Неповна батьківська сім’я як об’єкт соціально- педагогічної роботи

Конончук А.І.

Ключові слова: неповна сім'я, неповна батьківська сім'я, соціальний супровід, соціально-педагогічна допомога неповній батьківській сім'ї.

В статье рассматриваются разные подходы к определению сущности института неполной отцовской семьи, причины создания неполных отцов-ских семей, представлено содержание и технологии деятельности соци-альных служб по социально-педагогической помощи этой категории семей.

Ключевые слова: неполная семья, неполная отцовская семья, социальное сопровождение, социально-педагогическая помощь неполной отцовской семье.

Key words: single-parent family, incomplete paternal family, social support, socio- pedagogical assistance to incomplete paternal family.

Постановка проблеми. Сьогодні в Україні загострюються важливі проблеми, що нерідко ведуть до занепаду й деградації суспільства. Серед таких соціальних проблем найактуальнішими є кризові явища в сім'ї, які спричиняють появу сімей з порушеною структурою - опікунських, сімей з прийомними дітьми і особливо - неповних. Єдиної державної статистики щодо кількості неповних сімей в Україні немає, однак можна зазначити, що спостерігається тенденція до збільшення частки неповних сімей. Так, за даними перепису населення у 2001 році в Україні, їх кількість становила 2,3 млн; переважна більшість таких сімей (76,3 %) складаються з матері з дітьми (2 млн сімей). За 1989-2001 pp. їх кількість збільшилася на 21 % [6]. За іншими підрахунками, кількість дітей до пов-нолітнього віку, які проживають в умовах різних типів неповних сімей, сягнула за п'ятдесятивідсотковий рубіж (від усієї кількості дітей у країні). За даними Державної служби статистики, в 2012 році в Україні було зареєстровано 278 тисяч шлюбів і більше 168 тисяч розлучень. Отже, 6 із 10 шлюбів розпадається. За кількістю розлучень Україна з середнім показником 4 розлучення на одну тисячу наявного населення посідає третє місце в Європі після Росії та Білорусії. За роки незалежності України цей коефіцієнт коливається від 3,2 до 4,2 розлу-чень на тисячу населення [2]. Також звертає увагу на себе збільшення сімей, які складаються з чоловіків-батьків та дітей, і становить 1-2 % від загальної кіль-кості неповних сімей. Розпад шлюбу негативно впливає на життя всіх членів ро-дини. Однак найбільшу небезпеку він становить для сім'ї, у якій є неповнолітні діти. У разі розірвання шлюбу відбувається руйнування того природного осеред-ку розвитку дитини, яким є повна сім'я з матір'ю та батьком. Здебільшого сім'ї, які розпадаються, мають спільних дітей, і щороку тисячі дітей переживають роз-лучення батьків. У 2007 році таких сімей було 123,8 тис., у 2008 р. - 113,4 тис., у 2009 р. - 96,9 тис. [8, с. 14]. Таким чином, можна стверджувати, що проблема неповної сім'ї в сучасних умовах набула загальнонаціональних масштабів.

Кількість батьків-одинаків, які виховують дітей самотужки, на сьогоднішній день визначити важко, але однозначно їх менше, ніж матерів-одиначок. До відповідних соціальних служб батьки-одинаки звертаються дуже рідко, а деякі навіть не знають, що вони взагалі існують. Тому в даний час як ніколи важливо виявити проблеми неповної батьківської сім'ї, продумати шляхи їх вирішення, визначити основні напрями та специфіку роботи з неповними батьківськими сім'ями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження неповної сім'ї (Т. Алєксєєнко, М. Докторович, І. Звєрєва, Б. Ковбас, В. Костів, В. Постовий,

І. Трубавіна, В. Целуйко, Л.Шнейдер та ін.), а також праць класиків вітчизняної педагогіки (А. Макаренко, В. Сухомлинський, М. Стельмахович) свідчать, що їх автори відносять неповну сім'ю до потенційно несприятливого фактора соціа-лізації особистості дитини. Проблемі соціально-педагогічної роботи з неповними сім'ями присвячені наукові пошуки Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. Звєрєвої,

A. Капської, І. Пєши та ін. Формування культури і готовності до материнства досліджували І. Братусь, Н. Максимовська, Г. Філіпова; феномен батьківства та виконання ролі батька вивчали Ю. Борисенко, І. Кон, В. Гончаров; формуванню усвідомленого батьківства присвячені дослідження Т. Веретенко, В. Кравця,

B. Кікінеджі, Г. Лактіонової та ін. Разом з тим аналіз наукової літератури показав, що залишаються недостатньо розробленими питання соціально-педагогічної допомоги неповним сім'ям, які складаються з батька та дитини (дітей). У зв'язку з актуальністю визначеної проблеми метою нашої статті є визначення та обґрун-тування змісту і технологій надання соціально-педагогічної допомоги неповній батьківській сім'ї.

Виклад основного матеріалу дослідження. Неповні батьківські сім'ї стикаються з багатьма проблемами. Соціальні проблеми таких неповних сімей пов'язані, насамперед, з малозабезпечені™, що зумовлена наявністю лише одного трудового заробітку в сім'ї. Необхідно зазначити, що, якщо проблеми малозабезпеченості піддаються відносному вирішенню, то більш складними й такими, що не мають неоднозначного рішення, є виховні та соціально-психо-логічні проблеми, які існують у внутрішньоособистісній сфері та міжособистісних стосунках членів неповних сімей, насамперед, дітей. До них можна віднести наступні: образа, пригніченість, почуття власної неповноцінності, що можуть залишитися в дітей після розлучення батьків; почуття провини перед дітьми, через що виникає гіперопіка стосовно них; труднощі в правильній статево- рольовій ідентифікації та орієнтації дітей тощо.

Безсумнівно, неповні сім'ї, які складаються з батька та дитини (дітей), потребують соціально-педагогічної допомоги і відносяться до категорії сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах. Однією з технологій соціально- педагогічної діяльності з такими сім'ями є соціальний супровід. Перелік складних життєвих обставин визначено Порядком здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, затвердженим Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 25 квітня 2008 року № 1795. Відповідно до цього наказу до сімей, які відносяться до таких, що опинилися в складних життєвих обставинах, належать одинокі матері чи батьки (у тому числі неповнолітні), яким потрібна підтримка [5].

Соціальний супровід сім'ї (за І. Звєрєвою, О. Безпалько) - це вид соціаль-ної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сімей, дітей і молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів. Його здійснює соціальний працівник (соціальний педагог), діяльність якого спрямована на підтримку сім'ї в різних видах її життєдіяльності, формуванні здатності сім'ї самотужки долати свої труднощі, надання допомоги сім'ям з метою вирішення різних проблем [7, с. 23]. У ході соціального супроводу, який здійснюється в межах Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, надається соціальна допомога, соціальна підтримка сімей, що передбачає надання комплексу соціальних послуг та використання різних форм, методів соціальної роботи, спрямованість та комбінування яких визначається потребами і ресурсами кожної конкретної родини. В межах соціального супроводу здійснюється соціально-педагогічний супровід, до якого залучається соціальний педагог загальноосвітнього навчального закладу або дошкільного навчального закладу, який відвідують діти з даної сім'ї. Соціально-педагогічний супровід сімей (за І. Трубавіною) - це довготривала, різнобічна допомога різним типам неблагополучних сімей, яка спрямована на створення умов для ліквідації причин неблагополуччя (чи можливості їх компенсації), форсування формування здатності сім'ї самотужки розв'язувати свої проблеми, долати труднощі, виконувати функції, реалізовувати свій соціальний і виховний потенціал, права в суспільстві, корекцію і покращення внутрішньосімейних стосунків сім'ї із мікро- і макросередовищем. Соціально- педагогічний супровід за своєю специфікою має комплексний характер. Він полягає в тому, що містить у собі низку взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих видів діяльності фахівця, які забезпечують: правовий захист; педагогічну підтримку; психологічний супровід індивідуального розвитку; соціальне вихо-вання; навчання навичок соціальної компетентності та усвідомленого батьківства [9, с. 15].

Тому буде логічним вважати, що завдання соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у роботі з неповною батьківською сім'єю - надання конкретної індивідуальної допомоги сім'ї, яка складається з батька та дитини, з метою раціональної організації внутрішньосімейного та позасімейного спілкування, життєдіяльності та відпочинку, спілкування сім'ї з навколишнім середовищем, навчання раціонального розв'язання та подолання складних сімейних конфліктів, виховання дітей, а також профілактична робота щодо запобігання насильства в сім'ї, мінімізація алкогольної залежності та ін.

Одним із важливих принципів роботи з даною категорією сімей є принцип самозабезпечення сім'ї, тобто надання їй соціально-педагогічної допомоги з метою пошуку і стимуляції її внутрішніх резервів, які допоможуть сім'ї вирішити власні проблеми [4, с. 122].

У процесі соціального супроводу, відповідно до потреб і ресурсів, кожній сім'ї або окремим її членам спеціалісти центрів соціальних служб надають різнопланові соціальні послуги:

1. Соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м'яким і твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання й доставка медикаментів тощо.

2. Соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб неповних батьківських сімей, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій.

3. Соціально-психологічні послуги передбачають надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з навколишнім соціальним середовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на вивчення соці-ально-психологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, надання методичних порад.

4. Соціально-медичні послуги забезпечують консультації щодо запобі-гання появі та розвиткові можливих органічних розладів в особи, збереження, підтримка й охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздо-ровчих заходів.

5. Юридичні послуги передбачають надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебува-ють у складних життєвих обставинах, сприяння, за потреби, застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій стосовно певної особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо).

6. Послуги з працевлаштування - це допомога у наданні інформації у пошуках роботи, сприяння у працевлаштуванні та здійснення соціального супро-воду працевлаштованої особи (у нашому випадку батька або інших членів сім'ї).

7. Послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними мож-ливостями - комплекс медичних, психологічних, інформаційних заходів, спрямо-ваних на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість.

8. Інформаційні послуги передбачають надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); впровадження нових тенденцій розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно-інформаційні послуги).

9. Соціально-педагогічні послуги, у контексті нашого дослідження, ми виділяємо як такі, що складають зміст соціально-педагогічного супроводу даної категорії сімей. Соціально-педагогічні послуги спрямовані на виявлення та сприяння розвиткові різнобічних інтересів і потреб членів неповної батьківської сім'ї, організацію індивідуального^- навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, зацікавлених осіб, створення групи взаємної підтримки для створення сприятливої соціальної ситуації соціалізації дітей та підвищення педагогічної культури батька [4, с. 133]. Надаючи соціально-педагогічні послуги сім'ї, можна домогтися таких прогнозованих результатів: підвищення самооцінки дітей; позбавлення дітей від постійного перебування в негативній обстановці в сім'ї шляхом організації активного змістовного дозвілля; формування навичок позитивної поведінки; допомога дітям у покращенні успішності в навчанні.

Разом з тим слід пам'ятати, що соціально-педагогічні послуги надаються у комплексі з іншими видами послуг (соціально-побутовими, соціально- психологічними, соціально-економічними, соціально-медичними, юридичними та ін.). Робота з дітьми із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, може бути індивідуальною і груповою. Так, діти беруть участь у сімейних конференціях, нарадах, консультаціях тощо. З метою організації змістовного дозвілля, підтримки талантів молоді, набуття позитивного досвіду організації дозвілля соціальні служби направляють дітей у гуртки та секції за інтересами за місцем проживання дітей [4, с. 134].

У контексті нашого дослідження ми спробували з'ясувати, яка робота проводиться Центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді м. Ніжина і району з неповними батьківськими сім'ями. Для цього під час бесіди зі спеціалістами районного та міського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ми поставили їм низку питань, а саме:

1. Яка загальна кількість неповних сімей є у місті / районі, з них - неповних батьківських?

2. Чи надається соціальна допомога спеціалістами Центру неповним сім'ям? Якщо так, то яка?

3. Яка соціально-педагогічна допомога надається неповним батьківським сім'ям?

4. Що потрібно, на Вашу думку, враховувати спеціалісту під час роботи з неповною батьківською сім'єю?

Під час співбесіди зі спеціалістами було встановлено, що облік неповних сімей у м. Ніжині та районі не ведеться, а отже, загальну кількість таких сімей встановити неможливо. На думку спеціалістів, при роботі з такою категорією сімей слід враховувати особливості, пов'язані як з причиною утворення неповної сім'ї, так і з соціальною ситуацією її життєдіяльності. Спеціальна робота з неповними батьківськими сім'ями не проводиться, але більшою мірою надається допомога психолога, якщо причиною неповноти є смерть дружини.

У результаті співбесіди зі спеціалістом Ніжинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було встановлено, що під соціальним супроводом у районі знаходяться 2 неповні батьківські сім'ї. Цілеспрямована соціальна робота проводиться з неповною сім'єю, якщо вона опинилася в склад-них життєвих обставинах, й соціальні послуги надаються через індивідуальний підхід, враховуючи всі особливості сім'ї. Наприклад, в Ніжинському районі проживає неповна сім'я, яка складається з батька та трьох дітей (хлопчика та двох дівчат). Причиною появи цієї сім'ї є смерть дружини, матері дітей. Для чоловіка це була психологічна травма й питання стояло про подальшу долю дітей. Був залучений психолог, який допоміг чоловіку пережити кризу втрати.

Чоловік ніде не працює та вживає алкогольні напої, але діти охайно вдягнені й нагодовані, у їх вихованні активну участь беруть дідусь та бабуся. На даний момент спеціалістом проводиться робота з мінімізації вживання алкогольних напоїв, підвищення виховного потенціалу сім'ї, оформлення документів на отримання соціальної допомоги та послуги з працевлаштування.

Інша неповна батьківська сім'я, де чоловік втратив дружину через хворобу, також проживає в Ніжинському районі. Сім'я складається з батька та двох дівчат, 18 та 16 років. Чоловік добре доглядає за дітьми, не вживає алкогольних напоїв, веде домашнє господарство (готує їжу та навчає дівчат куховарити). Головною проблемою сім'ї є малозабезпеченість, тому спеціаліст надає соціально-еконо-мічні послуги та консультації з питань виховання дівчат.

У результаті співбесіди зі спеціалістом Ніжинського міського центру соці-альних служб для сім'ї, дітей та молоді було виявлено, що в місті Ніжині 12 неповних батьківських сімей, з них 3 сім'ї знаходяться під соціальним супрово-дом. Основними причинами, внаслідок яких чоловіки стали батьками-одинаками є смерть дружини, перебування дружини в місцях позбавлення волі, жінка пропала безвісти або, не перебуваючи в шлюбі, покинула дітей на чоловіка. Основними завданнями спеціаліста у роботі з цими сім'ями є надання соціаль-них послуг, в межах яких здійснюється консультативно-інформаційна робота з дитиною та батьком; соціально-педагогічний супровід дітей з неповних сімей, починаючи з дитячого садка (із залученням волонтерських сил); діагностична робота; корекційно-реабілітаційна робота; профілактична діяльність; консульта-ційно-правова; посередницька - зв'язок з різними соціальними державними та приватними фондами з метою виплати соціальних трансфертів та отримання адресної допомоги; соціальна - вивчення соціально-побутових умов з метою організації допомоги силами школи та батьківської ради школи (пільги на шкільне харчування, передача одягу, взуття та інших необхідних побутових речей, які для даної сім'ї є нагальною потребою).

Більш повну та якісну соціально-педагогічну допомогу неповним батьків-ським сім'ям надає спеціалізована служба соціальної підтримки сім'ї. Основною метою діяльності цієї служби є здійснення соціальної підтримки сімей, які опини-лися в складних життєвих обставинах, та впровадження соціальних стандартів у повному обсязі. Служба виявляє та обліковує сім'ї, які опинилися в складних життєвих обставинах, здійснює соціальний супровід, надає консультації з питань виховання дітей, догляду за дитиною, виступає посередником між дитиною, чле-нами її сім'ї й адміністрацією школи, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами опіки і піклування, сприяє пошуку житла, оформленню державної допомоги, пенсій, пільг, наданню гуманітарної допомоги з різних джерел, не заборонених чинним законодавством, переадресовує до центрів зайнятості для подальшого працевлаштування, залучає фахівців-психологів до співпраці для проведення психологічної діагностики, психологічного консультування, психологічної корекції, проводить навчання для кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі та опікуни, сприяє у влаштуванні дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в прийомні сім'ї, до дитячого будинку сімейного типу.

У сучасних умовах інститут неповної батьківської сім'ї знаходиться в розвитку і трансформації. Про це свідчить поява неповних батьківських при-йомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Так, наприклад, 27-річний Олег Смаль із села Мрин Носівського району Чернігівської області взяв на виховання із Прилуцького дитячого будинку двох дітей: хлопчика (7 років) та дівчинку (6 років). У дівчинки затримка психічного розвитку й Олегу доводиться возити дівчинку в м. Ніжин до логопеда. Чоловік піклується про дітей, не має шкідливих звичок, якщо виникають якісь питання з приводу виховання дітей, він звертається до Центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді.

У 2013 році в Херсонській області створено Дитячий будинок сімейного типу чоловіком, який взяв на виховання 6 дітей (хлопчиків). На даний момент цей дитячий будинок сімейного типу перебуває під соціальним супроводом фахівців Херсонського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. У ході соціального супроводу даної прийомної сім'ї та дитячого будинку сімейного типу спеціалісти та фахівці Центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді забезпечують:

- надання психологічних послуг: консультування батька та дітей з соці-ально-психологічних проблем, психодіагностика та психологічна адаптація дітей в сім'ї, психологічна корекція поведінки дітей, надання методичних порад батьку;

- надання соціально-педагогічних послуг: консультування з проблем реалізації прав дітей, сім'ї у суспільстві, розв'язання педагогічних проблем сім'ї, питань виховання та розвитку дітей; просвітницька робота з всебічного і гармонійного розвитку дитини, особливостей розвитку сім'ї і сімейних стосунків; організація соціально-позитивної діяльності дітей; координація роботи з різними установами та фахівцями; пропагування здорового способу життя та збереження репродуктивного здоров'я; представлення інтересів вихованців дитячого будинку сімейного типу та дітей із прийомної сім'ї в інших установах та закладах;

- надання соціально-медичних послуг: інформування батьків та дітей про вплив та наслідки вживання тютюну, алкогольних виробів, токсичних та нарко-тичних речовин, способи ураження венеричними хворобами, засоби контрацеп-ції, способи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення, можливості медичного обстеження та лікування; сприяння в організації медичного обстеження, госпіта-лізації у лікувальні установи;

- надання соціально-економічних послуг: сприяння пошуку донорів для надання гуманітарної допомоги сім'ї;

- надання юридичних послуг: консультування батьків та дітей з юридич-них питань, захист прав та інтересів дітей, допомога в оформленні документів;

- надання інформаційних послуг: надання батькам і дітям інформації про графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування [9, с. 57].

Вважаємо, що однією з умов запобігання утворенню неповних батьківських сімей через причину - розлучення є формування у молоді, і перш за все, у пред-ставників чоловічої статі, навичок усвідомленого батьківства. У зв'язку з цим ми розробили програму соціально-педагогічного тренінгу на тему “Формування навичок усвідомленого батьківства” та провели його зі студентами-хлопцями факультету психології та соціальної роботи (17 осіб, І-IV курс) НДУ імені М. Гоголя. Показником ефективності проведеного тренінгу стали результати підсумкових анкет, з яких можна зробити висновок (всі 100 % учасників конста-тували), що тренінг був корисним, пізнавальним, матеріали та завдання, подані в тренінгу, були зрозумілими та цікавими, очікування учасників справдились. Всі учасники висловили бажання дізнатись більше з даної проблеми і готові співпрацювати далі.

Про необхідність надання соціально-педагогічної допомоги неповним батьківським сім'ям говорить і той факт, що в Україні у 2007 році було створено Громадську організацію “Об'єднання батьків-одинаків України”. Діяльність організації спрямована на всебічну підтримку неповних сімей, виконуючи функції соціальної служби та реабілітаційного центру. Мета ГО “Об'єднання батьків- одинаків України” - об'єднати всі неповні сім'ї в Україні, створити філіали організації в усіх обласних та районних центрах для того, щоб батьки з неповних сімей мали підтримку у вирішенні нагальних проблем своїх родин [1].

Виходячи з проблем неповної сім'ї, дуже важливо налагодити співпрацю даної громадської організації з закладами, що надають соціальні послуги непов-ним батьківським сім'ям, через створення осередків у містах для більш ефектив-ного та цілеспрямованого надання соціально-педагогічної допомоги. В Україні за ініціативою МГО “Міжнародний центр батьківства” від імені представників гро-мадських та релігійних організацій учасників Першого всеукраїнського форуму Всеукраїнський громадський комітет з підтримки сім'ї та відповідального батьків-ства 18 вересня 2009 оголосив третю неділю вересня всеукраїнським Днем Батька в Україні.

Також соціальну допомогу неповним сім'ям, в тому числі й батьківським, надають Центри матері й дитини. Метою діяльності центрів є проведення соці-альної роботи, спрямованої на профілактику соціального сирітства, з особами, що тимчасово проживають у центрі. Але з досвіду роботи можна констатувати, що за допомогою до центру звертаються і батьки-одинаки. Так, в Чернігівському центрі матері й дитини “Батьки й дитина разом” проживав батько-одинак Андрій Цукорник із села Мохнатий на Чернігівщині. Він три місяці жив з дочкою, п'ятимісячною Катериною в Чернігівському обласному соціальному центрі матері й дитини. Андрію були надані консультації з питань догляду за дітьми раннього віку, їх розвитку і виховання, проведені індивідуальні та групові корекційні заходи, надана психологічна допомога, кваліфіковані консультації (психологічна, педагогічна, медична, правова) та передано документи до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем подальшого проживання Андрія для здійснення соціального супроводу [3].