Х. Клінтон або Д. Трамп: вибір американських політиків українськими школярами в залежності від типу особистості школярів
Аналіз матеріалів соціологічного дослідження (листопад 2016 р.), присвяченого виявленню думки українських школярів щодо бажаного президента США серед основних претендентів на цю посаду Д. Трампа та Х. Клінтон. Аналіз ціннісних преференцій респондентів.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.11.2018 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Х. Клінтон або Д. Трамп: вибір американських політиків українськими школярами в залежності від типу особистості школярів
Катаєв С.Л.,
Класичний приватний університет
В статті аналізуються матеріали соціологічного дослідження, що відбулось у листопаді 2016 р., присвяченого виявленню думки українських школярів щодо бажаного президента Америки серед основних претендентів на цю посаду Д. Трампа та Х. Клінтон. Констатується, що на цю думку вплинули засоби масової інформації та загальні настрої населення України. Стверджується, що електоральні переваги школярів залежать також від їх типів особистості. Це стосується не тільки ситуацій у своїй країні, а й ситуацій, коли електоральні судження стосуються інших країн. Дослідження показує наявність у школярів інтересу до політичних подій у світі, якщо це ширко обговорюється у засобах масових інформації, у суспільстві та має загальне значення для світових процесів. Однією з таких подій були вибори президента в Америці. Школярі обізнані про кандидатів у президенти Америки та мають свою думку щодо того, кому краще бути президентом. Більшість школярів надали перевагу Х. Клінтон, що відповідає загальній суспільній думці українського населення. Якщо зважати на структуру цінностей, то прихильники Клінтон або Трампа серед українських школярів відрізняються за своїм типом особистості. Аналіз ціннісних преференцій респондентів дозволяє зробити висновок, що у більшій мірі прихильники Клінтон належать до постмодерного типу особистості, а прихильники Трампа відносяться до модерного типу особистості. Цей висновок базується на тому, що прихильники Трампа, більше ніж прихильники Клінтон, цінують багатство, бізнес, розваги, а прихильники Клінтон, більше ніж прихильники Трампа, цінують можливості самореалізації, розвиток своїх здібностей, творчу роботу.
Ключові слова: вибори президента; Сполучені Штати Америки; українські підлітки; інтерес до політики; електоральні переваги; соціологічні дослідження; ціннісні орієнтації
трамп клінтон соціологічний школяр
The article analyzes the materials of sociological research that was carried out in November 2016 addressed to find out the opinion of Ukrainian schoolchildren concerning the desirable President of America among the main candidates to this position D. Trump and H. Clinton. It is stated that this opinion was influenced by mass-media and general sentiments of the population of Ukraine. It is stated that electoral preferences also depend on types of personality. This concerns not only the situation in the country but also situations when electoral judgments concern other countries. The research shows the presence of interest of the schoolchildren in political events in the world if they are widely discussed in mass-media, in the society and if they have general importance for world processes. One of such events were the presidential elections in America. The schoolchildren are aware about the candidates to the President of America and have their own opinion who is better to be the president. Most schoolchildren preferred H. Clinton which corresponded to the general public opinion of the Ukrainian population. Taking into account the structure of values, the supporters of Clinton and Trump among the Ukrainian schoolchildren differ according to their type of personality. The analysis of value priorities of the respondents allows to draw a conclusion that to a greater extent the supporters of Clinton belong to the postmodern type of personality and the supporters of Trump come under the modern type of personality. This conclusion is based on the fact that the supporters of Trump more than the supporters of Clinton value wealth, business, entertainment and the supporters of Clinton more than the supporters of Trump value the possibilities of personal fulfillment, development of their capabilities, creative work.
For the supporters of Trump, it is much more important than for the supporters of Clinton the ambition to create their own business. As it is known, Trump postured himself as a businessman, as a politician who reflected the interests of business. Thus, people who tend to business activities are more inclined to elect Trump. This general trend is also relevant for the Ukrainian schoolchildren. Those among them who see themselves as businessmen in future are more inclined to Trump than to Clinton.
It is stated that electoral preferences depend of types of personality. It is related not only to the situation in one's own country but also to the situations when electoral judgment concern other countries. But such peculiarity of electoral preferences emerges when the subjects of political choice clearly reflect considerable differences in the society. It is strongly possible that if in the Ukrainian political elite political leaders appeared who would clearly reflect the values of modern and postmodern society this would influence to a great extent the electoral preferences of the young voters.
Keywords: presidential elections in America; Ukrainian schoolchildren; interest in politics; electoral preferences; sociological studies; value orientations
В статье анализируются материалы социологического исследования, которое состоялось в ноябре 2016, посвященного выявлению мнения украинских школьников относительно желаемого президента Америки среди основных претендентов на эту должность Д. Трампа и Х. Клинтон. Констатируется, что на эти мнения повлияли средства массовой информации и общее настроения населения Украины. Утверждается, что электоральные предпочтения школьников зависят также от их типов личности. Это касается не только ситуаций в своей стране, но и ситуаций, когда электоральные суждения касаются других стран. Исследование показывает наличие у школьников интереса к политическим событиям в мире, если это ширко обсуждается в средствах массовых информации в обществе и имеет общее значение для мировых процессов. Одним из таких событий были выборы президента в Америке. Школьники осведомлены о кандидатах в президенты Америки и имеют свое мнение относительно того, кому лучше быть президентом. Большинство школьников предпочли Х. Клинтон, что соответствует общественному мнению украинского населения. Если учитывать тип личности, то сторонники Клинтон или Трампа среди украинских школьников отличаются своими ценностными ориентациями. Анализ ценностных преференций респондентов позволяет сделать вывод, что в большей степени сторонники Клинтон относятся к постмодернистскому типу личности, а сторонники Трампа относятся к типу личности модерного общества. Этот вывод базируется на том, что сторонники Трампа, больше чем сторонники Клинтон, ценят богатство, бизнес, развлечения. А сторонники Клинтон, більше чем сторонники Трампа, ценят возможности самореализации, развитие своих способностей, творческую работу.
Ключевые слова: выборы президента; Соединенные Штаты Америки; украинские подростки; интерес к политике; электоральные предпочтения; социологические исследования; ценностные ориентации
Постановка проблеми. Одним із показників глобалізації є інтерес громадян до міжнародної політики. Особливо це явище притаманне кризовими періодам у міжнародній сфері. Цікавляться міжнародними відносинами не тільки дорослі, а й діти, підлітки. Підлітки поступово опановують дорослий світ і одним із показником цього явища є інтерес до питань, що цікавлять дорослих. Одним із цих питань є світові події. Особливим об'єктом зацікавленості є Америка як найвпливовіша країна світу та союзник України. Вибори президента Америки у листопаді 2016 р. було одним із найважливіших подій світової політики. Результати виборів були цікаві не тільки американцям, а й громадянам інших країн. Зацікавленість результатами виборів і прихильність до одного з кандидатів була притаманна не тільки дорослим громадянам України, а і дітям. Підтвердженням цієї думки були результати соціологічного опитування школярів м. Запоріжжя у листопаді 2016 р. напередодні американських виборів.
Мета статті - надати аналіз результатів соціологічного дослідження політичної свідомості школярів і прихильності їх до кандидатів у президенти Америки.
Обговорення проблеми в літературі.
Інтерес населення до виборчої кампанії вивчається в рамках електоральної соціології. В Україні ця галузь соціологічного знання представлена такими науковцями, як: О. Балакірєва, І. Бекешкіна, О. Вишняк, Є. Головаха, О. Єроменко, І. Кучерів, В. Паніотто, В. Полторак, В. Хмелько, М. Чурилов та ін.
Дослідження політичних поглядів підлітків та їх відношення до політичних процесів на заході вивчали С. Палонські, Дж. Кевін, Дж. Торні-Пурта [1] та ін .
Ціннісні орієнтації в сфері політики у школярів вивчав російський соціолог В. С. Собкін [2]. Свого часу Н. А. Головін провів дослідження «Діти і вибори», де застосував когортний аналіз «Age-Perюd-Cohort-Analysis» (АРС-Апа^^).
Він розглядає політичну соціалізацію як процес формування політичних поколінь під впливом масових політико-соціалізуючіх процесів, що відбуваються у визначені історичні періоди: війни, революції, корінні реформи і т.п. [3].
Російські політологи В. Касамара та А. Со- рокіна на базі соціологічних досліджень порівнювали політичну свідомість благополучних школярів і безпритульних підлітків [4]. Виявилося, що «найпопулярнішими рисами характеру» ідеального президента «в обох досліджуваних групах стали жорсткість, справедливість, відповідальність, любов до народу, розум і доброта». Дослідники відзначають, що «хлопці, незалежно від свого освітнього рівня (школярі чи діти вулиць), практично позбавлені навички критичного аналізу політичної інформації, одержуваної через ЗМІ, в школі, від батьків або дорослого оточення» [4].
За даними українських дослідників, «73% дітей вважають, що телевізійна реклама є найважливішим джерелом політичної інформації, 19% також одержують інформацію з преси. Агенти первинної соціалізації, тобто батьки, є джерелом політичної інформації для 18,8% опитаних молодших юнаків» [5].
Політичну свідомість дітей в Україні досліджували О. А. Безрукова, М. С. Хрустальова та ін. О. Безрукова відмічає: «Процес соціалізації містить у собі громадянсько-політичну складову. На порозі громадянської зрілості в підлітків і юнаків уже є визначені уявлення щодо політики, партій, держави. Ці уявлення формуються під впливом школи, родини, соціального оточення» [5]. Схожі думки висловлювала львівський соціолог Л. Д. Климанська.
Виклад основного матеріалу. Питання щодо виборів в Америці було включено до анкети для школярів у дослідженні різних аспектів шкільного життя та свідомості школярів.
Об'єкт дослідження - учні 8-10 класів середніх освітніх закладів (шкіл) м. Запоріжжя. В ході дослідження було опитано 703 учня. Збір даних здійснювався у листопаді 2016 року. Метод збору інформації - анкетування. Вибіркова сукупність була сформована гніздовим методом із випадковим відбором навчальних закладу. При цьому для забезпечення реалізації завдань дослідження при конструюванні вибірки було закладено проведення анкетування у всіх районах м. Запоріжжя.
Статистична похибка вимірювання: максимальне відхилення результатів, отриманих за допомогою вибіркового анкетування від даних генеральної сукупності, становить 3,1%.
Таблиця 1. Характеристики вибіркової сукупності
|
13 років |
22,7% |
||
|
вік |
14 років |
32,4% |
|
|
15 років |
30,2% |
||
|
16 років |
11,0% |
||
|
стать |
Чоловік |
42,3% |
|
|
Жінка |
57,7% |
||
|
Восьмий |
35,7% |
||
|
клас навчання |
Дев'ятий |
33,4% |
|
|
Десятий |
30,8% |
Про рівень інтересу школярів до політики Ви політикою?». Результати опитування наведені свідчать відповіді на запитання: «Чи цікавитеся в таблиці 2.
Таблиця 2. Відповіді на запитання: «Чи цікавитеся Ви політикою?»
|
Зовсім не цікавлюся. |
37,2% |
|
|
В якійсь мірі цікавлюся |
51,0% |
|
|
Намагаюся постійно бути в курсі політичних подій. |
10,4% |
|
|
Беру активну участь у політичному житті. |
1,4% |
Як бачимо з таблиці, майже дві третини школярів у тій або іншій мірі цікавляться політикою. Це учні переважно старших класів. Ці дані спростовують поширену думку, що діти зовсім не цікавляться політикою. Вони не артикулюють чітко свої прихильності у політиці, їх інтерес скоріше має характер загальної зацікавленості різними аспектами дорослого життя. Інтерес до політики у дітей також стимулюється телевізійними передачами, які часто діти переглядають разом із батьками.
О. Безрукова відмічає: «Як показують дослідження, підлітки та молодше юнацтво насправді обізнані у політичній ситуації, розкладі політичних сил, статусі політичних та громадянських інституцій. Але вони не мають нагоди проявити своє знання та свої інтереси. Вони ще не включені в ситуації політичного вибору, тому свої політичні смаки вони залишають при собі. Громадянські цінності не є актуальними постійно, їх не активізують щодня, вони існують у схованому стані, наче відкладені для використання в екстремальних випадках» [5].
Інтерес дітей до виборів президента Америки певним чином обумовлений зацікавленістю громадян України станом влади в Америці. Дорослі мешканці України мають свою думку щодо якостей президента Америки. Так, на питання «Яку оцінку Ви б дали діяльності Б. Клінтона / Дж. Буша / Б.Обами на посаді Президента США, якщо «1» - найнижча, а «10» - найвища оцінка?» середній бал оцінки Б. Клінтона - 7,6, Дж. Буша - 5,3, Б. Обами - 5,9. Це досить високі оцінки, адже середня оцінка президента України у 2016 році - 3,0 [ 6, с. 435 ].
Вибори в Америці були своєрідним хітом політичних програм і діти частіше за все реагували на них, як реагують на будь який хіт у інформаційному просторі. Бути «в курсі» найважливіших політичних подій відповідає бажанням підлітків бути сучасними та причетними до суспільного життя. Інтерес до політики є частиною загальної соціалізованості школярів.
Стосовно виборів в Америці було задано наступне запитання: «Будучи громадянином США, за кого Ви б проголосували?». Результати опитування наведені в таблиці 3.
Таблиця 3.
Відповіді на запитання: «Будь Ви громадянином США, за кого Ви б проголосували?»
|
Дональд Трамп |
24,9% |
|
|
Хілларі Клінтон |
40,2% |
|
|
Важко відповісти |
34,9% |
Як бачимо з таблиці, українські школярі надавали перевагу Хілларі Клінтон. Відомо, що хоча Д. Трамп одержав перемогу на виборах, абсолютна більшість громадян Америки обрала Х. Клінтон. Лише особливості формату виборів президента в Америці дозволили одержати перемогу кандидату, який отримав менше голосів, ніж суперник. Отже, українські школярі в цілому за своїм вибором майбутнього президента тотожні американським громадянам. На вибір школярів також вплинули думки дорослих та загальний пріоритет Х. Клінтон у телевізійних програмах в Україні. Як відомо, український політикум був більше схильний до Х. Клінтон, ніж до Д. Трампа. В цьому питанні думка українських школярівцілком співпадає з думкою дорослих. Так, Радіо Свобода відзначало, що «представники української влади часто висловлювали прихильність на користь кандидата Хілларі Клінтон під час виборів [7].
Можна погодитись з О. Безруковою, що «діти не мають самостійного політичного статусу і не займають самостійних позицій у громадянсько-політичному середовищі. Вони частково привласнюють політичну власність своїх батьків, своєї соціальної або етнічної спільноти. Це пояснює той факт, що за партійно-політичними уподобаннями діти співпадають з дорослими» [5].
Хоча в цілому пріоритет у виборах майбутнього президента в Америці в очах українських школярів залишався за Х. Клінтон, певний відсоток підлітків надав перевагу Д. Трампу. Причину відмінності у думках школярів стосовно прихильності до майбутнього президента Америки ми вбачаємо у со- ціокультурних характеристиках підлітків. Ми порівняли деякі ціннісні пріоритети школярів зі схильністю до вибору кандидатури президента. У відповідній анкеті містилося питання про ціннісні орієнтації респондентів. Результати порівняльного аналізу наступні. Для прихильників Трампа цінність вищої освіти вища, ніж для прихильників Клінтон ( відповідно 66% і 61%). Тож, у певній мірі, рівень досягальних цінностей у прихильників Трампа вищий, ніж у прихильників Клінтон. Тобто прихильники Трампа більш динамічні, більше приділяють увагу знанням та освіченості. Дуже показово також, що для прихильників Трампа значно важливіше, ніж для прихильників Клінтон, прагнення створення власного бізнесу (відповідно 29,0% - 19%). Як відомо, Трамп позиціонувався як бізнесмен, як політик, що відображає інтереси бізнесу. Тож люди, що прагнуть до бізнесової діяльності, у більшій мірі схильні обирати Трампа. Ця загальна тенденція притаманна і для українських школярів. Ті з них, хто у майбутньому бачить себе у якості бізнесмена, більше схильні до Трампа, ніж до Клінтон.
Прихильники Трампа серед школярів проявляють більший динамізм у своїй життєдіяльності, про що свідчить значно більша значущість для них, ніж для прихильників Клінтон, такої цінності як «Задоволення та розваги» (відповідно 30% та 19%). Ця думка підтверджується також тим фактом, що цінність «Накопичення багатства та високі доходи» більш значуща для прихильників Трампа, ніж для прихильників Клінтон (відповідно 29% та 24%).
Тип особистості прихильників Трампа більш схожий на модерний. Вони більш схильні у майбутньому займатись бізнесом та розважатись. Ці риси способу життя притаманні для бажаного образу майбутнього для підлітків модерного суспільства споживання.
Тип особистості прихильників Клінтон більш схожий на постмодерний. Так, для прихильників Клінтон така постмодерна цінність як «розвиток своїх здібностей, самореалізація» значно важливіша, ніж для прихильників Трампа (відповідно 68% і 55%). На приналежність даної цінності до постмодерного типу особистості зазначають багато вчених. Зокрема, ця думка висловлюється в роботах Л. Сокурянської, присвячених дослідженню ціннісних орієнтацій молоді, з яких, до речі, був запозичений перелік цінностей у нашій роботі [8].
Відповідає логіці постмодерної особистості також обрання цінності «цікава, творча робота». Цю цінність частіше обирали прихильники Х. Клінтон (відповідно 51.0% - 45%). Постмодерній особистості притаманна більша схильність до творчості, а не до багатства, матеріальних цінностей. Як відомо, за Х. Клінтон голосувала Кремнієва долина, креативний клас, мешканці найбільш розвинутих штатів Америки.
В цьому випадку, як і в інших, ми завертаємо увагу на тенденції, відносні переваги у цінностях прихильників різних кандидатів. Загалом, обом групам школярів притаманні загальні риси сучасної молоді. І такі цінності, як самореалізація, творча робота, вища освіта для обох груп респондентів займають високі рейтинги. Але певні розбіжності у значущості цих цінностей вказують на відносну різницю у типах особистості, що і відображають результати дослідження. Це міркування стосується і відношення до такої цінності, як «особиста свобода, незалежність у судженнях та діях». Ця цінність значуща для всіх сучасних школярів, але для постмодерних прихильників Х. Клінтон дана цінність дещо важливіша (відповідно 51% та 48%).
Для постмодерного суспільства у певній мірі важливіші духовні цінності. Це, зокрема, вплинуло на деякий зсув у відношенні до релігії. Для модерного типу особистості більш притаманний секулярізм, байдужість до релігії. У постмодерному суспільстві повертається інтерес до релігії, але у інших формах, ніж у традиційному суспільстві. Ці відмінності у певній мірі відображаються і у відношеннях до релігії школярів, що належать до різних типів особистості. Так, цінність «життя згідно з релігійними заповідями» частіше обирається прихильниками Х. Клінтон (відповідно 26% та 23%), а пункт «не знаю» частіше обирається прихильниками Трампа (відповідно 14% та10%).
Переваги деяких цінностей можуть бути пояснені не обов'язково різницями у типах особистості за критерієм «модерний - постмо- дерний». Прикладом може слугувати різниця у відношенні до такої цінності, як «допомога іншим людям». Прихильники Трампа обирали цю цінність частіше за прихильників Клінтон (відповідно 39% та 33%). Другим прикладом слугує різниця значущості цінності «наявність надійних друзів». Цю цінність частіше обирали прихильники Х. Клінтон (відповідно 75% - 68%).
Отже, електоральні переваги залежать від типів особистості. Це стосується не тільки ситуацій у своїй країні, а і ситуацій, коли електоральні судження стосуються інших країн. Але така особливість електоральних переваг виникає тоді, коли об'єкти політичного вибору чітко віддзеркалюють значні відмінності у суспільстві.
Висновки. Дослідження показує наявність у школярів інтересу до політичних подій у світі, якщо це ширко обговорюється у засобах масових інформації, у суспільстві та має загальне значення для світових процесів. Однією з таких подій були вибори президента в Америці. Школярі обізнані про кандидатів в президенти Америки та мають свою думку щодо того, кому краще бути президентом. Більшість школярів надали перевагу Х. Клінтон, що відповідає загальній суспільній думці українського населення. Якщо зважати на структуру цінностей, то прихильники Клінтон та Трампа відрізняються за своїм типом особистості. Аналіз ціннісних преференцій респондентів дозволяє зробити висновок, що у більшій мірі прихильники Клінтон належать до постмодерного типу особистості, а прихильники Трампа відносяться до модерного типу особистості.
Цей висновок базується на тому, що прихильники Трампа, більше ніж прихильники Клінтон, цінують багатство, бізнес, розваги, а прихильники Клінтон, більше ніж прихильники Трампа, цінують можливості самореалізації, розвиток своїх здібностей, творчу роботу.
Стверджується, що електоральні переваги школярів залежать від типу особистості. Це стосується не тільки ситуацій у своїй країні, а і ситуацій, коли електоральні судження стосуються інших країн. Але така особливість електоральних переваг виникає тоді, коли об'єкти політичного вибору чітко віддзеркалюють значні відмінності у суспільстві. Цілком ймовірно, що якби і в українському політикумі з'явились політичні лідери, які чітко віддзеркалювали би цінності модерного або постмодерного суспільства, то це значною мірою вплинуло би на електоральні переваги молодих виборців.
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
1. Tomey-Purta J. Adolescents' Political Socialization in Changing Contexts: An International Study in the Spirit of Nevitt Sanford / J. Torney-Purta // Political Psychology. Special Issue (Part Two): Prospect Theory. - 2004. - Vol. 25. - № 3.
2. Собкин В. С. Различие ценностных ориентации в сфере политики у разных поколений старшеклассников / В. С. Собкин // Социология образования. Труды по социологии образования. Т XIII. Вып. XXII. - М.: Институт социологии образования РАО, 2009.
3. Головин Н. А. Дети и выборы в Государственную Думу: о формировании базовых политических установок / Н. А. Головин, В. А. Сибирев // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2001. - № 4. - С. 116-134.
4. Касамара В. Политическое сознание подростков: благополучные школьники vs дети улиц / В. Касамара, А. Сорокина // Полис. Политические исследования. - 2009. - № 6. - С. 68-82.
5. Безрукова О. А Громадянське-політична соціалізація юнацтва регіону (на прикладі м. Запоріжжя): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук. - Запоріжжя, 2006. - 24 с.
6. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. Випуск 3 (17) / за ред..: В. М.Ворони, М. О. Шульги. - Київ: Інститут соціології НАН України, 2016. - 550 с.
7. Україні треба готуватись до розслідування щодо втручання у вибори США - політолог. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a728637772.html
8. Сокурянская Л. Г Ценностные ориентации подростковой молодежи пограничья Центральной и Восточной Европы (по результатам международного исследования) / Л. Г. Сокурянская // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Збірник наукових праць. - Вип 21. - Харків: Вид центр ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - 2015. - С. 251-258.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розробка методологічного розділу програми соціологічного дослідження, визначення основних понять програми. Розробка, логічний аналіз анкети. Організація і методика проведення опитування респондентів. Обробка, аналіз результатів соціологічного дослідження.
отчет по практике [687,2 K], добавлен 15.05.2010Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження. Розробка та логічний аналіз анкети. Організація та методика проведення опитування респондентів. Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження, статистика.
практическая работа [1,8 M], добавлен 28.04.2015Розробка методологічного розділу програми соціологічного дослідження на тему "Патріотизм у розумінні сучасної молоді", визначення понять, вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, організація та методика опитування респондентів, аналіз результатів.
курсовая работа [149,5 K], добавлен 19.01.2010Теоретичні основи проблеми міграції. Визначення соціологічного об’єкту та предмету соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження. Операціоналізація понять та попередній системний аналіз об’єкту соціологічного дослідження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 12.06.2010Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.
курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження. Організація та методика проведення опитування респондентів. Вибірка в соціологічному дослідженні. Розробка та логічний аналіз анкети. Статистика та обробка результатів.
лабораторная работа [473,5 K], добавлен 11.12.2009Методологія дослідження ставлення студентів до проблеми безробіття. Програма соціологічного дослідження по темі "Молодь і безробіття в Україні". Аналіз відношення молоді до безробітних, думка щодо причин безробіття. Бачення шляхів подолання цієї ситуації.
контрольная работа [302,0 K], добавлен 09.03.2016Зміст емпіричного соціологічного дослідження і визначення місця в соціологічному аналізі. Опитування, спостереження, соціальний експеримент і аналіз документів як методи соціологічного дослідження. Технології і структура програм соціологічних дослідження.
реферат [253,3 K], добавлен 17.02.2013Обґрунтування проблеми соціологічного дослідження, його мета та завдання. Визначення понять програми соціологічного дослідження за темою дослідження. Види та репрезентативність вибірок в соціологічному дослідженні, структура та логічний аналіз анкети.
курсовая работа [29,8 K], добавлен 06.03.2010Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.
отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010Характеристика ступеня впливу світової фінансової кризи на економіку України. Соціологічне дослідження думки респондентів, щодо впливу фінансової кризи на їх матеріальне становище. Динаміка основних макроекономічних показників в період поширення кризи.
курсовая работа [71,9 K], добавлен 06.07.2011Соціологічні дослідження і суспільна практика. Поняття, структура програми соціологічного дослідження. Практичні поради, визначення мети і завдань соціологічного дослідження. Методи соціологічних досліджень. Класифікація видів соціологічного експерименту.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 19.01.2011Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення сексуальності. Ретроспективний аналіз наукового дискурсу сексуальності. Поняття сексуальної культури: сутність та особливості. Специфіка сексуальної культури підлітків: соціологічний аналіз.
дипломная работа [98,9 K], добавлен 04.05.2009Дослідження щодо відношення опитуваних до лідерства жінки: риси ідеальної жінки-керівника, проблеми при поєднанні трудового і сімейного життя. Організація соціологічного дослідження: вибірка, розробка і логічний аналіз анкети, методика опитування.
курсовая работа [99,2 K], добавлен 22.02.2010Поняття соціологічного дослідження, його функції, принципи та етапи проведення. Порядок формування програми соціологічного дослідження. Взаємодія структурних компонентів даної програми. Особливості програм у різних видах соціологічних досліджень.
реферат [23,8 K], добавлен 08.12.2010Поняття молодої сім'ї в Україні. Дослідження проблем розвитку молодої сім'ї в Україні. Соціальний аналіз корелляцій функцій молодої сім'ї. Характеристика соціологічного дослідження "Мотивація вступу до шлюбу". Основи функціонування сучасної сім'ї.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 08.05.2009Структура соціологічного дослідження. Социальная сутність сім'ї і шлюбу. Методи збору емпіричного матеріалу. Соціологія науки і освіти. Сутність і структура особистості. Девіантна поведінка та соціальний контроль. Спадкоємність і традиції в культурі.
лекция [199,2 K], добавлен 07.05.2015Аналіз еволюції соціальних уявлень про щастя, зміна тенденцій їх розвитку від античної розмитості до індивідуалізації. Проведення соціологічного дослідження серед студентів "Основні складові щастя у розумінні сучасної молоді", результати анкетування.
практическая работа [22,5 K], добавлен 26.05.2015Теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, роль спілкування у цьому процесі. Зміст комунікації та взаємодії індивідів в мережі Інтернет. Емпіричне дослідження використання інтернет-спілкування в сучасному суспільстві методом опитування.
курсовая работа [828,4 K], добавлен 20.11.2014Види соціологічного дослідження. Складові програми соціологічного дослідження, характеристика методів збору інформації, вимоги і прийоми формування вибірки. Методи опитування: анкета, інтерв’ю, спостереження. Соціометричний метод дослідження, соціограма.
реферат [42,6 K], добавлен 03.02.2009
