Інформаційні технології: соціокультурний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні технології: соціокультурний аспект

Ще в середині минулого століття починають з'являтися технічні засоби, що стають основою розвитку і становлення суспільства, яке пізніше окремі учені охарактеризують як інформаційне чи суспільство знань. Особливо стрімким розвиток інформаційних інтелектуальних технологій стає в останні десятиліття. Цей розвиток поступово змінює систему комунікацій, викликає трансформаційні процеси в освіті і науці, стає одним із визначних чинників становлення культури нового суспільства. Саме завдяки розвитку інформаційних технологій стає можливою створення мережі Інтернет, поява якої викликає зміни в усіх сферах суспільного життя, таких як економіка, політика, наука, освіта, медицина тощо. Адже «всесвітня павутина» значно розширює інтелектуальні можливості людини. Так, зокрема, дистанційне навчання і доступ до баз інформаційних ресурсів електронних бібліотек є лише невеликою часткою її потенціалу. Хоча, в свою чергу, для того щоб бібліотеки могли включити всі накопичені багатства у віртуальний інформаційний простір і перейти від «епохи Гуттенберга», коли основний обсяг знань людства зберігався в документах на паперових носіях, до ери електронних інформаційних комунікацій, необхідно забезпечити їх відповідними технічними цифровими засобами для навчання і зберігання інформації. Виходячи з визначення функцій традиційної бібліотеки, таких як навчальна, наукова, культурно-інформаційна [8], слід відмітити, що процес створення електронних бібліотек впливає на процеси не лише в освіті й науці, а змінює образ культури інформаційного суспільства. Більше того, у зв'язку з бурхливим розвитком засобів і технологій мережі Інтернет, їхнім широким використанням в усіх сферах життєдіяльності суспільства, у 2011 року ООН визнала право доступу до Інтернету одним із невід'ємних прав людини. Забезпечення вільного доступу до Інтернет-ресурсів було проголошено з трибуни ООН завданням держав, а відключення від Інтернету в будь-якому регіоні тепер буде вважатися порушенням прав людини [15].

Д. Белл досліджував вплив комп'ютерної техніки і телекомунікацій на економічну і соціальну сторони життя суспільства [1]; М. Кастельс звернув увагу, що саме розвиток нових технологій та зростання ролі інформації стають матеріальною основою глобалізації економіки [6]; О. Тоффлер відмічав, що поява і розвиток інформаційних технологій викликають зміни у соціальній, політичній, культурній сферах сучасної епохи [16]; М. Маклюен розглянув проблему впливу технічних засобів на різні сфери життєдіяльності суспільства [7]; В. Миронов досліджував у своїй праці як саме розвиток високих технологій впливає на зміну образу сучасної культури інформаційного суспільства [9]; В. Онопрієнко досліджує ризики суспільства знань і мегатехнологій, які пов'язує безпосередньо зі зростанням наукового знання і розширенням можливостей науково - технічної діяльності як найважливішого чинника соціальних трансформацій [10]; О. Сідоркіна у своїй роботі досліджує питання співвідношення гуманістичної спрямованості та глибини гуманності сучасної культури в умовах інформаційного суспільства [12]. Л. Дротянко звертає увагу на роль високих технологій у процесах трансформації медіа - дискурсу, приділяє увагу позитивним і негативним наслідкам впровадження сучасних технологій, і зокрема, інформаційно-комунікаційних у діяльність засобів масової інформації та досліджує особливості впливу останніх на суспільну та індивідуальну свідомість [3].

У сучасну епоху інтелектуальні інформаційні технології, покликані зберігати і накопичувати інтелектуальний інформаційний ресурс, є основою найголовніших змін в освіті, науці, економіці, медицині тощо. Створення і використання якісно нового віртуального інформаційного середовища дозволяє удосконалити механізми управління суспільними процесами, підвищити рівень життя суспільства, забезпечити умови для творчого всебічного розвитку особистості. Технології присутні у професійній діяльності та побуті, є одним із факторів розвитку суспільства, що здійснює суттєвий вплив на зміну ціннісних орієнтирів, норм і ідеалів культури. Ці зміни можуть мати деструктивний характер, тому вважаємо за необхідне дослідити вплив інформаційних інтелектуальних технологій на становлення культури інформаційного суспільства.

Ще у минулому столітті з'являється низка праць, у яких рівень життя суспільства пов'язується з рівнем розвитку технологій і знання. Зокрема, про це у своїх працях згадують такі відомі учені, як М. Маклюен, З. Бжезинський, Д. Белл, О. Тоффлер тощо. У процесі технічного розвитку людина завжди все більше прагнула полегшити собі важку фізичну працю. Під час неолітичної революції, коли основою економіки, політики і суспільного життя була земля, були винайдені найпростіші технічні засоби. Індустріальний же етап породив машинне виробництво, сприяв розвитку інженерії і технічного винахідництва. На цьому етапі створюються технічні засоби, що значно розширюють фізичні можливості людини. Що стосується третього етапу - інформаційного суспільства (постіндустріальної епохи), то його становлення пов'язане зі зростанням ролі інформації і грунтується на інформаційних інтелектуальних технологіях та комп'ютерних технічних засобах, що розширюють саме інтелектуальні можливості людини. Д. Белл у своїх працях також відмічав зростання ролі теоретичного знання, яке визнавав осьовим принципом постіндустріального суспільства, а появу нових високоінтелектуальних технологій - спрямовуючою силою соціальних змін. Крім того, так звані «інтелектуальні технології», на думку вченого, стають одним із головних інструментів управління організаціями і підприємствами [1, с. 331-332]. Отже, новітні технології не лише створюють нові технічні засоби, підсилюють інтелектуальні можливості людини (наприклад, дозволяють людям лікувати невиліковні раніше хвороби і т.д.), а й змінюють світоглядні ціннісні орієнтири людини і пріоритети традиційної гуманістичної культури.

Свого часу науково-технічному розвитку сприяла поява писемності, потім винахід друкарського верстата, комп'ютерної техніки, яка почала швидко розвиватися і стала основою сучасних інформаційних технологій. Традиційні комунікаційні мережі починають формуватися досить давно, коли ще з'являється пошта, періодичні видання, телефон і т.д., а сьогодні уся їх різноманітність починає зливатися в єдину інформаційно-комунікаційну мережу, без якої неможливо уявити наукове, освітнє, економічне і навіть культурно-побутове життя людини. Якщо раніше комунікація між людьми зводилася до безпосередніх чи опосередкованих контактів (листи, телефон тощо), то сьогодні комунікація людей все більше ґрунтується на технологіях обробки і передачі інформації і все щільніше охоплюється мережею технічних стандартів. Серед соціальних взаємодій починають переважати віддалені і опосередковані контакти, для яких створюють засоби інформаційно-комунікаційні мережі. Крім того, пряма трансляція інформації засобами ЗМІ, що мала певний елемент нав'язування, поступово змінюється з появою інтерактивної комунікації (форуми, блоги), яка дозволяє людині брати участь у обговоренні і створенні повідомлень.

Звичайно, сьогодні неможливо обійтися без високих інформаційних технологій, що стали для нас звичним явищем. Проте супутникове телебачення, Інтернет, цифрове відео не лише полегшують людям життя, а й завдають шкоди, створюючи інформаційну віртуальну реальність, у якій людина фактично живе і в якій нівелюються традиційні гуманістичні цінності, що ми і спостерігаємо сьогодні. Мається на увазі викладення в Інтернет-мережу сумнівного змісту фото, відеороликів знущань молоді над тваринами і людьми, вбивств та інших злочинів чи нещасних випадків, коли замість надання допомоги люди починають фотографувати та знімати відео.

Такі явища як «фейковий контент», тролінг також викликають занепокоєння. Тобто, «віртуалізація життя посилює байдужість у суспільстві до трагедій і горя інших людей. Смерть і трагедія починають сприйматися як гра, а не реальність…» [3, с. 11]. На формування такої байдужості й цинізму, особливо у молоді та підлітків, впливають також вище згадані зміни у системі суспільних комунікацій, пов'язані з розвитком інформаційно-комунікаційних мереж, що різко збільшили кількість безособистісних контактів. Дружня посмішка при особистому спілкуванні, туристичний похід з друзями тощо породжують теплі і світлі емоції, викликають у людей відчуття єдності і співпереживання. Але сьогодні молодь все рідше віддає перевагу спілкуванню з друзями та іграм на свіжому повітрі. їх витісняють різноманітні ігри - шутери (стрілялки та бродилки), у які можна грати не виходячи з дому, а друзями називають тих, хто «лайкає» пости в соціальних мережах. Подібна ситуація веде до втрати навичок безпосереднього діалогу між людьми і заміни його на віртуальний. А ця віртуальна реальність здатна «не лише копіювати реальність і створювати імітації, близькі до об'єктивної реальності, а й за своїми можливостями перевершувати її» [14]. Дійсно, людина у віртуальній реальності може пережити те, що є недосяжним у реальному житті. Однак, чи здатна людина у віртуальному світі навчитися співчувати і любити?

Новітні інформаційні технології допомагають людині долати просторові і часові межі, завдяки чому глибоко проникають не лише у науку, освіту, професійну діяльність, а й у побутове життя, суттєво змінюючи його й усталені традиційні культурні стереотипи, а широке розповсюдження телекомунікаційних мереж спрощує маніпулювання свідомістю. Як зауважує В. Онопрієнко, високі технології, на відміну від інших видів технологій, здатні суттєво змінювати образ культури інформаційного суспільства. «Трансформуючи соціокультурне середовище, новітні технології впливають на світогляд і світорозуміння сучасної людини, на притаманну їй систему смислів, цінностей, норм і ідеалів, стереотипів і установок» [10, с. 29-30]. Так, сьогодні, коли у сучасному суспільстві зростає роль інформації і технологій, відбувається розпад традиційних соціальних інститутів та інші суттєві зміни у сучасній культурі.

Сьогодні вчені змістили акценти досліджень із новітніх технологій на процес їхьої взаємодії із суспільством, прагнучи оцінити не лише створювані ними нові перспективи, а й можливі негативні соціальні наслідки. При цьому не слід забувати про небезпеку бездумного застосування такого виду технологій як нанотехнології. Відмінність нанотехнологій від решти високих технологій полягає у тому, що вони дозволяють проникати у світ і змінювати його на молекулярному і атомномарному рівнях. Це, зокрема, вживляння в організм людини електронних мікроприладів, що підсилюють рівень можливостей людського сприйняття і органів чуттів, різноманітних чіпів тощо. Однак виникає питання, що буде з людською психікою після такого коригування, з особистістю, і які наслідки це матиме для суспільства загалом? Чи не приведуть такі спроби корегування «божественного замислу» до самознищення людства? [2, с. 82]. Отже, рефлексія соціокультурних наслідків розвитку нанотехнологій повинна включати з'ясування їхнього впливу на проектування соціальної реальності, пошук нових підходів у розумінні традиційних гуманістичних цінностей і сенсу людського життя, передбачення і запобігання можливим деструктивним наслідкам розвитку нанотехнологій.

Від нанотехнологій, звичайно, неможливо повністю відмовитися, але їхнє використання в окремих сферах, особливо в медицині (зокрема, для вдосконалення людини шляхом корекції геному), приводить до появу цілої низки етичних, моральних і іноді навіть юридичних проблем. А такі поняття, як «…особистість, людина, свідомість, дух, душа, живе і неживе, життя, смерті і безсмертя, час і вічність не мають загальновизнаних визначень. Звичні структури буття людини втрачають визначеність. Розвиток біо- і нанотехнологій сприяє деформації кордонів між природнім і штучним, технічним і культурним» [10, с. 30]. Так відбувається зміна базисних цінностей суспільства, що визначають той чи інший етап діяльності, взаємодію з природою, взаємовідносини в суспільстві, спосіб життя тощо.

Зміни парадигм наукового пізнання вимагають грунтовного дослідження впливу нанотехнологій із позиції теорій соціального конструювання реальності, теорії інформаційного суспільства, застосування структурних моделей культури, що пов'язані з розглядом місця технологій у соціумі. Крім того, серед соціальних наслідків впровадження нанотехнологій слід назвати появу нових соціальних форм і комунікацій, побудованих на нових можливостях нейроін - терфейсів і віртуальної реальності [11]. Ще О. Шпенглер відмічав у своїх працях, що цивілізація і культура є протилежними поняттями. Під цивілізацією вчений мав на увазі розвиток науки і техніки, а під культурою - духовні цінності і прогрес моральної свідомості людини. Учений дотримувався думки, що високий рівень розвитку науки і технологій зовсім не призводить до морального прогресу, а швидше навпаки [17]. Отже, науково-технічний прогрес і розвиток культури можуть не співпадати, і взагалі бути протилежними один одному.

У своїй статті О. Сідоркіна справедливо пише: «В умовах сучасного інформаційного суспільства виникає новий феномен культури - культури «мозаїчного» типу. Основною його особливістю є те, що людина перестає поступово бути основним об'єктом науки, витісняючись іншими об'єктами і проблемами. Зазнали змін і форми залучення індивідуальної культури до культури суспільства: все більша частина знань та інформації отримається людиною по каналах засобів масової інформації та комунікації. Спостерігається явище і відчуття розпаду зв'язку часів» [12, с. 122]. Іншими словами, суспільство втрачає традиційні механізми передачі культурного і духовного спадку нащадкам, а особистість - чіткі ціннісні орієнтири власного духовного розвитку. Виникають також сумніви у здатності такої людини, особливо молодої, орієнтуватися в деструктивних контентах, на основі чіткіх традиційних уявленнь про добро і зло.

Сьогодні важко знайти ту сферу суспільного життя, в якій люди не користуються комп'ютерами і заснованими на них інформаційними інтелектуальними технологіями. Спілкування в соціальних мережах, захоплення комп'ютерними іграми, дистанційне навчання допомагають створити свій власний віртуальний світ комунікації, що при цьому зменшує час реального спілкування з членами родини та друзями. Віртуальна реальність Інтернету, що відволікає від проблем повсякденного життя, виявляється цікавішою, аніж заняття спортом чи плавання на каное, спілкування чи активний відпочинок з однолітками. Інтернет провокує ту ситуацію, коли молодь не відривається від екранів моніторів, а віртуальна інформаційна реальність змінює соціокультурний простір, поступово підкорюючи людину, негативно впливає на її психіку, викликає залежність, трансформує традиційну систему цінностей та ідеалів.

Список літератури

управління суспільний міжкультурний інформаційний

1. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл // Новая технократическая волна на Западе. - М.: Прогресс, 1986. - C. 330-342.

2. Горохов В.Г. Технологические риски как социальная проблема при разработке и внедрении интеллектуальных автономных роботов / В.Г. Горохов, М. Декер / Глобальное будущее 2045. Конвергентные технологии (НБИКС) и трансгуманистическая эволюция. - М.: Логос, 2002. - С. 82-94.

3. Дротянко Л.Г. Високі технології як засіб медіадискурсу/ Дротянко Л.Г. / Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - Вип. 1 (25). - К.: НАУ, 2016. - С. 10-14.

4. Ивницкий В.А. Теория сетей массового обслуживания /

B. А. Ивницкий / - М.: Изд-во «Физматлит», 2004. - 772 с.

5. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу суспільства / М. Кастельс. - К.: Видавництво Ваклер, 2007. - 304 с.

6. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 606 с.

7. Маклюэн М. Средство есть содержание / Информационное общество // Маклюэн М. [Пер. с англ.]. - СПб. - М.: АСТ, 2004. - С. 341-348.

8. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США. - М.: Прогресс, 1966. - 462 с.

9. Миронов В.В. Информационное пространство: вызов культуре / В.В. Миронов // Информационное общество. - 2005. - №1. - С. 14-18.

10. Оноприенко В.И. Риски общества знаний и мегатехнологий / В.И. Оноприенко / Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - Вип. 1 (21). - К.: НАУ, 2015. - С. 27-31.

11. Семирухин Л.В. Нанотехнология и сознание / Л.В. Семирухин // Философские науки. - 2008. - №1. - С. 8096.

12. Сідоркіна О.М. Гуманізм і гуманність культури в інформаційному суспільстві / О.М. Сідоркіна / Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - Вип. 1 (25). - К.: НАУ, 2017. - С. 120-123.

13. Скиба О.П. Технології як фактор становлення інформаційного суспільства / О.П. Скиба / Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - Вип. 1 (25). - К.: НАУ, 2017. - С. 77-80.

14. Технології хмарних обчислень - провідні інформаційні технології подальшого розвитку інформатизації системи освіти в Україні [Електронний ресурс] // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2011. - №6. - C. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua

15. Тоффлер Э. Третья волна / Тоффлер Э. [пер. с англ. науч. ред. П.С. Гуревич]. - М.: Изд-во аСТ, 1999. - 782 с.

Шпенглер О. Закат Европы. Т 1. Образ и действительность / О. Шпенглер; [пер. с нем., вступ. статья и примечания К.А. Свасьяна]. - Новосибирск, В О Наука, 1993. - 592 с.

Размещено на Allbest.ru