Динаміка суспільно-політичних настроїв: грудень 2017 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИНАМІКА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ НАСТРОЇВ: ГРУДЕНЬ 2017 РОКУ

Балакірєва О.М.

Дмитрук Д.А.



Оцінка соціально-політичної ситуації в Україні у грудні 2017 р.

За даними моніторингу показників зацікавленості населення перебігом суспільно-політичного життя, виявлено зниження частки населення, яке активно стежить за перебігом подій. Порівняно з груднем 2015 р. частка активних респондентів скоротилася з 21, 4% до 14, 1%, натомість поступово зросла кількість тих, хто більш стримано та пасивно ставиться до відслідковування політичних подій. Ми продовжуємо фіксувати зменшення частки тих, хто стежить за політичним життям країни з одночасним посиленням уваги населення до окремих найбільш резонансних і значущих новин та подій (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка показників рівня зацікавленості політичними процесами в країні, %

	Грудень 2015 р.	Грудень 2016 р.	Грудень 2017 р.
Постійно стежите за політичним життям в Україні	21, 4	17, 2	14, 1
Стежите за головними подіями в політичному житті, другорядні ж залишаються поза Вашою увагою	38	35, 7	36, 6
Інтерес до політичного життя виявляється у Вас зрідка	24, 3	29, 1	28, 8
Взагалі не цікавитеся політикою	15, 6	16, 3	19, 1
Важко відповісти	0, 7	1, 7	1, 4

Інтерес до політичних процесів залишається певною мірою високим, оскільки більшість респондентів продовжує стежити за основними подіями. Як і раніше, міра зацікавленості політикою є вищою серед представників старшого покоління, в той час як молодь значно менше зацікавлена політичним життям країни (табл. 2), молодь віком до 30 років схильна відстежувати лише основні події, які інформаційно є найвагомішими, зрідка реагує на них. Саме серед молоді ми спостерігаємо найвищий показник тих, хто взагалі не цікавиться політикою.



Таблиця 2 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Якою мірою Ви цікавитеся політичними процесами, що відбуваються в Україні?” (грудень 2017 р.), %

	Вікові групи (років)	Україна
	18-29	30-39	40-49	50-59	60+
Постійно стежите за політичним життям в Україні	6, 4	7, 7	13, 6	15, 4	240	14, 1
Стежите за головними подіями в політичному житті, другорядні ж залишаються поза Вашою увагою	23, 7	38, 6	37, 9	43, 1	39, 6	36, 6
Інтерес до політичного життя виявляється у Вас зрідка	34, 7	28, 6	31, 4	25, 5	25, 1	28, 8
Взагалі не цікавитеся політикою	34, 0	23, 5	15, 8	14, 4	10, 1	19, 1
Важко відповісти	1, 2	1, 6	14	16	1, 1	1, 4

Незважаючи на поступове зменшення зацікавленості з боку людей суспільно- політичними подіями, спостерігається одночасне зростання негативного їх сприйняття. Поточні оцінки політичної ситуації свідчать про те, що ситуація сприймається населенням дедалі негативно, зростає частка тих, хто характеризує ситуацію, як напружену. У 2016 р. відбулося зменшення частки населення, схильного бачити ситуацію вкрай негативно (“критичною та вибухонебезпечною”). Проте пом'якшення не позначилося на зростанні позитивних оцінок. У цілому 2017 р. лише затвердив зміну настроїв, що сталися рік тому (табл. 3).

Таблиця 3 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Як Ви у цілому оцінили б політичну ситуацію в Україні?”, %

	Грудень 2015 р.	Грудень 2016 р.	Грудень 2017 р.
Благополучна	0, 5	1, 0	0, 9
Спокійна	5	10, 8	9, 2
Напружена	57, 5	61, 1	63, 4
Критична, вибухонебезпечна	35, 1	21, 5	21, 0
Важко відповісти	1, 8	5, 6	5, 6



Потенціал громадської активності

Постійний моніторинг, що проводиться ГО “Центр “Соціальний моніторинг” та ГО “Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка” за участю відділу моніторингових досліджень соціально- економічних трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, містить запитання, що вимірює, наскільки після Євромайдану українці готові до різноманітних проявів громадської активності на волонтерських засадах. Опитування в квітні 2014 р. продемонструвало, що трохи менше третини населення були готові контролювати діяльність місцевої влади (29, 7%), майже кожен шостий був готовий увійти на волонтерських засадах до консультативної/експертної ради (17, 2%), майже кожен п'ятий (19%) був готовий організувати ініціативну групу для вирішення гострих питань місцевої громади. Опитування в серпні 2014 р. показало, що потенціал громадянської активності продовжував залишатися на тому ж рівні, що й одразу після завершення подій Євромайдану. Певне зниження готовності до волонтерської діяльності ми почали фіксувати влітку 2016 р., коли дещо зменшилася кількість людей, готових контролювати владу та входити до ініціативних груп на місцевому рівні (табл. 4). Останнє опитування зафіксувало вдвічі меншу, ніж у 2014 р., готовність допомагати на волонтерських засадах, працюючи у консультативній/експертній раді (у 2014 р. - 17, 2%, у 2017 р. - 9, 5%) та готовність організувати ініціативні групи (у 2014 р. - 19%, у 2017 р. - 10, 4%).

Отже, моніторинг фіксує поступове затухання проявів громадської активності та зменшення частки населення, готової до такої діяльності на волонтерських засадах.

Показники готовності до виступів проти падіння рівня життя, на захист своїх прав залежні від оцінок ситуації в країні та власного матеріального добробуту. За останній рік вони не зазнали суттєвих змін: третина населення вважає такі виступи цілком можливими, а більшість малоймовірними (табл. 5).

Таблиця 4 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Чи відносите Ви себе до таких людей, як...?”, %

Показник	Квітень 2014 р.	Серпень 2014 р.	Грудень 2016 р.	Червень 2017 р.	Грудень 2017 р.
	Так	Ні	Так	Ні	Так	Ні	Так	Ні	Так	Ні
Людина, яка готова на волонтерських засадах разом з іншими контролювати діяльність місцевої влади	29, 7	66, 9	28, 4	7, 0	24, 9	67, 8	19, 0	74, 0	17, 9	77, 4
Професіонал у певних питаннях, готовий на волонтерських засадах увійти до консультативної/експертної ради	17, 2	78, 3	18, 2	76, 6	15, 0	76, 9	11, 7	80, 5	9, 5	84, 3
Людина, яка готова організувати ініціативну групу з вирішення гострих питань місцевої громади	19, 0	76, 2	13, 5	80, 9	13, 4	78, 7	11, 7	79, 5	10, 4	84, 2

Таблиця 5 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Як Ви вважаєте, наскільки можливі зараз у Вашому населеному пункті масові виступи населення проти падіння рівня життя, на захист своїх прав?”, %

	Грудень 2016 р.	Червень 2017 р.	Грудень 2017р.
Цілком можливі	33, 3	27, 4	32, 7
Малоймовірні	53, 5	57, 3	56, 8
Важко відповісти	13, 2	15, 3	10, 5

Таблиця 6 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Скажіть, будь ласка, якою мірою Ви довіряєте наведеним організаціям, суспільним інститутам, окремим державним діячам?”, %

	Не довіряю (“Зовсім не довіряю” + “Скоріше, не довіряю”)	Довіряю (“Скоріше, довіряю” + “Повністю довіряю”)	Баланс довіри	ВВ
Волонтерам	35, 4	53, 4	18, 0	11, 1
Релігійним організаціям	50, 1	35, 0	-15, 1	14, 8
Громадським об'єднанням	54, 0	31, 3	-22, 7	14, 8
Профспілкам	59, 3	26, 1	-33, 2	14, 7
Політичним партіям	86, 0	7, 6	-78, 4	6, 5
Інтернет-виданням	42, 0	37, 7	-4, 3	20, 3
Засобам масової інформації, у тому числі:
телебаченню	55, 2	38, 9	-16, 3	5, 8
газетам	58, 0	33, 9	-24, 1	8, 1
радіомовленню	58, 0	31, 4	-26, 6	10, 6
Збройним Силам України	40, 3	52, 0	11, 7	7, 7
Прокуратурі	72, 2	16, 4	-55, 8	11, 4
Правоохоронним органам	69, 9	20, 6	-49, 3	9, 5
Службі безпеки України (СБУ)	68, 6	20, 1	-48, 5	11, 3
Національній поліції України	65, 7	24, 4	-41, 3	10, 0
Національному антикорупційному бюро України (НАБУ)	61, 2	21, 7	-39, 5	17, 0
Верховній Раді України	88, 8	7, 5	-81, 3	3, 6
Кабінету Міністрів України	85, 4	10, 1	-75, 3	4, 6
Обласній раді	61, 9	25, 0	-36, 9	13, 2
Районній раді	59, 0	30, 0	-29, 0	11, 0
Міській (селищній, сільській) раді	54, 2	39, 9	-14, 3	6, 0
Національному банку України	78, 3	11, 6	-66, 7	10, 0
Посадовим особам Євросоюзу	59, 7	26, 7	-33, 0	13, 6
НАТО	63, 0	24, 8	-38, 2	12, 2
Владі Російської Федерації	84, 3	5, 4	-78, 9	10, 3

Рівень довіри соціальним і політичним інститутам

За даними моніторингу довіри до соціальних інституцій, більшість соціальних і політичних інституцій продовжує генерувати переважну недовіру до своєї діяльності. На сьогодні лише волонтерський рух та Збройні Сили України мають позитивний баланс довіри населення. Позитивно також сприймаються засоби масової інформації, серед яких більшою довірою користуються Інтернет-видання (табл. 6).

Серед інших найбільшу недовіру населення викликають силові міністерства та органи влади, діяльність Кабінету Міністрів України в цілому, політичні партії та Верховна Рада України. Зазначимо, що вперше ми фіксуємо показники недовіри до Верховної Ради України, які перевищують недовіру владі РФ, яка вже довгий час сприймалася населенням найгірше та мала найбільший показник недовіри до себе. Динаміка довіри представлена в додатку 1.

Рівень довіри політикам

На підтримку та готовність переобирати владу як законодавчу, так і виконавчу, велика чисельність українців продовжує не довіряти переважній більшості політиків, які вже довгий час демонструють вкрай низькі показники довіри (табл. 7).

Таблиця 7 Рівень довіри політичним і громадським діячам, % серед всіх опитаних

	Зовсім	Скоріше,	Скоріше,	Повністю	Не знаю такого/такої	Важко відповісти	Баланс довіри
	не довіряю	довіряю
Гриценко А.	26, 6	28, 9	16, 7	4, 4	14, 5	8, 9	-34, 4
	55, 5	21, 1
Садовий А.	35, 7	27, 7	17, 2	3, 4	7, 5	8, 6	-42, 8
	63, 4	20, 6
Бойко Ю.	36, 1	28, 5	14, 9	3, 7	8, 4	8, 4	-46, 0
	64, 6	18, 6
Тимошенко Ю.	39, 7	31, 0	17, 5	4, 8	0, 3	6, 7	-48, 5
	70, 7	22, 3
Рабінович В.	39, 3	26, 9	12, 1	3, 2	8, 7	9, 8	-50, 9
	66, 2	15, 3
Гройсман В.	38, 2	36, 2	16, 5	2, 4	1, 2	5, 5	-55, 4
	74, 4	18, 9
Тягнибок О.	45, 6	30, 4	11, 9	1, 0	3, 8	7, 3	-63, 1
	76	12, 9
Порошенко П.	46, 0	34, 9	12, 4	2, 5	, 3	3, 9	-66, 2
	80, 9	14, 9
Парубій А.	43, 3	35, 4	9, 7	1, 3	4, 8	5, 5	-67, 7
	78, 7	11
Ляшко О.	46, 3	35, 5	11, 5	2, 1	, 6	4, 1	-68, 2
	81, 8	13, 6
Саакашвілі М.	53, 3	28, 3	7, 9	1, 7	2, 2	6, 6	-72, 0
	81, 6	9, 6

За даними традиційного моніторингу рівня довіри до провідних політиків і громадських діячів, зберігається негативний тренд, коли показники довіри до всіх без винятку політиків мають негативний баланс, який збільшується (табл. 8).

Таблиця 8 Рівень довіри до окремих політиків. За результатами відповіді на запитання: “Скажіть, якою мірою Ви довіряєте чи не довіряєте таким політикам, громадським діячам? Якщо Ви не знаєте політика або громадського діяча, скажіть про це”?, % серед всіх опитаних

	2015/07	2015/09	2015/12	2016/07	2016/08	2016/10	2016/12	2017/12
Гриценко А.	-7	-	-	-	-32	-	-29	-34, 4
Садовий А.	10	-5	-5	-21	-19	-	-24	-42, 8
Бойко Ю.	-50	-52	-52	-55	-54	-	-49	-46, 0
Тимошенко Ю.	-35	-40	-38	-40	-47	-48	-41	-48, 5
Рабінович В.	-	-	-	-48	-46	-	-44	-50, 9
Гройсман В.	-26	-40	-	-48	-50	-46	-45	-55, 4
Тягнибок О.	-38	-58	-59	-53	-60	-	-56	-63, 1
Порошенко П.	-4	-22	-35	-46	-49	-48	-44	-66, 2
Парубій А.	-	-	-	-	-	-46	-49	-67, 7
Ляшко О.	-27	-46	-37	-36	-42	-	-46	-68, 2
Саакашвілі М.	-	-9	-19	-46	-42	-57	-51	-72, 0

Примітка: “-” - кандидат не входив до списку в інструментарії опитування.



Показник довіри до Президента України П. Порошенка істотно знизився: від позитивного балансу в грудні 2014 р. на рівні “+32%” до негативного на рівні “-66, 2%” у грудні поточного року (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка довіри до Президента України у 2005-2017 рр. (сума відповідей “Повністю довіряють” і “Скоріше, довіряють”), %

Динаміка електоральних орієнтацій населення України

Моніторинг суспільних настроїв свідчить про те, що переважна більшість населення стежить за політичними подіями в країні (50%) та оцінює ситуацію, як неблагополучну. Тільки 10, 1% опитаних надали позитивну оцінку ситуації, зазначивши, що її можна вважати спокійною (9, 2%) або благополучною (0, 9%), решта вважає її або напруженою (63, 4%), або критичною та вибухонебезпечною (21%).

Перебіг суспільно-політично життя наприкінці 2017 р. не призвів до істотних змін у показниках підтримки дострокових виборів. Це стосується як дострокових виборів до Верховної Ради України, так і ідей переобрання Президента України. У цілому сьогодні зберігається перевага прихильників дострокових виборів над противниками їх проведення. Проте інтенсивність такої підтримки, з огляду на чисельність тих, хто “безумовно” підтримує перевибори, не дає підстав говорити про їх активізацію.

Нині за переобрання Верховної Ради України виступає 50% опитаних (табл. 9), за проведення дострокових виборів Президента України - 49, 7% (табл. 10).

Таблиця 9 Рівень підтримки дострокових виборів Верховної Ради України, % серед всіх опитаних

	2016/07	2016/08	2016/10	2016/12	2017/12
Так (“Безумовно, так” + “Скоріше, так”)	47, 6	51, 7	54, 1	49, 3	50, 0
Ні (“Скоріше, ні” + “Безумовно, ні”)	38, 3	41, 3	36, 6	41, 2	37, 5
Безумовно, так	-	25, 5	27, 5	22, 1	21, 1
Скоріше, так	-	26, 2	26, 6	27, 2	28, 9
Скоріше, ні	-	23, 8	19, 5	24, 4	20, 8
Безумовно, ні	-	17, 5	16, 8	16, 8	16, 7
Важко відповісти	14, 1	7, 0	9, 5	9, 5	12, 5

Таблиця 10 Рівень підтримки дострокових виборів Президента України, % серед всіх опитаних

	2016/07	2016/08	2016/10	2016/12	2017/12
Так (“Безумовно, так” + “Скоріше, так”)	55, 0	52, 7	52, 3	45, 2	49, 7
Ні (“Скоріше, ні” + “Безумовно, ні”)	35, 1	39, 2	38, 6	45, 1	38, 2
Безумовно, так	30, 4	25, 2	27, 1	21, 4	23, 1
Скоріше, так	24, 6	27, 4	25, 2	23, 8	26, 6
Скоріше, ні	20, 3	24, 2	20, 3	25, 8	21, 3
Безумовно, ні	14, 8	15, 1	18, 4	19, 2	16, 9
Важко відповісти	9, 9	8, 1	9, 1	9, 8	12, 1

У розрізі регіонів найбільшу зорієнтованість на перезавантаження влади демонструють опитані на Сході України, мешканці Півдня та м. Київ (табл. 11).



Таблиця 11 Рівень підтримки дострокових виборів Верховної Ради України та Президента України, за регіонами, %

	Серед всіх	Регіон опитування
		Захід	Центр	Північ	Схід	Донбас	Південь	м. Київ
Чи необхідне дострокове проведення виборів до ВР України?	Безумовно, так	21	14	18	24	23	25	26	20
	Скорше, так	29	23	25	21	24	46	33	38
	Сума позитивних відповідей	50	37	43	46	47	71	59	58
Чи необхідне дострокове проведення виборів Президента України?	Безумовно, так	23	15	19	24	26	33	26	22
	Скорше, так	27	22	25	21	25	34	31	35
	Сума позитивних відповідей	50	37	43	45	51	67	57	58

Зазначимо, що рівень підтримки дострокових виборів залежить від віку опитаних: найменшу схильність до переобрання як Верховної Ради України, так і Президента України має молодь (відповідно, 42% та 39, 7%), натомість більш активними в цьому питанні є респонденти старшого середнього віку (відповідно, 30-39 років - 51/52%, 40-49 років - 52/52%, 50-59 років - 54/54%, 60 років і старше - 51/51%).

Рейтинг кандидатів на посаду Президента України

Дані моніторингу дозволяють сьогодні виокремити дві групи політиків: перша - лідери рейтингу з найвищими шансами проходження до другого туру. Ними залишаються Ю. Тимошенко, П. Порошенко, Ю. Бойко та В. Рабінович. Зауважимо, що одночасне включення до списку кандидатів діючого Прем'єр-міністра України В. Кличка та, насамперед, С. Вакарчука відтісняє показники підтримки діючого Президента України нижче за його основних конкурентів (табл. 8, рис. 1).

Друга група представлена політиками, які сьогодні утримують рівень суспільної та електоральної підтримки, є приблизно на однаковому рівні - 5-6%. До них належать О. Ляшко, С. Вакарчук, А. Садовий та А. Гриценко (табл. 12, рис. 2).

Показники рівня підтримки в регіональному розрізі свідчать про значну підтримку Ю. Тимошенко, насамперед, у Західному, Центральному та Північному регіонах, м. Київ, а також на Донбасі. Основний електорат Ю. Бойко традиційно сконцентрований на Сході України та Донбасі. Діючий Президент України має майже однаковий рівень підтримки в усіх регіонах, крім Донбасу, де його підтримують найменше з-поміж усіх інших лідерів електорального рейтингу. Високий показник підтримки С. Вакарчука забезпечується, насамперед, підтримкою мешканців Заходу та Центру країни (табл. 13).



Таблиця 12 Динаміка рівня підтримки кандидатів на посаду Президента України, % серед всіх опитаних

	2016/07	2016/08	2016/10	2016/12	2017/07	2017/12
Тимошенко Ю.	11, 2	9, 9	11, 6	11, 0	11, 2	10, 6
Бойко Ю.	4, 5	5, 6	7, 3	7, 0	8, 4	8, 2
Порошенко П.	11, 3	12, 5	11, 9	11, 0	9, 5	7, 1
Рабінович В.	4, 7	5, 9	5, 6	6, 1	6, 1	6, 7
Вакарчук С.	-	-	-	-	-	5, 1
Садовий А.	7, 8	6, 3	7, 1	6, 0	3, 7	4, 9
Гриценко А.	-	4, 0	5, 0	4, 6	5, 1	4, 6
Ляшко О.	7, 3	6, 2	7, 0	6, 0	6, 7	3, 8
Гройсман В.	1, 9	0, 5*	-	2, 2	2, 4	3, 2
Тягнибок О.	2, 6	2, 6	3, 5	3, 1	2, 9	2, 9
Симоненко П.	-	-	-	1, 0	-	1, 0
Ярош Д.	-	0, 7*	-	2, 5	1, 8	0, 8
Кличко В.	-	-	-	0, 5	1, 4	0, 6
Яценюк А.	-	0, 4	0, 3	0, 3	-	-
Білецький А.	-	-	-	0, 2	-	-
Савченко Н.	-	1, 8*	1, 7	0, 3*	0, 9	-
Тігіпко С.	-	1, 2	-	-	-	-
Саакашвілі М.	-	1, 2*	-	0, 9*	-	-
Катеринчук М.	1, 1	0, 5	1, 3	-	-	-
Інший політик	5, 1	2, 4	3, 5	2, 8	4, 0	4, 2
Не голосував/ла би	14, 8	18, 9	17, 9	20, 5	17, 8	19, 5
Важко відповісти/Відмова від відповіді	27, 7	19, 4	16, 2	14, 1	18, 1	16, 7

* Прізвища політиків не були включені до списку, респонденти називали їх самостійно.

Другий тур: рівень підтримки ймовірних кандидатів

Для співставлення рейтингів основних кандидатів на посаду Президента України та визначення тенденцій перетікання голосів в умовах вибору в парах респондентам було запропоновано визначитися щодо свого серед декількох найімовірніших пар політиків. Зауважимо, що сьогодні понад 40% опитаних не готові голосувати за запропоновані пари кандидатів, ще близько 16% вагалися б з вибором, а отже, перспектива другого туру поки що не сприймається громадськістю, як актуальне питання (табл. 14).% серед всіх опитаних

Таблиця 13 Регіональні особливості рівня підтримки кандидатів на посаду Президента України, %

	Серед всіх	Регіон опитування
		Захід	Центр	Північ	Схід	Донбас	Південь	м. Київ
Тимошенко Ю.	10, 6	10, 4	13, 1	17, 1	6, 2	12, 1	5, 0	11, 7
Бойко Ю.	8, 2	2, 1	2, 6	3, 3	12, 1	20, 8	8, 7	7, 6
Порошенко П.	7, 0	10, 2	7, 7	7, 5	6, 4	2, 2	8, 7	5, 5
Рабінович В.	6, 7	0, 9	1, 9	3, 3	9, 1	14, 6	11, 4	8, 3
Вакарчук С.	5, 1	9, 5	8, 3	2, 9	2, 1	2, 5	4, 6	3, 4
Садовий А.	4, 9	11, 8	8, 3	2, 5	1, 1	2, 2	2, 7	0, 7
Гриценко А.	4, 5	6, 9	7, 4	4, 2	3, 8	2, 2	1, 8	3, 4
Ляшко О.	3, 9	3, 2	3, 8	8, 3	3, 5	3, 4	1, 8	3, 4
Гройсман В.	3, 2	1, 6	8, 0	2, 5	2, 9	2, 2	1, 4	4, 1
Тягнибок О.	2, 9	3, 0	8, 0	2, 1	3, 2	0, 6	0, 5	0, 7
Симоненко П.	1, 0	0, 2	0, 6	0, 4	2, 1	2, 2	0, 5	0, 7
Ярош Д.	0, 8	1, 4	0, 6	0, 4	1, 6	0, 0	0, 9	0, 0
Кличко В.	0, 6	0, 5	0, 6	0, 4	0, 3	1, 6	0, 9	0, 0
Інший політик	4, 3	2, 3	4, 8	1, 7	6, 2	4, 7	8, 2	1, 4
Важко відповісти/відмова	16, 7	18, 0	11, 5	24, 6	15, 0	14, 0	9, 1	33, 1
Не голосував/ла би	19, 5	18, 0	12, 5	18, 8	24, 4	14, 9	33, 8	15, 9

Таблиця 14 Розподіл відповідей респондентів при голосування у другому турі за ймовірних кандидатів на посаду Президента України, %

Кандидати	Серед усіх опитаних, N=2040	Серед тих, хто голосував би, N=1161
Порошенко П.	14, 0	24, 6
Тимошенко Ю.	26, 6	46, 5
Важко відповісти	16, 5	28, 9
Не голосував/ла би	42, 9	' ~
Кандидати	Серед усіх опитаних, N=2040	Серед тих, хто голосував би, N=1181
Порошенко П.	18, 6	31, 5
Бойко Ю.	22, 6	38, 2
Важко відповісти	17, 9	30, 3
Не голосував/ла би	40, 9	==--
Кандидати	Серед усіх опитаних, N=2040	Серед тих, хто голосував би, N=1192
Тимошенко Ю.	24, 7	41, 4
Бойко Ю.	19, 0	31, 9
Важко відповісти	15, 9	26, 6
Не голосував/ла би	40, 5	~--==г;
Кандидати	Серед усіх опитаних, N=2040	Серед тих, хто голосував би, N=1162
Гройсман В.	16, 2	28, 2
Тимошенко Ю.	24, 9	43, 4
Важко відповісти	16, 3	28, 4
Не голосував/ла би	42, 6	' ~

Рейтинг підтримки політичних партій

Якби вибори відбувалися сьогодні, то значна частина українців ще не знала б, за кого голосувати, або взагалі не прийшла б на вибори. У цілому чисельність тих, хто сьогодні визначився з вибором партій і не хоче голосувати, становить 26-30% (табл. 15).

Таблиця 15 Розподіл відповідей респондентів на запитання: “Якби найближчої неділі проходили вибори до Верховної Ради України, чи брали б Ви участь у голосуванні?”, % серед всіх опитаних

	2016/07	2016/08	2016/12	2017/08	2017/12
Ні (“Точно, ні” + “Скоріше, ні”)	25, 5	27, 6	26	28, 0	25, 6
Так (“Скоріше, так” + “Точно, так”)	68, 9	66, 1	67, 3	66, 7	65, 2
Точно, ні (однозначно, цілком впевнений/а)	15, 1	15, 6	16	15, 3	15, 0
Скоріше, ні (мабуть, ні )	10, 4	12, 1	10	12, 7	10, 6
Скоріше, так (мабуть, так)	40, 4	40, 5	43	40, 3	41, 4
Точно, так (однозначно, цілком впевнений/а)	28, 5	25, 5	24, 3	26, 5	23, 8
Важко відповісти/Відмова від відповіді	5, 6	6, 3	6, 7	5, 3	9, 2

Зазначимо, що на тлі високої готовності голосувати виокремлюється молодь, з-поміж якої не пішли б на вибори 41% опитаних, що є вдвічі вищим за показники старших вікових груп.

За даними дослідження, якби вибори відбувались у грудні 2017 р., то до Верховної Ради України точно потрапили б чотири партії: “Батьківщина”, БПП “Солідарність”, “Опозиційний блок” та “За життя”. Високі шанси на проходження також мали б “Об'єднання “Самопоміч”, “Громадянська позиція”, Радикальна партія Олега Ляшка та ВО “Свобода” (табл. 16).

Таблиця 16 Динаміка підтримки політичних партій, % серед всіх опитаних

	2015/09	2016/07	2016/08	2016/12	2017/08	2017/12
ВО “Батьківщина”	10, 6	11, 8	10, 6	10, 5	10, 9	10, 4
БПП “Солідарність”	18, 0	9, 0	7, 0	10, 0	8, 1	7, 5
“Опозиційний блок”	8, 8	9, 9	7, 1	7, 6	7, 5	7, 4
“За життя”	-	2, 3	4, 5	5, 4	6, 9	6, 9
“Об'єднання “Самопоміч”	10, 2	9, 7	7, 4	6, 8	3, 5	4, 9
“Громадянська позиція”	1, 9	-	3, 8	4, 5	4, 0	4, 3
Радикальна партія Олега Ляшка	5, 8	9, 0	6, 6	6, 3	6, 4	3, 0
ВО “Свобода”	3, 9	4, 7	3, 7	4, 1	3, 8	3, 1
Партія Святослава Вакарчука (Святослав Вакарчук)	-	-	-	-	2, 8	-
Партія Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана	-	-	0, 8	1, 6	1, 1	2, 4
“Рух нових сил”	-	3, 4	2, 5	2, 5	1, 5	1, 1
“Ліва опозиція”	-	1, 5	0, 8	1, 3	0, 8	1, 0
“УКРОП”	-	-	0, 4	0, 7	1, 2	1, 0
“Партія Національної Дії” (Д. Ярош, Т. Стецьків, О. Доній, В. Шишкін, В. Чумак)	-	-	-	-	1, 0	-
“УДАР”	-	-	0, 3	0, 5	0, 9	0, 7
“Демократичний Альянс”	0, 2	-	0, 8	0, 4	0, 2	0, 7
“Народний фронт”	1, 4	-	1, 0	0, 6	0, 8	0, 6
“Відродження”	1, 4	-	0, 7	0, 4	1, 1	0, 5
Національний рух “Державницька ініціатива Яроша”	-	-	1, 2	1, 8	-	0, 5
“Партія простих людей Сергія Капліна”	-	-	0, 7	0, 5	-	0, 4
“Народний контроль”	0, 5	-	0, 4	0, 2	0, 3	0, 4
Партія Сергія Тігіпка “Сильна Україна”	1, 2	-	-	0, 2	0, 6	0, 4
“Правий сектор”	4, 5	1, 8	0, 7	0, 4	0, 3	0, 3
“Наш край”	-	-	1, 9	0, 5	0, 9	0, 2
Інша партія	5, 4	2, 8	0, 7	1, 9	3, 3	2, 5
Важко відповісти/відмова від відповіді	26, 2	26, 4	16, 2	10, 8	13, 2	18, 9
Не братиму участі в голосуванні	-	7, 7	20, 2	20, 5	18, 9	20, 9

Примітка: “-” - партія не входила до списку в інструментарії опитування.

Наведені рейтингові показники можна порівняти з результатами опитування інших соціологічних служб. Дані наведено в таблицях 17, 18.

Таблиця 17 Рейтинг політичних партій, %

Компанія	СОЦИС/КМІС/ РЕЙТИНГ	РЕЙТИНГ	КМІС	ГО “УІСД ім. О. Яременка”/ЦСМ
Розмір вибірки	20 000	2000	2039	2040
Дата проведення	28.10-14.11.2017	22-30.11.2017	2-14.12.2017	18-23.12.2017
“Батьківщина”	9, 7	9, 7	6, 5	10, 4
БПП “Солідарність”	9, 4	8, 6	5	7, 5
“Опозиційний блок”	6, 4	5, 7	4, 1	7, 4
“За життя”	5, 7	5, 3	3, 9	6, 9
Радикальна партія Олега Ляшка	4, 8	4, 7	3, 8	3, 0
“Громадянська позиція”	6, 2	4, 1	3, 3	4, 3
“Об'єднання “Самопоміч”	4, 7	3, 9	2, 8	4, 9
ВО “Свобода”	2, 8	3, 1	2	3, 1
Громадсько-політичний рух “Справедливість”	1, 9	-	-	-
Партія Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана	-	-	-	2, 4
“УКРОП”	1	1, 4	1, 4	1, 0
“Аграрна партія України”

Подобные документы

• Соціальна довіра в контексті суспільних трансформацій

  Проблема взаємозв’язку між актуальними суспільно-політичними процесами в сучасній Україні та соціальною довірою як фактором, що одночасно є детермінантою і наслідком. Роль довіри/недовіри в поглибленні соціально-політичної кризи, загостренні конфліктів.
  
  статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017
  

• Каліфорнія: все ще золотий штат?

  Аналіз даних перепису населення Каліфорнії з 1890 до 1990 року, визначення динаміки зростання кількості населення та формування висновків. Обґрунтування ідеї про можливе перенаселення штату, оцінка наслідків та шляхи їх уникнення, дійсність передбачень.
  
  презентация [734,3 K], добавлен 06.03.2010
  

• Ризикогенні чинники соціальної напруженості в Україні

  Дослідження суб'єктивного аспекту соціальної напруженості. Особливість головних тенденцій у формуванні суспільних настроїв. Розгляд рівня матеріальної забезпеченості населення, напруги у сфері зайнятості, медико-демографічній ситуації та умов життя.
  
  статья [206,1 K], добавлен 05.10.2017
  

• Оцінка санітарного та епідемічного благополуччя населення міста Львова на основі даних соціологічного опитування

  За допомогою анкетування серед випадково обраних у Львові домогосподарств з’ясовано стан здоров’я населення та окремі чинники його формування, вивчено санітарно-епідеміологічний стан міста. Визначення основних хвороб, які докучають респондентам.
  
  статья [431,8 K], добавлен 11.09.2017
  

• Моделювання соціально-політичних процесів

  Проблеми отримання початкових даних для побудови моделі в соціологічному дослідженні. Моделювання обстановки в регіоні та соціально-політичних структур методом розпізнання образів: партій і їх орієнтацій. Прогнозування політичної активності населення.
  
  курсовая работа [38,6 K], добавлен 24.04.2013
  

• Соціально-демографічна ситуація в Україні

  Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.
  
  реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012
  

• Управління праці і соціального захисту населення

  Види державної соціальної допомоги окремим категоріям населення, порядок її надання, припинення виплати, визначення розміру. Кошторис доходів та видатків в управлінні праці та соціального захисту населення. Фінансування та сплата податків управлінням.
  
  отчет по практике [43,5 K], добавлен 16.10.2009
  

• Доходи та рівень життя населення. Особливості формування в Україні

  Розгляд рівня життя населення як соціально-економічного поняття. Визначення основних показників купівельної спроможності, добробуту суспільства. Структура доходів населення України, темпи їх приросту. Дослідження проблеми зайнятості і соціальних виплат.
  
  презентация [1,4 M], добавлен 24.11.2015
  

• Демографічна ситуація в Україні з 2000 по 2008 рік

  Аналіз демографічної ситуації в Україні та по областях. Темпи приросту населення, зумовлені міграцією; істотні відмінності густоти в географічному розміщенні. Причини скорочення кількості населення, вплив екології на захворюваність та рівень смертності.
  
  реферат [33,3 K], добавлен 13.11.2010
  

• Демографічна ситуація в Україні та шляхи її покращення

  Аналіз демографічної ситуації в Україні. Проблеми розміщення населення країни. Причини демографічної кризи. Характеристика факторів, що впливають на демографічну ситуацію: природний та механічний рух населення, економічне забезпечення охорони здоров’я.
  
  курсовая работа [416,0 K], добавлен 16.01.2011
  

• Аналіз сучасної демографічної ситуації в Україні

  Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Особливості населення та його вплив на розвиток розміщення продуктивних сил. Фактори, що впливають на відтворення населення. Значення демографічних умов у розміщенні продуктивних сил.
  
  реферат [32,8 K], добавлен 07.05.2013
  

• Основні принципи формування політичної активності студентської молоді

  Дослідження політичної активності в контексті принципів її розгортання у просторі та часі. Важливі напрями політичної соціалізації. Роль політичної активності молоді у культурній складовій державотворення. Причини низької зацікавленості молоді політикою.
  
  статья [27,5 K], добавлен 29.08.2013
  

• Бідність – як глобальна проблема людства

  Проблема бідності залишається сьогодні досить актуальною в світі. Бідність як суспільно-історичне явище. Визначення бідності та її форми. Межа та вимірювання бідності. Статистичні характеристики бідності. "Соціальне дно" населення. Бідність в Україні.
  
  контрольная работа [30,0 K], добавлен 07.05.2008
  

• Нормативно-правове забезпечення стандартів прожиткового рівня

  Поняття прожиткового рівня, характеристики економічного добробуту, що вимірюється як реальний дохід на душу населення. Аналіз встановлених нормативно-правовими актами соціальних норм, нормативів та загального показника вартісної оцінки споживчого кошика.
  
  доклад [19,6 K], добавлен 09.03.2016
  

• Волонтерська діяльність як чинник соціального становлення та консолідації молоді в сучасній Україні

  Розгляд питання розвитку волонтерської діяльності в Україні як чинника, що сприяє соціальному становленню, самоорганізації та консолідації молодих громадян. Сьогоденна волонтерська діяльність в Україні, її соціальне визнання та позитивна динаміка довіри.
  
  статья [19,0 K], добавлен 07.11.2017
  

• Аналіз демографічної ситуації у в Харківському регіоні

  Дослідження особливостей демографічної ситуації в Харківському регіоні. Аналіз змін у чисельності населення: наявне та постійне населення. Склад постійного населення найбільш чисельних національностей в м. Харкові. Міграційний та природний рух населення.
  
  реферат [40,9 K], добавлен 04.09.2010
  

• Ефективність заходів держави по вирішенню проблеми трудової міграції в Україні

  Сутність, причини та наслідки міжнародної міграції робочої сили. Основні фактори, які впливають на міграційну рухливість працездатного населення. Динаміка показників трудової міграції в Україні. Заходи державного регулювання у сфері зайнятості населення.
  
  курсовая работа [379,1 K], добавлен 22.12.2013
  

• Статистика населення

  Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики. Основні категорії статистики населення. Джерела інформації про населення, статистичне вивчення його структури. Методи вивчення динаміки складу населення. Статистика природного руху населення України.
  
  курсовая работа [284,3 K], добавлен 13.05.2015
  

• Демографічна ситуація

  Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Особливості населення та його вплив на розвиток РПС. Значення демографічної ситуації у розміщенні продуктивних сил. Природне переміщення зайнятості з виробничої сфери в сферу обслуговування.
  
  курсовая работа [39,2 K], добавлен 24.12.2010
  

• Трудові ресурси України

  Динаміка чисельності та складу населення, його розміщення за регіонами. Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою. Основні параметри демографічного прогнозу. Особливості формування та розселення сільського та міського населення.
  
  реферат [470,9 K], добавлен 07.02.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам