Соціальна діагностика міста Луцька в рамках розробки стратегічного плану його розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальна діагностика міста Луцька в рамках розробки стратегічного плану його розвитку

Сальнікова С.

Залучення громади до процесу розвитку міста є першим кроком у діагностиці його проблем, переваг, особливостей тощо. Одним із таких кроків стало соціологічне дослідження «Основні напрями та перспективи розвитку міста Луцька», проведене лабораторією соціологічних досліджень СНУ ім. Лесі Українки (грудень 2016, N=656, помилка не перевищує 5 %). Згідно з результатами опитування, лучани найбільше пишаються комфортністю міста та його чистотою, у розвитку міста зорієнтовані на підтримання порядку, тобто стабільність, стурбовані проблемами демографічного характеру й не переймаються інноваціями. Попри свою традиційність, населення вже відреагувало на відтік молоді та потребу особливого соціального включення людей старшого віку, указавши на ці проблеми як на найбільш важливі. Відтік міської молоді пов'язаний не стільки з освітньою міграцією, скільки з неможливістю реалізувати себе за місцем проживання. Цілком конкретні плани є в наймолодших (16-22) та професійно сформованих (32-41), у лучан з вищою освітою та науковим ступенем. Такі наміри залежать від фінансового стану сім'ї: із його зростанням збільшуються інтенції зміни місця проживання; а от конкретні плани мають ті, у кого полярні фінансові можливості. Цікаво, що наміри полишити місто мають більшою мірою ті, хто проживає в ньому до 10 років; період у 10 років є достатнім для професійної реалізації, тому нестача можливостей для професіоналів сприятиме лише тому, що вони розглядатимуть Луцьк як місце здобуття фахової освіти з подальшою професійною міграцією, як транзитний населений пункт. Лучани дуже люблять своє місто, та лише наймолодші й найстарші відчувають особливу патріотичну настанову. Соціальна діагностика стану міської спільноти є вкрай необхідною задля прийняття рішень в управлінні містом.

Ключові слова: місто, людський капітал, намір міграції, соціальні проблеми, соціологічне дослідження.

The Social Diagnostic of Lutsk City in the Framework of Creation of the Strategic Plan of its Development. Involving the community in the city development process is the first step in diagnosing its problems, benefits, features, etc. The sociological research «Main directions and prospects of development of the Lutsk city» conducted by the Laboratory for sociological researches of the Lesya Ukrainka Eastern European National University (December 2016, N = 656, the error does not exceed 5 %) was one of such steps. According to the results of the research, the residents of Lutsk are most proud of the city's comfort and purity, they are oriented towards maintaining the order of the city, that is, stability, they are also concerned about demographic problems, but not interested with innovations. Despite its traditionality, the community of the city reacted to the drain of youth and the need for a special social inclusion of older people, people pointed to these problems as the most important. The drain of urban youth is related not so much with the educational migration, but with the impossibility of professionally self-fulfillment in the place of residence. The youngest inhabitants of the city (16-22) and professionally activity people (32-41), and with higher education and scientific degree, have absolutely concrete plans for changing their place of residence. These intentions depend on the financial status of the family: with its growth, the intentions to leave the city increase; but residents of a city with polar financial capabilities have specific plans to do so. Interestingly, the intention to leave the city is inherent to those who live in it until 10 years old; the period of 10 years is sufficient for professional self- fulfillment, therefore, the lack of opportunities for professionals will only contribute to the fact that they will consider Lutsk as a place of obtained of higher education with further professional migration, and as a transit point. Lutsk residents love their city very much, but only the youngest and oldest feel a special patriotic attitude. The reason for the patriotic attitude of the youngest inhabitants is socialization (this is the first Ukrainian generation that did not experience of Soviet propaganda in the process of socialization), the oldest - the desire for stability, settling. The social diagnostic of the state of the city community is extremely necessary for decision-making in the city management.

Key words: city, human capital, intention of migration, social problems, sociological research.

В статье представлена часть результатов социологического опроса «Основные направления и перспективы развития города Луцка», одного из этапов социальной диагностики городской среды, проведенной в рамках разработки стратегического плана развития города. Результаты свидетельствуют, что жители Луцка гордятся комфортностью города и его чистотой, взволнованы проблемами демографического кризиса и не особо заинтересованы в развитии инноваций. Особое внимание в управлении городом стоит уделить расширению возможностей для профессиональной реализации горожан, поскольку конкретные планы вне города чаще появляются в самых молодых (16-22) и профессионально зрелых (32-41), у имеющих высшее образование и научную степень; также склонны к переезду горожане с полярным финансовым состоянием. Также жители города взволнованы отсутствием геронтологических заведений, предоставляющих услуги людям старшего возраста. Важно, что самые молодые и самые старшие испытывают к городу патриотические чувства чаще, чем представители среднего возраста.

Ключевые слова: город, человеческий капитал, намерения миграции, социальные проблемы, социологический исследование.

Постановка наукової проблеми та її значення. Запорукою успішного розвитку міської спільноти є розробка довгострокової програми її розвитку із самостійно визначеними завданнями, адже таке планування є інструментом реалізації політики управління. Відповідні програми мають назву Стратегії розвитку і є не лише розробленими в багатьох українських містах, а й демонструють у деяких із них успішність впровадження. Під певним сумнівом лишається довгостроковість програми, адже різкі трансформаційні зміни в Україні не сприяють такого виду плануванням і прогнозуванням (Сальникова, 2013; Salnikova, 2014). Утім, соціальна діагностика стану справ у місті є вкрай необхідною; вона уможливить виконання й коригування і коротко-, і довгострокових планів.

Емпіричною базою статті є результати соціологічного дослідження «Основні напрями та перспективи розвитку міста Луцька», проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в партнерстві з Волинським обласним громадським об'єднанням «Асоціація регіонального розвитку», котре ініціювало розробку документа для міста Луцька. На переконання П. Гоцалюка, керівника проекту, стратегія є угодою між громадою, владою й бізнесом, отож, залучення громади до процесу розвитку міста є першим кроком у діагностиці його проблем, переваг, особливостей тощо (Глинський, Карий, Мавко, 2008). Збір даних тривав із 9.12.2016 до 20.12.2016; анкетування віч-на-віч проводилося згідно зі стратифікованим методом відбору (непропорційний розподіл обсягу за стратами) з урахуванням дизайн-ефекту (дизайн-ефект - 1,32, досяжність респондента - 0,79); вибірка репрезентативна за статтю, віком (16-64 рр.), її обсяг - 656 осіб; помилка - не перевищує 5 %. Також ураховуватимемо деякі інші дослідження, проведені в місті Луцьку (Звіт..., 2016; Корецька, 2015; Сальнікова, 2017).

Мета статті - подання окремих результатів зазначеного соціологічного дослідження з діагностуванням деяких особливостей міської спільноти Луцька.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Передусім, цікавий погляд на місто Луцьк його жителів. Лучани оцінювали певні характеристики міста за шкалою 06, де значення 0 означало, що певна характеристика зовсім не властива місту, 6 - властива повною мірою; вибір нульового значення у відсотковому поданні не перевищував помилки дослідження й змінювався в межах від 0,1 до 2,1 %, отож, ми знехтували цим результатом (означили як відсутні дані) і розрахували середній показник за кожною характеристикою, за районом проживання окремо та містом у цілому.

Таблиця 1. Характеристики міста (6 - бальна шкала)