-логічних порушень життєдіяльності, які не-гативно позначаються на загальному стані здоров'я та працездатності комбатантів. З усією відповідальністю акцентуємо на тому, що соціальна робота з комбатантами є доволі складною, а тому потребує виваженості, що ґрунтується на системному підході. Узагальнюючи представлену нау-кову інформацію, констатуємо, що на основі системного підходу реабілітаційна діяльність фахівців із комбатантами розглядається у системному взаємозв'язку мети, завдань, організації професійної діяльності, методичного забезпечення та спрямована на конкретний результат - високий рівень соціалізації комбатантів. Із метою суттєвого підвищення якості організації реабілітаційної діяльності з комбатантами пропонуємо використовувати системний підхід та розробити педагогічну систему.

Висновки з проведеного дослідження. У практичному контексті системність базу-ється на послідовності в організації процесу реабілітації через розробку системи, яка відображає конкретні ознаки, володіє об-ґрунтованими властивостями та спрямована на реалізацію певних функцій. У нашому баченні система комплексної реабілітації військовослужбовців, учасників бойових дій передбачає наявність в єдиній системі кон-кретних підсистем, кожна з яких об'єднує реальні та значущі компоненти (складові елементи), що володіють функціональними якостями. Її практична реалізація у реабілі-тації комбатантів вимагає тривалості в часі. Вважаємо, що лише у тому разі, коли наша держава хоче у майбутньому мати дієвий інструмент державної соціальної політики з комбатантами, найбільш виваженим кроком має стати розробка та впровадження системи. У процесі дослідження ми дійшли усвідомлення того, що виваженість у роз-робці системи професійної діяльності фа-хівців соціальної сфери з комбатантами зможе стати визначальним чинником для налагодження продуманої реабілітаційної діяльності з комбатантами.

Подальші наші дослідження будуть спря-мовані на висвітлення основних складових елементів (компонентів) системи комплексної реабілітації військовослужбовців, які були учасниками бойових дій.

Література

1. Болдуинг К. Общая теория систем: скелет науки : [пер. с англ.] / К. Болдуинг // Исследования по общей теории систем / под ред. В.Н. Садовского, Э.Г. Юдина. -М. : Прогресс, 1969. -540 с.

2. Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України] ; голов, ред. В.Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

3. Малафіїк І.В. Системний підхід в теорії і практиці навчання / І.В. Малафіїк. - Рівне : РДГУ 2004. - 437 с.

4. Методы системного педагогического исследова-ния : [учеб, пособ.] / под ред. Н.В. Кузьминой. - М. : Народное образование, 2002. - 208 с.?

5. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный ана-лиз : [учеб, пособие] / Ю.П. Сурмин. - К. : МАУП, 2003. - 368 с.

6. Філософський енциклопедичний словник / В.І. Шинкарук, Є.К. Бистрицький, М.О. Булатов, А.Т. Ішмуратов. - Київ : Абрис, 2002. - 742 с.

7. Щедровицкий Г.П. Система педагогических исследований (методологический анализ) / Г.П. Ще-дровицкий // Педагогика и логика. - М., 2003. - С. 16-200.

8. Ягупов В.В. Педагогіка: [навч. посібник] / В.В. Ягупов. - К. : Либідь, 2003. - 560 с.

Размещено на Allbest.ru