Сімейні цінності в житті сучасної студентської молоді України: релігієзнавче дослідження

Ступінь розробки досліджуваної проблеми. Сучасні українські і зарубіжні вчені Н.В. Балабанова, Л.П. Білоконь, О.Б. Іванкова-Стецюк, О.С. Іванченко, О.Р. Козловський, О.В. Корнієнко, М.М. Стадник, А.А. Федоренко та ін. провели соціологічні та філософсько-релігієзнавчі дослідження, присвячені різноманітним аспектам релігійного життя і свідомості населення сучасної України [1-11]. Однак, поза увагою вчених залишилось питання щодо взаємозв'язку між ставленням молоді до релігії та її пріоритетами у сімейних цінностях. сімейний релігійний соціологія

Мета дослідження - встановлення взаємозв'язку між кількістю відвідувань молоддю християнських церков, їх ставленням до релігії та пріоритетами у сімейних цінностях.

Об'єкт дослідження - аксіологічні засади релігійної свідомості сучасної студентської молоді України.

Предмет дослідження - релігійна свідомість сучасної студентської молоді України та її ставлення до сімейних цінностей.

З метою вивчення рівня довіри населення України до Церкви ми звернулися до вже існуючих в соціології даних. Згідно останнього всеукраїнського телефонного опитування громадської думки, проведеного в листопаді 2016 Інститутом публічної політики та консалтингу ІНПОЛІТ спільно з Independent British Council of Foreign Relations (вибірка склала 2240 респондентів, які проживають у 120 населених пунктах усіх областей України) 76,2% українців найбільше довіряють Церкві; серед тих, хто довіряють ЗМІ всього лише 32,3% опитаних [9].

Наведені цифри вказують на високий рівень впливу Церкви на свідомість населення України, яке більше довіряє авторитетові і думці її служителів, ніж представникам засобів масової інформації.

Далі звернемося до соціологічних даних, які стосуються оцінки ролі і місця сім'ї в системі цінностей сучасної молоді. За результатами опитування, яке проводилося компанією Research & Branding Group з 2 по 13 вересня 2016 роки (вибірка склала 1799 респондентів), головним критерієм успіху для українців є їхня сім'я (71%). З помітним відривом слідують стан здоров'я (47%) і матеріальний стан (44%) опитаних [3].

Першочергове завдання дослідження "Шлюб, сім'я та дітородні орієнтації населення України", проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень, Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка за ініціативи благодійного фонду "Розвиток України" в квітні 2012 року (було опитано 3200 респондентів у всіх регіонах України віком від 15 до 50 років) було визначити основні сімейні цінності сучасних українців. Вчені з'ясували, що на першому місці для наших співвітчизників стоїть родина (90% жінок і 80% чоловіків). Серед інших цінностей, яким віддають перевагу українці - це друзі, релігія, хобі, політика і дозвілля [11].

Як показало дослідження, ранні шлюби серед українців відійшли в історію: більшість респондентів вважає за краще одружуватися після 25 років (за даними дослідження репродуктивних установок 1969 року нормою вважався шлюб у віці до 25 років). Пізні шлюби - це ознака того, що громадяни спочатку думають про свою соціалізацію, тобто про відповідальність за створення сім'ї та виховання спільних дітей, матеріальне забезпечення тощо, а лише потім задовольняють інші свої потреби.

За даними цього ж опитування, більшість українців (86%) - виступають за один шлюб - тобто одруження на все життя. Тому зараз тільки 13% респондентів перебувають у другому шлюбі, і 1% - в третьому і більш. Експерти відзначають: українцям ніколи не була властива полігамія, а тому прогнозують, що в українському суспільстві й в подальшому будуть зберігатися традиційні сімейні цінності.

Хоча понад 75% респондентів, тобто переважна більшість населення вважає, що незареєстрований шлюб може бути позитивним явищем, при цьому вказують, що це можливо тільки за певних умов: якщо це спільне рішення обох партнерів (37% опитаних), або це лише попередній етап перед офіційним шлюбом (22%), або це можливість для співжиття, коли в родині ще немає спільних дітей (13%). В цілому, населення України не виключає можливості жити в незареєстрованому шлюбі, але ставиться до такої форми сімейних відносин досить обережно. Цікаво, що відверту перевагу віддає незареєстрованому шлюбу тільки 4% опитаних, решта, або відразу реєструють шлюб (більше 50%), або вибирають форму незареєстрованого шлюбу як певний випробувальний етап перед одруженням.

Таким чином, як би не скаржилося суспільство і не звинувачувало сучасну молодь у безвідповідальності і не готовності створювати справжню сім'ю, дослідження доводить зовсім протилежне: більшість молодих громадян свідомо налаштовані на одразу зареєстрований шлюб, й готові брати на себе відповідальність за збереження сімейних цінностей і спільне виховання дітей.

Не так давно в українському суспільстві активно обговорювалася проблема демографічної кризи. Як з'ясувалося, основна причина, чому українські сім'ї не багатодітні - це матеріальні проблеми, включаючи відсутність умов для нормального забезпечення майбутньої дитини (74% респондентів) і проблеми з житлом (50% респондентів). Як відзначають експерти, під час дослідження чимало респондентів уникали відвертих відповідей на питання: "Чому їх родина не хоче народжувати більше двох дітей?". Багатьом жінкам важко було зізнатися, що вони не народжують дітей, тому що не хочуть позбавити себе можливості кар'єрного зростання.

Більшість українців (70%) вважають найбільш прийнятною для себе сім'єю ту, в якій виховується двоє дітей. При цьому, як показує дослідження, майже 50% населення схвалює сім'ї, де виховується троє дітей, але самі уникають створювати таку цього через власні фінансові та житлові проблеми.

Сьогодні в Україні ми спостерігаємо не тільки зростання поваги і довіри молоді до релігійних традицій свого народу, а й бажання значної кількості юнаків і дівчат транслювати усвідомлені ними цінності християнської релігії майбутнім поколінням українців. Більшість віруючої молоді переконані в необхідності виховання у дітей таких якостей як релігійність, й готові надавати їм духовну підтримку в зростанні віри.

У проведеному О.В. Корнієнком дослідженні щодо ставлення населення України до тих людських якостей, які необхідно в першу чергу виховувати у дітей в сім'ї, було з'ясовано наступне. Найбільше українці цінують хороші манери (як на обов'язкову якість на це вказали 82% віруючих, 78% невіруючих і 70% байдужих до релігії респондентів), почуття відповідальності (84, 79 і 77% відповідно), ощадливість (74, 71, 70% відповідно), релігійність (35, 21 і 18% відповідно), слухняність (63, 61 і 57% відповідно), повагу до батьків і знання національної культури (40, 35 і 35% відповідно), звичку до здорового способу життя (80, 74 і 67% відповідно), а також чесність, порядність і відвертість (78, 73 і 69% відповідно).

Аналізуючи отримані А.В. Корнієнком дані, можна сказати, що спостерігається майже однакове ставлення різних категорій респондентів до необхідності виховання у дітей в сім'ї перерахованих вище позитивних людських якостей, що свідчить про їх універсальний характер. Необхідно відзначити, що така якість, як знання дітьми національної культури оцінюється більшою половиною опитаних як позитивна.

При цьому, вивчаючи структуру ціннісних орієнтацій групи респондентів, які висловили байдужість до питань релігії і віри А.В. Корнієнко вказує, що ця категорія молодих людей характеризується меншою зацікавленістю такими питаннями, як, наприклад, стан економіки, міжнаціональні відносини, національна культура, мистецтво, навколишнє середовище, екологія. Навіть таким пріоритетним сферам життєдіяльності, як сфера сімейного життя, шлюб, виховання дітей, ведення домашнього господарства та вирішення побутових проблем, молоді люди, які байдужі до релігії, приділяють менше значення, ніж інші категорії респондентів [7].

Нами було проведено емпіричне дослідження ціннісних пріоритетів та сенсу життя молодого покоління України. З цією метою нами було опитано 1020 респондентів. У переважній більшості (80,1%) - це студентська молодь, що навчається в закладах вищої освіти України. 19,9% респондентів складає молодь, яка не так давно закінчила заклади вищої освіти. Серед загальної кількості респондентів -34% складають представники чоловічої статі і 66% - жіночої статі. В опитуванні брала участь студентська молодь з таких міст, як: м. Київ, м. Одеса, м. Харків, м. Вільногірськ, м. Тернопіль, м. Ужгород, м. Гадяч, м. Херсон, м. Дніпро, м. Коростень, м. Львів, м. Черкаси, м. Чернівці, м. Чернігів, м. Миргород, м. Хуст, м. Ужгород, м. Пірятин, м. Лубни, м. Кременчуг, м. Вінниця, м. Прилуки, м. Ічня, м. Вишневе, м. Вишгород, м. Хмельницький, м. Бориспіль, м. Іршава, м. Калуш, м. Суми, м. Миколаїв, м. Тараща, м. Дніпро, м. Вінниця, м. Фастів, м. Гайсин, м. Бровари, м. Ніжин, м. Житомир, м. Охтирка, м. Мукачево, м. Берегове, м. Полтава, м. Сміла. А також сіл та селищ міського типу: с. Карпатське (Лвівська обл. Турковський р-н), с. Ратівці (Закарпатська обл., Ужгородський р-н), с. Луч (Рахівський район), смт. Кирнасівка (Вінницька обл., Тульчинський р-н), с. Красна Лука (Полтавська обл., Гадячський р-н, Краснолукський р-н, смт. Козелець (Чернігівська обл., адміністративний центр Козелецького р-ну), с. Великі Сорочинці (Полтавська обл., Миргородський р-н), смт. Гребінки (Київська обл., Васильківський р-н), смт. Рокитне (Київська обл., адміністративний центр Рокитнянського р-ну), місто районного значення Виноградов.

Умовно респондентів було розподілено на три групи. Перша група - це молодь, яка відвідує християнську церкву щотижня та 1-2 рази на місяць, друга група - молодь, яка відвідує церкву 1-2 рази на рік, лише на свята та лише на великі свята, третя група - молодь, яка зовсім не відвідує церкву. Таким чином ми виявили відмінності між життєвими цінностями молоді, розбивши її на три умовних групи: 1) респонденти, які постійно відвідують церкву; 2) які дуже рідко ходять до храму; 3) які взагалі не відвідують храм.

На питання анкети: "У чому для вас полягає сенс життя?" відповіді респондентів розподілилися наступним чином:

Для першої групи (17,3%), для другої групи (19,21%) і для третьої групи (7,87%) респондентів найважливішим сенсом життя є створення благополучної сім'ї. Отже, нами було доведено, що в умовах духовного оновлення українського суспільства питання створення сім'ї посідає одне з найважливіших місць в свідомості сучасної молоді, яка належить до усіх трьох груп.

На сенс життя, який виявляється у продовженні роду, респонденти, які належать до першої групи вказало 4,86%, до другої групи - 12,73%, до третьої групи - 1,16%.

На сенс життя, який виявляється у важливих подіях (одруження, народження дітей, закінчення вишу, вихід на роботу) у першій групі вказано 10,19% респондентів, у другій групі - 16,67%, у третій групі - 6,02% респондентів.

На питання анкети "Назвіть Ваші сімейні цінності" 1 група відповіла, що це: чесність (2,31%), розуміння (2,31%), взаємодопомога (1,85%), відповідальність (4,63%), доброта (2,78%), справедливість (2,08%), надійність (2,31%), чесність (5,32%), взаємопідтримка (3,24%), діти (2,55%), піклування (2,78%), довіра (5,33%), взаєморозуміння (3,24%), повага (3,07%), любов (3,94%).

На питання анкети "Назвіть ваші сімейні цінності" друга група відповіла, що це: піклування (1,85%), співчуття (1,85%), діти (4,51%), чесність (4,63%), честь (2,08%), гармонія (1,85%), дружба (2,08%), затишок (2,08%), спілкування (2,31%), традиції (2,31%), уміння прощати (2,08%), доброзичливість (2,31%), здоров'я (1,85%), відповідальність (2,55%), єдність (2,55%), достаток 3,21%, спокій (2,55%), вірність (5,79%), довіра (7,87%), взаємодопомога (2,78%), турбота (3,01%), взаємопідтримка (3,01%), повага (12,96%), традиції (3,24%), довіра (3,24%), підтримка (3,47%), взаєморозуміння (5,52%), доброта 3,7%, любов (12,27%) терпіння (2,55%).

На питання анкети "Назвіть ваші сімейні цінності" З група відповіла, що це: терпіння (2,31%), здоров'я (2,31%), дружба (2,08%), справедливість (2,31%), щастя (1,85%), матеріальна забезпеченість (2,31%), відданість (1,85%), добробут (2,08%), любов до дітей (2,31%), співчуття (2,31%), відкритість (2,08%), довіра (2,55%), щирість (2,55%), добро (2,78%), вірність (2,78%), взаємопідтримка (3,24%), взаєморозуміння (4,29%), взаємодопомога (4,17%), чесність (4,4%), повага (5,09%), любов (14,86%).