Соціально-психологічні особливості впливу соціальних мереж на особистісний розвиток у студентському віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК У СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ

Бохонкова Ю. О., Хунов Ю. А., Сербія Ю. В.

Ключові слова: соціальні мережі, особистість, студентський вік, суспільство, особистісні характеристики, мережа Інтернет, комунікативна компетентність особистості, кіберкомунікативна залежність, адитивна поведінка.

Abstract

The article reveals the organizational and substantive features of the influence of social networks on the personality of a young person. A comparative analysis of existing concepts and theories is presented. Criteria that contribute to the formation of Internet- dependent behavior, its types and stages are described. The comprehensive influence of social networks on society in all spheres was stated. It is determined that there are not only physical, but also mental symptoms that may indicate the presence of Internet-dependent behavior in a young person. It has been proven that the symptoms of Internet addiction behavior are one-on- one in form and content of leading criteria. It is specified that social networks act as an institution of personality socialization in the modern conditions of development of information technologies.

Key words: social networks, personality, student age, society, personal characteristics, Internet, communicative competence of a person, cyber-communicative dependence, addictive behavior.

Постановка проблеми. Проблема інтернет-залежності є одним з найважливіших викликів сучасного суспільства, особливо в умовах технічного розвитку інформаційних комунікацій. Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій спричинив бурхливий розвиток мережі Інтернет. За допомогою сучасних інтернет-комунікацій молода людина має можливість використовувати широкий інструментарій можливостей для поглиблення власних знань з фахової спеціальності, отримувати інформацію про наукові, громадські та спортивні заходи, знаходитись у соціально-інформаційному просторі академічної групи та університету в цілому. В сучасних умовах розвитку інформаційних комунікацій, соціальні мережі все більше охоплюють усі сфери суспільного життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема інтернет-залежності є однією з проблем психології залежності, тобто, складової адиктології. В даний час, інтернет-залежність не є психічним розладом. Інтернет-залежність відноситься до нехімічних адикцій [1]. Основоположниками вивчення психологічної проблеми інтернет- залежності є американські вчені: психолог К. Янг та психіатр А. Голдберг. К. Янг оприлюднила методику, згідно з результатами якої, лише 100 людей з 500 не є адиктами [7]. Тобто, вже на наприкінці двадцятого століття проблема інтернет-залежності була досить актуальною, і не втрачає своєї актуальності зараз [2]. соціалізація мережа суспільство особистість

Американський психіатр А. Голдберг заснував термін "інтернет-залежність" у 1995 році, що означає патологічний потяг долучитись до мережі Інтернет. За висловлюванням А. Голдберга, це розлад, "що здійснює пагубний вплив на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову чи психологічну сфери діяльності". Це поведінка зі зниженим рівнем самоконтролю, яка погрожує витіснити нормальне життя, надаючи перевагу віртуальному [3]. А. Голдберг наводить систему критеріїв, які, на його думку, характеризують типову інтернет-залежну поведінку, та вважає, що наявність хоча б трьох з чотирьох критеріїв свідчить про наявність розладу:

Проблема класифікації симптоматики інтернет-залежності є досить актуальною у сучасному науковому світі. Єдиної класифікації, яка би була актуальна та відповідала темпам розвитку Інтернету, нажаль, немає. М. Гріффіт пропонує операціональні критерії, які в сумі визначають залежність: пріоритетність, зміна настрою, толерантність, симптоми розриву, конфлікт, рецидив [6].

Доктор М. Орзак, яка також займалась цією проблематикою, виділила не лише фізичні, а також й психічні симптоми, які можуть свідчити про наявність інтернет- залежної поведінки [5].

Соціальні мережі виступають у ролі інститутів соціалізації особистості, які інтегрують людину у сучасний світ інформаційних технологій. Проблемою соціальних мереж та їх впливу на особистість займались такі вчені, як М. Кастельс, Д. Белл, А. Турен, А. Тоффлер, Дж. Гэлбрейт, Р. Інгельгарт. Взаємодія між учасниками соціальної мережі досліджувалась такими вченими, як Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, C. Тонг, Л. Лангвелл, Дж. Кім, Дж. Антоні.

Мета статті - розкрити соціально-психологічні особливості впливу соціальних мереж на особистісний розвиток у студентському віці.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Першим розробниками проблеми інтернет-залежності є психолог К. Янг та психіатр А. Голдберг. К. Янг виділяє п'ять основних видів інтернет-залежності:

- комп'ютерна залежність;

- компульсивна навігація в мережі;

- перевантаженість інформацією;

- кіберсексуальна залежність;

- кіберкомунікативна залежність.

А. Голдберг наводить систему критеріїв, які, на його думку, характеризують типову інтернет-залежну поведінку, та зазначає, що наявність хоча б трьох з чотирьох свідчить про наявність розладу:

1. В залежності від типу діяльності, яку здійснює людина, у геометричній прогресії зростає кількість часу необхідна для реалізації потреб. Тобто, людина все більше витрачає часу на спілкування, відеоігри та інше.

2. Коли людина обмежує кількість часу витраченого на Інтернет, знижується ефективність реалізації потреб.

3. Відсутність спроб скоротити сесії, які проводить людина у мережі Інтернет.

4. Обмеження часу проведеного у мережі Інтернет призводить до фізичних недомагань та погіршення настрою [5].

Інтернет-залежність - нехімічна залежність, що не спричиняє руйнації організму, проте час необхідний для формування залежності значно менший, аніж хімічні адикції. Під час досліджень К. Янг було виявлено, що чверть адиктів придбали залежність в перші шість місяців, більше половини стали залежними протягом другого півріччя, та лише 17% набули залежність після ріку використання.

Проблема класифікації симптоматики інтернет-залежності є досить актуальною проблемою у сучасному науковому світі. Єдиної класифікації, яка би була актуальна та відповідала темпам розвитку Інтернету, нажаль, немає, проте М. Гріффіт пропонує операціональні критерії, які в сумі визначають залежність:

- пріоритетність;

- зміна настрою;

- толерантність;

- симптоми розриву;

- конфлікт;

- рецидив [6].

К. Янг було запропоновано діагностувати проблему інтернет-залежності наступними критеріями, наявність хоча б п'яти з них говорить про сформованість стійкої залежності:

- поглинення Інтернетом усіх сфер життя людини;

- геометрична прогресія зросту проведення часу в Інтернеті;

- невдалі спроби обмежити перебування в Інтернеті;

- відчуття психічного та фізичного дискомфорту при обмеженні часу використання Інтернету;

- неспроможність встановити обмеження на користування Інтернетом;

- негативні наслідки відносин з близькими та оточуючими людьми, через надмірне використання Інтернету;

- зменшення часу проведеного в мережі Інтернет в очах оточуючих;

- можливість відпочинку, відчуття безпеки та позитивні емоції лише шляхом використання Інтернету.

Проте, К. Янг також виділяє критерії, які, на її думку, можуть виступати у роли своєрідних передвісників формування інтернет-залежності [7]. Тобто, ці критерії є гранично допустимими, проте мають попереджувальний характер:

- постійна перевірка електронної пошти, а враховуючи реалії соціальних мереж - швидких повідомлень на смартфоні;

- передчуття наступної сесії користування Інтернетом, знаходячись оффлайн;

- постійне та неконтрольоване зростання часу он-лайн;

- перехід фінансових операцій в он-лайн, тобто, коли людина використовує Інтернет у всіх можливих сферах життєдіяльності, де можна скористатися послугою сплати он-лайн.

Продовжуючи розгляд проблеми класифікації інтернет-залежності, необхідно також зазначити внесок доктора М. Орзак, яка виділила не лише фізичні, а також й психічні симптоми, які можуть свідчити про наявність інтернет-залежної поведінки. До психічних симптомів М. Орзак відносить наступні:

- добре самопочуття, позитивні емоції та моменти ейфорії під час користуванням мережею Інтернет;

- неможливість або складнощі під час встановлення меж користування мережею Інтернет;

- зростання часу, який людина проводить в мережі Інтернет;

- обмеження контактів з близькими та оточуючими;

- виникнення роздратованості, негативних емоцій та депресивних станів через неможливість користуватись мережею Інтернет;

- спотворення інформації про кількість часу, проведеного в Інтернеті;

- поява проблем пов'язаних з успішністю виконання ведучої діяльності (навчання, кар'єра та сім'я) [5].

До фізичних симптомів належать наступні:

- зап'ястковий тунельний синдром;

- проблеми з очами через перевантаження зорових нервів, пов'язане з постійними навантаженнями в одну точку екрану;

- відчуття головної болі через порушення режиму сну, перевантаження нервової системи;

- біль у спині через недотримання правил техніки користування робочим місцем, на якому людина користується мережею Інтернет;

- порушення режиму травлення;

- недотримання правил особистої гігієни;

- порушення режиму сну, зміна біологічних ритмів та безсоння [5].

Запропоновані класифікації симптомів інтернет-залежної поведінки схожі один на одного за формою та змістом визначення ведучих критеріїв. Проаналізувавши усі критерії, можна виділити наступні показники, за якими автори визначають залежність:

- час проведений в мережі;

- неможливість відмови;

- фізичні наслідки;

- вплив на особисте життя.

Інтернет-залежність полягає у неконтрольованому бажанні відвідувати соціальні мережі, безцільному блуканні по сайтах та неможливості контролювати час, який людина проводить у мережі Інтернет. За визначенням М. І. Дрепи, інтернет- залежність - це різновид технологічних адикцій, що є реалізацією фрустрованих сфер особистості шляхом використання віртуальної реальності. Автор виокремлює наступні види інтернет-залежностей [4]:

1. Веб-серфінг, який полягає у безцільному блуканні мережею Інтернет, яке характеризується недоцільним поглинанням «корисної» інформації, у виді статей, відео- та аудіо-роликів. Також можна віднести бездумний «скороллінг» (англ. scroll - прокручувати) - це швидкий перегляд, за частіше несвідомий, стрічок новин та повідомлень. Явище характерне тим, що через перевантаження психіки від обсягу матеріалу, людина втрачає можливість зосереджено обробити матеріал.

2. Реалізація потреб в особистісному спілкуванні через використання соціальних мереж, сайтів знайомств та чатів. Деякі люди відчувають дискомфорт, при спілкуванні у режимі «оффлайн» (англ. offlane - поза мережею), тому реалізують цю потребу «онлайн». У якості причин можуть виступати: особистіші особливості, дефекти зовнішності та психічні розлади. Така втеча є своєрідним аспірином, проте це руйнує структуру особистості. Проте, через високий рівень зосередження соціального простору людини в мережі Інтернет, неможливим стає відмова, бо є об'єктивні обставини, такі як: комунікація з колегами по роботі, відстань між людиною та близькими тощо.

3. Залежність від комп'ютерних он-лайн відеоігор - це форма психічної залежності, яка має прояв у надмірному та безконтрольному використанні багатокористувацьких он-лайн ігор. Така залежність різні ступені важкості та форми прояву. Відомі випадки смерті за комп'ютером під час довготривалого використання.

4. Прояви залежності, які пов'язані з фінансами. До них можна віднести перебування на он-лайн сайтах казино, покеру тощо. Недоцільні покупки в Інтернеті речей, участь в онлайн-аукціонах.

5. Постійний перегляд кінематографічних фільмів та телесеріалів. Досить поширене явище, коли людина починає ввечері дивитись серіал, обіцяючи собі лише декілька серій, проте вона не обмежується цим й продовжує сеанс до пізньої ночі або початку ранку.

6. Сексуальна залежність від надмірного перегляду відео-матеріалу еротичного характеру. Кіберсексуальна залежність може бути проявом неспроможності реалізувати базові фізіологічні потреби у встановленні статевих контактів тощо [4].

Виділяють наступні стадії формування інтернет-залежності (Дж. Босард, Г. Ріккерд):

1. Перша стадія характеризується “легкими” симптомами. Надання переваги у розподілі часу на користь долучення до мережі Інтернет. Порушення особистіших відносин з близькими. Приховування часу, який людина витрачає на користування Інтернетом.

2. Друга стадія полягає у формуванні стійкої фізичної та психічної залежності. Порушення функцій сприйняття, порушення сну, нав'язливі думки через неможливість вийти в мережу Інтернет.

3. Завершальна стадія полягає у соціальній дезадаптації. Порушення відносин в сім'ї, серйозні проблеми на роботі та можлива особистісна деградація.

Українське суспільство дуже динамічне та постійно змінюється у зв'язку з тими викликами, які ставить сучасний світ. Ці зміни не тільки не можуть не відображатись на студентстві, а власне студентство і є тією рушійною силою, яка змінює облік країни. Враховуючи особливості економічної моделі України, а саме, ринкової економіки, реалії полягають у тому, що роботодавець обирає на принципах вільного вибору найбільш ефективного та компетентного спеціаліста. Складність періоду студентства полягає у здобутті найбільш глибоких знань з обраної спеціальності, розвинутих особистісних якостей та пошуку реалізації власних компетенцій під час навчання у закладі вищої освіти. період студентства є найбільш важливим періодом в житті людини. Важливість цього періоду полягає у вирішальній ролі становлення особистості. За визначенням Б. Г. Ананьєва, період студентства співпадає з періодом зрілої юності, або ранньої зрілості, та є провідним періодом для розвитку основних соціальних та психологічних потенцій людини [7].

Соціальні мережі виступають як інститут соціалізації особистості в сучасних умовах розвитку інформаційних технологій. В умовах доступності електронних пристроїв, за допомогою яких можна відвідати веб-сайт, зареєструватись у соціальній мережі, велика кількість дітей, починаючи з молодших школярів, соціалізуються через інформаційний простір у дорослий світ. Наприклад, якщо батьки з метою отримати вільний час, використовують можливість відволікти дитину на перегляд мультиплікаційних матеріалів у соціальних мережах, де провідним контентом виступає відеоматеріал. Таким чином, дитина вивчає внутрішню структуру та побудову соціальних мереж. Пізніше дитина соціалізується із своїми однокласниками у власних спільнотах, наприклад, навчального колективу, які розташовані в соціальній мережі [1].

Аналізуючи реалії сучасного інформаційного простору, соціальні мережі виступають як один з провідних чинників соціалізації студентів у навчальному просторі. Всеохоплюючий вплив соціальних мереж на суспільство у всіх сферах, вимагає людину долучитись та адаптуватись до нових інформаційних умов взаємодії. Таким чином, студенту необхідно адаптуватись до площини, яка пов'язана з навчальним процесом та представлена у соціальній мережі.

Виконуючи комунікативні функції соціальної мережі, кожна людина шукає реалізацію власних потреб, перш за все, у спілкуванні. Студентська молодь активно використовує можливості соціальних мереж з метою пошуку друзів, однодумців та встановленні інтимних відносин з протилежною статтю. Проте, компонент комунікації при використанні соціальних мереж в студентському середовищі має велику кількість можливостей:

- створення спільнот на базі академічної групи та потоку, кафедри та університету;

- повідомлення важливої інформації великої кількості людей;

- об'єднання зусиль для реалізації проектів;

- можливість колективно обговорювати питання з певних проблем.

Одна з особливостей провідної більшості соціальних мереж виступає у ролі анонімності. Анонімність - це неможливість встановити особу користувача, наприклад, замість справжнього П.І.П. використовує вигадані. З точки зору свободи волі та інформації, така можливість є великим досягненням, проте є й інша сторона, коли людина використовує анонімність для висловлення своєї точки зору використовуючи ненормативну лексику, маніпуляції, агресію тощо, що може привести до моральної шкоди інших користувачів [4].

Поведінка в соціальних мережах має власні стереотипи та моделі, які було перенесено з реального світу в віртуальний. Проте, є й зворотній ефект, коли моделі поведінки створюються та реалізуються у віртуальному всесвіті та переходять в реальний світ. Соціальна мережа дає можливість реалізувати ті моделі поведінки, які особистість не може реалізувати у реальному житті, що не є однозначним. Подолання власних комплексів через спілкування у соціальній мережі іноді має й позитивний ефект. Проте це явище має й негативні наслідки, коли людина соціально дезадаптована та відчуває суттєві складнощі при реальному спілкуванні.

Пізнавальним компонентом користування соціальною мережею студентами виступає підписка на різні спільноти, які створюють тематичний контент. В залежності від формату, в кожній соціальній мережі існує велика кількість спільнот. Тематика таких спільнот, частіш за все, полягає у наступних категоріях: новини, спорт, наука та освіта, тощо. Велика кількість самостійних спільнот, які створюють власний контент, який дає цікаву та потрібну інформацію. Студент може обирати спільноти з фахового напрямку, які розширюють та поглиблюють його знання.

Висновки

Реалії сучасного інформаційного середовища такі, що соціальні мережі виступають як один з провідних чинників соціалізації студентів в навчально- виховному просторі. Всеохоплюючий вплив соціальних мереж на суспільство у всіх сферах, вимагає людину долучитись та адаптуватись до нових інформаційних умов взаємодії між людьми. Таким чином, студенту необхідно адаптуватись до площини, яка пов'язана з навчально-виховним процесом, та може бути представлена у соціальній мережі.

Література

1. Войскунский А. Е. Феномен зависимости от Интернета // Гуманитарные исследования в Интернете / под ред. Войскунского А. Е. - М. : «Можайск-Терра», 2000. - С. 100-131.

2. Гуманитарные исследования в Интернете Текст. / Под ред. Войскунского А. Е. - М. : «Можайск-Терра», 2000. - 431 с.

3. Давиденко Н. В. Программа психологической коррекции Интернет- зависимого поведения с использованием методов когнитивной психоотерапии / Н. В. Давиденко, М. М. Акопова // Актуальные проблемы психол. знания. - 2010. - № 3. - С. 62-66.

4. Дрепа М. И. Интернет-зависимость как объект научной рефлексии в современной психологии / Дрепа М. И. // Знание. Понимание. Умение. - № 2, 2009. - С. 189-193.

5. Лоскутова В. А. Интернет-зависимость как форма нехимических аддиктивных расстройств / Лоскутова В. А. - Новосибирск: Наука, 2004. - С. 26-66.

6. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / Рубінштейн С. Л. - СПб.: «Питер», 2005. - 713 с.

7. Янг К. С. Диагноз интернет-зависимость. Текст / Янг К. С. // М.: «Просвещение», 2000. - № 2. - С. 24-29.

Транслітерація

1. Vo'ckuncki' A. E. Fenomen zavicimocti ot Intemeta // Gumanitam'ie iccledovanija v Intemete / pod red. Vo'ckunckogo A. E. - M. : «Moja'ck-Terra», 2000. - C. 100-131.

2. Gumanitarn'ie iccledovanija v Internete Tekct. / Pod red. Vo'ckunckogo A.E. - M. : «Moja'ck-Terra», 2000. - 431 c.

3. Davidenko N. V. Programma pcihologichecko' korrektsii Internet zavicimogo povedenija c icpolzovaniem metodov kognitivno' pcihooterapii / N. V. Davidenko, M. M. Akopova // Aktualn'ie problem'i pcihol. znanija. - 2010. - № 3. - C. 62-66.

4. Drepa M. I. Internet-zavicimoct kak obekt nauchno' reflekcii v covremenno' pcihologii / Drepa M. I. // Znanie. Ponimanie. Umenie. - № 2, 2009. - C. 189-193.

5. Lockutova V. A. Internet-zavicimoct kak forma nehimicheckih addiktivn'ih racctro'ctv / Lockutova V. A. - Novocibirck: Nauka, 2004. - C. 26-66.

6. Rubinshte'n C. L. Ocnov'i obsche' pcihologii / Rubmshte'n C. L. - CPb.: «Piter», 2005. - 713 c.

7. JAng K. C. Diagnoz internet-zavicimoct. Tekct / JAng K. C. // M.: «Procveschenie», 2000. - № 2. - C. 24-29.

Размещено на Allbest.ru