Соціальна захищеність населення: проблеми виміру

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський університет бізнесу та права

Національний університет «Острозька академія»

Кафедра економічної теорії, менеджменту та маркетингу

Соціальна захищеність населення: проблеми виміру

Янковська Л.А., д.е.н.,

професор, академік

Топішко Н.П., ст. викладач

Анотація

Ключові слова: соціальний захист населення, соціальна захищеність, соціологічне обстеження.

Янковская Л.А., Топишко Н.П. Социальная защищенность населения: проблемы измерения

Определение уровня социальной защиты населения предполагает применение системы объективных и субъективных оценок. В статье изложены результаты социологического обследования, проведенные с целью оценки состояния социальной защищенности граждан.

Ключевые слова: социальная защита населения, социальная защищенность, социологическое обследование.

L. Yankovs'ka, N. Topishko. Social security: problems of measurement

Measurement of social protection involves the use of objective and subjective assessments. The article presents the results of a survey conducted by the author in order to assess the state of social protection of citizens.

Key words: social protection, social security, social risks, sociological surveys.

Постановка проблеми

Для прийняття управлінських рішень у сфері соціальної політики важливо визначити не тільки загрози життєдіяльності людини, а й ступінь її соціальної захищеності як форми реалізації потреб, інтересів, гарантій і свобод особи [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми соціального захисту населення (СЗН) перебувають у сфері наукових інтересів багатьох вчених, у т.ч. Л. Баранник, Н. Болотіної, Н. Борецької, Є. Лібанової, Л. Семів, А. Халецької та ін. Недостатньо розкритим її аспектом є кількісна та якісна оцінка соціальних ризиків як наріжного каменю у регулюванні системи СЗН, інтегральна оцінка його рівня, у т.ч. із врахуванням суб'єктивної складової.

Мета дослідження - оцінка рівня соціальної захищеності населення, сили впливу соціальних ризиків, визначення суб'єктивної оцінки громадянами ефективності державного регулювання системи соціального захисту.

Виклад основного матеріалу

Соціальна захищеність особи характеризує досягнутий баланс і взаємовплив економічної ефективності суспільного виробництва та соціального компромісу, зокрема забезпечення соціальних гарантій та дієвість суспільних механізмів. Вагому роль має також суб'єктивна її складова [2]. Сильний вплив на судження людини здійснює макроекономічна динаміка, політична стабільність, рівень доходів особи та її місце в соціальній стратифікації суспільства тощо.

Це підтверджують дані соціологічного опитування на тему «Стан і проблеми розвитку системи соціального захисту населення України», проведеного нами на теренах Острозького району Рівненської області. Його мета зумовила необхідність постановки таких завдань: з'ясувати оцінку респондентом особистого рівня соціальної захищеності; виявити чинники, що впливають на формування відчуття соціальної захищеності особи та визначити кореляційну залежність між ними; оцінити вплив традиційних і нетрадиційних соціальних ризиків на соціальну захищеність учасників опитування; дослідити роль держави в забезпеченні соціального захисту громадян та здобутків уряду в реалізації цієї політики.

В опитуванні брало участь 430 ос. з усіх регіонів Острозького району Рівненської області. Анкетуванням було охоплено 160 чоловіків і 270 жінок. Серед них молодь віком 18-25 років становила 192 ос. (44,7%); 26-40 років - 119 ос. (27,7%); 41-55 років - 101 ос. (23,5%); понад 55 років - 18 ос. (4,1%).

Вищу освіту мало 166 ос. (38,6%), неповну вищу - 122 ос. (28,4%), середню спеціальну - 68 ос. (15,8%), середню - 77 ос. (17,2%). В опитуванні брало участь 29 пенсіонерів (6,7%); 33 офіційно зареєстрованих безробітних (7,7%); 130 робітників (30,2%); 124 студента (28,8%); 82 службовця (19,1%); 14 менеджерів (3,3%); 12 підприємців (2,8%): 6 селян (1,4%). Серед опитаних 60,5% становили працюючі. 211 осіб були одружені, неодружених - 219 осіб. Така вибірка надала можливість з'ясувати суб'єктивну оцінку громадянами різного віку, майнового і соціального положення, сімейного стану, ступеня своєї соціальної «захищеності» або «незахищеності».

Склад респондентів відобразив особливості потреб кожної соціальної і вікової групи та можливості їх задоволення. Особистий дохід тих, хто взяв участь в опитуванні, був у таких межах: до 500 грн. - 94 особи; 500-800 грн. - 129 осіб; 800-1100 грн. - 71 осіб; 1100-1400 грн. - 53 особи; 1400-1700 грн. - 35 осіб; 1700-2100 грн. - 15 осіб; понад 2100 грн. - 33 особи.

За даними анкетування 43,3% опитаних належало до груп населення з офіційними низькими доходами. Понад половина (51,9%, або 223 особи) оцінили власний дохід як недостатній, а 109 чоловік зазначили його недостатність для задоволення основних потреб. Лише 78 осіб (18,1%) вважали свій дохід нормальним, у т. ч. троє (0,006%) більш ніж достатнім. Зарплата була основним джерелом доходів для 277 осіб (64,4%). Соціальні трансферти отримувало 110 чоловік. Доходи від цінних паперів мали лише 5 чоловік. Підприємництвом займалася 31 особа. Другу зайнятість мали 22 особи. Інші джерела доходів (без уточнення) вказали 79 чоловік. Епізодичні заробітки мали 92 особи. Окрім зарплати, інших доходів не мали 44 людини.

На питання: «На якому рівні (високому, середньому чи низькому) задовольняються Ваші потреби?» 101 особа відповіла, що живе від зарплати до зарплати. 260 чоловік мали гроші на щоденні витрати, проте їх не вистачало на купівлю товарів тривалого користування. П'ять респондентів ні в чому собі не відмовляють. Четверо з числа опитаних (0,009%) визначили свій статус як дуже багатий; 158 ос. (36,7%) - як середній; 193 ос. (44,8%) - як небагатий; 31 ос. (7,2%) як бідний. Не визначилися з відповідями 44 ос. (10,2%)

На питання анкети «Як Ви оцінюєте рівень особистої соціальної захищеності (від 0 до 100%)» учасники зазначили таке (рис. 1):

Як бачимо, респонденти за оцінкою особистої соціальної захищеності поділилися приблизно на дві майже рівні частини, хоча домінують все ж таки низькі оцінки.

Рис. 1. Розподіл респондентів за оцінкою рівня особистої соціальної захищеності

Серед причин низької особистої соціальної захищеності анкетовані зазначали: «середньодушовий дохід є меншим за прожитковий мінімум» (31% відповідей); «працюючи члени сім'ї є годувальниками усієї родини» (29,6%); «відчуваю невпевненість в отриманні (збереженні) роботи в майбутньому» (44%); існування заборгованості із зарплати вказало 62 чол. (14,4%); позаекономічні чинники (16%). У той же час в інтервалі мінімального і низького рівня особистої соціальної захищеності бачать себе декілька опитаних із доходами, що були вищими за середній рівень зарплати.

Низький оцінці щодо забезпечення особистої соціальної захищеності респондентів сприяють як економічні, так і психологічні чинники. Джерелом невпевненості називають не лише низький рівень доходів, а й нестабільність економіки, умов забезпечення зайнятості, все більшу залежність здоров'я людей від рівня їх доходів. У відповідях на пункт анкети: «Дайте оцінку зміни параметрів стану соціальної захищеності громадян України» респонденти використали можливість зазначити одночасно декілька параметрів стану соціальної захищеності громадян. Учасники опитування були стурбовані перш за все економічними аспектами життя (табл. 1).

На прохання оцінити роль держави у забезпеченні СЗН більшість (361 ос. або 84%) зазначила, що вона «слабо» і «надто слабо» використовує свої можливості. Однак 49 осіб (11,4%) вважають, що держава робить усе, що від неї залежить. Це засвідчує високий рівень патерналістських очікувань і недостатню мотивацію до активних дій на ринку праці навіть серед молоді

Таблиця 1

Оцінка параметрів стану соціальної захищеності громадян України*

*Джерело: результати соціологічного дослідження, проведеного автором

Досягнення держави в реалізації певних напрямів по забезпеченню СЗН учасники опитування оцінювали неоднозначно (табл. 2). Як бачимо, домінують занижені оцінки. Вищими балами позначено сформованість законодавчих та управлінських його засад, забезпечення за рахунок держбюджету СЗН окремих категорій населення. В інтервалі низьких і середніх оцінок знаходяться такі аспекти діяльності держави, як координація і контроль за впровадженням заходів із СЗН, стимулювання державного і приватного соціального страхування. Надані п'ятою частиною респондентів середні й високі оцінки ефективності діяльності державних установ у цій сфері свідчать про їх певну результативність.

Однією з цілей анкетування було виявлення чинників, які, на думку респондентів, впливають на соціальну захищеність особи та їх ранжування за силою такого впливу. Соціальні ризики кількісно можливо оцінити лише за ймовірністю настання небажаних подій. Проте бажано б було врахувати дію соціальних ризиків й за ступенем впливу на матеріальний і соціальний стан людини (суттєво впливає; впливає; опосередковано впливає; може впливати, а може й не впливати; не впливає). Оцінюючи силу їх впливу на соціальну захищеність індивіда, респонденти зазначали, що практично всі вони впливають і досить суттєво на добробут громадян (табл. 3).

Таблиця 2

Розподіл респондентів за оцінкою (у балах від 0 до 100) ефективності діяльності держави у сфері забезпечення соціального захисту населення

Джерело: результати соціологічного дослідження, проведеного автором

Таблиця 3

Оцінка респондентами ступеня впливу традиційних і нетрадиційних соціальних ризиків на соціальну захищеність громадян, %*

*Джерело: результати соціологічного дослідження, проведеного автором

При ранжуванні чинників, що здійснюють вплив на соціальну захищеність особи, за ступенем їхньої вагомості респондентами виокремлено, перш за все, чинники базової захищеності, пов'язані з небезпекою втрати джерела доходу та житла. Зокрема, це можливість втрати годувальника, недостатній розмір доходу, незабезпеченість житлом, кризових явищ в економіці. Достатність доходу кореспондується із ефективністю державних зусиль щодо забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку країни.

Ми спробували виявити залежність між рівнем соціальної захищеності респондента та низкою чинників, які, можливо, формують його суб'єктивне відчуття. За допомогою методу множинної регресії (яка описує нашу модель) визначимо вплив незалежних змінних (забезпеченість житлом, рівень доходів, стать, вік, освіта, сімейний стан, соціальний стан, стан здоров'я) на залежну величину (рівень соціальної захищеності). Відповідно, яка незалежна змінна має найбільший рівень кореляції, то за таким принципом включаються незалежні змінні в рівняння множинної регресії (табл. 4).

Таблиця 4

Descriptive Statistics

Застосування методу пошагово множинної регресії, коли на кожному етапі відбувається включення її незалежної змінної з восьми зазначених у рівняння множинної регресії, показало певні залежності між величинами. Сформувалися три моделі, в яких наявні стійки залежності:

1) сімейний стан;

2) сімейний стан + освіта;

3) сімейний стан + освіта + забезпеченість житлом.

На кожному етапі проведеного аналізу (у нашому випадку їх розглянуто три) розроблялися відповідні моделі (табл. 5).

Таблиця 5

a. Predictor: (Constant), сімейний стан

b. Predictor: (Constant), сімейний стан, освіта,

c. Predictor: (Constant), сімейний стан, освіта, забезпеченість житлом.

Модель з вищенаведених трьох компонентів описує 3,6% дисперсії рівня соціальної захищеності. Вищий рівень соціальної захищеності респонденти пов'язують перш за все із сімейним станом. Неодружені почувають себе більш соціально комфортно. Коефіцієнт кореляції сімейного стану щодо соціальної захищеності (-,135) є слабким, але оберненим. У табл. 6 величина R² для кожного показника вказує на те, що 0,018 дисперсії рівня соціальної захищеності пояснюється сімейним станом у першій моделі та додатково описується 0,009 освітою і забезпеченістю житлом.

Таблиця 6

Model Summary

У процесі пошагової множинної регресії сімейний стан виявився першою найбільш важливою незалежною змінною в рівнянні регресії і пояснює 1,8% (0,018 х 100% = 1,8%) дисперсії рівня СЗН. CF1,428 = 7,95 ; Р < 0,05 0,9% дисперсії пояснює освіта і забезпеченість житлом. Таким чином, більш високий рівень соціального захисту респонденти пов'язують із певним сімейним станом, кращою освітою та забезпеченістю житлом (табл. 7, 8, 9).

Таблиця 7

Anovad

Model B	Unstandardized coefficients	Standardized coefficients	T	Sig
	Std. Error	Beta
(Constant)	2,345	0,069		33,892	0,000
Сімейний стан	-0,267	0,095	-0,135	-2,820	0,005
(Constant)	2,197	0,102		21,562	0,000
Сімейний стан	-2,73	0,094	-0,138	-2,899	0,004
Освіта	0,83	0,042	0,095	1,979	0,048
(Constant)	2,012	0,137		14,706	0,000
Сімейний стан	-0,313	0,096	-0,159	-3,259	0,001
Освіта	0,086	0,042	0,098	2,057	0,040
Забезпеченість житлом	0,129	0,064	0,098	2,010	0,045

Таблиця 8

Coefficients

Model	Sum of Squares	Df	Mean Square	F	Sig.
Regression	7,611	1	7,950	7,950	0,005a
1 Residual	409,786	428	0,957
Total	417,398	429
Regression	11,337	2	5,669	5,961	0,003b
2 Residual	406,060	427	0,951
Total	417,398	429
Regression	15,152	3	5,051	5,349	0,001c
3 Residual	402,246	426	0,944
Total	417,398	429

Dependent Variable: рівень соціальної захищеності

a. Predictor: (Constant), сімейний стан

b. Predictor: (Constant), сімейний стан, освіта

c. Predictor: (Constant), сімейний стан, освіта, забезпеченість житлом

d. Dependent Variable: рівень соціальної захищеності

Показник Beta (в) показує ступінь впливу кожної незалежної змінної: Р1 = - 0,159; Р2 = 0,098; Р3 = 0,098

Таблиця 9

Coefficients

Model		Correlations
Zero-order	Partial	Part
1 (Constant) Сімейний стан	-0,135	-0,135	-0,135
(Constant) 2 Сімейний стан	-0,135	-0,139	-0,138
Освіта	0,090	0,095	0,094
(Constant) 3 Сімейний стан Освіта	-0,135	-0,156	-0,155
	0,090	0,099	0,098
Забезпеченість житлом	0,063	0,097	0,096

Показник (-0,155) - почасткова кореляція, яка вказує, що рівень соціального захисту пояснюється (-0,155² = 0,024) дисперсії, що сімейний стан поза освітою і забезпеченістю житлом. На другому кроці в рівняння регресії включається та незалежна змінна, яка має найбільшу почастокову кореляцію із залежною змінною. Ці незалежні змінні тому і вводяться, бо мають високу частку дисперсії у поясненні залежної змінної. Це відбувається до того часу, поки не залишаться ті змінні, що пояснюють залежну змінну суттєвою дисперсією. Таким чином, неодружені + хороша освіта + забезпеченість житлом = хороший рівень соціальної захищеності (табл. 10).

На думку респондентів, достатній рівень соціальної захищеності буде за забезпеченості умов наступної моделі: неодружений + наявність освіти + забезпечений житлом = хороший рівень соціальної захищеності (табл. 11).

У процесі використання пошагової множинної регресії незалежна змінна (сімейний стан) виявилась першою найбільш важливою незалежною змінною в рівнянні регресії і пояснює 1,8% дисперсії рівня соціального захисту. Додаткових по 0,9% дисперсії пояснюється освітою і забезпеченістю житлом. державний регулювання захист соціальний ризик

Визначимо кореляційну залежність між вищезазначеними величинами. Кореляція є статистичною залежністю між величинами, яка не має чітко функціонального характеру. Кореляційна залежність виникає у випадку, коли одна з величин залежить не тільки від заданої другої, а й від деяких випадкових чинників; або, коли серед умов, від яких залежать обидві величини, є загальні для них обох. Кореляційний зв'язок може мати різний ступінь - від повної незалежності до функціональної залежності. При додатній кореляції залежність між величинами буде прямою: при збільшенні однієї величини, збільшується й інша. При від'ємній кореляції залежність обернена: збільшення однієї величини пов'язано зі зменшенням другої.

Таблиця 10

Excluded Variables

Model	Beta In	t	Sig.	Partial Correlation	Collinearity Statistics
				Tolerance
Забезпеченість житлом	0,094a	1,930	0,054	0,093	0,958
Рівень доходів	0,049a	0,998	0,319	0,048	0,963
Стать	-0,071a	-1,478	0,140	-0,071	0,997
Вік	-0,018a	-0,291	0,771	-0,014	0,591
Освіта	0,095a	1,979	0,048	0,095	0,999
Соціальний стан	-089a	-1,709	0,088	-0,082	0,850
Стан здоров'я	0,048a	0,981	0,327	0,047	0,956
Забезпеченість житлом	0,098b	2,010	0,045	0,097	0,957
Рівень доходів	0,025b	0,490	0,624	0,024	0,894
Стать	-0,066b	-1,372	0,171	-0,066	0,993
Вік	-0,023b	-,368	0,713	-0,018	0,590
Соціальний стан	-0,091b	-1,767	0,078	-0,085	0,849
Стан здоров'я	0,53b	1,079	0,281	0,052	0,954
Рівень доходів	0,016с	0,313	0,755	0,015	0,887
Стать	-0,058с	-1,220	0,223	-0,059	0,987
Вік	-0,054с	-856	0,392	-0,041	0,559
Соціальний стан	-0,088с	-1,709	0,088	-0,083	0,848
Стан здоров'я	0,066с	1,354	0,176	0,066	0,938

Predictors in the Model: (Constant), сімейний стан

Predictors in the Model:: (Constant), сімейний стан, освіта,

Predictors in the Model:: (Constant), сімейний стан, освіта, забезпеченість житлом

Dependent Variable: рівень соціальної захищеності

Таблиця 11

Variables Entered/Removed

Model	Variables Entered	Variables Removed	Method
1	Сімейний стан		Stepwise (Criteria: Probability-of-F-to-enter<=0,050, Probability-of-F-to-remove> = 0,100).
2	Освіта		Stepwise (Criteria: Probability-of-F-to-enter<=0,050, Probability-of-F-to-remove> = 0,100).
3	Забезпеченість житлом		Stepwise (Criteria: Probability-of-F-to-enter< = 0,050, Probability-of-F-to-remove> = 0,100).

Dependent Variable: рівень соціальної захищеності

Як показують дані табл.12, на думку учасників опитування, чим вищою і кращою є освіта респондента, тим вищим є рівень особистої соціальної захищеності. У цьому випадку коефіціент кореляції становить (+0,09).

Таблиця 12

Рівень кореляційної залежності між чинниками, що здійснюють вплив на рівень соціальної захищеності особи

	Рівень соціальної захищеності	Забезпеченість житлом	Рівень доходів	Стать	Й m	Освіта	Сімейний стан	Соціальний стан	Стан здоров'я
Pearson Correlation	Рівень соціальної захищеності	1,000	0,063	0,021	-0,078	-0,97	0,090	-0,135	-0,128	0,074
	Забезпеченість житлом	0,063	1,000	0,113	-0,064	0,303	-0,028	0,204	0,050	-0,164
	Рівень доходів	0,021	0,113	1,000	0,240	0,273	0,269	0,193	0,181	-0,125
	Стать	-0,078	-0,064	0,240	1,000	0,055	-0,055	0,057	0,093	-0,092
	Вік	-0,097	0,303	0,273	0,055	1,000	0,053	0,639	0,598	-0,430
	Освіта	0,090	-0,028	0,269	-0,055	0,053	1,000	0,036	0,037	-0,054
	Сімейний стан	-0,135	0,204	0,193	0,057	0,639	0,036	1,000	0,387	-0,211
	Соціальний стан	-0,128	0,050	0,181	0,093	0,598	0,037	0,387	1,000	-0,301
	Стан здоров'я	0,074	-0,164	-0,125	-0,092	-0,430	-0,054	-0,211	-0,301	1,000
Sig. (1-tailed)	Рівень соціальної захищеності		0,097	0,333	0,052	0,022	0,032	0,003	0,004	0,062
	Забезпеченість житлом	0,097		0,009	0,093	0,000	0,284	0,000	0,152	0,000
	Рівень доходів	0,333	0,009		0,000	0,000	0,000	0,000	0,000	0,005
	Стать	0,052	0,093	0,000		0,127	0,127	0,119	0,027	0,028
	Вік	0,022	0,000	0,000	0,127		0,138	0,000	0,000	0,000
	Освіта	0,032	0,284	0,000	0,127	0,138		0,228	0,220	0,133

статья "Соціальна захищеність населення: проблеми виміру" скачать

Подобные документы

• Структура системи соціального захисту населення і політики України

  Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту. Еволюція системи соціального захисту у вітчизняній економіці. Аналіз нормативно-правової бази здійснення соціального захисту. Проблеми соціальної політики України, шляхи подолання.
  
  курсовая работа [84,1 K], добавлен 08.03.2010
  

• Соціальна політика

  Стан соціального захисту економічно активного населення та нагальні проблеми, що потребують вирішення. Правові засади й основні складові соціального захисту інвалідів в Україні. Прожитковий мінімум як основа соціальних гарантій доходів населення.
  
  контрольная работа [35,4 K], добавлен 23.04.2008
  

• Технологія соціального захисту

  Поняття, види та заходи соціального захисту населення. Соціальний захист як складова соціальної політики. Необхідність розробки Соціального кодексу України. Основні складові елементи та принципи системи соціального захисту населення на сучасному етапі.
  
  реферат [23,3 K], добавлен 12.08.2010
  

• Управління праці і соціального захисту населення

  Види державної соціальної допомоги окремим категоріям населення, порядок її надання, припинення виплати, визначення розміру. Кошторис доходів та видатків в управлінні праці та соціального захисту населення. Фінансування та сплата податків управлінням.
  
  отчет по практике [43,5 K], добавлен 16.10.2009
  

• Проблеми формування соціального захисту на сучасному етапі

  Формування системи соціального захисту в Україні. Нормативно-правові акти, що регулюють відносини в сфері соціального захисту населення, пенсійне забезпечення як його форма. Діяльність Управління праці і соціального захисту Деражнянської міської ради.
  
  дипломная работа [4,9 M], добавлен 11.03.2011
  

• Аналіз системи соціального захисту на ринку праці України

  Сутність і механізми соціального захисту на ринку праці, його державне регулювання. Стан активної і пасивної політики сприяння зайнятості населення. Соціальний захист незайнятої молоді. Пропозиції щодо підвищення ефективності системи соціального захисту.
  
  курсовая работа [155,8 K], добавлен 25.03.2011
  

• Співвідношення соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення в Україні

  Порівняльний аналіз ознак, притаманних як соціальним, так і адміністративним послугам, зокрема у сфері соціального захисту населення в Україні. Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання послуг.
  
  статья [18,5 K], добавлен 14.08.2017
  

• Соціальний захист населення як складова соціальної політики держави

  Поняття соціальної політики та соціальної держави. Концептуальні засади захисту населення. Формування системи соціальних допомог, її законодавче та фінансове підґрунтя. Вдосконалення системи фінансування соціального захисту за умов ринкової економіки.
  
  дипломная работа [434,3 K], добавлен 29.04.2011
  

• Інтерактивний підхід в теорії соціальної роботи

  Визначення соціально-психологічних особливостей професійної взаємодії працівників системи соціального захисту населення. Ролі соціальних працівників, форми соціальної роботи. Інтеракція у процесі професійного спілкування, етапи міжособистісного розуміння.
  
  курсовая работа [207,2 K], добавлен 15.03.2011
  

• Державні й недержавні організації в системі соціального захисту населення. Закордонний досвід

  Розгляд структури та напрямків роботи приватних та добровольчих (церкви, синагоги, благодійні фонди) соціальних організацій. Розвиток контрактної системи по захисту населення. Історія діяльності міжнародної релігійно-філантропічної Армії Порятунку.
  
  реферат [25,0 K], добавлен 20.02.2010
  

• Заходи по підвищенню ефективності роботи територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Херсонської області

  Дослідження функцій територіальних центрів соціального обслуговування, основними завданнями яких є організація допомоги в обслуговуванні одиноких непрацездатних громадян у сфері соціального захисту населення. Реформування соціальної сфери з боку держави.
  
  статья [23,9 K], добавлен 20.01.2011
  

• Соціальна політика держави та її реалізація

  Дослідження етапів становлення та розвитку системи соціального страхування, та особливостей її нормативно-правового забезпечення. Аналіз сучасного стану системи соціального захисту та пенсійного забезпечення в Україні та їх фіскального забезпечення.
  
  курсовая работа [728,5 K], добавлен 23.03.2016
  

• Соціальний захист малозабезпечених громадян в Україні: питання правового забезпечення

  Аналіз основних правових категорій права соціального забезпечення. Історія розвитку законодавства України. Міжнародний досвід та шляхи удосконалення вітчизняної системи соціального захисту малозабезпечених громадян. Зміст бюджетної підтримки населення.
  
  дипломная работа [93,8 K], добавлен 31.10.2014
  

• Соціальний захист молоді в діяльності соціальних служб

  Молодь як суб’єкт соціального захисту. Нормативно-правова база соціального захисту молоді. Особливості організації роботи соціальних служб для молоді. Приблизна програма реалізації молодіжної політики в регіоні. Практика соціального захисту молоді.
  
  магистерская работа [114,5 K], добавлен 10.11.2010
  

• Діяльність соціальних служб по захисту безробітних

  Проблеми зайнятості населення. Діяльність соціальних служб щодо захисту безробітних на прикладі аналізу роботи служби зайнятості. Державна програма забезпечення зайнятості населення. Види і форми безробіття. Напрямки соціальної роботи з безробітними.
  
  реферат [23,5 K], добавлен 10.06.2011
  

• Аналіз соціальних програм по соціальному захисту населення

  Сутність програмного регулювання соціальної сфери. Класифікація державних соціальних програм та методологія їх розробки. Загальні підходи до оцінки ефективності соціальних програм. Порівняльний аналіз міських цільових програм міст Одеси та Луганська.
  
  курсовая работа [61,4 K], добавлен 07.03.2010
  

• Нерівність і бідність та політика соціального захисту населення в країнах ринку

  Види безробіття: циклічне, сезонне, панельне, структурне. Аналіз закону Оукена. Безробіття як стимулятор активності працюючого населення. Причини зростання соціальної нерівності. Методи визначення бідності: абсолютні, структурні, відносні, суб'єктивні.
  
  курсовая работа [846,2 K], добавлен 15.03.2012
  

• Особливості соціальної роботи з сім’єю що виховує дитину-інваліда

  Соціально-політичні й правові аспекти соціального захисту сім’ї з дитиною-інвалідом в Україні. Сутнісний аналіз поняття інвалідності. Соціологічне дослідження проблеми соціального захисту сім’ї з дітьми з особливими потребами у Хмельницькій області.
  
  дипломная работа [122,8 K], добавлен 19.11.2012
  

• Система соціального захисту в Україні

  Система пріоритетів соціального захисту, процес соціалізації сучасної економіки. Принципово новий підхід, покладений в основу концепції людського розвитку. Система соціального захисту в Україні. Сучасна модель соціальної держави: зарубіжний приклад.
  
  научная работа [39,4 K], добавлен 11.03.2013
  

• Система видатків на соціальний захист населення

  Основні принципи системи соціального захисту населення, які закладені в Конституції України. Матеріальна підтримка сімей із дітьми шляхом надання державної грошової допомоги. Реалізація програми житлових субсидій. Індексація грошових доходів громадян.
  
  реферат [23,9 K], добавлен 13.12.2011
  

Другие документы, подобные "Соціальна захищеність населення: проблеми виміру"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам