Соціально-демографічна характеристика осіб, які вчиняють розбій

Соціально-демографічний портрет середньостатистичного сучасного розбійника. Аналіз розподілу осіб, засуджених за розбої відповідно до громадянства, статті та віку, професії, рівня освіти. Зв’язок соціального статусу злочинця із вчинюваним злочином.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.11.2018
Размер файла 28,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-демографічна характеристика осіб, які вчиняють розбій

Ігнатов Олександр Миколайович - кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри кримінального права та кримінології Одеського державного університету внутрішніх справ

Аннотация

С целью исследования социально-демографической характеристики личности разбойника, были проанализированы данные статистической отчетности Государственной судебной администрации Украины относительно 35243 человек, осужденных по ст. 187 УК Украины за 2004-2012 гг. Установлен социально-демографический портрет среднестатистического современного разбойника и обнаружено, что ни образование, ни жизненный опыт не мешают сегодня формированию мотивации на решение жизненных, прежде всего материальных проблем насильственным путем.

Анотація

З метою дослідження соціально-демографічної характеристики особистості розбійника, було проаналізовано дані статистичної звітності Державної судової адміністрації України щодо 35243 осіб, засуджених за ст. 187 КК України за 2004-2012 рр. Встановлено соціально-демографічний портрет середньостатистичного сучасного розбійника та виявлено, що ні освіта, ні життєвий досвід не заважають сьогодні формуванню мотивації на вирішення життєвих, перш за все матеріальних, проблем насильницьким шляхом.

Ключові слова: особистість, злочинець, розбій, соціально-демографічна характеристика, портрет злочинця.

Summary

With the purpose of research of socially- demographic description of personality of robber, data of the statistical accounting of State judicial administration of Ukraine were analysed in relation to 35243 persons convict on an art. 187 CC of Ukraine after 2004-2012 years. The socially- demographic portrait of average modern robber is set it is discovered, whatever neither education nor vital experience mix today to forming of motivation on the decision of vital, foremost material problems a violent way.

соціальний демографічний розбійник злочин

Дані відомчої статистичної звітності щодо осіб, засуджених за вчинення злочинів, незважаючи на свою обмеженість, являє собою репрезентативну базу для аналізу основних, перш за все, соціально-демографічних характеристик особистості злочинця. Крім того, аналіз статистичних даних дозволяє виявити зміни у динаміці відповідних показників, встановити зв'язок характеру цих змін з певними процесами та явищами, що мають місце у соціумі, отже, виявити закономірності формування особистості злочинця на загальностатистичному рівні.

Метою даної статті є дослідження на підставі аналізу статистичних даних Державної судової адміністрації України соціально-демографічної характеристики осіб, які вчиняють зґвалтування.

Саме такі соціально-демографічні ознаки особистості, як стать, вік, освітній рівень, професія, рід занять тощо, розкривають специфіку соціального статусу злочинця того чи іншого типу, з одного боку даючи уявлення про основні типологічні риси злочинця та роль даного статусу у їх формуванні, а з іншого - дають можливість встановити опосередкований особистістю злочинця зв'язок зазначених ознак із вчинюваним злочином.

З метою дослідження соціально-демографічної характеристики особистості ґвалтівника, нами було проаналізовано дані статистичної звітності Державної судової адміністрації України щодо 35243 осіб, засуджених за ст. 187 КК України (ст. 142 КК України 1960 р.) за період з 2004 по 2012 рр. [1; 2].

Як показав аналіз статистичних даних, загальна кількість осіб, що проходила по справах за розбій за період з 2004 по 2012 рр., складає 35807 осіб. Аналіз відомостей щодо кількості осіб по справах за розбій дозволяє стверджувати, що найбільшу кількість осіб за ст. 187 КК України було виявлено у 2007 та 2006 рр. - відповідно 4863 та 4762 особи. У 2009 р. зафіксований також невеличкий сплеск у бік збільшення кількості осіб, що проходили по справах за розбій. Найменша кількість осіб по справах за розбій припадає саме на 2012 р. - 2497 осіб і відсотковий показник приросту до 2004 р. складає -44,9% (таблиця 1).

Таблиця 1 Кількість осіб, вироки (постанови) щодо яких набрали законної сили по справах за розбій (ст. 187 КК України) в Україні за 2004-2012 роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Загальна кількість осіб по справах за розбій

4532

4435

4762

4863

3826

4056

3801

3035

2497

Приріст до 2004 р. (в %)

-

-2.1

5.1

7.3

-15.6

-10.5

-16.1

-33.0

-44.9

Приріст до попереднього року (в %)

-

-2.1

7.4

2.1

-21.3

6.0

-6.3

-20.2

-17.7

Кількість засуджених осіб

4474

4384

4702

4789

3769

3995

3737

2969

2424

Частка у загальній кількості осіб по справах за розбій (у %)

98.7

98.9

98.7

98.5

98.5

98.5

98.3

97.8

97.1

Кількість виправданих осіб

1

1

0

3

1

1

0

2

3

Частка (у %)

0.0

0.0

0.0

0.1

0.0

0.0

0.0

0.1

0.1

Кількість неосудних осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру

32

29

33

39

36

36

31

32

36

Частка (у %)

0.7

0.7

0.7

0.8

0.9

0.9

0.8

1.1

1.4

Кількість осіб, справи у відношенні яких закрито

25

21

28

32

30

24

33

32

34

Частка (у %)

0.6

0.5

0.6

0.7

0.8

0.6

0.9

1.1

1.4

Загальна кількість засуджених за ст. 187 КК України за період з 2004 по 2012 рр. складає 35243 особи (що відповідає частці у 98,4% із загальної кількості осіб по справах за розбій). Показники кількості засуджених за розбої нестабільні - спостерігаються два сплески з інтервалом у один рік, а потім ситуація покращується та стабілізується і станом на 2012 р. показник кількості засуджених за розбої стає майже вдвічі меншим (-45,8%), ніж у 2004 р., що відповідає загальним тенденціям зниження як загальної кількості осіб, засуджених за злочини в Україні, так і тенденції зниження їх кількості по окремих видах насильницьких злочинів (умисних вбивств та зґвалтувань). Часта засуджених за розбій у загальній кількості засуджених протягом аналізованого періоду в країні осіб дорівнює 2,4 % (найменша у 2012 р. - 1,5%, а найвища - у 2007 р. - 3,1%).

Виправданих по справах за розбій осіб за увесь період з 2004 по 2012 рр. було 12 (по троє у 2007 та 2012 рр., двоє у 2011 р., жодного у 2006 та 2010 рр., в інші роки - по одному). Кількість неосудних осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру виявилася найбільшою у 2007 р. - 39 осіб, а найменшою - у 2005 р. - 29 осіб. усього за всі 9 років кількість неосудних осіб склала 36 осіб. Загальна кількість осіб, справи у відношенні яких закрито - 259 осіб, і вона змінюється від 21 (2005 р.) до 34 (2012 р.). Головною підставою закриття справи виступає смерть особи - 191 справа (30 - у 2010 р., 28 - у 2011 р., 25 - у 2007 р.), рідше - застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх - 12 справ, інші підстави - 42 справи.

Аналіз даних щодо громадянства осіб, засуджених за розбій показав, що протягом 2004-2012 рр. переважну їх більшість складають громадяни України (34337 осіб, що становить 97,4%). Мінімальна частка у загальній кількості 93,7% (2011 р.), а максимальна - 98,0% (2009 р.). Хоча в абсолютних показниках спостерігається стабільне зниження кількості засуджених розбійників (у 2012 р. склала 2368 осіб, що майже вдвічі менше, ніж у 2004 р.), розподіл їх за критерієм громадянства протягом усього аналізованого періоду зберігає свою пропорційність.

Громадян іншої держави серед засуджених злочинців даної категорії було найбільше у 2012 р. - 2,0%, а найменше - у 2005-2006 та 2010-2011 рр. - по 1 ,6%. Щодо абсолютних показників по громадянах інших держав, то, незважаючи на незначні коливання, їх також наприкінці аналізованого періоду стало менше майже вдвічі - з 82 до 49 осіб, що підтверджує загальну тенденцію про зменшення кількості злочинів даного виду (таблиця 2).

Таблиця 2 Кількість засуджених за розбої (ст. 187 КК України) осіб в Україні за 2004-2012 роки за громадянством

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Злочин вчинено громадянами України

4361

4284

4596

4689

3681

3915

3660

2783

2368

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

97.5

97.7

97.7

97.9

97.7

98.0

97.9

93.7

97.7

Злочин вчинено громадянами іншої держави

82

68

74

81

63

63

59

47

49

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

1.8

1.6

1.6

1.7

1.7

1.6

1.6

1.6

2.0

Урахуванням статевого критерію свідчить, що більшість злочинців, хто вчиняв злочини за ст. 187 КК України, - це чоловіки - на долю яких у різні роки від 95,3% до 98,5% засуджених осіб. Усереднений показник зіставив 96,7% (34074 особи). Частка жінок по даних злочинах досить низька - 3,6% (1259 осіб) з розбивкою по роках від 3,1% (2007 та 2012 рр.) до 4,7% (2004 р.).

Аналіз динаміки показників статі осіб, засуджених за розбої, свідчить, що суттєвих змін протягом усього аналізованого періоду майже не було. Так, по групі чоловіків спостерігалося зниження показників, окрім 2005-2007 рр., але у 2008 р. кількість засуджених чоловіків різко зменшилася (майже на 1000 осіб), і ця динаміка продовжувалася до 2012 р., скоротивши показник кількості засуджених чоловіків з 4264 до 2350 осіб (за останні дев'ять років). Кількість засуджених жінок також поступово знижувалася до 2006 р., коли абсолютна кількість останніх трохи підвищилась, наступні роки фіксується також зниження у показниках - до 74 осіб у 2012 р. (таблиця 3).

Таблиця 3 Кількість засуджених за розбої (ст. 187 КК України) осіб в Україні за 2004-2012 роки за статтю

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Злочин вчинено чоловіками

4264

4320

4522

4639

3629

3861

3614

2875

2350

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

95.3

96.5

96.2

96.9

96.3

96.6

96.7

96.8

96.9

Злочин вчинено жінками

210

154

180

150

140

134

123

94

74

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

4.7

3.5

3.8

3.1

3.7

3.4

3.3

3.2

3.1

Розподіл злочинців за віком показав, що серед розбійників переважає молодь. Так, більшість розбоїв вчиняють особи у віці від 18 до 25 років (14846 осіб), частка яких складає 42,1% (по роках від 35,6% до 45,9%). Друга і третя за кількістю вікові категорії засуджених за ст. 187 КК - це 30-50 років і 25-30 років. По першій категорії - це 7970 осіб (22,6%) з відносною кількістю по роках від 18,9% до 30,1%, по другій - 7343 особи (20,8%) з розбивкою по роках від 18,6% до 23,6%. Найменшу кількість засуджених складають особи у віці від 65 років і старше - 12 осіб за 9 років - 0%, а також група 50-65 років - 391 особа - 1,1%.

Зазначимо, що динаміка розподілу злочинців за віковими групами по роках є дуже нестабільною. Так у групі 14-16 років спочатку усі показники мали незначні коливання, але з 2007 по 2008 р. різко зменшилися - з 142 до 103 засуджених осіб. У групі 16-18 років взагалі зміни носили різко стрибкоподібний характер, хоча і позитивний, - у 2007 р. абсолютний показник був 571 особа, у 2008 р. він знизився до 412 осіб, у 2009 р. до 389 осіб, потім до 305, 212 і, у 2012 р., до 139 осіб. У групі 25-30 років зміни мали дещо зигзагоподібний вигляд, хоча суттєвих змін у бік зменшення вони зазнали лише у 2011-2012 рр. По відносним показникам яких-небудь характерних проявів зафіксовано не було.

У цілому слід зазначити, що, незважаючи на деяку загальну (крім вікової групи 25- 30 років, частка якої збільшилася з 19,9% у 2004 році до 23,6% у 2012 році) позитивну динаміку щодо кількості засуджених за розбій осіб молодшої вікової категорії, більшість засуджених за ст. 187 КК України (76,1%) становлять особи молодіжного віку (14-30 років). При цьому на частку неповнолітніх припадає 13,2% засуджених за розбій. Традиційно найбільш кримінально активною серед молоді є, як зазначалося вище, група у віці 18-25 років - на яку припадає майже половина (42,1%) всіх засуджених у країні за розбій осіб. При цьому, слід враховувати тенденцію збільшення серед засуджених за розбій частки осіб старших вікових категорій. Так, у категорії засуджених 30-50 років, протягом 2004-2006 рр. спостерігалася тенденція до зниження показників (відповідно, 20,2%, 19,4% 18,9%), але з 20,3% у 2007 р. питома вага вказаної групи у кількості розбоїв починає з кожним роком збільшуватися до 30,1% - у 2012 р. По групі 50-65 років тенденція виявляється також характерною: протягом 2004-2006 рр. показники частково коливалися (0,8-1,0%), але у 2007 р. також почали збільшуватися з 0,9% у 2007 р. до свого максимуму - 2,3% у 2012 р. (табл. 4).

Таблиця 4 Кількість засуджених за розбої (ст. 187 КК України) осіб в Україні за 2004-2012 роки за віком

Вік засуджених на момент вчинення злочину

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

14-16 років

159

146

169

142

103

97

86

51

56

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

3.6

3.3

3.6

3.0

2.7

2.4

2.3

1.7

2.3

16-18 років

546

527

571

571

412

389

305

212

139

Частка (у %)

12.2

12.0

12.1

11.9

10.9

9.7

8.2

7.1

5.7

18-25 років

1938

1964

2156

2082

1688

1615

1475

1058

870

Частка (у %)

43.3

44.8

45.9

43.5

44.8

40.4

39.5

35.6

35.9

25-30 років

889

855

876

980

740

842

880

710

571

Частка (у %)

19.9

19.5

18.6

20.5

19.6

21.1

23.5

23.9

23.6

30-50 років

905

849

891

973

790

1009

934

889

730

Частка (у %)

20.2

19.4

18.9

20.3

21.0

25.3

25.0

29.9

30.1

50-65 років

37

42

38

41

36

41

55

45

56

Частка (у %)

0.8

1.0

0.8

0.9

1.0

1.0

1.5

1.5

2.3

від 65 років і старше

0

1

1

0

0

2

2

4

2

Частка (у %)

0.0

0.0

0.0

0.0

0.0

0.1

0.1

0.1

0.1

Розподіл осіб, засуджених за розбої, відповідно до професійного статусу не виявив тенденцій, що йшли б у розріз із загальною соціально-демографічною характеристикою осіб, які вчиняють загальнокримінальні насильницькі злочини. Традиційно більше за все розбійників спостерігається серед осіб, які належать до категорії працездатних, які не працюють і не навчаються (таблиця 5).

Таблиця 5 Кількість засуджених за розбої (ст. 187 КК України) осіб в Україні за 2004-2012 роки за професійним статусом (родом занять)

Особи, не зайняті суспільно корисною працею (навчанням)

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Безробітні

221

358

285

214

200

122

114

108

90

Частка (у %)

4.9

8.2

6.1

4.5

5.3

3.1

3.1

3.6

3.7

Працездатні, які не працювали і не навчалися

2895

2720

3005

3189

2567

2961

2814

2259

1799

Частка (у %)

64.7

62.0

63.9

66.6

68.1

74.1

75.3

76.1

74.2

З них мають непогашену судимість

961

963

1025

1064

881

1426

1341

1046

891

Частка (у %)

21.5

22.0

21.8

22.2

23.4

35.7

35.9

35.2

36.8

Неповнолітні до 16 років, які не працювали і не навчалися

39

32

36

29

15

8

13

11

3

Частка (у %)

0.9

0.7

0.8

0.6

0.4

0.2

0.3

0.4

0.1

Утримувалися в установі виконання покарань, під вартою

11

25

14

8

6

7

5

4

1

Частка (у %)

0.2

0.6

0.3

0.2

0.2

0.2

0.1

0.1

0.0

Так, на працездатних, які не працюють і не навчаються, - 24209 осіб, що складає 68,7% засуджених розбійників, а аналіз динаміки змін цього показника вказує на загрозливу тенденцію збільшення частки осіб даної категорії з 64,7% до 74,2% у 2012 р. (максимум припадає на 2011 р. - 76,1%).

Також негативна тенденція проявляється в тому, що практично третину злочинців (9598 осіб або за відсотковим показником 27,2%), засуджених за розбій, з числа осіб, які не працюють і не навчаються та які мають непогашену судимість. При цьому, частка злочинців даної категорії протягом усього аналізованого періоду стабільно зростає від 21,5% у 2004 р. до 36,8% у 2012 р.

Серед засуджених за розбій осіб, не зайнятих суспільно-корисною працею (навчанням), фігурують також безробітні - 4,9% (четверта за рейтингом група). І хоча у 2005 р. ситуація погіршилася (у порівнянні з 2004 р.), але потім вона почала вирівнюватися і у 2012 р. кількість засуджених за розбої безробітних зменшилася до 90 осіб (3,7%) у порівнянні 2004 р. на який приходиться 221 особа (4,9 %).

Частка серед розбійників неповнолітніх до 16 років, які не працювали і не навчалися, а також осіб, які утримувалися в установі виконання покарань під вартою протягом 2004-2012 рр.., стабільно знижувалася, практично до рівня декількох осіб на рік.

Друге місце за ранжиром (11,4%) серед розбійників посідає категорія робітників - 4032 особи, їх частка коливається по роках - від 9,2% до 13,1%. На третьому місці - учні шкіл, ліцеїв, коледжів, гімназій - 2375 осіб - 6,7% - від 4,3% до 8,6% по роках. Слід зазначити, що по різних професійних категоріях даної групи осіб, засуджених за розбої десь у період з 2005 по 2007 рр., приходиться невеличкий сплеск у абсолютних показниках, потім ситуація починає вирівнюватися і, нарешті, її динаміка стає позитивною, тобто кількість засуджених зменшується, хоча у різних категоріальних одиницях аналізу є часткові варіації. Особливо показовими можна вважати групу учнів шкіл та інших середніх навчальних закладів, у якій з 2007 по 2012 рр. відбулося досить різке зниження показників - з 367 осіб до 107.

Також слід відзначити закономірність, незважаючи на те, що серед розбійників представлені особи найрізноманітнішої професійної приналежності, чим вищий соціальний статус особи, тим менше дана група представлена серед засуджених за розбій (таблиця 6).

Таблиця 6 Кількість засуджених за розбої (ст. 187 КК України) осіб в Україні за 2004-2012 роки за професійним статусом (родом занять)

Особи, зайняті суспільно-корисною працею (навчанням)

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

Робітники

571

576

600

598

430

396

352

272

237

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

12.8

13.1

12.8

12.5

11.4

9.9

9.4

9.2

9.8

Державні службовці

2

0

0

0

6

4

0

1

0

Частка (у %)

0.0

0.0

0.0

0.0

0.2

0.1

0.0

0.0

0.0

Інші службовці

16

20

21

19

12

10

10

5

10

Частка (у %)

0.4

0.5

0.4

0.4

0.3

0.3

0.3

0.2

0.4

Військовослужбовці

14

8

2

6

7

4

1

2

1

Частка (у %)

0.3

0.2

0.0

0.1

0.2

0.1

0.0

0.1

0.0

Лікар, фармацевт

1

4

4

3

2

1

2

1

0

Частка (у %)

0.0

0.1

0.1

0.1

0.1

0.0

0.1

0.0

0.0

Вчителі, викладачі

3

0

1

1

3

1

2

2

0

Частка (у %)

0.1

0.0

0.0

0.0

0.1

0.0

0.1

0.1

0.0

Працівники ЗМІ

1

0

0

0

0

0

0

0

0

Частка (у %)

0.0

0.0

0.0

0.0

0.0

0.0

0.0

0.0

0.0

Приватні підприємці

17

17

18

24

24

22

27

31

21

Частка (у %)

0.4

0.4

0.4

0.5

0.6

0.6

0.7

1.0

0.9

Працівники господарських товариств

31

49

40

45

28

23

24

27

32

Частка (у %)

0.7

1.1

0.9

0.9

0.7

0.6

0.6

0.9

1.3

Учні шкіл, ліцеїв, коледжів, гімназій

384

315

363

367

255

242

215

127

107

Частка (у %)

8.6

7.2

7.7

7.7

6.8

6.1

5.8

4.3

4.4

Студенти навчальних закладів

172

173

211

201

145

138

110

81

84

Частка (у %)

3.8

3.9

4.5

4.2

3.8

3.5

2.9

2.7

3.5

Інші заняття

69

66

76

56

50

40

32

20

23

Частка (у %)

1.5

1.5

1.6

1.2

1.3

1.0

0.9

0.7

0.9

Пенсіонери, у т.ч. інваліди

27

21

26

29

19

17

16

18

16

Частка (у %)

0.6

0.5

0.6

0.6

0.5

0.4

0.4

0.6

0.7

Аналіз даних щодо освітнього рівня розбійників свідчить, що переважна більшість злочинців даної групи мають або повну загальну середню освіту - 13511 осіб (частка 38,3%, при коливанні по роках від 35,2% до 43,5, або базову загальну середню освіту 11872 особи (частка 33,7%, при коливанні по роках від 26,2% до 36,2%). Третя за кількістю група злочинців має освіту професійно-технічну - від 15,6% до 21,8% (6442 особи 18,3%). Найменша кількість засуджених за розбій не має освіти взагалі, а також має повну вищу освіту - відповідно 11% та 1,6%.

Аналіз даних у динаміці по групах дозволив виявити наступні тенденції. Так, у засуджених з професійно-технічною освітою у період 2005-2007 рр. спостерігалося збільшення показників (з 683 до 811 осіб), у наступні роки відбулося коливання даних у межах від 675 до 833, 814 та 612 осіб. Але якщо аналізувати долю засуджених за розбої даної категорії, то тут виявляється інша проблема - з 2005 по 2010 рр. їх питома вага збільшується (від 15,6% у 2005 р. до 21,8% у 2010 р.), у 2011 р. показник трохи зменшується, але у наступному 2012 р. знов збільшується і фіксується на межі у 21,4%.

У групі з повною загальною середньою освітою показники почали збільшуватися вже починаючи з 2004 р. - від 1577 осіб до 1842 осіб - у 2007 р., потім абсолютні цифри почали зменшуватися, але відсоткова доля також зазнала негативних змін. Так, з 2004 по 2007 рр. частка засуджених за розбої з повною загальною середньою освітою збільшувалася з 35,2% до 38,5%, у 2008-2009 рр. показник трохи зменшився, але з 2010 р. знову зростає і досягає максимуму у 2012 р. - 43,5%.

Частка осіб з повною вищою освітою збільшилася майже вдвічі з 1,3% у 2004 р. до 2,4%, у 2012 р. (таблиця 7).

Таблиця 7 Кількість засуджених за розбої (ст. 187 КК України) осіб в Україні за 2004-2012 роки за рівнем освіти

Освіта

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

З повною вищою освітою

58

69

53

63

61

60

88

67

59

Частка у загальній кількості засуджених за розбої (у %)

1.3

1.6

1.1

1.3

1.6

1.5

2.4

2.3

2.4

З базовою вищою освітою

111

110

107

77

71

66

67

68

67

Частка (у %)

2.5

2.5

2.3

1.6

1.9

1.7

1.8

2.3

2.8

З професійно-технічною освітою

716

683

779

811

675

833

814

612

519

Частка (у %)

16.0

15.6

16.6

16.9

17.9

20.9

21.8

20.6

21.4

З повною загальною середньою освітою

1577

1643

1810

1842

1423

1505

1443

1213

1055

Частка (у %)

35.2

37.5

38.5

38.5

37.8

37.7

38.6

40.9

43.5

З базовою загальною середньою освітою

1637

1585

1649

1710

1308

1352

1143

852

636

Частка (у %)

36.6

36.2

35.1

35.7

34.7

33.8

30.6

28.7

26.2

З початковою загальною освітою

322

253

266

242

192

143

127

104

66

Частка (у %)

7.2

5.8

5.7

5.1

5.1

3.6

3.4

3.5

2.7

Без освіти

53

51

38

44

39

36

55

53

22

Частка (у %)

1.2

1.2

0.8

0.9

1.0

0.9

1.5

1.8

0.9

Отже, як можемо бачити, аналіз даних щодо освітнього рівня злочинців вказує на наступну негативну тенденцію: незважаючи на факт зниження загальної кількості осіб засуджених за розбої, поступово зростає їх освітній рівень. Лише по групах з початковою середньою освітою та осіб без освіти зафіксовано цілком позитивну динаміку - цифри рік від року зменшувалися, як у абсолютних показниках (в п'ять і два рази відповідно), так і у відносних.

З огляду на вищевикладене, соціально-демографічний портрет середньостатистичного розбійника на сьогодні виглядає так: це - громадянин України (97,4%) чоловічої статі (96,7%), переважно молодіжного віку - 14-30 років (76,1%; з них неповнолітніх (14-18 років) - 13,2%, а осіб у віці 18-25 років - 42,1%). Традиційно розбійник - особа, яка не працює і не навчається (68,7%), причому частка осіб даної категорії поступово збільшується, а кожен третій (останні роки цей показник зростає) з них має непогашену судимість). Якщо розбійник має роботу (11,4%), то зайнятий низько-кваліфікованою працею, тобто має робітничу спеціальність. Примітно, що майже кожен десятий розбій вчиняють учні шкіл, ліцеїв, коледжів, гімназій та студентів навчальних закладів. Відповідним до професійного статусу є досить низький рівень освіти розбійника - повна (38,3%) або базова (33,7%) загальна середня освіта.

У свою чергу, сьогодні можна спостерігати наступні негативні тенденції. Незважаючи на те, що розбій є традиційно «молодіжним» злочином, не можна ігнорувати збільшення серед засуджених за розбій частки осіб вікової групи від 30 до 50 років, а також вікової групи 50-65 років. Також слід відзначити тенденцію збільшення серед засуджених розбійників осіб, які є працездатними, але не працювали, і не навчалися, при збільшенні за останнє десятиріччя практично вдвічі ґвалтівників з професійно-технічною освітою (усереднена частка - 16,8%).

Таким чином, враховуючи вік злочинців, їх рівень освіти та професійний статус, поряд з «молодіжним» характером розбоїв (аналогічно ситуації з вбивствами та зґвалтуваннями) можна констатувати факт росту віку та освітнього рівня осіб, засуджених за розбій. Водночас зростає кількість осіб, які не працюють і не навчаються (кожний третій з яких раніше засуджувався за злочини). Все це вказує на наявну в країні негативну тенденцію зростання рівня освіти та життєвого досвіду середньостатистичного розбійника, тобто на те, що ні освіта ні життєвий досвід сьогодні не заважають формуванню мотивації на вирішення життєвих, перш за все матеріальних, проблем насильницьким шляхом.

Література

1. Звіт Державної судової адміністрації України про кількість осіб, засуджених, виправданих, справи щодо яких закрито, неосудних, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру та види кримінального покарання за 2004-2012 роки (форма 6).

2. Звіт Державної судової адміністрації України про склад засуджених за 2004-2012 роки (форма 7).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Особливості вікового етапу похилого віку. Феномен самотності у похилому віці як соціально-психологічна проблема. Тривожність як психологічний фактор самотності. Переживання самотності у осіб похилого віку. Соціальні потреби людей похилого віку.

    курсовая работа [149,7 K], добавлен 30.09.2014

  • Старість як соціально-психологічне явище, закономірності та види старіння. Особливості адаптації людей до похилого віку. Психологічні риси особистості літньої людини. Зміна соціального статусу людей у старості, геронтологічна робота по їх соціалізації.

    курсовая работа [42,7 K], добавлен 15.10.2014

  • Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.

    реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012

  • Загальна соціально-демографічна характеристика регіону, особливості ринку праці та принцип и оплати. Галузевий аспект та договірне регулювання соціально-трудових відносин. Професійно-кваліфікаційні характеристики працівників. Організація робочого місця.

    курсовая работа [781,5 K], добавлен 09.07.2015

  • Конфлікти та причини їх виникнення. Профілактика та управління конфліктами в соціальних організаціях. Люди похилого віку як соціально-демографічна група. Специфіка соціального обслуговування людей похилого віку у стаціонарних та нестаціонарних закладах.

    дипломная работа [172,6 K], добавлен 06.02.2012

  • Сутність соціально-педагогічної професії. Посадові обов'язки та напрямки діяльності соціального педагога. Функції соціального педагога. Соціальний працівник та педагог репрезентують інтереси свого клієнта. Конкретизація діяльності соціального педагога.

    реферат [21,1 K], добавлен 11.02.2009

  • Аналіз валового внутрішнього продукту, динаміки розвитку промисловості, сільського господарства, демографічної ситуації з метою визначення сучасного соціально-економічного становища України. Розгляд диспропорційного характеру регіонального розвитку.

    курсовая работа [701,0 K], добавлен 26.05.2010

  • Проблеми людей похилого віку в Україні. Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника, етика соціального працівника. Поняття і сутність соціальної геронтології. Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку в Україні.

    дипломная работа [85,8 K], добавлен 03.01.2008

  • Дослідження соціально-побутових умов проживання, статусу в суспільстві, навчання, роботи та дозвілля німецьких студентів. Навчально-планова тривалість курсу в університетах й інших вишах. Необхідність підробітку під час навчання. Статті витрат студентів.

    статья [22,1 K], добавлен 11.03.2013

  • Виявлення можливостей відпочинку різних демографічних груп у будні та вихідні дні. Проведення аналізу факторів які впливають на вибір місця відпочинку в залежності від віку, рівня освіти, соціального статусу, матеріального положення та сімейного стану.

    практическая работа [1,2 M], добавлен 26.10.2011

  • Населення, як соціально-економічна категорія. Передумови та фактори, що впливають на відтворення населення. Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах. Демографічна політика держави.

    курсовая работа [532,5 K], добавлен 18.10.2010

  • Сім'я та шлюб: причини одруження та розлучень серед молодих людей. Шлюбно-сімейні відносини в конкретних культурних і соціально-економічних умовах. Ознаки типу сім'ї. Функції сім'ї та їх взаємозв'язок. Криза сім'ї та сучасна демографічна ситуація.

    реферат [18,0 K], добавлен 16.06.2009

  • Структура та сутність конфлікту як соціально–психологічного явища. Профілактика та управління конфліктами в соціальних організаціях Специфіка соціального обслуговування людей похилого віку. Методика К. Томаса "Як ти дієш в конфліктній ситуації".

    магистерская работа [164,7 K], добавлен 29.07.2012

  • Мистецтво як засіб соціально-педагогічної терапії. Сутність, зміст поняття та характеристика соціально-педагогічної терапії як провідної послуги в системі професійної діяльності соціального педагога. Процедура та методика соціальної допомоги клієнтам.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 18.05.2013

  • Соціально-психологічні особливості самотніх громадян похилого віку. Мета, завдання і функції територіального центру соціального обслуговування населення. Технології, зміст та форми роботи територіального центру з самотніми громадянами похилого віку.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 22.11.2011

  • Стратегічна мета та методи трансформації українського суспільства відповідно до теорії синергетики. Прогнозування соціального розвитку держави, шляхи його стабілізації. Соціальне партнерство й підвищення його ролі в соціально-трудових відносинах.

    реферат [31,7 K], добавлен 04.07.2009

  • Аналіз соціально-побутових, психологічних та медичних потреб одиноких людей похилого віку. Основні завдання та напрямки соціальної роботи. Дослідження відношення до свого здоров’я та способу життя у жінок похилого віку. Аналіз результатів експерименту.

    курсовая работа [424,9 K], добавлен 27.08.2014

  • Природний і соціальний рух населення. Визначення особливостей даного явища для Росії на прикладі Челябінської області. Трудова міграція, народжуваність і смертність. Демографічна політика області: соціально-економічний і духовно-культурний підйом.

    реферат [30,2 K], добавлен 16.06.2009

  • Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.

    курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014

  • Генеза соціальної роботи в Україні. Сучасна соціальна концепція України. Сутність професії соціального працівника. Посадові обов’язки та функції соціального працівника. Етичні вимоги до професійної діяльності соціального робітника.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 09.05.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.