Соціальна інтеграція: перешкоди та перспективи

Аналіз стану переселенців на непідконтрольній владі території України, створення умов для адаптації в нових життєвих умовах. Активізація волонтерського руху. Попередження суспільних ризиків. Проблеми працевлаштування та соціалізації переміщених осіб.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.08.2018
Размер файла 48,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Східноукраїнський національний університет імені В. І. Даля

Кафедра економіки і підприємництва

УДК 314.18:330.34

Соціальна інтеграція: перешкоди та перспективи

Хандій О.О. - к.е.н., доцент

Вступ

Трирічний період інтенсивних внутрішніх міграцій, зокрема маятникових, дозволяє підвести підсумки результативності заходів з інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ефективності державної політики у цій сфері.

Протягом цього періоду виникали проблеми, які на жаль, продовжують виникати і сьогодні. Певні проблеми зникли самі по собі у зв'язку з від'їздом додому переселенців на територію непідконтрольну владі України. Інші перестали бути нагальними або з'явилась звичка до їх несприйняття чи ігнорування. Розповсюдженою є думка, що після трьох років проживання в нових громадах, переселенці взагалі стали місцевими мешканцями, пристосувавшись до нових умов і проблеми мають такі ж як і всі, а тема «інтеграція ВПО в громади» не є актуальною.

Постановка проблеми. Україна отримала великий досвід реагування на масштабні внутрішні переміщення населення під час надзвичайних подій. Вибухи на складах із боєприпасами та зброєю у селищі міського типу Калинівка Вінницької області восени у 2017 р. виявили високу готовність до мобілізації всіх структур Державної служби України з надзвичайних ситуацій, їх ресурсів та миттєву реакцію громадськості, активізацію волонтерського руху, що дозволило швидко евакуювати населення з небезпечних територій та надати всім постраждалим необхідну допомогу.

Здатність до швидкої мобілізації, відпрацьовані дії під час кризових ситуацій, робочі контакти, відпрацьована взаємодія різних соціальних структур є здобутком останніх років. Проте надання довготривалої систематичної диференційованої допомоги різного характеру представникам ВПО, які її потребують в приймаючих громадах, досі заслуговує уваги та пошуку шляхів вирішення існуючих проблем та ефективних підходів до соціальної інтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Захисту прав ВПО, інтеграції у територіальні громади, використанню потенціалу переселенців, створенню умов для адаптації в нових життєвих умовах приділяється підвищена увага в роботах Е. Лібанової, О. Новікової, В. Антонюк, В. Ляшенко, Л. Логачової, Ю. Залознової, Л. Шамільової, О. Панькової та інших представників наукової спільноти і соціальної сфери. В реальному часі формується досвід подолання проблем внутрішнього переміщення громадян в умовах військових дій та фінансово-економічної кризи. Проте інтеграційні процеси залишаються надто повільними і потребують подальшого дослідження.

Мета статті. Визначення проблем в процесі соціальної інтеграції та перешкод на шляху адаптації ВПО за результатами соціологічного дослідження.

Результати досліджень

У жовтні-грудні 2016 року, за участю ВПО, представників тергромад і громадських об'єднань та науковців, які проводять наукові дослідження з проблем ВПО, автором роботи зокрема, було проведено експертне опитування з метою визначення проблем соціальної адаптації та інтеграції й розробки заходів з попередження суспільних ризиків, пов'язаних з невикористанням ресурсів ВПО: поширення утриманської психології, зростання застійної бідності, деградація особистості через невикористання трудового, освітнього, підприємницького потенціалу.

За результатами проведеного опитування потреби ВПО у забезпеченні кращих умов для життя та життєзабезпечення є найсильнішими мотивами, які стимулюють переселенців до інтеграції у приймаючі громади - відзначено 54,6 % респондентів (табл.1).

На другому та третьому місцях за рівнем мотивації до інтеграції знаходяться потреби у матеріальному забезпеченні та потреби у соціальних зв'язках, відновленні соціального статусу, соціальної активності - 37,5 % та 29,6 % відповідно.

Таблиця 1

Як Ви вважаєте, які чинники і мотиви найбільше стимулюють переселенців активно залучатись до життя приймаючої громади? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Потреба переселенців у безпеці свого життя і життя членів власної родини

23,7

2

Потреби переселенців у забезпеченні кращих умов для життя та життєзабезпечення

54,6

3

Потреба переселенців у колективній підтримці для кращої адаптації до нового середовища

15,1

4

Потреби у матеріальному забезпеченні

37,5

5

Потреби у соціальному захисті, освіті

21,7

6

Потреби у соціально-психологічній реабілітації та моральній підтримці

11,2

7

Потреби у медичному обслуговуванні

11,2

8

Бажання розкрити свій потенціал, бути корисними

19,7

9

Зацікавленість у нових культурних зв'язках

1,3

10

Потреба у соціальних зв'язках, відновленні соціального статусу, соціальної активності

29,6

11

Бажання тут залишитися і на майбутнє

26,3

12

Бажання заснувати або відродити свій бізнес в нових умовах

15,8

13

Важко відповісти

1,3

14

Інше

0,7

15

Немає відповіді

2

Якщо зазначені потреби задовольняються, вони перестають бути мотивуючими. В свою чергу задовольнити основні потреби можна забезпечивши ВПО житлом та роботою, що підтверджують результати опитування (табл. 2). 69 % опитаних вказали, що найбільшою перешкодою до залучення у життя громади є відсутність власного житла, проблеми отримання соціальних послуг відчувають 46,1 % опитаних, мають проблеми з працевлаштуванням чи вважають їх значними - 32,9 %.

Аналогічні дослідження підтверджують отримані результати «Відсутність житла є головною серед соціально-побутових проблем переселенців. 90 % респондентів із числа ВПО в Харківській, 88 % - у Запорізькій, 85 % - у Дніпропетровській областях і 73 % у Києві зазначили, що мають проблеми з житлом» [1].

У Херсонській області труднощі інтеграції за результатами опитування [2, с. 21], пов'язані з проблемами знайти житло і джерело доходу, а також з дискримінацією, з якою вони стикаються безпосередньо в процесі їх пошуку. Найменш задоволеними потребами ВПО у приймаючих громадах в Харківській, Вінницькій, Івано-Франківській, Донецькій та Чернівецькій областях є можливість працевлаштування за спеціальністю із оплатою праці на рівні середньої у громаді, отримання доходу від соціальної та благодійної допомоги, а також можливість ведення підприємницької діяльності [3, с. 18].

Загальний рівень статків більшості ВПО за даними досліджень Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами у лютому-березні 2017 року залишається низьким - лише 45% ВПО 24-х областях України та м. Києві можуть купувати лише продукти харчування за власний кошт. «Як зазначили респонденти опитування, найбільш проблемні питання для ВПО пов'язані з житлом (70%), зокрема: житловими умовами (27%), оплатою орендованого житла (23%) та оплатою послуг ЖКГ (20%). адаптація переселенець волонтерський суспільний

Крім того, ситуація безробіття є також одним з найбільш проблемних питань, з якими стикаються ВПО (13%)» [4, с. 9-10].

Таблиця 2

Як Ви вважаєте, які перешкоди на шляху ефективного залучення ВПО до життя приймаючих громад є найбільш значущими? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Дефіцит місцевих ресурсів, що не дозволяє вирішити проблеми забезпечення ВПО соціальними послугами

46,1

2

Відсутність мотивації ВПО до інтеграції в громаду у зв'язку з надією на повернення у рідні міста

33,6

3

Проблеми забезпечення ВПО житлом

69,1

4

Проблеми безробіття і створення нових робочих місць у громаді

32,9

5

Ігнорування громадою проблем та особливих потреб ВПО

21,7

6

Внутрішній спротив громади інтеграції ВПО до громади через їх різні політичні та культурні погляди й негативне ставлення до мешканців зі Сходу

13,8

7

Відсутність інформування представників місцевої громади про існуючі проблеми та особливі потреби ВПО і необхідність їх підтримки

14,5

8

Особливості вікової структури ВПО у громаді

5,9

9

Обмеженість у ЗМі інформації про позитивні приклади інтеграції ВПО у громади

15,8

10

Важко відповісти

2,6

11

Інше

4,6

12

Немає відповіді

1,3

Відповідно до досліджень Світового банку [5], в процесі якого було опитано 2 тис. ВПО та 2 тис. мешканців приймаючих громад, про наміри повернутися додому заявили 42% опитаних ВПО. 34% не хочуть повертатися. Ще 26% вважають, що їм доведеться повернутися проти власної волі через відсутність роботи, високу орендну плату за житло та з інших причин. Найбільшою проблемою переселенці називають високу орендну плату за житло (46%) та дискримінацію з боку домовласників за географічною ознакою (19%).

«Серед респондентів компанії «TNS-Україна» 51 % переселенців однозначно готові повернутися до Донбасу, 36 % заявили, що сьогодні важко відповісти на це питання, і 14 % - поки ще не вирішили (опитано 1000 переселенців у 8 регіонах України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Львівська та Луганська області і м. Київ) і 1000 місцевих жителів цих регіонів). Серед мотивів, що спонукають ВПО до прийняття рішення про повернення, 52 % опитаних переселенців вказали, що вони не змогли адаптуватися на новому місці, 50 % відзначили соціально-побутові причини, 37 % - фінансові, 12 % - тому, що повернулися їхні родичі» [1].

Серед учасників соціологічного опитування ВПО у м. Херсоні та Херсонській області [2, с. 21] близько 60 % висловили готовність повернутися до своїх домівок, а 40 % -- залишитися в регіоні їх теперішнього проживання або переїхати в будь-яке інше місце на території України.

За останніми дослідженнями Представництва МОМ в Україні з 1025 ВПО опитаних методом особистого інтерв'ю та ще 3312 ВПО, взятих на облік Міністерством соціальної політики, опитаних по телефону в усіх регіонах країни «26% ВПО сказали, що вони не збираються повертатися до своїх домівок. 39% хотіли б повернутися після закінчення конфлікту. Ще 17% зазначили, що вони можуть розглянути можливість повернення у майбутньому» [6].

Отримані результати опитування різняться через вплив численних чинників, проте всі дані характеризують наявність частки ВПО, які вже вирішили не повертатися додому.

На восьмому місці за значущістю серед чинників, які перешкоджають інтеграції ВПО у громади знаходиться «Внутрішній спротив громади інтеграції ВПО до громади через їх різні політичні та культурні погляди й негативне ставлення до мешканців зі Сходу», проте серед причин стигматизації переселенців він знаходиться на першому місці. Що саме перешкоджає позитивному ставленню місцевого населення до ВПО представлено в табл. 3.

Таблиця 3

Що, на Вашу думку, в першу чергу перешкоджає позитивному ставленню місцевого населення до ВПО? (відмітьте не більше 5-ти варіантів відповіді), %

1

Низький рівень солідарності в самій громаді, несформованість здорових продуктивних відносин між членами приймаючої громади

32,9

2

Зниження соціальної інтеграції

9,9

3

Особливості українського менталітету - "моя хата з краю"

25,7

4

Негативне сприйняття ВПО місцевим населенням

29,6

5

Нерозвиненість форм та механізмів соціального діалогу в громаді

31,6

6

Низький рівень життя в громаді

33,6

7

Негативна інформація про події на Сході та про переселенців зі Сходу

53,3

8

Різниця у рівні і способах культурно-морального виховання молоді

11,8

9

Відсутність інформаційної пропаганди про ВПО як ресурсу розвитку громади

41,4

10

Відсутність прикладів допомоги переселенцям з боку лідерів громади та місцевої бізнес-спільноти

17,8

11

Важко відповісти

5,9

12

Інше

2,6

13

Немає відповіді

0,7

На третьому місці за значущістю перешкод на шляху інтеграції ВПО у громади треть респондентів відзначила надію на повернення у рідні міста (табл. 2).

Негативне ставлення місцевого населення до ВПО призводить до зростання конфліктності.

За результатами проведеного дослідження основні чинники, які сприяють негативному ставленню місцевого населення до ВПО - це негативна інформація про події на Сході та про переселенців зі Сходу - зазначили 53,3 % респондентів, відсутність інформаційної пропаганди про ВПО як ресурсу розвитку громади - 41,4 %, низький рівень життя в громаді - 33,6 %, низький рівень солідарності в самій громаді, несформованість здорових продуктивних відносин між членами приймаючої громади - 32,9 %, нерозвиненість форм та механізмів соціального діалогу в громаді - 31,6 %, негативне сприйняття ВПО місцевим населенням - 29,6 %.

Аналіз потреб громад Луганської та Донецької областей в роботі [7, с. 32] виявило наявність конфліктних СИТУАЦІЙ «Відповідаючи на питання« Чи відомо Вам про будь-яких конфліктних ситуаціях між місцевими жителями і ВПЛ? ».

Тільки 16% вибрали варіант« так ». Відповіли «ні» 76%, і ще 8% не змогли відповісти. 62,4% заявили, що конфлікти відбуваються в побутовому спілкуванні, 44,6% - з приводу отримання послуг органів влади та 20,3% - з приводу отримання послуг неурядових організацій. Серед усіх опитаних 28,2% розглядають в якості ініціаторів даних конфліктів місцевих жителів, і 31,2% - ВПЛ ».

Вивчення стану безпеки та правосуддя в Україні дозволило отримати такі дані: «У Донецькій області четверо з 67 опитаних ВПО повідомили про напруженість у відносинах між ВПО та приймаючою громадою як про головну проблему і 12 заявили, що це другорядна проблема.

У Луганській області семеро з 57 опитаних ВПО повідомили, що напруженість між ВПО та приймаючою громадою є серйозною проблемою, а 15 заявили, що це другорядна проблема [8]. В багатьох джерелах, де наводяться результати опитування ВПО, вказується про негативне ставлення з боку домовласників та роботодавців при пошуку роботи і додаткового заробітку [1; 5].

Враховуючи значний вплив інформаційної пропаганди на ставлення місцевого населення до ВПО засобам масової інформації слід формувати суспільну думку, спрямовану на соціальний діалог, сприйняття ВПО як ресурс розвитку громади, розповсюджувати інформацію про позитивні приклади допомоги переселенцям з боку лідерів громади та місцевої бізнес-спільноти, наводити успішні приклади інтеграції переселенців зі Сходу у місцеві громади.

На думку опитаних найбільш вагомі позитивні наслідки інтеграції ВПО пов'язані з активізацією підприємницької діяльності, відкриттям ВПО нових підприємств з новими робочими місцями і для мешканців громади - 43,4 % респондентів зазначили у своїх відповідях, стимулюванням розвитку громади за рахунок допомоги міжнародних організацій ВПО, що мешкають у громаді - 31,6 %, зростанням якості та кількості трудового потенціалу - 28,9 %, зростанням загальної соціальної активності за рахунок громадських активістів з числа ВПО - 25,7 % (табл.4).

Таблиця4

Які найбільш вагомі позитивні наслідки інтеграції ВПО очікуються у територіальній громаді, де вони проживають? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Зростання загальної соціальної активності за рахунок громадських активістів з числа ВПО

25,7

2

Активізація підприємницької діяльності, відкриття ВПО нових підприємств з новими робочими місцями і для мешканців громади

43,4

3

Покращення іміджу громади на місцевому і регіональному рівні

3,9

4

Розвиток споживчого ринку

17,1

5

Заповнення на ринку праці вакансій, які незатребувані постійним населенням

14,5

6

Зростання якості та кількості трудового потенціалу

28,9

7

Зростання кількості громадських об'єднань у територіальній громаді

12,5

8

Стимулювання розвитку громади за рахунок допомоги міжнародних організацій ВПО, що мешкають у громаді

31,6

9

Збільшення чисельності громади за рахунок ВПО, що посилює спроможність громади

15,1

10

Зростання надходжень до місцевого бюджету за рахунок податків та витрат ВПО

21,1

11

Розвиток соціальної інфраструктури

4,6

12

Консолідація зусиль ВПО, громади, влади, бізнесу на засадах партнерства

14,5

13

Активізація інноваційної та інвестиційної діяльності в регіоні

6,6

14

Важко відповісти

7,9

15

Інше

1,3

16

Немає відповіді

2

Значний внесок в інтеграцію ВПО здійснюють міжнародні організації, стимулюючи громадські організації шляхом фінансування, консультативної підтримки, реалізації спільних заходів, збагачуючи їх досвід та підвищуючи відомість і вагу у світі ГО та в громаді.

Основні заходи міжнародних організацій, орієнтовані на інтеграцію ВПО у громади мають таку спрямованість:

- соціально-економічну: розвиток соціальних інфраструктурних об'єктів, відновлення житла, сприяння самозайнятості і створення нових робочих місць, підтримка малого та середнього бізнесу шляхом проведення конкурсу бізнес-планів, розміщення замовлень на обслуговування подій міжнародних організацій;

- соціально-гуманітарну: надання психологічної та медичної підтримки, гуманітарна допомога (видача одягу, їжі, води, ліків, засобів гігієни), надання першого притулку, допомога у переселенні із зони бойових дій, соціальні виплати найбільш незахищеним верствам населення;

- законодавчо-правову: захист прав та надання фізичної безпеки ВПО, юридичні консультації, допомога у відновленні документів, експертна допомога з правових та інституційних питань, співпраця з органами влади всіх рівнів в розробці та реалізації стратегій розвитку громад та програм вирішення проблем ВПО, розробка рекомендацій Верховній Раді, КМУ та окремим міністерствам щодо дотримання прав ВПО та їх соціального захисту.

- соціально-культурний та інформаційно-освітній: культурний обмін, візити по обміну досвідом, створення соціальних площадок для соціального діалогу, підтримка неформальної освіти (проведення тренінгів з підвищення бізнес-культури, фінансової грамотності ВПО, розвитку підприємницьких навичок, правової та громадської безпеки, проведення майстер-класів та курсів з отримання нових навичок для додаткового заробітку, навчання новим професіям, які мають попит на ринку праці), стипендіальні програми для переселенців, конкурси та фестивалі за участю переміщених театрів, художників, співаків, оркестрів, розважальні майстер-класи для дітей ВПО та місцевого населення, інформаційна пропаганда необхідності інтеграції ВПО у громади, висвітлення стану задоволення потреб та дискримінації ВПО шляхом проведення моніторингу, опитування, публікації звітів результатів дослідження проблем ВПО, проведення семінарів, круглих столів тощо;

- координаційний: співпраця з українською владою: Міністерством України з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерством юстиції України, Міністерством соціальної політики України, Державною міграційною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Координаційним центром з надання правової допомоги; обласними державними адміністраціями у регіонах з високою чисельністю ВПО - у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Київській областях, органами місцевого самоврядування; з іншими міжнародними організаціями, представниками країн-донорів, з громадськими організаціями шляхом обміну інформацією та реалізації спільних проектів, взаємодопомоги.

Так, наприклад, 31 березня 2017 року Проектом Ради Європи “Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні” у співпраці із Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією проведено обласний форум “Інтеграція ВПО та розвиток громад: кращі практики” [9], на якому відбулось спілкування, обмін досвідом та планування спільних заходів учасників, які працюють у напрямах інтеграції ВПО в приймаючі громади Луганської області.

Серед найкращих практик інтеграції зазначені були:

- організація заходів, тренінгової діяльності щодо налагодження комунікативних зв'язків між ВПО та місцевими громадами, проведення тренінгів на тему «Конвенція з захисту прав дитини» (Луганська обласна організація «Суспільна служба правової допомоги»);

- проведення заходів некомерційного характеру (розважальні, спортивні, освітні, культурні тощо), в т.ч. виготовлення та розміщення інформаційних стендів, проведення молодіжних конкурсів, спортивних турнірів спільно з дітьми ВПО та місцевими школярами (ГО «Всеукраїнська організація зі справ вимушених переселенців», ГО «Всеукраїнська організація «Клас»), виготовлення методичних посібників «Кроки до порозуміння», організація роботи клубу «Разом ми сила», обмінні навчальні візити до інших громад Луганської області з метою формування соціокультурних зв'язків;

- проведення спільних заходів (зустрічі, круглі столи) між органами влади, місцевого самоврядування, громадським сектором;

- проведення заходів з забезпечення згуртованості місцевих громад та ВПО, спрямовані на розвиток творчого потенціалу дітей та молоді, налагодження комунікації та миротворення всередині громади, створення комфортних умов для організації відпочинку населення та спілкування ВПО;

- проведення заходів з профорієнтації ВПО, інформування про можливості самозайнятості, організація курсів з пошуку дистанційної роботи в Інтернеті, впровадження заходів з працевлаштування та підвищення потенціалу ВПО;

- створення медіапростору для партнерів, створення платформи для систематичної та плідної співпраці виконавців Регіональної програми з місцевими/регіональними/національними/міжнародними НУО щодо реалізації Регіональної програми з підтримки та адаптації ВПО 2017-2018, формування єдиної бази волонтерів, донорів та державних структур у вигляді онлайн довідника для «вимушено переміщених осіб» (громадське об'єднання «Спільна справа»);

- відкриття Віртуального консультаційного центру для внутрішньо переміщених осіб, які безкоштовно отримують правову допомогу через Skype та Viber на базі Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» за сприяння представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні;

- відкриття Дитячого центру соціально-психологічної підтримки «Генерація UA» в межах проекту «Сприяння розвитку міжсекторного партнерства в цілях захисту інтересів дітей: долучення ВПО до активних учасників процесу» за підтримки Дитячого Фонду Німеччини (ChildFund Deutschland) і МБФ «Жовто-Блакитні Крила».

Великий потенціал для інтеграції має створення діалогових площадок - нових форм самоорганізації, якими можуть бути центри місцевого розвитку та дитячої творчості, клуби за інтересами, соціальні центри для дітей, молоді, клуби культури, центри здоров'я тощо. Але участь у спілкуванні ВПО з іншими залежить від наявності потреби в такому спілкуванні під впливом багатьох чинників. За результатами дослідження потреб населення Донбасу в кінці 2015 р. [7, с. 67-68] до таких чинників належать сильна мотивація до отримання швидких результатів; відсутність стійких соціальних зв'язків на новому місці проживання і необхідність встановити їх; включеність деяких ВПО в соціально корисну діяльність на колишньому місці проживання.

Кожна організація, яка бере участь в інтеграції ВПО у громади має свою цільову аудиторію і залежно від цього обираються ті чи інші напрями роботи з ВПО та місцевим населенням, оскільки у різних вікових груп існують різні потреби та мотиви залучення у громади. Переваги для громади при залучені працездатних та непрацездатних членів ВПО подано в табл. 5 та табл. 6.

На думку опитаних до основних переваг інтеграції працездатних ВПО у громади є розвиток підприємницького і трудового потенціалів 55,3 % та 43,4 % відповідей відповідно. На третьому місці за кількістю відповідей знаходиться розвиток соціальних зв'язків у громаді - 25 % і зростання трудової активності та зайнятості - 23,7 %.

За даними дослідження [10, с. 243] працездатний контингент ВПО також характеризується високим освітнім і професійно-кваліфікаційним рівнями - серед вимушених переселенців близько 50% мають вищу освіту, а середню та середню спеціальну - по 25% відповідно.

Таблиця 5

Які переваги для територіальної громади є найбільш значущими у зв'язку з залученням працездатних ВПО? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Формування і розвиток трудового потенціалу громади

43,4

2

Зростання трудової активності та зайнятості

23,7

3

Зростання додаткової зайнятості для членів громади за рахунок розширення соціальної та транспортної інфраструктури

12,5

4

Розвиток та активізація підприємницького потенціалу

55,3

5

Зростання обсягів і якості освітніх, медичних, оздоровчих та ін. послуг

19,1

6

Заповнення непрестижних вакансій на ринку праці

19,7

7

Формування і розвиток інноваційного потенціалу

18,4

8

Розвиток суспільно-приватного партнерства

17,1

9

Розвиток соціальних зв'язків у громаді

25

10

Важко відповісти

6,6

11

Інше

2,6

Таблиця 6

Які переваги для територіальної громади є найбільш значущими при залученні непрацездатного контингенту ВПО? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Розвиток соціальної інфраструктури за рахунок міжнародної допомоги, грантів, донорської допомоги на задоволення потреб ВПО

56,6

2

Державне фінансування потреб ВПО у медичних, освітніх та соціальних послугах

39,5

3

Розвиток соціальної інфраструктури

19,7

4

Формування спільних цінностей ВПО та територіальної громади, розвиток партнерських відносин

27,6

5

Збільшення ємності споживчого ринку

24,3

6

Розвиток соціальних зв'язків

13,2

7

Формування принципів толерантності в громаді, забезпечення інтеграції в громаді

34,9

8

Важко відповісти

9,2

9

Інше

0

10

Немає відповіді

2

Серед переваг інтеграції непрацездатних ВПО у громади респондентами обрані відповіді: розвиток соціальної інфраструктури за рахунок міжнародної допомоги, грантів, донорської допомоги на задоволення потреб ВПО - 56,6 %, державне фінансування потреб ВПО у медичних, освітніх та соціальних послугах - 39,5 %.

Формування принципів толерантності в громаді, забезпечення інтеграції в громаді (34,9 %) і формування спільних цінностей ВПО та територіальної громади, розвиток партнерських відносин (27,6 %), як і для працездатних ВПО на третьому місці.

Кошти необхідні на відновлення миру на Донбасі визначені спільною місією ЄС, ООН та Світового банку "Оцінка шляхів відновлення та розбудови миру в Україні" і склали 1.52 млрд. дол., в тому числі на відновлення інфраструктури та соціальні послуги - 1 млрд 257.7 млн. доларів США, відновлення економіки - 135.5 млн. [11].

Європейський інвестиційний банк мав виділити близько 350 млн. грн на відновлення інфраструктури в Луганській області протягом 2016 року, Японія - 13.64 млн доларів міжнародним організаціям на допомогу з відновлення постраждалих від бойових дій територій Донбасу [12] та інші [13].

Загальний перелік проектів і програм представлено на Офіційному порталі координації міжнародної допомоги України Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [14].

Таким чином території постраждалі в наслідок конфлікту отримують кошти на відновлення інфраструктури та соціальні послуги як з бюджету, так і від міжнародних організацій країн - донорів.

Зокрема ООН досягла значних успіхів у підтримці відновлення 32 об'єктів соціальної сфери в Донецькій і Луганській областях [15].

Серед опитаних ВПО щодо бажання повернутися додому в різних дослідженнях вказуються різні цифри, проте існує значний відсоток небажаючих повертатися, оскільки знайшли нову домівку у приймаючій громаді.

Переваги, які отримують ВПО в процесі інтеграції подано в табл. 7.

Таблиця 7

Які переваги, на Вашу думку, отримають внутрішньо переміщені особи при їх залученні до територіальних громад? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Мінімізація ризиків соціального відторгнення

21,1

2

Зростання толерантності постійного населення громад до ВПО

19,7

3

Зростання адаптаційних і інтеграційних здібностей ВПО

28,3

4

Зростання довіри ВПО до влади

13,8

5

Зростання віри у власні сили, у можливості самореалізації

42,8

6

Підвищення рівня матеріального забезпечення

25,7

7

Створення можливості для виходу із статусу "нових бідних"

13,8

8

Зростання соціальної захищеності

14,5

9

Зростання можливостей участі ВПО в управлінні місцевими справами

15,1

10

Зростання можливості для розвитку людського потенціалу

10,5

11

Відновлення соціального статусу, підвищення соціальної активності

35,5

12

Поширення можливостей участі в управлінні за рахунок збільшення громадських об'єднань ВПО

4,6

13

Важко відповісти

2,6

14

Інше

1,3

15

Немає відповіді

0,7

Серед основних переваг, які отримують ВПО респонденти вказали: зростання віри у власні сили, у можливості самореалізації (42,8 % до всіх відповідей), відновлення соціального статусу, підвищення соціальної активності (35,5 %), зростання адаптаційних і інтеграційних здібностей ВПО (28,3 %), підвищення рівня матеріального забезпечення (25,7 %), мінімізація ризиків соціального відторгнення (21,1 %), зростання толерантності постійного населення громад до ВПО (19,7 %).

Як було вище зазначено ВПО має високий трудовий та підприємницький потенціал, для перетворення якого в реальний ресурс необхідні певні умови і відповідні заходи для їх створення.

Експерти вважають, що такими заходами в першу чергу мають стати: формування системи багатоканального фінансового забезпечення можливостей інтеграції ВПО в територіальні громади, розвиток доступного іпотечного кредитування (44,7%), податкові преференції для суб'єктів господарювання, які працевлаштовують ВПО (31,6%), забезпечення доступності для ВПО програм мікрокредитування для розвитку або розширення малого та середнього бізнесу (28,3 %), налагодження партнерських та координаційних мереж між державним, громадським і приватним секторами та міжнародними організаціями для координації проектів допомоги ВПО (26,3%) (табл. 8).

Таблиця 8

Які заходи сприяють перетворенню ВПО на реальний ресурс розвитку територіальної громади? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Формування системи багатоканального фінансового забезпечення можливостей інтеграції ВПО в територіальні громади, розвиток доступного іпотечного кредитування

44,7

2

Податкові преференції для суб'єктів господарювання, які працевлаштовують ВПО

31,6

3

Розвиток соціального підприємництва

18,4

4

Забезпечення доступності до земельних, матеріальних та технічних ресурсів для ВПО для ведення підприємницької діяльності

17,1

5

Надання ВПО виборчих прав, реалізація принципів демократії

24,3

6

Забезпечення доступності для ВПО програм мікрокредитування для розвитку або розширення малого та середнього бізнесу

28,3

7

Забезпечення фінансування державних та регіональних програм з розв'язання проблем ВПО

24,3

8

Підвищення професійного рівня, обізнаності державних та посадових осіб відносно законодавства та програм щодо ВПО для їх ефективної імплементації

9,9

9

Підтримка громадських організацій, які створені ВПО та які надають допомогу ВПО та іншим категоріям громадян, постраждалих внаслідок подій на Сході України та у АР Крим

18,4

10

Налагодження партнерських та координаційних мереж між державним, громадським і приватним секторами та міжнародними організаціями для координації проектів допомоги ВПО

26,3

11

Важко відповісти

5,3

12

Інше

0,7

13

Немає відповіді

1,3

Найвищий ефект залучення ресурсу ВПО у життя громади досягається при повній інтеграції, якій сприяють економічні, соціально-психологічні, інформаційні та організаційно-управлінські заходи, представлені в табл. 9, 10, 11.

Таблиця 9

Як Ви вважаєте, які економічні заходи в більшій мірі сприятимуть інтеграції ВПО до приймаючих громад? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Надання податкових пільг підприємствам при створенні нових робочих місць для ВПО та їх працевлаштування

59,9

2

Пріоритетне розміщення державних замовлень на підприємствах, які працевлаштовують ВПО

30,9

3

Надання кредитів на пільгових умовах підприємствам, які активно працевлаштовують ВПО

51,3

4

Інвестування проектів та програм підприємств, що активно працевлаштовують ВПО та створюють робочі місця для них

69,1

5

Важко відповісти

3,9

6

Інше

2,6

7

Немає відповіді

0,7

Таблиця 10

Як Ви вважаєте, які соціально-психологічні та інформаційні заходи сприятимуть інтеграції ВПО до приймаючих громад? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Поширення міжнародного досвіду роботи з переселенцями

44,1

2

Пропаганда серед населення позитивного ставлення до ВПО

50,7

3

Формування органами влади та самоврядування позитивного іміджу підприємств, які активно залучають до роботи ВПО

41,4

4

Розповсюдження спеціальної літератури, проведення семінарів для соціальних працівників та представників органів самоврядування з питань ефективного залучення ВПО у громади

21,1

5

Створення та підтримка діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО

57,2

6

Важко відповісти

3,3

7

Інше

3,9

8

Немає відповіді

0,7

Таблиця 11

Як Ви вважаєте, які організаційно-управлінські заходи в більшій мірі сприятимуть інтеграції ВПО до громади? (відмітьте не більше 3-х варіантів відповіді), %

1

Правова регламентація додаткових методів стимулювання та підтримки бізнесу при залученні

ВПО

44,7

2

Розробка нових, розширення існуючих державних програм із створення нових робочих місць, навчання, перекваліфікації ВПО, із забезпечення ВПО житлом

83,6

3

Розробка навчально-методичних матеріалів із залучення ВПО у життєдіяльність громади

17,1

4

Інформування громадськості про приклади ефективного залучення ВПО у громади

51,3

5

Важко відповісти

3,3

6

Інше

0,7

7

Немає відповіді

2,6

На думку опитаних розробка нових, розширення існуючих державних програм із створення нових робочих місць, навчання, перекваліфікації ВПО, із забезпечення ВПО житлом (83,6 % до всіх відповідей) та інформування громадськості про приклади ефективного залучення ВПО у громади (51,3 %), правова регламентація додаткових методів стимулювання та підтримки бізнесу при залученні ВПО (44,7 %) є найефективнішими організаційно-управлінськими заходами в процесі інтеграції ВПО. Створення та підтримка діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО (57,2 %), пропаганда серед населення позитивного ставлення до ВПО (50,7 %), поширення міжнародного досвіду роботи з переселенцями (44,1 %), формування органами влади та самоврядування позитивного іміджу підприємств, які активно залучають до роботи ВПО (41,4 %) майже в рівній мірі є високоефективними соціально-психологічними та інформаційними заходами.

Серед економічних заходів, які в більшій мірі сприятимуть інтеграції ВПО до приймаючих громад, відзначені експертами були інвестування проектів та програм підприємств, що активно працевлаштовують ВПО та створюють робочі місця для них (69,1 % відповідей), надання податкових пільг підприємствам при створенні нових робочих місць для ВПО та їх працевлаштування (59,9 %), надання кредитів на пільгових умовах підприємствам, які активно працевлаштовують ВПО (51,3 %), пріоритетне розміщення державних замовлень на підприємствах, які працевлаштовують ВПО (30,9 %).

Для створення необхідних умов інтеграції ВПО до місцевих громад має бути сформовано правове забезпечення. На думку експертів в більшій мірі сприятимуть ефективній інтеграції ВПО зміни та доповнення до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо регламентації положень з інтеграції, взаємодії та співпраці ВПО і територіальних громад та врахування в проекті Закону України "Про Державний бюджет України " фінансування програм і заходів щодо вирішення проблем ВПО та виділення коштів на цільове фінансування Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (табл. 12).

Таблиця 12

Як Ви вважаєте, які нормативно-правові акти мають бути розроблені та ухвалені для сприяння ефективній інтеграції ВПО до приймаючих громад? (оберіть всі варіанти, що підходять), %

1

Зміни та доповнення до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо регламентації положень з інтеграції, взаємодії та співпраці ВПО і територіальних громад

59,2

2

Зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"

26,3

3

Зміни до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", які регламентують обов'язки та відповідальність територіальних громад щодо адаптації та інтеграції до них ВПО

23

4

Зміни до Постанови КМУ "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"

11,2

5

Зміни до Закону України "Про співробітництво територіальних громад"

9,2

6

Зміни та доповнення до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" щодо виділення коштів на цільове фінансування Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

44,1

7

Врахувати в проекті Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" фінансування програм і заходів щодо вирішення проблем ВПО

58,6

8

Зміни до Постанови КМУ "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року", про інтеграцію ВПО у громад

37,5

9

Важко відповісти

11,8

10

Інше

2

11

Немає відповіді

0,7

Висновок

Таким чином, розглянутий міжнародний досвід, практичні приклади реалізації та оцінки експертів щодо ефективних заходів інтеграції ВПО до місцевих громад дозволяє сформувати рекомендації та пропозиції щодо розвитку та сприяння інтеграційних процесів.

Економічні заходи з інтеграції ВПО в першу чергу мають включати:

- інвестування проектів та програм підприємств, що активно працевлаштовують ВПО та створюють робочі місця для них,

- надання податкових пільг підприємствам при створенні нових робочих місць для ВПО та їх працевлаштування,

- надання кредитів на пільгових умовах підприємствам, які активно працевлаштовують ВПО та підприємцям з числа ВПО,

- пріоритетне розміщення державних замовлень на підприємствах, які працевлаштовують ВПО,

- сприяння появі техно-парків, бізнес- інкубаторів на територіях, які відновлюються після збройного конфлікту,

- підтримка появи різних форм самоорганізації, пов'язаних з наданням взаємних послуг для своєї спільноти,

- підтримка та розвиток соціального підприємництва.

Актуальними на сьогодні соціально-психологічними та інформаційними заходами з інтеграції ВПО є:

- створення та підтримка діючих центрів соціально-психологічної допомоги ВПО,

- пропаганда серед населення позитивного ставлення до ВПО, боротьба з мовою ворожнечи,

- поширення міжнародного досвіду роботи з переселенцями,

- формування органами влади та самоврядування позитивного іміджу підприємств, які активно залучають до роботи ВПО,

- формування суспільної думки, спрямованої на соціальний діалог та сприйняття ВПО як ресурсу розвитку громади,

- розповсюдження інформації про позитивні приклади допомоги переселенцям з боку лідерів громади та місцевої бізнес-спільноти,

- презентація НУО успішних практик інтеграції переселенців у місцеві громади,

- висвітлення позитивних прикладів інтеграції ВПО,

- створення онлайн-ресурсу для ВПО з постійним оновленням вакансій на всій території України, конкурсів мікрогрантів на розвиток самозайнятості, державних програм підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, найдешевшого житла, центрами надання гуманітарної допомоги, переліком ГО, діяльність яких спрямована на допомогу ВПО, в тому числі безкоштовне переселення на нове постійне місце проживання.

Організаційно-управлінські заходи мають

включати:

- розробку нових, розширення існуючих державних програм із створення нових робочих місць, навчання, перекваліфікації ВПО, із забезпечення ВПО житлом,

- правову регламентацію додаткових методів стимулювання та підтримки бізнесу при залученні ВПО,

- запровадження системи електронних черг в усіх органах управління соціального захисту населення, пенсійного фонду, міграційної служби України, Ощадбанку,

- збільшення штату персоналу соціальних служб та медичних установ, які працюють одночасно з переселенцями та місцевим населенням з коефіцієнтом, який враховує додаткове зростання навантаження, пов'язаного з наданням послуг ВПО,

- онлайн-консультування ВПО співробітниками соціальних служб,

- надання можливості ВПО брати участь в управлінні громадою й вирішенні питань, що їх стосуються, залучення до контролю розподілу гуманітарної допомоги та бюджетних коштів, які виділяються на адаптацію та інтеграцію, допомогу ВПО.

Освітньо-культурні заходи з метою ефективної інтеграції ВПО мають бути орієнтовані:

- на реалізацію спільних культурно-мистецьких заходів, конкурсів, знайомство зі звичаями та традиціями громади, обмінні освітньо-культурні візити;

- на навчання пошуку дистанційної роботи, перепідготовку працездатного населення відповідно до потреб на ринку праці, навчання ВПО підприємницькій діяльності;

- сприяння дистанційному безкоштовному навчанню та неформальній освіті у співробітництві з міжнародними організаціями.

Тривалі військові події на Сході України загострюють ситуацію з ВПО і актуалізують прийняття довгострокових рішень, а не лише реалізацію поточних заходів щодо вирішення сьогоденних проблем. Четвертий рік адаптації та інтеграції ВПО демонструє наявність глобальних проблем, які не взмозі самостійно вирішити кожна родина переселенців і неефективність чи недостатність діючих державних програм допомоги.

Література

1. Закірова С. Переселенці у нових громадах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&vie w=article&id=2102:pereselentsi-u- novikhgromadakh&catid=8&Itemid=350.

2. Звіт про спільну оцінку потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Херсон / Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) Україна. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unhcr.org.ua/attachments/article/1527/PA%20report %20Kherson%20FINAL%20UKR.pdf.

3. Зелена книга політики підтримки підприємництва внутрішньо переміщених осіб / Центр міжнародного приватного підприємництва. - 2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gkorpus.org /images/stories/news/ 2015/09/Green- Book-IDP.pdf.

4. Звіт національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами (Квітень 2017 р.) / Міжнародна організація з міграції. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iom.org.ua/sites/ default/files/ nms_report_marc h_2017_ukr_new.pdf.

5. Для 75% ВПО вимушене переселення стало першою у житті зміною місця проживання, - дослідження Світового банку / Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mtot.gov.ua/dlya-75-vpo-vymushene-pereselennya- stalo-pershoyu-u-zhytti-zminoyu-mistsya-prozhyvannya- doslidzhennya-svitovogo-banku/.

6. Три роки конфлікту: нове дослідження МОМ свідчить про скрутні умови життя ВПО в Україні / Міжнародна організація з міграції(МОМ). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iom.org.ua/ua/try-roky- konfliktu-nove-doslidzhennya-mom-svidchyt-pro-skrutni- umovy-zhyttya-vpo-v-ukrayini.

7. Отчет о результатах исследования потребностей громад, участвующих в проекте «Поддержка стабилизации местных сообществ Донбасса» (октябрь-ноябрь 2015 г.). - Киев, 2016. [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.iom.org.ua/sites/default/files/otchet_ocenka_p otrebnostey.pdf

8. Безпека та правосуддя в Україні. Бачення громад трьох областей 2017 рік / Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.bit. ly/UNDPRuleofLaw.

9. Обласний форум “Інтеграція ВПО та розвиток громад: кращі практики” проведено у Сєвєродонецьку, Луганська область / Офіс Ради Європи в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/uk/web/kyiv/home/- /asset_publisher/Pur4r4szNjUn/ content/regional-forum- integration-of-idps-and- community- development-best- practices-held-in-severodonetsk-luhansk- region?inheritRedirect=false&redirect= http%3A%2F%2F www.coe. int%2Fuk%2Fweb%2Fky iv%2Fhome%3Fp_p_i d%3D101_INSTANCE_Pur4r4szNjUn%26p_p_lifecycle %3D0%26p_p_state%3 Dnormal%26p_p_mode%3Dview %26p_p_col_id%3Dcolumn- 4%26p_p_col_pos %3D3%26p_p_col_ count%3D4

10. Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху: монографія / О.Ф.Новікова, О.І. Амоша, В.П. Антонюк та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. - Київ, 2016. - 448 с.

11. Самар В. Вадим Черниш: "Програма відновлення миру на Донбасі розрахована лише на підконтрольні території" // «Дзеркало тижня. Україна». - №31. - 2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/internal/vadim-chernish-programa- vidnovlennya-miru-na-donbasi-rozrahovana-lishe-na- pidkontrolni-teritoriyi-_.html

12. Питання відновлення інфраструктури на Донбасі є ключовим для України, - Геращенко // iPress.ua. (2016, Октябрь 17) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ipress.ua/news/pytannya_vidnovlennya_infrastruktu ry_na_donbasi_ie_klyuchovym_dlya_ukrainy__gerashche nko_184476.html

13. Кому и сколько помогла иностранная помощь? Анализ (2016, Декабрь 19) // Ресурс для переселенцев и Востока. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vpl.in. ua/ dengi/

14. Розвиток торгівлі і інвестиції. Список проектів // Офіційний портал координації міжнародної допомоги України. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://openaid.gov.ua/uk/reforms/18і

15. Відновлення і розбудова миру // Офіційний сайт ООН в Україні. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/nasha-robota/office-of-un- resident-coordinator.

References

1. Zakirova S. Resettlement in the new communities, available at: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&vie w=article&am...


Подобные документы

  • Сім’я як певна соціальна спільнота з конкретною системою зв’язків і взаємодії між її членами, унікальний суспільний інститут. Знайомство з особливостями процесу соціалізації юнаків та дівчат. Аналіз проблем соціалізації особистості в юнацькому віці.

    дипломная работа [678,4 K], добавлен 07.06.2014

  • Соціалізація – головний чинник становлення особистості, її поняття, сутність і особливості в сучасних умовах. Огляд основних теорій соціалізації особистості. Проблема несприятливих умов соціалізації. Фактори формування громадянськості й правової культури.

    курсовая работа [58,8 K], добавлен 29.04.2014

  • Визначення сутності політичної соціалізації як елементу соціальної структури. Політична культура молоді України та її розвиток в умовах реформ. Роль дитячих та молодіжних об’єднань у процесі політичної соціалізації на прикладі Волинської області.

    контрольная работа [46,4 K], добавлен 21.12.2014

  • Сутність соціального проектування. Аналіз моделей інвалідності. Перспективи працевлаштування інвалідів з інтелектуальною недостатністю, організація соціально-педагогічної і психологічної допомоги. Програма розв’язання проблем інвалідності в Україні.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 07.06.2011

  • Поняття сім’ї та шлюбу за законодавством України. Укладання шлюбу. Взаємна згода осіб, які укладають шлюб. Перешкоди до укладання шлюбу. Шлюбний договір. Розлучення. Охорона сім'ї, дитинства, материнства. Сприяння зміцненню сім'ї.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 07.12.2006

  • Дослідження поняття та розвитку волонтерства як явища в Україні та світі. Характеристика специфіки роботи волонтерів в умовах навчально-реабілітаційного центру. Аналіз труднощів та ризиків волонтерської діяльності, шляхів їх попередження та подолання.

    дипломная работа [120,6 K], добавлен 17.12.2012

  • Стратегія забезпечення соціальної безпеки в умовах економічної диференціації країни. Динаміка стану соціальної напруженості за регіонами України у 2004-2010 рр. Прогнозування появи кризових явищ, впровадження заходів до припинення суспільних заворушень.

    реферат [531,7 K], добавлен 22.03.2015

  • Теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, роль спілкування у цьому процесі. Зміст комунікації та взаємодії індивідів в мережі Інтернет. Емпіричне дослідження використання інтернет-спілкування в сучасному суспільстві методом опитування.

    курсовая работа [828,4 K], добавлен 20.11.2014

  • Теоретичний аналіз і опис проблем сім'ї в складних життєвих ситуаціях. Опис соціальних, психологічних і економічних причин родинного неблагополуччя. Оцінка роботи і розробка програми по поліпшенню взаємин дітей і батьків в неблагополучних сім'ях України.

    дипломная работа [164,4 K], добавлен 19.11.2012

  • Особистість як об’єкт і суб’єкт політики. Проблеми політичної соціалізації особистості. Особливості політичної соціалізації військовослужбовців. Агенти політичної соціалізації. Основні форми політичної участі. Шляхи підвищення політичної соціалізації.

    реферат [56,0 K], добавлен 14.01.2009

  • Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.

    курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Визрівання в надрах постіндустріального суспільства основ постекономічного ладу як найбільш глибока соціальна зміна останніх сторіч людської історії. Бідність і соціальна нерівність. Передумови виникнення існуючих в сучасній Україні суспільних прошарків.

    курсовая работа [49,3 K], добавлен 14.05.2014

  • Цілі та категорії соціології особистості, її наукові теорії. Соціальна типологія особистості. Поняття, агенти та інститути соціалізації, її етапи, стадії та фази. Соціальні функції соціального контролю. Типологія та характерні риси соціальних норм.

    лекция [1,2 M], добавлен 04.09.2011

  • Аспекти соціальної допомоги і пенсійного забезпечення. Інструменти та джерела формування коштів на соціальний захист населення в світовій практиці. Аналіз показників пенсійної політики в економіці України. Удосконалення політики пенсійного забезпечення.

    курсовая работа [96,1 K], добавлен 02.12.2012

  • Сутність і стадії соціалізації; етапи, агенти, інститути. Поняття адаптації, інтеріоризації; специфіка соціалізації дітей, молоді, дорослих, людей похилого віку. Соціологічна концепція індивіда, людини; віртуальна особистість - феномен сучасної культури.

    курс лекций [47,7 K], добавлен 06.04.2012

  • Системний підхід і мислення: джерела і передумови соціальної інформатики. Роль інформатики в створенні інтелектуально-інформаційного суспільства. Соціально-інформаційний підхід до проблеми інформатизації освіти. Мораль і моральність в суспільстві.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 27.01.2011

  • Проблеми людей похилого віку в Україні. Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника, етика соціального працівника. Поняття і сутність соціальної геронтології. Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку в Україні.

    дипломная работа [85,8 K], добавлен 03.01.2008

  • Поняття "людина" з точки зору соціології, основні підходи до його визначення. Характеристика структури соціалізації особистості. Соціалізація як умова трансформації людини в особистість, специфіка умов та чинників її механізму в сучасному суспільстві.

    курсовая работа [43,5 K], добавлен 14.01.2010

  • Молодь - енергійна та продуктивна частина суспільства, визначення її ролі. Формування життєздатного молодого покоління як складова стратегії розвитку України. Молодіжні проблеми, створення умов та гарантій для всебічного та гармонійного розвитку молоді.

    реферат [11,9 K], добавлен 01.12.2011

  • Сім'я в умовах встановлення незалежної України. Реалізація державної сімейної політики за роки незалежності. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах. Соціальні показники розвитку молодої сім'ї в Україні, проблеми її становлення та функціонування.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 16.03.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.