Етапи розвитку теоретичних концепцій міграційних систем

П'ятковська О.Р. кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

ВСТУП

Постановка проблеми. Міжнародна міграція -- одна з визначальних характеристик глобалізації -- перетворилася на домінуючий фактор не лише формування світового ринку праці, а й міжнародної співпраці між державами для пошуку шляхів її регулювання. На сучасному етапі спостерігається подальша інтенсифікація міграційних процесів у світі, зокрема з 2010 до 2017 р. чисельність міжнародних мігрантів зросла з 220 до 258 млн. осіб [1], а також трансформація їх видів та форм, розширення географії країн-донорів та реципієнтів, а також спектру загроз, які несуть із собою масові нерегульовані міграційні потоки. З огляду на це, міграційна взаємодія між державами набуває якісно нового характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на постійні дебати серед науковців щодо впливу міграції на розвиток країн -- учасниць міграційних обмінів, висновки авторів здебільшого обґрунтовано емпіричними дослідженнями, які враховують вплив міграції на певні вибрані соціально-економічні детермінанти країни походження чи призначення мігрантів.

Так, із позицій країни-реципієнта дослідники переважно аналізують такі економічні ефекти, як вплив іммігрантів на ринок праці, зокрема на рівень безробіття (представлено у працях К. Зіммермана, Ж. Цваймюллера, Д. Гросса, Дж. Харріса, М. Тодаро), вплив на економічне зростання, а також на рівень доходів резидентів країни-реципієнта (Дж. Борхас, К. Фуест, М. Тум, М. Петер та Дж. Верікіос) та фіскальні ефекти іммігрантів [2].

У контексті країни-донора економічні ефекти аналізують на основі таких соціально-економічних параметрів, як вплив на бідність (Р. Адамс, Дж. Пейдж, А. Кемал, Г. Рамі, К. Крофт, Хейн де Хаас), вплив на рівень доходів осіб, що залишилися у країні-донорі (А. Беррі, Р. Соліго) та рівень зайнятості (С. Дрінквотер, П. Левін), інвестиційні ефекти грошових трансфертів трудових мігрантів (С. Дрінквотер, О. Малиновська), інші мікро- та макроекономічні показники (Т. Романюк, Р. Стаканов, І. Кукурудза, Т. Ромащенко, Ю. Курунова) та ін. [3--8].

Аналізу специфіки економічних ефектів в умовах загострення міграційної кризи в ЄС та пошуку економічної інтеграції біженців присвячено праці І. Мартіна, А. Вентуріні та ін. [9; 10].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На нашу думку, на сучасному етапі розвитку міжнародної міграції та процесів глобалізації найбільш ґрунтовний підхід до дослідження феномену міжнародної міграції має базуватися на застосуванні системного аналізу та міждисциплінарного запозичення.

Мета статті полягає у характеристиці основних теоретико-концептуальних підходів та етапізації еволюції поглядів зарубіжних дослідників у цій сфері для подальшого активного застосування та інтеграції засад теорії міграційних систем у вітчизняну науку.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Більшість зарубіжних дослідників-міграціологів сходиться на позиції, що засновником теорії міграційних систем можна вважати професора географії з нігерійського університету Акіна Мабогундже [11], який у 70-х роках застосував

Теорію загальних систем (General System Theory) для дослідження міграції «село -- місто» [12].

На думку А. Мабогундже, система може бути визначена як комплекс взаємодіючих елементів разом з їхніми атрибутами та відносинами, тому одним із головних завдань концептуалізації явища як системи є визначення основних взаємодіючих елементів, їхніх атрибутів та взаємин. Як тільки це буде зроблено, відразу стає очевидним, що система працює не в порожнечі, а в спеціальному середовищі [12, с. 2].

Автор також уважав, що певний комплекс змінних (даних) визнається як система, яка володіє певними властивостями, які є загальними для багатьох інших систем, однак у цій праці він не робив акцент на визначенні складових компонентів у математичній формі, а лише на вербальному аналізі способів існування систем, та розробив системну схему теорії міграції «село -- місто» (рис. 1).

Як видно з рис. 1, А. Мабогундже описав основні елементи міграційної системи «село -- місто», а також різні типи середовища, у межах яких функціонує ця система та з якими вона взаємодіє.

Представлення авторської концепції у такий спосіб підкреслює структурні конгруентності, або ізоморфію, з іншими проблемами.

Крім того, одна з головних переваг такого підходу полягає у тому, що вона дає змогу розглянути проблему міграції із сільської до міської місцевості не лише як лінійний, односпрямований, виштовхувально-притягаючий (push-pull), причинно-наслідковий рух, а й як циклічну, взаємозалежну, надзвичайно складну і самомодифіковану систему, в якій зміни в одній частині системи здійснюють вплив на роботу цілої системи [12, с. 16].

Рис. 1. Схематичне зображення урбаністичної міграційної системи за А. Мабогундже [12, с. 3]

трудовий мігрант геополітичний соціальний

Хоча А. Мабогундже заслужено прийнято вважати засновником теорії міграційної системи, однак слід віддати належне працям Т. Парсонза 50-х років (засновника теорії суспільства як соціальної системи), а також працям деяких африканських учених 60-х років, які застосовували системний підхід до вивчення організації суспільства [13, с. 5].

Протягом 80--90-х років ідею А. Мабогундже почали активно використовувати для характеристики міжнародної міграції, однак, на нашу думку, варто також згадати теорію світових систем І. Валерстайна, яка з'явилася на початку 70-х років [14; 15] й якою автор започаткував формування системного підходу на глобальному рівні.

Вже в кінці 80-х років з'явилися праці Л. Лукассена, Р. Бетфорда, М. Бойд, Ф. Арнольда та Дж. Фоусетта, в яких автори розглядали формування міграційних систем на макрорівні переважно під призмою транснаціональних мереж та з позицій географічного розподілу міграційних процесів. Аналізуючи тодішні підходи, Дж. Фоусетт окреслив чіткі зв'язки, що функціонують у межах міграційних систем (табл. 1).

Виходячи з наявності таких зв'язків, Дж. Фоусетт виокремив такі засадничі переваги міграційної системи:

1. Вона бере до уваги аналіз обох кінців міграційних потоків із відповідною необхідністю з'ясування наявності мобільності у будь-якій частині.

2. Вона аналізує одні міграційні потоки в контексті інших потоків або одні місця призначення з урахуванням альтернативних місць призначення.

3. Вона висвітлює різноманітні взаємозв'язки між місцями міграційного обміну, зокрема потоки інформації, товарів, послуг, ідей, а також людей.

4. Вона сконцентрована на проведенні порівняння між місцями міграційного обміну, тобто звертає увагу на диспропорції та незбалансованість, які є джерелом енергії системи.

5. Вона фокусує увагу на взаємопов'язаності системи, в якій одна частина є чутливою до змін в іншій частині.

6. Вона руйнує погляд на міграцію як на звичайний динамічний процес, тобто як на послідовність подій, які трапляються з певним часом [16, с. 672--373].

На початку 90-х років теорію міжнародних міграційних систем активно розвинули М. Крітц, Л. Лім, Г. Злотнік, Д. Гурак, Д. Мес- сей, Ф. Кейсез.

Зокрема, у праці «Міжнародні міграційні системи: глобальний підхід», яка була опублікована в 1992 р. під загальною редакцією М. Крітц, Л. Лім та Г. Злотнік, подано системний підхід до вивчення тогочасної міжнародної міграції та інших типів потоків населення між країнами, досліджено вплив цих потоків на країни-донори та реципієнти міжнародних мігрантів у сфері економічних, політичних та соціальних зв'язків [17].

Загалом, аналізуючи наукові праці 80--90-х років, Хейн де Хаас доходить висновку, що основоположним припущенням теорії міграційних систем є те, що міграція змінює соціальні, культурні, економічні та інституційні умови як у країнах-донорах, так і в країнах-реципієнтах, тобто весь простір розвитку, в межах якого відбуваються міграційні процеси [11, с. 6].

Міграційні системи складаються з країн (або регіонів певних країн), між якими відбувається відносно чисельний обмін мігрантів, і характеризуються наявністю відповідних механізмів, що забезпечують взаємозв'язок між активізацією потоків людей із потоками товарів, послуг, капіталу, ідей, інформації [11, с. 6--7].

Таблиця 1

Зв'язки в міграційних системах за теорією Джеймса Фоусетта (1989 р.)

Джерело: складено за [16, с. 674]