Оцінка національного рівня розвитку корпоративної соціальної відповідальності у Євросоюзі та Україні

5. Трудові практики (15 балів)

13. Відсоток компаній, які котируються на біржі і які використовують систему управління трудовими практиками (3 бали)

14. Відсоток співробітників, які залучені до переговорів щодо колективної угоди (3 бали)

15. Тендерна рівність у бізнесі та уряді (5 балів)

16. Нещасні випадки /100,000 працівників (4 бали)

6. Прозорість і бізнес-середовище (15 балів)

17. Рівень корупції (як зазначено Transparency International) (10 балів)

18. Існування активності щодо соціально відповідальних інвестицій (5 балів)

Однак, якщо ж керуватися міжнародним стандартом із соціальної відповідальності ISO 26000, то до упущень, не врахованих у системі індикаторів оцінки рівня розвитку країни в аспекті КСВ за даним проектом, можна віднести такі:

— не приділялася увага захисту прав людини, де можна застосувати керівні принципи ОЕСР для багатонаціональних корпорацій і підраховувати кількість звернень із питань порушення прав людини на рік у національні контактні пункти;

— чесні операційні практики і недобросовісна конкуренція також не відображено серед 18- ти індикаторів оцінки в табл. 1;

— не згадувалися неурядові організації та партнерство з бізнес-організаціями, а саме: кількість партнерів, що в свою чергу, може також розглядатися як індикатор для оцінки розвитку КСВ у країні.

Разом з тим, не дивлячись на певні недоліки в системі індикаторів оцінки рівня розвитку країни в аспекті КСВ, при їх використанні можливі:

— комплексний аналіз вихідної діяльності КСВ і суб'єктів у країні, що дозволяє вимірювати прогрес у майбутньому;

— більш висока обізнаність про КСВ серед компаній та інших зацікавлених сторін в країні та більше можливостей у компаній щодо інтеграції у рамках КСВ;

— більша довіра (тобто зростає так званий соціальний капітал) між різними зацікавленими сторонами і підприємствами, що займаються КСВ;

— зміцнення потенціалу національних / місцевих зацікавлених сторін, яких стосується реалізації КСВ;

— оцінка національного рівня КСВ країни;

— створення більших можливостей для реалізації КСВ у країні.

Для того, щоб Україні наблизитися до світового рівня соціальної і екологічної відповідальності, Уряду належить робити певні кроки у цьому напрямі. У першу чергу це мають бути сформульована державна політика по КСВ і впровадження в Уряд уповноваженого органу або структурного підрозділу, що займалися би цим питанням.

Якщо звернутися до досвіду України щодо питання формування державної стратегії та політики у сфері КСВ, то Уряд робить окремі кроки у цьому напрямку. Зокрема, йдеться про Стратегію економічного і соціального розвитку України на 2004--2015 роки [7], яка містить основні напрями стратегії розвитку, націлені на випереджальний, інноваційний розвиток, підвищення якості життя, подолання соціально-економічних диспропорцій у регіональному розвитку тощо. Стратегія містить певні цифрові орієнтири, притаманні будь-якій стратегії. Однак, дана стратегія не знайшла реалізації у вигляді державної політики України з конкретними процесами і показниками, які би піддавалися моніторингу в реальному секторі економіки, фінансово-банківській і соціальній сферах. Відповідно й оцінювати хоча б окремі аспекти національного рівня розвитку КСВ неможливо.

Як пропозицію щодо впровадження елементів КСВ у державну політику України можна розглядати проект Концепції соціального розвитку України на 2013--2023 рр., розроблений під егідою Міністерства соціальної політики України [4]. Проект Концепції містить розділи, присвячені розвитку системи корпоративної соціальної відповідальності та критерії ефективності впровадження Концепції соціального розвитку України, а також завдання моніторингу заходів, що здійснюються в межах її реалізації.

Для оцінки соціального розвитку України пропонуються такі показники:

1. Рівень подушного доходу населення (реальний ВВП на душу населення), з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС), у базових цінах, дол. США.

2. Рівень видатків на освіту, % ВВП.

3. Рівень видатків на охорону здоров'я, % ВВП.

4. Рівень пенсійних видатків, % ВВП.

5. Рівень дефіциту Пенсійного фонду України, % ВВП.

6. Рівень демографічного навантаження (відношення чисельності непрацездатного та працездатного населення).

7. Відношення прожиткового мінімуму до середньої заробітної плати в економіці.

8. Відношення тіньової заробітної плати до офіційної.

9. Відношення тіньової зайнятості до загальної зайнятості.

10. Рівень використання праці (відношення попиту на працю до її пропозиції).

11. Рівень оплати праці у випуску (ВВП), %.

12. Питома вага заробітної плати у структурі доходів населення, %.

13. Витрати домогосподарств на продовольчі товари, % до сукупних витрат.

14. Ступінь диференціації доходів (коефіцієнт Джині).

15. Середня тривалість життя, років.

16. Очікувана тривалість життя при народженні, років.

17. Загальний коефіцієнт народжуваності, проміле.

18. Загальний коефіцієнт смертності, проміле.

19. Коефіцієнт депопуляції.

20. Рівень грамотності населення (за рівнями отриманої освіти -- початкової, середньо, вищої).

21. Середня тривалість навчання, років.

Однак, лише окремі із перелічених показників можна також одночасно застосувати і для оцінки рівня розвитку країни в аспекті КСВ. Фактично дана концепція не містить практичних підходів до визначення індикаторів/показників рівня розвитку країни в аспекті КСВ. У ній тільки акцентується увага на актуальності КСВ для державної соціальної політики України та йде мова про те, що першочерговим заходом у межах реалізації Концепції соціального розвитку України на 2013--2023 роки є розробка пакету нормативно-правових актів, що регламентують склад показників і методологію збору (зокрема, склад звітності в галузі бюджетного фінансування, склад кадрової звітності, склад звітності на виконання державного замовлення, склад звітності про ефективність діяльності регіональних та муніципальних органів влади та інше).

Загалом в українській практиці достатньо активну позицію стосовно розробки національної стратегії та політики з КСВ займають недержавні установи, зокрема Центр «Розвитку корпоративної соціальної відповідальності» (центр «Розвиток КСВ»), який є провідною експертною організацією з КСВ в Україні, член Правління Глобального договору ООН (2010--2012). Центр має національним партнером CSREurope (Бельгія) і WBCSD (Швейцарія) та об'єднує 37 компаній України. У ньому надаються консультації з питань розробки стратегії, програм і комунікацій з КСВ, проведення моніторингу та оцінки ефективності проектів, підготовки і верифікації нефінансової звітності.

Нині центр «Розвиток КСВ» виконує проект UNITER «Розвиток національної програми з КСВ (корпоративна соціальна відповідальність)», який реалізується PACT і фінансується USAID [3].

Основною метою проекту є створення сприятливих умов для розвитку КСВ в Україні, застосовуючи та здійснюючи затверджені принципи з усіма групами зацікавлених сторін. Зокрема, проект спрямований на підвищення поінформованості про корпоративну соціальну відповідальність на національному та регіональному рівнях, розвиток потенціалу та навичок для проблематики КСВ у діяльності організацій різних форм власності, створення сприятливих умов для корпоративної соціальної відповідальності та партнерства шляхом створення системи стимулів і зобов'язань, а також на удосконалення національної стратегії розвитку КСВ у 2011--2015 роках.

Основні види діяльності в рамках проекту включають у себе розробку національного стандарту із соціальної відповідальності, проведення дослідження щодо розуміння корпоративної соціальної відповідальності в Україні, створення бази даних КСВ-ініціатив та організацій, що працюють із корпоративною соціальною відповідальністю, експериментальне введення системи Індикатора корпоративної соціальної відповідальності в проведенні тендерів і закупівель, організацію громадських слухань на тему «Роль корпоративної соціальної відповідальності та благодійності у соціально-економічному розвитку України» у Верховній Раді через об'єднання зусиль із іншою ініціативою, що її підтримує програма UNITER та яка впроваджується Українським незалежним центром політичних досліджень і Мережею розвитку європейського права, -- про внесення зміни до Закону «Про благодійництво та благодійні організації», а також прийняття національної стратегії в області КСВ, проведення прес-конференції та створення КСВ ринку.

У результаті, проект має за мету підвищити обізнаність про КСВ серед основних груп зацікавлених сторін -- лідерів громадської думки на 30 %, прийняти національну стратегію з розвитку корпоративної соціальної відповідальності на 2011--2015 роки, встановити 4 «лабораторії за найкращою практикою» за участю 60 організацій, а також провести громадські слухання в українському парламенті (Верховній Раді) за участю 500 організацій різних форм власності.

На нашу думку, попри усі наведені приклади індикаторів для оцінювання рівня розвитку країни в аспекті КСВ інформативними для оцінювання ефективності соціальної відповідальності в Україні можуть бути й такі: рівень задоволеності соціальним становищем у країні; рівень довіри до керівництва країни; рівень обізнаності опитуваного про соціальні програми країни; пріоритетні (з погляду опитуваного) проблеми в соціальній сфері; прогрес, досягнутий у розв'язанні виявлених раніше пріоритетних соціальних проблем тощо.

Висновки

Отже, практика показує, що до контрольних критеріїв (показників, індикаторів) для оцінки рівня розвитку країни в аспекті КСВ треба відносити не тільки цифри офіційних (фінансових і статистичних) звітів, але і результати різного роду опитувань населення і працівників (анкетування, глибинні інтерв'ю, фокус-групи), адаптованих до соціальної ситуації в країні та їхньої специфіки. Збір даних доцільно доручати незалежним експертам.

Зрозуміло, із загальнодержавної чи регіональної позиції згадані дослідження можуть здатися надміру детальними й трудомісткими, але їх ідея може бути взята за основу для складання власної загальнодержавної чи регіональної методики оцінювання соціальної відповідальності. Результати такого поглибленого дослідження дозволяють не тільки одержати зріз і динаміку, але й виявити чинники впливу на ключові інтегральні показники, наприклад, на рівень довіри регіональним політичним і соціальним інститутам. Далі, цілеспрямовано впливаючи на керовані чинники впливу через реалізацію загальнодержавних, регіональних соціальних програм, адміністрації зможуть досягнути поставлених цілей та одержати бажані результати.

Література

1. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку [Текст]: Монографія / А.М. Колот. -- К.: КНЕУ, 2010.

2. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська практика : посібник / [М. А. Саприкіна, М. А. Саєнсус, А. Г. Зінченко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф., засл. діяча науки і техніки України О. С. Редькіна. -- К.: Фабований лист, 2011.

3. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / [А.М. Колот, О.А. Грішнова та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. --К.: КНЕУ, 2012.

4. Стан та перспективи розвитку економіки України в умовах глобалізації: теорія та практика / Під ред.. д.е.н., проф. О.О. Непочатенко. -- Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2014. -- Частина 1.

Анотація

Ключові слова. Корпоративна соціальна відповідальність, оцінка, національний рівень розвитку, досвід ЄС, індикатор.

В статье критически исследуются опыт Евросоюза и Украины относительно оценки национального уровня развития КСО, возможности практического применения опыта ЕС в этом вопросе для Украины, а также предложено авторское дополнение перечня индикаторов для оценки уровня развития страны в аспекте КСВ.

Ключевые слова. Корпоративная социальная ответственность, оценка, национальный уровень развития, опыт ЕС, индикатор.

In the article critically investigated experience of European Union and Ukraine in relation to the estimation of national level of development of KSR, possibility of practical application of experience of ES in this question for Ukraine, and also author addition of list of indicators is offered for the estimation of level of development of country in the aspect of KSR.

Key words. Corporate social responsibility, estimation, national level of development, experience of ES, indicator.

Размещено на Allbest.ru