Діагностика сформованості ціннісних орієнтацій учнівської молоді сходу України в умовах пропагандиської війни

Размещено на http://allbest.ru

4

УДК 159.922.7:061.213:316.485.26

Діагностика сформованості ціннісних орієнтацій учнівської молоді сходу України в умовах пропагандиської війни

Н.Л. Отрощенко

Рання юність - це один з найважливіших етапів життя людини. У ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. На долю учнів прифронтової зони випало складне випробування. Весь той неспокій, який переживає суспільство загалом, переживають і школярі. Нові поняття - «мобілізація», «збройний конфлікт», «АТО» тощо, раніше незрозумілі не тільки дітям, а й дорослому соціуму, увійшли в наш побут.

Стрес, пов'язаний із втратою віри в завтрашній день, відсутністю стабільності та звичного стану речей негативно впливає на особистість. Особливо гостро сприймає цю ситуацію підростаюче покоління, психіка якого досить чутлива до травмуючих подій. Скрутне становище призводить до відчуття дискомфорту, зниження активності та самооцінки, підвищення тривожності, агресивності, виникнення негативного ставлення до інших людей. Аби не розгубитися у цьому жорстокому і небезпечному світі, старшокласнику потрібно бути психологічно стійким та мати чітку систему життєвих цінностей.

На думку Г. Почепцова, українського фахівця-теоретика у сфері інформаційних війн, головними збудником війни світоглядів є предмети культури [5]. Тобто, сьогодні молода людина повинна бути готовою робити вибір, ціннісний вибір, який, звичайно, залежить від її власної ієрархії цінностей. Отже, наразі проблема формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді в умова інформаційної та пропагандиської війни є актуальною та потребує ретельного дослідження.

Важливим є те, що унаслідок суспільних перетворень і викликів, які стоять перед нашою державою, регіоном суттєво підвищилася значимість для молоді таки життєвих цінностей як: державна незалежність України, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, національно-культурне відродження, участь у політичному житті тощо. Переконані, що два-три роки тому такі життєві цінності не були першочерговими загалом для учнівської молоді Донбасу. Й на це є низка причин, які ми проаналізуємо в наступних дослідженнях. Зараз лише зауважимо, що ситуацію, яка склалася на С оді держави, потрібно вже розглядати з позиції не за що, а навіщо.

Очевидно, означена вище проблематика не була до сьогоднішнього часу актуальною в нашій країні, тому й наукові дослідження в цій сфері майже не представлені. Щодо сутності ціннісних орієнтацій особистості взагалі, то пріоритетна роль цінностей як організатора людської діяльності підкреслюється багатьма дослідниками, зокрема, в галузі філософії (А. Здравомислов, Е. Ільєнков, В. Тугаринов та ін.). На думку О. Гогоберідзе, з якою ми повністю погоджуємося, цінності визначають сенс життя людини як стрижень життєвої стратегії, а відтак ціннісні орієнтації - найважливіший компонент у структурі особистості, який виконує функцію організації й регулювання будь-якої діяльності.

Таким чином, метою даної наукової статті стало дослідження проблеми формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді сходу нашої держави. Аналіз останніх досліджень і публікацій вказує на те, що на сучасному етапі науковці окреслюють духовну кризу українського суспільства, одним із проявів якої є те, що увагу людини спрямовано не на усвідомлення сенсу власного буття, а на матеріальне благополуччя і особистісний успіх, престиж та соціальний статус. Проте людина без сенсу буття, без вищої цілі є засобом для цілей інших людей, оскільки потреба в сенсі життя - це потреба в інтегральному розумінні світу, у з'ясуванні власної значимості у міжособистісних стосунках та свого місця у житті [6]. Взагалі, цінності - це конкретні особистісні орієнтири, які відображають стійкі переваги у виборі життєвих пріоритетів.

На нашу думку, сьогодні значимим є тлумачення різниці в поняттях «інформаційна війна» й «пропагандистка війна», яке подає Г. Почепцов. Він акцентує, що інформаційна війна є, але на лінії фронту: там йде вплив на прийняття рішень окремих особистостей. Різниця цих двох понять полягає в тому, що пропагандистська війна працює з моделлю світу, а інформаційна - з частиною моделі світу. Інформаційна спрямована на індивідуума, а пропагандистська - на маси. У часі вони також відрізняються: інформаційна війна короткочасна, а пропагандистська - безстрокова. Ми всі помремо, а модель світу, яка існує на цій території, залишиться і буде існувати. Отже, війна, яка йде у нас, - пропагандистська [5]. Ми, дорослі, зобов'язані допомогти молодій людині виробити стійкий імунітет проти цього вкрай згубного впливу через власний український імператив. Потрібно позбутися, при чому назавжди, комплексу національної меншовартості по відношенню до росіян. агресивність ціннісний демократичний молодь

Проблема формування цінностей учнівської молоді Східного регіону країни є однією з ключових, оскільки система ціннісних ставлень особистості детермінує поведінку людини протягом усього життєвого шляху, а отже безпосередньо визначає недалеке успішне чи неуспішне майбутнє.

Ціннісні орієнтації, за В. Ядовим, становлять собою інтегративні, вільно та відповідально обрані особистістю установки, що є ширшими і більш включеними, ніж будь-які фіксовані або ж навіть базові соціальні установки, орієнтири й ідеали. Виходячи з цієї логіки, ціннісні орієнтації, на відміну від фіксованих установок, виробляються не в кожного індивіда, а лише в такого, який дійшов до необхідного ступеню розвитку. Перехід від нижчих установок до вищих (ціннісних орієнтацій) відбувається шляхом поступового ї закріплення у відповідних ситуаціях, що відповідають тому чи іншому рівню потреб. Так, рівень нижчих (вітальних ) потреб виробляє у прости предметних ситуація установки та поведінкові акти, які за своєю суттю ще не є соціальними. Більш високий рівень потреб (наприклад, у спілкуванні з іншими) змушує індивіда керуватися груповими, отже, очах й примітивними, але за суттю вже соціальними установками. Наступний рівень потреб пов'язано з участю у певній соціальній сфері діяльності. На цьому рівні відбувається вироблення базових соціальних установок. І лише вищий рівень потреб, пов'язаних у людини з усвідомленням власної приналежності не до певної діяльнісної сфери, а в цілому до суспільства, культури, людства, формує у людини вершину ієрархії установок, а саме, ціннісні орієнтації, та відповідну їм ціннісну поведінку [1, с. 89-105].

З метою дослідження особливостей ціннісних орієнтацій учнівської молоді Сходу України, ми скористалися першою частиною методики вивчення сформованості ціннісних орієнтацій Б. Круглова (адаптований і модифікований варіант методики М. Рокича). Пропонована методика дозволяє вивчити основні цілі людини, які відображають довгочасну життєву перспективу, те, до чого вона прагне зараз і в майбутньому за допомогою виявлення ступеня сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій (їхньої спрямованості). Відомо, що ієрархічність формується лише за умов диференціації та інтеграції - виділення окремих цінностей у навколишній дійсності, ї наступний добір і підпорядкування. Такі механізми передбачають досить високий рівень особистісного розвитку - високих пізнавальних процесів та соціально-психологічної зрілості [2, с. 364].

Отож, переходимо до аналізу отриманих даних. Ми визначали ступінь сформованості механізму диференціації, тобто, уміння зробити ціннісний вибір. Про ступінь сформованості судять за «розмахом» балів, які школярі використовують для оцінок (учням було запропоновано поставити біля кожного пункту бали від 1 до 5 з огляду значущості). За цим показником ми виділили три групи обстежуваних. Перша група використовувала всі оцінки п'ятибальної шкали - 43%, що свідчить про сформованість механізму диференціації. Друга група користувалася тільки двома оцінками (34%) - механізм диференціації перебуває на початковій стадії формування. Третя група використовувала лише один бал (19%). До цієї групи ми віднесли також тих, хто не зміг дати оцінки (4%). Такий результат свідчить про несформованість диференціації (або відмову від участі в експерименті).

Водночас, наявна система освіти пропонує учневі готові цілі, які він повинен прийняти, стандартний, жорстко структурований зміст освіти, традиційні форми роботи й контролю. Така організація педагогічного процесу виключає необхідність і можливість вибору й побудови учнем власної програми освіти й самоосвіти. Отож, школярам сьогодні, як ніколи, потрібна соціально-педагогічна підтримка, супровід фахівців, які сприятимуть розвиткові ідеї про те, що школа для дітей, а не діти для школи.

Проаналізувавши відповіді учнів на першу частину анкети-завдання, маємо можливість визначити рівень внутрішньої готовності опитаних до соціального творення (табл. 1.).

Табл. 1.

Самооцінка старшокласниками ступеня готов н ості до соціального творення

Для визначення рівня внутрішньої готовності учнів до соціального творення ми брали середнє значення (за сімома спільностями) відношень кількості учнів, які назвали конкретні справи чи висловили продуктивні думки, до загальної кількості опитаних і виразили їх у відсотках. Як свідчать відомості, наведені в таблиці, рівень внутрішньої готовності старшокласників до соціального творення низький, він коливається від 13% до 32%. Отже, можемо впевнено говорити про те, що соціальна активність школярів нашого регіону дуже низька, вони звикли займати або нейтральну, або пасивну позицію у вирішенні важливих суспільних проблем. Це можна пояснити вкрай незначною кількістю соціальних вправ, які використовують у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи й, звичайно, соціально-політичною нестабільністю.

Якщо вважати, що кожна справа має такі етапи: підготовчий (внесення пропозицій, планування, розподіл обов'язків між вихованцями тощо), основний і підсумковий (підведення підсумків, аналіз роботи тощо), то, проаналізувавши письмові відповіді учнів на другу частину анкети-завдання, можна визначити рівень практичної здатності вихованців до соціального творення. З цією метою ми з'ясували відношення кількості учнів, які дали опис справи (назвали один, два або три етапи справи одночасно), до загальної кількості учнів, охоплених анкетуванням, і виразили його у відсотка .

Отримані дані підтверджують нашу думку щодо пасивності та безініціативності школярів. Так, 73% учнів не виділяють етапи справи, описуючи її одним або двома реченнями. 17% назвали два етапи справи. І лише 10% «відчувають» окремі етапи справи, здатні до її планування, виділення складових діяльності. Таким чином, старшокласники здебільшого мають репродуктивне мислення, вони не спрямовані на активну, творчу діяльність.

Людина, для того, щоб вона розвивалась як особистість, повинна мати за мету саму себе, тобто, бути суб'єктом саморозвитку, здатним змінювати своє буття й знаходити свою суть.

Формуючи таку інтегральну якість учнівської молоді, як спрямованість, варто пам'ятати, що підліток у його прагненні до кращого, до ідеалу вимушений у своїй свідомості будувати певні соціально-психологічні ієрархії. Якщо це неправдиві ієрархії й відповідно неправдиві орієнтації, які ґрунтуються на наслідуванні псевдоеліти, самовизначення буде неповноцінним. Сама проблема поділу людей на «кращих» і «гірших» є однією з центральних й одночасно однією з найболючіших для формування ціннісно-смислового й морального ядра людини, яка зростає й самовизначається.

Пропонуємо головні умови імунітету проти «елітовампірів», тобто, проти тих, хто вміло користується механізмами «відчуження» почуття власної гідності у творчих і порядних людей:

• побудова власної, унікальної й, головне, незрозумілої для «елітовампірів» системи цінностей і смислів (наприклад, якщо такій людині доводити, що головне в житті - з'їздити за кордон, а вона сама вважає, що є значно важливіші заняття, «елітовампір» просто

залишається безсилим і йому важко буде продемонструвати або довести такій людині її ущербність через те, що вона не з'їздила в яку-небудь престижну країну);

• не дозволяти втягувати себе в комунікативні ігри, які

процвітають у різноманітних псевдоелітних «тусовка », де новачкам розтлумачують, що потрібно, наприклад, соромитися того, що хтось чесно заробляє собі на хліб. Головне - зрозуміти суть таких «переконань», тобто, взяти ситуацію під контроль, а потім краще не переконувати псевдоелітного співрозмовника, а просто підіграти йому, намагаючись довести «захоплення» його успіхами до абсурду (але при цьому не сміятися над ним відкрито), тобто, спілкуватися з ним як з маленькою дурненькою дитиною, яка ще не награлася в красиві дорогі забавки).

Разом з тим, якщо старшокласник сліпо прийматиме цінності псевдоеліти, швидше за все, усе його життя буде присвячено

безперервному змаганню з придбання цих забавок і демонстрації за допомогою них своєї „переваги” близьким за духом людям. Разом з тим кожна людина вправі обирати собі той варіант щастя, який відповідає її загальнокультурному рівневі розвитку [3, с. 238]. Можливо, головне мистецтво життя й побудови успіх у не в тому, щоб, як у супермаркеті, купувати цей успіх і платити за нього власною гідністю, перетворюючи її у «валюту», а в тому, щоб, досягаючи наміченої мети, ще й примножувати свою гідність. Навіть у тих випадках, коли доводиться йти на внутрішні компроміси, людина повинна зберігати власну гідність.

Далі ми продіагностували провідні життєві потреби учнівської молоді нашого регіону. Респонденти, відповідаючи на питання опитувальника, розставляли акценти за ступенем значимості для них найважливіших життєвих потреб (матеріальні потреби; потреби в безпеці; соціальні (міжособистісні) потреби; потреби у визнанні; потреби в самовираженні).

Результати дослідження свідчать про те, що потреби в безпеці залишаються на першому місці. Взагалі, потреби в безпеці й упевненості в майбутньому містять потреби в захисті від фізичних і психологічних потреб з боку навколишнього світу й упевненість у тому, що фізіологічні потреби задовольнятимуться в майбутньому. Очевидно, що на такий вибір, як ми й зазначали раніше, впливає сучасна соціально-економічна та політична ситуація, по-перше, в регіоні, по-друге, в державі та в світі. На друге рангове місце учні поставили потребу в самовираженні, тобто, для старшокласників важливе значення в житті відіграє можливість самореалізації, вони прагнуть до розкриття сутнісних сил, до вільного саморозвитку. Соціальні (міжособистісні) потреби - на третьому рангового місці. Для старшокласників важливим стає усвідомлення того, як їх сприймає партнер по спілкуванню. На четвертому - потреби у визнанні. На останньому місці залишилися матеріальні потреби. Це зовсім не означає, що старшокласників не цікавить їхнє матеріальне становище. Вони впевнені: якщо в цьому житті зможуть самореалізуватися, матеріальні потреби буде вирішено відповідно.

Діяльність особистості визначають насамперед її потреби. На ї основі розвиваються певні інтереси. Разом з тим, у більшості випадків, людина не може задовольнити всі свої потреби й тому вимушена надавати перевагу або потребам, або інтересам. Цю перевагу визначає спрямованість особистості [4, с. 76]. Діапазон прояву спрямованості доволі широкий. Він проявляється у формі мотивації (бажань, захоплень чи устремлінь). Найвищою формою мотивації є переконання. Із формуванням і розвитком особистості мотивація стає все більш стійкою, узагальненою, усвідомленою, набуває оцінювального характеру.

Нарешті, внутрішня мотивація, співвідносячись із зовнішньою, тобто, з потребами й цілями суспільства, входить у структуру цілей, перспектив, переконань та ідеалів людини. Мотивація зазвичай спрямована на цінності, на оволодіння ними, засвоєння й збереження. Вона не постає в чистому вигляді, у ній завжди наявний оцінний компонент. Він і виконує функції контролю й дозволу. Виділяють два види оцінок: емоційно-чуттєві, до яких належать почуття й позитивні, і негативні (задоволення - незадоволення, захоплення - відраза тощо) та когнітивні (добре - погано, значимо - не значимо, можливо - неможливо, здійснено - не здійснено) [Там само, с. 77].

Узагалі, спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості та які відносно незалежні від наявних ситуацій. Спрямованість разом із домінантними мотивами має й інші форми перебігу: ціннісні орієнтації, прихильності, симпатії (антипатії), смаки, нахили та ін. Важливо, що спрямованість особистості завжди соціально обумовлена й формується шляхом виховання [4, с. 101].

Для вирішення поставлених завдань нам необхідно мати оцінку респондентів особистої значущості більш змістовної характеристики конкретних цінностей. Учням було запропоновано перелік цінностей, що характеризують засоби, обрані для досягнення цілей життя, тобто, вони постають інструментом, за допомогою якого старшокласники планують реалізувати життєву програму.

Після попереднього ранжирування всі показники було зведено в табл. 2.

Табл. 2.

Відображення оцінки тверджень про поведінку в життєвих ситуаціях учнями

Це, власне, та інформація, яка відображає динаміку ціннісних орієнтацій старшокласників.

У цілому, усі якості, які характеризують соціально-активну особистість, отримали достатньо високі бали - від 4,95 до 3,81. Така картина оцінок підтверджує нашу думку щодо правильного розуміння старшокласниками засобів досягнення життєвих цілей.

Пріоритетними для старшокласників є такі характеристики: дисциплінованість, терпимість (до поглядів і думок інших людей, уміння пробачати іншим їхні помилки), чесність (правдивість, щирість), вихованість (гарні манери) і життєрадісність (почуття гумору). Відповідальність (почуття обов'язку, уміння дотримуватися слова), ефективність у справа (працьовитість), освіченість (широта знань, висока загальна культура), сміливість у відстоюванні власної думки, поглядів, самоконтроль (стриманість, самодисципліна), тверда воля (уміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами), широта поглядів (уміння зрозуміти іншу думку, поважати інші смаки, звички) також значимі для учнів. А ось чуйність, на думку учнівської молоді, на жаль, не є важливою характеристикою людини. Високі запити (високі домагання) оцінено 2,24 балами, що свідчить про реальність поглядів і підтверджує прагнення опитаних вирішувати поставлені життєві завдання. Тобто, якщо згадати формулу успіху У. Джеймса, то можна зробити цікавий і для нашого дослідження важливий висновок про те, що для досягнення успішності сучасній молоді не вистачає позитивного ставлення до себе й довірливого ставлення до ти , то її оточує (високої самоповаги). Тому звертаємося до дорослих: надайте можливість підростаючому поколінню самореалізуватися на мирній рідній землі.

Таким чином, вважаємо, що соціальне виховання через систему освітні закладів є найважливішим, оскільки перебудова виховання в освітянській системі може стати знаряддям прискорення пере оду суспільства до нових цінностей і стабілізації суспільного розвитку.

Молодь визначає демографічні перспективи держави, впливає на суспільно-політичну ситуацію у країні. Саме від позиції та поведінки молоді багато в чому залежить стабільність в державі й перспективи її подальшого розвитку.

Список використаної літератури

1. Ядов В. А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности / В. А. Ядов // Методологические проблемы социальной психологи : сб. ст. - М. - 1975. - С. 89-105.

2. Психологія і педагогіка життєтворчості : [навч.-метод. посіб.] / [ред. рада: В. М. Доній (голова), Г. М. Несен (заст. голови), Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков (наук. ред.) та ін.]. - К. : ІЗМН, 1996. - 792 с.

3. Пряжн икова Е. Ю. Профориентация : [учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений] / Е. Ю. Пряжникова, Н. С. Пряжников. - [3-е изд., стер.]. - М. : Академия, 2007. - 496 с.

4. Скиба М. Є. Теорія і практика професійно-орієнтаційної роботи з молоддю : [навч. посіб.] / М. С. Скиба, О. М. Коханко. - Хмельницький : ХНУ, 2007. - 322 с.

5. http://projects.platfor.ma/georgii- pocheptsov/

6. http://www.info-library.com.ua/libs/stattya/252-tsinnisni- orientatsiyi-suchasnoyi-ljudini-sutnist-transformatsija.html

Анотація

Діагностика сфрмованості (ціннісних орієнтацій учнівської молоді Сходу України в умовах пропагандиської війни. Отрощенко Н. Л.

У статті наголошено, що на долю учнів прифронтової зони випало складне випробування. Аби не розгубитися у цьому жорстокому і небезпечному світі, молодій людині потрібно бути психологічно стійким та мати чітку систему життєвих цінностей. Акцентовано, що проблема формування цінностей учнівської молоді Східного регіону країни є однією з ключових, оскільки система ціннісних ставлень особистості детермінує поведінку людини протягом усього життєвого шляху, а отже безпосередньо визначає недалеке успішне чи неуспішне майбутнє. Резюмовано, що потрібно виробити стійкий імунітет проти пропаганди через власний український імператив; потрібно назавжди позбутися комплексу національної меншовартості по відношенню до росіян.

Ключові слова: пропагандистка війна, ціннісні орієнтації, учнівська молодь, український імператив.

Аннотация

Диагностика сформированности ценностных ориентаций учащейся молодежи Востока Украины в условиях пропагандисткой войны Отрощенко Н. Л.

В статье отмечено, что ученикам прифронтовой зоны выпало сложное испытание. Чтобы не растеряться в этом жестоком и опасном мире, молодому человеку нужно быть психологически устойчивым и иметь четкую систему жизненных ценностей. Акцентировано, что проблема формирования ценностей учащейся молодежи Восточного региона страны является одной из ключевых, поскольку система ценностных отношений личности детерминирует поведение человека на протяжении всего жизненного пути, а, следовательно, непосредственно определяет недалекое успешное или неуспешное будущее. Резюмировано, что нужно выработать стойкий иммунитет против пропаганды через собственный украинский императив; нужно навсегда избавиться от комплекса национальной неполноценности по отношению к русским.

Ключевые слова: пропагандисткая война, ценностные ориентации, учащаяся молодежь, украинский императив.

Annotation

Diagnostics of Development of Valuable Orientations of Students of Eastern Ukraine in Propaganda War. Otroschenko N.

The article noted that the share of pupils of the frontal zone had a difficult test. Not to get lost in this cruel and dangerous world, young people need to be psychologically stable and have a clear system of values. Important is that as a result of social transformations and the challenges facing our state, region has significantly increased the importance for young people such values as: independence of Ukraine, democratic development of the country, freedom of speech, democratic control over the decisions of the authorities, national and cultural revival, political participation, and the like. We are convinced that two or three years ago, these life values was not a priority at all for students of Donbass. And this is for a number of reasons, which we analyze in the following studies. Now only note that the situation in the East of the state, you need to consider the position, and why. Accented that the problem of the formation of values of students in the Eastern region of the country is one of the key, as the system of value relations of the individual determines human behavior throughout life's journey, and, therefore, directly determines the success or failure the near future. Summarized need to develop a strong immunity against the propaganda through its own Ukrainian imperative; you need to get rid of the national inferiority complex in relation to the Russian.

Key words: propaganda war, value orientations, student youth, Ukrainian imperative.

Размещено на Allbest.ru