Теоретичні підходи до поняття "ефективність соціальної роботи" в спадщині Мері Елен Річмонд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні підходи до поняття «ефективність соціальної роботи» в спадщині Мері Елен Річмонд

Наразі соціальна робота є пріоритетом державотворення сучасної соціальної політики, так і процесів життєдіяльності й професійної реалізації кожної особистості. Таким чином актуалізується її вплив у при соціальному захисті та соціальній підтримці різних соціальних груп. За такої умови важливим є підвищення ефективності соціальної роботи як системи. Це можливо за умови розуміння показників / критеріїв, які вимірюють ефективність. У статті «Поняття «ефективності» в соціальній роботі у спадщині Мері Елен Річмонд (Частина І)» було теоретично обґрунтовано поняття «ефективності» (Петрухан-Щербакова, 2017, с. 20-23) в роботах різних авторів. Зазначимо, що проблемою розуміння ефективності соціальної роботи в різний період займались О. Безпалько, І. Звєрєва, Л. Топчій, Є. Холостова, Г. Червякова; серед зарубіжних експертів найбільш відомі прізвища К. Вуд, Дж. Фішер та інші. Нами було досліджено поняття ефективності в соціальній роботі та сформовано порівняльну таблицю. У підсумку аналізу наукової літератури було сформовано показники ефективності соціальної роботи, які у свою чергу об'єднали у дві групи:

• особистісні характеристики клієнта і працівника (або внутрішні показники), до яких віднесли: а) мотивація та інтерес; б) особистісні якості; в) наявність певних компетенцій.

Зовнішні показники: а) рівень законодавчої забезпеченості; б) мережа суб'єктів реалізації соціальної роботи; в) врахування вимог при оцінці ефективності роботи з різними групами клієнтів; г) рівень співпраці державних і недержавних структур. У розрізі дослідження спадщині Мері Елен Річмонд наведемо прізвища найбільш відомих науковців, серед яких: Elizabeth N. Agnew, Mary Van Kleec, Малком Пейн, Graham Romeyn Taylor, Sandra Szymoniak. Розгляд вітчизняними науковцями цього проблемного поля носив більш описовий характер. Відповідно наша стаття поглиблює отримані раніше знання та розширює весь спектр показників / критеріїв. Відповідно до цього метою статті є виокремлення показників ефективності в соціальній роботі у спадщині Мері Елен Річмонд.

Залежність ефективності соціальної роботи від груп показників різного типу. У процесі дослідження авторських робіт Мері Елен Річмонд прослідковується одна із головних думок, яка полягає у тому, що ефективність роботи у сфері милосердя і вирішення проблем певних родин (бідних) залежить від реалізації та поєднання індивідуального і соціального обслуговування клієнтів. Було виявлено залежність успішності роботи соціального працівника (якого у роботах називають «дружній візитер») (Richmond, 1899, p. 13-288) від вказаних вище груп показників: внутрішніх - особистісних характеристик клієнта і працівника та зовнішніх показників - ті, в основі яких знаходиться державна політика та діяльність організацій благодійної сфери.

Перша група показників виявлених нами у спадщині М.Е. Річмонд - особистіші характеристики клієнта та соціального працівника.

1. Мотивація та інтерес є важливими в роботі соціального працівника, його мотивація до діяльності має бути заснована на бажанні змінити ситуацію нужденної родини; а от мотивація самого клієнта має полягати у бажанні змін та послідовній дисципліні при виконанні необхідних дій.

2. Особистісні якості. У роботах Мері Е. Річмонд виділені характеристики клієнта, від яких залежить ефективність соціальної роботи: погані особисті звички клієнта (наприклад: лінь, пияцтво, неохайність) (Richmond, 1899, р. 8); слідування дисципліні при виконанні тих чи інших завдань для зміни складної життєвої ситуації; фізичні особливості; звички і навички особистої гігієни (Richmond, 1922, р. 35); працелюбство і т. п.; соціального працівника - такт, терпіння, дружнє ставлення до членів родини, фаховість (через прочитання літератури та застосування інструментарію).

Роль у встановлені дружніх стосунків мав власний життєвий досвід і умови зростання візитера; рівень заглиблення у деталі родинного стану бідних; вміння абстрагуватись від власних інтересів та упереджень (Richmond, 1899, р. 29-32); емпатійність і милосердя; рішучість та інші.

3. Наявність певних компетенций. Клієнт: рівень отриманої світи клієнтом; в роботі із безробітними соціальний працівник має враховувати кваліфікацію клієнта та його здібності, а також здатність до виконання того чи іншого виду робіт; рівень поінформованість клієнта про можливості роботи тощо; знання мови й інше.

Успіх соціального працівника в роботі із клієнтом можливо виміряти зміною рівня самостійності клієнта за період сумісної співпраці.

Соціальний працівник. Детальне дослідження теми професійної підготовки працівника благодійної сфери у спадщині М.Е. Річ - монд частково висвітлено такими вітчезняними авторами як О. Безпалько, Т. Веретенко, І. Звєрєва, А. Капська, О. Карпенко, Т. Лях, В. Тименко, Е. Хол остова та закордонними авторами Mary Van Kleeck, М. Кузнєцова, Vesna Leskosek, Leslie Leighninger, Е. Лозов - ська, Е. Новак, М. Ромм і Т. Ромм, М. Пейн, Graham Rometn Taylor, Д. Смислов, Silvia Staub-Bernasconi, Muriel W. Phamprey, а також більш детально досліджено у роботах Elizabeth N. Agnew «From Charity to Social Work: Mary E. Richmond and the Creation of an American Profession» (2004, p. 11-205) і в статті Л.Ю. Пе - трухан-Щербакової «Соціальний працівник ХХІ сторіччя: досвід підготовки фахівців соціальної сфери в спадщині Мері Елен Річмонд та сучасні тенденції» (2017, с. 170-175). Тому вважаємо за доцільно коротко перелічити найбільш важливі: знання закону і специфіки законодавства відповідно до штату США; вміння аналізувати ситуацію та прогнозувати наслідки реалізованих дій (наприклад: розуміти, що переселення родини нужденних в квартиру з гіршими за попередні умови для економії бюджету на житлі може призвести до погіршення життя всієї родини (Richmond, 1899, р. 97-98); готовність до повтору певної дії чи передачі знань при навчанні клієнта (наприклад: пояснювати причину необхідності провітрювання приміщення); мати знання і навички із основ медицини (Leslie Leighninger, 1980, р. 158-168), (Mary Van Kleeck and Graham Rometn Taylor, 1922); вміти планувати і контролювати процес виконання запланованого; систематична і регулярна робота (відвідування); інші.

Друга група - зовнішні показники.

1. Рівень законодавчої забезпеченості. У своїй роботі «Friendly Visiting among the Poor. A Handbook for Charity Workers» Мері Е. Річ - монд зазначала, що відсутність або дефективність законів на рівні із особистими якостями клієнта впливають на життєву ситуацію останнього.

2. Мережа суб'єктів реалізації соціальної роботи. Вагомою умовою є врахування видів, рівнів допомоги і найближчого оточення. Спочатку з'ясовуємо, що можуть зробити для клієнта члени його родини, що можуть зробити для клієнта друзі. Тільки після цього, коли пропрацьовано всі варіанти можна розглядати: що можуть зробити для клієнта сусіди і громада, що можуть зробити для клієнта структури і особи що займаються благодійністю. Цікавим є факт, що на думку М.Е. Річмонд для родини, що потребує допомоги кращим є отримання допомоги з одного джерела, а не кількох, бо це стимулює клієнта до швидшого виходу із ситуації, що склалась.

3. Врахування вимог при оцінці ефективності роботи з різними групами клієнтів. Ґрунтовним зауваженням М.Е. Річмонд, щодо ефективності в благодійній сфері є й сприйняття клієнта як цілісну особистість що має кілька ролей і статусів. За таких умов кожен фахівець або структура, які допомагають у вирішенні складної життєвої складної ситуації будуть доповнювати дії один одного. Так, наприклад, в своїй роботі «Friendly Visiting among the Poor. A Handbook for Charity Workers» (1899) дослідниця розглядає безробітного як працівника із певною кваліфікацією, сусіда, громадянина, батька та голови родини і тим самим формує цілісний образ особистості (p. 40-56) і відповідно до цього помилки в реалізації підтримки безробітного є мінімальними.

А також вихідних позицій, в яких знаходився клієнт. Наприклад вдова із трьома дітьми яка не мала якісних навичок ведення господарства вчиться і з часом стає гарною господинею (Richmond, 1913, p. 6-70).

4. Рівень співпраці державних і недержавних структур. У роботах М.Е. Річмонд прослідковується еволюція співпраці державних і недержавних органів (до яких відносились благодійні організації, комітети, фонди, церква тощо) в сфері милосердя, так в кінці ХІХ ст. була відсутній будь який спільний список клієнтів яким надавалась допомога приватними місіонерами, благодійними фондами або державою, то в 20-х рр. ХХ ст. вже велась комунікація і співпраця.

До вказаної класифікації груп в результаті дослідження першоджерел нами було додано ще кілька важливих факторів зовнішніх показників.

5. Форма допомоги також впливає на рівень зниження кількості клієнтів, що є бідними. Надання безкоштовного обіду не вирішує проблему в цілому, краще допомогти знайти роботу, і в цьому випадку останнє є прикладом змін статусу клієнта із формуванням майбутньої перспективи зміни ситуації в цілому (Richmond, 1899, p. 150; Richmond, 1922, p. 30-55). Зміна форми допомоги має змінюватись відповідно до індивідуальних обставин та потреб клієнта.

6. Додатковим фактором зазначимо контроль за виконанням запланованого.

7. Окремо при аналізі спадщини М.Е. Річ - монд було з'ясовано, що серед зовнішніх показників які впливали на ефективність соціальної роботи винесено кліматичні особливості регіону, індустріальні умови держави, політичні зміни, соціальні реформи, які були в Сполучених Штатах Америки в 1865-1928 рр.

Результатами дослідження спадщини Мері Елен Річмонд є виокремлення груп критеріїв / показників ефективності соціальної роботи, які, безсумнівно, можуть бути використані у сучасній соціально-педагогічній теорії та практиці.

Підсумовуючи, зазначимо, що у статті відображено аналіз спадщини Мері Елен Річмонд і акцентовано увагу на показниках ефективності соціальної роботи. У процесі дослідження було виявлено дві групи: внутрішні та зовнішні умови (фактори). До першої групи віднесли показники, що можуть бути притаманні фахівцям благодійної сфери та їх клієнтам: мотивація та інтерес в період роботи; особистісні якості; наявність певних компетенцій. У процесі опрацювання наукової літератури до зовнішніх показниках було віднесено: рівень законодавчої забезпеченості; мережа суб'єктів реалізації соціальної роботи; врахування вимог при оцінці ефективності роботи з різними групами клієнтів; рівень співпраці державних і недержавних структур; форма наданої допомоги; контроль за вико-нанням запланованого; кліматичні особливості регіону; індустріальні умови держави; політичні зміни; соціальні реформи. У сучасній науковій літературі ефективність соціальної роботи і соціальної політики вимірюється за першими 4-ма зовнішніми показниками, а наступні зрідка беруть до уваги.

Таким чином, стаття «Теоретичні підходи до поняття «Ефективність соціальної роботи» у спадщині Мері Елен Річмонд» та спадщина Мері Елен Річмонд в цілому можуть виступити додатковим підґрунтям для збільшення ефективності соціальної роботи, що реалізується в Україні. Що може стимулювати перегляд сучасного розуміння показників соціальної роботи. Безперечно, додатково ця стаття стане в нагоді практикам (волонтерам, соціальним працівникам, психологам) соціальної сфери, які працюють із ВПО, учасниками АТО та їх родинами й іншими категоріями клієнтів.

Подальші дослідження спадщини Мері Елен Річмонд будуть спрямовані в сферу специфіки соціальної роботи із різними категоріями клієнтів, виокремлення найбільш суттєвих та специфічних сегментів практичної діяльності дослідниці.

Література

соціальний річмонд особистісний

1. Петрухан-Щербакова Л.Ю. Поняття «ефективності» в соціальній роботі у спадщині Мері Елен Річмонд (Частина І). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціальна робота. 2017. №1 (1). С. 20-23.

2. Петрухан Л.Ю. Соціальний працівник ХХІ сторіччя: досвід підготовки фахівців соціальної сфери в спадщині Мері Елен Річмонд та сучасні тенденції. Наукові дослідження: перспективи інноваційного розвитку суспільства і технологій: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 20-21 січня 2017 р. Київ: ГО «Інститут інноваційної освіти», 2017. С. 170-175.

3. Agnew E.N. From Charity to Social Work: Mary E. Richmond and the Creation of an American Profession. Champaign: University of Illinois Press, 2003. 288 p.

4. Kleeck M. van, Taylor G.R. The Professional Organization of Social Work. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 1922. Vol. 101. P. 158-168. URL: https:// www.jstor.org/stable/1014603? seq=1#page_scan_tab_contents (дата звернення: 30.11.2017).

5. Leighninger L. The Generalist-Specialist Debate in Social Work. Social Service Review, 1980. Vol. 54. No. 1. P. 1-12. URL: http://www.journals.uchicago.edu/doi/abs/10.1086/643800 (дата звернення: 29.11.2017).

6. Richmond M.E. A study of nine hundred and eighty five widows. Known to certain charity organization societies in 1910. New York: Russell Sage foundation, 1913. 83 p.

7. Richmond M.E. Friendly Visiting among the Poor. A Handbook for Charity Workers. New York: The MacMillan Company, 1903. 219 p.

8. Richmond M.E. Social Diagnosis. New York: Russell Sage Foundation, 1917. 487 р.

9. Richmond, M.E. What is social case work? An introductory description. New York: Russell Sage Foundation, 1922. 268 p.

Размещено на Allbest.ru