Цінності сім’ї та батьківства у структурі ціннісних орієнтацій молоді України та Польщі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины

National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine

Цінності сім'ї та батьківства у структурі ціннісних орієнтацій молоді України та Польщі

Ценности семьи и отцовства в структуре ценностных ориентаций молодежи Украины и Польши

Values of family and paternity in the structure of valuable orientations young people of Ukraine and Poland

УДК 37.013.42-053.6:316.614.5(477+438) Сопівник Ірина Віталіївна доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті

Сопивник Ирина Витальевна доктор педагогических наук, профессор кафедры социальной педагогики и информационных технологий в образовании; Sopivnyk Iryna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Social Pedagogy and Information Technologies in Education

У статті розкрито основні виклики сьогодення і найближчого майбутнього перед інститутом сім'ї. Висвітлено результати порівняльного дослідження цінностей сім'ї та батьківства серед учнівської молоді українських та польських закладів середньої освіти.

Ключові слова: сім'я, сімейні цінності, батьківство, цінності, ціннісні орієнтації, молодь.

Аннотация

В статье раскрыты основные вызовы ближайшего будущего перед институтом семьи. Представлены результаты сравнительного исследования ценностей семьи и отцовства среди учащейся молодежи украинских и польских учреждений среднего образования.

Ключевые слова: семья, семейные ценности, отцовство, ценности, ценностные ориентации, молодежь.

Summary

The article reveals the main challenges of the nearest future to the family institution. The results of a comparative study of the values of family and paternity among students of Ukrainian and Polish secondary schools are presented.

Key words: family, family values, paternity, values, value orientations, youth.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах стрімкого розвитку різних сфер життя зазнають трансформацій і змін й ціннісні орієнтири як окремих спільнот, так і окремих людей. У сучасному суспільстві затребуваними є цінності життя і здоров'я людини, сім'ї і батьківства, справедливості і права, свободи і гідності та ін. Особливе значення упродовж тисячоліть людського існування належить цінностям сім'ї та батьківства. Добробут, стабільність, цінності, культура окремої сім'ї -- визначають рівень розвитку певного суспільства. Щасливе сімейне життя є передумовою здоров'я людини (фізичного, психологічного, соціального, духовного), її самореалізації, досягнення успіху в професійній сфері. І навпаки, сімейні проблеми загрожують порушенням нормальної життєдіяльності людини. Зважаючи на важливе значення сім'ї та батьківства для суспільства та окремих громадян необхідно вивчати яку роль відводить сучасна молодь цим вартостям у своєму житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження із даної проблеми висвітлили у своїх працях М. Аккерман, Т. Алексеенко, М. Бикова, Т. Глухова, С. Голод, Л. Гончар, О. Гукаленко, А. Да- ник, О. Докукіна, Е. Ейдеміллер, К. Журба, З. Кісар- чук, О. Кляпець, Б. Ковбас, В. Костів, В. Кравець, Т. Кравченко, Т. Крюкова, О. Куфтяк, С. Нечипорен- ко, О. Петренко, Л. Повалій, В. Постовий, М. Саноровська, В. Семиченко, О. Смирнова, В. Солодников, В. Столін, Т. Титаренко, О. Хромова та ін.

Формулювання цілей статті. Метою статті є розкрити основні виклики сьогодення і найближчого майбутнього перед інститутом сім'ї та вивчити пріоритети сім'ї та батьківства у структурі ціннісних орієнтацій молоді України та Польщі.

Виклад основного матеріалу

Аналіз теорії [24] та практики функціонування інституту сім'ї та батьківства в Україні та закордоном свідчить, що перед сучасним сімейним вихованням постає ряд серйозних суспільних викликів, зокрема: зміна ціннісних орієнтацій сучасної молоді відповідно до якої цінність сім'ї за останні десять років перемістилася із першої позиції та третю; зміна спрямованості особисті: із соціоорієнтованої -- у яскраво виражену егоїстично орієнтовану; поява різних типів нетрадиційних сімей (конкубінат, свінгер- ство, шведські, гомосексуальні та ін.); поширення ідеології чайлдфрі; викривлене сприйняття цінностей свободи, вільного виховання, які переростають у вседозволеність і безкарність та ін.

Усі ці та багато інших чинників вимагають відповідної реакції педагогічної науки щодо окреслення перспектив і проектування шляхів реалізації сучасного і майбутнього сімейного виховання. Одним із визначальних напрямів такої роботи є цілеспрямоване, систематичне вивчення динаміки ціннісних орієнтацій дітей та молоді.

Результати дослідження Центру незалежних соціологічних досліджень «ОМЕГА» (за результатами опитування у 2015 році) свідчать, що найважливішими вартостями для української молоді є сім'я, кар'єра, незалежність, самореалізація та багатство (див. Рис. 1).

Дослідження польських науковців [6, c.11] свідчать, що основними цінностями польської молоді є: сім'я -- 66,2%; здоров'я -- 47,1%; друзі -- 33,3%; вдалий шлюб -- 27,1%; свобода -- 19%; освіта -- 18,7%; гроші -- 18,5%; релігія -- 18,1%; кар'єра -- 11,5%; робота -- 8,2%; повага оточення -- 7,4%; допомога іншим -- 2,9%; інше -- 0,5%; немає відповіді -- 5,9%.

Таким чином, незважаючи на суттєві трансформації ціннісної сфери сучасної молоді, дослідження українських та польських дослідників свідчать, що основою цінністю для молоді обох країн є сім'я.

Батьківство для української молоді теж є важливим, так тільки 1,5% молоді відзначають що не хочуть мати дітей. Проте, більшість молоді хоче мати двох і більше дітей, зокрема: одну дитину -- 16,8%; двох дітей -- 54,8%; трьох дітей -- 10,2%; чотирьох і більше дітей -- 1,7% [1, с.17]. У той же час польська молодь зорієнтована на одно дітну сім'ю та порівняно високим відсотком молоді, які не хочуть мати дітей, що становить 10%. Польські дослідники стурбовані тим, що у Польщі низький коефіцієнт народжуваності (у 2013 році коефіцієнт народжуваності склав 1,29) [Wojciech Swi^tkiewicz].

В рамках спільного україно-польського дослідження ціннісних орієнтацій молоді нами було запропоновано старшокласникам висловити свою згоду із рядом тверджень, у тому числі й тих, що стосуються сім'ї та батьківства. В опитуванні взяли участь учні старших класів (8-11) в Україні (м. Київ) та Польщі (м. Кошалін). Загальна кількість респондентів в Україні -- 324, у Польщі -- 319, всього -- 643 учні. Вважаємо за доцільне подати відповіді старшокласників на два твердження, що відображають ціннісне ставлення учнівської молоді до сім'ї та батьківства, зокрема: «Щасливі ті люди, які мають сім'ю» та «Добре мати багато братів і сестер, а в майбутньому багато нащадків».

Рис. 1. Відповіді української молоді на запитання «Чого найбільше Ви хотіли б досягти в житті» (серед усіх респондентів, N=1200), %

Складено автором на основі джерела [1, с. 6]

Результати проведеного опитування свідчать, що 72,84% старшокласників українських шкіл однозначно погоджуються із тезою, що «Щасливі ті люди, які мають сім'ю». Даний показник серед старшокласників польських шкіл нижчий -- 42,63%. Не погоджуються із даною тезою 7,41% українських старшокласників і 28,53% -- польських. Результати подано на Рисунку 2. сім'я молодь польський український

Рис. 2. Порівняння відповідей старшокласників з України і Польщі на твердження «Щасливі ті люди, які мають сім'ю» (серед усіх респондентів, N=643), у % Складено автором на основі власних досліджень в Україні та З. Півонскі у Польщі [5]

Детальніший аналіз відповідей українських школярів свідчить, що серед старшокласників із багатодітних сімей відсоток осіб, які погоджуються із твердження -- «Щасливі ті люди, які мають сім'ю» високий, у той час як вихідці із однодітних сімей частіше не погоджуються із даним твердженням.

Порівняння відповідей старшокласників з України і Польщі на твердження «Добре мати багато братів і сестер, а в майбутньому багато нащадків» свідчить, що однозначно не погоджуються із даною тезою практично однаковий відсоток респондентів (20,99 -- українські старшокласники та 21% -- польські). Результати опитування подано на Рисунку 3.

Аналіз відповідей українських школярів свідчить, що діти із багато дітних сімей вважають, що добре мати багато братів і сестер, а в майбутньому багато нащадків, а діти з одно дітних навпаки -- не погоджуються із таким твердженням.

Дослідження польських науковців свідчить, що в останні роки збільшилася кількість молоді, яка вважає сім'єю пари: що проживають в конкубінаті і виховують дитину (з 71% до 78%); не мають дітей (від 26% до 33%); геїв або лесбіянок, які разом виховують дитину (від 9% до 23%) [7, с.3]. Серед польської молоді спостерігається в останні двадцять років тенденції до зменшення кількості укладання шлюбів та зростання шлюбного віку. Так, наприклад середній шлюбний вік для чоловіків у 2015 році становив 28 років, а для жінок -- 26 років. У той час коли на початку 90-х років середній вік людини, яка одружувалася складав 23 роки (24 роки для чоловіків та для жінок -- 22 роки).

Висновок

Основними викликами, які гостро стоять перед сучасним сімейним вихованням є: зміна ціннісних орієнтацій сучасної молоді; зміна спрямованості особисті із соціоорієнтованої -- у яскраво виражену егоїстично орієнтовану; поява різних типів нетрадиційних сімей; поширення ідеології чайлдфрі; викривлене сприйняття цінностей свободи, вільного виховання, які переростають у вседозволеність і безкарність. Аналіз соціологічних досліджень свідчать, що незважаючи на існуючі виклики перед інститутом сім'ї, сім'я залишається основною цінністю як в українському молодіжному середовищі, так і польському.

У процесі дослідження встановлено, що 72,84% старшокласників українських шкіл і 42,64% польських учнів погоджуються із тезою, що «Щасливі ті люди, які мають сім'ю». Не погоджуються із даною тезою 7,41% українських старшокласників і 28,53% -- польських. Таким чином, у польських та українських старшокласників зафіксовану значну різницю у поглядах, щодо взаємозв'язку щастя та сім'ї.

Значно менша різниця між польськими та українськими старшокласниками щодо поглядів на батьківство та кількості дітей у сім'ї. Так, в Україні та Польщі спостерігається тенденція до поширення сімей, які не бажають мати дітей або одно дітних.

53,09

Так Не знаю Ні

Рис. 3. Порівняння відповідей старшокласників з України і Польщі на твердження «Добре мати багато братів і сестер, а в майбутньому багато нащадків», (серед усіх респондентів, N=643), у % Складено автором на основі власних досліджень в Україні та З. Півонскі у Польщі [5]

¦ Україна Польша

Погоджуються із тим, що «Добре мати багато братів і сестер, а в майбутньому багато нащадків» 53,09% українських старшокласників та 40,75 -- польських. При цьому не погоджуються із даною тезою 20,99% українських старшокласників та 21% -- польських).

Аналіз відповідей українських школярів свідчить, що діти із багато дітних сімей вважають, що добре мати багато братів і сестер, а в майбутньому багато нащадків, а діти з одно дітних навпаки -- не погоджуються із таким твердженням.

Література

1. Дмитрук Н. Цінності української молоді / Н. Дмитрук, Г. Падалка, С. Кірєєв, І. Мостова, О. Бікла, В. Шелепа. -- К.: ПП «СКД», 2016. -- 90 с.

2. Сопівник І. В. Ціннісний (аксіологічний) підхід у вихованні особистості / І. В. Сопівник // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія «Педагогіка, психологія, філософія». -- 2016. Вип. 239 -- С. 225-229.

3. Сопівник І. В. Крос-культурний аналіз ціннісних орієнтацій сучасної молоді / І. В. Сопівник // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія «Педагогіка, психологія, філософія». -- 2017. Вип. 267 -- С. 175-181.

4. Сопівник Р. В. Ціннісні орієнтири екзистенціалізму в контексті виховання особистості // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірних наукових праць. -- 2015 -- Вип. 2 (65). -- С. 164-173.

5. Zdzislaw Piwonski. Edukacja aksjologiczna drogq do moralnej jednosci bez granic // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія «Педагогіка, психологія, філософія». -- 2017. Вип. 259. -- С.308-314.

6. Tomasz Strozik. System wartosci a ocena jakosci zycia mlodziezy akademickiej w swietle badan ankietowych stu- dentow uczelni poznania / Studia oeconomica posnaniensia. 2014, vol. 2, no. 2 (263). -- 5-23.

7. Wojciech Swiqtkiewicz. Mlodziez wobec maizenstwa i rodziny. Konteksty kulturowe i religijne / Zeszyty Naukowe KUL 59 (2016). -- 133-148.

Размещено на Allbest.ru