Особливості прояву економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості прояву економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку

Фера С.В.

Анотації

У статті розглядається економічна соціалізація дітей в період старшого дошкільного віку. Основна увага приділена висвітленню результатів емпіричного дослідження соціально-психологічних особливостей проявів економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку.

Ключові слова: економічна соціалізація, старший дошкільний вік, діти старшого дошкільного віку, когнітивний, афективний, конативний компоненти економічної соціалізації.

Fera S.

PECULIARITIES DISPLAYS OF ECONOMICAL SOCIALIZATION AT THE SENIOR PRESCHOOL AGE

The article is devoted to the economical socialization of children at the senior preschool age. The main attention is paid to the empirical research results of social and psychological peculiarities displays of economical socialization at the senior preschool age. The theoretical analysis of this research problem by native and foreign scientists is represented.

The economic socialization of children at the senior preschool age is characterized by the mastery of basic economic concepts and categories, the formation of economic and psychological personality traits and skills of role behavior. In the process of experimental research the state of economic socialization and its peculiarities at senior preschool age are clarified. It is proved that present differentiation of children's social state which is based on the difference of personality's living conditions and gender identity is reflected in various reveals of economic socialization at senior preschool age. It notes that the majority of economic concepts is explained, without extracting the essential features. The trustworthy connection between the level of economic socialization at senior preschool age and such factors as availability and amount of pocket money for a preschool child; constitution of a family; age, education and profession ofparents is shown.

The research materials may be used in practical activity of preschool establishments.

Key words: economic socialization, senior preschool children, cognitive, affective, behavioral components of economic socialization.

Постановка проблеми. Характер трансформаційних процесів, їх масштаби та глибина, суперечності складного періоду соціально-економічних змін останніх років зумовлюють підвищення інтересу суспільства до проблеми економічної соціалізації особистості. Особливого значення вона набуває на етапі дитинства. Це обумовлено тим, що вже в дошкільному віці особистість включається в усі сфери життя суспільства, зокрема і в економічну. Адже, дошкільний вік виступає початковим етапом формування суб'єкта діяльності, спілкування та пізнання (А.М. Богуш, Р.С. Буре, Н.В. Гавриш, О.Л. Кононко, В.У. Кузьменко, С. Є. Кулачківська, Г.О. Люблінська, Т.О. Піроженко та ін.). Саме в цей період найбільш активно взаємозбагачуються взаємовідносини особистості з іншими людьми, відбувається засвоєння елементарних економічних понять, формування перших навичок рольової поведінки, що імітують економічні відносини. Все це багато в чому визначає характер і форму не лише адаптування дитини до економічної сфери суспільства, але й становлення її як суб'єкта економічної діяльності. Саме тому питання економічного виховання дітей старшого дошкільного віку набуває особливої гостроти. Виникає нагальна потреба у знаходженні сучасних шляхів та засобів його удосконалення.

Мета даної статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження соціально- психологічних особливостей економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку.

Для розв'язання завдань дослідження застосовувались загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження. Основними теоретичними методами були: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних і емпіричних даних. На етапі емпіричного дослідження використовувалися: формувальний експеримент, психодіагностичні методики, спостереження, анкетування, опитування, інтерв'ю, бесіда. Отримані емпіричні дані піддавались кількісному аналізу (первинній статистичній обробці, кореляційному та факторному аналізу) з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою комп'ютерного пакету статистичних програм SPSS 10.0.

Результати теоретичного дослідження. Проблему економічної соціалізації у дитячому віці досліджували Г.М. Авер'янова, В. Барріс, А. Берті, А. Бомбі, А.Б. Бояринцева, О.В. Голубєва, Н.Г. Грама, Т.В. Гусєва, К. Данзінгер, К. Девіс, О.С. Дейнека, Т.В. Дробишева, А.Л. Журавльов, О.В. Козлова, Д. Лассаре, Г. Маршалл, Л. Магрудер, А.В. Сазонова, Р. Саттон, Р. Сіглер, Б. Стейсі, М. Стельмашук, А. Стросс, Р. Тейлор, Д. Томсон, П. Уеблі, А. Фенем, Г.Б. Фенько, К.С. Черьомухіна, К. Шуслер, О.Б. Щедріна.

У широкому розумінні економічну соціалізацію можна розглядати як процес становлення економічного мислення, у тому числі процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, формування навичок економічної поведінки і реалізація їх у реальній дійсності. Метою економічної соціалізації є вироблення адекватних і гармонійних уявлень з економічної сфери життєдіяльності, знання основних економічних категорій, розвиток елементарних навичок економічної поведінки. Варто зазначити, що мета й завдання економічної соціалізації багато в чому збігаються з метою й завданнями економічного виховання, оскільки останнє є цілеспрямованою формою економічної соціалізації і здійснюється з використанням тих самих засобів і методів впливу [1]. соціальний психологічний економічний

Економічна соціалізація розглядається нами в рамках загальної теорії соціалізації як один з її видів і визначається як формування економіко-психологічних характеристик особистості через засвоєння нею економічних цінностей суспільства в ході здійснення економічної життєдіяльності. Визначено, що економічна соціалізація на етапі старшого дошкільного віку є процесом засвоєння елементарних економічних понять, формування базових економіко-психологічних якостей особистості та набуття навичок рольової поведінки, що імітує економічні відносини. Вона розглядається з точки зору трьохкомпонентної структури соціалізації. Виділяються когнітивний, афективний та поведінковий компоненти. Наголошується, що особливості когнітивної складової економічної соціалізації в дошкільному віці характеризуються залежністю поінформованості дітей від складності того або іншого економічного поняття, обмеженою можливістю безпосереднього ознайомлення з його проявами в реальності. Особливості поведінкової складової економічної соціалізації в дитинстві залежать від того, які умови створюють дорослі для формування споживчих та трудових умінь. Особливості афективної складової - від виховання позитивного ставлення до праці та економіки, від того, яким є сприйняття економічної дійсності дитиною.

Методика та процедура дослідження. Нами було проведено експериментальне дослідження особливостей економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку, а також визначення рівнів економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку на основі складових економічної соціалізації - когнітивної, поведінкової і афективної.

На початку експериментального дослідження нами були висунуті наступні гіпотези: 1) економічна соціалізація на етапі старшого дошкільного віку має свої особливості прояву, що зумовлено особливостями даного вікового періоду; 2) існуюча диференціація соціального стану дітей, основою якої є відмінність умов життя, відображається на різноманітності виявів економічної соціалізації; 3) статева належність особистості спричиняє різноманітні вияви економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Тому дані дослідження були упорядковані за 3 напрямками - загальні дані сформованості компонентів економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку, дані сільських та міських респондентів, дані респондентів чоловічої і жіночої статей. Для статистичної перевірки достовірності відмінностей між респондентами нами був використаний U - критерій Манна-Уітні.

Основний діагностичний інструментарій склали наступні методики: а) авторська анкета "Економічні уявлення та наявність інтересу з економічної сфери життя у дітей старшого дошкільного віку" (для виявлення розуміння основних економічних понять та наявності інтересу з економічної сфери життя); б) складена авторкою бесіда "Наявність елементарних уявлень та власних суджень з економічної сфери життя у дітей старшого дошкільного віку" (на сформованість елементарних уявлень з економічної сфери життя та наявність власних суджень з економічної сфери життя); в) спостереження проявів економічної соціалізації у грі (розуміння основних економічних понять, наявність власних суджень з економічної сфери життя, наявність інтересу до економічної сфери життя, спостереження різних видів і норм рольової поведінки, що імітує економічні відносини: економічна ініціативність, економічна зорієнтованість, раціональна ощадливість, комунікативно-економічна активність); г) методика "Робінзонада", розроблена В.В. Абраменковою та адаптована автором (для визначення місця грошей в ціннісно-потребовій системі дитини); д) аналіз діючих навчально-виховних програм для дітей старшого дошкільного віку.

Аналіз результатів дослідження. Аналіз змістових показників структурних компонентів економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку виявив такі їх особливості:

- особливості когнітивного компоненту характеризувалися за такими показниками, як розуміння основних економічних понять та наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя. Констатовано, що 65,3 % респондентів мають достатній рівень сформованості даного компоненту, у 33,7 % спостерігається низький рівень, і лише 1 % - має рівень вище достатнього. Діагностовано, що переважна більшість дітей старшого дошкільного віку пояснює основні економічні поняття та явища на прикладах без виділення змістових чи функціональних особливостей, проте не завжди правильно їх вживає під час економічних ігор. Розуміння того чи іншого економічного поняття та явища залежить від складності та можливості безпосереднього ознайомлення з його проявами в реальності. Згідно отриманих даних, найбільш зрозумілими поняттями для дітей старшого дошкільного віку є поняття "багатії", "бідняки", а найменш зрозумілими: "бізнесмен", "ціна", "валюта". Зокрема, більшості дітей старшого дошкільного віку доступні і зрозумілі відмінності в категорії "бідний-багатий" (59,4 % та

66,4 % відповідно), проте деякі респонденти поняття "бідний" ототожнювали з моральними категоріями: нещасний, ображений і ін., а поняття "багатий" - з поняттям "щасливий". Це пояснюється, на нашу думку, тим, що старший дошкільний вік є періодом становлення моральних принципів і норм, саме тому дані поняття розуміються, як моральні якості казкових персонажів.

Більшість дітей старшого дошкільного віку розуміють зміст поняття "зарплата" (80,2 %) та поняття "банк" (69,3 %), хоча деякі діти банк ототожнюють з банкоматом. Дане явище можна пояснити, на нашу думку, частим вживанням в лексиконі батьків слова "банкомат", однокореневою спорідненістю слів "банк" та "банкомат", а також відсутністю у даних дітей безпосереднього досвіду відвідування банку.

Разом з тим виявилося, що більшість дітей старшого дошкільного віку не правильно або взагалі не розуміють значення таких економічних понять, як "валюта", "бізнесмен" (підприємець) та "ціна". Дуже часто поняття "бізнесмен" асоціювалося з хоробрими, відважними казковими героями, наприклад, Суперменом, Бетменом. Нерозуміння поняття "ціна" можна пояснити відсутністю безпосереднього досвіду самостійного здійснення покупок.

Існує статистично достовірна відмінність (р < 0,05 при U = 0,048) у розумінні поняття "бізнесмен (підприємець)" у залежності від статі респондента. Більшість респондентів, незалежно від статі, не можуть пояснити дане поняття, проте 22,8 % хлопців повністю або частково розуміють, хто такий бізнесмен і які риси йому притаманні, серед дівчаток лише 9,1 % виокремлюють певні риси, притаманні даній людині. Причиною даного явища може бути тендерний стереотип - підприємництво виступає як істинно чоловічий рід діяльності, а сам підприємець має володіти якостями притаманними більшості чоловікам. Під впливом виховання у хлопців формується чіткіше розуміння поняття "підприємець", як істинно чоловічої професії. У свою чергу, у вихованні дівчинки не надається особливого значення орієнтації у "чоловічих" професіях. Також, напевно, даний факт можна пояснити початком формування маскулінних цінностей у хлопців, так як належність до професії підприємець чи бізнесмен достатньо часто в сучасному суспільстві сприймається як показник достатку, сили, влади і домінування. Можливо, хлопці сприймають заняття бізнесом як символ належності до чоловічої статі.

Аналізуючи дані дослідження показника "наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя", можна зробити висновок, що 57,4 % респондентів має достатній або вище достатнього рівень сформованості елементарних уявлень з економічної сфери життя, проте майже половина (40,6 %) респондентів у віці старшого дошкільного віку мають низький рівень сформованості елементарних уявлень з економічної сфери життя, що може бути викликано відсутністю у даних дітей власного досвіду діяльності в різноманітних економічних ситуаціях.

Згідно результатів дослідження, більшість дітей (63,4 %) вільно розуміються на процесі обміну предметами, на нашу думку, це пояснюється тим, що даний процес є одним з перших економічних досвідів, який з'являється ще у ранньому дитинстві. Майже всі діти старшого дошкільного віку (97 %) розуміють функціональне призначення магазину та 66,4 % усвідомлюють різницю між ринком і магазином, проте лише 15,9 % можуть поетапно розкрити дії продавця щодо продажу товару. 84,2 % дітей називають лише кінцеві дії продавця: дати товар - взяти гроші від покупця. На нашу думку, це може бути викликано приділенням недостатньої уваги з боку вихователів дошкільних навчальних закладів в організації сюжетно-рольових ігор "Магазин", "Супермаркет", адже у більшості ігрових куточках відсутнє спеціальне обладнання для даних ігор, наприклад, ваги і ін. Також дане явище можна пояснити наявністю в супермаркетах попередньо розфасованого товару.

Переважна більшість дітей старшого дошкільного віку (83,2 %) не розуміє категорії вартості та типів товарів за вартістю (дорогий, дешевий), проте 64,4 % можуть пояснити, чому один товар коштує дорожче іншого.

60.4 % респондентів називають основні функції банку (збереження і примноження грошей, здійснення різних платіжних операцій, і ін.), проте лише 37,6 % можуть дати адекватне пояснення, звідки в банку беруться гроші (з магазинів привозять, люди кладуть, здійснюють платежі і ін.). Серед 62,4 % дітей старшого дошкільного віку переважають пояснення типу: "У банку є машинка, яка друкує гроші".

Більшість сільських респондентів (52,2 %) не розуміють функціонального призначення банку і в економічних іграх не використовували банк для зберігання і збільшення грошової суми (91,3 %), серед міських респондентів таких лише 35,9 % і 76,9 % відповідно. Причиною цього може бути відсутність у сільських дітей досвіду відвідування банківської установи. У більшості міських дітей цей досвід наявний, адже часто батьки в їх присутності здійснюють платіжні розрахунки в банку або отримують зарплату, проте 66,7 % не можуть пояснити, звідки в банку беруться гроші, вважаючи, що "їх там друкують". У більшості сільських респондентів (52,2 %) дане уявлення відсутнє.

Дівчата краще за хлопців розуміють призначення банку, проте в більшості випадків не знають, звідки в банку з'являються гроші. Це можна пояснити аналітико-прагматичним складом розуму, який притаманний більшості чоловіків. Хлопців, на відміну від дівчат, цікавить не стільки функціональне призначення банку, скільки сам процес обігу грошей в банку.

52.5 % респондентів не розуміють функціонального призначення реклами. Так, на питання "Навіщо потрібна реклама?" найчастіше зустрічаються відповіді: "щоб відпочити між фільмами", "щоб подивитись, що іде на іншому каналі", "щоб актори у фільмі відпочили" та ін.

В умовах сучасної економічної кризи все частіше і гостріше постає проблема заощаджень і економії грошей. Дана проблема активно обговорюється в сім'ях, про що свідчать дані дослідження. Адже 76,3 % дітей старшого дошкільного віку знають, чому потрібно економити гроші. Проте лише 6,9 % респондентів відзначають, що якщо економити воду, світло і інші ресурси - заощаджуються гроші, а значить сім'я і країна стає багатшою;

- особливості афективного компоненту економічної соціалізації характеризувалися за наявністю оцінних суджень про економічне благополуччя сім' ї і країни та місця грошей в ціннісно-потребовій системі дитини старшого дошкільного віку. Констатовано, що у 95% дітей старшого дошкільного віку наявна власна оцінка економічного благополуччя своєї сім'ї та країни (з них лише 47,5 % аргументують її з використанням економічних понять). Виявлено, що у дітей старшого дошкільного віку переважає позитивна думка про економічне благополуччя своєї сім' ї та країни, проте мають місце емоційно-негативні судження про економічне сьогодення. Виявлено існування відмінностей (при р < 0,05) між наявністю позитивних та негативних суджень у сільських та міських дітей. Крім того, сільські діти краще за міських дають пояснення власним судженням та в більшості випадків можуть обґрунтувати власну думку.

У ієрархії потреб дошкільника гроші займають доволі високу позицію. Згідно отриманих даних 69,3 % дітей старшого дошкільного віку обирають гроші як засіб задоволення власних потреб, 31,7 % з них вважають, що без грошей неможливо прожити і ставлять їх на 1 місце у власній ієрархії потреб. Це може свідчити про певний рівень орієнтування дітей старшого дошкільного віку у економічному просторі;

- особливості поведінкового компоненту характеризувалися за наступними показниками: реалізація різних видів і норм рольової поведінки, що імітує економічні відносини (комунікативно- економічна активність, економічна ініціативність, раціональна ощадливість, економічна зорієнтованість), наявність інтересу до економічної сфери життя. Констатовано факт наявності інтересу до економічної сфери життя у дітей старшого дошкільного віку. Визначено, що більшість респондентів (84,1 %) демонструють достатній або більш ніж достатній рівень адекватної реалізації різних видів і норм рольової поведінки, що імітує економічні відносини у різноманітних економічних ситуаціях. Найвищі показники зафіксовано за фактором, умовно інтерпретованим як "економічна зорієнтованість" - рівень умілості дитини використовувати сформовані знання та вміння на практиці, у власній діяльності. Згідно нього, респонденти, що віднесені до достатнього або вище достатнього рівня, швидко орієнтуються у виборі товару залежно від кількості "готівки" (41,6 %), вільно орієнтуються в цінах (60,4 %), розрізняють грошові одиниці (96,4 %), враховують результати діяльності при оплаті праці (25,7 %) та розрізняють, в якому саме магазині можна купити певний товар (88,1 %). Виявлено певні відмінності (при р < 0,05) між сільськими та міськими дошкільниками у проявах різних видів і норм рольової поведінки, що імітує економічні відносини. Зокрема, міським дітям в більшій мірі, ніж сільським, притаманна економічна зорієнтованість (при р < 0,05). Вони мають більш сформовані навички споживчої поведінки (краще орієнтуються у виборі товару залежно від кількості "готівки" (при р < 0,05) та здійснюють більш обдумані, раціональні покупки (при р < 0,05)). Проте сільські діти є ощадливішими по відношенню до речей, предметів (при р < 0,05). Дівчаткам у більшості випадків притаманна краща орієнтація у виборі товару залежно від кількості "готівки" та зазвичай вони здійснюють обдумані, раціональні покупки. В свою чергу, хлопчики активно приймають ситуацію конкуренції, проте частіше здійснюють необдумані, імпульсивні витрати коштів.

Згідно даних, отриманих під час бесіди та при спостереженні, виявлено що 87,1 % дітей старшого дошкільного віку показали достатній або вище достатнього рівень наявності інтересу до економічної сфери життя. Це значна кількість порівняно з кількістю дітей, у яких інтерес до економічної сфери життя відсутній (12,9 %). Такі дошкільники зазвичай відмовлялися грати в запропоновані економічні ігри, виправдовуючись тим, що це не цікаво. Насправді ж вони просто не знали, як діяти і що робити в тій чи іншій економічній ситуації.

Причиною відсутності інтересу до економічної сфери життя може бути велика кількість незнайомих понять, які дитина не розуміє, але стикається з ними в різноманітних економічних ситуаціях, низька мотивація до ознайомлення з економічною реальністю, відсутність елементарного досвіду економічно доцільної поведінки.

Проаналізувавши відповіді дітей на питання: "Ким за професією ти хочеш бути і чому?", ми дійшли висновку, що лише 10,9 % від загальної вибірки респондентів бажають у майбутньому опанувати професією, мотивом вибору якої є грошове збагачення. З них 6,9 % - пов'язану з економічною сферою діяльності. Причиною низького рівня зацікавленості до професій в економічній сфері діяльності може бути необізнаність дітей з даними професіями.

З боку сільських респондентів не зафіксовано жодного бажаючого опанувати економічну професію, а у міських респондентів цей показник сягає 13,3 %. Дане явище може бути спричинене відсутністю знань у сільських респондентів стосовно економічних професій, та відсутністю більшості видів даних професій на селі. Підтвердженням даного факту є дані анкетування батьків, згідно них, більшість опитаних сільських батьків (82,7 %) не пов'язані з економічною сферою діяльності, що, звичайно, ж не сприяє виникненню економічного інтересу у їх дітей.

Як відомо, одним із основних компонентів економічної свідомості є ставлення до грошей (О. Дейнека, І. Зубіашвілі, В. Москаленко і ін.). З метою з'ясування даного ставлення нами були запропоновані ряд питань. При вирішенні економічної ситуації: "Якщо ти знайдеш на вулиці гроші, що ти з ними робитимеш?", 88,1 % респондентів стверджують, що заберуть їх. Це може свідчити про усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку особливої функції грошей як міри вартості, засобу збагачення, обігу та платежу. З них 59,4 % - віддадуть гроші батькам (у даному випадку гроші в уявленні дошкільника виступають атрибутом дорослого життя), а 28,7 % - покладуть у скарбничку. Згідно отриманих даних, 81,2 % респондентів мають вдома власну скарбничку і збирають гроші. 71,3 % дошкільників збирають гроші для задоволення власних потреб, а 6,9 % - заради накопичення. Мотив накопичення грошей може бути підґрунтям до самостійної економічної діяльності в майбутньому.

Згідно думки респондентів, 50,5 % подобається витрачати гроші, а 49,5 % - ні. Серед причин небажання витрачати гроші найчастіше називаються: "якщо всі гроші витратити - їх не залишиться" (18 %); "спочатку потрібно їсти купити, одяг, а мені вже не залишається" (24 %); "потрібно зберігати гроші на той день, коли у батьків закінчаться" (6 %).

Виявлена статистично достовірна відмінність між відповідями сільських і міських респондентів на питання: "Якщо на вулиці знайдеш гроші, що ти з ними робитимеш?" (р < 0,05 при U = 0,013). Не зафіксовано жодної відповіді серед сільських респондентів, яка б свідчила про наміри самостійного використання даних грошей (наприклад, щось куплю) або їх збереження та примноження (наприклад, для купівлі в майбутньому певної великої речі), проте дана думка зафіксована у 37,2 % міських респондентів. Також більшості сільських дітей (65,2 %) не подобається витрачати гроші, чого не скажеш про міських дітей: більшість з них (55,1 %) обожнює купувати. Причиною небажання сільських дітей витрачати гроші може бути низьке матеріальне забезпечення сільських сімей та невміння здійснювати покупку самостійно.

У результаті порівняння отриманих даних по трьом компонентам економічної соціалізації констатовано, що на етапі старшого дошкільного віку менш за все сформованим є когнітивний компонент (розуміння основних економічних понять та наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя) економічної соціалізації. Це свідчить про недостатню поняттєву поінформованість дитини, мінімізацію елементарної економічної лексики в мовленні. Разом з тим, майже однаково сформованими на етапі старшого дошкільного віку виявилися афективний (наявність оцінних суджень про економічне благополуччя сім'ї і країни та місця грошей в ціннісно-потребовій системі дитини) і поведінковий (реалізація різних видів і норм рольової поведінки, що імітує економічні відносини та наявність інтересу до економічної сфери життя) компоненти економічної соціалізації.

На основі аналізу змістових особливостей структурних компонентів економічної соціалізації виокремлено показники трьох рівнів економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку: а) для респондентів з рівнем вище достатнього характерно: розуміння і здатність пояснити з виділенням змістовних і функціональних особливостей основі економічні поняття та правильне їх вживання в економічних іграх, здатність вільно висловлювати власну думку стосовно різних аспектів економічної життєдіяльності з використанням економічних понять, інтерес до економічної сфери життя і наявність достатньо високого рівня орієнтування в стосунках економічного характеру, зацікавленість в економічних іграх та прояви економічної ініціативності, економічної зорієнтованості, раціональної ощадливості, комунікативно-економічної активності; б) для респондентів з достатнім рівнем економічної соціалізації характерно: розуміння значення елементарних економічних понять та здатність пояснити їх на прикладах без виділення змістових чи функціональних особливостей, проте інколи неправильне вживання під час економічних ігор, наявність власної думки про економічне сьогодення та неможливість її обґрунтувати, наявність нестійкого інтересу до економічних ігор, який без подальшого зацікавлення та мотивації згасає, сформованість базових економіко-психологічних якостей особистості; в) для респондентів з низьким рівнем економічної соціалізації характерними є: незнання та нерозуміння основних економічних понять, епізодичний інтерес до економічних ігор, під час яких дуже рідко виявляються або взагалі не виявляються економіко-психологічні якості особистості та прояви рольової поведінки, що імітують економічні відносини, відсутність власної думки щодо вирішення ситуацій, пов'язаних з економічною сферою життєдіяльності. У таких дітей простежується негативне ставлення до всього, що стосується економічної сфери життєдіяльності.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

1. Процес економічної соціалізації визначається як формування економіко-психологічних характеристик особистості через засвоєння нею економічних цінностей суспільства в ході здійснення економічної життєдіяльності. Економічна соціалізація періоду старшого дошкільного віку характеризується засвоєнням елементарних економічних понять і категорій, формуванням базових економіко-психологічних якостей особистості та набуттям навичок рольової поведінки, що імітує економічні відносини.

2. З' ясовано наступні змістові особливості структурних компонентів економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку:

а) найменш сформованим на етапі старшого дошкільного віку є когнітивний компонент (у більшості дошкільників не відповідає визначеному нами достатньому рівню економічної соціалізації). Констатовано, що більшість економічних понять пояснюється дошкільником через приклади, без виділення сутнісних особливостей. Зафіксовано певні відмінності в розумінні окремих економічних понять між міськими і сільськими дошкільниками жіночої та чоловічої статі.

б) змістовою особливістю афективного компоненту економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку є переважання позитивної думки про економічне благополуччя сім'ї та країни, проте мають місце емоційно-негативні судженнях про економічне сьогодення, які мають свою специфіку в залежності від місця проживання дитини. Не виявлено жодної статистично достовірної відмінності у рівнях сформованості афективного компоненту за статевою ознакою;

в) щодо поведінкового компоненту економічної соціалізації у більшості респондентів діагностовано достатній або більш ніж достатній рівень адекватної рольової поведінки, що імітує економічні відносини в ситуаціях економічного характеру. Найвищі показники зафіксовано за фактором, умовно інтерпретованим як "економічна зорієнтованість" - рівень умілості дитини використовувати сформовані економічні знання та вміння на практиці, у власній діяльності. Констатовано, що економічна зорієнтованість притаманна міським дітям в більшій мірі, ніж сільським. Міські діти мають більш сформовані навички споживчої поведінки (краще орієнтуються у виборі товару залежно від кількості "готівки", здійснюють більш обдумані, раціональні покупки). Найнижчі показники спостерігаються за фактором "економічна ініціативність"- здатність дитини одержати перевагу в ситуаціях вибору, обміну і розподілу. Констатовано факт наявності інтересу до економічної сфери життя у дітей старшого дошкільного віку.

3. Емпірично підтверджено положення про вплив на процес економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку наступних чинників: місце проживання дитини (місто-село), стать, наявність і кількість кишенькових грошей.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшої наукової розробки потребують дослідження особливостей гри як засобу підвищення ефективності економічної соціалізації на етапі дошкільного дитинства, дослідження регіональних особливостей економічної соціалізації дітей дошкільного віку.

Використані джерела

1. Москаленко В. Економічна соціалізація особистості: концептуальна модель / В. Москаленко // Соціальна психологія. - 2006. - №3 (17). - С. 3-16.

2. Фера С.В. Соціально-психологічна гра як засіб економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку: дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.05 / Світлана Володимирівна Фера. - Київ, 2011. - 280 с.

3. Щедрина Е.В. Исследование экономических представлений у детей / Е.В. Щедрина // Вопросы психологии. - 1991. - №2. - С. 157-164.

Размещено на Allbest.ru