Безпекові аспекти системного інформаційно-технологічного проекту "Розумне місто Луцьк"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Безпекові аспекти системного інформаційно-технологічного проекту «Розумне місто Луцьк»

Федонюк Ю.

Актуальність побудови систем відеонагляду в містах, зокрема тих, які претендують на статус розумних, зумовлюються необхідністю втілення не лише питань організації безпечного руху транспорту окремих логістичних проблем та забезпечення належного функціонування комунальних служб, а й ситуаціями, які належать до категорії кризових, що містять ознаки підвищеної небезпеки для соціуму міста. Ідеться, зокрема, про природні катаклізми, стихійні лиха, пожежі та особливо актуальні в останній час ситуації, пов'язані з терористичними небезпеками.

The term a «smart city» is used to describe cities with priority on developing and implementation of new more efficient technologies for the economical use of natural resources, the energy, the disaster prevention, the improving access to quality social services, in particular, in spheres of the health care and education. According to the plan of city-developing in Lutsk will be realized the project of high-speed information network with the system of control for a large amount of city cameras.

Актуальность конструирования систем видеонаблюдения в городах, в частности тех, которые претендуют на статус умных, обусловливается необходимостью внедрения не только вопросов организации безопасного движения транспорта, отдельных логистических проблем и обеспечения соответствующего функционирования коммунальных служб, но и ситуациями, которые относятся к категории кризисных и имеют признаки повышенной небезопасности для населения города. Речь идет, в частности, о природных катаклизмах, стихийных бедствиях, пожарах и, особенно, актуальных в последнее время ситуациях, связанных с террористическими угрозами. Путем реализации системы видеонаблюдения мест общественного доступа общественность города получает возможность дальнейшего усовершенствования своих возможностей, связанных с безопасностью, используя данную систему для дальнейшего анализа ситуаций и принятия быстрых и качественных решений.

Постановка наукової проблеми та її значення. Нинішній етап суспільного розвитку характерний тим, що з одного боку, комунальні служби міст, різноманітні охоронні структури та безпекові фірми обслуговують крупні соціополіси, забезпечуючи при цьому максимальні зручності й безпеку для кожного мешканця, з іншого - генерує та пропонує широкий спектр різноманітних моделей комплексного розв'язання, зокрема, безпекових проблем системного перспективного розвитку міст, що отримали узагальнюючу концептуальну назву «розумне місто» («Smart sity»). Проекти формування розумних міст за своєю сутністю є узагальнюючою системною інтеграцією таких аспектів, як інформаційні технології, телекомунікаційні системи, міське планування, розумна інженерна інфраструктура, що орієнтовані на максимальне підвищення якості життя мешканців міст і туристів та відвідувачів, котрі перебувають у них.

Кожна окрема міська громада внаслідок фінансових та технологічних можливостей згідно зі своїм індивідуальним баченням перспектив розвитку населеного пункту формує відповідний перспективний план розвитку. Термін «розумне місто» зазвичай використовують для характеристики міст, які ухвалюють та реалізовують на практиці стратегічні перспективні програми щодо прийняття ефективніших рішень із формування передумов ощадливого використання природних ресурсів, енергії, попередження стихійних лих, покращення доступу до якісних соціальних послуг, зокрема у сферах охорони здоров'я та освіти.

Концепція «розумного міста» методологічно ґрунтується на трьох основних компонентах: «розумній» інфраструктурі, «розумних» технологіях і «розумних» людях. У «розумному місті» ці компоненти повинні системно ефективно взаємодіяти, забезпечуючи ефективне використання широкого спектра ресурсів. Міста, які сповідують філософію «розумності», прагнуть розв'язувати більшість проблем, пов'язаних із взаємодією, комунікуванням, наданням доступу до відкритих даних, або надання сервісів для мешканців, туристів і відвідувачів міста за допомогою засобів та ресурсів мережі Інтернет і цілого спектра сучасних інформаційних технологій та платформ.

Використання сучасних методів аналізу й високотехнологічного опрацювання великих за обсягом слабоструктурованих даних є надійною інформаційно-технологічною основою для запровадження прогностичних методів у процесах функціонування міста та, зокрема, із метою запобігання виникненню небезпечних позаштатних ситуацій, криз, катастроф, аварій і підвищенню ефективності роботи різноманітних безпекових служб та охоронних підрозділів.

Ураховуючи прикладну спрямованість цього дослідження, зазначимо власне попередні напрацювання в цій царині колективу науковців у складі Н. Е. Кунанець, В. В. Пасічник, А. А. Федонюк (2015) та робочого проекту зі встановлення камер відеоспостереження в м. Луцьку (Нове будівництво..., 2017). Додатково врахувано результати щорічного соціологічного моніторингу «Соціальне самопочуття лучан» (Сальнікова, 2017; Штик, 2016), які засвідчують недостатню забезпеченість, на думку лучан, сфери соціальної безпеки поряд зі сферами соціальних відносин і соціально-політичною; турбуються безпекою міського публічного простору Луцька й інші науковці (Єрко, Констанкевич, 2016).

Мета роботи - аналіз підходів до ефективної реалізації безпекових аспектів у межах утілення перспективного системного проекту «Розумне місто Луцьк», що на Волині.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Згідно з базовими засадами втілення перспективного плану розвитку міста, у Луцьку заплановано реалізувати проект будівництва розлогих високошвидкісних волоконно-оптичних мереж із синхронним монтуванням великої кількості камер відеоспостереження.

Актуальність побудови систем відеонагляду в містах, зокрема тих які претендують на статус розумних, зумовлюється необхідністю втілення не лише питань організації безпечного руху транспорту окремих логістичних проблем та забезпечення належного функціонування комунальних служб, а й ситуаціями, які належать до категорії кризових, що містять ознаки підвищеної небезпеки для соціуму міста. Ідеться, зокрема, про природні катаклізми, стихійні лиха, пожежі, та особливо актуальні в останній час ситуації, пов'язані з терористичними небезпеками.

Побудова сучасних інформаційно-технічних систем аналізу відеорядів та відеопотоків дає змогу в багатьох випадках не лише констатувати й фіксувати перебіг процесів та дій, а до певної міри - їх передбачати й прогнозувати та застерігати від їх реалізації, особливо тих ситуацій, які можуть загалом негативно впливати на соціум міста (Кунанець, Пасічник, Федонюк, 2015). Ідеться, зокрема, про розпізнавання облич у потоці, формування й розпізнавання фотозображень потенційно небезпечних осіб, котрі можуть складати певні загрози та формувати виклики безпеці містян. Це проведення процедур аналізу відеорядів, пов'язаних із переміщенням таких осіб територією міста, контроль за великими людськими потоками під час масових заходів, як-от то футбольні матчі чи то культурно- розважальні заходи.

Потрібно відзначити, що технічно побудова системи відеоспостереження й відеонагляду є лише першою фазою реалізації повномасштабного системного проекту безпечного «розумного міста». Цю побудову можна порівняти з терміном із комп'ютерних технологій «машинний зір». Тобто забезпечується спостереження як початкова ланка в процесі реагування соціуму (в особі спеціальних уповноважених структур) на реальні обставини, будь то загроза чи певна стандартна ситуація. А вже на наступному етапі мусить бути забезпечена інтелектуальна аналітична функція, яка дасть змогу на основі відеопотоків даних аналізувати інформацію й виявляти потенційні небезпеки, які можуть виникати в тій чи іншій ситуації.

Функціонально система відеоспостереження (ВС) умовно поділена на дві частини: підсистема забезпечення безпеки дорожнього руху та підсистема забезпечення загальної безпеки міста.

Комплексне керування ВС здійснюватиметься із ситуаційного центру - СЦ, де заплановано встановити комутаційну апаратуру та сервери відеоаналітики для опрацювання сигналів, що поступають із камер відеоспостереження. У СЦ передбачено обладнати приміщення, у якому буде розгорнуто комп'ютерні робочі станції з великоформатними екранами. Оператор матиме можливість спостерігати за ситуацією, задіюючи будь-яку камеру в режимі он-лайн, або перегляду архівних матеріалів, отриманих із цих же камер.

Волоконнооптичний зв'язок підводиться до об'єктів різного призначення. 2/3 об'єктів - це дорожні контролери (ДК), які керують системою світлофорів, а 1/3 - це об'єкти, що забезпечують безпеку міста (пункти спостереження МВ УМВС, шафи ВС, до яких підключаються відеокамери тощо).

Згідно з технічними умовами, оптоволоконні лінії прокладаються виключно повітряним шляхом без використання каналізацій та орендованих каналів ПАЕ «Укртелеком». Це підвищує зручність обслуговування оптоволоконної мережі, створення додаткових вузлів і встановлення нового обладнання, дає змогу проводити сервісне технічне обслуговування без додаткових узгоджень з різноманітними господарськими структурами.

Відповідно до вимог КП «Луцьке електротехнічне підприємство - Луцьксвітло» і МВ УМВС міста Луцька та з урахуванням перспективного доопрацювання й удосконалення мережі, лінії волоконнооптичного зв'язку прокладатимуться територією міста із не менш як 30 % надлишковим запасом вільних волокон у точках розгалуження, або зміни напряму прокладання кабелю. Це дасть змогу в разі необхідності мінімізувати витрати на нарощування мережі, збільшення кількості напрямів ліній, а в перспективі використання нового додаткового телекомунікаційного обладнання, підключення додаткових сервісів (інформаційних, технологічних або спеціалізованих) без прокладання додаткових кабелів.

Одним з основних факторів, який слід ураховувати, прокладаючи маршрут зазначених оптоволоконних мереж, є наявність опор освітлення та опор контактної мережі тролейбусних ліній. Оскільки такі опори не встановлені на всіх вулицях, у проекті виділяють чотири основні напрями розгалуження міських оптоволоконних ліній зв'язку. Лінії зв'язку підводяться до двох центрів: Ситуаційного, куди надходитимуть відеодані з відеокамер безпеки руху та відеокамер забезпечення загальної безпеки міста і Центру керування світлофорними об'єктами. Обидва центри повинні бути з'єднані між собою лініями ОВЛЗ та в разі необхідності й за встановлення відповідної апаратури можуть взаємозамінно виконувати функції один одного.

У міру просування від об'єкта до об'єкта в кабелях зменшується кількість волокон на прохідних муфтах, а задля компенсування «будівельних довжин» постачальника оптоволоконних кабелів по трасі прокладання кабелів розміщуватимуться додаткові ремонтно-проміжні муфти, розраховані на різні кількості «розварювання» оптичних волокон.

Кабелі й елементи підвісу повинні розраховуватися на цілорічну експлуатацію в умовах ускладнених температурних та вітрових навантажень і бути пристосовані до виникнення наледі на зовнішній оболонці кабелю.

Реалізація проекту зі встановлення оптоволоконних мереж для широкого системного відеоспостереження дає змогу ефективно проводити комплексний аналіз стану проїжджої частини основних міських магістралей і роз'їздів. Із використанням відповідної апаратури, можна забезпечувати ефективну GPS-навігацію транспортних засобів, направляючи їх на відносно вільні й не перевантажені автомагістралі. Працівники патрульної поліції матимуть змогу об'єктивніше оцінювати конфліктні та аварійні ситуації, ґрунтуючись на матеріалах відеоспостереження, переглядаючи відповідні архівні відеозаписи. Це надасть додаткової впевненості пересічним громадянам у гарантовано безпечній реалізації їхнього права на об'єктивність у розв'язанні можливих конфліктів, що є одним із важливих аспектів комфортного проживання в місті та складовою частиною системної концепції безпечного міста на основі інформаційно-технологічної системної платформи «Розумне місто Луцьк».

Висновки та перспективи подальших досліджень

безпековий відеонагляд місто розумний

Перші кроки до реалізації системної концепції такого поняття, як «розумне місто», для соціуму міста Луцька є дуже важливими, зокрема з психологічного, безпекового, зручного та комфортного погляду. А найголовніше, що з реалізацією системи всеохоплюючого відеоспостереження місць громадського доступу в громади міста з'являється можливість подальшого вдосконалення своїх безпекових можливостей, використовуючи систему відеоспостереження як базу для подальшого аналізу ситуацій і прийняття швидких та дієвих рішень.

Джерела та література

1. Єрко, Г., Констанкевич, Л. (2016). Безпека міського публічного простору як складова частина розбудови міста (на прикладі розміщення гуртожитку Луцького педагогічного коледжу). Соціологічні студії, № 1(8), С. 52-57.