До питання типології сирітства в Україні в роки державної незалежності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури (Україна, Київ)

До питання типології сирітства в Україні в роки державної незалежності

Губерт Ю.Г.

аспірантка кафедри політичних наук

Після здобуття Україною незалежності проблема сирітства набула особливої актуальності. В цей період спостерігається третя від початку ХХ ст. хвиля дитячого сирітства та безпритульності. Щоб проаналізувати державну політику і діяльність громадських організацій щодо розв'язання проблеми дитячого сирітства, важливо здійснити типологізацію дітей-сиріт.

Сирітство в Україні досліджувала низка науковців у різних галузях науки: Л. Волинець [9]. О. Коваленко [16]. І. Голубєва [11], І. Ченбай [22], В. Яремчук [24].

І. Галатир [10], О. Безпалько [5] та ін. Однак, здійснюючи спроби класифікації дітей-сиріт, дослідники здебільшого розглядали певні аспекти проблеми, не всі категорії дітей було взято ними до уваги або було використано декілька критеріїв при одношаровій класифікації, був відсутній узагальнюючий аналіз видів сирітства в сучасному українському суспільстві.

Метою статті є розробка нового підходу до типологізації дітей-сиріт в Україні в роки незалежності. Хронологічні рамки дослідження - 1991-2013 рр.

Джерельну базу дослідження становлять: акти органів державної влади, зокрема, Закон України “Про охорону дитинства” [13]; дані Державної служби статистики [12]; особисті бесіди автора з керівниками благодійних організацій; матеріали конференцій, присвячених проблемам сирітства в Україні за участю представників державних соціальних служб, колишнього Уповноваженого Президента України з прав дитини, іноземних експертів [2; 3; 4].

Автор використала такі методи як узагальнення, класифікації, абстрагування, порівняльний. Отримання даних здійснювалося з використанням методів аналізу документів, опитування, статистичного аналізу тощо.

Закон “Про охорону дитинства” [13] вводить декілька понять: “діти-сироти” (діти, у яких померли батьки), вони ж - біологічні сироти (у науці зустрічаються також тотожні поняття “прямі сироти” та “фізичні сироти”) [22], і “діти, позбавлені батьківського піклування”, у більшості яких батьки живі. Цю категорію дітей в науці називають “соціальними сиротами” [5; 23].

Зустрічаються різні варіанти визначення поняття “соціальне сирітство”. Найширше з них пропонує О. Коваленко, відносячи до “соціальних сиріт” усіх дітей, “що залишилися без належної опіки та виховання, причому поза залежністю від соціального статусу батьків” [16].

Низка громадських організацій, зокрема Альянс “Україна без сиріт”, вводять у вжиток поняття “духовного сирітства” (сирітство як душевний стан дитини), відтак надаючи поняттю “сирітство” більш широкого змісту: відсутність батьківської любові, уваги, турботи [2].

Відтак запропонований автором підхід включає не лише сиріт у розумінні згаданого закону, а й деякі категорії дітей, які офіційно сиротами (біологічними чи соціальними) не вважаються.

За даними Державної служби статистики, у 2012 р. в Україні було 92865 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, тобто біологічних та соціальних сиріт [12]. Щороку статус сироти чи позбавленої батьківського піклування набуває 17 тис. дітей [15].

БІОЛОГІЧНІ СИРОТИ

Причина сирітства цієї категорії - смерть батьків. В Україні близько 16 тис. (18%) “офіційних” сиріт є біологічними [1]. Причини зростання їх кількості: війни, збройні конфлікти, тероризм, епідемії, стихійні лиха, техногенні катастрофи, дорожні аварії; низький рівень медичної допомоги тощо [14].

СОЦІАЛЬНІ СИРОТИ

Особливо гострою є проблема зростання кількості дітей, які в Законі “Про охорону дитинства” означені як діти, позбавлені батьківського піклування. Причинами поширення цього виду сирітства є кризові явища в економіці, духовній сфері суспільства [5]. На нашу думку, соціальне сирітство може бути офіційним та неофіційним.

Офіційні соціальні сироти (за законодавством, діти, позбавлені батьківського піклування) становлять близько 82% зареєстрованих сиріт, тобто понад 75 тис. [1]. Сюди відносимо наступні категорії дітей.

Діти, від яких відмовилися батьки; підкинуті діти; діти, батьки яких невідомі. Згідно зі ст. 155 Сімейного кодексу, відмовитися від дитини неможливо, оскільки це суперечить моральним засадам суспільства [21], тому так звані “відказники” - це діти, яких було залишено в державних (медичних) установах. У 2012 р. в Україні кількість відмов від дітей становила 566, у 2004 р. - 1549 [6]. Це означає скорочення кількості відмов, що свідчить про позитивну динаміку у вирішенні проблеми.

Діти, батьків яких позбавлено батьківських прав, або діти, вилучені із сім'ї без позбавлення їх батьків батьківських прав. Згідно із Сімейним кодексом, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав судом у випадках, коли батьки: не забрали дитину з пологового будинку; ухиляються від виконання обов'язків з виховання; жорстоко поводяться з дитиною; є алкоголіками або наркоманами; вдаються до експлуатації дитини; засуджені за умисне кримінальне правопорушення щодо дитини. Суд також може вилучити дитину зі збереженням батьківських прав (крім випадків вчинення умисного кримінального злочину та у разі залишення новонароджених у медичних установах) [20; 21]. Керівник відділу служби у справах дітей та сім'ї Фастівської районної державної адміністрації Київської області, президент Альянсу “Україна без сиріт” вважають, що впровадження адміністративної відповідальності батьків за нехтування батьківськими обов'язками та стягнення аліментів у разі позбавлення батьківських прав або направлення до примусових робіт суттєво зменшить кількість соціальних сиріт, оскільки вилучення дитини з асоціальних сімей лише дає додаткову свободу останнім до ведення звичного способу життя, що знову призводить до вилучення нових народжених ними дітей [2; 4].

Діти, батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, перебувають під вартою на час слідства, розшукуються органами внутрішніх справ. Станом на 1 липня 2013 р. було засуджено 6898 жінок [8]. У 2001 р. із загального числа засуджених жінок 56% мали дітей до 6 років, 3% були позбавлені батьківських прав [8]. Але, якби розрахунки проводили щодо всіх вікових категорій дітей, ймовірно, кількість останніх була б більшою.

Безпритульні діти. У розумінні Закону “Про охорону дитинства” це діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання [13]. Такі діти бувають двох типів: бездоглядні (маючи домівку, більшість часу проводять на вулиці) і власне безпритульні діти (домівкою є вокзали, каналізаційні труби, теплотраси тощо). Їх можна вважати найуразливішою категорією, оскільки переважна їх більшість має різні залежності, залучається до правопорушень, має проблеми зі здоров'ям, оскільки проживають в антисанітарних умовах, не мають нормального харчування, часто є ВІЛ- позитивними [19].

Неофіційними соціальними сиротами вважаємо дітей, які залишилися без батьківського піклування, але офіційно цей факт не визнано. Порахувати їх кількість складно, але очевидно, що вона може в рази перевищувати офіційні дані щодо сирітства [15]. Неофіційних соціальних сиріт, або дітей, залишених без батьківського піклування, можна поділити на такі групи.

Діти трудових мігрантів (“бабусині діти”). Колишній Уповноважений Президента України з прав дитини визнав гостру проблему дітей заробітчан, відносячи їх до числа сиріт при живих батьках [17]. За деякими даними, у пошуках заробітку емігрували мільйони жінок, переважно розлучених, залишивши на виховання родичам дітей, особливо це стосується Західної України [7]. За словами директора однієї зі шкіл-колоній для неповнолітніх, ці діти все частіше почали потрапляти в міліцейські звіти як хулігани і злодії [18].

“Забуті діти” в інтернатах - діти, які виховуються в інтернатах за згодою батьків. 117 000 дітей України живуть в інтернатах, і лише 13 000 з них мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування [15]. За словами керівництва відділу служби у справах, дітей та сім'ї Фастівської районної державної адміністрації Київської області, часто це діти батьків, які самі в минулому були вихованцями інтернатів [4].

Соціальні сироти, які проживають у сім'ях. Як правило, це діти, які залишаються без батьківської опіки в неблагополучних родинах. Нині щодо останніх вживається термін “сім'ї, які потрапили у складні життєві обставини”. Найчастіше це сім'ї, де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, наркомани тощо [3; 23]. Дуже часто діти в цих родинах зазнають жорстокого поводження. За даними Альянсу “Україна без сиріт”, понад 250 тис. дітей зазнають насилля, жорстокого ставлення та експлуатації [3; 15], що більш ніж удвічі перевищує кількість офіційних сиріт.

Колишній Уповноважений Президента України з прав дитини звертав особливу увагу на сім'ї, які перебувають у процесі розлучення та поділу майна, та ініціював офіційного визнання дітей, що проживають у цих сім'ях, позбавленими батьківського піклування [17].

Окрему увагу суспільство має звернути на явище сирітства у зовні благополучних сім'ях. Це питання може стати приводом для дискусій і радше є предметом дослідження філософів, психологів, але разом з тим на проблему звертають увагу й соціальні педагоги. О. Безпалько говорить про формалізацію стосунків дорослих членів родини з дитиною внаслідок зайнятості батьків [5]. На думку Р. Корнійка, дитина в цій ситуації приречена на самотність й уразлива до зовнішнього впливу, схильна до розладів психологічного характеру [2].

Отже, проблема соціального сирітства в роки незалежності набула ширших масштабів, стосуючись й дітей, які мають живих батьків. Це стало наслідком соціальної кризи, що призвело до збільшення кількості асоціальних сімей, проведення батьками значного часу в пошуках засобів існування, масової міграції тощо. Відтак в Україні наявні не лише 92 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а й низка видів соціальних сиріт, яких не враховує статистика. Дані щодо їх кількості мають характер оціночних суджень, але слід зробити попередні припущення: набагато значніша частина дітей потребує уваги з боку держави та громадськості, ніж та, якою вони опікуються сьогодні. До категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, слід додати дітей трудових мігрантів (“бабусиних дітей”), дітей із кризових сімей. Дітьми, які залишились без батьківського піклування, пропонуємо вважати: дітей, які проживають в асоціальних сім'ях; “забутих дітей” в інтернатах (передані на виховання державі за заявою батьків), дітей, залишених на самовиховання у зовні благополучних сім'ях. Державою негайно повинні вживатися заходи щодо попередження та подолання таких видів сирітства. На нашу думку, мають проводитись заходи: навчально-виховна робота; впровадження програм підтримки та супроводу випускників інтернатів; перехід до сімейних форм виховання; впровадження адміністративної відповідальності батьків за нехтування батьківськими обов'язками та стягнення аліментів у разі позбавлення батьківських прав; заборона алкогольної реклами, натомість - пропагування тверезого способу життя; фінансова підтримка усиновителів (крім одноразової виплати), впровадження, - зокрема у педагогічних університетах, підготовки фахівців для роботи з дітьми-сиротами. Також доцільно запровадити, зокрема - в законодавство термін “діти, які залишилися без батьківського піклування”.

Список використаних джерел

дитячий сирітство типологізація

1. Аналітичний звіт за результатами опитування сімей-усиновителів в Україні / Державний інститут розвитку сім'ї та молоді [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gua.convdocs.org/docs/323/index-55756.html.

2. Архів Ю. Губерт. Аудіозапис конференції за участю Корнійко Р.І. 14 квітня 2012 р.

3. Архів Ю. Губерт. Аудіозапис семінару та інтерв'ю з Вербицькою О.В. 18 травня 20І2 р.

4. Архів Ю. Губерт. Аудіозапис інтерв'ю з Короленко М.М. 26 березня 2014 р.

5. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: навч. посіб. / О.В. Безпалько; Нац. пед. ун-т. ім. М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - 134 с.

6. Богатирьова Р. В Україні за 8 років втричі знизилася кількість дітей, від яких відмовилися батьки - до 566 випадків на рік [Електронний ресурс] / Богатирьова Р. / Богатирьова Раїса. Режим доступу: http://dt.ua/UKRAINE/chislo-vidmov-vid-novonarodzhenih-ditey-v-ukrayini-zmenshilosya-vtrichi- 122817_.html.

7. Брязгунова О. Про долю українських заробітчан розповідають цифри: Презентація результатів вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань трудової міграції Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України та Державної служби статистики України [Електронний ресурс] / Брязгунова О. - Режим доступу: http://kvpu.org.ua/uk/news/6/2275/pro-dolyu-ukrainskikh-zarobitchan-rozpovidayut-cifri.

8. Букалов О. Жінки в місцях позбавлення волі [Електронний ресурс] / Букалов О. - Режим доступу: http://ukrprison.org.ua/statistics/1347257528.

9. Волинець Л.С. Демографічна політика України в період становлення державності [Текст]: дис... канд. політ. наук: 23.00.02 / Волинець Людмила Семенівна; Одеський держ. ун-т ім. І.І. Мечникова. - О., 1997. - 148 с.

10. Галатир І.А. Щодо причин виникнення явища соціального сирітства у сучасному українському суспільстві [Електронний ресурс] / І.А. Галатир. - Режим доступу: http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0CCkQFjAA&url=http%3A%2F%2Firbis- nbuv.gov.ua%2Fcgi.

11. Голубєва І.Є. Дитинство як об'єкт соціально-демографічної політики в Україні: АвтореФ. дис. канд. екон. наук: 08.09.01 / І.Є. Голубєва; НАН України. Ін-т демографії та соц. дослідж. - К. , 2005. - 19 с.

12. Державний комітет статистики України. Чисельність дітей, усиновлених протягом року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

13. Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 30. - Ст. 142.

14. Євтух М. Системний аналіз форм піклування та виховання сиріт у світлі забезпечення їхньої життєвої компетентності [Електронний ресурс] / М. Євтух, О. Кузьміна. - Режим доступу: http://dspace.snu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/2710/1/Evty h.pdf.

15. Карта сирітства України: дані Альянсу “Україна без сиріт” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrainabezsyrit.org/resources/printedmaterials/shablon-article/article/101258.

16. Коваленко О.О. Соціальне сирітство як соціокультурний феномен: дис... канд. соціол. наук: 22.00.03 / О.О. Коваленко; НАН України. Ін-т соціології. - К. , 2006. - 212 с.

17. Павленко Ю.О. Беспризорных детей заробитчан и “разводных” приравняют к сиротам: інтернет-видання “МигНьюс” [Електронний ресурс] / Павленко Ю.О. - Режим доступу: http://mignews.com.ua/ru/articles/123050.html.

18. Павленко Ю.О. Про соціальне сирітство, злісних неплатників аліментів, дитсадки та всиновлення: інтерв' ю на сайті газети “Львівська пошта” [Електронний ресурс] / Павленко Ю.О. - Режим доступу: http://www.lvivpost.net/ukraine/n/18063.

19. Пескіна Л. Діти вулиці: інформаційний покажчик / Л. Пескіна. - К.: Вид-во Управління культури Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, 2005. - 16 с.

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” від 30 березня 2007 р. № 3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07.

21. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. № 2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 21-22. - Ст. 135.

22. Ченбай І.В. Сучасний зміст понять “сирота”, “сирітство” [Електронний ресурс] / Ченбай І.В. // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2010. - № 3. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sptp/2010_3/Fpdf.

23. Шевців З.М. Основи соціально-педагогічної діяльності: Навч. посіб. [Електронний ресурс] / Шевців З.М. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с. - Розділ 7.2. Методики роботи соціального педагога з неблагополучними сім' ями. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1582022143002/pedagogika/metodiki_roboti_sotsialnogo_pedagoga_neblagopoluchnimi_simyami.

Размещено на Allbest.ru