Соціально-педагогічні умови ефективного здійснення профілактики вживання психоактивних речовин підлітками

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Соціально-педагогічні умови ефективного здійснення профілактики вживання психоактивних речовин підлітками

Мартинюк ТА.

У статті запропоновано комплекс соціально-педагогічних умов, необхідних для ефективного функціонування системи антинаркотичної профілактики: цілеспрямована оптимізація групового та міжособистісного спілкування підлітків для формування психосоціальних навичок, позитивний особистісний вплив соціального педагога, активна участь лідерів-ровесників у реалізації профілактичних програм для підлітків.

Ключові слова: профілактика, лідер-ровесник, психосоціальна навичка, профілактичні програми для підлітків.

психоактивний профілактика підліток спілкування

Постановка проблеми. Сьогодення характеризується суперечливими процесами у суспільстві, що негативно впливають на людей, породжуючи тривожність, агресивність та інші різноманітні асоціальні прояви. Найбільше занепокоєння викликає зростання випадків вживання психоактивних речовин дітьми та молоддю. Вивчення різних аспектів адиктивної поведінки дали підстави вважати, що найбільш вразливими до таких негативних соціальних явищ є підлітки, оскільки саме у цьому віці формуються основні моральні цінності, виникають різні види залежностей.

Мета даної статті- на основі проведеного дослідження визначити та обґрунтувати основні соціально-педагогічні умови ефективного здійснення профілактики вживання психоактивних речовин підлітками.

Результати теоретичного аналізу. Підлітки, прагнучи спілкування, часто не зважуються відкритися іншим через побоювання бути знехтуваними, ховаються за формальними ролями, уникаючи справжньої близькості та взаєморозуміння тощо. Проте, з одного боку, групова взаємодія сприяє прийняттю підлітками цінностей і потреб інших, полегшує процес самодослідження та інтроспекції; а з іншого -"залежність дитини та підлітка від групи тим вища, чим менша кількість груп, у життєдіяльність яких він включений" [9, с.13].

При здійсненні ефективної антинаркотичної профілактичної роботи необхідно враховувати те, що забезпечить комплексний взаємозв'язок основних агентів профілактики у підлітковому віці: групи, педагога та значущих однолітків. Основні складові даного процесу ми хочемо сформулювати у вигляді умов, урахування яких у подальшому сприятиме уникненню недоліків та оптимізації реального стану організації антинаркотичної профілактичної роботи.

Першою соціально-педагогічною умовою ефективної профілактики залежності від вживання психоактивних речовин підлітками ми визначаємо цілеспрямовану оптимізацію групового та міжособистісного спілкування підлітків з метою формування психосоціальних навичок.

Одним зі шляхів ефективного впровадження означеної соціально-педагогічної умови профілактики виникнення залежності є розширення кількості груп членства, до яких включені підлітки. Це здійснюється, насамперед, шляхом залучення підлітків до тренінгових груп, у яких основною формою проведення занять є робота з малою групою. У процесі профілактичної роботи підтверджується припущення про необхідність фокусування уваги на взаємостосунках підлітка з його однолітками.

Узагальнюючи низку теоретичних положень та спираючись на результати власного соціально-педагогічного досвіду, нами окреслено також вимоги, яких слід дотримуватися соціальному педагогу при проведенні групової роботи з підлітками, зокрема:

Уникати батьківської позиції: соціальному педагогові рекомендується дотримуватися позиції дорослого для забезпечення безоцінковості; відмовитися від повчань і критичних порад; сприяти поступовій передачі підлітку відповідальності за своє життя; забезпечувати рівність позицій як умову розвитку. Як підтвердила практика, навіть незначне придушення незалежності з боку соціального педагога у процесі творчого пошуку необхідних рішень може спровокувати в учасників відмову від подальшої роботи.

Забезпечити підлітку прояв самоідентичності, що дозволяє знайти відповіді на питання: "Хто я такий? Ким мені бути надалі?". Для цього соціальному педагогу необхідно забезпечувати створення зворотного зв'язку з підлітком як носієм статі, індивідом, який володіє гідним уявленням про себе, відчуттям самоповаги, відчуває себе компетентним. З цією метою можна використовувати зміст тренінгових занять.

Забезпечити емоційне прийняття підлітка шляхом пізнання ним власної сфери емоційних переживань, сприяння розвитку здатності бути улюбленим, можливості вступати у щирі відносини.

Пам'ятати, що соціальний педагог повинен бути, насамперед, цілісною та самодостатньою особистістю і цим сприяти формуванню основ ставлення до цінностей: в що вірити і як поводитися підлітку.

Забезпечити можливості інтелектуального зростання підлітків, тобто отримання корисних і цікавих знань. Це дозволяє підвищити його самооцінку, отримати адекватну інформацію про себе, уникнути переоцінки себе, уникнути нереалістичної позиції в поглядах на світ [1;2;6;7].

Водночас варто пам'ятати, що здійснення завдань соціалізації підлітків з ознаками вживання психоактивних речовин можливо лише за наявності згуртованого, міцного колективу та високої педагогічної майстерності вихователів. Саме тому не менш важливою умовою ефективної організації антинаркотичної профілактичної роботи є висока професійна майстерність соціального педагога.Позитивний особистіший вплив соціального педагога - друга необхідна умова ефективної профілактичної діяльності.

В організації відповідної антинаркотичної профілактичної діяльності соціально-педагогічного спрямування особлива роль відводиться особистості соціального педагога. Він виконує також провідну роль у роботі тренінгу щодо формування психосоціальних навичок підлітків. Як показують спостереження та аналіз відповідної літератури, особистість соціального педагога, його особливості, способи побудови відносин з підлітками надають безпосередній і часто навіть визначальний вплив на результативність змін особистості кожного з них [3;4;5;10]. Це дуже важливий факт в організації роботи з підлітками, котрі зовнішньо відгороджуються від дорослих, а внутрішньо, напівсвідомо прагнуть до світу дорослих і потребують підтримки авторитетного дорослого. Ним і повинен стати соціальний педагог.

Соціальний педагог, який займається попередженням вживання психоактивних речовин, повинен:

володіти бажанням працювати в області превентивної освіти;

проявляти співчутливе, дбайливе ставлення до підлітків;

шанувати цінності, установки, переконання учнів;

дотримуватися принципу конфіденційності;

неупереджено ставитися до споживачів психоактивних речовин, будучи переконаним у тому, що превентивне навчання важливе для учнів;

проявляти компетентність, об'єктивні знання щодо проблеми, володіння інтерактивними методами;

демонструвати особистісну зрілість, зважливе ставлення до проблеми наркотизації та відсутність стереотипів, що заважають роботі;

бути доброзичливим, уміти викликати до себе прихильність підлітків, володіти хорошими навичками спілкування.

Слід підкреслити, що знання психології підлітків та їх проблем лише у поєднанні з перерахованими якостями дозволяють соціальному педагогові вести дискусію про вживання психоактивних речовин та їх наслідки серйозно та діловито, в атмосфері правдивості та взаємного довір'я. Окрім того, особистісна готовність соціального педагога до роботи з підлітками групи наркотичного ризику сприяє ненав'язливому спрямуванню їхньої поведінки, а при необхідності обережному та делікатному наданню підтримки та допомоги.

Основні завдання соціального педагога у роботі з групою підлітків можна сформулювати так:

спонукання підлітків - членів групи до прояву своїх установок, поведінки, емоційних реакцій, обговорення запропонованих тем, надання інформації та зворотного зв'язку, аналізу групових ситуацій і проблем окремих учасників;

створення у групі атмосфери взаємного прийняття, довіри, доброзичливості, безпеки, взаємодопомоги, що сприятиме саморозкриттю підлітків;

розробка та підтримка ціннісних групових норм, гнучкість у виборі директивних або недирективних технік.

Означене вище дозволяє констатувати, що особистісна готовність здійснювати соціально- педагогічну антинаркотичну діяльність, насамперед, передбачає наявність у соціального педагога потреби йти не від себе, а від дитини, від підлітка і його проблем. У процесі природного спілкування дорослого та підлітка повинне постійно здійснюватися взаємокоректування, тобто соціальний педагог "...повинен проявляти гнучкість, неупереджено ставитися до реакцій дитини в процесі взаємодії та постійно пропонувати їй різноманітні варіанти реагування, проводячи роботу і над собою" [8, с.21]. При цьому варто підкреслити, що кращі результати досягаються при орієнтації на емоційну підтримку на первинних етапах групової роботи та використанні стимулювання та керівництва в подальшій роботі.

Третя умова -активна участь лідерів-ровесників у реалізації профілактичних програм для підлітків. Незаперечною істиною є те, що у підлітковому віці вплив окремої особистості з середовища однолітків набуває для іншого підлітка великого значення. Такою особистістю в підлітковій групі, як правило, є її лідер. Досвід показує, що необхідність активної участі лідерів- ровесників у реалізації профілактичних програм для підлітків зумовлена низкою їх вікових особливостей:

підлітки схильні до наслідування людей, які є для них авторитетом і котрі подобаються їм;

підлітки, швидше всього, будуть прислуховуватися до думки ровесників, яких вони поважають;

лідери-ровесники, котрі ведуть здоровий спосіб життя та демонструють відповідальну поведінку, можуть позитивно вплинути на поведінку інших підлітків і застерегти їх від багатьох ризиків;

лідери можуть надихати, підтримувати, надавати допомогу своїм ровесникам у різних проблемних ситуаціях;

у питаннях, що стосуються особистого здоров'я, безпеки, налагодження стосунків із ровесниками, сексуальної просвіти та інших особистісно важливих тем, підлітки більш сприйнятливі до думки ровесників, аніж до висловлювань вчителів.

Лідер - це людина, котра вибрана групою за свої лідерські якості, авторитет, вміє налагоджувати стосунки з оточуючими та допомагати іншим [6]. Саме тому залучати до роботи варто таких учнів, які користуються особливим авторитетом в однолітків. Це може здійснюватись шляхом вибору таких лідерів самими учнями того ж класу (групи чи школи). При цьому можуть бути визначені критерії, за якими варто відбирати кандидатів у лідери, а самі вибори проводяться шляхом голосування. Для підлітків може пропонуватися набір якостей, якими повинен володіти потенційний кандидат у лідери:

його думки є авторитетними для інших учнів;

він турбується про своїх товаришів;

вміє уважно вислухати інших;

лідер впевнений у собі;

він надійний і чесний;

лідер користується повагою всіх учнів;

він контактний, але не обов'язково відмінник.

Окрім того, учням рекомендувалося вибирати кандидатури і серед дівчаток, і серед хлопчиків, а також, при можливості, орієнтуватися на школярів більш старшого віку. Щодо останнього, то важливо, щоб залучені старшокласники не конфліктували з уже наявними неформальними лідерами, що є у групі.

Перший із них - власне підбір навчальної групи. При виборі лідерів саме з числа підлітків звертається увага, з одного боку, щоб не образити думку підлітків, вибравши лише "улюбленців" учителів, а з іншого боку, правильно оцінити особистість самого кандидата. При цьому слід враховувати такі чинники як мотивація участі у програмі, рівень підготовки, розуміння здорового способу життя, наявність особистого життєвого досвіду, відповідальність за доручену справу, впевненість у собі тощо. Крім того, враховується і вплив специфічних психологічних новоутворень підлітків, таких як:

прагнення до самостійності, самоствердження;

бажання бути дорослим і мати власний життєвий досвід;

прагнення до самоосвіти та виховання;

формування первинних переконань щодо себе як особистості, своїх інтелектуальних сил і можливостей - самооцінка;

визначеність пріоритетів, нахилів, уподобань тощо.

Під час підготовки лідерів із числа підлітків для профілактики вживання психоактивних речовин варто спиратися на провідний вид діяльності у цьому віці -спілкування. Мотивуючи підлітка до профілактичної роботи, увага звертається на його позитивні якості - відповідальність, взаємоповагу, взаємодопомогу, турботливість, щирість, доброту, уміння берегти таємницю. При цьому доцільно наголошувати на тих рисах характеру та якостях, яких підлітки, пройшовши цикл занять щодо підготовки лідерів, зможуть набути.

Оскільки вся діяльність груп лідерів із числа підлітків відбувається на волонтерських засадах, то і вся подальша підготовка їх будується як підготовка волонтерів. Саме тому основною методикою та принципом роботи є принцип "рівний-рівному".

У процесі практичної роботи опрацьовуються й основні функції лідерської діяльності, зокрема, організаційна (організація профілактичних заходів та участь у них), комунікативна (встановлення комунікативних зв'язків з однолітками), координаційна (допомога у встановленні зв'язків із зацікавленими сторонами), інформаційна (поширення інформації серед однолітків за методикою "рівний-рівному"). Під час вивчення лідерами своїх функцій відбуваєтьсяїх ознайомлення з переліком обов'язків, які перед ними стоять при роботі з соціальним педагогом:

організовувати роботу в групі, наприклад, роздавати матеріали;

проводити предметні демонстрації перед групою;

організовувати та проводити рольові ігри;

керувати командою;

читати історії, запитання, відповіді до завдань;

викликати однолітків відповідати на питання при виконанні ними завдань;

керувати роботою невеликих груп;

повідомляти про результати роботи невеликих груп;

проводити опитування суджень підлітків та їх підрахунок;

робити записи, малюнки, креслення на дошці.

Особливий наголос потрібно робити на тому, що головна неформальна функція лідерів - "служити позитивними рольовими моделями щодо навичок і поведінки, що вивчається на заняттях" [4].

Організація практики роботи під наглядом керівника підготовчої групи (соціального педагога чи фахівця-волонтера) проходить на заключному етапі. Тут відбувається закріплення здобутих знань і психосоціальних навичок (перетворення знань у переконання).Спеціальна підготовка лідерів-ровесників вважається результативною, якщо вони:

зрозуміють цілі та завдання занять з профілактики вживання психоактивних речовин на основі формування психосоціальних навичок;

усвідомлюють важливість ролі лідерів для успішної реалізації занять;

набули вмінь та навичок, необхідних для ефективного надання допомоги педагогу та ровесникам при виконанні складних завдань-тренінгів;

здатні забезпечувати ефективну роботу учнів у малих групах;

навчилися уважно слухати, розуміти почуття ровесників, заохочувати та підтримувати їх у вирішенні життєвих проблем, пов'язаних з уживанням психоактивних речовин;

можуть зорієнтуватися, де можна отримати додаткову інформацію, а також куди та як звернутися за консультацією чи допомогою.

Важливим моментом на цьому етапі є ознайомлення ровесників-лідерів із низкою правил, що виокремлені практиками такої роботи:

мету своєї роботи треба пояснювати чітко, ясно та грамотно; один зі способів встановити контакт - роздати інформаційні матеріали. Якщо підліток не налаштований на роботу, то слід просто віддати йому літературу. Варто також розказати, куди і до кого можна звернутися, якщо у когось з'являться запитання, що стосуються здорового способу життя, вживання психоактивних речовин;

слід пам'ятати, що ведучий чи учасник профілактичної програми не лікар, а тому не може і не повинен ставити медичних діагнозів. Він тільки доносить інформацію та впливає на свідомість. Можливо, інформація, що надається, врятує комусь життя;

ведучий чи учасник профілактичної програми не зобов'язаний знати все. Якщо якісь дані не відомі чи не зрозумілі, то краще сказати: "Не знаю, але постараюся дізнатися". У цьому випадку ніхто не бере на себе надмірну відповідальність за необдумане, але сказане. Однак слід постаратися все-таки дізнатися те, що обіцялося, та повідомити про це підліткам;

ведучий чи учасник профілактичної програми повинен завжди пам'ятати, що він приклад, тобто не вживати психоактивні речовини, не розповідати історії зі свого життя, пов'язані з уживанням психоактивних речовин; своїм зовнішнім виглядом демонструвати прихильність до здорового способу життя;

не варто носити з собою атрибути психоактивних речовин ("бодяжки", димедрол, цигарки); ніколи не можна пробувати ніяких психоактивних речовин під час роботи (включаючи алкоголь), навіть для прикладу;

не варто сперечатися зі своїм партнером (ровесником чи соціальним педагогом) під час роботи, що дискредитує. Спірне питання можна обговорити на зборах після роботи і з керівником;

не слід говорити, де продаються чи як виготовляються будь-які психоактивні речовини - це протизаконно;

до всіх підлітків слід ставитися з повагою, навіть якщо є підозра, що ровесник є споживачем психоактивних речовин; не можна ставити себе вище над іншими - це насторожує й відштовхує [4].

Слід пам'ятати, що формування лідерів з числа підлітків та молоді з метою залучення їх до первинної профілактичної роботи з попередження вживання психоактивних речовин серед однолітків потребує певних зусиль. Саме тому у ході залучення таких школярів до профілактичної роботи на волонтерських засадах повинне відбуватися постійне удосконалення їхніх лідерських якостей, а також систематичне надання їм нових знань, навичок безпечної поведінки, інформаційно-освітньої роботи за стратегією "рівний-рівному", соціально-профілактичної роботи, що сприяла б розвитку стереотипів здорової поведінки.

Висновки

Підсумовуючи все вище означене, можна констатувати, що загальним у підході до профілактичної роботи з підлітками усіх категорій повинно стати відновлення в кожному із них позитивного начала. Це може здійснюватися, насамперед, через включення їх у систему спочатку групових, а тоді колективних зв'язків і стосунків. Основою має бути максимальне використання позитивного фонду особистості з урахуванням її реальних можливостей, інтересів і схильностей, здійснення диференційованого підходу до підлітків з урахуванням їх індивідуальності. Важливим в організації відповідної роботи є формування гідних авторитетів та зразків для наслідування, стереотипів позитивної поведінки. У цьому провідну роль відіграє вплив особистості соціального педагога та лідерів ровесників.

Отже, врахування означених умов не тільки дає змогу якісно підвищити ефективність соціально-педагогічної роботи щодо профілактики вживання психоактивних речовин та виникнення залежності від них, а й безумовно, сприяє гуманізації відносин між усіма учасниками профілактичного процесу, слугує отриманню позитивних практичних навичок і забезпечує позитивний емоційний комфорт при взаємодії.

Використані джерела

Березин С.В. Технология формирования социальных навыков: [метод. пособие для психологов и социальных педагогов ИТУ] / С.В. Березин, К.С. Лисецкий. - [2-е изд., исправ., дополн.]. - Самара: Универс-групп, 2005. - 224 с.

Кальченко Л.В. Підготовка фахівців соціально-педагогічної сфери до превентивного виховання дітей групи соціального ризику / Л.В. Кальченко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2009. - № 17 (180). - Ч. ІІ. - С. 251- 261.

Карвасарский Б.Д. Психотерапия: [учеб. для вузов] / Б.Д.Карвасарский. -[2-е изд., перераб.]. - СПб.: Питер, 2002. - 672 с. - (Серия: "Национальная медицинская библиотека").

Кочюнас Р. Психотерапевтические группы: теория и практика: [учеб. пособие] / Р. Кочюнас. - М.: Академ. Проект, 2000. - 240 с.

Мастеров Б.М. Психология саморазвития: психотехника риска и правила безопасности / Б.М. Мастеров. - Рига, М.: Эксперимент, 1997. - 190 с.

Организационно-методические основы психотерапевтической и психокоррекционной работы с детьми группы риска употребления психоактивных веществ: метод. рек. / Н.В. Вострокнутов, А.Л. Игонин, Н.К. Харитонова, Л.О. Пережогин. - М.: [б.и.], 2003. - 48 с.

Основы групповой работы при организации и проведении тренинга профилактики злоупотребления ПАВ среди подростков и молодежи: метод. пособие / [ред.-сост.: Зарецкий В.В., Портянская Л.Л., Рябцев В.К. и др.]. - М. [б.и.], 2002. - 130 с.

Осипова А.А. Общая психокоррекция: [учеб. пособие для студ. вузов] / А.А. Осипова. - М.: ТЦ Сфера, 2004. - 510 с.

Профілактика наркоманії у дітей, підлітків та молоді: довідник для соціальних працівників, вчителів, шкільних психологів, батьків / [авт.-упоряд. Б.Г. Лазоренко та ін.]. - К.: Держсоцслужба, 2005. - 187 с.

Размещено на Allbest.ru