Проблема моніторингу якості життя в контексті становлення трансгуманістичного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Проблема моніторингу якості життя в контексті становлення трансгуманістичного суспільства

аспірант Шандар А.М.

суспільство населення якість життя

Розглянуто місце якості життя населення в контексті становлення трансгуманістичної парадигми розвитку суспільства. Окреслено деякі особливості розвитку суспільства та висловлено припущення про можливу траєкторію його руху. Запропоновано кілька показників оцінювання якості життя в умовах розвитку сучасності.

Ключові слова. Якість життя, моніторинг, трансгуманістична парадигма, супер добробут, нерівність, гуманізм, сингулярність.

Аннотация

Рассмотрено место качества жизни населения в контексте становления трансгуманистической парадигмы развития общества. Определены некоторые особенности развития общества и высказаны предположение о возможной траектории его движения. Предложено несколько показателей оценки качества жизни в условиях развития современности.

Ключевые слова. Качество жизни, мониторинг, трансгуманистична парадигма, супер благосостояние, неравенство, гуманизм, сингулярность.

Annotation

Monitorina the duality of life in the context of becoming a transhumanist paradiam of social development is at the center of the research. The main purpose of the investigation is to find out the place of duality of life and identify its features. Attention is drawn to the fact that the development of science and technology imprints on human life essentially. Human life aoes into a qualitatively different dimension Therefore, it is necessary to use inventions reasonably.

As the transhumanist society is at an early staae of development, several indicators for assessing the quality of life are proposed. Future research will address the search for new indicators and their impact on the quality of human life.

Key words. Quality of life, monitoring, transhumanistic paradigm, super well-being, inequality, humanism, singularity.

Поглиблення світових тенденцій: глобалізації, інформатизації, комп'ютеризації тощо стало причиною деформації якості життя людини, а відтаквиникла необхідність її переосмислення. У відповідь на ці трансформації з'являється гуманістична парадигма. Відтак, провідні закордонні вчені (А. Ві- коулов (A. Vikoulov) [2], Р. Курцвейл (R. Kurzweil) [8], М. Мор (M. More) [1] та ін.) сконцентрували свою увагу на її дослідженні. Серед вітчизняних науковців варто виділити Г. Лозко [5], у центрі дослідження якої постає проблема втрати національного в контексті глобалізації, М. Ожевана [6], котрий займається вивченням трансгуманістичного руху, М. Пашкевич [7], яка акцентує увагу на проблемах соціальної політики, О. Трубнікову [10], праці якої зосереджено над розгалуженнями парадигми.

Оскільки на даному етапі розвитку суспільства мають місце нові процеси та явища, пов'язані із якістю життя людини, то цілком логічно постає проблема їх моніторингу та оцінювання. Наукова література пропонує багато альтернативних індексів, які тим чи іншим чином описують соціально-економічні процеси та явища, що формують уявлення про якість життя, однак дане питання й досі лишається дискусійним. Мета моніторингу якості життя населення криється в комплексному оцінюванні економіко-соціально-екологічної тріади процесів та явищ. Подібна багатогранність породжує ряд питань, власне, на яких варто зосередити свою увагу.

Постановка завдання. Метою цієї статті є з'ясування місця якості життя та виявлення її особливостей в умовах становлення трансгуманістичної парадигми розвитку суспільства.

Результати дослідження. Віднедавна досить широкого розповсюдження набули такі концепції: трансгуманізм, постгуманізм, неогуманізм, гуманологія та інші. Пропонована варіація є причиною змін, що відбулися із самою людиною, її життям. По суті, сучасна людина як вид уже явно відрізняється від первісних людей. Вона вдосконалила тіло за допомогою імплантів, продовжує тривалість життя та позбавляється хвороб, використовуючи препарати тощо таким чином намагається долати природні бар'єри, стаючи «постлюдиною».

У березні 2009 р. було прийнято «Трансгуманістичну декларацію». У ній прописано новий світогляд. Людство значною мірою залежить від розвитку науки й техніки. Маючи значний нереалізований потенціал, воно повинно глибоко задумуватись над наслідками можливих сценаріїв розвитку, спираючись на моральність і солідарність. Один із авторів «Трансгуманістичної декларації», М. Мор трактує трансгуманізм як «клас філософії життя, який прагне до продовження та прискорення еволюції інтелектуального життя за межами його нинішньої людської форми та обмежень людини за допомогою науки та техніки, керуючись принципами та цінностями, що сприяють розвитку життя» [1].

У час підвищеної турбулентності та невизначеності надзвичайно важливо розуміти поточний стан ситуації, щоб вчасно й ефективно реагувати на зміни. Ключовим компонентом апарату дослідження життя людини являється моніторинг, оскільки він передбачає «безперервне стеження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату» [3, с. 236]. Лише всесторонньо та глибоко вивчаючи проблему можна робити висновки про зміни, що відбуваються, а не лише покладатися на власні відчуття. Припускаємо, що саме набір релевантних показників моніторингу якості життя як інтегральної категорії дасть змогу проаналізувати етапи розвитку, оцінити сучасний станта спланувати основні вектори подальшого соціально-економічного розвитку країни та світу в цілому.

Представники трансгуманістичного руху переконані, що майбутнє життя людини зазнає перетворень у таких напрямках: супер довголіття («Superlon- gehity»), супер інтелект («Superintelligence») і супер добробут («Super Wellbeing»). [2] Власне, якість життя криється в останньому, проте було б хибним ігнорування перших двох. Варто усвідомлювати, що саме життя людини переходить в якісно інший вимір. Безперечно, воно пов'язане із тривалістю життя та рівнем розвитку інтелекту, але досить складно виявити та оцінити кореляцію.

Зазначимо, що у випадку збільшення тривалості життя постане низка питань, з якими людство досі не зіткалось, серед них найзначиміші: перенаселення планети та продовольча безпека, забезпечення здоров'я та інші. З точки зору трансгуманістичної парадигми смерть вже не є обов'язковою. Звідси, трансгуманізм ставить виклик самому розумінню тривалості життя як такому. Виникає необхідність введення нового поняття «соціальний вік» на противагу «фізичному віку» [7, с. 23].

Суперінтелект теж накладає певний відбиток. Кількість інформації збільшується щосекунди із колосальною швидкістю: 90 % усієї інформації було створено останні кілька років. Звідси, постає нетривіальна досі задача збирання, оброблення, збереження небаченої величини масивів байтів, а відтак чи зможе людський мозок працювати з ними, вправно оперувати вміннями та навичками, чи буде ефективним навчання протягом життя, якими будуть соціально-трудові відносини і праця загалом, чи перевершить штучний інтелект людські можливості, чи матиме людина більше вільного часу від застосування роботи розумних машин для власного задоволення, чи стане вона на щабель щасливішою?.. Відповідно, певна категорія науковців займається проблемою «потенціалу», тобто дослідженням екстремумів можливостей тіла та розуму.

Цінність людського життя та добробут -- ключова мета суспільного розвитку загалом. Слід зазначити, що в трансгуманістичну епоху добробут оцінюється неоднозначно. Частина спільноти вірить у людину раціональну, в її світлі помисли й обдуману та зважену діяльність, яка покращить життя на планеті (можливо, не лише на Землі), буде міцним фундаментом для соціального, фізичного та психічного добробуту. Інноваційні технології, знаходячись в руках адекватної у всіх розуміннях людини, вправі творити прекрасні речі. Відтак, робототехніка замінила працю людини у багатьох галузях, таким чином полегшивши її. Також є рішення переробки відходів; розроблено препарати, що захищають рослинність, зменшуючи пошкодження шкідниками та хвороботворними збудниками, таким чином це має вплив на продовольчу безпеку; зроблено кроки у напрямку використання альтернативних видів енергії тощо. Безумовно, хочеться вірити в те, що людський вид еволюціонує в якісно нову форму життя, як описував свого часу Ч. Дарвін шлях розвитку мавп. Проте, на хвильку задумавшись про утопічне життя, зумовлене стрімким розвитком 5 та 6 технологічних укладів, варто все ж таки приземлити надії та сподівання до реальності сьогодення.

Із кожним роком нерівність поглиблюється, кількість населення, що належить до середнього класу, і є основою стабільності, згуртованості, стійкості суспільства невпинно скорочується. Подібні тенденції мають негативний вплив на соціальну згуртованість, адже заможний клас намагається захищати власні інтереси, знизити соціальні видатки тощо. Дослідження нерівності вказують на те, що все ж таки є позитивний вплив від даного явища, проте частка аргументів «проти» бере верх. Карколомне поглиблення асиметрії доходів -- це ніщо інше як провали глобальної економіки [3].

Варто зазначити, що Цілі сталого розвитку 2016-2030 рр. очолює ціль №1 «Подолання бідності у всіх її формах та усюди», в додаток згадаємо про ціль №10 «Скорочення нерівності всередині країн та між ними». Зважаючи на ситуацію яка склалась, об'єктивно виникає побоювання з приводу того, що представники «привілейованої» групи встановлять певні обмеження для доступу до будь-яких ресурсів (гроші, їжа, інформація, безсмертя тощо), створивши такі умови для переважаючої більшості, які будуть радше нагадувати існування, а не життя. За умови досягнення супер довголіття, виникає надзвичайно важлива проблема перенаселення планети. Варто зазначити, що проблема зростання кількості населення завжди регулювалась: це могли бути природні катаклізми, голодування, пов'язане із неврожаєм, військові конфлікти тощо, через об'єктивні причини час від часу одні цивілізації змінювали інші, тобто проявляється дія закону збереження енергії. Проте, як бути у трансгуманістичному суспільстві, де, по суті, «надлюдина» вправі вирішувати як довго їй жити, де жити, до того ж може самостійно виробити енергію, продукти харчування, речі тощо.

Отже, зміни, які відбуваються у суспільстві, накладають відбиток на планету в цілому, звідси, важливим завданням є відслідковування траєкторії їх руху. Безумовно людина прагне керувати розвитком, проте це досить складно робити, а то й зовсім неможливо через поглиблення глобалізаційних та інтеграційних процесів, розтушування національностей, рас, статей. Це одна з тих ситуацій, коли важливо спіймати ритм і рухати з ним у такт, підлаштовуватись і намагатись отримати максимум вигоди -- необхідно мати гнучкість думки.

Повертаючись до питання моніторингу життя та спираючись на особливості розвитку суспільства, вважаємо доцільним ввести групу показників, які б характеризували поточний стан розвитку людства, зокрема відображали інформаційний вплив, адже саме інформаційні технології дозволили розмірковувати по-новому. Оскільки значну частину життя людина проводить у «глобальній мережі», використовуючи гаджети, її також необхідно досліджувати й аналізувати. Вчені не дійшли консенсусу в питанні впливу «мережі» на людину, однак важко заперечити його існування. Більше того, виникає стурбованість загрози правам людини, зокрема кібербезпеці особистості. Прикриваючись покращенням якості життя, легкістю та зручністю, з кожним днем збільшується кількість технологій (пристрої, програмне забезпечення тощо) щоденного користування без яких людина вже не мислить свого життя. Саме це і є першими кроками до появи кіборгів -- надлюдей-напівроботів. Футурологи роблять прогнози: в найближчому майбутньому, через якихось пару десятків років, відбудеться повна сингулярність [8]. Тобто вживлений підшкірний чіп дасть змогу відкривати всі доступи (двері, електронні картки тощо). Ураховуючи те, що людина є частиною природи, виникає питання: чи існуватиме ноосфера у трансгуманістичному суспільстві, як трансформації вплинуть на життя людини та спосіб мислення [5, с. 63], і чи не стане людина безкоштовним додатком до комп'ютера.

Досліджуючи тренди розвитку суспільства, М. Ожеван припускає, що може відбутися втрата самоідентичності людини, яка супроводжуватиметься самоорганізованими суїцидами [6, с. 17]. Згідно оцінок Державної служби статистики України людські втрати становлять 7,5 тис. осіб, таким чином, країна потрапила до 10-ки країн Європи із найбільшою чисельністю суїцидів. За даними ВООЗ 80 % усіх самогубств у світі припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, а кількість перевищує число вбивств вдвічі. Хоча є винятки, наприклад, Японія, де сформувався культ самогубств (тут мають місце культурні обряди). В Україні теж є певні особливості. Так, у зону ризику, окрім людей із ментальними розладами, осіб, що страждають алко- та наркозалежністю, можуть потрапити переселенці, учасники та ветерани АТО [9]. Відтак, самогубство -- це явний індикатор проблем, що існує у суспільстві і про яку, на превеликий жаль, зачасту замовчують.

Отже, вважаємо доречним запропонувати кілька показників, що є відмінні від тривіальних економічно-вигідних підходів, і, котрі унаочнювали б зрушення на сучасному етапі розвитку суспільства (або, які можна було б увести в недалекому майбутньому), наприклад:

- частка «digital» у сукупних витратах домогосподарства (купівля гаджетів, витрати на мобільний зв'язок та інтернет);

- частка населення із низьким рівнем доходів, що має доступ до використання новітніх технологій;

- частка імплементованих інновацій у медицині, освіті та науці.

Вважаємо за потрібне доповнити даний перелік показників у своїх наступних працях, зокрема дослідити їх вплив на якість життя, тобто з'ясувати кореляцію і зробити висновки про їх вагомість і значущість.

Висновки

Підсумовуючи сказане, вважаємо, що варто глибоко і ґрунтовно замислюватись над траєкторією руху розвитку щоб не впустити можливість створення держави, де існує загальний добробут, про який ще у ХУІ столітті писав Т. Мор у трактаті «Утопія». Також важливо робити акцент на дотриманні моральних та етичних норм. Звідси, моніторинг якості життя -- інструмент, що дозволяє своєчасно виявляти певні проблеми, відтак є можливість вчасно відреагувати та вирішити завдання. Отже, необхідно й надалі досліджувати життя в контексті трансгуманізму, аби не справдились побоювання Ф. Фукуями про «найбільш небезпечну в світі ідею».

Література

1. Transhumanist Declaration [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://humanityplus.org/philosophy/transhumanist-declaration/ -- Дата звернення: 29.01.2018.

2. Vikoulov A. Three Pillars of Transhumanism: Superlongevity, Superintelligence, Super Wellbeing [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http: //www.ecstadelic.net/ecstadelic/ three-pillars-of-transhumanism-superlongevity-superintelligence-superwellbeing -- Дата звернення: 06.12.2017.

3. Колот А. М. Глобальна соціальна нерівність доходів: природа, тенденції, наслідки / А. М. Колот, О. А. Герасименко // Соціально-трудові відносини: теорія і практика. -- 2017. -- №2. -- С. 8-47.Красильникова Г. В. Контент-аналіз поняття «моніторинг» / Г. В. Красильникова // Педагогічний дискурс. -- 2013. -- Вип. 14. -- С. 261-266.

4. Лозко Г. С. Феномен національного в умовах трансгуманітарного суспільства / Г. С. Лозко // Наукові праці: науково-методичний журнал. -- 2012. -- Вип. 171. Т. 183. Юриспруденція. Соціологія. -- С. 59-64.

5. Ожеван М. Трансгуманістичний рух та техноутопія кібернетичного імморталіз- му: філософсько-методологічний аналіз / М. Ожеван // Вісник КНТЕУ. -- 2015. -- № 3 -- С. 5-21.

6. Пашкевич М. Проблеми соціальної політики в умовах технологічної сингулярності / М. Пашкевич // Збірник наукових праць ЧДТУ. -- 2015. -- Вип. 40. Ч. ІІ. -- С. 19-25.

7. Рей Курцвейл: Бессмертие -- к 2045 году! [Электронный ресурс] -- Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=0xM7syuZTS4 -- Дата обращения: 29.01.2018.

8. Роман К. Піти з життя: в Україні зростає кількість дитячих самогубств [Електронний ресурс] -- Режим доступу: https://daily.rbc.ua/ukr/show/ukraine-rastet-chislo- detskih-samoubiystv-1505233130.html -- Дата звернення: 05.12.2017.

9. Трубнікова О. В. Трансформація гуманізму: сучасний стан проблеми [Електронний ресурс] -- Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-text-12033.html -- Дата звернення: 30.11.2017.

Размещено на Allbest.ru