Сучасні потреби глядацької аудиторії як показник необхідності реновації театральних будівель

В.Є. Сисков аспірант кафедри основ архітектури і архітектурного проектування Київського Національного Університету Будівництва і Архітектури

Анотація

В статті проаналізовано сучасні потреби української глядацької аудиторії, з'ясовані шляхом соціологічного опитування. Виявлено, що їх специфіка останнім часом істотно змінилася, що підтверджує нагальну необхідність реновації, модернізації і технічного переоснащення старих театральних і видовищних будівель.

Ключові слова: театральна будівля, глядацька аудиторія, сучасні потреби, реновація, модернізація,технічне переоснащення .

український глядацький театральний аудиторія

Про розвиток культурних установ в Україні прийнято говорити в іронічних тонах. Багато в чому така ситуація обумовлена позицією держави по відношенню до культурних об'єктів, що виражається як практично в повній відсутності фінансування, так і в нездатності виробити стратегію культурного розвитку країни. Проте проблеми установ культури та українського театру полягають не лише у фінансах. На сьогоднішній день фактично немає лабораторних або експериментальних центрів для молодих режисерів, в навчальних закладах, що пов'язані з вихованням молодих спеціалістів театральних спеціальностей спостерігається слабкий кадровий потенціал а функціонуючі театри як столичні так і провінційні відчувають нестачу молодих талантів , і як наслідок - брак нового репертуару. В той же час потреба в цікавих сценічних подіях сьогодні в суспільстві є нехай і не в тому вигляді в якому ми до цього звикли.

Спираючись на соціологічні дослідження, хочеться виявити саме ті напрямки і потреби суспільства різного віку в яких потрібно розвивати видовищний напрямок мистецтва При тому не тільки саме театральне мистецтво , а ще й музичне, ораторське, танцювальне та інші . Для країни важливого значення набуває завдання формування потреби культурного дозвілля що підтверджують і дані опитувань які проводить компанія Research & Branding Group. Так, за результатами всеукраїнського Омнібуса, проведеного в березні р вибірка склала респонденти було виявлено , що за останні півроку близько 8 5 % мешканців України жадного разу не відвідали кінотеатр або театр Один раз за цей період побували на кіносеансі усього лише 5,8 % жителів України, відвідали театр - 7,6% . Двічі за півроку в театрі і кінотеатрі були дещо більше 4 % громадян . Завзятими театралами і кіноманами є лише 1 % населення України . Ці люди відвідують культурно - розважальні заклади 1 раз на місяць і частіше

Сьогодні в театрі можна зустріти не лише самих юних українців , які складають основну аудиторію культурно-розважальних установ. Хоч би один раз за останні півроку побували на спектаклі 1 2,6% 30-39-річних громадян.

Але активними театралами все ж є люди молодшої вікової групи від 1 8 до 2 9 років: вони відвідували театр від двох до п'яти разів за останні півроку. Доросла і старша вікові групи в театр ходять не часто а ті кому за і зовсім не були в театрі . Цікаво , що частіше відвідування театру характерне для тих , хто не пов'язаний узами Гіменея, ніж для тих, хто проживає в зареєстрованому шлюбі . Помітно частіше в театрі можна зустріти людей з вищою або незакінченою вищою освітою . Багато серед любителів спектаклів студентів і тих , хто вчиться і працює , таких 2 3 , 7 % . Менше всього тих , хто займається домашнім господарством Цікаво що з тих хто один раз ходив дивитися спектакль за останні півроку військові держслужбовці або працівники служби охорони правопорядку. І менше всього в театрі можна зустріти зайнятих у сфері промисловості , будівництва, транспорту і зв'язку. Найбільше любителі театральних постановок проживають у великих містах центральної і південно-східної частини України , власне там, де зосереджені театри . На жаль , 9 5 % жителів Чернівецької області , 9 4,5 % Черкаської і 9 1,5 % Хмельницької в театрі за останні півроку не були жодного разу Хоч би один раз за півроку в театрі побували 1 6,8 % жителів Харківської області , в Києві двічі відвідали театр 1 2 % , а ось постійних глядачів театральних спектаклів що відвідують театр - разів за 6 місяців , найчастіше можна зустріти в Закарпатській області .

Говорячи про соціально-демографічний портрет відвідувача кінотеатру слід зазначити , що в кінотеатрі частіше за інших бувають люди молодого віку - від 1 8 до 3 9 років . При цьому 1 8 -29-річні є найбільш активними відвідувачами , і єдиними хто відвідував кінотеатр один раз в тиждень і частіше останніх півроку Найнижча відвідуваність кінотеатрів у людей старших вікових груп від і старше Кінотеатр частіше відвідують або ті хто ніколи не перебував у шлюбі , або ті , хто перебуває в цивільному, незареєстрованому шлюбі . Рідко можна зустріти на кіносеансі сім'ю , в якій двоє і більше дітей . В той же час сім я з однією дитиною молодше років хоч би раз за півроку ходила в кінотеатр помітно частіше за інших . Також в кінотеатр ходять ті , чиї сім 'ї складаються з дорослих наприклад батьки і дорослі діти Сьогоднішній відвідувач кінотеатру - це або людина з вищою освітою або студент вищого учбового закладу відвідуючих один раз за півроку ще продовжують навчання - працюють і навчаються Саме серед студентів і працюючих студентів зустрічаються найактивніші любителі кінотеатрів відвідування понад - разів за півроку Закономірно що в основному любителі кінотеатрів живуть у великих містах Найбільше любителів проводити своє дозвілля в кінотеатрі серед жителів Києва - 1 6,5 % відвідували кінотеатр хоч би один раз за останні півроку . Приблизно по 1 0 % дивилися фільм на великому екрані в Дніпропетровській, Чернігівській і Житомирській областях. А ось найнижча відвідуваність характерна для жителів Сумської, Херсонської і Волинської областей . 1 1 ,2% жителів Харківської області побували в кінотеатрі двічі за півроку [ 1 ].

Є ще один цікавий аспект, який впливає на відвідування видовищних споруд - це технічне оснащення залів . Цей аспект ми можемо спостерігати на прикладі розвитку сегмента З D кінотеатрів в Україні . На сьогодні устаткування для демонстрації фільмів в З D-форматі встановлене лише в третині кінозалів країни - близько в з Досить повільні темпи переобладнання залів пов'язані з високою вартістю установки - устаткування одного залу зазвичай обходиться в суму від тис доларів В результаті вітчизняні кінотеатри особливо в регіонах країни поставлені перед дилемою придбання дорогого устаткування тягне за собою пов язане з витратами на його установку збільшення вартості квитків Втім тенденція зйомки великої кількості рейтингових фільмів в З D-форматі, рано чи пізно змусить компанії до установки нового устаткування До того ж не дивлячись на високу вартість квитків відвідування D сеансів набагато популярніше

Схожий аспект також проглядається і у відвідуванні театральних постановок . У зв'язку з безперервним розвитком технологій , останнім часом все меншій кількості людей цікаво спостерігати театральні постановки у класичному вигляді У зв'язку з викликаною сучасним стрімким розвитком медійного прогресу зміною свідомості людина потребує все більш захоплюючого і видовищного шоу для якого потрібно зовсім інше технічне оснащення залу В тому ж спостерігаємо і соціальні передумови що викликають необхідність зміни (або ж розширення) функції залу. Замість традиційних вузькоспеціалізованих залів кількість програм якого зазвичай не забезпечує річний цикл функціонування видовищної споруди шляхом технічного оснащення можливо було б отримати багатоцільовий зал не втрачаючи при цьому його зорових чи акустичних якостей До того ж це дозволило б в одному спектаклі комбінувати різні види режисерських прийомів для створення більш цікавого і захоплюючого видовища

На сьогоднішній день ми можемо спостерігати ще один цікавий напрямок розвитку театру - це так звані малі театральні форми або ж самодіяльні театри які в умовах сучасної соціально-культурної політики вимушені перебиватися випадковими непристосованими приміщеннями включаючи також і підвали Хоч цей напрямок і не є новим але зазнавши ряд змін він останнім часом отримав значної популярності і вимагає для себе набагато ліпших сценічних умов , які цілком реально було б створити на базі великих театральних будівель . До цього ж типу можна віднести і репетиційні приміщення для молодих музичних груп , дитячих колективів , тощо.

Висновок

Виходячи з результатів соцопитувань, в Україні є потреба в сценічному мистецтві, і є вона в основному у молодого покоління, що може сприяти популяризації театрального та сценічного мистецтва у майбутньому Важливо тільки зрозуміти потреби суспільства і трансформувати театральне і сценічне мистецтво в ті форми , які будуть найбільш цікаві сучасним поколінням щоб це мистецтво не вмерло з часом а притягувало до себе все більше людей . І звичайно всі ці зміни безпосередньо пов'язані з архітектурою театру : зі створенням нових об'ємів в існуючих будівлях, з реорганізацією і трансформацією існуючих залів , з розширенням їх функцій. Тому розробка та впровадження нових підходів у реновації театральних будівель є особливо актуальною у наш час

Література

1. Рекомендации по проектированию концертных залов / Разработаны: ГУП МНИИП «Моспроект-4» и ЗАО ЦНИИЭП им. Б.С. Мезенцева - М, 2004.

Размещено на Allbest.ru