Біженці, вимушені переселенці та нелегальні мігранти – одна з основних проблем

Вивчення питання динаміки чисельності біженців, вимушених переселенців та нелегальних мігрантів упродовж ХХ - початку ХХІ століть. Розгляд масового переселення людей під час громадянської війни в Росії, Другої світової війни та етнічної чистки в Ізраїлі.

Рубрика Социология и обществознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.10.2018
Размер файла 41,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94/314.15

Біженці, вимушені переселенці та нелегальні мігранти - одна з основних проблем XXIстоліття

Лавер О.Г.(канд. фіз.-мат. наук, доцент)

РЕЗЮМЕ

Біженці, вимушені переселенці та нелегальні мігранти - одна з основних проблем XXIстоліття. Частина I

ЛАВЕР О.Г. (м. Ужгород)

В статті вивчаються питання динаміки чисельності біженців, вимушених переселенців та нелегальних мігрантів упродовж ХХ - початку ХХІ століть. Розглядається динаміка їхньої чисельності по континентах земної кулі та по окремих країнах.

Ключові слова: Біженці, вимушені переселенці , мігранти, динаміка чисельності.

РЕЗЮМЕ

Беженцы, вынужденные переселенцы и нелегальные мигранты - одна из основных проблем XXI века.Часть I

Лавер А.Г. (г. Ужгород)

В статье изучаются вопросы динамики численности беженцев, вынужденных переселенцев и нелегальных мигрантов на протяжении ХХ - начала XXI веков. Рассматривается динамика их численности по континентам земного шара и по отдельным странам.

Ключевые слова: Беженцы, вынужденные переселенцы, мигранты, динамика численности.

SUMMARY

Refugees, displaced persons and illegal migrants - one of the major challenges of the XXI century.Рart I

Laver O. (Uzhgorod)

In this paper we study the dynamics of the number of refugees, internally displaced persons and illegal migrants over the XX - beginning XXI century. The dynamics of their population over the continents of the globe and for individual countriesis under investigation.

Keywords: refugees, internally displaced persons, migrants, population dynamics.

XX століття запам'ятається, як найкривавіше століття в історії людства. Тут і дві світові війни, десятки локальних воєн і конфліктів, величезні жертви терору диктаторських режимів. За підрахунками вчених Гарвардського університету число загиблих в ХХ столітті від збройного насильства коливається в межах 167-250 млн. чоловік [1]. За нашими підрахунками [2,c.245] загальне число жертв збройного насильства в ХХ столітті склало 246,332 млн. чоловік, в тому числі 175,214 млн. загинуло у війнах та військових конфліктах , та ще 71,118 млн. стали жертвами терору диктаторських режимів, або загинули в етнічних та релігійних конфліктах. В ХХІ столітті, упродовж 2000-2013 років згідно [3] у війнах та військових конфліктах вже загинуло понад 1,2 млн. чоловік, в тому числі 600 тис. загинуло в Африці, 540 тис. - в Азії, та понад 130 тис. - в Латинській Америці [4].

Біженці - це неодмінна складова будь-якої війни, військового конфлікту , або соціально-політичних потрясінь в державі. Згідно означення, наведеного в [5]біженці-це люди , які залишили країну, в якій вони проживали внаслідок надзвичайних обставин. Можуть бути жертвами переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, національності. Відмінність біженців від мігрантів , особливо економічних, полягає в тому, що мігранти наважуються на переїзд з метою покращення життя для себе, і для своїх родин. В той час, як біженці змушені переміщуватись з однієї країни в іншу з метою врятування свого життя, або для збереження своєї свободи. Починаючи з 2001 року, 20 червня відзначають, як Всесвітній день біженця.

Якщо вести мову про війни ХХ століття, у Європі, то вже Балканські війни 1912-1913 рр. мали наслідком появу 800 тис. біженців, з яких половину складали мусульмани , і які масово переселялись до турецької Анатолії [6]. Сотні тисяч біженців з'явилися в роки Першої світової війни. Досить сказати, що в 1915 році на території східної України нараховувалося 420.961 біженців, в тому числі 220 тисяч - у Катеринославській губернії, 91.192 - у Харківській, 39.574 - у Таврійській, 24 тисячі - у Полтавській губернії і т.д. [7]. Через масову евакуаціюв 1915 році українців з Холмщини (понад 120 тис. чоловік), цей споконвіку український край втратив свою українську ідентичність, оскільки з того часу понад 85% населення Холмщини стали складати поляки [8, с. 3620]. Загалом в Росії на той час нараховувалось, як мінімум 3,7 млн. біженців, а всього в Європі - 12 млн. біженців[82].

Громадянська війна 1918-1920 рр. в Росії забрала життя не тільки 8 млн. чоловік, але й стала причиною появи величезної хвилі біженців загальною кількістю 2 млн. чоловік (так звана “біла еміграція”) [9,c.14,670]. Чисельність української політичної еміграції в 20-ті роки складала 40-50 тис. чоловік [10, c.281].

Південний схід Європи у 20-ті роки також був територією , звідки в інші регіони континенту направлялися в пошуках кращої долі сотні тисяч біженців. За даними, які наводитьКямуранГюрюн[11, c.182], після закінчення Першої світової війни територію Туреччини залишили 875 тис. вірменських біженців. Греко-турецька війна 1920-1922 рр. спровокувала масову втечу греків з Туреччини, та турків з Греції. Вважається, що з Туреччини до Греції втекло 1,5 млн. греків [12, c.367], а з Греції до Туреччини - 400тис. турків [13, c.54]. Турецькі біженці-мухаджири переселялися до Туреччини і пізніше, і станом на 1934 рік їхня кількість сягнула 630 тис. чоловік [14]. Взаємні переселення, а точніше етнічні чистки, призвели до того, що біженцями стали представники народів (вірмени, греки, турки), які заселяли ці території протягом сотень, і навіть тисяч років. Більше того, біженці та їхні нащадки склали значний відсоток населення Греції та Туреччини. Так, на момент утворення Турецької республіки (1922р.) біженці-мухаджири та їхні нащадки складали 20% її населення [6], а 40% сучасного населення Греції повністю або частково веде своє походження від греків-біженців з Туреччини [15].

Біженці та їх проблеми були в полі зору країн тогочасного світу. Так, в 1922 році Ліга Націй приймає ухвалу про статус вірменських біженців та біженців з Росії [5]. Вперше були визначені права біженців. Вони одержували проїзні документи особливого зразку (так званий нансенівський паспорт). Але положення з біженцями кращим не ставало, тим більше, що громадянська війна в Іспанії (1936-1939рр.) призвела до появи ще понад 600 тис. нових біженців [16], збільшивши число біженців у Європі ( вихідців з Росії, вірмен, греків, турків і т.д.) до 5 млн. чоловік [17].

Друга світова війна коштувала людству не тільки десятків мільйонів жертв, але й зірвала з місць свого проживання десятки і сотні мільйонів людей, перетворивши їх на біженців та переміщених осіб. Ось деякі цифрові дані з цього приводу. Згідно [17] станом на травень1945 року в Європі нараховувалось понад 40 млн. переміщених осіб, не рахуючи вигнаних з країн Східної Європи німців. В самій Німеччині на той час перебувало 11,3 млн. підневільних робітників. Згідно [18] у 1944-1948 роках було вигнано з країн Східної Європи від 8 до12 млн. німців, причому під час вигнання загинуло від 300 тис. до 1,5 млн. чоловік. За даними, які наводить СатановськийЕ.[19] після завершення Другої світової війни, в світі чисельність біженців перевищувала 200 млн. чоловік.Наприкінці 40-х років у Європі все ще нараховувалось понад 21 млн. біженців, включаючи 12,5 млн. вигнаних німців[19].

Цікавим є питання кількості біженців з СРСР (в тому числі українців) які після завершення війни не побажали повертатися додому. Число цих біженців, які носять неофіційну назву “друга еміграція” радянськими владними структурами станом на 1 січня 1952 року визначалося в 451.561 чоловік [20]. Національний склад біженців “другої еміграції” був таким: 144.934 українці (32,1%), 109.214 латишів (24,2%), 63.401 литовець (14%), 58.924 естонці (13%), 31.704 росіян (7%), 9.856 білорусів (2,2%) та 33.528 представників інших національностей. В це число не увійшли радянські німці, які стали громадянами ФРН, бессарабці та буковинці, які прийняли румунське громадянство і т.д. В 1956 році МЗС СРСР уточнив, що на Заході в якості переміщених осіб знаходиться 504.487 радянських громадян, половину з яких складали колишні військовослужбовці [21,c.28]. В джерелі [22,c.35] наводиться дещо більша кількість українців, які залишились на Заході - 177 тис. чоловік.

В післявоєнний період (з 1946 року), на відміну від довоєнного, основну масу біженців почали давати країни Азії, Африки, та меншою мірою - Латинської Америки. Так, наприклад, після завершення громадянської війни в Китаї, на Тайвань, з материкової частини Китаю втекло близько 2 млн. біженців, включаючи військових [23].

Розпад колоніальної системи, створення нових незалежних держав супроводжувався в багатьох випадках національно-визвольними та громадянськими війнами , етнічними та релігійними чистками, що мали наслідком появу величезної кількості біженців та переміщених осіб.

Наприклад, утворенню незалежних держав Індії та Пакистану, передувала кривава індусько-мусульманська різанина 1946-1947 рр., в результаті якої сотні тисяч мусульман змушені були втікати з Індії до Пакистану, і не менша кількість індусів та сикхів - з Пакистану до Індії. В 1950 році кількість біженців-мусульман з Індії у Пакистан складала 6,5 млн. чоловік, а кількість біженців-індусів та сикхів з Пакистану в Індію - 5,5 млн. чоловік [24]. біженець мігрант війна переселенець

Етнічною чисткою супроводжувалося створення держави Ізраїль. Після першої арабо-ізраїльської війни 1948-1949 рр. біженцями стали близько 900 тис. палестинських арабів, а натомість на їхнє місце в'їхало понад 820тис. євреїв з різних країн [25].

З огляду на те, що за післявоєнний час кількість біженців меншою не ставала, в структурі ООН було утворено дві організації, які займалися справами біженців та вирішенням їхньої долі. Перша організація - це Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (скорочено БАПОР, або англійською UNRWA). БАПОР була утворена 8 грудня 1949 року. Тепер в її штаті перебуває 26 тис. співробітників, бюджет БАПОР, наприклад в 2006 році, склав 1,3 млрд. доларів США [26]. Друга організація - це Управління Верховного комісара ООН зі справ біженців (скорочено УВКБ ООН, або англійською UNHCR). Статут УВКБ ООН був затверджений 14 грудня 1950 року, а сама організація почала діяти з 1 січня 1951 року. За роки своєї діяльності УВКБ ООН допомогла не менше, як 50млн. біженців у 116 країнах світу. В її штаті понад 6300 співробітників [27]. Бюджет УВКБ ООН, наприклад у 2006 році склав 1,1 млрд. доларів США, а в 2008 році - 1,6 млрд. доларів США [28].

Захищати права біженців були покликані Конвенція 1951 року та протокол 1967 року про статус біженців, прийняті ООН, і підписані станом на 2012 рік 164 державами світу [29]. Згідно цих документів біженцям на територіях держав, де вони тимчасово знаходились, гарантувалися основні громадянські права: на роботу, житло, освіту та доступ до правової системи. Проте на жаль, в повному обсязі ні в одній державі вони виконані не були.

Якщо вести мову про 50-ті роки ХХ століття, то після придушення повстання в Угорщині 1956 року, понад 200 тис. угорців втекли на Захід [30,c.186]. Протягом розглядуваного періоду населення Східної Німеччини через Західний Берлін активно втікало до ФРН. В [30,c.207] відмічається, що кожного місяця із Східної Німеччини до Західної втікало 30 тис. чоловік, а в зворотному напрямку - тільки 1,5 тис. чоловік. Загалом вважається, що упродовж 1949-1961 рр. до Західної Німеччини втекло близько 3 млн. німців із Східної Німеччини [31,c.11], що стало причиною побудови в серпні 1961 Берлінської стіни. В Алжирі під час війни за незалежність 1954-1962 рр. загинули не тільки сотні тисяч алжирців (за різними оцінками 1-1,5 млн. чоловік), але й 1 млн. алжирців стали біженцями, в основному в сусідніх Марокко та Тунісі, та ще 2 млн. - в'язнями концтаборів [32,c.195]. Після перемоги національно-визвольного руху, з Алжиру до Франції втекло понад 1 млн. французів (так званих “чорноногих”) [33,c.679], та ще 300 тис. арабів-алжирців ( так звані “харкі” ), які співпрацювали з колоніальним режимом, що в результаті збільшило арабську общину у Франції станом на 1962 рік до 670 тис. чоловік [34].

В 60-ті роки, в результаті програшу арабами 6-денної війни 1967 року з Ізраїлем, біженцями стали 100 тис. єгиптян та сирійців, а до 900-тисячної армії палестинських біженців, які втекли з рідних домівок у 1948 році додалося ще понад 300 тис. нових біженців-палестинців [35,c.48,73]. Це збільшило з урахуванням народжуваності кількість біженців-палестинців до 1,5 млн. чоловік на середину 1968 року [32,c.295], а з 300 тис. біженців 1967 року - 120 тис. складали ті, хто вже втік у 1948 році [36] - тобто виявилися “двічі біженцями”. Згідно з [37] після вторгнення військ Організації Варшавського договору до Чехословаччини у 1968 році, на Захід втекло понад 40 тис. громадян цієї країни.

70-ті роки принесли нову хвилю біженців. Тут слід згадати про 10 млн. біженців з Бангладеш до Індії у 1971 році під час війни за незалежність цієї країни, та більше ніж 3 млн. біженців з Індокитаю у 1975 році, з яких 1,3 млн. втекло до США [17]. Після перемоги ісламської революції в Ірані (1978-1979рр.), з цієї країни втекло від 750 тис. до 1 млн. чоловік, причому 600 тис. втекло до сусідньої Туреччини, а 200 тис. - в США (переважно в Каліфорнію) [38].

Під час війни 1979-1989 рр. у Афганістані, з країни втекло понад 6 млн. чоловік [17], а ірано-іракська війна 1980-1988 рр. призвела до втечі понад 1,4 млн. громадян Іраку в Іран [38].

Розпад Югославії виявився справжньою трагедією для її громадян. Кількість сербів-біженців з Хорватії у 1993-1995 рр. склала 481 тис. чоловік[39]. В Боснії та Герцеговині, населення якої напередодні війни складало 4,3 млн. чоловік, втекло в інші країни Європи 900 тис. чоловік та стало внутрішніми біженцями ще 1,3 млн. чоловік [40]. Війна в Косово, яка супроводжувалася взаємними етнічними чистками, спочатку призвела до появи 840 тис. біженців-албанців [33,c.738], до яких додалося 200 тис. біженців сербів [17].

Величезною кількістю біженців, переміщених осіб, та тих, хто під впливом різних обставин змушений був покинути рідну домівку, супроводжувався розпад Радянського Союзу. Згідно [17] таких громадян колишнього СРСР нараховувалося близько 9 млн. чоловік.

1960 рік недарма вважається роком Африки, оскільки тоді десятки африканських колоній одержали державну незалежність. Проте для багатьох з них тягар незалежності виявився заважким, і Африканський континент чим далі, тим більше перетворювався в зону громадянських воєн та етнічних конфліктів , в результаті чого до 1 млн. біженців з Алжиру почали додаватися нові мільйони.

На Африканському Розі війна між Ефіопією та Сомалі у 1977-1978 рр. призвела до появи 600 тис. біженців [30,c.389], війна за незалежність Еритреї, яка велася 30 років (1961-1991 рр.) коштувала понад 150 тис. людських життів, та 400 тис. біженців [41]. В сусідньому Судані перша громадянська війна (1955-1972 рр.) забрала життя в 500 тис. чоловік та призвела до появи близько 300 тис. біженців [42], а в результаті другої громадянської війни (1983-2005 рр.) до 2001 року загинуло 2 млн. чоловік та нараховувалось 4 млн. біженців [43].

Ще гіршою була ситуація в Тропічній Африці. Якщо під час війни за незалежність в Анголі (1961-1974 рр.), в сусідній Заїр втекло близько 300 тис. біженців з цієї країни [44], то на момент завершення громадянської війни в Анголі, яка тривала 27 років (1975-2002 рр.), кількість біженців та переміщених осіб складала 4 млн. чоловік - третину населення країни [45]. В сусідньому Мозамбіку кількість біженців під час війни 1964-1974 рр. за незалежність була зовсім незначною, зате наслідком громадянської війни 1975-1992 рр. стала поява 250 тис. біженців з Мозамбіку в сусідніх країнах, понад 1 млн. переміщених осіб всередині країни та ще 2,5 млн. чоловік виявилися на грані голодної смерті [46]. Справжньою трагедією став геноцид 1994 року в Руанді, де за різними даними за 100 днів загинуло від 500 тис. до 1,03 млн. чоловік [47], а до 480 тис. біженців з Руанди наприкінці 80-х років у сусідніх країнах[47], додалося ще 2 млн. нових біженців[48].

Все це дало підставу говорити про Африку, як континент, більшість держав якого не відбулися. Дійсно, наприкінці 20 століття, на Африку припадало 50% світового контингенту біженців (від 7 до 10 млн. чоловік), та понад 60% переміщених осіб (близько 20 млн. чоловік) [49]. Якщо вести мову про щорічну кількість біженців та переміщених осіб, то за період 1950-1999 рр. своєрідним “рекордсменом”виявився 1997 рік. Тоді було зафіксовано 50 млн. біженців та переміщених осіб [50].

Щодо статистики числа біженців. Вона не може бути абсолютно точною з двох причин. По-перше досить важко фіксувати число реальних біженців, оскільки до них часто приєднуються нелегальні мігранти, котрі мігрують в більш розвинені країни з метою покращення якості свого життя. По-друге, інформація про біженців часто поступає не з усіх країн світу, де вони знаходяться. Так, наприклад, в 2004 році інформацію про біженців надали 30 держав, а в 2010 році - 65 держав світу [51]. Тим не менше, на основі аналізу джерел [17], [19], [52]-[55], [78], вимальовується наступна динаміка чисельності біженців у світі по окремих роках ХХІ століття.

Таблиця 1.

Динаміка чисельності біженців упродовж 2000-2013 рр.

Рік

2000

2002

2006

2011

2012

2013

Чисельність біженців (відповідальність УВКБ ООН) млн. чоловік

11,7

12

10,6

10,55

10,5

11,7

Чисельність біженців (відповідальність БАПОР) млн. чоловік

3,74

3,9

4,3

4,82

4,9

5

Загальна чисельність біженців (млн. чоловік)

15,44

15,9

14,9

15,37

15,4

16,7

Наведені вище цифри суттєво збільшаться , якщо до числа біженців додати осіб, переміщених всередині країни внаслідок військових дій ( так званих внутрішніх біженців), та шукачів притулку з цих самих причин. Динаміка загальної чисельності на основі джерел [17], [55], [57]-[59], [79] постраждалих від збройного насильства упродовж 2000-2012 рр. виглядає так:

Таблиця 2.

Загальна чисельність постраждалих від збройного насильства

Рік

2000

2005

2009

2012

2013

Загальна чисельність постраждалих (млн. чол.)

22,3 без даних по БАПОР

20,8 без даних по БАПОР

43,3

45,2

51,2

в тому числі

біженців (млн. чол.)

11,7

8,4

15,2

15,4

16,7

внутрішні біженці (млн. чол.)

4,1

6,6

27,1

28,8

33,3

шукачі притулку (млн. чол.)

1,2

0,774

0,983

0,937

1,2

Збільшення кількості постраждалих від збройного насильства у 2012 році порівняно з 2000 роком пояснюється не тільки врахуванням числа палестинських біженців (статистика БАПОР), але й різким збільшенням (в кілька разів) кількості внутрішніх біженців. Це пов'язано з покращенням статистики їхнього обліку. Наприклад, уряд Колумбії, де громадянська війна продовжується з 1948 року, підвищив оцінку числа внутрішніх біженців з 240 тис. у 2000 році до 2 млн. чоловік у 2005 році - майже в 10 разів [60]. Для порівняння, у 2011 році кількість внутрішніх біженців в Колумбії складала вже 3,8 млн. чоловік [56].

Динаміка кількості постраждалих від збройного насильства та біженців УВКБ ООН по континентах та регіонах земної кулі складена нами на основі джерел [52], [57], [61] наводиться в таблиці 3:

Таблиця 3.

Динаміка чисельності постраждалих та біженців по континентах та регіонах

Рік

Категорія

Загальна

кільк.

Африка

Азія

Європа

Лат. Америка та Карибський басейн

Північна Америка

Океанія

2002

Постраждалі від збройного насильства

20 млн.

4,2 млн.

8,8 млн.

4,8 млн.

765.400

1,1 млн.

81.300

2005

Постраждалі від збройного насильства

20,8 млн.

5,2 млн.

8,6 млн.

3,67 млн.

2,5 млн.

717.800

82.500

2013

Біженці (з урахуванням БАПОР

15,7 млн.

2,9 млн.

10,4 млн.

1,5 млн.

0,4 млн.

0,4 млн.

Близьке до нуля

Виникає питання: біженці з яких країн є найчисельнішими в світі? Інформація на основі джерел [57], [62]-[64],[80], з цього приводу за 2005, 2010-2013 роки по чотирьохнайчисельніших групах біженців, наводиться нижче.

Таблиця 4.

Інформація про найчисельніші групи біженців

Рік

Назва країни

Кільк.

Назва країни

Кільк.

Назва країни

Кільк.

Назва країни

Кільк.

2005

Афганістан

1.908.100

Судан

693.000

Бурунді

438.700

Демократична Республіка Конго

430.600

2010

Афганістан

3.054.700

Ірак

1.683.500

Сомалі

770.200

Демократична Республіка Конго

476.700

2011

Афганістан

2.664.436

Ірак

1.428.308

Сомалі

1.077.048

Судан

500.014

2012

Афганістан

2.585.600

Сомалі

1.136.100

Ірак

746.400

Сирія

728.500

2013

Афганістан

2.556.556

Сирія

2.457.278

Сомалі

1.121.738

Судан

636.405

Слід додати, що у вищенаведеній таблиці зафіксовано тільки зареєстрованих біженців. Якщо врахувати ще й незареєстрованих біженців, то вищенаведені показники по окремих країнах зростуть, як мінімум, в два рази. Стосовно палестинських біженців відповідна статистика була наведена нами вище. Додамо, що станом на січень 2013 року, за палестинськими даними нараховувалось 5,3 млн. палестинських біженців, причому самі палестинці оцінюють кількість вигнаних у 1948 році цифрою 957 тис. чоловік [65].

Якщо вести мову про країни, які приймали біженців, то, наприклад, станом на 2013 рік згідно [81], найбільше біженців прийняли: Пакистан - 1.616.500 чоловік, Іран - 857.400, Ліван - 856.500, Йорданія - 641.900 і т.д. Загалом, 2013 році в світі нараховувалось 68 держав, на території кожної з яких перебувало понад 50 тис. біженців [66].

Додамо, що з багатьох неблагополучних країн де десятками років точиться війна, біженці буквально розбігаються по інших країнах світу. Так, наприклад, якщо в 2004 році біженці з Афганістану були зафіксовані у 78 країнах світу [67], то в 2012 році - у 82 країнах [68]. У 2006 році 34.200 біженців з Іраку попросили притулку в 70-ти країнах світу [69]. В 2009 році 34 країни зафіксували в себе біженців з Сомалі [70].

Проте чим далі, тим з меншою охотою розвинуті країни приймають у себе біженців з неблагополучних країн, і увесь тягар, пов'язаний з прийомом та утриманням біженців лягає на країни, що розвиваються та на бідні країни світу. Відомо [64], що якщо у 2002 році 70% біженців приймали країни, що розвиваються, а 30% - розвинуті країни, то через 10 років - у 2012 році ця пропорція склала 81:19, а у 2013 році -86:14[80]. О. Щербакова додає [61], що у 2013 році 87,2% з 13,7 млн. біженців проживало у країнах, що розвиваються, в тому числі 12,7% - у бідних державах, і тільки 14,8% - у розвинутих країнах. Що це означає на практиці, випливає з наступних прикладів. Утримання афганських біженців на своїй території упродовж 1980-2006 рр. обійшлися державній скарбниці Ірану у 8 млрд. доларів США [71], Пакистан за 30 років (1982-2012 рр.) на утримання біженців з Афганістану витратив 200 млрд. доларів. Допомога міжнародних організацій у цих випадках або недостатня, або мізерна. Наприклад, Туреччина з березня 2011 року і до кінця жовтня 2013 року на утримання сирійських біженців витратила 2 млрд. доларів, проте тільки 135 млн. доларів з цієї суми прийшли від міжнародних організацій. Решту грошей довелося доплачувати з турецької скарбниці [73]. Аналогічним чином, вже в 2014 році ООН виділила на потреби сирійських біженців 850 млн. доларів, в той час, як на їх облаштування тільки в Йорданії потрібно 1,8 млрд. доларів [74]. І цю різницю доведеться покривати з державного бюджету. Ще один промовистий приклад . Станом на середину 2011 року на один долар ВНП в Пакистані припадає 710 біженців, в Демократичній Республіці Конго (колишній Заїр) - 475, а в Кенії - 247 біженців. В той час, як в Німеччині на 1 долар ВНП припадало усього 17 біженців [75]. Іншими словами, утримування біженців на своїй території є набагато важчим матеріальним навантаженням для країн, що розвиваються, аніж для розвинутих країн.

Цікавим є запитання: а де переважно осідають біженці із країн, які стали зоною бойових дій? Наприклад, у 2011 році за даними ООН 80% біженців осідали в сусідніх державах [76]. Проте в джерелі [77] стверджується, що станом на той же 2011 рік в сусідніх країнах регіону осідало від 75% до 93% біженців. За нашими оцінками число біженців, які осідають у сусідніх країнах перевищує 90% їхньої кількості. З цією метою слід проаналізувати найчисельніші групи біженців: палестинських біженців, біженцівз Афганістану, Сирії, Сомалі, Іраку, та інших країн світу, що буде зроблено в наступній публікації.

Література

1. ХХ век - самый кровавый в истории человечества - http://historic.ru/news/item/f00/s11/n0001180/index.shtml

2. Лавер О.Г. Війни та народонаселення країн світу в ХХ столітті. Статистичне дослідження. Наукова монографія. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2002. - 304 с.

3. Текущие войны и конфликты ХХІ века - http://www.warconflict.ru/rus/nowwars/?action=shwprd&id=972

4. Новости войн и конфликтов. Международные кризисы. - http://www.warconflict.ru/rus/catalog/?action=assortment&id=121

5. Беженцы. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

6. Мухаджирство в Османской империи. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

7. Косачевич М. Біженці з Галичини // Персонал Плюс - 2011 -17-23 серпня - №33(438) -http://www.personal-plus.net/438/8292.html

8. Холмщина // Енциклопедія українознавства. Т.10. - Львів: Перевидання в Україні 2000. С.3615-3620.

9. Гражданская война и военная интервенция в СССР: Энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1983. - 704с.

10. Даниленко О. Роль українського громадянського комітету в соціальній адаптації емігрантів // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. Випуск 9. - Інститут історії України НАН України, 2003. - С. 278-294.

11. Кямуран Гюрюн. Армянское досье. - Баку: Язычы, 1993 - 187 с. - http://ebooks.preslib.az/pdfbooks/rubooks/armdosye.pdf/

12. Новейшая история стран Европы и Америки. Часть 1. 1900-1945. - М.: Гуманитарный центр ВЛАДОС, 2003. - 463 с.

13. Шталь А. Локальные войны 1920-1930-х годов. - СПб - М.: TERRAFANTASTICA, 2003. - 542 c.

14. Курды в Турции в новейшее время. Часть ІІІ. - http://www.kurdistan.ru

15. Greeks in Turkey - From Wikipedia, the free encyclopedia.

16. Гражданская война в Испании. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

17. Моргун Ю. Беженцы - глобальная проблема ХХI века // Белорусский журнал международного права и международных отношений. - 2001. -№2. - http://evolution.info/content/view/431/52/

18. Хамахер Мария. Зачистка истории // Литературная газета. - 2006. - №37 (13-19 июня). - С.1-2

19. Сатановский Е.Я. Замкнутый круг “миротворческой дипломатии” - http://www.iimes.ru/rus/stat/2008/08-05-08c.htm

20. Земсков В.Н. К вопросу о судьбе советских репатриантов в СССР (1944-1955) - http://www.politpros.com/journal/read/?ID=141&journal=68

21. Пыхалов И., Лопуховский Л. и др. “Умылись кровью?” - М.: “Яуза”, “Эксмо”, - 2012. - 512 с.

22. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. - К.: Видавничий дім альтернативи, 1999. - 352 с.

23. Гоминьдан. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

24. Проблема афганских беженцев в Пакистане -http://www.studsell.com/view/129063/

25. Остапенко Э. Еще пара слов о палестинском Лохотроне - http://lussien.livejournal.com/65022.html

26. Ближневосточное агентство ООН для помощи палестинским беженцам и организации работ. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

27. Управление Верховного комиссара ООН по делам беженцев. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

28. Звернення Гуттіріша на щорічному відкритті Виконавчого комітету УВКБ ООН на захист бідних та переміщених осіб - http://md.unhcr.ord.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=160

29. Поневіряння вимушених переселенців // Євроньюс. - 16.10.2012

30. Лавренов С., Попов И. Советский Союз в локальныx войнах и конфликтах. - М.: Изд-во Астрель, 2005. - 778 с.

31. Павлов Н.В. Внешняя политика ГДР (1949-1990) //MGIMO.ru - 2012 - февраль - http://www.mgimo.ru/files/210929/ПАВЛОВ.pdf

32. Вооруженная борьба народов Африки за свободу и независимость. - М.: Наука, 1974. - 444 с.

33. Всемирная история войн. - Минск: ООО “Харвест”, 2005. - 768 с.

34. Лебедев С. От французского Алжира к алжирской Франции - http://rusk.ru/st.php?idar=103861

35. Арабо-израильские войны - М.:”Яуза”, “Эксмо”, - 2008. - 477 с.

36. Палестинские беженцы. - Материал из ЕЖЕВИКИ -ЕJWIKI.org - Академической Вики - энциклопедии по еврейским и израильским темам.

37. Международная организация по миграции - http://voluntary.ru/dictionary1949/word/

38. Иранские беженцы в странах СНГ - http://www.kazedu.kz/referat/197134

39. Война в Хорватии. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

40. Боснийская война. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

41. Война за независимость Эритреи. - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

42. Первая гражданская война в Судане - http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1595070

43. Вторая гражданская война в Судане- Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

44. Ангола -http://enс-dic.com/colier/Аngola-446.html

45. В Анголе завершилась 27-летняя война - http://rus.delfi.lv/news/daily/abroad/v-angole-zavershilas-27-letnyaya-vojna.d?id=2957570

46. Что такое Мозамбик - http://www.onlinedics.ru/slovar/colier/m/

47. Геноцид в Руанде - Материал из Википедии. - свободной энциклопедии.

48. Геноцид в Руанде - одно из самых ужасных преступлений 20 века (6.05.2013) - http://fb.ru/article/61388/

49. Исследование социальной структуры африканських стран Тропического региона ХХ-ХХІ в. - http://knowledge.allbest.ru/history/2c0b65635a3ad78b4d43a88421206c26_0.html

50. Салиев А.Л. Восточный вектор внутренней политики Кыргызстана: Азиатско-Тихоокеанский регион и Ближний Восток (2011) - http://uchebnik-besplatno.com/uchebnik- mejdunarodnie-otnosheniya/kyirgizsko-koreyskie-migratsionnyie.html

51. Mapping displaced people around the World - http://education.nationalgeographic.com/education/maps/?ar_a=1

52. Тодорович И., Моргун Ю. Беженцы в мире: 2002. Достижения и проблемы //Белорусский журнал международного права и международных отношений. - 2003. - №2 - http://evolution.info/content/view/625/54/

53. Число беженцев в мире превышает 9 миллионов // Демоскоп Weekly - 2005 -№211-2012. - 29 августа - 11 сентября.

54. В мире все больше беженцев (19.06.2007) - http://www.undised.err.ee/index.php?2578589

55. Доклад УВКБ ООН : 80% беженцев в мире находятся в развивающихся странах (20.06.2011) - http://www.arspress.ru/projects/active/32398/33912/

56. Facts and Figures about Refugees - http://www.unhcr.org.uk/about-us/key-facts-and-figures.html

57. Тодорович И., Моргун Ю. Беженцы в мире // Журнал международного права и международных отношений. - 2006. - №4. -http://evolution.info/content/view/1059/181

58. В мире растет число беженцев, заявили в ООН (15.06.2010) - http://rus.newsru.ua/world/15jun2010/refugee.html

59. Лаврентьева П. Число беженцев мира поставило рекорд - 45,2 млн. человек (19.06.2012) - http://www.odnako.org/blogs/show_26329/

60. Число беженцев в мире сокращается, а внутренне перемещенных лиц - растет (20.06.2005) -http://un.by/news/world/2005/20-06-05-05.html

61. Щербакова Е. Доля беженцев среди международных мигрантов снижается // Демоскоп Weekly - 2013. - №579-580. - 16-31 декабря

62. Страны - источники беженцев 2010 - http://iformatsiya.ru/mirovaya-statistika/847

63. Refugee needs and trends: a statistical snapshot - http://www.refugeecouncil.org.au/r/isub/2013-14-IntakeSub-stat-snapshot.pdf

64. Четыре секунды на беженца (19.06.2013) - http://www.gazeta.ru/social/2013/06/19/5386513.shtml

65. 5,3 млн. палестинцев - беженцы(23.03.2013) - http://www.islam-penza.ru/news/

66. Забастовка африканских нелегалов: массовые митинги прошли в Тель-Авиве и Эйлате (6.01.2014) - http://newsru.co.il/israel/05jan2014/nelegal_707.html

67. Число беженцев в мире превышает 9 миллионов // Демоскоп Weekly- 2005 -№212-213. - 19 августа - 11 сентября.

68. UNHCR: Afghanistan the largest source of refugees worldwide (20.06.2013) - http://www.rawa.org/temp/runews/2013/06/20/

69. Международная защита и помощь беженцам - http://www.un.org/ru/humanitarian/assistance/refugees.html

70. UNHCR 2011: refugee statistics: full data - http://www.guardian.co.uk/news/datablog/2011/jun/20

71. Пастухов Е. Незванные гости - http://continent.kz/2006/18/10.html

72. Burdened economy. Pakistan has spent $200b on Afghan refugees (26.10.2013) - http://tribune.com.pk/story/622518/

73. Эрдоган: Турция потратила на сирийских беженцев $2 млрд. (23.09.2013) - http://www.i-g-t.org/2013/09/23

74. Мохаммад Каземи. Права беженцев и международная ответственность (5.03.2014) - http://inosmi.ru/world/20140305/218223872.html

75. Доклад УВКБ ООН: 80% беженцев в мире находятся в развивающихся странах - http://www.arspress.ru/projects/active/32398/33912/

76. В 2011 году ООН зафиксировала рекордное количество беженцев (18.06.2012) - http://www.dw.de/artide/0,,16033946,00.html

77. Anet Philips and Harriet Spinks. Boat arrivals in Australia since 1976 (29.01.2013) -http://www.aph.gov.ua/About-Parliament/Parlamentary-Departments/Parlamentary-Library/pubs/BN/2012-2013/BoatArrivals

78. День беженцев: Сколько человек бегут из России и стран Центральной Азии (статистика) - http://www.fergananews.com/news/22326/

79. Число беженцев в мире впервые после Второй мировой войны превысило 50 млн. человек (20.06.2014) - http://vz.ru/news/2014/6/20/691998.html

80. Імоджен Фоукс. ООН: біженців у світі - найбільше з часу другої світової // ББС - 20.06.2014

81. 20 июня отмечается Всемирный день беженцев (20.06.2014) - http://irelandru.com/world-refugee-day/

82. Петрунин С. Бегущие от войны (10.10.2014) - http://topwar.ru/59740

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Сутність інформаційної війни та її основні ознаки. Вплив інформаційної війни на сфери суспільної свідомості в процесі інформатизації суспільства. Трансформація інформаційної зброї. Перспективи розвитку стратегій ведення сучасних інформаційних війн.

    дипломная работа [121,8 K], добавлен 03.10.2014

  • Законодавча база соціального забезпечення населення в 1917-1922 роки. Держава - головний суб’єкт допомоги, усунення від цієї діяльності церкви, громадських організацій, приватних осіб. Соціальна допомога в роки другої світової війни та повоєнний час.

    курсовая работа [73,8 K], добавлен 12.07.2009

  • Розгляд основних особливостей взаємозв’язків між доходом населення України та приростом фінансових активів, аналіз проблем. Медіана як варіанта, яка припадає на середину упорядкованого ряду розподілу і ділить його на дві рівні за обсягом частини.

    контрольная работа [271,0 K], добавлен 04.05.2015

  • Узагальнення основних демографічних проблем в Одеській області. Характеристика динаміки зміни чисельності та густоти населення у результаті народжуваності, смертності й міграції. Територіальні відмінності сільського та міського населення Одеської області.

    курсовая работа [248,4 K], добавлен 30.05.2013

  • Передумови створення та причини занепаду Чиказької школи соціології та вивчення періодизації її діяльності. Розгляд історичного розвитку символічного інтеракціонізму. Дослідження основних проблем соціалізації, групової взаємодії й соціального контролю.

    реферат [39,9 K], добавлен 19.10.2011

  • Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.

    курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010

  • Изучение возрастных изменений в организме человека. Определение основных проблем людей преклонного возраста в материальной положении, социальной уязвимости, ухудшении здоровья, одиночестве. Практические подходы в разрешении проблем пожилых людей в России.

    дипломная работа [228,3 K], добавлен 03.07.2010

  • Теоретичні засади соціального захисту дітей-біженців. Дитина-біженець: потреби та проблеми, їх захист як складова системи соціального захисту дітей в Україні. Основні напрямки та шляхи покращення соціально-правового захисту дітей-біженців в Україні.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 13.05.2010

  • Теорія політики як теоретична дисципліна. Вивчення форм і методів побічного впливу на політику держави опозиційних сил. Соціологічне дослідження міжнародних відносин і світової політики. Процес інтеграції, аналіз розвитку міжнародних комунікацій.

    контрольная работа [44,0 K], добавлен 25.04.2009

  • Характеристика масового суспільства. Масове суспільство як новий соціальний стан, соціальний характер людини в його умовах. Національна держава як форма існування масового суспільства. Теорія соціального характеру в масовому суспільстві Д. Рисмена.

    реферат [40,7 K], добавлен 26.06.2010

  • Виявлення основних проблем матеріальної забезпеченості молодої сім'ї. Відсутність власного житла, професійного працевлаштування молодих людей. Проблема алкоголізму, адаптації молодих чоловіка і дружини один до одного. Анкета соціологічного опитування.

    контрольная работа [54,2 K], добавлен 22.04.2014

  • Розгляд питання працевлаштування молоді в Україні. Теоретичне вивчення та обґрунтування сучасної проблеми безробіття. Проведення дослідження щодо виявлення ставлення студентів до даної проблеми; визначення її причин і пошук дієвих шляхів виходу.

    курсовая работа [736,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Розгляд питання походження волонтерства у світі та Україні, його головних рис та включеності у простір соціальної політики: заміщення функцій державних органів влади щодо вирішення проблем зайнятості, соціального забезпечення та соціалізації молоді.

    статья [24,5 K], добавлен 18.08.2017

  • Населення як об'єкт вивчення соціальної статистики. Основні категорії статистики населення. Джерела інформації про населення, статистичне вивчення його структури. Методи вивчення динаміки складу населення. Статистика природного руху населення України.

    курсовая работа [284,3 K], добавлен 13.05.2015

  • Розгляд основних класичних концепцій теорії підприємництва. Вивчення особливостей економічної поведінки вітчизняного підприємця. Аналіз мотивації суб`єктів підприємницької діяльності. Дослідження готовності населення до здійснення даної діяльності.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.12.2014

  • Визначення поняття суспільства у соціальній філософії, його універсальна типологія та ознаки громадянської общини як соціальної системи. Наслідки глобалізації світової економіки та визначення стратегії економічного розвитку України в світовій системі.

    реферат [33,0 K], добавлен 12.10.2010

  • Зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями. Дослідження та вивчення проблем молодої сім’ї, що є актуальними в умовах кризи інституту сім’ї в цілому. Робота з соціальної реабілітації. Питання та цілі сімейної психотерапії.

    контрольная работа [44,2 K], добавлен 12.11.2014

  • Сутність соціокультурної динаміки. Характер, ступінь і ефективність культурних запозичень. Типи, механізми, джерела соціокультурної динаміки. Виявлення об'єктивно істинної природи культури, її динаміки в різних концепціях і школах культурологічних знань.

    реферат [21,4 K], добавлен 10.12.2010

  • Статистичне вивчення народонаселення України, та дослідження проблем. Формування демографії в Україні XVIII століття. Розвиток демографії в Україні XIX—початку XX сторіччя. Розвиток демографії в Україні в період Радянської доби та до сьогодення.

    реферат [37,5 K], добавлен 25.10.2008

  • Соціалізація особистості та її вплив на формування соціально-активної позиції. Сутність етнічної самосвідомості та її характеристика. Національна самосвідомість як чинник розвитку духовності українського суспільства. Формування етнічної ідентифікації.

    реферат [43,5 K], добавлен 24.10.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.