Роль інтернет-комунікації у формуванні соціокультурного середовища міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль інтернет-комунікації у формуванні соціокультурного середовища міста

У статті розглянуто інтернет-комунікацію як комунікативний компонент структури соціокультурного середовища міста; викладено результати аналізу теоретичної спадщини класиків інформаційного суспільства; результати емпіричного дослідження, проведеного кафедрою соціології Чорноморського національного університету імені Петра Могили з метою виявлення ступеня залученності мешканців м. Миколаєва до комунікативних мережевих практик. З'ясовано, що найбільший попит у городян мають соціальні мережі та електронна пошта, найменший - блоги, форуми, відеочати; існує гендерна відмінність та вікові особливості в уподобаннях респондентів щодо різних способів інтернет-комунікації.

У сучасній Україні, за умов швидкого розповсюдження новітніх телекомунікаційних технологій, неможливо не враховувати не тільки самого факту існування інтернет-простору, а і його впливу на всі сфери суспільного життя, включаючи комунікаційну. Зарубіжні й українські науковці зараховують Інтернет до найбільш потужних засобів масової інформації, а інтернет-комунікацію вважають фактором, який суттєво впливає на формування ціннісних орієнтацій окремої особистості, соціальних груп і суспільства загалом. Також варто зауважити, що інтернет-простір необхідно розглядати як складову соціально-культурного простору окремої країни, окремого регіону, міста, закладу освіти чи культури. Сьогодні, за умов реалізації державної політики децентралізації, автору статті видається актуальним досліджувати проблему ролі інтернет-комунікакації у формуванні міського соціокультурного простору.

Проблемі інтернет-комунікації присвячено достатньо наукових праць представників різних галузей вітчизняної науки, у тому числі соціології, в яких висвітлено різні аспекти цієї теми. Автор статті, не претендуючи на повноту аналізу, звертає увагу на ті наукові розробки, що викликали інтерес у зв'язку з темою власного дослідження, насамперед, на дисертаційні роботи.

Особливості формування віртосоціальних відносин і практик, як основи інституціалізації Інтернету розкрито в дисертації Л. С. Черноус [23]. Я. О. Горбенко, досліджуючи наукові комунікації, зазначає, що мережева форма комунікації набуває нового еволюційного етапу з розвитком інтернет-середовища [4]. С. М. Коноплицький вивчав соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет [10], О. Б. Буданова - особливості політичної комунікації в інтернет-просторі [3], Н. В. Коритнікова - інтернет-пред- © Іванова І. Ф., 2017 ставництво як комунікативний ресурс державного управління [11]. О. І. Горошко - гендерні аспекти інтернет-комунікації і, розробивши концепцію нової тендерної моделі, яка виникає в інтернет-комунікації, описала її вплив на розвиток тендерних відносин в Україні [5].

Актуальні питання функціонування інтернет-комунікації в сучасному суспільстві порушено у дисертаціях представників філософії та психології. У дисертації О. О. Сотникової «Гра та комунікація в соціальній віртуальній реальності» сформульовано основні принципи комунікативних практик суб'єкта в соціальній віртуальній реальності (інтертекстуальність, анонімність, ігри з ідентичностями), а також доведено, що основною стратегією комунікативних практик в Інтернеті є іронія [19]. У роботі Є. В. Уханова мережеву комунікацію розглянуто як фактор, який конструює соціальну віртуальну реальність та є основоположним принципом самовизначення індивіда в мережевих комунікаціях [21]. В. М. Фатурова розглядає інтернет-середовище як фактор психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості [22], Т. В. Карабин вивчала вплив особливостей спілкування в мережі Інтернет на процес соціалізації студентської молоді [7].

Варто звернути увагу на фахові наукові публікації з проблематики інтернет-комунікації. Інтернет як засіб соціальної комунікації та соціального впливу досліджували М. Сидоров та Д. Табаков [17], особливості комунікації в Інтернеті - В. Слободян [18], комунікативний процес і мовну ситуацію в Інтернеті - І. В. Девтеров [6], блог та e-mail як жанри інтернет-комунікації - О. Ю. Коваленко [9]. Інтернет-комунікаціям, кіберкультурі та віртуальній реальності присвячено навчально-методичний посібник С. А. Літінського [13].

Дослідження соціокультурного середовища здійснюється в площині філософії, культурології, соціології та інших гуманітарних дисциплін. Про роль соціокультурного середовища в розвитку особистості йдеться в науковій статті О. В. Новосьолова [16], у модернізації сучасного українського міста - Л. В. Афанасьєвої [1], яка також проаналізувала дослідження соціо-культурного простору та його окремих елементів у зарубіжній соціології [1, с. 71]. Р. П. Шульга вивчала соціокультурне середовище як простір ідентичностей та ідентифікацій [24]. Російський науковець Н. А. Костко вивчала соціальну активність городян як ресурс розвитку соціокультурного простору міста [12].

Проблема ролі інтернет-комунікації у формуванні й розвитку соціо-культурного середовища є недостатньо розробленою. На думку автора статті, її вивчення потребує соціологічного підходу.

Мета статті - виклад основного матеріалу дослідження, проведеного Центром соціологічних досліджень Чорноморського національного університету імені Петра Могили (далі - ЦСД ЧНУ ім. П. Могили), у межах наукового проекту кафедри соціології «Ефективне функціонування та розвиток регіонального соціокультурного середовища в умовах децентралізації як запорука національної безпеки України» (керівник проекту - професор І. А. Мейжис, відповідальний виконавець - доцент Л. В. Калаш- нікова) з метою визначення ролі інтернет-комунікації у формуванні й розвитку соціокультурного середовища міста.

Теоретичною базою дослідження є класичні праці зарубіжних науковців М. Кастельса, Е. Тоффлера, Ж. Бодріяра, Н. Лумана, Г. М. Маклуена. У книзі Мануеля Кастельса «Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства» привертають увагу такі твердження: характер використання Інтернету як глобальної мережі комунікації визначається людською діяльністю в конкретних історичних умовах [8, с. 20]; для розвитку Інтернет-мережі значення має «географія» (регіональний фактор), що продемонстрував М. Кастельс на прикладі великих міст, окремих регіонів та особливостей життя в конкретному населенному пункті [8, с. 21]; головними творцями Інтернет-мережі є її користувачі, які пристосовують мережу до своїх потреб та своєї системи цінностей [8, с. 44]. М. Кастельс продемонстрував у своїй роботі можливості кількісного виміру Інтернету (споживачі, контент, розташування), що може слугувати основою для побудови програми емпіричного соціологічного дослідження інтернет-комунікації.

Елвін Тоффлер, характеризуючи «третю хвилю» розвитку цивілізації та роль засобів масової комунікації в цьому процесі, стверджував, що, поперше, для цього етапу цивілізаційного розвитку характерними є позбавлення «стандартизації, синхронізації та централізації»; по-друге, саме «комп'ютери й засоби масової комунікації спроможні допомогти нам у створенні спільності», «дають нам змогу за допомогою електроники демонструвати свій образ світу»; по-третє, демасифікація ЗМІ призводить до «підвищеного усвідомлення власної індивідуальності», «кристалізації сутто особистісних якостей», «дає кожному з нас більш складний образ себе» [20].

Протилежну думку висловлював Ж. Бодріяр. Він вважав, що масмедіа - «це не просто сукупність технічних засобів для розповсюдження змісту інформації, це нав'язування моделей» [2]. Німецький соціолог Н. Луман пропонував залишити відкритим питання щодо того, чи може комп'ютер бути більш ефективним, ніж людина, у здійсненні комунікаційної дії; чи можна роботу на комп'ютері або гру на ньому вважати комунікацією; але зауважував, що саме «нові медіа двадцатого століття ще раз суттєво розширили планетарно-масштабні можливості комунікації» [14, с. 144]. Герберт Маршалл Маклуен звертав увагу як на негативні, так і на позитивні наслідки впливу на людей будь-якого засобу комунікації: на його думку, автоматизація «створює для людей ролі» і тим самим сприяє поглибленню їх зв'язків [15].

У ході опрацювання понятійного апарату дослідження дійшли висновку, що найбільш точно визначає сутність комунікації через Інтернет-мережу за допомогою телекомунікаційних засобів поняття «інтернет-комунікація», яке використовували більшість згаданих науковців (О. І. Горошко, C. М. Коноплицький, Н. В. Коритнікова, C. А. Літінський, В. Слободян) [5; 10; 11; 13; 18]. Науковці М. Сидоров і Д. Табаков використовують терміни «комп'ютерно-опосередкована комунікація» та «кіберко-мунікація» [17, с. 122], Я. О. Горбенко і Є. В. Уханов - «мережеві комунікації» і «мережева форма комунікації» [4; 21]; О. Ю. Коваленко - «електронна комунікація» [9]; О. О. Сотникова - «комунікативні практики в Інтернеті» [19].

Стосовно сутності поняття «соціокультурне середовище міста» взяли за основу визначення Л. В. Афанасьєвої: «це синтез соціальної та культурної сфер життєдіяльності міської спільноти; сукупність суспільних, матеріальних і духовних умов існування городян» [1, с. 73]. Соціокультурне середовище має особливі компоненти структури, серед яких науковці виділяють: просторово-семантичний, символічний, змістовний, комунікативний та організаційний [16].

Емпіричну базу дослідження становлять матеріали соціологічного дослідження, проведеного ЦСД ЧНУ ім. П. Могили в лютому 2017 р. (за участю автора статті й студентки-випускниці бакалаврату Ю. Волкової), завданнями якого, поряд з іншими, було виявлення мотивації звернення до Інтернет-ресурсів та ступеня залученності мешканців м. Миколаєва до різних комунікативних мережевих практик як комунікативного компонента соціокультурного середовища м. Миколаєва. Методи дослідження: анкетне опитування (Омнібус), вторинний аналіз первинної соціологічної інформації. Анкетне опитування проведено за вибіркою, багатоступеневою, районованою, власне ймовірнісною, квотною; репрезентативною за віком, а також за статтю та місцем проживання респондентів; опитано 400 осіб - представників дорослого населення м. Миколаєва (з 18 років).

Одновимірний розподіл даних опитування дав змогу виявити уподобання городян стосовно різних способів інтернет-комунікації та частоти їх використання. Найбільш популярними виявилися соціальні мережі: 40,8% респондентів використовують їх щоденно; 16,3% - раз на тиждень. Другу позицію за частотою використання посідає електронна пошта, послугами якої 24,5% опитаних користуються щоденно; 19,3 - раз на тиждень. Найменший попит мають такі способи інтернет-комунікації, як блоги та форуми (57,8% респондентів ніколи їх не використовували), а також відеочати, до яких не зверталися 55,3% опитаних городян.

Двовимірний розподіл даних за статтю виявив, що жінки більш активно користуються соціальними мережами, ніж чоловіки: серед тих, хто обрав відповідь «щоденно», - 58,3% жінок і 41,7% чоловіків. Майже однаковою мірою респонденти обох статей представлені у варіанті відповіді стосовно щоденного користування електронною поштою: 51% чоловіків і 49% жінок. Серед респондентів, які відповіли, що не користуються такими способами інтернет-комунікації, як блоги, форуми, відеочати, більше жінок, ніж чоловіків (відповідно 56,7% і 43,3%; 57,9% і 42,1%).

Чому саме соціальні мережі активніше за інші способи інтернет-комунікації використовують мешканці м. Миколаєва, з'ясували, проаналізувавши відповідь респондентів на запитання щодо мети звернення до Інтернет-ресурсів (мотиваційна складова мережевих комунікативних практик). Так, 13,6% опитаних обрали варіант відповіді «ознайомлення з новинами, поточною інформацією», 13,1% - «шукаю інформацію за темами, що мене цікавлять». Знайшли підтвердження й дані про уподобання городян щодо електронної пошти: 9,5% відповіли, що зазвичай звертаються до Інтернет-мережі саме із цією метою. Третю позицію посідає варіант відповіді «знаходжу й слухаю/переписую музику, фільми» (9,0%) (табл. 1).

Таблиця 1. Результати опитування щодо мети звернення до Інтернету

телекомунікаційний соціальний суспільство

Аналіз отриманих даних за статтю свідчить, що жінки-респонденти дещо більшою мірою, ніж чоловіки, звертаються до Інтернету без будь-якої мети (55,2% проти 44,8%), а також з метою пошуку інформації для навчання й підвищення кваліфікації (54,5% проти 45,5%); ознайомлення з новинами та поточною інформацією (53,3% проти 46,7%). Водночас опитані чоловіки набагато активніше грають у комп'ютерні онлайн-ігри (75% проти 25%); спілкуються за допомогою Skype, Sipnet (75% проти 25%); шукають однодумців, партнерів (75% проти 25%).

Двовимірний розподіл даних опитування городян за віком виявив таку тенденцію. Найбільш активними учасниками інтернет-комунікації є респонденти віком 30-45 років. Так, відсоток їх відповідей у варіантах «участь у форумах, онлайн-конференціях», «користування електронною поштою» становить по 77,8; у варіантах «читаю книги» і «шукаю інформацію за темами, що мене цікавлять» - по 71,4; «шукаю інформацію щодо працевлаштування» - 66,7. Перевага респондентів віком 18-29 років була виявлена за такими варіантами відповіді: «шукаю/купую товари, послуги» (66,7%), «спілкуюся в чатах, ICQ, соціальних мережах» (52,2%). Респонденти вікової категорії 60 років і старше найменш задіяні в здійсненні комунікаційної діяльності через мережеві ресурси (8,2% звертаються до Інтернету як джерела новин), що можна пояснити як їх фінансовою неспроможністю, так і прагненням використовувати традиційні, а не віртуальні форми комунікації.

Висновки

телекомунікаційний соціальний суспільство

За результатами теоретичного дослідження проблематики інтернет-комунікації зроблено висновок щодо необхідності соціологічного підходу до визначення місця й ролі інтернет-комунікації у формуванні та розвитку соціокультурного середовища міста. За результатами емпіричного дослідження з'ясовано, що найбільшим попитом у городян користуються соціальні мережі та електронна пошта, найменшим - блоги, форуми, відеочати. Жінки більш активно користуються соціальними мережами, ніж чоловіки, але практично однаково з ними - електронною поштою. Серед тих, хто взагалі не користується такими способами інтернет-комунікації, як блоги, форуми, відеочати, більше жінок, ніж чоловіків.

Виявлена гендерна відмінність і в мотиваційній складовій звернення до різних форм інтернет-комунікації. Жінки-респонденти більшою мірою, ніж чоловіки, звертаються до Інтернету з метою пошуку інформації для навчання й підвищення кваліфікації, для ознайомлення з новинами та поточною інформацією. Респонденти-чоловіки віддають перевагу комп'ютерним онлайн-іграм, спілкуванню за допомогою Skype і Sipnet, пошукам однодумців і партнерів. Було з'ясовано, що активно використовувають форми комунікації, опосередковані комп'ютером, респонденти працездатного віку (18-45 років), причому респонденти 18-29 років віддають перевагу спілкуванню в соціальних мережах і чатах, а 30-45-річні, крім соціальних мереж, ще електронній пошті, онлайн-конференціям, форумам; респонденти ж 60 років і старше віддають перевагу традиційним комунікаційним практикам.

Дослідження місця й ролі інтернет-комунікації у формуванні та розвитку соціокультурного середовища міста на емпіричному рівні продовжується в межах реалізації вищеназваного проекту кафедри соціології у співпраці з міськими органами влади та громадськістю міста.

Список використаної літератури

1.Афанасьєва Л. В. Роль соціокультурного середовища в модернізації сучасного українського міста. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія: Соціологія. 2014. Т. 234. Вип. 222. С. 70-74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2014_234_222_16.

Размещено на Allbest.ru