Інформаційний простір: термінологічні пошуки та реалії сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційний простір: термінологічні пошуки та реалії сьогодення

Л.І. Біловус

Тернопільський національний

економічний університет

У статті розглянуто формування та становлення інформаційного простору, висвітлено питання дефініції поняття, окреслено властивості інформаційного простору. Особливу увагу приділено його структурі, а також суб'єкту інфосфери.

Ключові слова: інформаційний простір, інформація, інформаційне суспільство, суб'єкт інформаційного простору.

L. Bilovus

Ternopil national economic university

Informative space: terminology searches and present realities

Forming and becoming of informative space is considered, the question about definition of concept is reflected, and properties of informative space are outlined in the article. The special attention is spared to his structure, and also to subject of its informative sphere.

Key words: informative space, information, informative society, subject of informative space.

інформаційний простір термінологічний

Початок ХХІ століття ознаменувався бурхливим розвитком технологій, глобалізацією суспільних процесів та як наслідок - зміною постіндустріального суспільства на інформаційне. Така кардинальна зміна привела до зміни пріоритетів та модифікації державної політики.

Одним із базових понять та складових інформаційного суспільства є інформаційний простір. Адже однією з констант глобального соціально-культурного перевороту ХХІ століття стало стократне збільшення об'єму інформації та виникнення особливого самостійного простору зі своїми межами, структурою, специфічними формами поведінки та діяльності, тобто те, що якісно відрізняє сучасний етап розвитку суспільства від минулого. Крім того, цей простір характеризується лише йому притаманними правилами гри та новим типом суб'єктів діяльності (це можуть бути справді якісно нові або трансформовані старі суб'єкти - Л.Б.). В інфосфері зовсім по-іншому реалізуються процеси взаємодії, конкуренції, збройної боротьби Государство в XXI веке [Електронний ресурс] // Веб-страница корпорации Microsoft. - Режим доступу: http://www.microsoft.com/rus/government. - Назва з екрана..

Розробленням цього питання у теорії соціальної комунікації займалися І. Вінічук Вінічук, І. М. Особливості впливу глобальних систем масової комунікації на особистість [Текст] / І. М. Вінічук // Бібліографознавство. Документознавство. Інформологія. - 2012. - №1. - С. 50-53., В. Гастинщиков Гастинщиков, В. Узагальнення міжнародного досвіду при визначенні шляхів входження України у світовий інформаційний простір [Текст] / Валерій Гастинщиков // Вісник Книжкової палати. - 2010. - №12. - С. 31-35., С. Грицай Грицай, С. Архітектоніка сучасного медіа простору [Текст] / Світлана Грицай // Вісник Книжкової палати. - 2012. - №5. - С. 26-29., А. Мірошниченко Мирошниченко, А. Когда умрут газеты [Текст] / Андрей Мирошниченко. - М. : Кн. мир, 2011. - 224 с., Т. Крайнікова Крайнікова, Т. ЗМІ в умовах глобальної трансформації медіа споживання [Текст] / Тетяна Крайнікова // Вісник Книжкової палати. - 2012. - №6. - С. 38-41., В. Різун Різун, В. Міра ентропії суспільного контенту зашкалює [Електронний ресурс] / Володимир Різун. - Режим доступу: http://osvita.telekritika.ua/material/2184. - Назва з екрана.. Дослідження окремих науковців теж мають спорадичний характер щодо висвітлення теоретичних аспектів інформаційного простору (Зуєв С.Э. Зуев, С. Э. Измерения информационного пространства (политики, технологии, возможности) [Електронний ресурс] / С. Э. Зуев. - Режим доступу: http://future.museum.ru/part01/010601.htm. - Назва з екрана., Карпенко В. Карпенко, В. Антиукраїнські тенденції в українській державі. Інформаційний простір [Електронний ресурс] / В. Карпенко. - Режим доступу: http://ukrlife.org/main/karp/inform.html. - Назва з екрана., Манойло А.В. Мануйло, А. В. Государственная информационная политика в особых условиях [Текст] : Монография / А. В. Манойло. - М. : МИФИ, 2003. - 388 с. - С. 71-96., Машликін В.Г. Машлыкин, В. Г. Европейское информационное пространство [Електронний ресурс] / В. Г. Машлыкин. - М. : Наука, 1999. - Режим доступу: http://isn.rsuh.ru/iu/m4.htm. - Назва з екрана., Парінов С. Паринов, С. Информационное общество : контуры будущего [Електронний ресурс] / С. Паринов // ИЭ-ОПП СО РАН, апрель 2001. - Режим доступу: http://rvles.ieie.nsc.ru/parinov/shapes.htm. - Назва з екрана., Попов В.Д. Попов, В. Д. Информациология и информационная политика [Текст] / В. Д. Попов. - М. : Изд-во РАГС, 2001., Почепцов Г.Г. Почепцов, Г. Г. Информационные войны [Текст] / Г. Г. Почепцов. - М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2000., Романенко О.Л. Романенко, О. Л. Сучасний стан інформаційного простору в Україні [Електронний ресурс] / О. Л. Романенко. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=247. - Назва з екрана.). Звичайно, не можна оминути монографії вітчизняних науковців у царині українського інформаційного простору Губерський, Л. В. Інформаційна політика України: європейський контекст [Текст] / Л. В. Губерський , Є. Є. Камінський, Є. А. Макаренко, М. А. Ожеван, О. І. Шнирков. - К. : Либідь, 2007. - 360 с.. Однак систематичних досліджень цього явища все ж не вистачає, тому наша мета полягає у спробі з'ясувати термінологічні пошуки щодо проблеми інформаційного простору.

Беручи до уваги поставлену мету, спробуємо розв'язати наступні завдання:

- розглянути поняття інформаційного простору з точки зору дефініції;

- проаналізувати види та роль суб'єктів інформаційного простору у його функціонуванні;

- сформулювати основні властивості та структуру інформаційного простору.

З огляду на поставлену проблему, відзначимо, що сам термін «інформаційний простір» виник як наслідок глобального та інтенсивного впровадження новітніх досягнень інформаційної революції у суспільну практику, а тому характеризується багатозначністю тлумачень. Наприклад, у статті із Вікіпедії ми зустрічаємо наступне: «Інформаційний простір - 1. сукупність результатів семантичної діяльності людства. 2. сукупність банків і баз даних, технологій їх використання, інформаційних телекомунікаційних систем, що функціонують на основі загальних принципів та забезпечують інформаційну взаємодію організацій і громадян, задоволення інформаційних потреб останніх. 3. сукупність об'єктів, що інформаційно взаємодіють один з одним, а також самі технології, що забезпечують цю взаємодію» Информационное пространство [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/. - Назва з екрана.. На наш погляд, визначення інформаційного простору як сукупності суб'єктів інформаційної взаємодії, власне інформації, інформаційної інфраструктури та суспільних відносин, що виникає при формуванні і використанні інформаційних ресурсів, інформаційних технологій, захисті інформації і прав суб'єктів, котрі беруть участь в інформаційних процесах Див. Мануйло, А. В. Государственная информационная политика в особых условиях [Текст] : Монография / А. В. Манойло. - М.: МИФИ, 2003. - 388 с. - С. 71-96., видається найбільш оптимальним.

У центрі інформаційного простору завжди знаходиться певний суб'єкт, який у процесі своєї діяльності створює, збирає, обробляє, накопичує, вишукує, передає, зберігає інформацію. Звичайно, цим суб'єктом не обов'язково має бути людина як така. Це може бути організація, велика компанія, орган державного управління або соціальна група. Тому поділ суб'єктів інформаційного простору на індивідуальних та групових досить умовний. Наприклад, велику корпорацію теж можна розглядати як індивідуальний суб'єкт, за умови підпорядкування її інформаційної діяльності єдиній логіці і меті, незважаючи на реалізацію масштабних інформаційних проектів та наявність у ній самостійних підрозділів. Про групову приналежність суб'єктів інформаційного простору маємо можливість говорити лише у контексті суб'єкт-суб'єктних інформаційних взаємовідносин, коли об'єктом психологічного впливу виступає не одна людина, а ціла соціальна група. Переважно різні соціальні групи формуються і функціонують у такій якості тільки в інформаційному просторі. Звичайно, цінності, інтереси, норми поведінки в інформаційному просторі суттєво відрізняються від традиційних, оскільки інформаційний простір формує свої цінності та норми. Головне у цьому - розуміння того, що без людської діяльності інформаційний простір існувати не може, тому суб'єктом останнього вважаються ті, хто застосовує широкі можливості сучасних інформаційних технологій у своїй практиці.

Вищезазначене акцентує увагу на ще одному аспекті інформаційного простору - проблемі комунікаційного лідерства. Ідеалом у цій сфері є суб'єкт-суб'єкті відносини, однак ми розуміємо, що факти дедалі частіше свідчать про те, що рівноправне спілкування у принципі неможливе. На елементарному рівні це проявляється у спілкуванні «начальник-підлеглий», «командир-солдат», «старий-молодий», «професіонал-новачок», де рівних прав під час процесу комунікації не спостерігається Владимиров, В. М. Хаос - Розуміння - Масова комунікація [Текст] : монографія / В. М. Владимиров. - К. : КиМУ, 2006. - 366 с..

Рівень розвитку інформаційного простору вагомо впливає на економічну та соціально-політичну сфери суспільства. Сьогодні інформаційний простір фактично стер межі між державами, котрі мають досить розвинуту інфраструктуру систем зв'язку і телекомунікацій, що, по суті, є одним із стимулів та результатів процесу глобалізації. Якщо брати до уваги сучасний стан розвитку технічних каналів комунікації, то інформаційний простір вважається практично безмежним, трансграничним: у ньому відсутні або малоефективні матеріальні обмеження, що є реальністю фізичного світу - гори, океани, кордони, відстань. Однак для інформаційного простору існують і певні офіційні рамки. Це, передусім, конвенціональні (збереження комерційної таємниці, право людини на недоторканність приватного життя) та інституційні (державна і військова таємниця) обмеження. Тобто, важливим є розуміння інформаційного простору передусім як соціального, а не фізичного. Про те, що його можна розглядати саме з такої точки зору свідчить і те, що на відміну від інших просторів, де реальну вагу має влада, в інформаційному просторі структуру влади визначають інформація і знання. Важливе значення для інформаційної політики будь-якої держави мають лише ті складові і процеси інформаційного простору, впливаючи на які можна моделювати перспективу, збагачувати ресурси, контролювати суб'єктів, котрі приймають рішення, а також системи збирання, зберігання і передачі інформації.

Інформаційний простір має ряд властивостей: динамічність (закінчення одного процесу стає початком наступного, постійне доповнення і ре інтерпретація інформації), структурованість (є речі, що привертають увагу, і є бар'єри, що відвертають увагу від цієї точки інформаційного простору), захищеність, універсальність, є базовим для розуміння понять інформаційної війни та інформаційної зброї, не пов'язаний з реальним простором та має національно-специфічні особливості.

Основними складовими інформаційного простору вже традиційно вважаються інформаційні ресурси, засоби інформаційної взаємодії та інформаційна інфраструктура. Їх наявність обумовлена наявністю зв'язку між суб'єктами та об'єктами інформаційного простору, динаміка якого якраз і залежить від таких старих та нових зв'язків. Проте фрагментарність структур та локальність зв'язків інформаційного простору породжують проблему інформаційної віддаленості його суб'єктів - один може навіть не підозрювати про існування другого. Уважається, що це завдання можна вирішити за допомогою інсталяції інформаційної системи, що містить глобальну інформацію, в уже існуючий інформаційний простір, а це, у свою чергу, робить її доступною усім. Звичайно, така публічність простору висуває свої вимоги до будь-яких приватних висловлювань і суджень. Навзамін традиційним соціальним видам контролю (Кримінальний і Цивільний кодекси, громадська думка) приходять компенсаторні методи, що в своїй основі мають публічну етику і форми громадської згоди. Правда, ця теза швидше стосується бажаного стану речей, а не реального. Однак, як і в будь-якій іншій сфері людської практики, етичні та культурні норми в інформаційному просторі існують незалежно від нашої волі і їх виконання, тому будь-який суб'єкт інформаційної комунікації настільки несе свою частку відповідальності за цей простір, наскільки визнає і дотримується певних етичних і професійних норм. Не менш важливим є і те, що він очікує такого ж і від інших суб'єктів інформаційного простору.

Структуру інформаційного простору можна розглядати й під іншим кутом зору. Наприклад, з точки зору синергетики, його структурними елементами є інформаційні поля та інформаційні потоки. Інформаційний простір соціальних систем передбачає наявність наступних складових: 1) ті, що генерують інформацію: ЗМІ, ньюзмейкери (лідери громадської думки - політики, представники культурної, інтелектуальної еліти), експерти або інтерпретатори (політологи, економісти, соціологи), лідери думок, виробники спеціальної інформації (театр, кіно, реклама, мода, архітектура і т.ін.; 2) канали комунікації: друковані, електронні, канали міжособистісної комунікації (міжособистісне спілкування), професійні, елітарні, товарно-грошові і т.ін.; 3) сфери, що формуються за певними соціально-психологічними принципами і є частиною визначеної мережі (інформаційного каналу). Такі сфери, що включені в будь-який інформаційний канал, можуть перетинатися, а є сфери, що взагалі не входять до жодного каналу і впливає на них лише контекст, загальний ритм інформаційних потоків. Відповідно, ці сфери поділяють на суперноваторів, новаторів, поміркованих новаторів/консерваторів, суперконсерваторів Мануйло, А. В. Государственная информационная политика в особых условиях [Текст] : Монография / А. В. Манойло. - М. : МИФИ, 2003. - 388 с. - С. 81.. Також з точки зору реалізації державної інформаційної політики, суб'єктами діяльності в інформаційному просторі суспільства є органи державної влади та управління і засоби масової інформації та масової комунікації. Перші, зважаючи на становлення інформаційного суспільства та розвиток інформаційної інфраструктури, поступово формують «електронний уряд» як самостійний суб'єкт інформаційного простору. Що ж стосується засобів масової інформації та масової комунікації, то до них відносимо інформаційні агентства, періодичні видання, радіо, телебачення, відео програми, кінохронікальні програми, Internet-видання та інші форми періодичного розповсюдження масової соціально значимої інформації, об'єктом впливу якої є масова свідомість. Однак про маніпулятивні функції аж ніяк не йдеться, оскільки сучасний інформаційний простір - гіпертекстуальний і є можливість доступу до альтернативних джерел інформації. Вищесказане формує наступний висновок: тільки у справді демократичній державі, де є незалежні друковані, аудіовізуальні, інтерактивні засоби масової інформації, що дають можливість поглянути на явище з різних точок зору, можемо говорити про існування інформаційного простору. Загалом, зазначимо, що в умовах українських реалій такий інформаційний простір, як його розуміють за кордоном, так і не вдалося сформувати за понад двадцять років незалежності. Тому й залишається це поняття досить вживаним, однак зовсім для багатьох незрозумілим до кінця. Інформаційний простір потребує значно більшого, ніж просто дефініції, - незалежних джерел інформації та каналів зв'язку, вирішення цілого ряду складних технологічних, соціально-економічних, політичних та культурних проблем. Чимало питань залишилося поза увагою і нашого дослідження, однак динамічність інформаційного простору спонукатиме науковців до подальшого всебічного вивчення поняття інформаційного простору.

Размещено на Allbest.ru