Соціально-культурні особливості сучасної української сім’ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-культурні особливості сучасної української сім'ї

На основі наукового дослідження в статті розглянуто головні мотиви створення сім'ї та оцінка характеру взаємин у соціокультурному середовищі; вивчено пріоритети та життєві цінності членів родин; проаналізовано основні функції життєдіяльності сім'ї та життєві вартості; досліджено вплив сімейного дозвілля на родинні стосунки; визначено суб'єктивну оцінку соціальної стратифікації сім'ї; охарактеризовано дозвіллєву культуру сучасної української сім'ї, проаналізовано її особливості в сучасному соціально-культурному просторі.

Сім'я є важливим джерелом соціально-культурного та економічного розвитку суспільства, яка робить значний внесок у розвиток його духовного потенціалу. Вона продукує головне суспільне багатство - людину, витрачає на це певні духовні та матеріальні ресурси, сприяючи її формуванню, становленню і розвитку.

З одного боку, сім'я - досить авторитетне, замкнуте об'єднання людей, яке ревно захищає свій внутрішній світ. З іншого, - це осередок, відкритий для всього, що відбувається в суспільстві, світі. Спілкування в сім'ї складається не лише з волі її членів, але й під впливом зовнішніх умов соціально-культурного життя суспільства.

Тема соціально-культурної та дозвіллєвої діяльності сім`ї в нашій країні не втрачає своєї актуальності, стаючи об'єктом дослідження культурології, соціології вільного часу та педагогіки дозвілля. Це, зокрема, праці присвячені особливостям виховання дітей у традиційній українській сім'ї (О. Вишневський, В. Постовий); з'ясуванню місця і ролі культурно-просвітницької діяльності в духовному розвитку людини та сучасної української молодої сім`ї (Т. Алєксєєнко, Л. Бойко, К. Гайдукевич); визначенню духовного потенціалу українських народних традицій і обрядів у виховному процесі ( М. Стельмахович, К. Журба, В. Скуратівський). У працях Н.Б. Бабенко, В.А. Воловика, В.М. Пічі, І.В. Петрової, Н.М. Цимбалюк чимало зроблено в осмисленні соціальної та індивідуально-особистісної цінності вільного часу та дозвілля тощо.

Об'єктом нашого дослідження є українська сім'я, предметом - соціально-культурні особливості сучасної української сім'ї. З метою вивчення окремих аспектів соціально-культурної цінності сім'ї в рамках досліджуваної теми «Трансформація української сім'ї в сучасному соціокультурному просторі: культурологічний аспект» дисертантом у 2014 році опитано 548 респондентів. Серед опитаних - 79% жителі міста, 17% - райцентрів, 4% - мешканці сільської місцевості; 63% - жінки та 37% - чоловіки, із них: 33% з вищою освітою, 39,5% - зі середньою спеціальною і 27,5% - зі середньою освітою. За віковими категоріями респонденти розділилися так: до 18 років - 22%; від 18 до 35 років - 49,5%; від 35 до 45 років - 13%; від 45 до 60 років - 13,5%; понад 60 років - 2%. Соціальний стан опитаних виглядає так: службовці - 30,5%, студенти - 32,5%, робітники, підприємці - 23,5%, пенсіонери - 3%, домогосподарки - 5,5%, бізнесмени - 2%, безробітні - 2,5%, інші - 0,5%.

Авторська концепція анкетного опитування передбачала вивчення соціально-культурних особливостей сім'ї, характеру соціальних відносин та рівень організації дозвілля сучасної української сім'ї, ціннісні орієнтації та життєві сімейні цінності. Основними критеріями соціально-культурної цінності сім'ї є: головні мотиви створення сім'ї та оцінка характеру взаємин; вивчення пріоритетів та життєвих цінностей членів родин; основні функції життєдіяльності сім'ї та життєві цінності; оцінка впливу сімейного дозвілля на родинні стосунки; суб'єктивна оцінка соціальної стратифікації своєї сім'ї.

Для з'ясування соціально-культурних та дозвіллєвих особливостей сім'ї було вивчено: бюджет часу сім'ї, роль і місце вільного часу та його структури; зміст і характер дозвіллєвих занять; дозвіллєву активність членів сім'ї.

Дослідження соціально-культурної цінності сім'ї виявило пріоритетну роль сімейних свят і обрядів, тому саме з них розпочинаємо аналіз анкетного опитування.

Однією з найпопулярніших та найзмістовніших форм сімейного дозвілля є родинні свята. Під час дослідження було запропоновано ряд варіантів святкового дозвілля - сімейно-побутові, обрядові, календарні, державні, релігійні та місцеві свята. Вивчення емпіричного матеріалу доводить, що найбільшою популярністю як у жителів Київщини, так і у волинян в родинах користуються сімейно-побутові свята (дні народження, родини, хрестини, круглі дати в житті сім'ї, день повноліття тощо) - 1,4 бала; на другому місці релігійні свята - Великдень (Пасха), Різдво (2,2 бала); державним святам надали перевагу менше (2,6 бала) опитаних; календарні свята - 8 Березня, День Незалежності України посіли остатнє місце (3,75 бала).

Прослідковується стійка тенденція до посилення ваги релігійних свят у житті сучасної родини, проте дані наукового дослідження показали, що родинні свята та обряди відіграють найважливішу роль у проведенні сімейного дозвілля. Родинні свята умовно можна поділити на дві групи: 1) сімейно-побутові та обрядові; 2) державні, календарні та релігійні. Як свідчать цифри, перевагу респонденти все-таки надали сімейно-побутовим святам і обрядам, які проводяться в колі родині.

Отже, державні свята ще не набрали достатньої ваги, тому необхідно ідеологічним керівникам нашої країни разом із працівниками культури продумати доцільні варіанти розв'язання цієї проблеми.

Відповідно до авторської концепції найважливішими соціально-культурними аспектами дослідження виступає визначення членами сім'ї ціннісних орієнтацій, функцій життєдіяльності та соціально-культурних проблем, які спричиняють сімейні конфлікти, вивчення мотивів створення сучасної української сім'ї, організація та проведення вільного часу тощо.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що кохання є основою для створення сім'ї. Про це досить влучно сказав В. Сухомлинський: «любов людська - це висока культура. По тому, як людина любить, можна безпомильно судити, що це за людина. У любові найбільш яскраво виявляється відповідальність за майбутнє нашого суспільства, за його моральні засади. Кожна людина в нашій країні може бути активним громадським діячем. Для цього не обов'язково займати високу посаду, виступати на зборах. Достатньо бути хорошим батьком, хорошою матір'ю, хорошим чоловіком, хорошою дружиною - і ти стоїш біля колиски щастя та блага свого народу. А для цього треба вміти кохати - мудро, мужньо, чесно” [4, с.500].

Зникнення любові не може не загострювати певних кризових “точок” у життєдіяльності сім'ї, які не кожне подружжя спроможне вміло долати. Науковці виокремили такі стадії існування сім'ї: перша - кохання, друга - спільність інтересів і поглядів, третя - матеріальні розрахунки, четверта - фізіологічні чинники та п'ята - дружба. Розглянемо деякі з них детальніше.

Мотиви створення сім'ї - це вияв усвідомлення людьми соціальної цінності сім'ї, її основних завдань у сучасному суспільстві. Природно, що респонденти надали перевагу любові (коханню) (91%) та спільності інтересів і поглядів (70,5%). Дружба, фізіологічні чинники та матеріальні розрахунки, посіли відповідно третє, четверте і п'яте місця.

Важливу життєдіяльну роль відіграє мікроклімат, який панує в сім'ї. Адже саме в сім'ї людина знаходить притулок від життєвих негараздів, якщо, звичайно, мікроклімат у сім'ї позитивний. Аналізуючи результати дослідження, умовно їх можна розділити на два варіанти: перший - добрі взаємини в родині, другий - погані. Як свідчать результати, 84 відсотків респондентів відповіли, що взаємини в їхній сім'ї добрі, 15 відсотків опитуваних дали відповідь, що їхні взаємини не стабільні: інколи добрі, інколи погані. Лише один відсоток опитаних із Київщини визначили свої взаємини скоріше поганими, ніж гарними.

Відтак, основною причиною, що породжує сімейні конфлікти, є побутові проблеми, якій надали перевагу 41 відсоток респондентів. Розбіжності в поглядах на життя - на другому місці (25%); відсутність поваги та взаєморозуміння між членами сім'ї (15%). Однією з причин сімейних конфліктів є фінансові проблеми, про це засвідчили 11,5 відсотки опитаних. 8 відсотків респондентів відповіли, що причиною сімейних конфліктів є стосунки з батьками, 4% - ревнощі, серед інших причин опитані назвали проблему виховання дітей.

Аналіз причини сімейних конфліктів дозволяє виявити відмінності між жителів Київщини та Волині. Так, для жителів Київщини стосунки з батьками є найбільш вагомою причиною сімейних конфліктів (34%), а для волинян ця причина менш вагома (16%), проте побутові проблеми для останніх посідають у рейтингу причин конфліктів перше місце (52%).

Результати дослідження свідчать, що фінансово-економічний стан частини сімей потребує поліпшення, адже у 26 відсотків сімей доходів вистачає лише на найнеобхідніше (17% - м. Львів, 35% -м. Київ); у 2,5% респондентів грошей постійно не вистачає, хоча економлять на всьому, у тому числі на їжі; у 59,5% - коштів достатньо, але надлишку нема, і тільки 12 відсотків опитуваних підтверджують повну фінансову забезпеченість (18% - волиняни, 6% - кияни), що ще раз підтверджує те, що країна наша перебуває в непривабливому фінансово-економічному стані.

На запитання, який щомісячний прибуток на одну особу дозволяє (або дозволить) їхнім сім'ям витрачати кошти на проведення сімейного дозвілля, відповідь була неоднозначною. Для жителів м. Луцька потрібно на місяць 5290 гривен, а респондентам Київщини - 4100 гривня. Цікаво, що, за даними соціологічного дослідження, у середньому 22,5% сімейного бюджету в минулому році становили витрати на проведення сімейного дозвілля, сімейного відпочинку (волиняни витратили 23,8% сімейного бюджету, жителі Київщини - 21%).

Розглядаючи умовний розподіл респондентів за матеріальним і соціальним станом виявляємо, що до «середнього класу» віднесла себе понад половина респондентів, причому, за соціальним станом - 63%, за матеріальним - 65,5%; до «класу, нижчого за середній» - 15% за соціальним і 22,5% - за матеріальним станом; до «нижчого класу» - за соціальним 1% респондентів та за матеріальним станом - 3%. За матеріальним станом до умовних ступенів суспільства віднесли себе “еліта” та “вище суспільство” - відповідно 8 та 1%; за соціальним станом - 2 та 4%.

Із наведених вище прикладів випливають такі висновки: 1 - здебільшого сім'ї мають задовільне матеріально-фінансове становище; 2 - духовний рівень сімей вищий за фінансовий; 3 - незважаючи на скрутний матеріально-фінансовий стан, сім'ї витрачають четверту-п'яту частину свого сімейного бюджету на проведення родинного дозвілля та сімейного відпочинку.

Результати табл. 4 ще раз підтверджують, що сім'ї найбільше хвилюють фінансово-економічні проблеми: низький рівень зарплатні, зростання цін, безробіття, загальне зниження рівня життя, житлові негаразди, відсутність демократії та свободи, повільні економічні реформи, національне питання та зростання злочинності. Цим проблемам надала перевагу більшість респондентів (від 2,9 до 4,3 бала). Серед соціально-культурних та духовних проблем - низький рівень медичного обслуговування, розшарування суспільства на багатих та бідних, складнощі в отриманні освіти, міжнародні відносини, некомпетентність влади, відсутність умов для повноцінного проведення сімейного дозвілля, які сприяють зниженню духовного рівня людини тощо (4,5-5,3 бала).

Найважливішою життєдіяльною функцією сім'ї, як і передбачалося, є народження та виховання дітей. Матеріально-економічна підтримка членів сім'ї посіла другу позицію (3,4 бала). Третє й четверте місця за важливістю життєдіяльності функцій посідають: духовне спілкування та розвиток особистості членів сім'ї (3,7 бала), контроль і відповідальність за поведінку членів сім'ї, ведення домашнього господарства, матеріально-економічна підтримка членів сім'ї по 4,2 бала. Задоволення потреб у коханні, особистому щасті посідає п'яту позицію в ієрархії функцій (4,5 бала). Важливою залишається і функція організації раціонального сімейного відпочинку - 4,8 бала.

Аналізуючи вплив змістовного сімейного дозвілля на сімейні стосунки, тобто проведення раціонального відпочинку в колі родини, свідчать про позитивні зрушення в цьому питанні. Результати опитування показали, що переважна більшість респондентів (78%) підтвердила, що організація та проведення змістовного сімейного відпочинку позитивно впливають на сімейні стосунки, формування ціннісних орієнтацій. І тільки 2,5% - навпаки; 19,5% респондентів не змогли точно сформулювати своєї відповіді, а тому відповіли неоднозначно.

Батьки стосовно майбутнього своїх дітей надають найбільшого значення питанням отримання освіти (60,5%). Створення сім'ї, зміцнення здоров'я та фізичний розвиток дітей відходить на другий план - 47,5%. Набуття професії та розширення світогляду та культурного рівня особистості відповідно посідають третю та четверту позиції в ієрархії ціннісних орієнтацій людини (відповідно 36,5% та 32%); ціннісні орієнтації людини щодо вміння заробляти і витрачати гроші та здобуття певного соціального статусу в суспільстві знаходяться ще на нижчих позиціях (відповідно 24% та 17,5%). Уміння все робити своїми руками та досягати злагоди з потрібними людьми зараховують до найменш значущих.

Аналізуючи ціннісні орієнтації респондентів Київщини та Волині, помічаємо деяку відмінність у ставленні людей до тих чи інших ціннісних орієнтацій. Наприклад: респонденти Київщини найвагомішого значення, окрім отримання освіти (56%), надають створенню сім'ї (51%), розширенню світогляду, культурного та духовного рівня (43%), зміцненню здоров'я та фізичного розвитку (41%) та здобуттю професії (38%); а волиняни надають перевагу - зміцненню здоров'я та фізичного розвитку (54%), створенню сім'ї (44%), здобуттю професії (35%) та вмінню заробляти і витрачати гроші (26%).

Тож можна дійти висновку, що соціально-культурні інтереси та ідеали сучасної української сім'ї перебувають у стані трансформації і характеризуються серйозними протиріччями. З одного боку, простежується стурбованість завтрашнім днем, глобальними проблемами, а з іншого, відчувається пригніченість низьким рівнем життя, невпевненістю у власних можливостях, песимізм.

Вивчення загального соціального середовища та системи ціннісних орієнтацій дало можливість перейти до наступного етапу наукового дослідження, що був пов'язаний із культурно-дозвіллєвою діяльністю членів сім'ї.

Важлива роль відводиться ініціатору сімейного дозвілля. Наукове дослідження показало, що респонденти надали перевагу жінці як ініціатору сімейного дозвілля (25,5%); проте на першому місці індикатор - «залежить від певних обставин» (33%), третє місце належить чоловікам (11,5%), четверте - батькам (10,5%), п'яте - дітям (7,5%), далі - друзям та близьким знайомим (3,5%). 7,5 відсотка респондентів не змогли визначитися однозначно. Отже, у наш складний період життя жінки, як і завжди, залишаються лідерами в сім'ї і беруть на себе максимальну відповідальність у вихованні дітей, веденні домашнього господарства, організації сімейного відпочинку тощо.

Розглядаючи значення життєвих цінностей індивіда, доходимо висновку, що на перші два місця респонденти виносять: «здоров'я» (3 бала), «створення хорошої сім'ї», «народження дітей» та «кохання» по 2,65 бала. Треті місця посідають «розум, ерудиція», «цікава робота», «матеріальна забезпеченість», «почуття гумору, товариськість» по 2,45 бала. На четвертому місці «сексуальна гармонія» та «професійне просування» по 2,35 бала. П'яте місце відводиться «вищій освіті» та «демократії і свободі» по 2,2 бала; «суспільне визнання» посіло останнє місце (1,75 бала).

З метою перевірки респондентам було поставлене запитання «Скільки дітей Ви маєте або хотіли б мати?» Відповіді виявились майже аналогічні: одну дитину хочуть мати 26,5% опитаних (м. Луцьк - 31%, м. Київ - 22%), дві - 56,5%, трьох - 13,5% (м. Київ - 16%, м. Луцьк - 11%), чотирьох та більше - 0,5% і взагалі не хочуть мати дітей - 3% (м. Київ - 4%, м. Луцьк - 2%), щоправда, серед опитаних було 32,5% студентської молоді.

За результатами наукового дослідження найбільше респонденти витрачають часу на спілкування з членами свої родини (3,15 год.); 2,7 год. працюють в Інтернеті; а 2,65 години вирішують побутові справи. Зміцнення фінансового стану своєї сім'ї шляхом пошуку додаткового заробітку займає 2,6 години, стільки ж гуляють на свіжому повітрі. У середньому 2,1 години на день члени сімей проводять біля екрана своїх телевізорів; 1,75 години читають; 1,7 години займаються фізкультурою та спортом; 1,4 години витрачають на відвідування магазинів. Між жителями Київщини та Волині є деякі розбіжності, якщо кияни найбільше часу витрачають на прогулянки на свіжому повітрі (3,2 год.) та Інтернет (2,9 год.), то жителі м. Луцька - на спілкування з родиною (3,4 год.) та додатковий заробіток (3,3 год.).

Досліджуючи бюджет часу, який використовують члени родини пересічно на день, цікаво було дізнатися, 63,5% опитаних проводять весь вільний час у колі своєї сім'ї (м. Луцьк - 80%, м. Київ - 47%); 30,5% - одну-дві години на день (кияни - 46%, волиняни - 15%); практично не проводять у колі сім'ї вільний час 4,5% респондентів і 1,5% киян - одну-дві години на місяць.

Оскільки переважна більшість (91%) опитаних проводять вільний час у колі сім'ї, цікаво було дізнатися як його раціонально використовують. У домашньому колі дозвілля проводять 72% опитаних (волиняни - 77%, кияни - 67%); відвідують друзів, родичів 47% респондентів; 40,5% - виїжджають на природу; гуляють на свіжому повітрі 31,5% опитаних; на присадибній ділянці працюють 20,5% (кияни - 18%, волиняни - 25%); відвідують розважальні заходи 16% членів сімей; 12,5% респондентів відпочивають у барах, кафе, ресторанах і лише 1% опитаних жителів Київщини зазначили, що вільний час проводять поза колом сім'ї.

У ході нашої наукової роботи дисертантом проаналізовано ряд соціологічних досліджень («Соціально-культурна цінність родинного дозвілля» (1999р.); «Сім'я та сімейні цінності в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку» (2009 р.); «Морально-естетичні цінності в духовній культурі сучасної української сім'ї» (2011 р.) та інші, але в жодному з них детально не вивчався культурологічний аспект трансформації української сім'ї в сучасному соціокультурному просторі. Проте, у ряді вищезгаданих соціологічних досліджень було наведено дані про загальні уявлення, а саме - вивчення соціально-культурного та дозвіллєвого середовища, у якому розвивається сім'я, морально-естетичні та сімейні цінності сучасної української родини тощо, що сприяло формуванню соціально-культурних умов організації культурологічного аспекту української сім'ї в сучасному соціокультурному просторі в нашому науковому дослідженні «Соціально-культурна цінність сім'ї» (2014 р.).

Результати наукового дослідження показали, що реалізація завдань державно-культурної сімейної політики вимагає комплексного наукового під-ходу до формування інституту сім'ї, використання набутків сучасного наукового знання культурології, соціології, педагогіки, психології, демографії, економіки тощо. Аналіз праць, у яких розглядаються особливості функціонування і розвитку сучасної сім'ї дають можливість зробити такі висновки: життєдіяльність сучасної сім'ї характеризується рядом суттєвих протиріч, пов'язаних насамперед із низьким загальним рівнем життя сім'ї, відчутною демографічною кризою, нівелюванням традиційної системи родинних цінностей, трансформацією функцій сім'ї, порушенням послідовності і наступності сімейного виховання.

За сучасних умов соціально-економічної кризи, політичної нестабільності у країні, утрати впевненості багатьох людей у своєму майбутньому особливої ваги набувають взаємини в сімейному середовищі. Вирішення проблемних ситуацій насамперед залежить від зусиль сім'ї, а вже потім від діяльності багатьох соціальних інститутів, що беруть участь у процесі соціалізації особистості та формуванні сімейних стосунків.

Активізація в сучасних умовах ряду цих об'єктивних і суб'єктивних чинників призводить до послаблення ролі сім'ї як головного агента соціалізації суспільства, осередку формування ціннісно-орієнтаційної системи особистості та міжособистісних стосунків на основі високої духовності та культури.

Водночас простежується зростання позитивної ролі сімейного дозвілля, його значення як засобу соціально-культурного відродження, оптимізації характеру міжособистісних взаємин. Посилюється вплив дозвілля на сімейні стосунки, структуру вільного часу, культурну активність і самооцінку членів сім'ї.

Тенденції, зафіксовані в ході вивчення сучасної культурологічної практики духовного розвитку, культурних інтересів та дозвіллєвих орієнтацій сучасної української сім'ї, дозволяють розробити наукову технологію, спрямовану на пошук нових підходів до формування позитивних ціннісних орієнтацій членів сім'ї та шляхів їх здійснення.

Використання соціально-культурного потенціалу сучасної української сім'ї здатне відіграти суттєву роль у подоланні наявних протиріч, демократизації сімейних відносин, підвищенні ролі родини в житті сучасного українського суспільства.

культурний економічний сім'я

Література

1.Бабенко Н. Б. Дозвілля сім'ї. Теоретичні та емпіричні аспекти: Монографія/Н.Б.Бабенко. - К.: ДАКККіМ, 2001. - 157с.

2.Гайдукевич К. А. Морально-естетичні цінності в духовні культурі сучасної української молодої сім'ї. Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. культурології /К.А.Гайдукевич. К. - 2011. - 19 с.

3.Сім'я та сімейні цінності в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку/[Лібанова Е.М., Курило І.О., Аксьонова С.Ю.,Слюсар Л.І. та ін.] / Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Український центр соціальних реформ, фонд народонаселення ООН.- К.: ТОВ «Основа-Принт», 2009. - 248 с.

4.Сухомлинський В. О. Народження громадянина // Вибр. тв.: В 5-ти т. - К., 1977. - Т. 3. - С.

Размещено на Allbest.ru