Самооцінка здоров’я студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Олександр Сабіров

САМООЦІНКА ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ключові слова: здоров'я, самооцінка, студентська молодь, соматичне здоров'я, навчально-виховна діяльність, особистість.

Найважливіша цінність людини це - життя. Ця якість залежить від різних чинників, у тому числі і від здоров'я. Здоров'я є необхідною умовою, що сприяє самовиявленню особистості, збереженню і зростанню продуктивності праці, економіки держави, гарантує благополуччя всього суспільства [1, 3, 5].

Рівень здоров'я кожної людини впливає на рівень добробуту і щастя всієї нації, на стабільність держави. На сучасному інтегрованому ринку праці потрібні люди здорові, красиві, розумні і освічені. Проте, здоров'ю сучасних людей, особливо молодих, загрожує небезпека, причина якої є не тільки економічна, але також освітня. Здоров`я кожної людини - потреба дуже різноманітна: необхідність бути здоровою кожна людина усвідомлює і виявляє дуже індивідуально. самостійно і. нажаль. Найчастіше недостатньо або пассивно [2, 4]. Ця пасивність мас певні загальні характерні витоки.

Назвати їх можна чимало. Провідні серед них, на нашу думку, просвітницькі, ті, що повинні пропагуватиме ідеї здоров'я людини, здорового способу життя, яких у державі вкрай недостатньо.

Проблема збереження здоров,я постійно цікавила людство. Віками найкращі його представники по зернинах збирали рецепти довголіття. В наш час стресових перенавантажень і екологічних катастроф проблема зміцнення здоров'я стає особливо актуальною.

Недбале ставлення до здоров'я, як неодмінній цінності в Україні має свої проблеми: руйнація національної родинної традиції і батьківського досвіду про те, як прищеплювали дітям увагу до власного здоров'я: недостатність інфраструктури спортивних приміщень для сім'ї і молоді у мікрорайонах; обмеженість спортивного (виховного і пропагандистського) змісту у інформаційному просторі: відсутність належних програм, скерованих на зміцнення здоров'я родини: дітей, їх батьків, бабусь і дідусів. (Для прикладу, у Німеччині з такого досвіду є програма на телебаченні «Роби з нами, роби краще, ніж ми». Це ті програми, які повинні стимулюватися на державному рівні із залученням спортивних, освітніх та медичних організацій.

Є проблеми й суто освітні. Наприклад, ми їх бачимо у змісті програм з фізичного виховання для сучасних українських студентів різних спеціальностей. З практичного досвіду знаємо. що в середньому біля 30% студентів пропускають частину занять з фізичного виховання. Чого не вистачає студентам у сучасній навчальній програмі з фізичного виховання для того, щоб кожний студент мав бажання прийти на заняття? Очевидно, що значну роль відіграє особистість викладача, а також наскільки студенти усвідомлюють стан свого здоров'я, як надзвичайну цінність, ведення здорового способу життя і наскільки вони готові зберегти рецепти довголіття, щоб бути щасливими у навчанні, роботі, сім'ї тощо.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності самооцінки власного здоров'я, самостійної роботи студентів, формуванні культури здоров'я та експериментальній перевірці психологічного і соматичного рівнів здоров'я та їх порівняння.

Таблиця 1

РІВЕНЬ СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ'Я (ЗА АПАНАСЕНКО Г.)

Проаналізувавши показники соматичного здоров'я студентів гуманітарного факультету, які приймали участь в дослідженнях, можна зробити висновки, що у студентів низький рівень соматичного здоров'я і лиш 20% з них мають середній і вище середнього рівні здоров'я, високий рівень - відсутній.

Однією із головних причин проблеми психічного здоров'я студентської молоді на сучасному етапі є: соціально-економічна нестабільність: забруднення навколишнього середовища; інформаційна завантаженість; широка пропаганда засобами масової інформації насильства. жорстокості та сексу; ріст схильності молоді до алкоголю та наркотиків. Психічне здоров'я особистості включає такі основні аспекти:

1. як Ви ставитесь до себе;

2. як Ви ставитесь до інших;

З. як Ви справляєтесь з вимогами життя.

У своїх психологічних дослідженнях ми використали емпіричний метод. Який обумовив об'єктивне спостереження та самоспостереження виражений у формі словесного та письмового звіту, який дав можливість проаналізувати фізіологічний та психічний стан поведінки в процесі життєдіяльності студентської молоді.

Самоспостереження надзвичайно важливе для пізнання самих себе, самопізнання з метою самовдосконалення, особливо у формуванні себе, як особистості і раціонального управління в різноманітних, часто не передбачуваних ситуаціях життя і діяльності, тому що саме на основі самоспостереження виникає самооцінка.

Для того, щоб визначити як студенти оцінюють стан свого здоров я, нами було проведено анкетування самооцінки здоров'я (за Войтенко В.Н.). В анкеті було запропоновано відповісти на 20 запитань та вказати деякі відомості про себе. Усі відповіді були перевірені. проаналізовані та переведені в кількісний показник (в балах) за допомогою спеціальної шкали. де певна кількість балів відповідає одному з рівнів здоров'я:

0-3 бали високий рівень здоров'я;

4-7 вище середнього;

8-13 середній;

14-20 нижче середнього;

21-29 низький.

Аналіз порівняння результатів анкетування з проведення самооцінки стану здоров'я (за Войтенко В.П.) самими студентами та рівня соматичного здоров'я опитаних студентів (за Апанасенко Г.Л.), показав, що студенти, які самооцінюють стан свого здоров'я як високий, за показниками рівня соматичного здоров'я оцінюється лише як середній, а студенти, які самооцінюють стан свого здоров'я, як середній за показниками рівня соматичного здоров'я, оцінюються лише як нижче середнього та низький.

Таким чином ми спостерігаємо завищену самооцінку власного рівня здоров'я студентської молоді.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми самооцінки власного здоров'я та формуванні культури здоров'я, що вимагає спеціального педагогічного впливу.

Здоров'ю та формуванню культури здоров'я молоді присвятили свої праці науковці Г. Апанасенко, О.Дубогай, В.Оржеховська, М.Амосов, Брохман, Л.Попова та багато інших.

Одним із напрямків вирішення цієї проблеми у процесі реформування освіти є створення в навчальних закладах адекватних умов, що сприяли б активізації вищих потреб особистості в постійному самовдосконаленні. В її основі лежить насамперед самостійність особистості та самооцінка її діяльності. Головним проявом досягнення цієї мети педагогічного процесу у вищому закладі освіти є самостійна робота студентської молоді, яка зусловлена дослідженню проблеми самостійної роботи присвятили свої праці: І. Липецька, А. Кочетков, Н.Бойко , В. Козаков та інші.

За час навчання у вищому навчальному закладі студентська молодь повинна оволодіти навичками самостійної роботи у сфері формування культури здоров'я та навчитись визначати рівень власного здоров'я.

Методика дослідження ґрунтувалась на проведені педагогічного спостереження, анкетування, бесідах: кількісному та якісному аналізі експериментальних даних для визначення ефективних методів і засобів організації самооцінки стану здоров'я в процесі навчально-виховної діяльності студентів гуманітарного факультету.

У дослідженнях взяли участь студенти Кременецького обласного гуманітарного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка. Загальна кількість опитуваних становила 300 студентів (100- юнаків, 200- дівчат).

Проаналізувавши сучасний рівень знань студентів у формуванні культури здоров'я і провівши анкетування, опитування, бесіди ми виявили чи займаються студенти самоосвітою, чи достатньо знань вони отримують у навчально-виховному процесі з питань формування духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я.

Проаналізувавши: відповіді студентів, ми виявили, що у більшості з них (68%) нижчий за середній рівень сформованості теоретичних знань з питань формування культури здоров'я.

У більшості опитаних студентів (52943) рухова активність низька, вона не досягає навіть до половини норми. За даними анкети, лише 11594 студентської молоді вважають обов'язковим для себе систематично займатись фізичним вихованням і спортом; не бажають займатися взагалі - 3091 опитуваних. Студенти виявили інтерес до таких видів самостійних занять: ритмічною гімнастикою, або різновидами оздоровчої гімнастики, ігровими видами спорту. легкою атлетикою. З опитаних 6500 не займається будь-яким видом спорту, або фізкультурно-оздоровчою діяльністю.

Аналізуючи дані, одержані після тестування, ми зробили висновок, що більшість студентів займає пасивну позицію щодо свого здоров'я не прагне до вивчення індивідуальних особливостей та використання власних можливостей, не використовує жодних засобів для оздоровлення свого способу життя.

В наступній серії дослідження ми спостерігали за рівнем соматичного здоров'я студентів. Методом тестування ми провели виміри показників росту, ваги, ЧСС за хв., артеріального тиску студентів гуманітарного факультету, а також час відновлення після виконання певного навантаження. Заклавши отримані дані в комп'ютерну програму, ми отримали результати, які показано в таблиці.

Резюме: В статье излагается самооценка психического и соматического здоровья студенческой молодежи. В результате исследования установлено, что респонденты очень завышают самооценку состояния собственного здоровья.

Ключевые слова : здоровье, самооценка, студенческая молодёжь, соматическое здоровье, учебно-воспитательная деятельность, личность.

Resume: The self-appraisal of psychical and somatic health of student young people is given in the article. It is set as a result of research, that respondents set too high the self-appraisal of the state of own health considerably.

Keywords: health, self-appraisal, student young people, somatic health, educational-educate activity, personality.

Література

соматичний психологічний здоров'я студент

1. Андрос М. Психологічна готовність керівника школи до забезпечення психічного здоров'я особистості в навчальному закладі //Освіта і управління. -1997. -Т.1, №1. -С.113-118.

2. Антипенко Е.Н., Когун Н.Н., Качество жизни и самооценка здоровья, Медицинские вести. - 1997.- №2. - С. 20-21.

3. Апанасенко Г.Л. Валеология на рубеже веков //Наука в олимпийском спорте. - Спец. выпуск. - 2000. - С. 14-21.

4. Валеология человека / Сост. В.П. Петленко. Спб. 1996. Т. 1 и 3.

5. Виленский М.Я. Социально-психологические детерминанты формирования здорового образа жизни // Теория и практика физ. культуры. - 1994. - № 9. - С. 9-11.

6. Казначеев В.П. Введение в проблемы общей валеологии // Валеология. - 1996. - № 3-4. - С. 70-104.

7. Случанко И.С. Изучение здоровья населения // Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред. Лисицина Ю.П. М.: Медицина, 1987. т. 1. - С. 278-314.

8. Харевич Т.В., Крамаренко Т.В. Медико-социальные проблемы динамики здоровья подрастающего поколения, Материалы международной конференции - Минск. 1997. - с.75.

Размещено на Allbest.ru