Соціальна складова як стратегічний напрям формування членства системи споживчої кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.1:331.101.3

Соціальна складова як стратегічний напрям формування членства системи споживчої кооперації

Рудич Л.В.,

асистент кафедри управління персоналом та економіки праці Полтавського університету економіки і торгівлі

Анотація

Розкрито особливості інституту членства системи споживчої кооперації; досліджено пріоритетні напрями формування пайовиків системи споживчої кооперації; обґрунтовано роль соціальної складової як стратегічного напряму формування членства системи споживчої кооперації.

Ключові слова. Споживча кооперація, споживче товариство, пайовик, сфера соціального обслуговування, концепція соціальної відповідальності споживчої кооперації

Annotation

Peculiarities of the Institute's membership of consumer cooperatives; studied priorities in forming the shareholders of Consumer Cooperatives; reasonably role social component as strategic direction of forming membership of consumer cooperatives.

Keywords. Сonsumer cooperatives, consumer society, shareholder, the scope of social services, the CSR concept consumer cooperation

Аннотация

Раскрыты особенности института членства системы потребительской кооперации; исследованы приоритетные направления формирования пайщиков системы потребительской кооперации; обоснованно роль социальной составляющей как стратегического направления формирования членства системы потребительской кооперации.

Ключевые слова. Потребительская кооперация, потребительское общество, пайщик, сфера социального обслуживания, концепция социальной ответственности потребительской кооперации

Постановка проблеми. Споживчій кооперації сьогодні належить важливе місце серед різноманітних видів кооперації, вона є добровільним об'єднанням громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Успішна її діяльність безперечно потребує достатньої кількості пайовиків. Особливо актуалізується роль пайовика, як основи суспільно-громадської складової сфери споживчої кооперації, в умовах перехідної економіки. З огляду на це, розширення інституту членства є одним з стратегічних напрямів конкурентоспроможного розвитку системи в цілому, що й обумовлює актуальність обраної теми.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Особливості розвитку людини в системі споживчої кооперації досліджували: О. Величко, Л. Войнаш, Ю. Гавриленко, Л. Дробиш, Т. Костишина, Г. Скляр, C. Семів, Л. Степанов, А. Пантелеймоненко, Л. Шимановська-Дiанич та ін.

Проте, незважаючи на значну кількість наукових праць, до сьогодні не існує комплексного дослідження питання посилення членства в системі споживчої кооперації України. Саме це й породжує актуальність обраної нами теми. пайовик кооперація споживчий соціальний

Постановка завдання. Метою даної роботи є: розкрити особливості інституту пайовиків в системі споживчої кооперації, зокрема дослідити роль соціальної складової, як стратегічного напряму у його формуванні.

Основними завданнями є: 1) розкрити особливості інституту членства системи споживчої кооперації; 2) дослідити пріоритетні напрями формування пайовиків системи споживчої кооперації; 3) обґрунтувати роль соціальної складової як стратегічного напряму формування членства системи споживчої кооперації.

Виклад основного матеріалу. Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство, що об'єднує масових споживачів (робітників, службовців, селян, ремісників, домогосподарок) для спільних закупок, і частково виробництва товарів з наступним продажем їх своїм членам і населенню. Споживчі товариства об'єднують пайовиків переважно у територіальних межах. Саме пайовикам належить визначальна роль в управлінні кооперативом і в контролі за його діяльністю. Вищим органом управління споживчих товариств є загальні збори його членів. Вони приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового внеску, обирають керівників та контролюють органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю [1, с. 6]. Наприклад, в 2009 р. на зборах кооперативних дільниць та зборах уповноважених споживчих товариств, районних конференціях, обласних та республіканських з'їздах взяли участь понад 400 тис. пайовиків [2, с. 3]. До кооперативних органів управління і контролю пайовики обрали майже 48 тис. членів споживчих товариств. Від того, як члени споживчих товариств вирішують нагальні питання споживчої кооперації залежить ефективність її діяльності і конкурентоспроможність на національному ринку.

В цілому роль пайовиків варто розглядати багатогранно:

- купівля товарів на підприємствах споживчого кооперативу означає гарантований ринок збуту;

- здача сільськогосподарської продукції, сировини своєму кооперативу сприяє росту товарних ресурсів кооперативних організацій;

- стартова участь у формуванні кооперативного капіталу - пайового фонду;

- застосування вільних грошових коштів пайовика в якості позичкових коштів на основі повернення поповнює оборотні кошти кооперативних організацій;

- контроль за кооперативним капіталом;

- участь в органах управління, зборах пайовиків зміцнює норми і принципи кооперативної демократії.

Саме пайовик формує сутнісну основу системи. З одного боку член кооперативу є його власником, з іншого - користувачем послуг, які надаються кооперативом.

Як показують дослідження, в цілому для системи споживчої кооперації України характерне значне скорочення кількості пайовиків, зокрема з 2006 р. по 2010 р. таке скорочення відбулося на 789,0 тис. осіб. Причини цього різні. Але слід звернути увагу на той факт, що в умовах дефіцитної економіки привабливим мотивом для членства у споживчому товаристві була можливість першочергово придбати дефіцитні товари. В ринковій економіці цей мотив відпав і інтерес населення до споживчої кооперації значно зменшився. Залишаються лише ті споживачі, інтереси яких співпадають з цілями споживчої кооперації. Тобто сьогодні необхідно знайти ті важелі впливу, що дозволили б змінити тенденції у скороченні чисельності пайовиків.

Як відомо, ХХ з'їзд 2009 р. споживчої кооперації України поставив завдання чітко визначитися з кількісним і якісним складом пайовиків. З цією метою було прийнято рішення провести в 2009 р. Всеукраїнську перереєстрацію членів споживчих товариств. Необхідно за рахунок кооперування, насамперед молоді, збільшити чисельність пайовиків [2, с. 4].

Зокрема стратегія розвитку споживчої кооперації України передусім передбачає «підпорядкування економічної та господарської діяльності соціальним ідеям і завданням споживчої кооперації; неприбутковий характер діяльності споживчих товариств і споживспілок … посилення ролі споживчої кооперації в соціальних перетвореннях на селі» [3, с. 8]. Гасло «Система - для членів» є актуальним як сьогодні, так і на довгострокову перспективу.

Як показують дослідження, провідні вітчизняні фахівці-кооператори вважають, що підвищення ролі інституту членства має відбуватися в трьох основних сферах: економічної участі, управління та контролю, соціального обслуговування [4, с. 201].

На наш погляд, в першу чергу нагальної уваги потребує сфера соціального обслуговування, варто докладно зупинитись на соціальній місії споживчої кооперації. Вважаємо, що створення умов для розвитку особистості пайовика можна розглядати як ключовий фактор його мотивації до подальшої участі в сфері управління, контролю та його економічній участі. Необхідно враховувати, що пайовиків варто розглядати не як абстрактну масу, а як людей діяльних, здібних до виявлення особистого почину, відданих своєму кооперативу, котрі добровільно беруть участь (особисто й економічно) у його роботі. В умовах перехідної економіки, актуалізується роль пайовиків, і, в першу чергу, як основи суспільно-громадської складової сфери споживчої кооперації. Відповідати критеріям сучасної соціально-економічної людини кооперації може, на нашу думку, тільки свідома, моральна, високоосвічена, професійно спроможна особистість. Відносини у сфері кооперації створюють, у свою чергу, прийнятні умови для розвитку такої особистості.

Нині необхідними є зміни в суспільній свідомості, а також у свідомості керівників і працівників організацій сфери споживчої кооперації, членів (пайовиків) споживчої кооперації стосовно відтворення ролі пайовика в розвитку відносин кооперативної ідентичності сфери споживчої кооперації. Важливим при цьому є формування в суспільній свідомості позитивного уявлення про сферу споживчої кооперації, загальнолюдську і високоморальну основи кооперативних цінностей та принципів. Необхідно подолати наслідки деформації відносин, якої зазнала сфера споживчої кооперації в умовах адміністративно-командної економіки і яка спричинила зміни у свідомості її членів (пайовиків), - оскільки це приводить до певних протиріч у практиці розвитку сфери відносин з пайовиками.

На наш погляд, в основу цього процесу має бути покладена концепція соціальної відповідальності організацій споживчої кооперації, яка полягає в наступному:

1. Створення довірчого відношення до організацій споживчої кооперації зацікавлених груп пайовиків, населення, що обслуговується, робітників, державних органів управління та ін.

2. Розробка бренду продукції кооперативної системи (в тому числі послуг).

3. Створення позитивного соціального іміджу споживчої кооперації.

4. Визначення переваг і недоліків її соціальної політики.

Безперечно посилення соціального захисту пайовиків повинно здійснюватися і через удосконалення системи виплат із спеціально створеного для цього фонду, виплат на паї і їх індексації, а також шляхом їх соціальної підтримки в сфері оздоровлення, освіти, відпочинку, пенсійного забезпечення, страхування тощо.

Важливим кроком у вирішенні завдань захисту соціально-економічних інтересів членів споживчих товариств стало прийняття Верховною Радою Закону України „Про кооперацію” від 10 липня 2003 року. Згідно цього Закону споживчим товариствам надано право реалізувати товари і послуги за цінами і тарифами, окремо для членів споживчих товариств та інших фізичних і юридичних осіб. Члени споживчих товариств мають можливість купувати товари і отримувати послуги за цінами їх фактичної собівартості. ХХ з'їзд споживчої кооперації 2009 р. закріпив це право за пайовиками. Впровадження в життя цих та інших заходів дозволить споживчій кооперації підвищити імідж соціально-орієнтованої системи. У цьому плані суттєвого значення набувають питання удосконалення організаційної роботи виборних органів споживчій кооперації з пайовиками і населенням.

Цікавою в цьому плані є світова практика , що апробує декілька способів, з допомогою яких кооперативи різних країн задовольняють соціальні і культурні потреби своїх членів і службовців. Зокрема, широкого розвитку отримав такий захід, як відрахування з товарообороту, або «культуропроцент», що направляється для формування фонду на соціальні і культурні потреби. Так, в Швейцарії з 1957 р. один із двох кооперативних союзів країни (федерація кооператорів «Мігро») в уставному порядку відраховує 1% від товарообороту (для регіональних кооперативів - 0,5 %) для задоволення соціальних і культурних потреб пайовиків, службовців, інших категорій населення. Близько 88% «культуропроценту» направляється безпосередньо на культуру (клуби, центри, вистави і т. д.). 8% - на соціальні цілі. За рахунок «культуропроценту» в Швейцарії була створена широка сітка клубів, шкіл, різноманітних центрів. Із цих засобів фінансується проекти по охороні навколишнього середовища, створення фільмів, виплачуються стипендії артистам, музикантам.

Іншою формою задоволення соціально-культурних потреб пайовиків і працівників кооперації є так звані відрахування в «благодійний фонд». Засоби цього фонду споживчі товариства використовують для надання допомоги похилим, одиноким і малозабезпечени пайовикам, придбання для них необхідних товарів [5, с. 15].

Найбільш значущими, на наш погляд, механізмами соціальної сфери, які сприяють розвитку відносин з членами та потенційними членами споживчої кооперації, є механізми сфери кооперативної освіти, механізми позаекономічної мотивації. Завдяки розвитку сфери освіти значною мірою здійснюється розповсюдження ідеї кооперації, знань про суть і форми відносин з її реалізації в глобалізованому світі, виховується відчуття належності до світової кооперативної спільноти, причетності до відтворення в суспільній практиці кооперативної тра-диції, реалізації кооперативних цінностей та принципів, - тобто набувають розвитку відносини формування соціально-економічної людини кооперації. У цьому контексті безперечною перевагою споживчої кооперації України над коопераціями розвинених країн є наявність власних навчальних закладів, що забезпечують підготовку кадрів для всіх рівнів. Корисним є також досвід науковців Російської Федерації - щодо розповсюдження ідеї кооперації завдяки підготовці навчальних курсів та навчальних посібників для загальноосвітніх шкіл [6] та кооперативних навчальних закладів, у тому числі з викладанням іноземною мовою.

Висновки. Соціальна сфера сьогодні є пріоритетним напрямом процесу формування інституту пайовиків споживчої кооперації, як форми соціально-економічної самоорганізації громадян. Найбільш значущими механізмами соціальної сфери, які сприяють розвитку відносин з фактичними членами та потенційними членами споживчої кооперації, є механізми сфери кооперативної освіти та позаекономічної мотивації. Комплексність даного аспекту безперечно потребує використання концепції соціальної відповідальності організацій споживчої кооперації та застосування провідного світового досвіду.

Література

1. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10.04.1992 р., К. : 14 с.

2. С. Г. Бабенко Про роботу Ради і правління Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки) у 2004-2008 роках та заходи щодо підвищення ефективності господарювання кооперативних організацій і підприємств України. Звітна доповідь Ради правління Укоопспілки ХХ з'їзду споживчої кооперації України від 18 березня 2009 року // Вісті. - 2009. - 26 березня. - С. 3-7

3. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) / кер.авт.кол.С.Г.Бабенко. - К.: Укоопспілка, 2004. - 62 с.

4. Бабенко С. Г, Пантелеймоненнко А. О. Перспективи розвитку системи споживчої кооперації України в умовах лібералізації економіки // Вісник Львівської комерційної академії / [ред. кол.: Гелей С. Д., Тимченко О. П., Сова А. О. та ін.] - Львів: - Видавництво Львівської комерційної академії 2010. - Вип.. 9. - 292 с. - (Серія - Гуманітарні науки). - С. 199-214

5. Вытулев И., Ильина Н., Из опыта зарубежных кооперативных движений в области членства // Международный опыт кооперативного движения в России: Международный сборник статей. - Ч. 2. - М.: МУПК, 1994. - 42 с.

6. Теплова А.Е. Основы потребительской кооперации: учеб. Пособ. - 2-е узд. М.: Вита-Пресс, 2001. - 160 с.

Размещено на Allbest.ru