Система показників для оцінки рівня соціального розвитку на території з урахуванням природокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система показників для оцінки рівня соціального розвитку на території з урахуванням природокористування

В.Б. Хазан

Проблема критеріїв сталого розвитку є ключовою у формуванні планів дій для переходу до такого розвитку як на глобальному, так і локальному рівні. Ідеологія екостійкого розвитку базується на принципі забезпечення сталого рівня ресурсів майбутнім поколінням, а також всім сущим нині.

Для формування критеріїв якості будь-якого процесу необхідне визначення показників, якими ці критерії репрезентуються. Довкільні (біосферні) показники мають, звичайно, бути повязані із складовими біосфери та визначатися можливостями її відновлювання. Соціальні показники, що мають віддзеркалювати гуманітарну складову сталого розвитку (від сталості, або навіть поліпшення, генетичних ресурсів людства до необхідних показників якості життя, враховуючи і інформаційний фактор). В ідеалі система соціальних показників мала би бути представлена інтегральним показником соціального розвитку. Такий показник повинен бути вершиною ієрархічної системи показників різних рівнів. Його значення визначається шляхом послідовного математичного згортання показників нижчих рівнів. Для визначення першого рівня цих показників застосуємо симплекс-матрицю, яка формується дихотомічними співвідношеннями: необхідність / достатність та поточний період / перспектива (табл. 1).

При цьому на рівні необхідності розглядається, перш за все, біологічний зріз життєдіяльності, а на рівні достатності - соціальний. Таким чином, структура вищого рівня формується, як це показано на рис. 1.

Показники, що використані для оцінки індексу соціального розвитку, повинні відображати:

1) матеріальну складову добробуту, продуктивність трудових ресурсів як його джерело;

соціальний показник територія шкала

Таблиця 1 - Співвідношення між соціальними параметрами верхнього рівня

2) забезпеченість соціального розвитку ресурсами, якість людських ресурсів, відтворювання населення, його здоров'я і зайнятість як оцінка запасу його розвитку на території;

3) захищеність життєдіяльності як оцінку її безпеки в трьох основних аспектах: політико-правовому, соціально-економічному і техніко-природному;

4) забезпеченість інтелектуальними ресурсами як потенціал просування до еколого-соціальної сталості.

На рис. 2 - 5 наведені структури дезагрегування вище зазначених показників.

При розробці цієї системи показників вирішувались такі дослідницькі задачі: 1) знаходження прийнятного компромісу між вимогами повноти і достовірність показників; 2) врахування соціальних, соціально-економічних, соціально-екологічних показників; 3) побудування відкритої системи показників для оцінки інтегрального показника. Це уможливлює вдосконалення цієї системи в процесі моделювання, при поліпшенні якості і достовірності вихідних даних.

Методи обчислення запропонованих показників можна розділити на 3 категорії: а) вимірювання в натуральних одиницях з чітким фізичним визначенням їх граничних (і, можливо, проміжних) значень; б) орієнтація на еталони світового та історичного досвіду (з урахуванням особливостей регіонів, країн, соціальних груп і т.п.); в) визначення експертним шляхом.

Таким чином, з урахуванням особливостей соціометричних показників їм ставиться в однозначну відповідність 3 методи чисельної оцінки показників: 1) вимірювання (тобто фіксація, індикація, моделювання і розрахунок); 2) привласнення оцінки аналогічно з урахуванням модельного або експертного коректування, або зіставлення з аналогом на основі модельного і експертного коректування; 3) експертне оцінювання з урахуванням досить повної сукупності істотно важливих чинників, що визначають даний показник. Для порівняння різнорідних показників вони проектуються (взагалі нелінійно) на шкалу, обмежену нулем і одиницею (табл. 2).

Рис. 2 - Структура формування показника «Життєвий рівень населення»

Джерела і способи отримання початкових даних варіювалися в залежності від їх змісту, повноти статистичної звітності, можливості інформаційного пошуку. Найбільш трудомістким був збір величин для граничних даних. Головні труднощі при обгрунтуванні нормативних, граничних і гранично допустимих величин для соціальних і соціально-економічних показників були в різній якості даних, отриманих різними експертами за різними методиками.

Рис. 3 - Структура формування показника «Забезпеченість інтелектуальними ресурсами»

Таблиця 2 - Уніфікована вимірювальна шкала для оцінки соціометричних показників

Інші труднощі були обумовлені відмінністю в курсових оцінках долара США щодо гривні. Для соціометричних показників не завжди можна використати величину ринкового валютного курсу, оскільки рівні і динаміка таких показників в порівнянних одиницях вартості для споживчих кошиків, обсягу соціальних послуг, отриманих прибутків та інших соціальних показників різко відрізняються від тенденції для курсової величини, що визначається співвідношенням цін експортованої та імпортованої продукції.

До того ж опубліковані в міжнародних виданнях цифри, як правило, орієнтувалися на стиль та спосіб життя США або країн Європейського Союзу. Запозичити їх без експертизи з точки зору соціально-культурних і національних особливостей населення України або окремих її регіонів було б некоректно. Труднощі оцінки діапазонів даних для якісно непорівнянних етапів довготривалих тенденцій полягали також в тому, що Україна знаходиться на якісно іншому соціально-економічному етапі розвитку, ніж країни, що прийняті як еталон. Тому для деяких показників, як наприклад, міграція, злочинність, макродемографічних тенденцій бралися «кращі" або «гірші" показники для різних областей України за період з 1980 р. Для кожної наданої цифри треба було відібрати 3 - 4 оцінки, провести їх порівняння, коректувати і вибирати, на наш погляд, найбільш правдоподібну оцінку, що відповідає особливостям ситуації в Україні.

Дані для розрахунків бралися з офіційних документів, а також з матеріалів соціологічних і економічних досліджень вітчизняних, закордонних та міжнародних інститутів і організацій.

Аналіз отриманих результатів показав:

достатню відповідність і повноту прийнятої системи показників для оцінки рівня соціального розвитку на території при моделюванні процесів природокористування;

придатність прийнятої сукупності первинних (початкових) соціометричних показників для реалізації алгоритму наскрізного розрахунку інтегрального показника - індексу соціального розвитку;

можливість застосування прийнятої системи показників в контексті загальної моделі сталого розвитку на території, а також для оцінки окремих його чинників.

З урахуванням отриманих попередніх результатів є доцільним проведення таких досліджень:

коректування опорної системи соціометричних показників для початкового рівня їх класифікації з більш точним урахуванням національних і територіальних особливостей;

збір, систематизація і попередня обробка початкових даних для моделювання з урахуванням змін, що відбуваються у державній обліково-статистичній звітності;

проведення цільових обстежень і опитів для одержання даних, що були відсутні в обліково-статистичних матеріалах, з метою застосування їх як вихідних.

Размещено на Allbest.ru