Модернізаційні та контрмодернізаціині складники в соціальних уявленнях вірян різних конфесій України: за результатами емпіричного дослідження
Релігійна етика в якості регулятора соціальної поведінки як важливий складник модернізаційних процесів у суспільстві. Модернізація в християнстві - фактор, який сприяє чіткому відокремленню ортодоксального креаціонізму християнського типу від науки.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.10.2018 |
| Размер файла | 19,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Важливим складником модернізаційних процесів у будь-якому суспільстві є релігійна етика, яка виступає одним із ключових регуляторів соціальної поведінки при її опосередкованому (латентному) впливі на соціальну мораль. Розвиток соціальних інституційних складників капіталізму як типу цивілізації та буржуазного суспільства залежить від налаштованості на певні патерни соціальної дисципліни, ставлення до режиму заощадження часу, стратегій ставлення до грошей та прибутків, типу релігійного світогляду та ін. релігійний соціальний модернізаційний ортодоксальний
В Україні представлені три найпотужніші християнські конфесії, ставлення представників яких до впровадження послідовного курсу на розвиток культури та соціальних інститутів ринкового суспільства є далеко не однозначним.
Ця неоднозначність зумовлена різними типами релігійно-етичних уявлень, ретрансльованих в соціальну мораль у вигляді відповідних оціночних стереотипів. Послуговування ними забезпечує таке регулювання соціальної поведінки, яка у представників однієї конфесії може набувати відверто контрмодернізаційного спрямування, в іншої, навпаки, промодернізаційного.
Перевірка припущень щодо нерівнозначності модернізаційних/ контрмодернізаційних уявлень потребує проведення емпіричного дослідження. У свою чергу, після його проведення кожен дослідник має представити відповідні результати, частині яких і присвячено дану статтю.
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
У побудові програми емпіричного дослідження ми будемо виходити з ключових груп дефініцій означеного поняття. Відомо, що в літературі із соціології культури, історичної соціології, соціології економіки є представленими чотири ключові групи дефініцій модернізації. Ці дефініції для стислості і зручності викладення є доцільним представити у вигляді наступної таблиці 1.
Значущим є прийняття до уваги тієї точки зору П. Гайденко, у відповідності з якою рівень модернізованості націй як територіально-політичних спільнот може визначатися, виходячи з відкритості/закритості самого суспільства та припустимості в ньому тих чи інших показників мобільності [2, с. 88-97].
Відкриті суспільства лібертарного спрямування припускають значну мобільність, яка супроводжує спільнотоутворення на засадах спонтанного переміщення цілих соціальних груп у відповідності з певною стихійною динамікою. В закритих суспільствах подібні транзити мають місце лише внаслідок вольових рішень центральної влади, що зумовлює як штучність самого процесу, так і його результатів, на що вказують у своїх дослідженнях зі східного деспотизму К.-А. Віттфогель та К. Маркс [8, с. 41-174; 12].
З точки зору співвідношення фазисів, модернізація включає в себе індустріальний та постіндустріальний цивілізаційні фазиси. Йдеться про формування відповідних соціальних груп та інфраструктурних елементів, пов'язаних з машинним виробництвом та інформаційно-кібернетичним простором (пролетаріату та когнітаріату серед професій найманої праці, класичної буржуазії та менеджменту серед власників/розпорядників виробництва).
Під час побудови інструментарію емпіричного дослідження та розробки програми було враховано також відмінності між своєчасною та запізнілою модернізацією. Однією з гіпотез нашого емпіричного дослідження буде припущення щодо запізнілості модернізації в Україні. Ознаками запізнілості і відставання відповідних процесів можуть стати фрагментованість самого процесу, його імітованість (наявність великої кількості поверхневих запозичень) та збереження в Україні залишків соціальних інститутів радянського періоду в їх первинному вигляді, на що вказують В. Любащенко, М. Мчедлов, А. Колодний, Ю. Левада [6; 7; 9; 10].
Слушною в контексті розробки програми емпіричного дослідження є також точка зору П. Сорокіна [11, с. 85-198]. З досліджень автора з теорії соціальної та культурної динаміки можна виокремити декілька сценаріїв модернізації. їх можна було б позначити як інтродуковану модернізацію (вона відбувається через проходження вестернізації як процесу рецепції/ запозичення європейських та американських цінностей); автономну модернізацію (процес формування буржуазно-капіталістичних відносин на автохтонних засадах) та наздоганяючу модернізацію (відбувається при проектах поєднання декількох культурних, соціально-економічних та політичних життєустроїв як буржуазно-капіталістичного, так і небуржуазного (доіндустріального) походження.
У нашому дослідженні ми будемо виходити з усіх зазначених визначень, віддаючи перевагу, перш за все, ментальним та цивілізаційним дефініціям. Така пріоритетність буде обґрунтована тим, що культура і цивілізація є аксіосферними регуляторами соціальних систем, а оскільки останні є залежними від них, то і всі інші складники модернізації можна вважати похідними від менталітету (як одного із щаблів культури), так і від цивілізації, яка є похідною від цієї культури.
Постановка завдання. Метою статті є презентація першої частини результатів емпіричного дослідження модернізаційних/ контрмодернізаційних соціальних уявлень у представників трьох засадничих християнських конфесій України.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Табл. 1
|
Група дефініцій |
Зміст дефініцій |
|
|
Дихотомічні дефініції |
Модернізація інтерпретується як процес переходу від суспільства особистих зв'язків (традиційного) до суспільства машин та соціальних інституцій (які розглядаються як аналог машин), що і характеризує, власне, модерн [1, с. 114-167] |
|
|
Історичні дефініції |
Модернізація інтерпретується як відповідний сценарій розвитку суспільства, який включає шерег взаємопов'язаних процесів (промислова революція, буржуазна революція, яка супроводжується поваленням феодального ладу і монархії, технологічна революція, релігійна реформація тощо) |
|
|
Інструментальні (технологічні) дефініції |
Модернізація інтерпретується як сукупність технологічних трансформацій у системі відносин «природа-суспільство» [2, с. 88-97] |
|
|
Ментальні дефініції |
Модернізація розуміється в контексті прояву відповідних ментальних диспозицій, як-от: раціональності, прагматичності, адаптивності, часової дисциплінованості та ін. [3-5]. |
|
|
Цивілізаційні дефініції |
Модернізація розуміється в контексті поширення цінностей європейської та американської цивілізацій [3, с. 100-168; 10, с. 22-29] |
Табл. 2
|
Судження |
ГРЕКО-КАТОЛИКИ |
||||
|
Питання 5. Визначте, будь-ласка, з яким із наведених нижче суджень з приводу грошей і капіталу Ви погоджуєтесь/не погоджуєтесь і наскільки погоджуєтесь/не погоджуєтесь варіанти відповідей (розподіл у %) |
|||||
|
Цілком погоджуюсь |
Скоріше погоджуюсь, аніж не погоджуюсь |
Скоріше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь |
Категорично не погоджуюсь |
||
|
5.1. Грошей у людини має бути достатньо для задоволення потреб в їжі, одязі, даху над головою |
6,4 |
18,5 |
22,9 |
54,8 |
|
|
5.2. Грошей у людини має бути достатньо для накопичень «на чорний день» |
48,3 |
19,5 |
22,8 |
21,3 |
|
|
5.3. Грошей у людини має бути достатньо для того, щоб вести власний бізнес |
22,7 |
35,3 |
19,3 |
21,6 |
|
|
5.4. Грошей у людини має бути достатньо для того, щоб мати значні прибутки в бізнесі |
26,5 |
32,6 |
19,7 |
23,3 |
|
|
5.5. Щоб мати значні прибутки, зовсім необов'язково займатися бізнесом |
32,8 |
21,9 |
10,6 |
27,2 |
Табл. 3
|
Судження |
ПРАВОСЛАВНІ |
||||
|
Питання 5. Визначте, будь-ласка, з яким із наведених нижче суджень з приводу грошей і капіталу Ви погоджуєтесь/ не погоджуєтесь і наскільки погоджуєтесь/не погоджуєтесь ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ (розпоДіл У %) |
|||||
|
Цілком погоджуюсь |
Скоріше погоджуюсь, аніж не погоджуюсь |
Скоріше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь |
Категорично не погоджуюсь |
||
|
5.1. Грошей у людини має бути достатньо для задоволення потреб в їжі, одязі, даху над головою |
53,8 |
26,7 |
14,4 |
7,2 |
|
|
5.2. Грошей у людини має бути достатньо для накопичень «на чорний день» |
62,5 |
15,6 |
18,8 |
8,3 |
|
|
5.3. Грошей у людини має бути достатньо для того, щоб вести власний бізнес |
32,3 |
28,9 |
18,5 |
22,2 |
|
|
5.4. Грошей у людини має бути достатньо для того, щоб мати значні прибутки в бізнесі |
12,4 |
16,7 |
45,8 |
27,2 |
|
|
5.5. Щоб мати значні прибутки, зовсім необов'язково займатися бізнесом |
76,2 |
18,3 |
3,5 |
2,6 |
Табл. 4
|
Судження |
ПРОТЕСТАНТИ |
||||
|
Питання 5. Визначте, будь-ласка, з яким із наведених нижче суджень з приводу грошей і капіталу Ви погоджуєтесь/не погоджуєтесь і наскільки погоджуєтесь/не погоджуєтесь ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ (РОЗПОДІЛ У %) |
|||||
|
Цілком погоджуюсь |
Скоріше погоджуюсь, аніж не погоджуюсь |
Скоріше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь |
Категорично не погоджуюсь |
||
|
5.1. Грошей у людини має бути достатньо для задоволення потреб в їжі, одязі, даху над головою |
36,4 |
29,8 |
28,2 |
7,3 |
|
|
5.2. Грошей у людини має бути достатньо для накопичень «на чорний день» |
23,5 |
17,6 |
20,8 |
40,8 |
|
|
5.3. Грошей у людини має бути достатньо для того, щоб вести власний бізнес |
22,9 |
15,6 |
20,3 |
43,4 |
|
|
5.4. Грошей у людини має бути достатньо для того, щоб мати значні прибутки в бізнесі |
14,4 |
18,7 |
43,6 |
35,2 |
|
|
5.5. Щоб мати значні прибутки, зовсім необов'язково займатися бізнесом |
16,6 |
25,7 |
18,3 |
41,7 |
Табл. 5
|
Судження |
ПРАВОСЛАВНІ |
||||
|
Питання 6. Визначте, будь-ласка, з яким із наведених нижче суджень з приводу співвідношення релігії і науки ви погоджуєтесь/ не погоджуєтесь ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ (РОЗПОДІЛ У %) |
|||||
|
Цілком погоджуюсь |
Скоріше погоджуюсь, аніж не погоджуюсь |
Скоріше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь |
Категорично не погоджуюсь |
||
|
6.1. Наука і релігія є несумісними |
18,3 |
22,6 |
32,5 |
28,4 |
|
|
6.2. Наука і релігія є частково сумісними |
43,2 |
22,6 |
18,7 |
17,2 |
|
|
6.3. Наука і релігія є повністю сумісними |
8,9 |
12,5 |
48,4 |
32,9 |
|
|
6.4. Наука може бути, за певних обставин ,вищою за релігію |
32,7 |
12,3 |
29,8 |
27,5 |
|
|
6.5. Релігійне знання за всіх обставин є вищим за наукове знання |
57,9 |
23,6 |
12,4 |
8,6 |
Зіставлення результатів емпіричного дослідження в трьох таблицях дає підстави констатувати переважання мінімалістської стратегії серед представників православної конфесії (80,5%). Разом із цим православна частина вибірки цілком припускає накопичення заощаджень, як і тих надлишків, які є необхідними для ведення бізнесу (78,1 та 61,2% відповідно).
Зрозуміло, що подібні протиріччя з канонами мінімалізму та аскетизму уможливлюють появу відповідних корупційних практик у суспільствах з домінуванням православ'я. Адже йдеться про цілком толерантне ставлення до політиків, які займаються бізнес-діяльністю, та до священнослужителів, які також можуть, у логіці подібних уявлень, опікуватися бізнес-проектами.
Порівняння результатів із греко-католиками і протестантами дає підстави стверджувати, що найбільша чисельність прихильників мінімалістської стратегії серед протестантів є свідченням їх найвищої модернізованості. Саме слідування принципам мінімалізму на одному полюсі (66,2%) уможливлює 33,1% припускати бізнесову діяльність, яка в змістовному відношенні не суперечить нормам християнської етики. Це підтверджується відповідно меншими показниками прихильників бізнес-орієнтованої стратегії (38,5%), з іншого боку значною кількістю респондентів-протестантів, які не припускають отримання високих прибутків поза бізнесом (41,7%).
Такий доволі високий показник свідчить про наявність у протестантів логічної моделі зв'язку між уявленнями про високі прибутки та зайняття продуктивним видобутком капіталу, на противагу іншим видам діяльності (наприклад, владно-політичної), які теж припускають отримання високих прибутків через корупційну ренту. Отже, їхню релігійну свідомість у контексті чіткішої (в порівнянні з іншими конфесіями) диференціації мінімалізму/аскетизму та кумуляціонізму/бізнес-орієнтованості можна вважати модернізаційно просунутішою і розвиненішою.
Результати по греко-католицькій частині вибірки говорять про їхню наближеність до православної частини в аспекті поєднання непоєднуваного (аскетизму/мінімалізму з бізнес-орієнтованістю та меркантилізмом) за наявності доволі високого відсотка тих, хто припускає позабізнесові джерела отримання високих прибутків (54,7%).
Під час порівняння трьох конфесій стає очевидним, що найбільшу прихильність до ортодоксального креаціонізму виявляють протестанти (84,7%), що є показником диференційованої релігійної свідомості, яка розрізняє, де закінчується наукове пізнання і починається релігія (і навпаки). Цьому відповідають гранично низькі, в порівнянні з православними і католиками, показники ортодоксального фундаменталізму та деїзму (15,2% супроти 40,9 та 37,0%).
Табл. 6
|
Судження |
ГРЕКО-КАТОЛИКИ |
||||
|
Питання 6. Визначте, будь-ласка, з яким із наведених нижче суджень з приводу співвідношення релігії і науки ви погоджуєтесь/ не погоджуєтесь ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ (РОЗПОДІЛ У %) |
|||||
|
Цілком погоджуюсь |
Скоріше погоджуюсь, аніж не погоджуюсь |
Скоріше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь |
Категорично не погоджуюсь |
||
|
6.1. Наука і релігія є несумісними |
6,3 |
8,9 |
37,9 |
41,6 |
|
|
6.2. Наука і релігія є частково сумісними |
22,4 |
14,6 |
33,5 |
29,6 |
|
|
6.3. Наука і релігія є повністю сумісними |
19,6 |
15,8 |
30,2 |
35,7 |
|
|
6.4. Наука може бути, за певних обставин, вищою за релігію |
6,2 |
4,8 |
43,9 |
46,3 |
Табл. 7
|
Судження |
ПРОТЕСТАНТИ |
||||
|
Питання 6. Визначте, будь-ласка, з яким із наведених нижче суджень з приводу співвідношення релігії і науки ви погоджуєтесь/ не погоджуєтесь ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ (РОЗПОДІЛ У %) |
|||||
|
Цілком погоджуюсь |
Скоріше погоджуюсь, аніж не погоджуюсь |
Скоріше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь |
Категорично не погоджуюсь |
||
|
6.1. Наука і релігія є несумісними |
2,7 |
12,5 |
48,3 |
39,1 |
|
|
6.2. Наука і релігія є частково сумісними |
11,8 |
9,5 |
44,9 |
36,3 |
|
|
6.3. Наука і релігія є повністю сумісними |
1,5 |
3,1 |
57,9 |
39,4 |
|
|
6.4. Наука може, за певних обставин, бути вищою за релігію |
4,5 |
6,8 |
63,2 |
26,9 |
|
|
6.5. Релігійне знання за всіх обставин є вищим за наукове знання |
66,8 |
17,9 |
9,5 |
7,3 |
Під час порівняння трьох конфесій стає очевидним, що найбільшу прихильність до ортодоксального креаціонізму виявляють протестанти (84,7%), що є показником диференційованої релігійної свідомості, яка розрізняє, де закінчується наукове пізнання і починається релігія (і навпаки). Цьому відповідають гранично низькі, в порівнянні з православними і католиками, показники ортодоксального фундаменталізму та деїзму (15,2% супроти 40,9 та 37,0%).
У цьому немає нічого дивного, адже йдеться про різні способи опанування наукового знання, яке в одному випадку чітко відокремлюється від релігійного (у протестантів), що створює можливість ставитися до норм наукової моралі з науково-логічної точки зору і не плутати істини віри з істинами знання.
В іншому випадку (з католиками і православними) має місце невирізнення наукового та ненаукового знання та зплутування останнього з марновірствами (забобонами) та паранаукою [4, с. 120-160]. Подібне поширюється і на ставлення до релігії, в яку починають проникати різні магічні практики, що являють собою рудименти язичництва. Таких рудиментів, як у греко-католицизмі, так і в православ'ї, нараховується достатня кількість. Саме тому змішування магізму і релігії йде на шкоду не лише релігії, але й науці, оскільки наука змішується з магією і безпідставно відкидається на рівні релігійної етики. Це призводить до притаманного як греко-католикам, так і православним, святенницького авторитаризму та ієрократїі. Водночас православна та греко-католицька паства виявляє істотно меншу (в порівнянні з протестантською паствою) заангажованість у питаннях аналізу релігійної доктрини, що також говорить про істотно менші потужності критичного мислення, а отже, відставання в аспекті модернізації.
Доволі високі показники деїзму в греко-католиків та православних говорять на користь синкретичного ставлення до науки. її істотніше відкидання і заперечення (якщо приймати до уваги показники протестантської вибірки) підтверджуються тим, що в православних суспільствах кількість атеїстів є істотно нижчою в порівнянні з протестантськими. Разом з тим кількість послідовних християнських фундаменталістів, які б вели відповідний до норм християнської етики спосіб життя, також є істотно нижчою. Модернізація сприяє появі як більшої кількості відкритих супротивників, так і прихильників християнської етики. Разом з тим синкретизація буденної магічно-містичної та релігійної свідомості в православ'ї сприяє появі значних контингентів релігійно-індифірентних псевдовірян, для яких віра стає предметом конвенцій між паствою і священством.
Зіставлення результатів емпіричного дослідження в аспекті порівняння модернізаційних/ контрмодернізаційних складників у представників трьох засадничих християнських конфесій (православних, греко-католиків та протестантів) говорить про найбільші контрмодернізаційні інтенції, наявні в релігійних уявленнях перших двох конфесій. Така істотно вища контрмодернізаційність православ'я та греко-католицизму в порівнянні з протестантизмом пояснюється синкретизованістю релігійної свідомості з різноманітними архаїзмами язичницьких (традиційних) релігійних течій. Синкретизованість релігійної свідомості в православ'ї та греко-католицизмі чітко співвідноситься з компромісами щодо корупційних практик, а з іншого боку з ритуально-магічними викривленнями, що мають місце, в тому числі, і в ставленні до науки. Таким чином, модернізація в християнстві негативно впливає на християнську етику в контексті появи значної інтелектуальної опозиції, яка опікується поширенням світської (секулярної) свідомості. Разом з цим модернізація сприяє чіткому відокремленню ортодоксального креаціонізму християнського типу від науки, а тому непрямим чином може впливати на кількість послідовно-догматичних прихильників християнської етики серед протестанської пастви.
Література
1. Вебер М. Наука как призвание и профессия. Москва: Прогресс, 1990. 608 с.
2. Гальцева Р.И. Самосознание европейской культуры XX века. Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва: Политиздат, 1991. С. 114-167.
3. Гайденко П.П. Философско-религиозные истоки науки. Москва: Мартис, 1997. С. 3-11. С. 44-88.
4. Глебова Т.Н. Психологический портрет религиозности в Америке. Москва: Российский православный университет им. Св. апостола И. Богослова, 2005. 424 с.
5. Грушевський М. Духовна Україна: Збірник творів. Київ, 1994. 560 с.
6. Історія релігії в Україні / ред. кол. А. Колодний та ін. Київ-Дрогобич: Коло, 2003. Т. 10: Релігія і церква років незалежності. 613 с.
7. Левада Ю.А. Социальная природа религии. Москва, 1965. 188 с.
8. Любащенко В.І. Протестантизм в Україні: ґенеза, структура, місце в соціокультурних процесах: дис. ... д-ра філос. наук: 09.00.11. Київ, 1998. 424 с.
9. Маркс К. Экономико-философские рукописи.
10. Мчедлов М.П. Новый тип верующего на пороге третьего тысячелетия. Исторический вестник. 2000. № 9-10. С. 88-98.
11. Мчедлов М.П. О социальном портрете современного верующего. Социологические исследования. 2002. № 7. С. 22-29.
12. Сорокин П.А. Социальная и культурная динамика: Исследование изменений в больших системах искусства, истины, этики, права и общественных отношений: пер. с англ. СПб. 2000. 1056 с.
13. Wittfogel K.A. Oriental Despotism: A Comparative Study of Total Power. Yale University Press, New Haven. 1957. 335 р.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування системи соціальних служб як важливий напрямок соціальної політики в будь-якому суспільстві. Соціальна робота: поняття, зміст. Загальні функції Державної служби зайнятості України. Зміст прогнозування, планування, регулювання та управління.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 23.10.2014Класифікація та основні компоненти соціальної взаємодії. Основні принципи теорії соціального обміну (за Дж. Хомансом). Моделі мотивації поведінки індивіда за Т. Парсонсом. Витоки нерівності у соціальних відносинах. Види соціальних рухів та процесів.
презентация [162,2 K], добавлен 03.08.2012Зародження та еволюція соціології релігії. Соціологічний підхід до визначення релігії як суспільного явища. Дослідження ставлення різних соціальних і національних спільностей до релігійного світорозуміння. Соціально-релігійна ситуація в Україні.
реферат [40,3 K], добавлен 20.01.2010Історія дослідження соціальних девіацій. Визначення та види соціальних відхилень: правопорушення, злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція, самогубство. Злочинність як вид делінквентної поведінки. Теорії взаємовпливу різних форм соціальних девіацій.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 29.01.2011Сутність і характерні особливості девіантної поведінки в умовах соціальної аномії, її зміст, можливі варіації та різновиди, місце в сучасному суспільстві та розповсюдження серед молоді. Значення в даному процесі змін в соціокультурній реальності України.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 14.01.2010Демографічний процес як соціальне явище, головні методи його дослідження. Характеристика соціальних реформ в Україні. Аналіз динаміки та структури чисельності населення в країні. Регресійний аналіз народжуваності та соціальної допомоги сім’ям з дітьми.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 22.04.2013Специфіка інформаційно–комунікативних процесів у суспільстві. Витоки і розвиток теорії соціальної комунікації. Стан комунікації у сучасному суспільстві. Глобалізаційні тенденції інформаційного суспільства. Вплив Інтернету на сучасну молодіжну комунікацію.
дипломная работа [724,8 K], добавлен 12.11.2012Значення етики для соціальної роботи. Професійна мораль соціальних працівників. Моральні універсали. Фахові цінності і принципи в соціальній роботі. Практична діяльність соціальних працівників. Норми професійної етики. Принцип охорони соціальних прав.
реферат [19,2 K], добавлен 28.08.2008Соціологічне уявлення про структуру та поняття "соціальної структури". Дослідження, прогнозування та оптимізація соціальних процесів. Основні елементи макроструктури суспільства, соціально-територіальна структура. Соціальна мобільність та маргінальність.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 05.10.2009Соціальна робота як галузь наукових знань і професійна діяльність, один з одухотворених видів професійної діяльності. Напрямки професійної діяльності соціального педагога. Принципи соціальної роботи. Професійна етика у сфері соціальних досліджень.
реферат [40,0 K], добавлен 11.12.2010Соціальна робота як професія. Права й функціональні обов’язки соціального працівника. Поняття та сутність соціальної роботи. Професійні якості та повноваження соціального працівника. Досвід підготовки соціальних педагогів. Розвиток соціальної педагогіки.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.01.2009Міжнародні принципи соціальної роботи. Міжнародна Декларація етичних принципів соціальної роботи. Етичні принципи фахової соціальної роботи. Методи розв'язання морально-етичних проблем. Міжнародні етичні стандарти поведінки соціальних працівників.
реферат [12,9 K], добавлен 28.08.2008Соціологічні погляди Еміля Дюркгейма. Розробка методу соціології. Основні ознаки соціальних фактів. Соціальна зумовленість поведінки людей та соціальне здоров'я по Дюркгейму. Основні джерела соціальної еволюції. Характерна ознака соціальних явищ.
реферат [16,4 K], добавлен 25.08.2010Поняття особистості в соціології - цілісності соціальних якостей людини, продукту суспільного розвитку та включення індивіда в систему соціальних зв’язків у ході активної діяльності та спілкування. Вплив типу особистості на адаптацію людини у суспільстві.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 18.04.2012Предмет та суб’єкт соціології. Специфіка соціологічного аналізу соціальних явищ та процесів. Структура соціологічної системи знання. Соціологія та інші науки про суспільство та людину, їх роль у розвитку суспільства. Програма соціологічного дослідження.
реферат [42,0 K], добавлен 18.09.2010Роль соціальних працівників у реабілітації інвалідів. Реабілітація інвалідів у будинках-інтернатах загального типу. Реабілітація інвалідів, що знаходяться в родинах. Технологія спілкування з інвалідами. Психологічні аспекти соціальної роботи з людьми.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 16.01.2007Інститут сім'ї в контексті соціології. Механізми соціальної захищеності сімей в суспільстві, що трансформується. Специфіка соціальної роботи з сім’єю. Роль центру соціальної служби у підтримці сімей. Особливості соціальної роботи з сім’єю закордоном.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 09.09.2014Соціально-економічні й політичні передумови появи соціальної роботи як професії. Організована добродійність і сетльменти. Виникнення й розвиток шкіл підготовки соціальних працівників. Наукові дослідження соціальної роботі в період з 1945 по 1970 рік.
реферат [27,2 K], добавлен 15.02.2010Нормативна база та методи соціальної корекції і відновлення адиктивної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру. Формування нормальної самооцінки, підвищення рівня надії, розкриття індивідуальності залежної молоді у колективі.
дипломная работа [144,5 K], добавлен 07.02.2011Характеристика соціології як науки, що вивчає колективне поводження. Предмет та визначення соціологічних досліджень, історичний їх розвиток та основні фактори. Зв'язок соціології з іншими науками та їх вплив на дослідження різних соціальних зв'язків.
реферат [23,8 K], добавлен 23.07.2010
