Соціологічна експертиза шляхів вирішення житлової проблеми військовослужбовців Збройних Сил України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні проблеми сучасних Збройних Сил України в їх соціологічному вимірі потребують постійної уваги, оскільки військовослужбовці є особливою соціально - професійною спільнотою, на яку покладаються надзвичайно важливі соціальні функції щодо оборони країни, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Від ступеня розв'язання соціальних проблем сучасних Збройних Сил України залежить ефективність службової діяльності військовослужбовців, процеси розвитку військ, навчання та виховання особового складу.

Соціологічна інформація про характер та рівень гостроти соціальних проблем сучасних Збройних Сил України дозволяє органам державного та військового управління удосконалювати механізми розробки та реалізації державної політики щодо своїх захисників, упереджувати соціальну напругу у військовому середовищі та покращувати соціальні настрої військовослужбовців. Тому соціологічний аналіз соціальних проблем військовослужбовців та пошуки шляхів їх розв'язання мають для подальшого розвитку Збройних Сил України (ЗСУ) не тільки теоретичне, але й практичне значення. Ця проблема особливо актуалізується в сучасних умовах ескалації воєнної загрози суверенітету, територіальній цілісності України і, відповідно, необхідності забезпечення соціальної складової чисельного збільшення Армії та інших, утворених відповідно до законів, воєнізованих формувань.

Проблема забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил не втрачає актуальності протягом всього періоду незалежності України. Це зумовлено фінансовими, правовими та організаційними аспектами житлового будівництва та ефективного розподілу житла. За статистикою на кінець 2013 року власного помешкання очікують 44,4 тисячі військовослужбовців [2, с. 37]. Очевидно, що зі збільшенням ЗСУ в умовах антитерористичної операції черга лише збільшується. Сучасні темпи будівництва житла за рахунок державних коштів - в середньому близько 3 тисяч квартир щороку - не дозволяють вирішити проблему в середньостроковій перспективі. Інші джерела - альтернативні та передбачають застосування інноваційних для нашої країни підходів до управління ресурсами, взаємодії державного та недержавного секторів економіки.

Аналіз досліджень і публікацій. На сьогодні публікації у наукових виданнях доступних широкому колу громадськості зосереджені, переважно, навколо правових [5], політологічних [1] та економічних [3] аспектів забезпечення житлом ЗСУ. Водночас, вирішення будь-якої проблеми такого масштабу не можливе без підтримки та активної участі соціальних суб'єктів, яких вона стосується. В цьому випадку - це військовослужбовці військової служби за контрактом. Таким чином, актуальність теми цього дослідження зумовлена таким:

- впровадження альтернативних шляхів розв'язання житлової проблеми вимагає оцінки рівня потенційної підтримки військовослужбовцями кожної з альтернатив;

- ефективність інноваційних підходів до забезпечення житлом військовослужбовців значною мірою визначається їх готовністю до участі в проектах пропонованих державою.

Метою статті є представлення аналітичної моделі визначення оптимальних шляхів вирішення житлової проблеми для різних категорій військовослужбовців. Дана модель була розроблена автором [4] в період роботи на посаді начальника науково-дослідної лабораторії прикладних соціологічних досліджень Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України і досі не публікувалась.

Виклад основного матеріалу. Емпіричні дані для розробки моделі були зібрані з допомогою анкетування. Генеральну сукупність соціологічного дослідження склали офіцерський склад Збройних Сил України та військовослужбовці військової служби за контрактом. Вибіркова сукупність була сформована за квотним принципом і репрезентувала генеральну сукупність за видами Збройних Сил України та категоріями військовослужбовців: старші офіцери, молодші офіцери та військовослужбовці військової служби за контрактом.

Для виявлення характеристик респондентів, які сприяють або, навпаки, утримують їх від підтримки альтернативних варіантів забезпечення житлом було проведено регресійний аналіз виду «векторна зальна лінійна модель» та розраховано непараметричну мультиноміальну логістичну модель. В якості предикторів використовувались відповіді на питання «Який із перелічених варіантів характеризує житлові умови Вашої сім'ї?», «Чи покращились Ваші житлові умови за час проходження військової служби?», «Скільки років Ви очікували (очікуєте) житло від Міністерства оборони України?», «Про які з вказаних шляхів розв'язання житлової проблеми військовослужбовців Ви чули?», «Чи бачите Ви перспективи розв'язання житлової проблеми у Збройних Силах України?», «Вислуга років, яку Ви маєте на сьогодні?», «Місце проходження Вами військової служби на сьогодні», «Ваш вік», «Ваш сімейний стан?», «Скільки дітей у Вашій сім'ї?», «Місце Вашого проживання», «Вкажіть, будь ласка, вид Збройних Сил України, в якому Ви проходите військову службу», «Категорія військовослужбовців» (на основі військових звань).

Залежними змінними були варіанти відповідей питання множинного вибору «Які, на Ваш погляд, найбільш оптимальні варіанти розв'язання житлової проблеми у Збройних Силах України?».

Для більшої змістовної насиченості аналізу шкалу змінних-відповідей на дане питання пропонується розглядати псевдо-порядкову за принципом: від традиційних шляхів зі 100% участю держави до альтернативних шляхів за участю інших суб'єктів та самих військовослужбовців. Варіант відповіді «інше» до уваги не береться як комплекс наближених до традиційних та альтернативних шляхів. У такий спосіб маємо шкалу виду:

1 - забезпечення житлом від Міністерства оборони України;

2 - введення реальної грошової компенсації військовослужбовцям за неодержане житло;

3 - формування фонду житлових службових приміщень під штатну чисельність військових частин;

4 - вивільнення та реконструкція нежитлових будівель (казарм, штабних приміщень Міністерства оборони, тощо);

5 - спільна забудова земель Міністерства оборони державою та приватними інвесторами;

6 - пільгові позики для військовослужбовців на придбання житла;

7 - програма молодіжного кредитування;

8 - програма підтримки придбання, за згодою, доступного житла з частковою оплатою (30% / 70%; 60% / 40%; 50% / 50%);

9 - кредити на житло під заставу нерухомого майна (іпотека);

10 - надання цінних паперів (житлових сертифікатів), що дають право на придбання квадратних метрів в конкретному будинку і мають номінальну вартість у гривнях;

11 - індивідуальні житлові рахунки;

12 - програма пільгового кредитування сільських забудовників (надання земельних ділянок з подальшим кредитуванням на будівництво).

Інтегральний показник впливу було розраховано таким чином: у результаті регресійного аналізу ми маємо коефіцієнти впливу кожної з обраного набору характеристик на кожен з варіантів вирішення житлової проблеми; шляхом послідовного віднімання кожного наступного коефіцієнту від попереднього в напрямку від варіанту 1 до варіанту 12 ми отримуємо динаміку падіння / зростання підтримки від традиційних до альтернативних шляхів; кількість змін у напрямку підтримки додається - маємо інтегральний показник, який змінюється від 1 до 10 (кількість шляхів, крім крайнього традиційного та варіанту «інше»).

Іншими словами, індекс готовності показує кількість випадків зростання ймовірності підтримки при переході від більш традиційного шляху до менш традиційного.

Узагальнений результат аналізу представлено в таблиці 1. Повні результати розрахунків не наводимо через обмеження щодо обсягу статті - їх можна отримати, звернувшись до автора.

Вплив житлових умов, надій на покращення, обізнаності з альтернативами та соціально-демографічних характеристик військовослужбовців на готовність до впровадження альтернативних шляхів вирішення житлової проблеми

Размещено на Allbest.ru