Методологічні аспекти дослідження соціального стану на підтопленій території міста Дніпродзержинська

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 551.4:577.4

Методологічні аспекти дослідження соціального стану на підтопленій території міста Дніпродзержинська

Н.О. Непошивайленко,

М.Д. Волошин

Дніпродзержинський державний технічний університет, Дніпродзержинськ

Розглянуто стан здоров'я населення у місті Дніпродзержинську відносно проблеми підтоплення територій.

Рассмотрено состояние здоровья населения в городе Днепродзержинске относительно проблемы подтопления территорий.

Стан захворюваності населення у місті Дніпродзержинську пов'язаний з антропогенним навантаженням на навколишнє природне середовище й урбанізацією 1, в тому числі з підтопленням міської території.

Зв`язок між техногенним навантаженням на довкілля і станом захворюваності населення у місті виконаємо за допомогою кореляційного та десперсійного аналізу. Причому стан здоров`я населення будемо розглядати відносно проблеми підтоплення територій, а саме так званних „житлових” хвороб і хвороб, що виникають в результаті забруднення ґрунтів та поверхневих вод, у тому числі нафтопродуктами.

Методика досліджень зводиться на першому кроці до наведення факторів техногенного навантаження до однорідних шляхом частки від розподілу різниці поточного і середнього значення на їхню дисперсію по формулі:

, (1)

де - стандартизована порівняльна величина, - поточна величина, - середнє значення, - дисперсія.

Наступний крок методики полягає у групуванні параметрів у класи перемінних, з використанням евклідової відстані за допомогою комп'ютерної програми Statistika 5.0. Подібний розподіл поділяє фактори техногенного навантаження на довкілля м. Дніпродзержинська та їх наслідки на кластера (рисунок 1), згідно до якого виявлена непряма та цілком ймовірна залежність площі підтопленої території (17, 18) з кількістю населення (21) та кількістю впливу випадків гідрогеологічних явищ на соціальне становище захворювань різноманітними видами хвороб, у тому числі „житловими” (22, 23).

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря: 1- стаціонарними джерелами 104,6 т; 2- пересувними засобами 11,4 т; 3 - використано води населенням та промпідприємствами 232,8 млн. м3; 4 - дефіцит водозабезпечення 24,3 млн. м3; 5 - скинуто стічних вод 196,78 млн. м3; 6 - зливові води з території міста 3,0 млн. м3; 7 - відпливи з водонесущих комунікацій 12,0 млн. м3. Промислові токсичні відходи: 8 - утворено 1935,7 тис. т; 9 - розташовано на території підприємств 8214,2 тис. т; 10- накопичено 16,1 тис. т; 11 - забруднення ґрунтів селітебної зони 37,7 г/кг; 12 - загальна площа забудованих земель 11,5 тис. га; 13 - площа селітебної території міста 2,8 тис. га; 14 - загальна площа житлового фонду 5800,1 тис. м2. Обладнання житлового фонду: 15 - водопроводом та каналізацією 88,9%; 16 - центральним опаленням 91,7%. Площа підтопленої території міста: 17 - загальної 1,2 тис. га; 18 - селітебної 0,6 тис. га. Площа: 19 - зелених насаджень 5,4 тис. га; 20 - лісів навколо міста 16,1 тис. га. 21 - Кількість досліджуваного населення 91,3 тис. чол. Кількість випадків захворювань серед досліджуваного населення: 22 - всього 172,4 тис.; 23 - „житловими” хворобами 139,4 тис.; 24 - від забруднення ґрунтів 161,3 тис.; 25 - від забруднення поверхневих вод 182,0 тис.

Перелік різновидів хвороб, що стосуються до кожного з видів представлено на рисунку 2. Динаміку випадків захворювань серед дітей та дорослого населення у м. Дніпродзержинську 2 по „житловим” хворобам та хворобам, що виникають в результаті забруднення ґрунтів та поверхневих вод, у тому числі нафтопродуктами, відображено на рисунку 3, згідно до якого просліджується тенденція росту по всіх видах хвороб та лідируюче положення займають „житлові” хвороби як серед дітей, так і дорослих.

Рис. 1. Вплив факторів техногенного навантаження та їх наслідків для міста Дніпродзержинська за 2000 рік, що відредаговані за середнім числом пари груп евклідової відстані

У разі знаходження принципів індикації режимів наслідків екологічних факторів, тобто захворюваності населення вище згадуваними хворобами, скористаємось прикладами екологічних шкал, стандартизованих для більшості видів флори судинних рослин Східної Європи, що представлені в роботах [3], шкал фітоіндикації режимів екологічних факторів на ділянках підтоплених територій м. Харкова, представлених в [4] та шкал оцінки екологічного стану території міста Дніпродзержинська за мутагенним фоном і генетичним ризиком [1] і стану біосистем й екологічної ситуації [5].

Для зручності оцінювання територію міста Дніпродзержинська розіб'ємо на кілька підсистем-районів з огляду на приналежність до районних медичних установ проживаючого в них населення, в тому числі діти й підлітки до 14 років та жінки віком понад 55 років й чоловіки віком понад 60 років. захворюваність антропогенний урбанізація підтоплення

Для кожного з видів захворювань приводяться бальні оцінки межі толерантності. Ці оцінки відповідають визначеним типам режиму даного екологічного фактора. Приведений нормований відносний екологічний коефіцієнт розраховується по формулі 2 для стандартизації статистичних показників.

, (2)

де - приведений нормований відносний екологічний коефіцієнт i-го захворювання; - відносний екологічний коефіцієнт по i-му захворюванню; - усереднений екологічний коефіцієнт по i-му захворюванню; - відносний екологічний максимум i-го захворювання; - відносний екологічний мінімум i-го захворювання; - приведений відносний екологічний мінімум i-го захворювання; - приведений відносний екологічний максимум i-го захворювання.

, (3)

де - кількість випадків захворювань i-м захворюванням; - кількість населення, що обслуговується медичним закладом.

, (4)

де - екологічний режим j-го району досліджень; - приведений нормований відносний екологічний коефіцієнт i-го захворювання, що характеризує екологічний режим по показниках досліджуваної групи серед дитячого населення; - приведений нормований відносний екологічний коефіцієнт i-го захворювання, що характеризує екологічний режим по показниках досліджуваної групи серед дорослого населення.

Рис 2. Різновид хвороб, що характеризує стан захворюваності населення м. Дніпродзержинська під впливом гідрогеологічних явищ

Уведені вагомі коефіцієнти 0,6 і 0,4 показують перевагу одних розвіданих груп над іншими. Більш значимими показниками є групи дитячого населення, що пояснюється найбільш чітким характеризуванням захворюваності „житловими” хворобами і хворобами, що виникають в результаті забруднення ґрунтів та поверхневих вод, у тому числі нафтопродуктами. Інші причини для захворювання подібними хворобами не ставляться до уваги. Значення екологічного режиму району досліджень змінюються в кордонах від 0 (благополучні для життєдіяльності умови) до 1 (небезпечні умови). За норматив були прийняті значення ЕР = 0,250, при яких можливе відновлення біосистем. Для оцінки міри пошкодження біосистем і оцінки екологічної ситуації по визначених ознаках пропонується використати оцінну шкалу, що надана у таблиці 1.

Для кожного з видів захворювань розраховані бальні оцінки приведеного нормованого відносного екологічного коефіцієнту (табл. 2).

Рис. 3. Динаміка захворювань населення у м. Дніпродзержинську

Таблиця 1. Шкала оцінки стану біосистем і екологічної ситуації

Таблиця 2. Аналіз захворюваності населення м. Дніпродзержинська „житловими” хворобами й хворобами від забруднення ґрунтів та поверхневих вод, у тому числі нафтопродуктами, за 2000 рік

Примітка: КВЗ - кількість випадків захворювань;, , - приведені нормовані відносні екологічні коефіцієнти.

Проводячи приналежність обстежених лікувальних закладів до адміністративних районів міста та враховуючи більшу чутливість до зміни геоекологічних умов серед дитячого населення в порівнянні з параметрами, що характеризують зміни на ступеню визначених груп серед дорослого населення, було визначено екологічний режим та стан біосистем по кожному з адміністративних районів у місті.

Таблиця 3. Аналіз соціального стану міста Дніпродзержинська за 2000 рік згідно з його екологічним режимом

Результати проведених досліджень надані у таблиці 3, які свідчать про те, що у 2000 році середні значення екологічного режиму, які характеризують соціальний стан населення міста Дніпродзержинська по захворюваності на „житлові” хвороби й хвороби від забруднення ґрунтів та поверхневих вод, у тому числі нафтопродуктами, залишалися на середньому рівні пошкодження біосистем, що декілька перевищує нормативне значення. Це вказує на те, що всі досліджені групи біосистеми, серед дитячого і дорослого населення у цей період мали в середньому „застережливий” стан і екологічна ситуація залишалася на ризиковому рівні, та окремі оцінні параметри досягли значень, відповідних екстремальним або небезпечним умовам (ЕР>0,500). Це селище Дніпробуд, район Черемушок та центральної частини міста по „житловим” хворобам, селище Дніпробуд та район Черемушок по хворобам від забруднення ґрунтів та поверхневих вод, у тому числі нафтопродуктами.

За результатами тестування загальний геоекологічний стан у місті Дніпродзержинську за дослідний період оцінений як „застережливий”. У той же час у районі Черемушок та селищі Дніпробуд відмічене наближення до „критичного” геоекологічного стану.

Перелік посилань

1. Програма виходу з екологічної кризи м. Дніпродзержинська на 2000-2005 рр./ Ємець М.А., Копач П.І., Кушинов М.В. та ін. - Дніпропетровськ. - 1999. - 73 с. - № 724 - 13 юр - 99.

2. Державна статистична звітність. Форма №12. Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувальних закладів м. Дніпродзержинська за 1980, 1990, 2000 роки.

3. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических режимов в подзоне хвойно-широколиственных лесов. - М.: Наука, 1983. - 197 с.

4. Свиренко Л.П., Вергелес Ю.И., Спирин А.И. и др. Исследование подтопленных территорий и факторов подтопления // Підтоплення в великих містах України (на прикладі м. Харкова). - Харків, Київ: Знання України, 1998.- С. 57-108.

5. Горова А.І. Методологічні аспекти оцінки генетичних наслідків техногенезу // Екологія і природокористування. - 2001. - №3. - С. 143-149.

Размещено на Allbest.ru