Готовність студентської молоді до усвідомленого батьківства в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Готовність студентської молоді до усвідомленого батьківства в сучасних умовах

Г.М. Ржевський

А.Я. Петручек

Актуальність (Introduction). Створення повноцінної сім'ї та народження дітей являються важливою місією в житті кожної людини. У сучасному суспільстві спостерігається зміна демографічної ситуації, моральних та духовних цінностей, уявлень про родину та взаємовідносини в ній.

Саме студентські роки є сприятливим періодом для створення власної родини. Підготовка студентської молоді до сімейного життя є досить актуальною та важливою для своєчасного створення сім'ї і виховання дітей та зміцнення сімейних відносин.

Молодь рано розпочинає статеве життя, проте досить часто виявляється неготова до створення родини та усвідомленого батьківства. Недостатня готовність студентської молоді до сім'ї та шлюбу сповільнює індивідуальний та суспільний розвиток.

Стрімке зростання дитячої бездоглядності та безпритульності, жорстоке ставлення до дітей, соціальне сирітство, що є наслідками неусвідомленого батьківства, є серйозною проблемою суспільства.

Саме тому цілеспрямована підготовка студентської молоді до сімейного життя та свідомого виконання своїх батьківських обов'язків є необхідною в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень та публікацій (Analysis of recent researches and publications). Проблема підготовки молоді до сімейного життя та формування усвідомленого батьківства висвітлені у працях А. Андрейка [1], О. Безпалько [3], І. Братуся, В. Захарченка [2], І. Звєрєвої [3], А. Капської, З. Кияниці [3], В. Кузьмінського[3], Г. Лактіонової [5], Т. Ляха, Р. Овчарової , А. Сізанова [4] та інших авторів.

Мета (Purpose). Мета дослідження полягає у визначенні соціально-педагогічних особливостей готовності студентської молоді до усвідомленого батьківства в сучасних умовах.

Методи (Methods). Для розв'язання завдань дослідження було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні - аналіз психологічних досліджень проблеми готовності молоді до усвідомленого батьківства; узагальнення наукових джерел із зазначеної проблематики; емпіричні - спостереження (застосовувалось для вивчення готовності молоді до усвідомленого батьківства); бесіда (використовувалась для отримання соціально-психологічної інформації); опитування; психодіагностичні - Опитувальник «Ваша потреба в дітях» (О. Сізанов) (використовувалась для визначення потреби в дітях); Тест- карта оцінки готовності до сімейного життя (І.Ф. Юнда) (використовувалась для визначення готовності молодих людей до шлюбу); Анкета «Моє ставлення до батьківства та сімейного життя» (для визначення ставлення молоді до батьківства та сімейного життя).

В дослідженні взяли участь 33 студенти старших курсів (10 хлопців, 23 дівчини) Національного університету біоресурсів та природокористування України. Віковий діапазон - 21-23 роки.

Результати (Results). Непідготовленість до реалізації певних сімейних функцій і обов'язків, до вирішення нових проблем і завдань при створенні сім'ї є поширеним явищем серед студентської молоді. Причиною цього можуть бути матеріальні проблеми, стихійність сімейних установок, які формуються під впливом батьків, однолітків, засобів масової інформації, які не завжди відзначаються достовірністю та необхідністю в майбутньому житті.

Тож, серед проблем, які досить часто студентській молоді заважають на шляху до створення повноцінної та гармонійної сім'ї можна виділити як психологічні,. так і матеріальні.

Сучасні економічні проблеми в нашому суспільстві залишають молоді мало шансів на оптимістичне майбутнє та безліч сумнівів щодо можливості його матеріально забезпечити. Невпевненість у спроможності забезпечувати сім'ю часто гальмує її створення чи розширення. Особливо ця ситуація позначилася на народжуваності, адже з погіршенням економічної ситуації в країні зростає "ціна дитини": дорожчають продукти харчування, дитячі товари, ліки, послуги дитячих садків тощо.

Батьківська сім'я здійснює значний вплив на готовність молоді до вступу у шлюб, на формування уявлень молоді про подружнє життя, формування шлюбно-сімейних цінностей та їх ставлення до протилежної статі. Культура взаємин подружжя для молодих людей є наочним і найголовнішим прикладом сімейного життя, і багато в чому визначає їх установки на шлюб і сім'ю. Молода людина перебирає на себе модель поведінки і в більшості випадків, проектує все на свою власну сім'ю. Дуже важливо, щоб батьківська сім'я демонструвала гідний приклад та формувала правильні уявлення про сімейні відносини.

Засоби масової інформації також дуже впливають на формування готовності до шлюбу у молоді. Сьогодні молодь значною мірою засвоює ролі й правила поведінки з телевізійних передач, фільмів, журналів, книг та інших засобів масової комунікації. Впливає на процес соціалізації символічний зміст, представлений у медіа просторі, що сприяє формуванню певних цінностей і зразків поведінки, які не завжди є правильними.. Встановленим фактом можна вважати те, що перегляд телепередач здійснює серйозний вплив на моральний розвиток молоді, його соціальну й статеву визначеність. Крім того, засоби масової інформації формують пасивного співрозмовника та значно збіднюють спілкування в сімейних стосунках.

Отже, саме через існуючий негативний вплив, студентська молодь потребує допомоги у підготовці до створення сім'ї та формуванні навичок усвідомленого батьківства.

Усвідомлене батьківство розглядається як соціально-психологічний феномен, що, базуючись на певній системі знань, умінь, навичок, почуттів, якостей, реалізується у відповідальній поведінці батьків, спрямованій на виховання і розвиток дитини, формування її гармонійної особистості [3].

Усвідомленість є запорукою ефективного батьківства та гармонійності стилю сімейного виховання. Усвідомлене батьківство є ідеальним засобом особистісні щодо реалізації себе в батьківстві. Воно складається з таких компонентів: 1) усвідомленість сімейних цінностей, і очікувань батьків, батьківських позицій, почуттів, батьківського ставлення, батьківської відповідальності, стилю виховання; 2) розуміння себе, своїх реакцій, мотивів батьківської поведінки, усвідомлення батьківського складової своєї особистості; 3) розуміння свого партнера, його реакцій, мотивів батьківської поведінки, усвідомлення батьківської єдності себе і свого шлюбного партнера, включаючи потребу в батьківській єдності (усвідомлення себе батьками, а не тільки матір'ю і батьком); 4) розвиненість, стійкість і компліментарність компонентів в інтегральній психологічній структурі батьківства [1].

Усвідомлене батьківство є ключовим для повноцінного та гармонійного розвитку особистості дитини, своєрідність якого зумовлюється тим, що формування людини починається з раннього дитинства саме в батьківській родині, де починають розвиватися фізичні та розумові здібності, моральні та духовні якості дітей, формується їхнє ставлення до людей, до навколишнього світу, до праці, закладаються основи світогляду.

Основними компонентами феномену усвідомленого батьківства є: ціннісні орієнтації подружньої пари (сімейні цінності), батьківські установки та сподівання, батьківське ставлення, батьківські почуття, батьківські позиції, батьківська відповідальність, стиль сімейного виховання. Всі компоненти батьківства пов'язані між собою в єдину структуру за допомогою когнітивного (знання), емоційного(почуття, погляди, судження), та поведінкового (уміння, навички, дії) елементів. Стиль сімейного виховання є сукупним образом всіх компонентів та найбільш доступним для спостереження.

Основними завданнями формування навичок усвідомленого батьківства є наступні: ознайомлення з сутністю батьківства та усвідомленого батьківства; формування відповідального ставлення до виконання ролей батька/матері та батьківських функцій; формування культури поведінки та спілкування між юнаками та дівчатами; ознайомлення школярів із стилями батьківської поведінки та ознайомлення з можливими наслідками батьківства у ранньому віці [5, с. 64].

Готовність до усвідомленого батьківства - це активно-дієвий стан особистості, установка на здійснення материнської й батьківської поведінки, мобілізованість сил для виконання батьківської ролі, наявність знань, умінь і навичок, налаштованості та рішучість виконувати батьківські функції відповідно до закону й сучасних освітніх тенденцій.

Сучасна науково-методична література розкриває сутність готовності особистості до шлюбу і сімейного життя через такі компоненти, як фізична і фізіологічна зрілість майбутнього подружжя, його соціальна та етико-психологічна готовність.

Під соціальною готовністю мається на увазі, що майбутні шлюбні партнери сприймають себе рівноправними членами суспільства, які усвідомлюють правову основу шлюбу, готові взяти на себе відповідальність одне за одного, за своїх дітей, здатні матеріально забезпечити свою сім'ю.

Етико-психологічна готовність передбачає формування уявлень майбутнього подружжя про шлюб і сім'ю, подружні і батьківські обов'язки; уміння цінувати особистісні якості партнера, об'єктивно оцінювати власні почуття і ставлення до обранця; спрямованість на іншу людину; створення сприятливого соціально-психологічного клімату сім'ї. При цьому є вкрай важливим вміння спроектувати модель майбутньої сім'ї, її уклад з урахуванням матеріально- економічних можливостей, способів реалізації спільних планів на майбутнє, впливу досвіду батьківських родин.

Саме етико-психологічна готовність до створення сім'ї зумовлює здатність турбуватися про іншу людину, співчувати та співпереживати їй, бути терпимим, сприймати іншу людину з її індивідуальними особливостями, звичками, навіть протилежними власним, вміти пристосовуватися до них [2].

Важливим чинником, що впливає на готовність молодої людини до сімейного життя, є процес самовиховання. Самовиховання особистості відбувається у процесі здійснення роботи над собою, для якої необхідні реальні дії і вчинки. Виховання поваги до себе та інших людей, формування у кожної молодої людини потреби бути самостійним, прагнення турбуватися про близьких, бажання допомагати іншим - це ті складові, без яких розвиток відповідального ставлення до майбутньої сім'ї та дітей неможливий.

А. Сізанов виокремлює такі структурні компоненти готовності молоді до сімейного життя:

соціально-моральний, що передбачає громадянську зрілість (освіта, професія, рівень моральної свідомості, вік), економічну самостійність і стан здоров'я;

мотиваційний, що включає любов як основний мотив створення сім'ї, прагнення до самостійності, матеріальну незалежність від батьків, відповідальність за створювану родину, обопільне бажання мати і виховувати дітей;

психологічний, що передбачає єдність цілей і схожість поглядів на життя взагалі та сімейне, зокрема, вміння створити необхідний морально-психологічний клімат у сім'ї, стійкість характеру й почуттів, розвинені вольові якості особистості;

педагогічний, що включає наявність знань про закономірності розвитку дітей та їх виховання, навички догляду за немовлям, вміння передавати свій життєвий досвід дітям, привчати їх до господарських справ, планувати сімейний бюджет, організувати побут і дозвілля, створювати затишок [4].

Велике значення у формуванні психологічної готовності студентської молоді до створення сім'ї має вплив вищого навчального закладу. Робота виховних структур навчального закладу повинна спрямовуватись на формування у студентів відношення до сім'ї як до важливої цінності; розширення уявлень про особливості подружніх взаємовідносин, народження та виховання дітей; підвищення відповідальності молоді за сімейне життя; розвиток таких якостей, як повага до бажань та потреб кожного члена родини, довіра, взаємодопомога, взаєморозуміння та взаємопідтримка один одного.

Змістовна сутність підготовки студентської молоді до сімейного життя відображає складний процес, який відбувається в різних напрямках, куди відносяться формування навичок здорового способу життя, статеве просвітництво, демографічне виховання; формування контрацептивної культури та підготовка до прокреативної діяльності; підготовка молоді до сімейного життя та до виконання батьківських та материнських функцій, духовно-моральне виховання, розвиток комунікативних навичок. Питання планування сім'ї та збереження репродуктивного здоров'я молоді, профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, розвиток сімейних традицій також не залишаються поза увагою.

З метою виявлення готовності молоді до створення сім'ї та усвідомленого батьківства нами було опитано студентів старших курсів гуманітарно-педагогічного та ветеринарного факультетів Національного університету біоресурсів та природокористування України.

За допомогою методики «Тест-карта оцінки готовності до сімейного життя» І. Юнди ми визначили рівень підготовленості студентів до шлюбу та батьківства. В тест-карті приводились типові ситуації взаємостосунків між подружжям при виконані функцій сім'ї. Студентам необхідно було вибрати у кожній з запропонованих 10 ситуацій по одному з трьох варіантів відповіді.

У підсумку отримано такі результати: у 85% - мають достатній рівень підготовленості до сімейного життя, у 15% (9% хлопці, 6% дівчата) - задовільний рівень, зовсім не готових до створення сім'ї серед респондентів не виявлено.

Позитивні результати дослідження не являються абсолютними та точними для про-гнозу майбутнього сімейного благополуччя, проте вони в цілком відображають наявність ос-нови для створення міцної родини.

Наступна методика «Ваша потреба в дітях» А. Сізанова, передбачала незакінчене речення «Народження дитини - це ...», далі були подані 32 твердження, на які респондентам пропонувалось відповісти, якщо вони згодні - так, не згодні - ні. За результатами можна виявити у студентської молоді виражену потребу в майбутньому мати дітей або не виражену потребу в дітях. Чим вищий показник важливості дітей у майбутньому сімейному житті, тим більш усвідомлено, відповідально та якісно виконуватиметься виховна батьківська роль.

Отже, серед опитаних юнаків у 100% ми виявили виражену потребу в майбутньому мати дітей, серед дівчат, у 96% - виражена потреба в дітях, у 4% - не виражена.

Очевидно, що вираженість потреби в дітях відповідає високому рівню розвитку ціннісно-мотиваційної складової психологічної готовності до усвідомленого батьківства.

За результатами проведеного анкетування, 60 % досліджуваних дівчат прагнуть створити сім'ю у 25 років, 20 % - у 23-24 роки, 10 % стверджує, що кращим періодом створення сім'ї є період від 22 до 23 років, 10 % - прагне створити сім'ю від 26 до 30 років.

Більшість досліджуваних вважає, що лідером у родині повинен бути чоловік (70 %), інші стверджують, що лідером має бути дружина (30 %).

Серед основих функцій чоловіка у родині опитувані зазначили забезпечувати сім'ю, піклуватися про дружину та дитину, виконувати батьківську роль.

Основними функціями жінки у родині респонденти обрали виконувати роль матері; вести господарство; піклуватися про чоловіка та дитину;

70 % досліджуваних прагнуть, щоб їх майбутня сім'я була схожа на батьківську родину, інші 30 % не бажають, щоб їх сім'я була схожа на батьківську.

На питання «Скільки б Ви хотіли мати дітей?» 20% відповіли одну, 70% - двох-трьох, 10% - трьох і більше.

Щодо перешкод, які стримуватимуть респондентів у бажанні мати більше дітей, ніж вони зазначили попередньо, всі вказали варіант «матеріальне забезпечення».

Також, всі відповіли, що народження дитини для них означає «щастя та радість».

На запитання «Чи може завадити народження дитини побудові Вашої кар'єри?» 100% відповіли «ні».

На запитання «Чи будете Ви виховувати свою дитину так, як виховували Вас Ваші батьки?», 70% відповіло - «так», 30% - «ні»;

До головних обов'язків матері стосовно виховання дитини респонденти віднесли: любов, турботу, підтримку та піклування, належне виховання, повагу, взаєморозуміння; до обов'язків батька - стабільність у сім'ї, матеріальне забезпечення, підтримку, повагу та взаєморозуміння, увагу до дитини, активну участь в процесі виховання дитини.

Таким чином, результати проведеного анкетування дозволили нам зробити висновок, що молоді дівчата готові прийняти на себе роль матері та цілком усвідомлюють значущість цієї ролі в майбутньому подружньому житті. їх ставлення до батьківства супроводжується позитивним настроєм, гарними емоціями та радісними почуттями. Майбутні матері вже мають власні переконання стосовно стилю виховання своїх дітей у майбутньому, які базуються на попередньому досвіді взаємодії зі своїми батьками. Опитані чітко окреслють функції та обов'язки дружини та чоловіка в родині.

Отже, майбутні матері мають позитивні уявлення щодо своєї сім'ї та майбутньої дитини.

За результатами теоретичного і емперічного дослідження нами розроблено методичні рекомендації щодо організації та проведення соціально-педагогічної роботи з формування готовності молоді до усвідомленого батьківства. Саме формування готовності до створення родини та усвідомленого батьківства студентської молоді є одним із головних завдань вищих навчальних закладів. Доречним буде впровадження спецкурсів, щодо підготовки студентів до сімейного життя, рекомендується включати окремі теми з даної проблеми до дисциплін соціально-гуманітарного блоку. Матеріали спецкурсу повинні сприяти досягненню освітніх, пізнавальних та розвиваючих цілей для підвищення рівня знань студентів про шлюб, сімейні відносини, усвідомлене батьківство.

У процесі навчально-виховної роботи зі студентами та молодими сім'ями проходить набуття необхідних навичок та якостей для сімейного життя, яке впливає на зміцнення родинних стосунків, корекцію спілкування між жінкою та чоловіком, задоволення пізнавальних інтересів.

Організація навчально-виховної діяльності, яка направлена на формування сімейних цінностей у студентів, передбачає створення системи роботи у ВНЗ, розрахованої на весь період навчання студентів та включати в себе заходи які доцільно проводити на кожному курсі навчання, а також заходи згідно їх вікових особливостей.

Проведення заходів може проходити у вищому навчальному закладі (на факультетах, кафедрах), або поза його межами (в клубах чи гуртожитках). До роботи рекомендується залучати професорсько-викладацький склад ВНЗ, висококваліфікованих психологів, юристів, медичних працівників та інших спеціалістів в області сімейних відносин. Без плідної співпраці з органами студентського самоврядування, студентського об'єднання. реалізація завдань по підготовці молоді до сімейного життя неможлива. Студенти ВНЗ повинні активно включатись у просвітницько-лекційну діяльність, долучатись до розповсюдження буклетів, листівок, брати активну участь у семінарах, конференцій тощо.

Для студентської молоді будуть досить цікавими проведення культурно-масових, розважальних, конкурсних заходів на тему сім'ї, шлюбу та батьківства; індивідуальні, парні та міні групові психологічні, фізіологічні, юридичні та медичні консультації; тематичні диспути, тренінги та тестування, конференції, семінари, лекції, бесіди; тематичні рольові ігри, конкурси, застосування нових методик.

На старших курсах навчання зі студентами доцільним буде проведення «круглих столів» з питань сім'ї та шлюбу, організація зустрічей з цікавими людьми, обговорення конкретних ситуацій сімейного життя, взятих з вітчизняної та зарубіжної літератури, телевізійних програм, періодичних видань, проведення конкурсів на найчарівнішу студентську сім'ю навчального закладу (курсу); конференції для молодих студентських сімей.

Крім того, підготовці молоді до сімейного життя і відповідального батьківства сприяє створення гуртків, об'єднань для студентів, клубів (молодої сім'ї, сімейного спілкування, студентських сімей, батьківської культури тощо).

Висновки і перспективи (Discussion). Враховуючи вищезазначене, можна сказати, що існує необхідність цілеспрямованої, планомірної та відносно самостійної підготовки викладачів ВНЗ щодо підготовки молоді до створення родини та формування сімейних цінностей у студентської молоді. Така підготовка повинна бути спрямована на вирішення поточних, і спрямованих на майбутнє завдань.

Психолого-педагогічна підготовка повинна бути невід'ємною від предметної, методичної, наукової та інших видів діяльності викладачів вищих навчальних закладів і мати свою специфіку.

Організація виховного процесу ВНЗ потребує нових форм впливу на студентів, застосування традиційних, та відпрацювання нових методик формування готовності до створення повноцінної родини, народженню дітей та свідомого батьківства.. Виховання у вищій школі повинно мати творчий характер з орієнтацією на проблеми, з якими стикається сучасна студентська молодь.

Список використаних джерел

студентський молодь усвідомлений батьківство

1. Андрейко А.В. Батьківство як психологічний феномен / А.В. Андрейко // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / [За ред. акад. С.Д. Максименка]. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 29. - С. 57-63.

2. Захарченко В.Г. Соціально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя. / В.Г. Захарченко // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C. 14-23.

3. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.- метод. комплекс / Автор.- упоряд.: О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, З.П. Кияниця, В.О. Кузьмінський та інш. / За заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Ж.В. Петрочко - К.: Фенікс, 2007. - 528 с.

4. Сизанов А.Н. Подготовка подростков к семейной жизни / А.Н. Сизанов. - Новополоцк: Асвета, 2010. - 108 с.

5. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини: метод. матер. / за заг. ред. Г.М. Лактіонової. К.: Наук. світ, 2004. 107 с.

Размещено на Allbest.ru