Наукові підходи комунікативістики для досліджень інтернетдокуметних комунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

НАУКОВІ ПІДХОДИ КОМУНІКАТИВІСТИКИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНТЕРНЕТДОКУМЕНТНИХ КОМУНІКАЦІЙ

УДК316.77 (002+004.738.5)

Л.Я. Філіпова

Характеризується проблемне поле досліджень щодо розвитку інтернетдокументних комунікацій. Аналізуються наукові підходи комунікативістики (інтеракційний та технократичний) з точки зору їхньої адаптації до зазначеної проблематики як її методологічної основи.

Ключові слова: комунікативістика, інтеракційний підхід, технократичний підхід, наукові дослідження, інтернетдокументні комунікації, інтернетдокумент, інтернеткомунікації.

Keywords: communication study, interactional approach, technocratic approach, research, internetdocumentary communication, mternetdocuments, mternetcommunication.

документ комунікація інтернет

Інтернетдокументні комунікації, як явище інтегроване (комунікації: документні, інформаційні, мережеві) у понятійному та змістовному сенсі, є недостатньо вивченим, зокрема в науках про документ. Особливості та специфічні характеристики функціонування інтернеткомунікацій у міжнародному мережевому співтоваристві досліджують фахівці з соціології, культурології, філософії, журналістики, інформатики та ін. У кожній галузі є відповідні галузеві пріоритети та аспекти дослідження цього сучасного явища.

Документні складові інтернеткомунікацій вивчають переважно документознавці та бібліотекознавці, об'єднуючи зазвичай в одне поняття електронний документ усі документи, які створені і як електронні аналоги паперового (традиційного) документа, і як самостійні електронні версії. Водночас існує інтернет-

документ (синоніми: вебдокумент, онлайн- документ, мережевий документ, віртуальний документ), який відрізняється від простого (лінейного) електронного документа, оскільки його створення та розповсюдження в інформаційному просторі здійснюється завдяки інтер- неттехнологіям (вебтехнологіям) та сервісам. Інформаційний обмін в умовах інтернетсе- редовища трансформується в інформаційно- електронний обмін, тому що інформація функціонує в мережевому співтоваристві тільки в електронному вигляді (аудіо-, відео-, анімацій- на, текстова, таблична, графічна тощо), завдяки інтернеттехнологіям, зокрема, мультимедійним технологіям сервісної служби WWW, які в свою чергу базуються на гіпертехнологіях. Тобто інтернетдокументу притаманні властивості інтерактивного обміну інформації, завдяки можливостям вебтехнологій переміщатисяпо вбудованих у текст гіперпосиланнях, а також активного втручання в процеси створення та моделювання інтернетдокументів, зокрема розміщених у соціальних мережах (блогів або віртуальних щоденників) [6, 7]. Іншими словами, в інтернетпросторі виникли зовсім нові види документів, серед яких: веб-сторінки, повідомлення у форумах і групах новин по інтересам, електронні листи. Головна особливість усіх цих типів документів - їхня цифрова природа. Їм притаманні не тільки властивості «віртуальності», а й надзвичайна динамічність (місцезнаходження, змісту тощо).

Інтернетдокументні комунікації, таким чином, можна розглядати як узагальнене комплексне поняття, що акумулює в собі складові: документально-електронні та інформаційно- електронні комунікації, які спрямовані на реалізацію свого «життєвого циклу» в мережевому просторі інтернету.

До методологічних підходів дослідження властивостей та характеристик документальних комунікацій в інтернеткомунікаційному просторі слід віднести базові - наукові підходи комунікативістики (або теорії комунікації). Зазначимо, що в сучасній комунікативістиці виділяється кілька конкретно-наукових підходів до вивчення комунікації, серед них і різні підходи інтеракційного та технократичного характеру. В їхньому арсеналі є й ті, що спрямовані на процеси обміну докуменованої інформації, яка в свою чергу характеризується мінливістю та динамічністю свого контента; а також на - процеси та технічні засоби інформаційного обміну.

Зокрема, інтеракційний підхід (Т. Ньюкомб), де комунікація розглядається як взаємодія, надає можливість розглядати суб'єкти комунікації як рівноправні складові, що пов'язані як взаємними очікуваннями та установками, так і спільним інтересом до предмета спілкування. Комунікація розуміється як реалізація цього інтересу за допомогою переданих повідомлень. Ефекти комунікації полягають у зближенні або розбіжності точок зору комунікатора та реципієнта на загальний предмет, що в свою чергу означає розширення чи звуження їхніх можливостей взаєморозуміння та співпраці. Такий погляд на комунікацію ставить у центр уваги досягнення згоди між суб'єктами комунікації, встановлення рівноваги в системі взаємних установок [1, 3].

Цей підхід, на наш погляд, можна застосувати до вивчення інтернетдокументних комунікаційних процесів вибірково, тому що не всі учасники інтернеткомунікацій є прогнозованими. Наприклад, у ланцюжку: комунікатор (створювач інтернетдокумента) - повідомлення (текст інтернетдокумента) - носій повідомлення (інтернетінструментарій) - приймач- реципієнт (користувач) - зворотний зв'язок як «приймача-реципієнта» може виступити будь- який непрогнозований користувач мережі Ін- тернет, що знаходиться у будь-якій точці світу. Користувач може бути випадковим і таким, у якого відсутня мотивація та спільний інтерес до предмета спілкування, і не слід очікувати від нього зворотного зв'язку та прагнення до взаєморозуміння та співпраці. Користувач може бути й дуже зацікавленим, мотивованим, який має інтерес до предмета спілкування та реалізує зворотний зв'язок через різні інтер- нетсервіси: чати, форуми, електронну пошту тощо. Тобто стабільно контрольованою така комунікація може бути тільки з одного боку - комунікатора (створювача інтернетдокумента).

Водночас слід зазначити особливості процесів комунікації в групах, організаціях та інших соціальних системах, які мають конкретні вимоги. У науковому напрямку - символічний інтеракціонізм (Г. Блумер; Д.Г. Мід), в якому керування - це не просто реакція, а суб'єктивна свідомість і спрямованість на інших, а взаємодії між людьми розглядаються як безперервний діалог, у процесі якого вони спостерігають, осмислюють наміри один одного і реагують на них, - можна знайти наукове обґрунтування професійних комунікацій в інтернеті. На прикладі конкретних професійних груп, які об'єднані освітніми цілями дистанційного навчання або підвищення кваліфікації, інтерак- ційний підхід реалізується багатоаспектно, він може стати науковим підґрунтям для пояснення як окремих елементів такої комунікації, так і їхньої системної сукупності.

Технократичний підхід до вивчення комунікації, обумовлений підвищенням ролі технічних засобів комунікації в розповсюдженні знань, представлений концепцією технологічного детермінізму. Найвідомішою з концепцій цього напряму стала теорія інформаційного суспільства (Д. Белл), яка розглядала сучасні технічні засоби інформації як важливий стимул та джерела соціального розвитку. Явною ознакою такої трансформації стає підвищення значення вищої освіти та знань, які перетворюються на ключове джерело нововведень і основу соціальної організації та технострук- тури (Дж. Гелбрейт) [1, 3]. Тобто досліджується вже новий тип цивілізації, який характеризується прискореною автоматизацією та комп'ютеризацією процесів виробництва й управління, новими технічними системами отримання, переробки, передачі та зберігання інформації, інтелектуалізацією виробничої діяльності, інформатизацією всіх сфер суспільного життя, зміною соціальної структури суспільства тощо. Нові системи зв'язку, здатні в мить передавати інформацію практично в необмеженому обсязі на будь-яку відстань, кардинально змінюють суспільство, ведуть до принципово нового стану культури і цивілізації.

У рамках технократичної парадигми отримала свій розвиток і математична теорія комунікації (К. Шеннона, У. Уівера), заснована на загальній теорії систем (Л. фон Берталанфі) [1]. Саме на її базі формулювалися теорії комунікації в організаціях, згідно з якими керування представлялося як діяльність, спрямована на виготовлення, передачу та збереження інформації в рамках різних організаційних структур. Зазначимо, що подолання механістичності формалізовано-технократичного підходу було пов'язано з інтеракційним підходом дослідження комунікації, який значно більшою мірою враховує роль людини як суб'єкта комунікації.

Підкреслимо, що дослідження документ- них інтернеткомунікацій не можна обмежувати тільки інтеракційним підходом, оскільки він не торкається особливостей технічних комунікацій, які значно впливають на сучасний комунікаційний процес (як обмін інформацією, як спілкування) за багатьма параметрами. Тому важливо звертатися й до технократичних теорій, які обмежують поняття комунікації процесами виробництва, передачі й обробки інформації, а також використовуваних при цьому технічних засобів. Це є досить впливовими факторами, які також не можна ігнорувати.

Використані джерела