Виклики суспільним відносинам в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виклики суспільним відносинам в умовах глобалізації

Рудницька Г. В., канд. наук із соц. комунік. (Україна)

Анотація

соціальний комунікація глобалізація

Зазначено та систематизовано особливості розвитку соціальних відносин у сфері комунікації на тлі глобалізації; розглянуто вплив процесів технологізації та інформатизації на комунікаційні відносини; проаналізовано досягнення сучасної філософської думки та результати статистичних звітів з досліджуваного питання; виокремлено основні ознаки сучасних суспільних відносин, зумовлені глобалізацією, технологізацією та інформатизацією, та тенденції реалізації міжособистісної комунікації в сучасних умовах.

Ключові слова: комунікація, глобалізація, інформатизація, інтернет, технологізація.

Annotation

The article defines and classifies the features of development of social relations in the field of communication in terms of globalization; it examines the impact of processes of informatization and technologization on communication relationships. The author analyzes the achievements of the modern philosophical thought and the results of statistical reports on the issue studied; highlights the main features of modern public relations, caused by globalization, informatization and technologization; and analyzes the trends of implementation of interpersonal communication in the modern world.

Keywords: communication, globalization, informatization, Internet, technologization.

Аннотация

В статье отмечены и систематизированы особенности развития социальных отношений в сфере коммуникации на фоне глобализации; рассмотрено влияние процессов технологизации и информатизации на коммуникационные отношения; проанализированы достижения современной философской мысли и результаты статистических отчетов по исследуемому вопросу; выделены основные черты современных общественных отношений, обусловленные глобализацией, технологизацией и информатизацией, и тенденции реализации межличностной коммуникации в современных условиях.

Ключевые слова: коммуникация, глобализация, информатизация, интернет, технологизация.

Сучасний світ, який став умовно меншим і, як наслідок, більш осяжним завдяки глобалізації, технологізації та інформатизації, ми прагнемо знати краще. Зазначені процеси, які впливають на кожну сферу людської діяльності, вимагають від сучасного суспільства нових моделей взаємодії та поведінки і змінюють як характер суспільних відносин, так і позиціювання самого індивіда, а також трансформують особливості міжособистісної комунікації.

Український дослідник процесів глобалізації, її впливів та проявів М. Трофименко характеризує цей процес як якісно нову сходинку розвитку інтернаціоналізації економічних, політичних, культурних та правових аспектів громадського життя, коли взаємозалежність національних соціумів досягла такого рівня, що почались кардинальні зміни в житті всього світового співтовариства, яке поступово перетворюється на цілісний суспільний організм [1, с. 19-20]. Глобалізація, на думку дослідника, розуміється як складний неоднозначний процес, при якому відбувається дедалі більше стирання економічних кордонів, причому основними акторами глобалізованого світу є вже не національні економіки, а транснаціональні корпорації, прибутки яких перевищують бюджети деяких країн та регіонів у цілому. Він додає, що, з одного боку, глобальні проблеми людства, такі як голод, глобальне потепління, розповсюдження зброї масового знищення, пандемії та багато інших, неможливо вирішити без об'єднання, глобалізації зусиль усіх держав. З другого - цей процес породжує цілу низку негативних явищ: гегемонія великих транснаціональних корпорацій у світовій економічній системі, надзвичайна взаємозалежність національних економік, банківських систем, поглиблення нерівності як в окремих країнах, так і між країнами, що підриває основи соціальної солідарності та багато інших.

У результаті глобалізації відбувається переосмислення громадянським суспільством своєї ролі в міжнародних процесах. Одночасно з ослабленням відчуття єднання та належності до держави відбувається зародження нового процесу, пов'язаного з пошуком іншої спільноти, здатної вплинути на тенденції, які відбуваються у світі [1, с. 15].

Серед негативних проявів автор виокремлює нерівномірність розподілу переваг від глобалізації в окремих галузях національної економіки; можливість переходу контролю над економікою окремих країн від суверенних урядів до інших рук, у тому числі до більш сильних; можлива дестабілізація фінансової сфери, потенційна регіональна або глобальна нестабільність через взаємозалежність національних економік на світовому рівні (найбільш болючі наслідки глобалізації можуть відчути на собі менш розвинені країни, що належать до так званої світової периферії); збільшення технологічного відставання країн, що розвиваються, від розвинених країн; зростання соціально-економічного розшарування суспільства, що є процесом розпаду соціальних груп і призводить до розриву традиційних зв'язків між людьми, втрати індивідами об'єктивної належності до тієї чи тієї спільності, почуття причетності до певної професійної або етнічної групи; зубожіння багатьох людей; посилення залежності менш розвинених країн від стабільності і нормального функціонування світогосподарської системи; обмеження з боку ТНК здатності держав реалізовувати національно орієнтовану економічну політику; зростання зовнішнього боргу передусім перед міжнародними фінансовими організаціями, що перешкоджає подальшому прогресу. Як вже зазначалося, найбільший виграш від участі в глобалізації мають промислово розвинені країни, що отримують можливість знижувати витрати виробництва і зосередитися на випуску найбільш прибуткової наукомісткої продукції, перекидати трудомісткі і технологічно брудні виробництва в країни, що розвиваються; зростання безробіття в промислово розвинутих країнах у результаті впровадження новітніх технологій, що призводить до скорочення робочих місць у промисловості, посилює соціальну напруженість; ТНК не - рідко ставлять власні інтереси вище державних, у результаті чого роль національних держав слабшає і частина функцій переходить до різних наддержавних організацій і об'єднань; зростання безробіття та помітне збільшення розриву між рівнем заробітної плати кваліфікованих і менш кваліфікованих працівників [1, с. 232].

На рівні комунікації глобалізація вимагає від сучасної людини знання іноземних мов, щонайменше англійської, робить індивіда мобільним, тобто надає широкі можливості пересуватись за межі національних кордонів держав. З другого боку, ви - никає проблема культурної ідентифікації у глобальному світі. Особливо гостро вона стоїть у Європейському Союзі - великому інтеграційному об'єднанні, де культурна асиміляція відбувається швидше за рахунок скупчення великої кількості націй і культур в межах одного союзу держав.

Сучасне інформаційне суспільство за рахунок глобалізаційних процесів та живлення досягненнями науково-технологічної сфери набуло нових рис, які поступово змінюють особливості взаємодії між людьми та, зокрема, комунікаційну сферу. Мета цієї статті - визначити такі особливості та їх вплив на комунікаційні процеси у суспільстві, проаналізувавши досягнення сучасної філософської думки та результати статистичних звітів із досліджуваного питання.

У статті враховані точки зору стосовно процесів розвитку сучасного суспільства таких дослідників, як Р. Голловея «Мораль без Бога», У. Еко «Повний назад! «Гарячі війни» та популізм у ЗМІ», Н. Карра «Інтернет робить нас тупими?», К. Кел- лі «Те, чого хоче технологія», М. Кроуфорда «Ручна праця як ліки для душі», Дж. Ланьєра «Ти не гаджет», Ш. Теркла «Разом, але самотні», Е. Тоффлера «Третя хвиля», П. Сінгера «Врятувати життя можна», Т. Чатфілда «Як вижити у цифрову еру» та ін.

Про початок змін у суспільних відносинах можна говорити з того моменту, як персональний комп'ютер потрапив на ринок, з 1971 р. [2, с. 20]. З цього часу набирає обертів так звана цифрова революція, в результаті якої ми спостерігаємо взаємодію людини та цифрових технологій, які виступають як посередник у сфері суспільної комунікації. І як слушно зазначає Т. Чатфілд, «всі технології нас змінюють, коли ми їх використовуємо» [2, с. 21]. Сучасні цифрові технології змінюють наші відносини у площині часу та простору. Ідеться не тільки про високу швидкість передачі інформації на будь-які відстані, а ще про здатність «оживити» інформацію, додаючи аудіо- та відеообрази, а також створити штучну симуляцію реальності, яка привабливіша та яскравіша за навколишню дійсність.

З одного боку, сучасна людина прагне відчувати себе частиною спільноти, бути в безперервному діалозі із суспільством, і цьому допомагає розвиток мобільного зв'язку та інтернету, зокрема популярність соціальних мереж. З другого боку, вона зо - середжена винятково на власному внутрішньому світі, звернена до себе, прагне зрозуміти сама себе і надає цінність і велике значення самовираженню та самореалізації. У. Еко вказує на втрату «privacy», або конфіденційності приватного життя. Пов'язує він цю тенденцію саме з глобалізацією. Оскільки кожна людина співставляє свою приватну зону з своєю власною спільнотою. Межі міста, області, держави зазвичай сприймаються як сукупність індивідуальних захищених просторів [3, с. 149]. Проте падіння міждержавних кордонів руйнує уявлення про власний простір.

У. Еко констатував також появу у процесах суспільної взаємодії такої тенденції, як карнавалізація життя, тобто прагнення до розваг. Як приклад філософ наводить велику кількість розважальних програм на телебаченні, які зображають наше життя як суцільний карнавал, у якому блазні та красуні розкидають не паперові стрічки, а мільйони євро [3, с. 143]. Карнавалізація тісно пов'язана з бажанням грати. Карнавальним є, на думку філософа, наприклад, водіння авто, яке навчилося розмовляти, обирає маршрут та змушує нас натискати різні кнопки в пошуках інформації про температуру, кількість палива, середню швидкість тощо.

Ще однією особливістю суспільних відносин є бажання безперервного підключення до інтернету. До мережі за даними на 2012 р. були підключені близько 2 млрд осіб. Удвічі більша кількість людей використовують мобільні телефони. Таким чином, майже половина населення планети з'єднана між собою засобами зв'язку, які здатні забезпечити спілкування в реальному часі. Американська організація «Кайзер Фемілі Фондейшн» у 1999 р. провела дослідження серед 2000 американців у віці від 8 до 18 років стосовно використання медіа протягом доби. Результати показали 6 год і 20 хв. У 2009 р. ця організація знову провела подібне дослідження, яке продемонструвало зростання кількості часу на використання медіа до 10 год 45 хв. А враховуючи те, що для відпочинку і сну потрібно 8-9 год, то отримані результати свідчать про те, що більше половини часу неспання відводиться на використання медіа. І логічним стає питання, скільки не спить сучасна людина [4, с. 140]? Також у бізнес-сфері постійно використовуються листування за допомогою електронної пошти, відео- дзвінки та відеоконференції, і, таким чином, можна констатувати буквально залежність від інтерне- ту, яка зумовлена бажанням бути в курсі, прагненням постійного тамування інформаційної спраги, яку відчуваємо майже одразу після від'єднання від мережі. При спілкуванні у соціальних мережах люди часто застосовують прийом комунікаційної гри. Таким чином, трансформується справжня картина життя, оскільки інформація може подаватися відповідно до бажань або фантазій.

Потреба в отриманні інформації зумовлює розвиток сучасного суспільства і залежить від соціальних факторів. Інфопотреба, як зазначає В. Іванов, - це категорія, яка об'єднує психо-соціо-економіко-інформаційні ознаки. Тому її необхідно досліджувати методами психології (оскільки потреба є проявом індивідуальних рис особистості), соціології (оскільки індивідуальні риси сильно пов'язані із суспільними), економіки (потребу в інформації можна розглядати як економічну категорію), інформатики (оскільки йдеться про інформацію) [5, с. 29].

Сучасна людина здатна виконувати кілька дій майже одночасно. Якщо ми будемо спостерігати за роботою офісного працівника, то він майже одночасно може говорити по телефону, проглядати електронну пошту, робити помітки і навіть спілкуватися із колегами. Часто під час конференції або зібрання ми слухаємо та пишемо. Подібна поведінка отримала назву «мультитаскінг». Вона, на думку Дж. Ланьєра, вченого-інформатика, призводить, з одного боку, до поверховості сприйняття інформації, а з другого - до фільтрації дійсності. Під час свого виступу на конференції «Південь та Південний Схід» у 2010 р. вчений попросив аудиторію лише слухати, перервати звичний «мультитаскінг»: не відповідати на дзвінки, вийти з мережі інтернет, не писати нічого. Виявляється, це не просто важко зробити, а майже нереально. У сучасному світі відпочинок без мережі стає просто розкішшю: неможливо вимкнути телефон під час їжі або зібрання, присвятити кілька годин міркуванням з різних приводів, простіше надіслати двадцять мейлів, ніж зустрітися з кимось. Дослідник пропонує започаткувати нову тенденцію у відносинах «спочатку слухати, потім писати», оскільки, на його думку, саме у такій поведінці виявляється людина [6, с. 70].

Сучасна людина має стійке бажання оптимізувати зусилля як в економічній, так і в комунікаційній сферах. Навіть сучасні мови прагнуть до скорочення слів, словосполучень, речень та взагалі економії мовних знаків та, відповідно, мовних зусиль. Особливо це демонструє розмовне мовлення, зокрема при передачі на письмі. Ділове листування залишається традиційним, але основу будь-якої мови становлять саме розмовні елементи, тому що мова - живе явище, яке залишає тільки ті елементи, які широко вживаються, і відкидає застарілі. Оптимізації та спрощенню мови сприяє часте спілкування, особливо з використанням телефонів, зокрема СМС (чим менша кількість знаків, тим швидше писати і тим дешевша послуга, відповідно, чим коротша фраза, тим менше часу на розмови), чатів у соціальних мережах. За даними досліджень американської організації «Ніелсен», у 2010 р. дорослі американці відправляли більш ніж сім СМС щогодини під час неспання. Таким чином, постійне листування за допомогою новітніх пристроїв стимулює та розвиває навички оптимізації зусиль, які проявляються в скороченні слів.

Сучасна людина здатна дуже швидко переключатись з одного предмета на інший. Ця здатність прискорена технологізацією та пов'язана з великою кількістю доступної та отриманої інформації. М. Гільберт і його колеги з Університету Південної Каліфорнії підрахували, що людство на сьогодні накопичило близько 295 ексабайт інформації. Ексабайт дорівнює 1000 петабайтів, петабайт - 1000 терабайтів, а терабайт - 1000 гігабайтів. «Сто років тому більшості людей доводилось прочитати усього лише 50 книг за все життя. Зараз це видається смішним. Але людський мозок дуже пластичний, добре засвоює та обробляє інформацію, навіть якщо її дуже багато». М. Гільберт говорить, що сьогодні в кожної людини вдома зберігається кількість даних, яка еквівалентна 600 тис. книжкам. «У 1986 р. щодня ми отримували стільки інформації, скільки б умістилося у 40 газетах, до 2007 року цей обсяг значно збільшився. Тепер кожна людина отримує інформацію, яка б умістилася у 174 друкованих виданнях», - зазначає вчений. Дослідник вважає, що зараз ми знаходимось лише на початку інформаційної епохи. У майбутньому кількість даних тільки збільшуватиметься [7]. В. Іванов зазначає, що в одному номері «Нью-Йорк Таймс» міститься більше інформації, ніж середній англієць XVII ст. отримував за все життя, а одна людина за день бачить більше людей, ніж середньовічний англієць протягом усього свого життя.

Таким чином, сучасні процеси глобалізації, технологізації та інформатизації спричиняють трансформації суспільних відносин, серед яких: бажання оптимізації мовних зусиль, спричинене великою кількістю інформації, що передається, та високою швидкістю її передачі за допомогою новітніх засобів зв'язку; бажання постійного підключення до мережі, жага інформації, здатність швидко змінювати виконувані дії та мультитаскінг, тобто спроможність виконувати їх одночасно, поверховість сприйняття інформації; жага спілкування, мобільність людей; необхідність вивчення іноземних мов, втрата конфіденційності приватного життя, бажання отримувати задоволення від інформації, тобто карнавалізація життя; психологізм (зосередженість на власному внутрішньому світі) під час спілкування.

Література

1. Трофименко М. В. Антиглобалістський рух: політологічний аналіз / М. В. Трофименко. - Донецьк : Ноулідж, 2012. - 180 с.

2. Chatfield T. Come spravvivere nell'era digitale / Tom Chatfield.- Parma : The School of Life, 2013. - 186 p.

3. Эко У. Полный назад! «Горячие войны» и популизм в СМИ / Умберто Эко ; [пер. с итал. Е. Костю- кович]. - М. : Эксмо, 2007. - 592 с.

4. Kelly K. Quello che vuole la tecnologia / Kevin Kelly ; [trad. di G. Oliviero]. - Torino : Codice, 2011. - 410 p.

5. Иванов В. Ф. Аспекты массовой коммуникации / В. Ф. Иванов. - К. : ЦВП, 2009. - Ч. 1. - 1890 с.

6. Lanier J. Tu non sei un gadget / Jaron Lanier ; [trad. di M. Bertoli]. - Milano : Mondadori, 2010. - 267 p.Современный человек получает в день информации как от 174 газет [Електронний ресурс]. - URL: http:// techno.bigmir.net/discovery/1506745-Sovremennyj-che-

lovek-poluchaet-v-den-informacii-kak-ot-174-gazet.

Размещено на Allbest.ru